Візити представників податкової міліції навряд чи можна зарахувати до найприємніших моментів у підприємницькій діяльності того чи іншого бізнесмена. Багато хто з підприємців вважає, що краще зустрітися зі "звичайними" податківцями, ніж з податковими міліціонерами. Справа в тім, що попри належність до однієї структури — державної податкової служби, податкові інспектори та податкові міліціонери мають різні функції та різні повноваження. Органи податкової міліції — це, по суті, спеціальні підрозділи податкової служби для боротьби з податковими правопорушеннями.
Самотужки бізнесменам важко засвоїти норми законодавства, яке регулює діяльність підрозділів податкової міліції. Виконати це завдання непросто через постійні зміни у законодавстві. Крім того, податківці нерідко трактують чинні правові норми зовсім інакше ніж підприємці. Тож не дивно, що відносини з податковими міліціонерами часто переростають у гострі конфлікти, обертаються для бізнесмена незаконним вилученням документів та активів, порушенням кримінальної справи, збитками на тисячі та мільйони гривень і — що дуже прикро — втратою здоров'я та бажання надалі займатися бізнесом.
Зауважимо, що такий стан речей зумовлює не лише позиція податківців, а й поведінка самих підприємців, оскільки вони не вміють захищати себе від незаконних дій, не знають власних прав та повноважень тих, хто їх перевіряє. Надати відповіді на всі запитання, що виникають у підприємців під час спілкування з податковими міліціонерами, на жаль, неможливо. Так само неможливо сформулювати універсальні рекомендації та поради на всі випадки життя. Втім, розглянемо деякі актуальні питання проведення податкових перевірок.
Податкова міліція входить до складу Державної податкової служби. Тому працівники цього спеціального підрозділу можуть нарівні із "звичайними" податковими інспекторами брати участь у податкових перевірках підприємств та підприємців. Здебільшого податкових міліціонерів залучають до складу групи контролерів задля того, щоб розширити її повноваження. Наприклад, податкові інспектори не мають права на контрольні закупівлі товарів. Тим часом таким правом наділено податкових міліціонерів. Отже, якщо такі працівники ввійдуть що групи контролерів, ті зможуть здійснювати контрольні закупівлі.
До контрольних закупівель податкові міліціонери вдаються дуже часто, іноді й під час податкових перевірок. У таких ситуаціях опинялися тисячі підприємців, і більшість з них навіть не здогадувалася, що контрольна закупівля під час податкової перевірки — незаконна дія. За чинним законодавством, податкові міліціонери мають право проводити контрольні закупівлі тільки під час провадження оперативно-розшукової діяльності. Що ж треба знати про контрольні закупівлі?
По-перше, цей термін є загальним. У Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" йдеться про контрольні та оперативні закупівлі, контрольне та оперативне постачання товарів, предметів і речовин, у тому числі заборонених для обігу. Різниці між "контрольною" та "оперативною" закупівлями у цьому законодавчому акті не пояснено, а тому на практиці ці два поняття ототожнюють.
По-друге, під час оперативно-розшукової діяльності дозволено проводити не тільки контрольні закупівлі, а й контрольні постачання товарів. Організувати та здійснити таке постачання дуже складно, тому така процедура відбувається дуже рідко.
По-третє, за вищезгаданим Законом, оперативні закупівлі та контрольне (або контрольоване: в Законі вжито ці два рівнозначні терміни) постачання потрібно здійснювати за тим порядком, який визначено в нормативних актах податкової міліції, погоджених з Генеральною прокуратурою України і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України. Поки що такого порядку не затверджено, а тому такі дії є незаконними, тож підприємець має право їх оскаржувати.
Інакше справа виглядає з контрольними закупівлями (контрольним постачанням) послуг. Порядку вчинення таких дій у нормативно-правових актах також не визначено. З огляду на це податкові міліціонери спираються на відомчий документ — розпорядження ДПА від 25 вересня 1998 року "Про введення в дію порядку проведення оперативних перевірок і розгляду матеріалів по них". Розглянемо деякі його пункти, що видаються важливими для підприємців.
Насамперед звернемо увагу на такий нюанс. На підставі згаданого розпорядження ДПА України деякі податкові міліціонери дійшли висновку, що мають право на контрольне замовлення (отримання) послуг. До таких дій ці посадовці вдаються під час перевірок підприємців (підприємств), які працюють у сфері надання побутових послуг (наприклад, власників перукарень, хімчисток тощо). Тим часом Закон 'Про оперативно-розшукову діяльність" (а закон має вищу юридичну силу, ніж відомчі акти ДПА України) дозволяє податковим міліціонерам здійснювати лише контрольні закупівлі товарів. Тож контрольне замовлення чи отримання послуга є незаконним.
Здійснюючи контрольну закупівлю товару, податкові міліціонери мають дотримуватися певних вимог. По-перше, після проведення контрольної закупівлі підприємцеві потрібно одразу повідомити про те, що в нього здійснюють перевірку. Почувши таке, підприємець має поцікавитися, яку саме перевірку проводитимуть податківці (планову або позапланову). Якщо законних підстав для такого заходу немає, то всі дії податківців (серед яких й контрольні закупівлі) належить трактувати як незаконні. Отже, рішення, прийняте внаслідок таких дій, можна сміливо оскаржити в суді.
По-друге, товари, що їх закупили контролери, мають залишатися на місці (на прилавку, біля касового апарату тощо). Переносити ці предмети в інше місце дозволено лише у присутності матеріально-відповідальної особи, яка їх продала. Якщо в податкових міліціонерів виникла потреба переміщувати, перевішувати чи перемірювати придбані товари (речі), то вони мають залучити до цієї процедури підприємця (керівника підприємства чи особу, яка його заміщає) — звісно, якщо це можливо.
По-третє, придбані під час контрольної закупівлі товари потрібно повернути підприємцеві — певна річ, за умови, що вони не втратили своїх споживчих властивостей і придатності для продажу.
Іноді представники податкової міліції вдаються до таких процесуальних дій, як обшук та вилучення документів чи предметів. На відміну від обшуку, вилучення відбувається у тому разі, якщо слідчий одержав точні дані про те, де саме — в якому місці або у якої особи — він може знайти предмети чи документи, потрібні для справи. Отже, під час вилучення податкові міліціонери не мають підстав для того, щоб перевертати все догори дном як це трапляється при проведенні обшуків. Кінцева мета вказаних процесуальних дій — пошук та вилучення доказів. Зазначимо, що податкові міліціонери можуть забрати у підприємця практично будь-які предмети чи документи, якщо вважатимуть їх за докази у кримінальній справі.
На жаль, в Україні поки що не утвердилися цивілізовані відносини між підприємцями та контролюючими органами. Тому досить часто і обшук, і вилучення перетворюються мало не на погром. Навряд чи можна впливати на цей процес навіть у тому разі, якщо підприємець вважатимете дії податкових міліціонерів незаконними. Зрештою, здебільшого підприємці спочатку піддаються обшуку і лише потім дізнаються про те, чи мали податківці для цього підстави.
Питання про те, коли і для чого податкові міліціонери можуть входити до приміщень, що належать підприємцям чи підприємствам, хвилює багатьох бізнесменів.
Уявімо ситуацію: на підприємство приходять податкові міліціонери, які бажають потрапити, наприклад, до складських приміщень. На прохання підприємця назвати підстави, правоохоронці вказують на одну з таких правових норм:
· п. 15 ст. 11 Закону України "Про міліцію", ст. 22 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (право безперешкодно входити на територію і до приміщень підприємств, установ та організацій);
· ст. 190 Кримінально-процесуального кодексу України (проведення огляду місця події).
Чи зобов'язаний підприємець у такому разі задовольнити вимогу офіційних відвідувачів і допустити їх до складських приміщень? Без сумніву, податківці мають право обстежувати виробничі та складські приміщення. Та перед тим як оглянути приміщення, треба до нього увійти, а це можна зробити лише на підставах, передбачених законом. Наприклад, контролери прибули для проведення планової перевірки і пред'явили відповідні документи. У такому разі ви мусите допустити податківців до перевірки. Відтак вказані особи можуть обстежити й складські приміщення. Натомість якщо податківці лише просять допустити їх до обстеження приміщень, але ніяких підстав перебувати на території вашого підприємства не мають, ви можете їм відмовити. Але у цьому випадку органи державної податкової служби мають право визначати оподатковуваний доход (прибуток) таких підприємств, установ, організацій та громадян на підставі документів, що свідчать про одержані ними доходи (прибутки), а стосовно громадян — також із урахуванням оподаткування осіб, які займаються аналогічною діяльністю (п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").
Намагаючись потрапити до приміщень, податкові міліціонери найчастіше нагадують про своє право безперешкодно входити на територію і до приміщень підприємств, установ та організацій. Тим часом скористатися цим правом правоохоронці можуть лише у трьох випадках (п. 15 ст. 11 Закону України ' Про міліцію"):
· з метою припинення злочинів,
· переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину;
· при стихійному лиху та інших надзвичайних обставинах.
Радимо нагадати податківцям про ці норми закону, а також запитати, — який злочин у цей момент хтось здійснює на території вашого підприємства, чи яку особу переслідують податківці? Не почувши чіткої відповіді, ви матимете всі підстави засумніватися в законності візиту контролерів. У такому разі не завадить викликати „звичайних” міліціонерів: вони можуть вжити відповідних заходів або виступити як свідки у тому разі, якщо податківці порушуватимуть законодавство.
Звичайно, що це не повний перелік тих труднощів, які можуть спіткати підприємців при безпосередньому спілкуванні із податковою міліцією. Межі однієї газетної статті не дають змогу розглянути всі аспекти та специфічні моменти податкових перевірок підприємців та їх бізнесу. Проте ми спробували розглянути найпоширеніші питання та труднощі, з якими стикаються бізнесмени у процесі взаємодії із податковими органами. Поза увагою залишилися не менш важливі питання дослідчих (попередніх) перевірок підрозділів податкової міліції, оперативно-розшукова діяльність, перевірки, що їх проводять під час досудового розслідування кримінальних справ, тимчасове затримання активів підприємства, вилучення документів на підставах, не пов'язаних із досудовим розслідуванням тощо.