Генеральна угода
з тарифів і торгівлі
(ГАТТ 1947)
(укр/рос)
( Додатково див. Генеральну угоду
з тарифів і торгівлі 1994 року ( 981_003 ) від 15.04.1994 )
Уряди Австралійської Федерації, Королівства Бельгії,
Сполучених Штатів Бразилії, Бірми, Канади, Цейлону, Республіки
Чилі, Китайської Республіки, Республіки Куба, Чехословацької
Республіки, Французької Республіки, Індії, Лівану, Великого
Герцогства Люксембург, Королівства Нідерландів, Нової Зеландії,
Королівства Норвегії, Пакистану, Південної Родезії, Сирії,
Південно-Африканського Союзу, Сполученого Королівства
Великобританії і Північної Ірландії та Сполучених Штатів Америки:
визнаючи, що їхні відносини у сфері торгівлі та економічної
діяльності повинні бути спрямовані на підвищення рівня життя,
забезпечення повної зайнятості та значного і постійного зростання
реального доходу й ефективного попиту, повне використання світових
ресурсів та розширення виробництва й обміну товарів,
бажаючи сприяти цим цілям шляхом укладення взаємних та
взаємовигідних домовленостей, спрямованих на значне зниження
тарифів та інших бар'єрів у торгівлі і на усунення
дискримінаційного режиму в міжнародній торгівлі,
через своїх Представників домовилися про наступне:
Частина I
Стаття I
Загальний режим найбільшого сприяння
1. Щодо мит та митних зборів будь-якого роду, накладених на
імпорт чи експорт, або у зв'язку з ними, або накладених на
міжнародні платежі за імпорт чи експорт, а також стосовно методу
стягнення таких мит і зборів та всіх правил і формальностей у
зв'язку з імпортом та експортом, а також всіх питань, зазначених у
параграфах 2 і 4 Статті III(*), будь-яка перевага, сприяння,
привілей чи імунітет, які надаються будь-якою стороною, що
домовляється, відносно будь-якого товару, що походить з будь-якої
іншої країни чи призначений для будь-якої іншої країни, повинні
негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, що походить із
території всіх інших сторін чи призначений для території всіх
інших сторін.
----------------
(*) див. Додаток I.
2. Положення параграфа 1 цієї Статті не повинні вимагати
усунення будь-яких преференцій відносно імпортних мит чи зборів,
які не перевищують рівнів, передбачених параграфом 4 цієї Статті,
і які підпадають під наступні описи:
(a) преференції, діючі виключно між двома чи більше
територіями, переліченими у Додатку А, з виконанням умов,
викладених у ньому;
(b) преференції, діючі винятково між двома чи більше
територіями, які на 1 липня 1939 року були пов'язані спільним
суверенітетом або відношеннями протекторату чи сюзеренітету і які
перелічені у Додатках B, C і D, з виконанням умов, викладених у
них;
(c) преференції, діючі винятково між Сполученими Штатами
Америки та Республікою Куба;
(d) преференції, діючі винятково між сусідніми країнами,
перелічені у Додатках E та F.
3. Положення параграфа 1 не повинні застосовуватися до
преференцій між країнами, які раніше утворювали частини
Оттоманської Імперії і відокремилися від неї 24 липня 1923 року,
за умови, що такі преференції схвалені параграфом 5(1) Статті XXV,
який повинен застосовуватися у цьому випадку згідно з параграфом 1
Статті XXIX.
----------------
(1) В оригінальному тексті помилково записано "підпараграф
5(a)".
4. Межа преференції(*) на будь-який товар, преференція
відносно якого дозволена параграфом 2 цієї Статті, але не
зазначена окремо як максимальна межа преференції у відповідному
Розкладі, доданому до цієї Угоди, не повинна перевищувати:
----------------
(*) див. Додаток I.
(a) щодо мит чи зборів на будь-який товар, включений до
такого Розкладу, різниці між ставкою найбільшого сприяння та
преференційною ставкою, встановленими Розкладом; у випадку, якщо
преференційна ставка не передбачена, для всіх цілей цього
параграфа преференційна ставка повинна братися на рівні, який діяв
на 10 квітня 1947 року, а у випадку, якщо не передбачена ставка
найбільшого сприяння, межа не повинна перевищувати різниці між
ставкою найбільшого сприяння та преференційною ставкою, які
існували на 10 квітня 1947 року;
(b) щодо мит та зборів на будь-який товар, не включений до
відповідного Розкладу, різниці між ставкою найбільшого сприяння та
преференційною ставкою, які існували на 10 квітня 1947 року.
Стосовно сторін, визначених у Додатку G, дата
10 квітня 1947 року, зазначена у підпараграфах (a) і (b) цього
параграфа, повинна бути замінена відповідними датами, визначеними
цим Додатком.
Стаття II
Розклади поступок
1. (a) Кожна сторона повинна надавати торгівлі інших сторін
режим не менш сприятливий, ніж той, що передбачається відповідною
Частиною відповідного Розкладу, доданого до цієї Угоди.
(b) Товари, описані у Частині I Розкладу, який відноситься до
будь-якої сторони, і які походять з територій інших сторін,
повинні при імпорті на територію, до якої відноситься Розклад, і з
виконанням термінів, умов та застережень, встановлених Розкладом,
бути звільнені від звичайних мит, які перевищують мита,
встановлені та передбачені Розкладом. Такі товари повинні також
бути звільнені від усіх інших мит чи зборів будь-якого роду, що
накладаються на імпорт чи у зв'язку з імпортом, які перевищують ті
мита та збори, що були встановлені на день укладення цієї Угоди
або мали б прямо і обов'язково накладатися після укладення Угоди
відповідно до законодавства імпортуючої території, чинного на день
укладення Угоди.
(c) Товари, описані у Частині II Розкладу, який відноситься
до будь-якої сторони, і які походять з територій, що відповідно із
Статтею I мають право користуватися преференційним режимом при
імпорті на територію, до якої відноситься Розклад, повинні при їх
імпорті на таку територію з виконанням термінів, умов та
застережень, встановлених Розкладом, звільнятися від звичайних
мит, які перевищують мита, встановлені та передбачені Частиною II
цього Розкладу. Такі товари повинні також бути звільнені від усіх
інших мит чи зборів будь-якого роду, що накладаються на імпорт чи
у зв'язку з ним, які перевищують ті мита та збори, що були
встановлені на день укладення цієї Угоди або мали б прямо і
обов'язково накладатися після укладення Угоди відповідно до
законодавства імпортуючої території, чинного на день укладення
Угоди. Ніщо в цій Статті не повинно перешкоджати будь-якій стороні
зберегти свої вимоги, існуючі на день укладення цієї Угоди, щодо
того, які товари можуть ввозитися за преференційними ставками
мита.
2. Ніщо у цій Статті не повинно перешкоджати будь-якій
стороні накладати у будь-який час на імпорт будь-якого товару:
(a) збір, еквівалентний внутрішньому податку, який
накладається відповідно до положень параграфа 2 Статті III(*)
відносно аналогічного товару вітчизняного виробництва чи товару, з
якого імпортований товар був повністю або частково виготовлений чи
вироблений;
----------------
(*) див. Додаток I.
(b) будь-яке антидемпінгове чи компенсаційне мито, яке
застосовується відповідно до положень Статті VI;(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
(c) плату або інші збори, що відповідають вартості наданих
послуг.
3. Жодна сторона не повинна змінювати свій метод визначення
оподатковуваної вартості чи конвертації валюти таким чином, щоб це
знижувало цінність будь-яких поступок, передбачених відповідним
Розкладом, доданим до цієї Угоди.
4. У випадку, якщо будь-яка сторона встановить, збереже чи
дозволить, формально чи фактично, монополію на імпорт будь-якого
товару, зазначеного у відповідному Розкладі, доданому до цієї
Угоди, така монополія не повинна, окрім випадків, передбачених цим
Розкладом чи в інший спосіб погоджених сторонами, які початково
вели переговори з питань поступок, функціонувати таким чином, щоб
надавати захист, середній рівень якого перевищує рівень захисту,
передбаченого цим Розкладом. Положення цього параграфа не повинні
обмежувати використання сторонами будь-якої форми допомоги
вітчизняним виробникам, дозволеної іншими положеннями цієї
Угоди.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
5. У випадку, якщо будь-яка сторона вважає, що товар не
отримує від іншої сторони режиму, який, на думку першої сторони,
передбачається поступкою, наданою відповідним Розкладом, доданим
до Угоди, вона повинна звернути на це увагу безпосередньо іншої
сторони. У випадку, якщо остання погодиться з тим, що передбачений
режим відповідає тому, який вимагає перша сторона, але заявить, що
такий режим не може бути наданий через те, що суд або інша
відповідна установа постановили, що цей товар не може бути
класифікований за тарифним законодавством цієї сторони, з тим, щоб
дозволити режим, передбачений цією Угодою, - обидві сторони разом
з будь-якими іншими суттєво зацікавленими сторонами повинні без
затримок вступити у подальші переговори з метою врегулювання
питання на компенсаційній основі.
6. (a) Специфічні мита та збори, включені у Розклади, які
відносяться до тих сторін, що є членами Міжнародного валютного
фонду, та межі преференції щодо специфічних мит та зборів, які
застосовуються такими сторонами, виражаються у відповідній валюті
за паритетним курсом, прийнятим чи тимчасово визнаним Міжнародним
валютним фондом на день укладання цієї Угоди. Відповідно, у
випадку, якщо паритетний курс буде знижено відповідно до Статуту
Міжнародного валютного фонду більше ніж на двадцять відсотків,
такі специфічні мита і збори та межі преференцій можуть бути
скориговані для врахування такого зниження; за умови, що СТОРОНИ,
ЩО ДОМОВЛЯЮТЬСЯ (тобто сторони, які спільно діють згідно з
Статтею XXV), погодяться, що такі корективи не знизять цінність
поступок, передбачених відповідним Розкладом чи у будь-якому
іншому місці цієї Угоди, при цьому належна увага повинна
приділятися всім факторам, які можуть впливати на необхідність чи
терміновість здійснення таких коректив.
(b) Аналогічні положення повинні застосовуватися до будь-якої
сторони, яка не є членом Фонду, починаючи з дня, коли така сторона
стане членом Фонду чи укладе спеціальну валютну угоду відповідно
до Статті XV.
7. Цим встановлюється, що Розклади, додані до цієї Угоди, є
невід'ємною частиною Частини I цієї Угоди.
ЧАСТИНА II
Стаття III(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
Національний режим
щодо внутрішнього оподаткування та регулювання
1. Сторони визнають, що внутрішні податки й інші внутрішні
збори та закони, правила та вимоги, які стосуються внутрішнього
продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування,
розподілу чи використання товарів, а також правила внутрішнього
кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування,
переробки чи використання товарів у певних кількостях чи
пропорціях, не повинні застосовуватися до імпортованих чи
вітчизняних товарів таким чином, щоб створювати захист для
вітчизняного виробництва.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
2. Товари, які походять з території будь-якої сторони,
імпортовані на територію будь-якої іншої сторони, не повинні
підпадати, прямо чи опосередковано, під внутрішні податки та інші
внутрішні збори будь-якого роду, які перевищують податки та збори,
що прямо чи опосередковано застосовуються до аналогічних
вітчизняних товарів. Більш того, жодна сторона не повинна
будь-яким іншим чином застосовувати внутрішні податки чи інші
внутрішні збори до імпортованих чи вітчизняних товарів таким
чином, щоб це суперечило принципам, викладеним у параграфі 1.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
3. Щодо будь-якого існуючого внутрішнього податку, який не
сумісний з положеннями параграфа 2, але застосування якого
спеціально дозволено торговельною угодою, що діяла на
10 квітня 1947 року, і відповідно до якої встановлена верхня межа
імпортного мита на оподатковуваний товар, сторона, яка накладає
цей податок, повинна мати право відкласти застосування положень
параграфа 2 до такого податку до того часу, коли вона може були
звільнена від зобов'язань за такою торговельною угодою з метою
отримання дозволу на збільшення такого мита до розміру,
необхідного для компенсації за скасування тієї частини податку,
яка має протекціоністський характер.
4. Товарам, що походять з території будь-якої сторони,
імпортованим на територію будь-якої іншої сторони, повинен
надаватися режим не менш сприятливий, ніж режим, який надається
аналогічним товарам національного походження, щодо всіх законів,
правил та вимог, які стосуються внутрішнього продажу, пропозиції
до продажу, купівлі, транспортування, розподілу чи використання
товарів. Положення цього параграфа не повинні перешкоджати
застосуванню диференційованих внутрішніх зборів за
транспортування, які залежать винятково від економічних умов
експлуатації транспортних засобів, а не від національного
походження товару.
5. Жодна сторона не повинна встановлювати чи застосовувати
будь-які правила внутрішнього кількісного регулювання щодо
змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях
чи пропорціях, які вимагають, прямо чи опосередковано, що будь-яка
певна кількість або частка будь-якого товару, який є предметом
регулювання, повинна постачатися із вітчизняних джерел. Більш
того, жодна сторона не повинна будь-яким іншим чином застосовувати
правила внутрішнього кількісного регулювання таким чином, щоб це
суперечило принципам, викладеним у параграфі 1.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
6. Положення параграфа 5 не повинні застосовуватися для
будь-яких правил внутрішнього кількісного регулювання, які були
чинними на території будь-якої сторони на 1 липня 1939 року,
10 квітня 1947 року чи 24 березня 1948 року на вибір цієї сторони;
за умови, що будь-які такі правила, які суперечать положенням
параграфа 5, не повинні змінюватися на шкоду імпорту і повинні
розглядатися як мито для цілей переговорів.
7. Жодне правило внутрішнього кількісного регулювання щодо
змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях
чи пропорціях не повинно застосовуватися таким чином, щоб будь-яка
така кількість чи частка розподілялися між зовнішніми джерелами
постачання.
8. (a) Положення цієї Статті не повинні застосовуватися до
законів, правил чи вимог, регулюючих закупку урядовими установами
товарів, які купуються для урядових цілей, а не для комерційного
перепродажу чи для використання у виробництві товарів для
комерційного продажу.
(b) Положення цієї Статті не повинні перешкоджати виплаті
субсидій винятково вітчизняним виробникам, включаючи виплати
вітчизняним виробникам за рахунок надходжень від внутрішніх
податків чи зборів, які застосовуються відповідно до положень цієї
Статті, а також субсидії у формі урядових закупок вітчизняних
товарів.
9. Сторони визнають, що внутрішні заходи по контролю
максимальних цін, навіть якщо вони і відповідають іншим положенням
цієї Статті, можуть завдавати шкоду інтересам сторін, які
постачають імпортовані товари. Відповідно, сторони, які
застосовують такі заходи, повинні брати до уваги інтереси
експортуючих сторін з метою максимально повністю запобігти
завдання такої шкоди.
10. Положення цієї Статті не повинні перешкоджати будь-якій
стороні встановлювати чи застосовувати правила внутрішнього
кількісного регулювання відносно відзнятих кінематографічних
фільмів, які задовольняють вимогам Статті IV.
Стаття IV
Спеціальні положення
щодо кінематографічних фільмів
У випадку, якщо будь-яка сторона встановить чи застосує
правила внутрішнього кількісного регулювання щодо відзнятих
кінематографічних фільмів, такі правила повинні бути у формі
демонстраційних квот, які повинні відповідати наступним вимогам:
(a) демонстраційні квоти можуть вимагати демонстрації
кінематографічних фільмів національного походження протягом певної
мінімальної частки всього обсягу екранного часу, фактично
використаного протягом певного періоду тривалістю не менше одного
року, для комерційної демонстрації всіх фільмів будь-якого
походження, і повинні обчислюватися на основі екранного часу на
кінотеатр на рік чи в еквівалентному показнику;
(b) за винятком екранного часу, зарезервованого для фільмів
національного походження відповідно до демонстраційної квоти,
екранний час, включаючи час, звільнений адміністративним
розпорядженням від екранного часу, зарезервованого для фільмів
національного походження, не повинен, формально чи фактично,
розподілятися між джерелами постачання;
(c) незважаючи на положення підпараграфа (b) цієї Статті,
будь-яка сторона має право застосовувати демонстраційні квоти,
задовольняючі вимогам підпараграфа (a) цієї Статті, які резервують
мінімальну частку екранного часу для фільмів певного походження із
джерел інших, ніж сторона, яка накладає такі демонстраційні квоти,
за умови, що жодна така мінімальна частка екранного часу не
повинна перевищувати рівень, діючий на 10 квітня 1947 року;
(d) демонстраційні квоти повинні бути предметом переговорів з
метою їх обмеження, лібералізації чи скасування.
Стаття V
Свобода транзиту
1. Товари (включаючи багаж), а також судна та інші
транспортні засоби повинні вважатися такими, що знаходяться в
транзиті через територію сторони, якщо проходження через таку
територію, з перевантаженням, складуванням, дробленням чи зміною
виду транспорту або без таких операцій, є лише частиною повного
шляху, який починається і завершується за межами кордонів сторони,
через територію якої проходить рух. Рух такого характеру в цій
Статті називається "транзитний рух".
2. Повинна існувати свобода транзиту через територію кожної
сторони за маршрутами, найбільш зручними для міжнародного
транзиту, для транзитного руху на територію інших сторін чи з
територій інших сторін. Не повинна робитися жодна різниця,
основана на прапорі суден, місця походження, відправлення, в'їзду,
виїзду чи призначення або на будь-яких обставинах, що стосуються
власності на товари, судна чи інші транспортні засоби.
3. Будь-яка сторона має право вимагати, щоб транзитний рух
через її територію починався з відповідної вхідної митниці, але,
окрім випадків невиконання застосованих законів та правил, такий
рух з території інших сторін чи на територію інших країн не
повинен зазнавати будь-яких непотрібних затримок чи обмежень і
повинен бути звільнений від мит та від усіх транзитних мит чи
інших зборів, що накладаються відносно транзиту, за винятком
зборів за транспортування чи зборів, що відповідають
адміністративним витратам, які спричиняються транзитом, чи
відповідають вартості наданих послуг.
4. Усі збори та правила, які застосовуються сторонами до
транзитного руху на території інших сторін чи з територій інших
сторін, повинні бути помірними та враховувати умови транзиту.
5. Щодо всіх зборів, правил та формальностей у зв'язку з
транзитом кожна сторона повинна надавати транзитному руху на
територію будь-якої іншої сторони чи з території будь-якої іншої
сторони режим не менш сприятливий, ніж режим, який надається
транзитному руху до будь-якої чи з будь-якої третьої країни.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
6. Кожна сторона повинна надавати товарам, які пройшли
транзитом через територію будь-якої іншої сторони, режим не менш
сприятливий, ніж режим, який би надавався таким товарам у випадку,
якщо б вони транспортувалися з місця походження до місця
призначення без проходження через територію такої іншої сторони.
Однак будь-яка сторона повинна мати право застосовувати свої
вимоги про пряме відвантаження, існуючі на день укладення цієї
Угоди, щодо будь-яких товарів, для яких таке пряме відвантаження є
обов'язковою умовою отримання дозволу на ввезення товарів за
преференційними ставками мита або для яких таке пряме
відвантаження стосується встановленого стороною методу оцінки
вартості для цілей стягнення мита.
7. Положення цієї Статті не повинні застосовуватися до
транзитного руху літаків, але повинні застосовуватися до
повітряного транзиту товарів (включаючи багаж).
Стаття VI
Антидемпінгове та компенсаційне мито
1. Сторони визнають, що демпінг, через який товари однієї
країни потрапляють на ринок іншої країни за вартістю меншою, ніж
нормальна вартість товарів, повинен осуджуватися, якщо він
спричиняє матеріальну шкоду чи створює загрозу матеріальної шкоди
промисловості, створеній на території сторони, чи значно затримує
створення вітчизняної промисловості. Для цілей цієї Статті слід
вважати, що товар потрапляє на ринок імпортуючої країни за
вартістю, меншою, ніж його нормальна вартість, якщо ціна товару,
який експортується з однієї країни в іншу:
(a) нижча за порівняну ціну при звичайному ході торгівлі на
аналогічний товар, призначений для споживання в експортуючій
країні, або
(b) за відсутності такої внутрішньої ціни нижча за
(i) найвищу порівняну ціну на аналогічний товар, призначений
для експорту до будь-якої третьої країни при звичайному ході
торгівлі, або
(ii) вартість виробництва товару в країні походження, до якої
додані помірні додаткові витрати на продаж та прибуток.
В обох випадках необхідно робити належну поправку на
розбіжності в умовах продажу, розбіжності в оподаткуванні та інші
розбіжності, які впливають на порівнюваність цін.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
2. З метою усунення чи попередження демпінгу сторона може
стягувати з будь-якого товару, який постачається у демпінговому
порядку, антидемпінгове мито у розмірі, що не перевищує демпінгову
маржу для цього товару. Для цілей цієї Статті, демпінгова маржа є
різницею в цінах, визначеною відповідно до положень
параграфа 1.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
3. Ніяке компенсаційне мито не може стягуватися з будь-якого
товару, що походить з території будь-якої сторони, який
імпортується на територію іншої сторони, у розмірі, який перевищує
суму дотації чи субсидії, щодо яких було визначено, що вони прямо
чи опосередковано надавалися на виробництво, виготовлення чи
експорт такого товару у країні походження чи експорту, включаючи
будь-яку спеціальну субсидію на транспортування певного товару.
Термін "компенсаційне мито" повинен означати спеціальне мито, яке
стягується з метою усунення дії будь-якої дотації чи субсидії,
наданої, прямо чи опосередковано, на виробництво, виготовлення чи
експорт будь-якого товару.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
4. Ніякий товар, що походить з території будь-якої сторони,
який імпортується на територію будь-якої іншої сторони, не повинен
обкладатися антидемпінговим чи компенсаційним митом через
звільнення такого товару від мит чи податків, якими обкладається
аналогічний товар, призначений для споживання у країні походження
чи експорту, чи по причині повернення сплачених таких мит або
податків.
5. Ніякий товар, що походить з території будь-якої сторони,
який імпортується на територію будь-якої іншої сторони, не повинен
обкладатися одночасно антидемпінговим і компенсаційним митом для
усунення наслідків одного й того ж випадку демпінгу чи
субсидування експорту.
6. (a) Жодна сторона не повинна стягувати будь-яке
антидемпінгове чи компенсаційне мито з імпорту будь-якого товару,
що походить з території іншої сторони, якщо вона не встановить, що
ефект демпінгу чи субсидування, відповідно, є таким, який
спричиняє або створює загрозу спричинення матеріальної шкоди
вітчизняній промисловості чи може значно матеріально затримувати
створення вітчизняної промисловості.
(b) СТОРОНИ можуть надавати звільнення від вимог
підпараграфа (a) цього параграфа для того, щоб дозволити стороні
стягувати антидемпінгове чи компенсаційне мито на імпорт
будь-якого товару з метою усунення дії демпінгу чи субсидування,
які спричиняють чи створюють загрозу спричинення матеріальної
шкоди промисловості на території іншої сторони, яка експортує
такий товар на територію імпортуючої сторони. СТОРОНИ повинні
надавати звільнення від вимог підпараграфа (a) цього параграфа для
того, щоб дозволити стягнення компенсаційного мита у випадках,
коли вони визначать, що субсидія спричиняє чи створює загрозу
спричинення матеріальної шкоди промисловості на території іншої
сторони, яка експортує відповідний товар на територію імпортуючої
сторони.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
(c) Проте, за виняткових обставин, якщо затримка може
призвести до шкоди, яку важко виправити, сторона може стягувати
компенсаційне мито з метою, визначеною підпараграфом (b) цього
параграфа без попереднього погодження зі СТОРОНАМИ, за умови, що
про таку дію необхідно негайно повідомити СТОРОНИ і що
компенсаційне мито повинно бути без затримок скасовано, якщо
СТОРОНИ будуть з ним незгодні.
7. Система стабілізації внутрішніх цін чи доходів вітчизняних
виробників первинного товару незалежно від руху експортних цін, в
результаті якої іноді при продажі товару на експорт ціна є нижчою
за порівнювану ціну, яка виставляється покупцям на аналогічний
товар на внутрішньому ринку, повинна розглядатися як така, що не
спричиняє матеріальної шкоди у значенні параграфа 6, якщо шляхом
консультацій зі сторонами, які суттєво зацікавлені в такому
товарі, визначено, що:
(a) результатом системи також був продаж товару на експорт за
ціною, вищою за порівнювану ціну, яка виставляється покупцям на
аналогічний товар на внутрішньому ринку, та
(b) система функціонує таким чином чи то завдяки ефективному
регулюванню виробництва, чи з інших причин, що вона не створює
надлишкового стимулювання експорту чи іншим шляхом не спричиняє
серйозного обмеження інтересів інших сторін.
Стаття VII
Оцінка товару для митних цілей
1. Сторони повинні визнавати чинність загальних принципів
оцінки, передбачених наступними параграфами цієї Статті, і вони
зобов'язуються втілювати такі принципи щодо всіх товарів, які
підлягають стягненню мит чи інших зборів,(*) або імпортним чи
експортним обмеженням, основаним на вартості товару чи
регульованим будь-яким способом на основі вартості. Більш того,
вони повинні, на вимогу іншої сторони, переглянути дію будь-яких
своїх законів чи правил стосовно оцінки вартості для митних цілей
у світлі цих принципів. СТОРОНИ можуть вимагати від сторін звітів
про заходи, вжиті ними на виконання положень цієї Статті.
----------------
(*) див. Додаток I.
2. (a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна
базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який
розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна
базуватися на вартості товару національного походження чи на
довільній або фіктивній вартості.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
(b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під
час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни,
такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу
при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому
ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає
кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна
єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями,
або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж
ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між
країнами експорту та імпорту.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
(c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до
підпараграфа (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна
базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна
визначити.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
3. Оцінка будь-якого імпортованого товару для митних цілей не
повинна включати суми будь-якого внутрішнього податку,
застосованого в країні походження чи експорту, від якого
імпортований товар був звільнений або який був чи буде знятий
шляхом повернення сплаченої суми.
4. (a) У випадку, коли інше не передбачено цим параграфом,
якщо стороні для цілей параграфа 2 цієї Статті необхідно
конвертувати в свою власну валюту ціну, виражену у валюті іншої
країни, обмінний курс для кожної валюти, що має бути використаний,
повинен базуватися на паритетному курсі, встановленому у порядку,
передбаченому Статутом Міжнародного валютного фонду, чи на
обмінному курсі, визнаному Фондом, чи на паритетному курсі,
встановленому відповідно до спеціальної валютної угоди, укладеної
згідно з Статтею XV цієї Угоди.
(b) У випадках, коли не існує такого встановленого
паритетного курсу чи такого визнаного обмінного курсу, курс
конвертації повинен реально відображати поточну вартість кожної
валюти при комерційних трансакціях.
(c) Сторони за погодженням з Міжнародним валютним фондом
повинні виробити правила, які регулюють конвертацію сторонами
будь-якої іноземної валюти, відносно якої відповідно до Статуту
Міжнародного валютного фонду постійно застосовуються множинні
обмінні курси. Будь-яка сторона може застосовувати такі правила
відносно таких іноземних валют для цілей параграфа 2 цієї Статті
як альтернативу паритетним курсам. Доки такі правила не будуть
прийняті СТОРОНАМИ, будь-яка сторона може застосовувати відносно
будь-якої такої іноземної валюти правила конвертації для цілей
параграфа 2 цієї Статті, які реально відображають вартість такої
іноземної валюти у комерційних трансакціях.
(d) Ніщо у цьому параграфі не повинно тлумачитися як вимога
до будь-якої сторони змінити метод конвертації валют для митних
цілей, який застосовується на її території на день укладення цієї
Угоди, якщо така зміна призвела б до загального збільшення суми
мит, що підлягають сплаті.
5. Базис і методи визначення вартості товарів, які підпадають
під обкладання митом чи іншими зборами або імпортні чи експортні
обмеження, основані на вартості товару чи регульовані будь-яким
способом на основі вартості, повинні бути стабільними і
оприлюдненими достатньою мірою для того, щоб надати можливість
комерсантам з достатньою впевненістю оцінити вартість товарів для
митних цілей.
Стаття VIII
Збори та формальності,
пов'язані з імпортом та експортом(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
1. (a) Усі збори та платежі будь-якого характеру (окрім
імпортних та експортних мит та окрім податків, які підпадають під
сферу дії Статті III), що накладаються сторонами на імпорт чи
експорт або у зв'язку з імпортом чи експортом, мають бути обмежені
у сумі, яка приблизно дорівнює вартості наданих послуг і не
повинна являти собою опосередкований захист вітчизняних товарів
або оподаткування імпорту чи експорту у фіскальних цілях.
(b) Сторони визнають необхідність зменшення кількості та
номенклатури зборів і платежів, зазначених у підпараграфі (a).
(c) Сторони також визнають необхідність скорочення до
мінімуму обсягу і складності імпортних та експортних
формальностей, а також зменшення і спрощення вимог щодо імпортної
та експортної документації.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
2. Сторона повинна на вимогу іншої сторони чи на вимогу
СТОРІН переглянути дію своїх законів та правил у світлі положень
цієї Статті.
3. Жодна сторона не повинна накладати великі штрафи за
незначні порушення митних правил чи процедурних вимог. Зокрема,
ніякий штраф за будь-який пропуск чи помилку в митній
документації, які можна легко виправити і які явно були здійснені
без обманних намірів чи злочинної халатності, не повинен
перевищувати суму, необхідну лише для винесення попередження.
4. Положення цієї Статті повинні розповсюджуватися на збори,
платежі, формальності та вимоги, які накладаються урядовими
установами у зв'язку з імпортом та експортом, в тому числі на
збори, платежі, формальності та вимоги відносно:
(a) консульських операцій, таких як видача консульських
рахунків чи сертифікатів;
(b) кількісних обмежень;
(c) ліцензування;
(d) валютного контролю;
(e) статистичних послуг;
(f) документів, документації та сертифікації;
(g) аналізу та інспекції;
(h) карантину, санітарного контролю та дезинфекції.
Стаття IX
Позначки про походження
1. Кожна сторона повинна надавати товарам, які походять із
територій інших сторін режим щодо вимог маркування не менш
сприятливий, ніж режим, що надається аналогічним товарам, які
походять із будь-якої третьої країни.
2. Сторони визнають, що при прийнятті та запровадженні
законів та правил щодо позначок про походження труднощі та
незручності, які можуть бути спричинені такими заходами для
торгівлі та промисловості експортуючих країн, повинні бути зведені
до мінімуму, при цьому потрібно приділяти належну увагу
необхідності захисту споживачів від шахрайських позначок чи
позначок, які вводять в оману.
3. Коли в адміністративному відношенні це буде можливо
зробити на практиці, сторони повинні дозволяти нанесення
необхідних позначок про походження під час імпорту.
4. Закони та правила сторін стосовно маркування імпортованих
товарів повинні бути такими, щоб їх виконання не викликало
серйозного пошкодження товарів, чи значного зниження їх цінності,
чи необґрунтованого зростання їх вартості.
5. Як загальне правило, ніяке спеціальне мито чи штраф не
повинні накладатися будь-якою стороною за невиконання вимог до
маркування при здійсненні імпорту, якщо тільки виправлення
маркування не буде необґрунтовано затримано, чи якщо не були
нанесені неправдиві позначки, чи якщо необхідне маркування не було
пропущено навмисно.
6. Сторони повинні співробітничати одна з одною з метою
запобігання використанню торгових найменувань у спосіб, який
призводить до неправильного уявлення про дійсне походження товару
і завдає шкоди характерним регіональним чи географічним назвам
товарів, які походять з території сторони та захищені її
законодавством. Кожна сторона повинна у повному обсязі та
доброзичливо розглядати такі запити або подання, які можуть бути
внесені будь-якою іншою стороною з приводу виконання зобов'язань,
передбачених попереднім реченням, щодо найменувань товарів, які
буди повідомлені їй іншою стороною.
Стаття X
Публікація та застосування правил торгівлі
1. Закони, положення, судові рішення та адміністративні
розпорядження загального характеру, які вводяться будь-якою
стороною стосовно класифікації або оцінки товарів для митних
цілей, чи стосовно ставок мита, податків або інших платежів, чи
стосовно вимог, обмежень або заборон на імпорт чи експорт, або на
переказ платежів за них чи які впливають на їх продаж, розподіл,
транспортування, страхування, складську інспекцію, виставлення на
показ, переробку, змішування чи інше використання, повинні без
затримок публікуватися таким чином, щоб надати можливість урядам
та комерсантам ознайомитися з ними. Угоди, які впливають на
міжнародну торговельну політику і діють між урядом чи урядовою
установою будь-якої сторони та урядом чи урядовою установою
будь-якої іншої сторони, також повинні публікуватися. Положення
цього параграфа не потребують від будь-якої сторони розголошення
конфіденційної інформації, якщо воно б ускладнило застосування
законодавства, чи в інший спосіб суперечило б суспільним
інтересам, чи завдало б шкоди законним комерційним інтересам
окремих підприємств, державних або приватних.
2. Жодний захід загального застосування, який вживається
будь-якою стороною і підвищує ставку мита чи інший збір на імпорт,
який здійснюється у встановленому та єдиному порядку, чи накладає
нову або більш обтяжливу вимогу, обмеження чи заборону на імпорт
або на переказ платежів за нього, не повинен набирати чинності,
доки такий захід не буде офіційно опубліковано.
3. (a) Кожна сторона повинна у єдиний, неупереджений та
розумний спосіб застосовувати всі свої закони, положення, рішення
чи розпорядження характеру, описаного у параграфі 1 цієї Статті.
(b) Кожна сторона повинна мати чи заснувати при першій
можливості судові, арбітражні чи адміністративні трибунали або
процедури з метою, inter alia, оперативного перегляду та
коригування адміністративних заходів відносно митних питань. Такі
трибунали чи процедури повинні бути незалежними від установ, на
які покладено адміністративне виконання таких заходів, і їхні
рішення повинні виконуватися такими установами, а такі установи
повинні керуватися цими рішеннями у своїй практичній діяльності,
якщо тільки до суду чи вищого трибуналу не надійде апеляційна
скарга протягом часу, встановленого для подання апеляцій
імпортерами, за умови, що центральне керівництво такої установи
може вживати заходів для перегляду справи в порядку іншого
судочинства, якщо існує вагома причина вважати, що рішення є
несумісним із встановленими принципами законодавства чи реальними
фактами.
(c) Положення підпараграфа (b) цього параграфа не повинні
вимагати скасування чи заміни процедур, чинних на території
сторони на день укладення цієї Угоди, які фактично забезпечують
об'єктивний та неупереджений перегляд адміністративних заходів,
навіть якщо такі процедури не є повністю чи формально незалежними
від установ, на які покладено адміністративне виконання таких
заходів. Будь-яка сторона, яка використовує такі процедури,
повинна на вимогу надати СТОРОНАМ повну інформацію про такі
процедури для того, щоб вони могли визначити, чи відповідають такі
процедури вимогам цього параграфа.
Стаття XI(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
Загальне скасування кількісних обмежень
1. Ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших
зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи
інших заходів, не повинні встановлюватися або застосовуватися
будь-якою стороною щодо імпорту будь-якого товару, який походить з
території будь-якої іншої сторони, або щодо експорту чи продажу на
експорт будь-якого товару, призначеного для ввезення на територію
будь-якої іншої сторони.
2. Положення параграфа 1 цієї Статті не повинні поширюватися
на:
(a) Заборони чи обмеження експорту, які тимчасово
застосовуються з метою попередження чи послаблення критичного
дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме
значення для експортуючої сторони;
(b) Заборони чи обмеження імпорту або експорту, необхідні у
зв'язку із застосуванням стандартів або правил класифікації,
визначення сорту чи реалізації товарів у міжнародній торгівлі;
(c) Обмеження імпорту будь-якого сільськогосподарського
товару чи продукту рибальства, імпортованих у будь-якій формі,(*)
необхідні для здійснення заходів уряду, метою яких є:
----------------
(*) див. Додаток I.
(i) обмежити кількості аналогічного вітчизняного товару, які
дозволяється реалізовувати чи виробляти, або, якщо не існує
достатніх обсягів вітчизняного виробництва аналогічного товару,
кількості аналогічного вітчизняного товару, яким можна
безпосередньо замінити імпортний товар; або
(ii) усунути з ринку тимчасовий надлишок аналогічного
вітчизняного товару або, якщо не існує достатніх обсягів
вітчизняного виробництва аналогічного товару, надлишок
вітчизняного товару, яким можна безпосередньо замінити імпортний
товар, шляхом надання наявного надлишку певним групам вітчизняних
споживачів безкоштовно чи за цінами, нижчими за поточні ринкові
ціни; або
(iii) обмежити кількості будь-якого товару тваринного
походження, які дозволяється виробляти, виробництво якого прямо
залежить, повністю чи здебільшого, від імпортованого товару, якщо
вітчизняне виробництво цього товару порівняно незначне.
Будь-яка сторона, яка застосовує обмеження щодо імпорту
будь-якого товару відповідно до підпараграфа (c) цього параграфа,
повинна надавати публічне повідомлення про загальну кількість чи
вартість товару, які дозволяється імпортувати протягом певного
періоду часу у майбутньому, а також про будь-яку зміну такої
кількості чи вартості. Крім того, будь-які обмеження, які
застосовуються відповідно до параграфа (i) вище, не повинні
зменшувати загальний обсяг імпорту відносно загального обсягу
вітчизняного виробництва порівняно з тим співвідношенням, яке
можна було б обґрунтовано передбачити між цими двома параметрами
за відсутності обмежень. При визначенні такого співвідношення
сторона, повинна приділити належну увагу співвідношенню, яке
переважало протягом попереднього репрезентативного періоду, а
також будь-яким особливим факторам,(*) які могли б вплинути чи які
можуть впливати на торгівлю відповідним товаром.
----------------
(*) див. Додаток I.
Стаття XII(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
Обмеження для збереження
рівноваги платіжного балансу
1. Незважаючи на положення параграфа 1 Статті XI, будь-яка
сторона з метою підтримання свого зовнішнього фінансового стану та
рівноваги платіжного балансу може обмежувати кількість чи вартість
товару, які дозволяється імпортувати при виконанні положень
наступних параграфів цієї Статті.
2. (a) Обмеження імпорту, які вводяться, застосовуються чи
посилюються стороною відповідно до цієї Статті, не повинні
перевищувати рівень, необхідний для того, щоб:
(i) відвернути неминучу загрозу серйозного скорочення
грошових резервів чи зупинити таке скорочення, або
(ii) у випадку, якщо сторона має вкрай малі грошові резерви,
досягти розумного темпу збільшення її резервів.
У кожному випадку належна увага повинна приділятися будь-яким
особливим факторам, які можуть впливати на резерви такої сторони
або на її потребу у резервах, включаючи, у випадках можливості
користування спеціальними зовнішніми кредитами та іншими
ресурсами, потребу у забезпеченні належного використання таких
кредитів чи ресурсів.
(b) Сторони, які застосовують обмеження відповідно до
підпараграфа (a) цього параграфа, повинні поступово послаблювати
їх у міру покращення ситуації, застосовуючи їх лише настільки,
наскільки умови, встановлені підпараграфом (а), виправдовують їх
застосування. Вони повинні скасувати обмеження, коли умови вже
більше не виправдовують їх введення чи застосування відповідно до
зазначеного підпараграфа.
3. (a) Сторони зобов'язуються при проведенні своєї
внутрішньої політики приділяти належну увагу необхідності
підтримання чи відновлення рівноваги своїх платіжних балансів на
здоровій та тривалій основі, а також бажаності уникнення
нераціонального використання виробничих ресурсів. Вони визнають,
що для досягнення цих цілей бажано у міру можливості застосовувати
заходи, які скоріше розширюють, ніж скорочують міжнародну
торгівлю.
(b) Сторони, які застосовують обмеження відповідно до цієї
Статті, можуть визначати обсяг обмежень імпорту різних товарів чи
груп товарів таким чином, щоб надати пріоритет імпорту тих
товарів, які є більш важливими.
(c) Сторони, які застосовують обмеження відповідно до цієї
Статті, зобов'язуються:
(i) уникати завдання непотрібної шкоди комерційним чи
економічним інтересам будь-якої іншої сторони;(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
(ii) не застосовувати обмеження таким чином, щоб
необгрунтовано перешкоджати імпорту будь-яких товарів у
мінімальних комерційних кількостях, виключення яких порушило б
звичайні канали торгівлі; а також
(iii) не застосовувати обмеження, які б перешкоджали імпорту
комерційних зразків чи перешкоджали б виконанню положень про
патенти, торгові марки, авторські права чи аналогічних процедур.
(d) Сторони визнають, що в результаті внутрішньої політики,
спрямованої на досягнення та збереження повної і продуктивної
зайнятості або на розвиток економічних ресурсів, сторона може
відчувати високий попит на імпорт, який може створити загрозу її
грошовим резервам, зазначену у параграфі 2(a) цієї Статті.
Відповідно, сторона, яка виконує інші положення цієї Статті, не
повинна скасовувати чи змінювати обмеження на підставі того, що
зміна такої політики зробила б зайвими ті обмеження, які вона
застосовує відповідно до цієї Статті.
4. (a) Будь-яка сторона, яка вводить нові обмеження чи
підвищує загальний рівень існуючих обмежень шляхом значного
посилення заходів, застосованих відповідно до цієї Статті, повинна
негайно після введення чи посилення таких обмежень (чи у випадках,
коли можливо провести попередні консультації, до такого введення
або посилення) провести консультації зі СТОРОНАМИ щодо характеру
ускладнень в її платіжному балансі, існуючих альтернативних
коригуючих заходів, а також можливого впливу обмежень на економіку
інших сторін.
(b) На дату, що підлягає визначенню ними,(*) СТОРОНИ повинні
переглянути всі обмеження, які до того часу все ще будуть
застосовуватися відповідно до цієї Статті. Через рік після цієї
дати сторони, які застосовують обмеження імпорту відповідно до
цієї Статті, повинні щорічно проводити консультації, описані у
підпараграфі (a) цього параграфа, зі СТОРОНАМИ.
----------------
(*) див. Додаток I.
(c) (i) Якщо в ході консультацій зі стороною, які проводяться
згідно з підпараграфами (a) чи (b) вище, СТОРОНИ визначать, що
обмеження є несумісними з положенням цієї Статті або з положеннями
Статті XIII (при виконанні положень Статті XIV), вони повинні
указати характер несумісності та можуть порекомендувати, щоб
обмеження були відповідним чином змінені.
(ii) Проте, якщо в результаті консультацій СТОРОНИ визначать,
що обмеження застосовуються у спосіб, який тягне за собою серйозну
несумісність з положеннями цієї Статті або з положеннями Статті
XIII (при виконанні положень Статті XIV), і що цим завдається
шкода чи створюється загроза шкоди торгівлі будь-якої сторони,
вони повинні проінформувати про це сторону, яка застосовує
обмеження, і зробити відповідні рекомендації щодо забезпечення
сумісності з такими положеннями протягом визначеного періоду часу.
У випадку, якщо така сторона не виконає ці рекомендації протягом
визначеного періоду часу, СТОРОНИ можуть звільнити будь-яку
сторону, торгівля якої потерпає від таких обмежень, від тих
зобов'язань за цією Угодою відносно сторони, що застосовує
обмеження, які вони можуть вважати належними за даних обставин.
(d) СТОРОНИ повинні пропонувати будь-якій стороні, яка
застосовує обмеження відповідно до цієї Статті, розпочати
консультації з ними на вимогу будь-якої сторони, яка може
prima facie встановити, що обмеження є несумісними з положеннями
цієї Статті чи з положеннями Статті XIII (при виконанні положень
Статті XIV) і що вони негативно впливають на її торгівлю. Проте
така пропозиція не може висуватися, доки СТОРОНИ не упевняться, що
прямі переговори між відповідними сторонами виявилися
безуспішними. У випадку, якщо в результаті консультацій зі
СТОРОНАМИ не буде досягнуто ніякої домовленості і якщо вони
визначать, що обмеження застосовуються не відповідно до таких
положень і що цим завдається шкода чи створюється загроза завдання
шкоди торгівлі сторони, яка ініціює розгляд, вони повинні
рекомендувати скасування чи зміну обмежень. У випадку, якщо
обмеження не будуть скасовані чи змінені протягом часу,
встановленого СТОРОНАМИ, вони можуть звільнити сторону, яка
ініціює розгляд, від тих зобов'язань за цією Угодою відносно
сторони, що застосовує обмеження, які вони можуть вважати
належними за даних обставин.
(e) При розгляді питання відповідно до цього параграфа,
СТОРОНИ повинні приділяти належну увагу будь-яким особливим
зовнішніх факторам, які справляють негативний вплив на експорт
сторони, яка застосовує обмеження.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
(f) Рішення по цьому параграфу повинні виноситися оперативно
і, якщо можливо, протягом шістдесяти днів з дати початку
консультацій.
5. У випадку, якщо є постійне і широкомасштабне застосування
обмежень імпорту згідно з цією Статтею, які свідчать про загальне
порушення рівноваги, що обмежує міжнародну торгівлю, СТОРОНИ
повинні розпочати обговорення питання про те, чи можуть бути вжиті
інші заходи тими сторонами, платіжний баланс яких знаходиться у
скрутному становищі, або тими, платіжний баланс яких має тенденцію
бути винятково сприятливим, або будь-якою міжурядовою організацією
з метою усунення базових причин порушення рівноваги. На запрошення
СТОРІН сторони повинні брати участь у таких обговореннях.
Стаття XIII(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
Недискримінаційне
застосування кількісних обмежень
1. Ніякі заборони чи обмеження не повинні застосовуватися
будь-якою стороною щодо імпорту будь-якого товару на територію
будь-якої іншої сторони чи щодо експорту будь-якого товару,
призначеного для території будь-якої іншої сторони, якщо тільки
імпорт аналогічного товару з усіх третіх країн чи експорт
аналогічного товару до всіх третіх країн не є аналогічним чином
забороненим чи обмеженим.
2. При застосуванні обмежень імпорту будь-якого товару
сторони повинні прагнути такого розподілу торгівлі цим товаром,
щоб якнайточніше досягти таких часток у торгівлі, які різні
сторони за очікуваннями могли б мати за відсутності таких
обмежень, і з цієї метою вони повинні дотримуватися наступних
принципів:
(a) у випадках застосування квот, квоти, які виражають
загальний обсяг дозволеного імпорту (незалежно від того, чи є вони
розподіленими між країнами-постачальниками чи ні) повинні бути
фіксованими, і про їх обсяг повинно надаватися повідомлення
відповідно до параграфа 3(b) цієї Статті;
(b) у випадках, коли квоти не застосовуються, обмеження
можуть вводитися шляхом видачі ліцензій чи дозволів на імпорт без
встановлення квоти;
(c) сторони не повинні, окрім випадків застосування квот,
розподілених відповідно до підпараграфа (d) цього параграфа,
вимагати, щоб ліцензії чи дозволи на імпорт використовувалися для
імпорту відповідного товару з певної країни чи джерела;
(d) у випадках, коли квота розподіляється між
країнами-постачальниками, сторона, яка застосовує обмеження, може
укласти домовленість відносно розподілу часток квоти з усіма
іншими сторонами, які мають значну зацікавленість у постачанні
відповідного товару. У випадках, коли цей спосіб з обґрунтованих
причин не може бути застосований, відповідна сторона повинна
розподіляти між сторонами, які мають значну зацікавленість у
постачанні відповідного товару, частки від загальної кількості чи
вартості імпорту товару, основані на пропорціях, поставлених
такими сторонами протягом попереднього репрезентативного періоду,
при цьому належна увага повинна приділятися будь-яким особливим
факторам, які могли вплинути чи можуть впливати на торгівлі цим
товаром. Не повинні накладатися ніякі умови чи формальності, які б
могли перешкоджати будь-якій стороні повністю використати частку
будь-якої такої загальної кількості чи вартості, яка була їй
надана, за умови, що імпорт здійснюється в межах будь-якого
встановленого періоду, до якого може відноситися квота.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
3. (a) У випадках, коли ліцензії на імпорт видаються у
зв'язку з обмеженнями імпорту, сторона, яка застосовує обмеження,
повинна надати на вимогу будь-якої сторони, зацікавленої у
торгівлі відповідним товаром, всю необхідну інформацію щодо
застосування обмежень, ліцензій на імпорт, виданих за останній
час, та розподілу таких ліцензій між країнами-постачальниками, за
умови, що сторони не зобов'язані надавати інформацію про назви
підприємств-імпортерів чи постачальників.
(b) У випадку, коли обмеження імпорту пов'язані зі
встановленням квот, сторона, яка застосовує обмеження, повинна
надати публічне повідомлення про загальну кількість чи вартість
товару або товарів, яку дозволяється імпортувати протягом певного
періоду у майбутньому, а також про будь-яку зміну такої кількості
чи вартості. Будь-які поставки відповідного товару, які були в
дорозі під час, коли було надане публічне повідомлення, не повинні
заборонятися для ввезення, за умови, що вони можуть
зараховуватися, якщо це практично можливо, у кількість, дозволену
до імпорту протягом відповідного періоду, а також, якщо це
необхідно, у кількості, дозволені до імпорту протягом
безпосередньо наступного періоду чи періодів, а також за умови,
що, якщо будь-яка сторона, як правило, звільняє від таких обмежень
товари, які ввозяться для споживання або взяті з митного складу
для споживання протягом тридцяти днів з дати подання такого
публічного повідомлення, така практика повинна розглядатися як
повністю відповідна вимогам цього параграфа.
(c) У випадку, коли квоти розподіляються між
країнами-постачальниками, сторона, яка застосовує обмеження,
повинна оперативно інформувати всі інші сторони, зацікавлені у
постачанні відповідного товару, про частки квоти, яка
розподіляється між країнами-постачальниками, у кількісному чи
вартісному виразі і надати публічне повідомлення про такі частки.
4. Щодо обмежень, які застосовуються відповідно з
параграфом 2(d) цієї Статті чи згідно з параграфом 2(c) Статті XI,
вибір репрезентативного періоду для будь-якого товару та оцінка
будь-яких особливих факторів,(*) що впливають на торгівлю цим
товаром, повинні початково здійснюватися стороною, що застосовує
обмеження, за умови, що така сторона повинна на вимогу будь-якої
іншої сторони, зацікавленої у постачанні цього товару, чи на
вимогу СТОРІН оперативно провести консультації з іншою стороною чи
СТОРОНАМИ щодо необхідності коригування пропорцій чи обраного
базового періоду, або повторної оцінки особливих факторів, або
скасування умов, формальностей та будь-яких інших положень,
встановлених в односторонньому порядку, стосовно розподілу
достатньої квоти чи її необмеженого використання.
----------------
(*) див. Додаток I.
5. Положення цієї статті повинні поширюватися на будь-яку
тарифну квоту, яка вводиться чи застосовується будь-якою стороною,
і, наскільки це є можливим, принципи цієї Статті повинні також
поширюватися на обмеження експорту.
Стаття XIV(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
Винятки із правила про недискримінацію
1. Сторона, яка застосовує обмеження згідно зі Статтею XII чи
Розділом B Статті XVIII, може при застосуванні таких обмежень
відхилятися від положень Статті XIII у спосіб, який має вплив,
еквівалентний обмеженням платежів та переказів по поточних
міжнародних трансакціях, які ця сторона може в даний час
застосовувати згідно зі Статтею VIII чи XIV Статуту Міжнародного
валютного фонду чи згідно з аналогічними положеннями спеціальної
валютної угоди, укладеної відповідно до параграфа 6 Статті XV.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
2. Сторона, яка застосовує обмеження імпорту згідно зі
Статтею XII чи Розділом B Статті XVIII може, за згоди СТОРІН,
тимчасово відхилятися від положень Статті XIII відносно невеликої
частки її зовнішньої торгівлі у випадках, коли переваги
відповідної сторони чи сторін значно переважають будь-яку шкоду,
яка може бути завдана торгівлі інших сторін.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
3. Положення Статті XIII не повинні перешкоджати групі
територій, які мають спільну квоту у Міжнародному валютному фонді,
застосовувати проти імпорту з інших країн, але не поміж собою,
обмеження відповідно до положень Статті XII чи Розділу B Статті
XVIII за умови, що такі обмеження в усіх інших аспектах сумісні з
положеннями Статті XIII.
4. Статті з XI по XV чи Розділ B Статті XVIII цієї Угоди не
повинні позбавляти сторону, яка застосовує обмеження імпорту
згідно зі Статтею XII чи Розділом B Статті XVIII, можливості
застосовувати заходи на спрямування її експорту таким чином, щоб
збільшити грошові надходження, які вона може застосовувати без
відхилення від положень Статті XIII.
5. Статті з XI по XV включно чи Розділ B Статті XVIII цієї
Угоди не повинні позбавляти сторону можливості застосовувати
кількісні обмеження:
(a) які мають вплив, еквівалентний обмеженням щодо обміну
валют, дозволеним згідно з Розділом 3(b) Статті VII Статуту
Міжнародного валютного фонду, або
(b) згідно з преференційними домовленостями, передбаченими
Додатком A до цієї Угоди, до завершення переговорів, зазначених у
цьому Додатку.
Стаття XV
Домовленості з валютних питань
1. СТОРОНИ повинні прагнути до співробітництва з Міжнародним
валютним фондом з тим, щоб СТОРОНИ та Фонд проводили координовану
політику щодо валютних питань у межах повноважень Фонду, а також
щодо питань кількісних обмежень та інших торговельних питань у
межах повноважень СТОРІН.
2. У всіх випадках, коли СТОРОНИ скликаються для розгляду чи
вирішення проблем стосовно грошових резервів, платіжних балансів
чи заходів щодо іноземних валют, вони повинні консультуватися з
усіх питань з Міжнародним валютним фондом. У ході таких
консультацій СТОРОНИ повинні приймати всі статистичні та інші
факти, подані Фондом стосовно іноземних валют, грошових резервів
та платіжних балансів, а також повинні приймати визначення Фонду
щодо того, чи відповідають дії сторони у сфері валютних питань
Статуту Міжнародного валютного фонду чи умовам спеціальної
валютної угоди між цією стороною та СТОРОНАМИ. При прийнятті
остаточного рішення у випадках, до яких застосовуються критерії,
встановлені параграфом 2(a) Статті XII чи параграфом 9
Статті XVIII, СТОРОНИ повинні погоджуватися з визначенням Фонду
щодо того, що саме є серйозним зниженням грошових резервів
сторони, дуже низьким рівнем її грошових резервів чи розумним
темпом приросту її грошових резервів, а також щодо фінансових
аспектів питань, які розглядаються на консультаціях у таких
випадках.
3. СТОРОНИ повинні прагнути укласти угоду з Фондом щодо
процедур консультацій, передбачених параграфом 2 цієї Статті.
4. Сторони не повинні шляхом валютних заходів ушкоджувати(*)
наміри положень цієї Угоди, а шляхом торговельних заходів - наміри
положень Статуту Міжнародного валютного фонду.
----------------
(*) див. Додаток I.
5. У випадку, якщо у будь-який час СТОРОНИ визнають, що
валютні обмеження платежів та переказів, пов'язаних з імпортом,
застосовуються стороною у спосіб, несумісний з винятками,
передбаченими цією Угодою стосовно кількісних обмежень, вони
повинні доповісти про це Фонду.
6. Будь-яка сторона, яка не є членом Фонду, повинна протягом
часу, який підлягає визначенню СТОРОНАМИ після консультацій з
Фондом, стати членом Фонду, а у разі невиконання цього, - укласти
спеціальну валютну угоди зі СТОРОНАМИ. Сторона, яка припиняє бути
членом Фонду, повинна негайно укласти спеціальну валютну угоду зі
СТОРОНАМИ. Будь-яка спеціальна валютна угода, укладена стороною
згідно з цим параграфом, після цього стає частиною її зобов'язань
за цією Угодою.
7. (a) Спеціальна валютна угода, укладена між стороною та
СТОРОНАМИ згідно з параграфом 6 цієї Статті, повинна забезпечувати
СТОРОНАМ те, щоб цілі цієї Угоди не були зведені нанівець як
результат дій відповідної сторони у сфері валютних питань.
(b) Умови будь-якої такої угоди не повинні накладати на
сторону зобов'язання щодо валютних питань, які взагалі є більш
обмежувальними, ніж зобов'язання, накладені Статутом Міжнародного
валютного фонду на членів Фонду.
8. Сторона, яка не є членом Фонду, повинна подавати таку
інформацію в загальних межах Розділу 5 Статті VIII Статуту
Міжнародного валютного фонду, яку СТОРОНИ можуть вимагати для
виконання своїх функцій згідно з цією Угодою.
9. Ніщо у цій Угоді не повинно перешкоджати:
(a) використанню стороною засобів валютного контролю чи
валютних обмежень відповідно до Статуту Міжнародного валютного
фонду до спеціальної валютної угоди цієї сторони зі СТОРОНАМИ, або
(b) використанню стороною обмежень чи засобів контролю
імпорту або експорту, єдиним результатом яких, додатково до
результатів, дозволених Статтями XI, XII, XIII та XIV, є
забезпечення ефективності таких засобів валютного контролю чи
валютних обмежень.
Стаття XVI(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
Субсидії
Розділ A - Загальні положення про субсидії
1. У випадку, якщо будь-яка сторона надає чи застосовує
будь-яку субсидію, включаючи будь-яку форму підтримання доходу чи
ціни, яка прямо чи опосередковано призводить до зростання експорту
будь-якого товару з її території чи до зменшення імпорту
будь-якого товару на її територію, вона повинна письмово
повідомити СТОРОНИ про обсяг та характер субсидування, про
передбачений вплив субсидування на обсяг імпорту на її територію
чи експорту з її території відповідного товару чи товарів, а також
про обставини, які призвели до необхідності субсидування. У
будь-якому випадку, коли визначено, що будь-яке таке субсидування
завдає чи створює загрозу завдання серйозної шкоди інтересам
будь-якої іншої сторони, сторона, яка надає субсидію, повинна на
вимогу обговорити з іншою зацікавленою стороною чи сторонами, або
зі СТОРОНАМИ, можливість обмеження субсидування.
Розділ B - Додаткові положення
про експортні субсидії(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
2. Сторони визнають, що надання стороною субсидії на експорт
будь-якого товару може створити шкідливий вплив для інших сторін,
як імпортуючих, так і експортуючих, а також спричинити непотрібне
порушення їх звичайних комерційних інтересів і може ускладнити
досягнення цілей цієї Угоди.
3. Відповідно, сторони повинні намагатися уникати
використання субсидій на експорт первинних товарів. Проте, якщо
сторона прямо чи непрямо надає будь-яку форму субсидії, яка
призводить до зростання експорту будь-якого первинного товару з її
території, така субсидія не повинна застосовуватися у спосіб,
результатом якого є отримання цією стороною більш значної частки у
міжнародному експорті цього товару, і при цьому необхідно брати до
уваги частки сторін у такій торгівлі цим товаром протягом
попереднього репрезентативного періоду, а також будь-які особливі
фактори, які могли вплинути чи можуть впливати на таку торгівлю
цим товаром.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
4. Також, починаючи з 1 січня 1958 року або з будь-якої
найраніше можливої дати після цього, сторони повинні припинити
пряме чи опосередковане надання будь-яких форм субсидій на експорт
будь-якого товару, окрім первинних товарів, якщо такі субсидії
призводять до продажу таких товарів на експорт за ціною, нижчою за
порівняну ціну, яка виставляється покупцям на аналогічний товар на
внутрішньому ринку. До 31 грудня 1957 року жодна сторона не
повинна розширювати обсяг будь-якого такого субсидування порівняно
з обсягом, існуючим на 1 січня 1955 року, шляхом введення нових чи
розширення існуючих субсидій.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
5. СТОРОНИ повинні періодично проводити перегляд
функціонування положень цієї Угоди з метою вивчення її
ефективності у світлі фактичного досвіду у справі досягнення цілей
цієї Угоди та запобігання субсидування, яке наносить серйозну
шкоду торгівлі чи інтересам сторін.
Стаття XVII
Державні торговельні підприємства
1.(*) (a) Кожна сторона зобов'язується, що у випадку, якщо
вона заснує чи утримуватиме державне підприємство, незалежно від
його розташування, чи надаватиме будь-якому підприємству,
формально чи фактично, виняткові або спеціальні привілеї,(*) таке
підприємство, при здійсненні купівлі чи продажу, пов'язаних з
імпортом або експортом, повинне діяти способом, сумісним із
загальними принципами режиму недискримінації, передбаченими цієї
Угодою відносно урядових заходів, що впливають на імпортні та
експортні операції приватних комерсантів.
----------------
(*) див. Додаток I.
(b) Положення підпараграфа (a) цього параграфа повинні
розумітися як вимога, що такі підприємства мають, з належним
урахуванням інших положень цієї Угоди, здійснювати будь-яку таку
купівлю чи продаж, керуючись винятково комерційними
міркуваннями,(*) включаючи ціну, якість, корисність, товарність,
умови транспортування та інші умови купівлі чи продажу, і мають
надавати підприємствам іншої сторони достатню можливість
конкуренції за участь у такій купівлі чи продажу відповідно до
звичайної ділової практики.
----------------
(*) див. Додаток I.
(c) Жодна сторона не повинна перешкоджати будь-якому
підприємству (незалежно від того, чи підпадає підприємство під
опис у підпараграфі (a) цього параграфа), яке підпадає під її
юрисдикцію, діяти відповідно до принципів, встановлених у
підпараграфах (a) та (b) цього параграфа.
2. Положення параграфа 1 цієї Статті не повинні
застосовуватися до імпорту товарів для безпосереднього чи
кінцевого споживання для урядових цілей, а не для перепродажу чи
використання у виробництві товарів(*) для продажу. Щодо такого
імпорту кожна сторона повинна надавати торгівлі інших сторін
справедливий та однаковий режим.
----------------
(*) див. Додаток I.
3. Сторони визнають, що підприємства такого типу, які описані
у параграфі 1(a) цієї Статті, можуть функціонувати таким чином,
щоб створювати серйозні перешкоди у торгівлі; і тому переговори на
взаємній та взаємовигідній основі, спрямовані на обмеження чи
зменшення таких перешкод, є важливими для розширення міжнародної
торгівлі.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
4. (a) Сторони повинні надавати повідомлення СТОРОНАМ про
товари, які імпортуються на їх території чи експортуються з їх
територій підприємствами такого типу, які описані у параграфі 1(a)
цієї Статті.
(b) Сторона, яка встановлює, підтримує чи дозволяє монополію
на імпорт товару, який не є предметом поступки згідно зі
Статтею II, повинна на вимогу іншої сторони, яка має значні обсяги
торгівлі відповідним товаром, проінформувати СТОРОНИ про імпортну
націнку(*) на товар за останній репрезентативний період або, коли
цього не можна зробити, про ціну, що виставляється при перепродажі
товару.
----------------
(*) див. Додаток I.
(c) СТОРОНИ можуть на вимогу сторони, яка має підстави
вважати, що на її інтереси за цією Угодою негативно впливає
діяльність підприємства такого типу, яке описано у параграфі 1(a),
вимагати від сторони, яка засновує, підтримує чи дозволяє таке
підприємство, надавати інформацію про його діяльність, пов'язану з
виконанням положень цієї Угоди.
(d) Положення цього параграфа не потребують від будь-якої
сторони розголошення конфіденційної інформації, якщо воно б
ускладнило застосування законодавства, чи у інший спосіб
суперечило б суспільним інтересам, чи завдало б шкоди законним
комерційним інтересам окремих підприємств.
Стаття XVIII(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
Урядове сприяння економічному розвитку
1. Сторони визнають, що досягненню цілей цієї Угоди сприятиме
постійний розвиток їх економіки, особливо таких сторін, економіка
яких може забезпечувати лише низький рівень життя(*) або
знаходиться на ранніх стадіях розвитку.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
2. Сторони також визнають, що для таких сторін з метою
впровадження програм та політики економічного розвитку,
спрямованих на підвищення загального рівня життя народу, може бути
необхідним застосування захисних чи інших заходів, які впливають
на імпорт, і що такі заходи є виправданими тою мірою, якою вони
сприяють досягненню цілей цієї Угоди. Таким чином, вони
погоджуються, що такі сторони повинні користуватися додатковими
можливостями, які надають їм змогу (a) зберігати достатню
гнучкість їх тарифної структури для надання тарифного захисту,
необхідного для заснування певної галузі промисловості,(*) та (b)
застосовувати кількісні обмеження з метою збереження рівноваги
платіжного балансу у спосіб, який повністю враховує тривалий
високий рівень попиту на імпорт, що може були викликаний їхніми
програмами економічного розвитку.
----------------
(*) див. Додаток I.
3. Нарешті, сторони визнають, що з тими додатковими
можливостями, які передбачені Розділами A та B цієї Статті,
положення цієї Угоди, як правило, були б достатніми для надання
можливості сторонам задовольняти потреби їх економічного розвитку.
Проте вони погоджуються, що можуть існувати обставини, за яких
жодний захід, сумісний з такими положеннями, не може бути
практично реалізованим для того, щоб дозволити стороні, що
знаходиться в процесі економічного розвитку, надавати урядову
допомогу, необхідну для сприяння становленню певних галузей
промисловості(*) з метою підвищення загального рівня життя народу.
Спеціальні процедури для таких випадків викладені у Розділах С і D
цієї Статті.
----------------
(*) див. Додаток I.
4. (a) Унаслідок цього, стороні, економіка якої здатна
забезпечувати лише низький рівень життя(*) чи знаходиться на
ранній стадії розвитку,(*) дозволяється тимчасово відхилятися від
положень інших Статей цієї Угоди, як це передбачено у Розділах A,
B та C цієї Статті.
----------------
(*) див. Додаток I.
(b) Сторона, економіка якої знаходиться в процесі розвитку,
але не підпадає під опис підпараграфа (a) вище, може звертатися до
СТОРІН із заявами згідно з Розділом D цієї Статті.
5. Сторони визнають, що експортні надходження сторін,
економіка яких відноситься до типу, описаного у параграфі 4(a) та
(b), і яка залежить від експорту невеликої кількості первинних
товарів, можуть бути серйозно зменшені через зниження продажу
таких товарів. Відповідно, у випадку, коли на експорт первинних
товарів такою стороною справляється серйозний вплив через заходи,
що запроваджуються іншою стороною, перша сторона може вдаватися до
консультацій, передбачених положеннями Статті XXII цієї Угоди.
6. СТОРОНИ повинні щорічно проводити перегляд усіх заходів,
які застосовуються відповідно до Положень C і D цієї Статті.
Розділ A
7. (a) У випадку, якщо сторона, яка підпадає під опис
параграфа 4(a) цієї Статті, вважає бажаним з метою сприяння
становленню певної галузі промисловості(*) для підвищення
загального рівня життя її населення змінити чи скасувати поступку,
включену у відповідний Розклад, що додається до цієї Угоди, вона
повинна повідомити про це СТОРОНИ і вступити у переговори з
будь-якою стороною, з якою ця поступка була початково погоджена, а
також з будь-якою іншою стороною, яка, за визначенням СТОРІН, має
значну зацікавленість у такій поступці. У випадку досягнення
домовленості між такими сторонами вони мають право змінити чи
скасувати поступку, надану відповідними Розкладами до цієї Угоди,
з метою реалізації такої домовленості, включаючи пов'язані з цим
компенсаційні поступки.
----------------
(*) див. Додаток I.
(b) Якщо домовленості не буде досягнуто протягом шістдесяти
днів після подання повідомлення, передбаченого підпараграфом (a)
вище, сторона, яка пропонує змінити чи скасувати поступку, може
передати питання на розгляд СТОРОНАМ, які повинні оперативно
вивчити його. У випадку, якщо вони визнають, що сторона, яка
пропонує змінити чи скасувати поступку, доклала всіх зусиль для
досягнення угоди і що компенсаційна поступка, яку вона пропонує, є
адекватною, ця сторона має право змінити чи скасувати поступку,
якщо вона одночасно надасть зазначену компенсаційну поступку. У
випадку, якщо СТОРОНИ не визнають, що компенсація, яку пропонує
сторона, котра бажає змінити чи скасувати поступку, є адекватною,
але визнають, що вона доклала всіх розумних зусиль для того, щоб
запропонувати адекватну компенсацію, ця сторона має право
запровадити таку зміну чи скасування поступки. У випадку вжиття
такої дії будь-яка інша сторона, зазначена у підпараграфі (a)
вище, має право змінити чи скасувати в основному рівноцінні
поступки, які були початково узгоджені зі стороною, яка вжила таку
дію.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
Розділ B
8. Сторони визнають, що сторони, які підпадають під опис
параграфа 4(a) цієї Статті, мають тенденцію, знаходячись у процесі
швидкого розвитку, відчувати складнощі із платіжним балансом, які
в основному є результатом зусиль щодо розширення їхніх внутрішніх
ринків, а також нестабільності умов торгівлі.
9. З метою захисту свого зовнішнього фінансового положення та
забезпечення рівня резервів, достатнього для впровадження її
програми економічного розвитку, сторона, яка підпадає під опис
параграфа 4(a) цієї Угоди, може, дотримуючись положень
параграфів 10 та 12, регулювати загальний обсяг імпорту шляхом
обмеження кількості чи вартості товарів, яку дозволяється
імпортувати, за умови, що обмеження імпорту, які вводяться,
застосовуються чи посилюються, не повинні перевищувати рівень,
необхідний для того, щоб:
(a) відвернути неминучу загрозу серйозного скорочення
грошових резервів або зупинити таке скорочення, чи
(b) у випадку, якщо сторона має недостатні грошові резерви,
досягти розумного темпу збільшення її резервів.
У кожному випадку належна увага повинна приділятися будь-яким
особливим факторам, які можуть впливати на резерви такої сторони
або на її потребу у резервах, включаючи, у випадках можливості
користування спеціальними зовнішніми кредитами та іншими
ресурсами, потребу у забезпеченні належного використання таких
кредитів чи ресурсів.
10. Застосовуючи такі обмеження, сторона може визначати обсяг
обмежень імпорту різних товарів чи груп товарів таким чином, щоб
надати пріоритет імпорту тих товарів, які є більш важливими у
світлі її політики економічного розвитку; за умови, що обмеження
повинні застосовуватися таким чином, щоб уникати завдання
непотрібної шкоди комерційним чи економічним інтересам будь-якої
іншої сторони і не перешкоджати необґрунтовано імпорту будь-яких
товарів у мінімальних комерційних кількостях, виключення яких
порушило б звичайні канали торгівлі, а також за умови, що
обмеження не повинні застосовуватися таким чином, щоб перешкоджати
імпорту комерційних зразків чи перешкоджати виконанню положень про
патенти, торгові марки, авторські права чи аналогічних процедур.
11. При проведенні своєї внутрішньої політики відповідна
сторона повинна приділяти належну увагу необхідності відновлення
рівноваги свого платіжного балансу на здоровій та тривалій основі,
а також бажаності забезпечення економного використання виробничих
ресурсів. У міру покращення ситуації вона повинна поступово
послаблювати будь-які обмеження, що застосовуються відповідно до
цього Розділу, застосовуючи їх лише настільки, наскільки це
необхідно згідно з положеннями параграфа 9 цієї Статті, і повинна
скасувати обмеження, коли умови вже більше не виправдовують їх
застосування, за умови, що ніяка сторона не повинна скасовувати чи
змінювати обмеження на підставі того, що зміна в її політиці
розвитку зробила б зайвими ті обмеження, які вона застосовує
відповідно до цього Розділу.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
12. (a) Будь-яка сторона, яка вводить нові обмеження чи
підвищує загальний рівень існуючих обмежень шляхом значного
посилення заходів, застосованих відповідно до цього Розділу,
повинна негайно після введення чи посилення таких обмежень (чи у
випадках, коли можливо провести попередні консультації, до такого
введення чи посилення) провести консультації зі СТОРОНАМИ щодо
характеру ускладнень в її платіжному балансі, існуючих
альтернативних коригуючих заходів, а також можливого впливу
обмежень на економіку інших сторін.
(b) На дату, що підлягає визначенню ними,(*) СТОРОНИ повинні
переглянути всі обмеження, які до того часу все ще будуть
застосовуватися відповідно до цього Розділу. Через два роки після
цієї дати сторони, які застосовують обмеження імпорту відповідно
до цього Розділу, повинні проводити консультації, описані у
підпараграфі (a) вище, зі СТОРОНАМИ через проміжки часу, які
приблизно дорівнюють двом рокам, але не менше ніж два роки,
відповідно до програми, яку СТОРОНИ повинні розробляти кожного
року, за умови, що жодні консультації згідно з цим підпараграфом
не повинні проводитися протягом двох років з дня завершення
консультацій загального характеру згідно з будь-яким іншим
положенням цього параграфа.
----------------
(*) див. Додаток I.
(c) (i) Якщо в ході консультацій зі стороною, які проводяться
згідно з підпараграфами (a) чи (b) цього параграфа, СТОРОНИ
визначать, що обмеження є несумісними з положенням цього Розділу
або Статті XIII (при виконанні положень Статті XIV), вони повинні
вказати характер несумісності та можуть порекомендувати, щоб
обмеження були відповідним чином змінені.
(ii) Проте, якщо в результаті консультацій СТОРОНИ визначать,
що обмеження застосовуються у спосіб, який тягне за собою серйозну
несумісність з положеннями цього Розділу або Статті XIII (при
виконанні положень Статті XIV), і що цим завдається шкода чи
створюється загроза шкоди торгівлі будь-якої сторони, вони повинні
проінформувати про це сторону, яка застосовує обмеження, і зробити
відповідні рекомендації щодо забезпечення сумісності з такими
положенням протягом визначеного періоду часу. У випадку, якщо така
сторона не виконає ці рекомендації протягом визначеного періоду
часу, СТОРОНИ можуть звільнити будь-яку сторону, торгівля якої
потерпає від таких обмежень, від тих зобов'язань за цією Угодою
відносно сторони, яка застосовує обмеження, які вони можуть
вважати належними за даних обставин.
(d) СТОРОНИ повинні пропонувати будь-якій стороні, яка
застосовує обмеження відповідно до цього Розділу, розпочати
консультації з ними на вимогу будь-якої сторони, яка може
prima facie встановити, що обмеження є несумісними з положеннями
цього Розділу чи Статті XIII (при виконанні положень Статті XIV) і
що вони негативно впливають на її торгівлю. Проте така пропозиція
не може висуватися, доки СТОРОНИ не упевняться, що прямі
переговори між відповідними сторонами виявилися безуспішними. У
випадку, якщо в результаті консультацій зі СТОРОНАМИ не буде
досягнуто ніякої домовленості і якщо вони визначать, що обмеження
застосовуються не відповідно до таких положень і що цим завдається
шкода чи створюється загроза завдання шкоди торгівлі сторони, яка
ініціює розгляд, вони повинні рекомендувати скасування чи зміну
обмежень. У випадку, якщо обмеження не будуть скасовані чи змінені
протягом часу, встановленого СТОРОНАМИ, вони можуть звільнити
сторону, яка ініціює розгляд, від тих зобов'язань за цією Угодою
відносно сторони, яка застосовує обмеження, які вони можуть
вважати належними за даних обставин.
(e) У випадку, якщо сторона, проти якої вживаються дії
відповідно до останнього речення підпараграфа (c)(ii) чи (d) цього
параграфа, визначить, що звільнення від зобов'язань, дозволене
СТОРОНАМИ, негативно впливає на впровадження її програми та
політики економічного розвитку, вона має право, не пізніше ніж
через шістдесят днів після вжиття таких дій, подати письмове
повідомлення Виконавчому секретарю(2) Сторін про свій намір вийти
з цієї Угоди, і такий вихід набирає чинності на шістдесятий день
після дня, коли він отримав таке повідомлення.
----------------
(2) Рішенням від 23 березня 1965 року СТОРОНИ змінили назву
голови секретаріату ГАТТ з "Виконавчий секретар" на "Генеральний
директор".
(f) При розгляді питання відповідно до цього параграфа,
СТОРОНИ повинні приділяти належну увагу факторам, зазначеним у
параграфі 2 цієї Статті. Рішення згідно з цим параграфом повинні
прийматися оперативно і, якщо можливо, протягом шістдесяти днів з
дня початку консультацій.
Розділ C
13. У випадку, якщо сторона, яка підпадає під опис
параграфа 4(a) цієї Статті, визначить, що існує необхідність
урядової допомоги для сприяння становленню певної галузі
промисловості(*) з метою підвищення загального рівня життя свого
народу, але що жодний захід, сумісний з іншими положеннями цієї
Угоди, не може бути застосований на практиці для досягнення такої
мети, вона може вдатися до положень та процедур, визначених цим
Розділом.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
14. Зацікавлена сторона повинна повідомити СТОРОНИ про
конкретні труднощі, які вона відчуває у досягненні цілей,
визначених у параграфі 13 цієї Статті, і повинна зазначити
конкретний захід впливу на імпорт, який вона пропонує ввести з
метою подолання таких труднощів. Вона не повинна вживати такий
захід до закінчення терміну, встановленого у параграфі 15 чи 17,
відповідно, або якщо такий захід впливає на імпорт товару, який є
предметом поступки, включеної до відповідного Розкладу, доданого
до цієї Угоди, доки вона не отримала згоди СТОРІН відповідно до
положень параграфа 18, за умови, що якщо галузь промисловості, яка
отримує допомогу, вже розпочала виробництво, сторона може,
проінформував СТОРОНИ, застосовувати такі заходи, які можуть бути
необхідними для попередження протягом цього періоду значного
зростання імпорту відповідного товару чи товарів понад нормальний
рівень.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
15. У випадку, якщо протягом тридцяти днів після повідомлення
про такий захід СТОРОНИ не висунуть вимоги до відповідної сторони
щодо проведення консультацій з ними,(*) ця сторона має право
відхилятися від відповідних положень інших Статей цієї Угоди,
наскільки це необхідно для застосування запропонованого заходу.
----------------
(*) див. Додаток I.
16. На вимогу СТОРІН(*) відповідна сторона повинна провести з
ними консультації щодо мети запропонованого заходу, щодо
альтернативних заходів, які можна застосувати відповідно до цієї
Угоди, а також щодо можливого впливу запропонованого заходу на
комерційні та економічні інтереси інших сторін. Якщо в результаті
таких консультацій СТОРОНИ погодяться, що не існує жодного заходу,
сумісного з іншими положеннями цієї Угоди, який можна
застосовувати для досягнення цілей, визначених у параграфі 13 цієї
Статті, і погодяться(*) із запропонованим заходом, відповідна
сторона звільняється від зобов'язань щодо відповідних положень
інших Статей цієї Угоди, наскільки це необхідно для застосування
такого заходу.
----------------
(*) див. Додаток I.
17. У випадку, якщо протягом дев'яноста днів після дня
повідомлення про запропонований захід згідно з параграфом 14 цієї
Статті СТОРОНИ не надали згоду на такий захід, відповідна сторона
може ввести запропонований захід, проінформувавши про це СТОРОНИ.
18. У випадку, якщо запропонований захід впливає на товар,
який є предметом поступки, включеної до відповідного Розкладу,
доданого до цієї Угоди, відповідна сторона повинна розпочати
консультації з будь-якою іншої стороною, з якою така поступка була
початково узгоджена, а також з будь-якою іншою стороною, яка, за
визначенням СТОРІН, має значний інтерес в цій поступці. СТОРОНИ
повинні дати згоду на такий захід, якщо вони погодяться, що не
існує жодного заходу, сумісного з іншими положеннями цієї Угоди,
який можна застосовувати для досягнення цілей, визначених у
параграфі 13 цієї Статті, і якщо вони упевняться:
(a) що в результаті консультацій, зазначених вище, була
досягнута домовленість з іншими сторонами, або
(b) якщо така домовленість не була досягнута протягом
шістдесяти днів після отримання СТОРОНАМИ повідомлення,
передбаченого параграфом 14, що сторона, яка вдалася до положень
цього Розділу, доклала всіх розумних зусиль для досягнення
домовленості, і що інтереси інших сторін достатньо захищені.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
Після цього сторона, яка вдається до положень цього Розділу,
звільняється від своїх зобов'язань щодо відповідних положень інших
Статей цієї Угоди, наскільки це необхідно для того, щоб дозволити
їй застосувати такий захід.
19. У випадку, якщо захід такого типу, як описано у
параграфі 13 цієї Статті, стосується галузі промисловості,
становленню якої на початковому періоді сприяв випадковий захист,
створений обмеженнями, які відповідна сторона встановлювала з
метою збереження рівноваги платіжного балансу згідно з
відповідними положеннями цієї Угоди, така сторона може вдатися до
положень та процедур цього Розділу, за умови, що вона не повинна
застосовувати запропонований захід без згоди(*) СТОРІН.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
20. Ніщо у попередніх параграфах цього Розділу не повинно
дозволяти будь-яке відхилення від положень Статей I, II та XIII
цієї Угоди. Застереження до параграфа 10 цієї Статті також повинні
поширюватися на будь-яке обмеження, яке встановлюється згідно з
цим Розділом.
21. У будь-який час, доки застосовується захід відповідно до
параграфа 17 цієї Статті, будь-яка сторона, на яку такий захід
справляє значний вплив, може призупинити відносно торгівлі
сторони, яка вдалася до положень цього Розділу, дію таких в
основному рівноцінних поступок чи інших зобов'язань за цією
Угодою, проти призупинення яких не заперечують СТОРОНИ, за умови,
що СТОРОНИ повинні отримати повідомлення про таке призупинення за
шістдесят днів, але не пізніше ніж через шість місяців після
введення заходу чи значної його зміни на шкоду потерпаючої
сторони. Будь-яка така сторона повинна надавати достатню
можливість для проведення консультацій відповідно до положень
Статті XXII цієї Угоди.
Розділ D
22. Сторона, що підпадає під опис підпараграфа 4(b) цієї
Статті, яка бажає в інтересах розвитку своєї економіки ввести
захід такого типу, як описано у параграфі 13 цієї Статті, відносно
заснування певної галузі промисловості,(*) може звернутися до
СТОРІН за схваленням такого заходу. СТОРОНИ повинні оперативно
провести консультації з такою стороною і при прийнятті рішення
повинні керуватися міркуваннями, визначеними у параграфі 16. У
випадку, якщо СТОРОНИ дадуть згоду на застосування запропонованого
заходу, відповідна сторона звільняється від своїх зобов'язань щодо
відповідних положень інших Статей цієї Угоди, наскільки це
необхідно для того, щоб дозволити їй застосувати такий захід. У
випадку, якщо запропонований захід впливає на товар, який є
предметом поступки, включеної до відповідного Розкладу, доданого
до цієї Угоди, повинні застосовуватися положення параграфа 18.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
23. Будь-який захід, який застосовується згідно з цим
Розділом, повинен відповідати положенням параграфа 20 цієї Статті.
Стаття XIX
Надзвичайні дії щодо імпорту окремих товарів
1. (a) У випадку, якщо в результаті непередбачених обставин
та впливу зобов'язань, взятих на себе стороною за цією Угодою,
включаючи тарифні поступки, імпорт будь-якого товару на територію
цієї сторони збільшується у такій кількості та здійснюється на
таких умовах, що це спричиняє чи загрожує спричинити серйозну
шкоду вітчизняним виробникам на цій території аналогічних або
безпосередньо конкуруючих товарів, сторона має право, відносно
такого товару, а також у ступені та протягом часу, які можуть бути
необхідними для попередження чи усунення наслідків такої шкоди,
повністю або частково призупинити виконання зобов'язання чи
скасувати або змінити поступку.
(b) У випадку, якщо будь-який товар, що є предметом поступки
згідно з преференційним режимом, імпортується на територію сторони
за обставин, визначених у підпараграфі (a) цього параграфа, таким
чином, що це спричиняє чи загрожує спричинити серйозну шкоду
вітчизняним виробникам аналогічних або безпосередньо конкуруючих
товарів на території тієї сторони, яка отримує чи отримувала таку
преференцію, імпортуюча сторона має право, на вимогу тієї іншої
сторони, повністю чи частково призупинити виконання відповідних
зобов'язань або скасувати чи змінити поступку відносно такого
товару, у такому ступені і протягом такого часу, які можуть бути
необхідними для попередження або усунення наслідків такої шкоди.
2. До вжиття будь-якою стороною дій відповідно до положень
параграфа 1 цієї Статті вона повинна подати письмове повідомлення
СТОРОНАМ, настільки завчасно, наскільки це можливо, і повинна
надати СТОРОНАМ, а також тим сторонам, які мають значну
зацікавленість як експортери відповідного товару, можливість
проведення з нею консультацій стосовно запропонованої дії. У
випадку, коли таке повідомлення подається відносно поступки, яка
надається для преференційного режиму, у повідомленні потрібно
зазначити назву сторони, яка вимагає вжиття такої дії. За
критичних обставин, коли затримка могла б призвести до шкоди, яку
важко виправити, дії згідно з параграфом 1 цієї Статті можуть
застосовуватися тимчасово без попередніх консультацій, за умови,
що такі консультації повинні бути проведені негайно після вжиття
такої дії.
3. (a) У випадку, якщо домовленість між зацікавленими
сторонами щодо зазначеної дії не буде досягнуто, сторона, яка
пропонує вжити чи продовжити таку дію, однак, має право її вживати
чи продовжувати, і якщо така дія вживається чи продовжується, то
потерпаючі сторони мають право не пізніше ніж через дев'яносто
днів після вжиття такої дії призупинити по закінченні тридцяти
днів з дати, коли СТОРОНИ отримали письмове повідомлення про таке
призупинення, застосування до торгівлі сторони, яка вживає такі
дії чи у випадку, передбаченому параграфом 1(b) цієї Статті, до
торгівлі сторони, яка вимагає вжиття такої дії, таких в основному
рівноцінних поступок чи інших зобов'язань за цією Угодою, проти
призупинення яких СТОРОНИ не заперечують.
(b) Незважаючи на положення підпараграфа (a) цього параграфа,
у випадках, коли дії вживаються згідно з параграфом 2 цієї Статті
без попередніх консультацій та спричиняють чи загрожують
спричинити серйозну шкоду на території будь-якої сторони
вітчизняним виробникам товарів, на які такі дії впливають, ця
сторона має право, якщо затримка може призвести до шкоди, яку
важко виправити, призупинити на період тривалості дії або на час
консультацій виконання таких поступок та інших зобов'язань, які
можуть бути необхідними для попередження або подолання наслідків
шкоди.
Стаття XX
Загальні винятки
За умови, що такі заходи не повинні застосовуватися у спосіб,
який би являв собою засіб свавільної чи невиправданої
дискримінації між країнами, в яких переважають однакові умови або
приховане обмеження міжнародної торгівлі, ніщо в цій Угоді не
повинно тлумачитися таким чином, щоб перешкоджати введенню або
застосуванню будь-якою стороною заходів:
(a) необхідних для захисту суспільної моралі;
(b) необхідних для захисту життя чи здоров'я людей, тварин та
рослин;
(c) що стосуються імпорту чи експорту золота або срібла;
(d) необхідних для забезпечення дотримання законів чи
нормативних актів, які не знаходяться у протиріччі з положеннями
цієї Угоди, включаючи закони та нормативні акти щодо митних
процедур, монополій, які функціонують згідно з параграфом 4 Статті
II та Статті XVII, захисту патентів, торгових марок та авторських
прав, а також попередження обманної практики;
(e) що стосуються продуктів праці ув'язнених;
(f) які вводяться для захисту національних скарбів
художнього, історичного чи археологічного значення;
(g) що стосуються збереження природних ресурсів, які
вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням
внутрішнього виробництва чи споживання;
(h) які вживаються на виконання зобов'язань за будь-якою
міжурядовою товарною угодою, яка відповідає критеріям, поданим на
розгляд СТОРОНАМ, і проти яких останні не заперечують або яка сама
подається на розгляд СТОРОНАМ і проти якої останні не заперечують;
(i) пов'язаних з обмеженням експорту вітчизняних матеріалів,
необхідного для забезпечення достатньою кількістю таких матеріалів
вітчизняної переробної промисловості протягом періодів, коли
внутрішня ціна на такі матеріали утримується на рівні, нижчому за
світову ціну в результаті впровадження урядом плану стабілізації,
за умови, що такі обмеження не повинні призводити до зростання
експорту такою галуззю вітчизняної промисловості чи до захисту
такої галузі вітчизняної промисловості і не повинні порушувати
положення цієї Угоди стосовно недискримінації;
(j) суттєвих для придбання чи розподілу товарів, кількість
яких є недостатньою скрізь чи у певній місцевості, за умови, що
будь-які такі заходи повинні бути сумісні з принципом, що всі
сторони мають право на справедливу частку у міжнародному
постачанні таких товарів і що будь-які такі заходи, які є
несумісними з іншими положенням Угоди, повинні бути зупинені як
тільки умови, що призвели до них, зникнуть. СТОРОНИ повинні
переглянути необхідність збереження цього підпараграфа не пізніше
30 червня 1960 року.
Стаття XXI
Винятки з міркувань безпеки
Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися
(a) як вимога до будь-якої сторони надавати будь-яку
інформацію, розголошення якої вона вважає таким, що суперечить
суттєвим інтересам її безпеки; або
(b) як перешкода будь-якій стороні у здійсненні будь-яких
дій, які вона вважає необхідними для захисту суттєвих інтересів
своєї безпеки,
(i) що стосуються розщеплюваних матеріалів чи матеріалів, з
яких вони виробляються;
(ii) що стосуються торгівлі зброєю, боєприпасами та знаряддям
для ведення війни, а також такої торгівлі іншими товарами та
матеріалами, яка прямо чи опосередковано ведеться з метою
забезпечення військових утворень;
(iii) що вживаються під час війни чи інших надзвичайних
обставин у міжнародних відносинах; або
(c) як перешкода будь-якій стороні у здійсненні будь-який дій
на виконання своїх зобов'язань за Статутом Організації Об'єднаних
Націй ( 995_010 ) з метою збереження міжнародного миру та безпеки.
Стаття XXII
Консультації
1. Кожна сторона повинна доброзичливо розглядати такі
подання, які можуть вноситися іншою стороною стосовно будь-яких
питань, що впливають на реалізацію цієї Угоди, а також надавати
адекватну можливість проведення консультацій стосовно таких
питань.
2. СТОРОНИ можуть, на вимогу сторони, проводити консультації
з будь-якою стороною чи сторонами стосовно будь-якого питання, з
якого було неможливо знайти задовільне рішення шляхом
консультацій, передбачених параграфом 1.
Стаття XXIII
Зведення нанівець чи ушкодження переваг
1. У випадку, якщо будь-яка сторона вважає, що будь-яка
перевага, якою вона повинна прямо чи опосередковано користуватися
за цією Угодою, зводиться нанівець чи ушкоджується або що
досягнення будь-якої цілі Угоди ускладнюється в результаті
(a) невиконання іншою стороною своїх зобов'язань за цією
Угодою, або
(b) застосування іншою стороною будь-якого заходу незалежно
від того, чи конфліктує він з положеннями цієї Угоди чи ні, або
(c) існування будь-якої іншої ситуації,
ця сторона може, з метою задовільного врегулювання справи,
внести письмові подання чи пропозиції іншій стороні чи сторонам,
яких, на її думку, це стосується. Будь-яка сторона, до якої
звернулися з таким поданням чи пропозицією, повинна доброзичливо
їх розглянути.
2. У випадку, якщо відповідні сторони не досягли задовільного
врегулювання протягом розумного періоду часу або якщо існують
труднощі такого типу, як описано у параграфі 1(c) цієї Статті,
справу може бути передано на розгляд СТОРІН. СТОРОНИ повинні
оперативно вивчити будь-яку справу, передану їм у такий спосіб, і
повинні надати відповідні рекомендації сторонам, які, на їх думку,
зацікавлені у справі, або винести рішення по справі, залежно від
того, що вони вважатимуть належним. СТОРОНИ можуть проводити
консультації зі сторонами, Економічною та соціальною радою
Організації Об'єднаних Націй, а також з будь-якою відповідною
міжурядовою організацією у випадках, коли вони вважатимуть такі
консультації необхідними. У випадку, якщо СТОРОНИ вважають, що
обставини є досить серйозними для того, щоб виправдати таку дію,
вони можуть дозволити стороні чи сторонам призупинити застосування
до будь-якої іншої сторони таких поступок чи інших зобов'язань за
цією Угодою, які вони можуть визначити за доцільні за даних
обставин. У випадку, якщо застосування до будь-якої сторони
будь-якої поступки чи іншого зобов'язання фактично призупинено, ця
сторона має право не пізніше ніж через шістдесят днів після вжиття
такої дії подати письмове повідомлення Виконавчому секретарю(3)
Сторін про свій намір вийти з цієї Угоди, і такий вихід набирає
чинності на шістдесятий день після дня, коли він отримав таке
повідомлення.
----------------
(3) Рішенням від 23 березня 1965 року СТОРОНИ змінили назву
голови секретаріату ГАТТ з "Виконавчий секретар" на "Генеральний
директор".
ЧАСТИНА III
Стаття XXIV
Територіальне застосування - Прикордонна
торгівля - Митні союзи та зони вільної торгівлі
1. Положення цієї Угоди повинні поширюватися на митні
території метрополій сторін, а також на будь-які інші митні
території, стосовно яких ця Угода була прийнята згідно зі
Статтею XXVI, або застосовується згідно зі Статтею XXXIII, або на
виконання Протоколу про тимчасове застосування. Кожна така митна
територія повинна, винятково для цілей територіального
застосування цієї Угоди, розглядатися, ніби вона була стороною, за
умови, що положення цього параграфа не повинні тлумачитися так, що
вони утворюють будь-які права чи зобов'язання між двома або більше
митними територіями, стосовно яких ця Угода була прийнята однією
стороною згідно зі Статтею XXVI, або застосовується однією згідно
зі Статтею XXXIII, або на виконання Протоколу про тимчасове
застосування.
2. Для цілей цієї Угоди під митною територією слід розуміти
будь-яку територію, щодо якої застосовуються окремі тарифи чи інші
заходи регулювання торгівлі для значної частини торгівлі такої
території з іншими територіями.
3. Положення цієї Угоди не повинні тлумачитися таким чином,
щоб перешкоджати:
(a) наданню переваг будь-якою стороною сусіднім країнам з
метою сприяння прикордонній торгівлі;
(b) наданню переваг у торгівлі з Вільною територією Трієст
країнами, що межують з цією територією, за умови, що такі переваги
не суперечать мирним договорам, укладеним в результаті Другої
світової війни.
4. Сторони визнають бажаність поширення свободи торгівлі
шляхом розвитку через укладення добровільних угод, тіснішої
інтеграції між економіками країн, які є сторонами таких угод. Вони
також визнають, що метою митного союзу чи зони вільної торгівлі
повинне бути сприяння торгівлі між їх складовими територіями, а не
підвищення бар'єрів у торгівлі інших сторін з такими територіями.
5. Відповідно, положення цієї Угоди не повинні перешкоджати у
відношеннях між територіями сторін утворенню митного союзу чи зони
вільної торгівлі або укладенню тимчасової угоди, необхідної для
утворення митного союзу або зони вільної торгівлі, за умови, що:
(a) стосовно митного союзу або тимчасової угоди, яка веде до
утворення митного союзу, мита та інші засоби регулювання торгівлі,
які накладаються при заснуванні будь-якого такого союзу чи
тимчасової угоди відносно торгівлі зі сторонами, які не є членами
такого союзу чи угоди, не повинні в цілому бути вищими чи більш
обмежувальними, ніж загальний обсяг мит та засобів регулювання
торгівлі, які застосовувалися на складових територіях до утворення
такого союзу чи, відповідно, укладення такої тимчасової угоди;
(b) стосовно зони вільної торгівлі чи тимчасової угоди, яка
веде до утворення зони вільної торгівлі, мита та інші засоби
регулювання торгівлі, що діють у кожній зі складових територій та
застосовуються при утворенні такої зони вільної торгівлі чи
укладенні такої тимчасової угоди до торгівлі зі сторонами, які не
включені до такої зони або не є сторонами такої угоди, не повинні
бути вищими чи більш обмежувальними, ніж відповідні мита та інші
засоби регулювання торгівлі, які діяли на цих же складових
територіях до утворення зони вільної торгівлі чи, відповідно,
укладення тимчасової угоди; а також
(c) будь-яка тимчасова угода, зазначена у підпараграфах (a)
та (b), повинна містити план та графік утворення такого митного
союзу чи такої зони вільної торгівлі протягом розумного періоду
часу.
6. У випадку, якщо при виконанні вимог підпараграфа 5(a)
сторона пропонує збільшити будь-яку ставку мита з порушенням
положень Статті II, повинна застосовуватися процедура, встановлена
Статтею XXVIII. При встановленні компенсації належна увага повинна
приділятися компенсації, яка вже була надана в результаті зниження
відповідного мита іншими учасниками союзу.
7. (a) Будь-яка сторона, яка вирішила вступити у митний союз,
або зону вільної торгівлі, або тимчасову угоду, що веде до
утворення такого союзу чи зони, повинна оперативно повідомити
СТОРОНИ і надати їм таку інформацію щодо запропонованого союзу чи
зони, яка б надала їм можливість підготувати такі звіти та
рекомендації сторонам, які вони можуть вважати необхідними.
(b) У випадку, якщо після вивчення плану та графіка,
включеного до тимчасової угоди, описаної у параграфі 5, в ході
консультацій зі сторонами цієї угоди та взявши до належної уваги
інформацію, надану відповідно до положень підпараграфа (a),
СТОРОНИ визначать, що така угода навряд чи приведе до утворення
митного союзу чи зони вільної торгівлі протягом часу,
запланованого учасниками угоди, або що такий період не є
обгрунтованим, СТОРОНИ повинні внести рекомендації учасникам цієї
Угоди. Сторони не повинні продовжувати дію такої угоди чи,
відповідно, вводити її в дію, якщо вони не готові змінити її
відповідно до цих рекомендацій.
(c) Про будь-яку суттєву зміну у плані чи графіку, описаних у
параграфі 5(c), необхідно повідомляти СТОРОНИ, які можуть
вимагати, щоб відповідні сторони провели з ними консультації, якщо
така зміна може загрожувати утворенню митного союзу чи зони
вільної торгівлі або занадто уповільнити їх утворення.
8. Для цілей цієї Угоди:
(a) Під митним союзом слід розуміти заміну двох чи більше
митних територій на одну митну територію таким чином, що
(i) мита та інші обмежувальні засоби регулювання торгівлі (за
винятком, в разі необхідності, дозволених згідно зі Статтями XI,
XII, XIII, XIV, XV та XX) скасовуються відносно основної частини
торгівлі між складовими територіями союзу чи принаймні відносно
основної частини торгівлі товарами, які походять із таких
територій, а також,
(ii) з виконанням положень параграфа 9, в основному такі ж
мита та інші засоби регулювання торгівлі застосовуються кожним з
членів союзу до торгівлі територій, не включених до цього союзу;
(b) Під зоною вільної торгівлі слід розуміти групу з двох чи
більше митних територій, на яких мита та інші обмежувальні засоби
регулювання торгівлі (за винятком, в разі необхідності, дозволених
згідно зі Статтями XI, XII, XIII, XIV, XV та XX) скасовуються
відносно основної частини торгівлі між складовими територіями
стосовно товарів, які походять із таких територій.
9. Преференції, зазначені у параграфі 2 Статті I, не повинні
обмежуватися утворенням митного союзу чи зони вільної торгівлі,
але можуть бути скасовані чи скориговані шляхом переговорів зі
сторонами, яких це торкається.(*) Ця процедура переговорів із
заторкнутими сторонами повинна, зокрема, застосовуватися в разі
скасування преференцій, необхідних для виконання положень
параграфа 8(a)(i) та параграфа 8(b).
----------------
(*) див. Додаток I.
10. СТОРОНИ можуть більшістю в дві третини голосів схвалити
пропозиції, які не повністю відповідають вимогам параграфів з 5 по
9 включно, за умови, що такі пропозиції ведуть до утворення
митного союзу чи зони вільної торгівлі у розумінні цієї Статті.
11. Зважаючи на виняткові обставини, які є результатом
становлення Індії та Пакистану як незалежних держав, і визнаючи
той факт, що вони впродовж значного часу являли собою єдину
економічну одиницю, сторони погоджуються, що положення цієї Угоди
не повинні перешкоджати цим двом країнам укладати спеціальні
домовленості щодо торгівлі між ними, доки їх взаємні торгівельні
відносини не будуть врегульовані на чіткій основі.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
12. Кожна сторона повинна вживати таких можливих розумних
заходів, щоб забезпечити дотримання положень цієї Угоди
регіональними та місцевими урядовими органами та установами в
межах їх території.
Стаття XXV
Спільні дії сторін
1. Представники сторін повинні час від часу зустрічатися з
метою забезпечення впровадження тих положень цієї Угоди, які
потребують спільних дій, і взагалі, з метою сприяння
функціонуванню та досягненню цілей цієї Угоди. У випадку, коли в
цій Угоді здійснюється посилання на сторони, які вживають спільні
дії, вони розглядаються як СТОРОНИ.
2. Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй
просять скликати перші збори СТОРІН, які повинні відбутися не
пізніше 1 травня 1948 року.
3. Кожна сторона має право одного голосу на всіх зборах
СТОРІН.
4. Якщо інше не встановлено цією Угодою, рішення СТОРІН
приймаються більшістю внесених голосів.
5. За виняткових обставин, не передбачених у будь-якому
іншому місці цієї Угоди, СТОРОНИ можуть звільнити сторону від
виконання зобов'язань, покладених на неї цією Угодою, за умови, що
будь-яке таке рішення повинно бути схвалено більшістю у дві
третини внесених голосів і що така більшість повинна становити
більше половини сторін. Також шляхом такого голосування СТОРОНИ
можуть
(i) визначати певні категорії виняткових обставин, стосовно
яких з метою звільнення від зобов'язань застосовуються інші вимоги
по голосуванню, а також
(ii) визначати такі критерії, які можуть бути необхідними для
застосування цього параграфа.(4)
----------------
(4) В оригінальному тексті помилково записано "підпараграфа".
Стаття XXVI
Прийняття, набрання чинності та реєстрація
1. Датою цієї Угоди є 30 жовтня 1947 року.
2. Ця Угода є відкритою для прийняття будь-якою стороною, яка
на 1 березня 1955 року була стороною цієї Угоди чи вела переговори
з метою приєднання до цієї Угоди.
3. Ця Угода, здійснена в одному оригіналі англійською мовою і
одному оригіналі французькою мовою, причому обидва тексти мають
однакову силу, повинна бути депонована у Генерального секретаря
Організації Об'єднаних Націй, який повинен направити завірені
копії цієї Угоди всім зацікавленим урядам.
4. Кожний уряд, який приймає цю Угоду, повинен депонувати акт
про прийняття Виконавчому секретарю(5) СТОРІН, який повідомить усі
зацікавлені уряди про дату депонування такого акта прийняття, а
також про день, у який ця Угода набирає чинності згідно з
параграфом 6 цієї Статті.
----------------
(5) Рішенням від 23 березня 1965 року СТОРОНИ змінили назву
голови секретаріату ГАТТ з "Виконавчий секретар" на "Генеральний
директор".
5. (a) Кожний уряд, який приймає цю Угоду, здійснює це
відносно території своєї метрополії, а також всіх інших територій,
за які він несе міжнародну відповідальність, за винятком таких
окремих митних територій, про які він повідомить Виконавчому
секретарю(5) Сторін під час його власного прийняття.
----------------
(5) Рішенням від 23 березня 1965 року СТОРОНИ змінили назву
голови секретаріату ГАТТ з "Виконавчий секретар" на "Генеральний
директор".
(b) Будь-який уряд, який повідомив у такий спосіб Виконавчого
секретаря,(5) з урахуванням винятків, визначених у
підпараграфі (a) цього параграфа, може у будь-який час надати
повідомлення Виконавчому секретарю(5) про те, що його прийняття
набирає чинності щодо будь-якої окремої митної території чи
територій, які були виключені, і таке повідомлення набирає
чинності на тридцятий день після дня його отримання Виконавчим
секретарем.(5)
----------------
(5) Рішенням від 23 березня 1965 року СТОРОНИ змінили назву
голови секретаріату ГАТТ з "Виконавчий секретар" на "Генеральний
директор".
(c) У випадку, якщо будь-яка митна територія, відносно якої
сторона прийняла цю Угоду, має чи набула повної автономії у
провадженні своїх зовнішніх торговельних відносин та інших питань,
передбачених цією Угодою, така територія повинна, після подання
відповідальною стороною декларації, яка встановлює цей факт,
вважатися стороною.
6. Ця Угода набирає чинності між урядами, які її прийняли, на
тридцятий день після дня, в який акти про прийняття були
депоновані у Виконавчого секретаря(6) Сторін від імені урядів,
зазначених у Додатку H, на території яких припадає 85 відсотків
загального обсягу зовнішньої торгівлі територій цих урядів,
обчислених згідно з відповідним стовпчиком відсоткового розподілу
торгівлі, який міститься у зазначеному Додатку. Акт при прийняття
кожного окремого уряду набирає чинності на тридцятий день після
дня депонування такого акта.
----------------
(6) Рішенням від 23 березня 1965 року СТОРОНИ змінили назву
голови секретаріату ГАТТ з "Виконавчий секретар" на "Генеральний
директор".
7. Організація Об'єднаних Націй уповноважена здійснити
реєстрацію цієї Угоди, як тільки вона набере чинності.
Стаття XXVII
Призупинення дії чи скасування поступок
Будь-яка сторона має право в будь-який час призупинити дію
поступки чи скасувати повністю чи частково поступку, встановлену
відповідним Розкладом, доданим до цієї Угоди, відносно якої така
сторона визначить, що ця поступка була початково погоджена з
урядом, який не став чи припинив бути стороною. Сторона, яка
вживає такі дії, повинна повідомити СТОРОНИ і на вимогу провести
консультації зі сторонами, які мають значну зацікавленість у
відповідному товарі.
Стаття XXVIII(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
Зміна розкладів
1. У перший день кожного трирічного періоду, причому перший
період починається 1 січня 1958 року (або у перший день будь-якого
іншого періоду,(*) який може бути встановлений СТОРОНАМИ більшістю
у дві третини внесених голосів), сторона (у подальшому в цій
Статті - "сторона-заявитель") може, шляхом переговорів та
досягнення домовленості з будь-якою стороною, з якою така поступка
була початково погоджена, а також з будь-якою іншою стороною, щодо
якої СТОРОНИ визначили, що вона має інтереси головного
постачальника(*) (ці дві категорії сторін, разом із
стороною-заявителем, у подальшому в цій Статті іменуються
"сторонами, які мають першочергову зацікавленість"), і за умови
проведення консультацій з будь-якою стороною, щодо якої СТОРОНИ
визначили, що вона має значну зацікавленість у такій поступці,
змінити чи скасувати поступку,(*) включену до відповідного
розкладу, доданого до цієї Угоди.
----------------
(*) див. Додаток I.
2. У таких переговорах та домовленості, яка може включати
положення про компенсаційну поступку відносно інших товарів,
зацікавлені сторони повинні прагнути до збереження загального
рівня взаємних та взаємовигідних поступок, не менш сприятливого
для торгівлі, ніж той, що встановлювався цією Угодою до проведення
таких переговорів.
3. (a) У випадку, якщо сторони, які мають першочергову
зацікавленість, не зможуть досягти домовленості до
1 січня 1958 року чи до закінчення періоду часу, передбаченого
параграфом 1 цієї Статті, сторона, яка пропонує змінити чи
скасувати поступку, однак, має право зробити це, і якщо такі дії
вживаються, тоді будь-яка сторона, з якою така поступка була
початково погоджена або визначена параграфом 1 як така, що має
інтереси головного постачальника, а також будь-яка сторона,
визначена параграфом 1 як така, що має значну зацікавленість,
мають право не пізніше ніж через шість місяців з дня вжиття таких
заходів, скасувати по закінченню тридцяти днів з дня отримання
письмового повідомлення про таке скасування СТОРОНАМИ в основному
рівноцінні поступки, початково узгоджені зі стороною-заявителем.
(b) У випадку, якщо між сторонами, які мають першочергову
зацікавленість, досягнута домовленість, але будь-яка інша сторона,
визначена у параграфі 1 цієї Статті як така, що має значну
зацікавленість, не є задоволеною, така інша сторона має право, не
пізніше ніж через шість місяців після вжиття заходів згідно з
такою домовленістю, скасувати по закінченні тридцяти днів з дня
отримання письмового повідомлення про таке скасування СТОРОНАМИ в
основному рівноцінні поступки, початково узгоджені зі
стороною-заявителем.
4. СТОРОНИ можуть у будь-який час, за особливих обставин,
дозволити(*) стороні вступити в переговори про зміну чи скасування
поступки, включеної до відповідного Розкладу, доданого до цієї
Угоди, з дотриманням наступних процедур та умов:
----------------
(*) див. Додаток I.
(a) Такі переговори(*) та будь-які пов'язані з ними
консультації повинні проводитися відповідно до положень параграфа
1 та 2 цієї Статті.
----------------
(*) див. Додаток I.
(b) У випадку, якщо в ході переговорів сторони, які мають
першочергову зацікавленість, досягли домовленості, застосовуються
положення параграфа 3(b) цієї Статті.
(c) У випадку, якщо сторони, які мають першочергову
зацікавленість, не досягли домовленості протягом шістдесяти
днів(*) після отримання дозволу на проведення переговорів або
впродовж більш тривалого періоду, який можуть встановити СТОРОНИ,
сторона-заявитель може передати питання на розгляд СТОРІН.
----------------
(*) див. Додаток I.
(d) Після такої передачі питання СТОРОНИ повинні оперативно
вивчити питання та повідомити про свої погляди сторони, які мають
першочергову зацікавленість, з метою врегулювання справи. У
випадку, якщо справу врегульовано, застосовуються положення
параграфа 3(b), ніби сторони, які мають першочергову
зацікавленість, досягли угоди. У випадку, якщо справу не
врегульовано між сторонами, які мають значну зацікавленість,
сторона-заявитель має право змінити чи скасувати поступку, якщо
тільки СТОРОНИ не визначать, що сторона-заявитель безпідставно не
запропонувала адекватну компенсацію.(*) У разі вжиття таких дій
будь-яка сторона, з якою поступка була початково погоджена,
будь-яка сторона, визначена параграфом 4(a) як така, що має
інтереси головного постачальника, а також будь-яка сторона,
визначена параграфом 4(a) як така, що має значну зацікавленість,
має право не пізніше ніж через шість місяців після вжиття таких
заходів змінити чи скасувати по закінченні тридцяти днів з дня
отримання письмового повідомлення про таке скасування СТОРОНАМИ в
основному рівноцінні поступки, початково узгоджені зі
стороною-заявителем.
----------------
(*) див. Додаток I.
5. До 1 січня 1958 року і до кінця будь-якого періоду,
передбаченого параграфом 1, сторона шляхом повідомлення СТОРІН
може вирішити залишити за собою право на наступний період
змінювати відповідний Розклад згідно з процедурами, встановленими
параграфами з 1 по 3. У випадку, якщо сторона приймає таке
рішення, інші сторони мають право протягом такого ж періоду
змінювати чи скасовувати, згідно з такими ж процедурами, поступки,
початково узгоджені з цією стороною.
Стаття XXVIII bis
Тарифні переговори
1. Сторони визнають, що мита часто являють собою серйозні
перешкоди для торгівлі; а отже, переговори на взаємній та
взаємовигідній основі, спрямовані на значне зниження загального
рівня тарифів та інших зборів на імпорт та експорт і, зокрема, на
зниження тих високих тарифів, які перешкоджають імпорту навіть у
мінімальних кількостях і які проводяться з належним урахуванням
цілей цієї Угоди та різноманітних потреб окремих сторін, мають
велике значення для розширення міжнародної торгівлі. Отже, СТОРОНИ
можуть час від часу забезпечувати проведення таких переговорів.
2. (a) Переговори, передбачені цією Статтею, можуть
проводитися на вибірковій потоварній основі або шляхом
застосування таких багатосторонніх процедур, які можуть бути
прийняті зацікавленими сторонами. Такі переговори можуть бути
спрямовані на зниження мит, зв'язування мит на поточному рівні чи
на прийняття зобов'язань щодо того, що окремі мита чи середні мита
на певні категорії товарів не повинні перевищувати встановленого
рівня. Зв'язування проти підвищення невисоких мит чи безмитного
режиму, в принципі, повинне визнаватися як поступка, рівноцінна за
своїм значенням зниженню високих мит.
(b) Сторони визнають, що взагалі успіх багатосторонніх
переговорів залежить від участі всіх сторін, які здійснюють між
собою значну частину своєї зовнішньої торгівлі.
3. Переговори повинні проводитися на основі, яка надає
достатні можливості для врахування:
(a) потреб окремих сторін та окремих галузей промисловості;
(b) потреб менш розвинених сторін у більш гнучкому
використанні тарифного захисту для сприяння їх економічному
розвитку та особливих потреб цих країн у збереженні тарифів з
метою отримання надходжень; а також
(c) всіх інших відповідних обставин, включаючи фіскальні,(*)
розвиткові, стратегічні та інші потреби зацікавлених сторін.
----------------
(*) див. Додаток I.
Стаття XXIX
Відношення цієї Угоди до Гаванської хартії
1. Сторони зобов'язуються найбільш повною мірою їх виконавчої
влади додержуватися загальних принципів Глав з I по VI включно та
Глави IX Гаванської хартії до її прийняття відповідно до їхніх
конституційних процедур.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
2. Дія Частини II цієї Угоди призупиняється в день набрання
чинності Гаванською хартією.
3. У випадку, якщо до 30 вересня 1949 року Гаванська хартія
не набере чинності, сторони повинні зібратися до
31 грудня 1949 року, щоб домовитися, чи будуть до цієї Угоди
внесені поправки та доповнення чи вона залишиться без змін.
4. У випадку, якщо у будь-який час Гаванська хартія втратить
чинність, СТОРОНИ повинні якнайраніше зібратися, щоб домовитися,
чи будуть до цієї Угоди внесені поправки та доповнення чи вона
залишиться без змін. До досягнення такої домовленості Частина II
цієї Угоди знов набере чинності, за умови, що положення Частини
mutatis mutandis, на положення у тому вигляді, в якому вони були
викладені у Гаванській хартії, а також за умови, що жодна сторона
не повинна зв'язуватися будь-якими положеннями, які не зв'язували
її під час втрати чинності Гаванською хартією.
5. У випадку, якщо будь-яка сторона не прийняла Гаванську
хартію до дня набрання нею чинності, СТОРОНИ повинні зібратися,
щоб домовитися, чи необхідно, і якщо так, то яким чином, вносити
до цієї Угоди доповнення чи поправки в частині його впливу на
відносини між такою стороною та іншими сторонами. До досягнення
такої домовленості положення Частини II цієї Угоди повинні,
незважаючи на положення параграфа 2 цієї Статті, продовжувати
застосовуватися між такою стороною та іншими сторонами.
6. Сторони, які є Членами Міжнародної організації торгівлі,
не повинні використовувати положення цієї Угоди таким чином, щоб
це перешкоджало дії будь-якого положення Гаванської хартії.
Застосування принципу, покладеного в основу цього параграфа, до
будь-якої сторони, яка не є Членом Міжнародної організації
торгівлі, повинно бути предметом домовленості відповідно до
параграфа 5 цієї Статті.
Стаття XXX
Поправки
1. Окрім випадків, коли умови про внесення змін встановлені в
інших місцях цієї Угоди, поправки до положень Частини I цієї Угоди
чи положень Статті XXIX або цієї Статті набирають чинності після
їх прийняття всіма сторонами, а інші поправки до цієї Угоди
набирають чинності відносно сторін, які їх прийняли, після їх
прийняття двома третинами сторін і після цього - відносно кожної
наступної сторони після прийняття нею цих поправок.
2. Будь-яка сторона, яка приймає поправку до цієї Угоди,
повинна депонувати акт про прийняття Генеральному секретарю
Організації Об'єднаних Націй протягом такого періоду часу, який
можуть встановити СТОРОНИ. СТОРОНИ можуть встановити, що будь-яка
поправка, яка набирає чинності згідно з цією Статтею, носить такий
характер, що будь-яка сторона, яка не прийняла її протягом часу,
встановленого СТОРОНАМИ, має право вийти з цієї Угоди або
залишитися стороною за згоди СТОРІН.
Стаття XXXI
Вихід з Угоди
Без обмеження положень параграфа 12 Статті XVIII,
Статті XXIII чи параграфа 2 Статті XXX будь-яка сторона може вийти
з цієї Угоди чи окремо здійснити вихід від імені будь-якої з
окремих митних територій, за які вона несе міжнародну
відповідальність і які на цей час мають повну автономію у
провадженні своїх зовнішніх торговельних відносин та інших питань,
передбачених цією Угодою. Вихід набирає чинності по закінченні
шести місяців з дня отримання письмового повідомлення про вихід
Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй.
Стаття XXXII
Сторони, що домовляються
1. Під сторонами цієї Угоди слід розуміти ті уряди, які
застосовують положення цієї Угоди згідно з Статтями XXVI та XXXIII
чи на виконання Протоколу про тимчасове застосування.
2. У будь-який час після набрання чинності цією Угодою
відповідно до параграфа 6 Статті XXVI ті сторони, які прийняли цю
Угоду згідно з параграфом 4 Статті XXVI можуть прийняти рішення
про те, що будь-яка сторона, яка не прийняла Угоду у такий спосіб,
припиняє бути стороною.
Стаття XXXIII
Приєднання до Угоди
Уряд, який не є стороною цієї Угоди, або уряд, який діє від
імені окремої митної території, яка має повну автономію у
провадженні своїх зовнішніх торговельних відносин та інших питань,
передбачених цією Угодою, може приєднатися до цієї Угоди сама чи
здійснити приєднання від імені такої території на умовах, що
підлягають погодженню між таким урядом та СТОРОНАМИ. Рішення
СТОРІН щодо цього параграфа повинні прийматися більшістю у дві
третини голосів.
Стаття XXXIV
Додатки
Цим встановлюється, що додатки до цієї Угоди є невід'ємною
частиною цієї Угоди.
Стаття XXXV
Незастосування Угоди між окремими сторонами
1. Ця Угода, або Стаття II цієї Угоди, не застосовується між
будь-якою стороною та будь-якою іншою стороною, якщо:
(a) ці дві сторони не провели тарифні переговори між собою, а
також
(b) одна зі сторін у той час, коли інша стає стороною, не
погоджується на таке застосування.
2. СТОРОНИ можуть в окремих випадках проводити перегляд
функціонування цієї Статті на вимогу будь-якої сторони і вносити
відповідні рекомендації.
ЧАСТИНА IV(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
ТОРГІВЛЯ І РОЗВИТОК
Стаття XXXVI
Принципи та цілі
1.(*) Сторони,
----------------
(*) див. Додаток I.
(a) пам'ятаючи про те, що основні цілі цієї Угоди включають
підвищення рівня життя та постійний розвиток економіки всіх
сторін, та вважаючи, що досягнення цих цілей є особливо
невідкладним для менш розвинених сторін;
(b) вважаючи, що експортні надходження менш розвинених сторін
можуть грати життєво важливу роль в їх економічному розвитку та що
обсяг цих надходжень залежить від цін, які менш розвинені сторони
сплачують за важливі імпортні товари, обсягу їх експорту та цін,
які вони отримують за експортні товари;
(c) відзначаючи, що існує великий розрив між рівнем життя у
менш розвинених країнах та інших країнах;
(d) визнаючи, що індивідуальні та спільні дії є суттєвими для
подальшого розвитку економіки менш розвинених сторін та досягнення
швидкого підвищення рівня життя в цих країнах;
(e) визнаючи, що міжнародна торгівля, як засіб досягнення
економічного та соціального прогресу, повинна регулюватися такими
правилами і процедурами, а також заходами, що відповідають таким
правилам та процедурам, які є сумісними з цілями, передбаченими
цією Статтею;
(f) відзначаючи, що СТОРОНИ можуть надати можливість менш
розвиненим сторонам використовувати спеціальні заходи для сприяння
їх торгівлі та розвитку;
домовилися про наступне.
2. Існує потреба у швидкому та постійному збільшенні
експортних надходжень менш розвинених сторін.
3. Існує потреба у вжитті позитивних зусиль, спрямованих на
те, щоб менш розвинені сторони забезпечили для себе таку частку у
зростанні міжнародної торгівлі, яка відповідає потребам їх
економічного розвитку.
4. За умов триваючої залежності багатьох менш розвинених
сторін від експорту обмеженого кола первинних товарів,(*) існує
потреба забезпечення максимально можливою мірою більш сприятливих
та прийнятних умов доступу на світові ринки для цих товарів і там,
де це можливо, розробки заходів, спрямованих на стабілізацію та
покращення умов світових ринків цих товарів, включаючи, зокрема,
заходи, спрямовані на досягнення стабільних, справедливих та
вигідних цін, таким чином створюючи умови для розширення світової
торгівлі та попиту, а також динамічного та стабільного зростання
реальних експортних надходжень цих країн з тим, щоб забезпечити їх
ресурсами, необхідними для їх економічного розвитку.
----------------
(*) див. Додаток I.
5. Швидкому розвитку економіки менш розвинених країн буде
сприяти диверсифікація(*) структури їх економіки та запобігання
надлишкової залежності від експорту первинних товарів. Отже, існує
потреба у максимальному полегшенні доступу на ринки товарів на
сприятливих умовах для перероблених та промислових товарів, які в
цей час чи потенційно підпадають під особливі експорті інтереси
менш розвинених сторін.
----------------
(*) див. Додаток I.
6. Через хронічний дефіцит експортних надходжень та інших
надходжень в іноземній валюті у менш розвинених сторонах важливим
є взаємозв'язок між торгівлею та фінансовою допомогою для
розвитку. Отже, існує потреба у тісному та тривалому
співробітництві між СТОРОНАМИ та міжнародними кредитними
установами з тим, щоб вони могли найбільш ефективно сприяти
полегшенню тягарів, які ці менш розвинені країни взяли на себе в
інтересах свого економічного розвитку.
7. Існує потреба у належній співпраці між СТОРОНАМИ, іншими
міжурядовими органами та органами і установами системи Організації
Об'єднаних Націй, діяльність яких пов'язана з торгівлею та
економічним розвитком менш розвинених країн.
8. Розвинені сторони не очікують взаємності у зобов'язаннях,
взятих на себе в ході торговельних переговорів, щодо зниження чи
скасування тарифів та інших бар'єрів для торгівлі менш розвинених
сторін.(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
9. Застосування заходів, спрямованих на реалізацію цих
принципів та цілей повинно бути об'єктом свідомих та
цілеспрямованих зусиль з боку сторін як індивідуально, так і
спільно.
Стаття XXXVII
Зобов'язання
1. Розвинені сторони повинні, наскільки це є максимально
можливо (тобто, якщо це не є неможливим через непоборні причини,
які можуть включати причини юридичного характеру), впроваджувати в
життя наступні положення:
(a) надавати високий пріоритет зниженню та скасуванню
бар'єрів для товарів, які в цей час чи потенційно підпадають під
особливі експортні інтереси менш розвинених сторін, включаючи мита
та інші обмеження, які необґрунтовано відрізняються для таких
товарів у їх первинній чи переробленій формах;(*)
----------------
(*) див. Додаток I.
(b) утримуватися від введення чи збільшення обсягу мит та
нетарифних імпортних бар'єрів на товари, які в цей час чи
потенційно підпадають під особливі експортні інтереси менш
розвинених сторін; а також
(c) (i) утримуватися від введення нових фіскальних заходів та
(ii) при будь-яких змінах у фіскальній політиці надавати
високий пріоритет зниженню та скасуванню фіскальних заходів,
які могли б значно уповільнити чи які значно уповільнюють
зростання споживання первинних товарів у сировинній чи
переробленій формах, що повністю чи в основному виробляються на
територіях менш розвинених сторін, і які застосовуються саме до
цих товарів.
2. (a) У випадках, коли вважається, що будь-яке з положень
підпараграфів (a), (b) чи (c) параграфа 1 не проводиться в життя,
питання повинно бути доведено до відома СТОРІН чи то стороною, яка
не проводить у життя відповідні положення, чи будь-якою іншою
зацікавленою стороною.
(b) (i) СТОРОНИ повинні, якщо на це є вимога будь-якої
зацікавленої сторони, і без обмежень для будь-яких двосторонніх
консультацій, які можуть проводитися, консультуватися із
зацікавленою стороною та всіма зацікавленими сторонами стосовно
цього питання з метою досягнення рішень, задовольняючих усі
зацікавлені сторони, для сприяння досягненню цілей, передбачених
Статтею XXXVI. В ході цих консультацій повинні бути вивчені
причини, якими обґрунтовуються випадки непроведення в життя
положень підпараграфів (a), (b) чи (c) параграфа 1.
(ii) Оскільки виконання положень підпараграфів (a), (b) чи
(c) параграфа 1 окремими сторонами у деяких випадках може бути
досягнуто легше, коли дії вживаються спільно з іншими розвиненими
сторонами, такі консультації, коли це доцільно, можуть проводитися
у такому напрямку спільних дій.
(iii) Консультації, що проводяться СТОРОНАМИ, також можуть у
відповідних випадках бути спрямовані на укладення домовленості про
спільні дії, розроблені з метою сприяння досягненню цілей цієї
Угоди, як це передбачено параграфом 1 Статті XXV.
3. Розвинені сторони повинні:
(a) докладати всіх зусиль у випадках, коли уряд прямо чи
опосередковано встановлює перепродажну ціну на товари, які
повністю чи в основному виробляються на територіях менш розвинених
країн, для збереження торговельних прибутків на справедливому
рівні;
(b) активно розглядати можливості застосування інших
заходів,(*) спрямованих на поширення розвитку імпорту з менш
розвинених сторін, і з цією метою налагоджувати відповідну
міжнародну співпрацю;
(c) приділяти особливу увагу торговельним інтересам менш
розвинених сторін при розгляді можливості застосування інших
заходів, дозволених цією Угодою для вирішення певних проблем, а
також вивчати всі можливості застосування конструктивних засобів
до введення таких заходів, якщо вони можуть вплинути на суттєві
інтереси цих сторін.
4. Менш розвинені сторони погоджуються вживати відповідні дії
для виконання положень Частини IV на користь торгівлі інших менш
розвинених сторін так, наскільки такі дії сумісні з їх власними,
поточними чи майбутніми, розвитковими, фінансовими і торговельними
потребами, зважаючи на розвиток їх торгівлі у минулому, а також
торговельні інтереси менш розвинених сторін у цілому.
5. При виконанні зобов'язань, передбачених параграфами з 1 по
4, кожна сторона повинна надавати будь-якій іншій зацікавленій
стороні чи сторонам повну та оперативну можливість проведення
консультацій згідно з звичайними процедурами, передбаченими цією
Угодою, щодо будь-якого питання чи ускладнення, які можуть
виникнути.
Стаття XXXVIII
Спільні дії
1. Сторони повинні спільно співпрацювати в рамках цієї Угоди
та на інших підставах залежно від необхідності для сприяння
досягненню цілей, передбачених Статтею XXXVI.
2. Зокрема, СТОРОНИ повинні:
(a) у випадках необхідності вживати заходи, включаючи
укладення міжнародних домовленостей, спрямовані на забезпечення
кращих та прийнятних умов доступу на світові ринки для первинних
товарів, в яких менш розвинені країни мають особливу
зацікавленість, а також розробляти заходи, спрямовані на
стабілізацію та покращення умов світових ринків цих товарів,
включаючи заходи, спрямовані на встановлення стабільних,
справедливих та вигідних цін на експорт таких товарів;
(b) прагнути до належної співпраці у питаннях політики
торгівлі та розвитку з Організацією Об'єднаних Націй, її органами
та установами, включаючи будь-які установи, які можуть бути
створені на основі рекомендацій Конференції Організації Об'єднаних
Націй з торгівлі та розвитку;
(c) співпрацювати в аналізі планів та політики розвитку
окремих менш розвинених сторін та у вивченні взаємовідносин у
сфері торгівлі та допомоги з метою розробки конкретних заходів,
які сприяють розвитку експортного потенціалу та спрощують доступ
на експортні ринки для товарів, вироблених галузями промисловості,
створеними на виконання таких планів та політики, і у цьому
зв'язку прагнути до належної співпраці з урядами та міжнародними
організаціями і, зокрема, з організаціями, що мають повноваження
стосовно фінансової допомоги економічному розвитку, у
систематичному вивченні взаємовідносин у сфері торгівлі та
допомоги в окремих менш розвинених країнах, спрямованому на
отримання чіткого аналізу експортного потенціалу, ринкових
можливостей та будь-яких подальших дій, які можуть бути
необхідними;
(d) постійно стежити за розвитком світової торгівлі, особливу
увагу приділяючи темпам зростання торгівлі менш розвинених країн,
і вносити такі рекомендації сторонам, які залежно від обставин
вважаються доцільними;
(e) співпрацювати у пошуку можливих методів розширення
торгівлі задля економічного розвитку шляхом міжнародної
гармонізації та коригування національної політики та нормативних
актів, через технічні та комерційні стандарти, що впливають на
виробництво, транспортування та реалізацію, а також шляхом
розвитку експорту за допомогою створення засобів для збільшення
потоку торговельної інформації та проведення ринкових досліджень;
а також
(f) встановлювати таке інституціональне середовище, яке може
бути необхідним для досягнення цілей, передбачених Статтею XXXVI,
а також для виконання положень цієї Частини.
Додаток A
ПЕРЕЛІК ТЕРИТОРІЙ,
ЗАЗНАЧЕНИХ У ПАРАГРАФІ 2(a) СТАТТІ I
Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії
Залежні території Сполученого Королівства Великобританії та
Північної Ірландії
Канада
Австралійська Федерація
Залежні території Австралійської Федерації
Нова Зеландія
Залежні території Нової Зеландії
Південно-Африканський Союз, включаючи Південно-Західну Африку
Ірландія
Індія (станом на 10 квітня 1947 року)
Ньюфаундленд
Південна Родезія
Бірма
Цейлон
Деякі з вище перелічених територій мають дві чи більше діючі
преференційні ставки на певні товари. Будь-яка територія може, за
погодженням з іншими сторонами, які є основними постачальниками
таких товарів за ставкою найбільшого сприяння, замінити такі
преференційні ставки єдиною преференційною ставкою, яка в цілому
не повинна бути менш сприятливою для постачальників за ставкою
найбільшого сприяння, ніж преференції, що діяли до такої заміни.
Встановлення еквівалентної межі тарифної преференції замість
межі преференції для внутрішнього податку, який існував на
10 квітня 1947 року, виключно між двома чи більше територіями,
переліченими в цьому Додатку, або замість преференційних
кількісних домовленостей, описаних у наступному параграфі, не
повинно вважатися збільшенням межі тарифної преференції.
Преференційні домовленості, зазначені у параграфі 5(b)
Статті XIV, а також ті, що існували у Сполученому Королівстві на
10 квітня 1947 року відповідно до угод з Урядами Канади, Австралії
та Нової Зеландії щодо охолодженої чи мороженої яловичини і
телятини, мороженої баранини, охолодженої чи мороженої свинини. До
намірів Угоди входить, без обмежень будь-яких заходів, що
вживаються згідно з підпараграфом (h)(7) Статті XX, щоб ці
домовленості були скасовані чи замінені тарифними преференціями, а
також щоб з цією метою якнайраніше відбулися переговори між
країнами, які мають значну зацікавленість чи причетність.
----------------
(7) В оригінальному тексті помилково записано "частини I(h)".
Податок на прокат кінофільмів, діючий у Новій Зеландії на
10 квітня 1947 року, повинен для цілей цієї Угоди розглядатися як
мито згідно зі Статтею I. Квота, що діяла у Новій Зеландії щодо
орендарів кінофільмів на 10 квітня 1947 року, повинна для цілей
цієї Угоди розглядатися як демонстраційна квота згідно зі
Статтею IV.
Домініони Індія та Пакистан не були зазначені окремо у
вищенаведеному переліку, оскільки вони не існували як такі станом
на базову дату 10 квітня 1947 року.
Додаток B
ПЕРЕЛІК ТЕРИТОРІЙ ФРАНЦУЗЬКОГО СОЮЗУ,
ЗАЗНАЧЕНИХ У ПАРАГРАФІ 2(b) СТАТТІ I
Франція
Французька Екваторіальна Африка (Договірний басейн ріки
Конго(8) та інші території)
----------------
(8) Для імпорту до метрополії Франції та територій
Французького Союзу.
Французька Західна Африка
Камерун під французькою опікою(8)
----------------
(8) Для імпорту до метрополії Франції та територій
Французького Союзу.
Французький берег Сомалі та залежні території
Французькі володіння в Океанії
Французькі володіння в Кондомініумі Нові Гебриди(8)
----------------
(8) Для імпорту до метрополії Франції та територій
Французького Союзу.
Індокитай
Мадагаскар та залежні території
Марокко (французька зона)(8)
----------------
(8) Для імпорту до метрополії Франції та територій
Французького Союзу.
Нова Каледонія та залежні території
Сен-П'єр і Мікелон
Того під французькою опікою(8)
----------------
(8) Для імпорту до метрополії Франції та територій
Французького Союзу.
Туніс
Додаток C
ПЕРЕЛІК ТЕРИТОРІЙ,
ЗАЗНАЧЕНИХ У ПАРАГРАФІ 2(b) СТАТТІ I
СТОСОВНО МИТНОГО СОЮЗУ БЕЛЬГІЇ, ЛЮКСЕМБУРГУ
ТА НІДЕРЛАНДІВ
Економічний Союз Бельгії та Люксембургу
Бельгійське Конго
Руанда Урунді
Нідерланди
Нова Гвінея
Суринам
Нідерландські Антильські острови
Республіка Індонезія
Тільки для імпорту на території, що утворюють Митний Союз.
Додаток D
ПЕРЕЛІК ТЕРИТОРІЙ,
ЗАЗНАЧЕНИХ У ПАРАГРАФІ 2(b) СТАТТІ I
СТОСОВНО СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ
Сполучені Штати Америки (митна територія)
Залежні території Сполучених Штатів Америки
Філіппінська Республіка
Встановлення еквівалентної межі тарифної преференції замість
межі преференції для внутрішнього податку, який існував на
10 квітня 1947 року, винятково між двома чи більше територіями,
переліченими в цьому Додатку, не повинно вважатися збільшенням
межі тарифної преференції.
Додаток E
ПЕРЕЛІК ТЕРИТОРІЙ,
ЩО ПІДПАДАЮТЬ ПІД ПРЕФЕРЕНЦІЙНІ ДОМОВЛЕНОСТІ
МІЖ ЧИЛІ ТА СУСІДНІМИ КРАЇНАМИ, ЗАЗНАЧЕНИМИ
У ПАРАГРАФІ 2(d) СТАТТІ I
Преференції, діючі винятково між Чилі, з одного боку, та
1. Аргентиною
2. Болівією
3. Перу,
з іншого боку.
Додаток F
ПЕРЕЛІК ТЕРИТОРІЙ,
ЩО ПІДПАДАЮТЬ ПІД ПРЕФЕРЕНЦІЙНІ ДОМОВЛЕНОСТІ
МІЖ ЛІВАНОМ, СИРІЄЮ ТА СУСІДНІМИ КРАЇНАМИ,
ЗАЗНАЧЕНИМИ У ПАРАГРАФІ 2(d) СТАТТІ I
Преференції, діючі винятково між Лівано-Сирійським митним
союзом, з одного боку, та
1. Палестиною
2. Трансйорданією,
з іншого боку.
Додаток G
ДАТИ ВСТАНОВЛЕННЯ МАКСИМАЛЬНИХ МЕЖ ПРЕФЕРЕНЦІЙ,
ЗАЗНАЧЕНИХ У ПАРАГРАФІ 4(9) СТАТТІ I
----------------
(9) В оригінальному тексті помилково записано "Параграфі 3".
Австралія 15 жовтня 1946 року
Канада 1 липня 1939 року
Франція 1 січня 1939 року
Лівано-Сирійський митний союз 30 листопада 1938 року
Південно-Африканський Союз 1 липня 1938 року
Південна Родезія 1 травня 1941 року
Додаток H
ВІДСОТКОВІ ЧАСТКИ ЗАГАЛЬНОГО
ОБСЯГУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ
ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ВИЗНАЧЕННЯ, ЗАЗНАЧЕНОГО У СТАТТІ XXVI
(НА ОСНОВІ СЕРЕДНІХ ПОКАЗНИКІВ ЗА 1949-1953 РОКИ)
У випадку, якщо до приєднання Уряду Японії до Генеральної
угоди, ця Угода буде прийнята сторонами, обсяг зовнішньої торгівлі
яких, згідно з стовпчиком I, становить відсоток таких обсягів,
зазначений у параграфі 6 Статті XXVI, для цілей цього параграфа
повинен застосовуватися стовпчик I. У випадку, якщо ця Угода не
була прийнята сторонами у такий спосіб до приєднання Уряду Японії,
для цілей цього параграфа повинен застосовуватися стовпчик II.
Стовпчик I Стовпчик II
(Сторони станом (Сторони станом
на 1 березня на 1 березня
1955 року) 1955 року
та Японія)
Австралія 3,1 3,0
Австрія 0,9 0,8
Бельгія-Люксембург 4,3 4,2
Бразилія 2,5 2,4
Бірма 0,3 0,3
Канада 6,7 6,5
Цейлон 0,5 0,5
Чилі 0,6 0,6
Куба 1,1 1,1
Чехословаччина 1,4 1,4
Данія 1,4 1,4
Домініканська Республіка 0,1 0,1
Фінляндія 1,0 1,0
Франція 8,7 8,5
Німеччина, Федеративна 5,3 5,2
Республіка
Греція 0,4 0,4
Гаїті 0,1 0,1
Індія 2,4 2,4
Індонезія 1,3 1,3
Італія 2,9 2,8
Нідерланди, Королівство 4,7 4,6
Нова Зеландія 1,0 1,0
Нікарагуа 0,1 0,1
Норвегія 1,1 1,1
Пакистан 0,9 0,8
Перу 0,4 0,4
Родезія і Ньясаленд 0,6 0,6
Швеція 2,5 2,4
Туреччина 0,6 0,6
Південно-Африканський Союз 1,8 1,8
Сполучене Королівство 20,3 19,8
Сполучені Штати Америки 20,6 20,1
Уругвай 0,4 0,4
Японія - 2,3
100,0 100,0
Примітка: Ці відсоткові частки були обчислені з урахуванням
торгівлі всіх територій, відносно яких застосовується Генеральна
угода з тарифів і торгівлі.
Додаток I
ПРИМІТКИ ТА ДОДАТКОВІ ПОЛОЖЕННЯ
До Статті I
Параграф 1
Зобов'язання, включені до параграфа 1 Статті I шляхом
посилання на параграфи 2 і 4 Статті III, а також зобов'язання,
включені до параграфа 2(b) Статті II шляхом посилання на
Статтю VI, для цілей Протоколу про тимчасове застосування повинні
вважатися такими, що підпадають під Частину II.
Перехресні посилання у вищевикладеному параграфі та у
параграфі 1 Статті I на параграфи 2 і 4 Статті III повинні
застосовуватися лише після того, як Стаття III буде змінена через
набрання чинності поправкою, передбаченою Протоколом про внесення
змін до Частини II від 14 вересня 1948 року(10) та Статтею XXVI
Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
----------------
(10) Цей Протокол набув чинності 14 грудня 1948 року.
Параграф 4
Термін "межа преференції" означає абсолютну різницю між
ставкою мита найбільшого сприяння та преференційною ставкою мита
на аналогічний товар, а не пропорційне співвідношення між цими
ставками. Наприклад:
(1) Якщо ставка найбільшого сприяння дорівнює 36 відсотків
від вартості, а преференційна ставка - 24 відсотки від вартості,
межа преференції становить 12 відсотків від вартості, а не одну
третину ставки найбільшого сприяння;
(2) Якщо ставка найбільшого сприяння дорівнює 36 відсотків
від вартості, а преференційна ставка виражена як дві третини
ставки найбільшого сприяння, межа преференції становить
12 відсотків від вартості;
(3) Якщо ставка найбільшого сприяння дорівнює 2 франкам за
кілограм, а преференційна ставка дорівнює 1,50 франка за кілограм,
межа преференції становить 0,50 франків за кілограм.
Наступні види митних заходів, які застосовуються відповідно
до встановлених єдиних процедур, не суперечать загальному
зв'язуванню меж преференцій:
(i) Поновлення застосування до імпортованого товару тарифної
класифікації чи ставки мита, які можуть бути належним чином
застосовані до такого товару, у випадках, коли застосування такої
класифікації чи ставки до такого товару було тимчасово призупинено
чи не діяло на 10 квітня 1947 року; а також
(ii) Класифікація певного товару за іншою тарифною позицією,
ніж тою, по якою класифікувався імпорт цього товару на
10 квітня 1947 року, у випадках, коли тарифне законодавство чітко
передбачає, що такий товар може класифікуватися більш ніж за одною
тарифною позицією.
До Статті II
Параграф 2(a)
Перехресне посилання у параграфі 2(a) Статті II на параграф 2
Статті III повинне застосовуватися лише після того, як Стаття III
буде змінена через набрання чинності поправкою, передбаченою
Протоколом про внесення змін до Частини II від
14 вересня 1948 року(11) та Статтею XXVI Генеральної угоди з
тарифів і торгівлі.
----------------
(11) Цей Протокол набрав чинності 14 грудня 1948 року.
Параграф 2(b)
Дивися примітку до параграфа 1 Статті I.
Параграф 4
Якщо інше не погоджено окремо між сторонами, які початково
домовлялися про поступку, положення цього параграфа застосовуються
згідно зі Статтею 31 Гаванської хартії.
До Статті III
Будь-який внутрішній податок чи інший внутрішній збір або
будь-який закон, правило чи вимога будь-якого роду, зазначені у
параграфі 1, які застосовуються до імпортованого товару та до
аналогічного вітчизняного товару і які стягуються чи вводяться
стосовно імпортованого товару під час чи в місці імпорту, однак,
повинні розглядатися як внутрішній податок чи інший внутрішній
збір або як закон, правило чи вимога такого роду, як зазначено у
параграфі 1, і, відповідно, підпадають під дію положень
Статті III.
Параграф 1
Застосування параграфа 1 до внутрішніх податків, встановлених
місцевими урядами та органами влади на території сторони підпадає
під положення останнього параграфа Статті XXIV. Термін "розумні
заходи" в останньому згаданому параграфі не вимагає, наприклад,
скасування національного законодавства, яке дозволяє місцевим
урядам встановлювати внутрішні податки, які, навіть будучи
технічно несумісними з буквою Статті III, фактично не суперечать
її духу, якщо таке скасування призвело б до серйозних фінансових
складнощів для відповідних місцевих урядів чи органів влади.
Стосовно оподаткування місцевими урядами чи органами влади, яке
суперечить як букві, так і духу Статті III, термін "розумні
заходи" дозволяє стороні скасовувати несумісні податки поступово
впродовж перехідного періоду, якщо негайні заходи могли б створити
серйозні адміністративні та фінансові труднощі.
Параграф 2
Податок, який відповідає вимогам першого речення параграфа 2,
вважається несумісним з положеннями другого речення лише у
випадках, коли існує конкуренція між оподаткованим товаром, з
одного боку, та прямо конкуруючим товаром чи товаром-замінником,
які не підпадають під аналогічне оподаткування, з іншого боку.
Параграф 5
Правила, сумісні з положеннями першого речення параграфа 5,
не повинні вважатися такими, що суперечать положенням другого
речення, у будь-якому випадку, коли всі товари, які є предметом
регулювання, виробляються вітчизняною промисловістю у значних
кількостях. Сумісність правила з положеннями другого речення не
може бути обгрунтована тим, що частка чи кількість, встановлені
для кожного з товарів, які є предметом регулювання, утворюють
справедливе співвідношення між імпортованими та вітчизняними
товарами.
До Статті V
Параграф 5
Щодо зборів за транспортування, принцип, встановлений
параграфом 5, стосується аналогічних товарів, які транспортуються
за тим же маршрутом на аналогічних умовах.
До Статті VI
Параграф 1
1. Прихований демпінг, що здійснюється асоційованими фірмами
(тобто продаж імпортером по ціні, нижчій за ціну, по якій
експортер, з яким пов'язаний імпортер, виставляє рахунок, а також
нижчій за ціну в експортуючій країні) являє собою форму цінового
демпінгу, відносно якого демпінгова маржа може бути обрахована на
базі ціни, по якій товари перепродаються імпортером.
2. Визнається, що у випадку імпорту з країни, яка має повну
чи в основному повну монополію у торгівлі і в якій всі внутрішні
ціни встановлюються державою, можуть виникати особливі труднощі
при визначенні цінової порівнянності для цілей параграфа 1, і в
таких випадках імпортуючі сторони можуть вважати за необхідне
враховувати можливість того, що пряме порівняння з внутрішніми
цінами у такій країни не завжди може бути придатним.
Параграфи 2 і 3
1. Як і у багатьох інших випадках митного регулювання,
сторона може вимагати розумної гарантії (застави товару на митниці
чи готівкового депозиту) під сплату антидемпінгового чи
компенсаційного мита до здійснення остаточного визначення фактів
для будь-якого випадку підозри у демпінгу чи субсидуванні.
2. За певних обставин практика використання множинних
обмінних курсів може являти собою експортне субсидування, проти
якого можуть бути введені компенсаційні мита згідно з
параграфом 3, чи може являти собою форму демпінгу шляхом
часткового знецінення валюти країни, проти якого можуть бути
введені дії згідно з параграфом 2. Під "практикою використання
множинних обмінних курсів" розуміється практика самих урядів чи
санкціонована урядами.
Параграф 6(b)
Звільнення, які надаються відповідно до положень цього
параграфа, повинні надаватися лише на вимогу сторони, яка пропонує
стягувати антидемпінгове чи, відповідно, компенсаційне мито.
До Статті VII
Параграф 1
Вираз "чи інших зборів" не повинен розглядатися як такий, що
включає внутрішні податки чи рівноцінні збори, які накладаються на
імпортовані товари чи у зв'язку з ними.
Параграф 2
1. Сумісним зі Статтею VII було б припущення, що "дійсна
вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс
будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є
звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка
виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
2. Сумісним зі Статтею VII, параграфом 2(b), було б
тлумачення стороною фрази "при звичайному ході торгівлі за умов
повної конкуренції" як такої, що виключає будь-яку трансакцію, в
якій покупець та продавець не є незалежними один від одного і в
якій ціна є не єдиним фактором прийняття рішення.
3. Стандартне розуміння "умов повної конкуренції" дозволяє
стороні не враховувати при розгляді ціни, які включають спеціальні
знижки лише для ексклюзивних агентів.
4. Формулювання підпараграфів (a) і (b) дозволяє стороні
визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на
базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар,
чи (2) на базі загального рівня цін на аналогічний товар.
До Статті VIII
1. Хоч Стаття VIII не поширюється на використання множинних
обмінних курсів як таких, параграфи 1 і 4 засуджують використання
валютних податків чи зборів як засіб застосування практики
множинних валютних курсів; проте, якщо сторона використовує
валютні податки стосовно множинних обмінних курсів для цілей
збереження рівноваги платіжного балансу за погодженням з
Міжнародним валютним фондом, положення параграфа 9(a) Статті XV
повністю захищають таку її позицію.
2. Сумісним з параграфом 1 було б, якщо при імпорті товарів з
території сторони на територію іншої сторони, пред'явлення
сертифікатів походження вимагалося б лише у міру, наскільки це є
суворо обов'язковим.
До Статей XI, XII, XIII, XIV та XVIII
У Статтях XI, XII, XIII, XIV та XVIII терміни "обмеження
імпорту" чи "обмеження експорту" включають обмеження, які
реалізуються через торговельні операції, здійснювані державою.
До Статті XI
Параграф 2(c)
Термін "у будь-якій формі" в цьому параграфі охоплює ті
товари, що знаходяться на ранній стадії переробки чи все ще є
швидкопсувними, які прямо конкурують зі свіжими продуктами і, у
випадку вільного імпорту, роблять обмеження на свіжі продукти
неефективними.
Параграф 2, останній підпараграф
Термін "особливі фактори" включає зміни у відносній
економічній ефективності виробництва вітчизняних та іноземних
виробників чи різних іноземних виробників, але не зміни, які
штучно викликані засобами, не дозволеними цією Угодою.
До Статті XII
СТОРОНИ повинні вживати заходів для забезпечення повної
таємності про проведенні будь-яких консультацій згідно з
положеннями цієї Статті.
Параграф 3(c)(i)
Сторони, які застосовують обмеження, повинні прагнути до
уникнення завдання серйозної шкоди експорту товару, від якого
значною мірою залежить економіка сторони.
Параграф 4(b)
Домовлено, що ця дата повинна припадати на період у
дев'яносто днів після набрання чинності поправками до цієї Статті,
які вводяться Протоколом про внесення поправок до Преамбули та
Частин II і III цієї Угоди. Проте, якщо СТОРОНИ вирішать, що умови
не є придатними для застосування положень цього підпараграфа у
передбачений час, вони можуть встановити пізнішу дату, за умови,
що така дата повинна бути не пізніше ніж через тридцять днів після
часу, коли зобов'язання за Статтею VIII, Розділами 2, 3 і 4 та
Статутом Міжнародного валютного фонду стануть застосованими до
сторін-членів Фонду, загальний обсяг зовнішньої торгівлі яких
становить щонайменше п'ятдесят відсотків від сукупного обсягу
зовнішньої торгівлі всіх сторін.
Параграф 4(e)
Домовлено, що параграф 4(e) не встановлює будь-яких
додаткових нових критеріїв щодо накладення чи застосування
кількісних обмежень для цілей збереження платіжного балансу. Єдина
його мета полягає у забезпеченні того, щоб всі зовнішні фактори,
такі як зміни умов торгівлі, кількісні обмеження, надвисокі тарифи
та субсидії, які можуть посилювати складнощі у платіжному балансі
сторони, яка застосовує обмеження, повністю бралися до уваги.
До Статті XIII
Параграф 2(d)
"Комерційні міркування" не були згадані як принцип для
розподілу квот, тому що вважалося, що їх застосування урядовими
органами не завжди можливе. Крім того, у випадках, коли це
можливо, сторона може застосовувати такі міркування при спробі
досягнення домовленості відповідно до загального принципу,
викладеного у першому реченні параграфа 2.
Параграф 4
Дивися примітку стосовно "особливих факторів" у зв'язку з
останнім підпараграфом параграфа 2 Статті XI.
До Статті XIV
Параграф 1
Положення цього параграфа не повинні тлумачитися так, щоб
перешкоджати повному розгляду СТОРОНАМИ, в ході консультацій,
передбачених параграфом 4 Статті XII і параграфом 12 Статті XVIII,
характеру, впливу та причин дискримінації у сфері обмежень
імпорту.
Параграф 2
Одна з ситуацій, передбачених параграфом 2 може полягати в
тому, що сторона має залишки, отримані в результаті поточних
операцій, які вона не в змозі використати без певного ступеня
дискримінації.
До Статті XV
Параграф 4
Слово "підривати" має на меті вказати, наприклад, що
порушення букви будь-якої Статті цієї Угоди шляхом вжиття валютних
заходів не повинні розглядатися як порушення тієї Статті, якщо
фактично не відбувається суттєвого відхилення від цілей Статті.
Таким чином, сторона, яка в порядку валютного контролю, що
здійснюється відповідно до Статуту Міжнародного валютного фонду,
вимагає отримання платежів за експорт у своїй власній валюті або у
валюті одного чи більше членів Міжнародного фонду, не вважається
такою, що порушує Статтю XI чи Статтю XIII. Іншим прикладом могла
б бути сторона, що зазначає на імпортній ліцензії країну, з якої
товари можуть імпортуватися, не з метою введення будь-якого
додаткового елементу дискримінації у своїй системі ліцензування
імпорту, а з метою введення дозволеного валютного контролю.
До Статті XVI
Звільнення експортного товару від мит та податків, що
накладаються на аналогічні товари, призначені для внутрішнього
споживання, чи повернення таких мит та податків у сумах, які не
перевищують внесені суми, не повинно вважатися субсидією.
Розділ B
1. Ніщо у Розділі B не повинно перешкоджати використанню
стороною множинних обмінних курсів відповідно до Статуту
Міжнародного валютного фонду.
2. Для цілей Розділу B "первинний товар" слід розуміти як
будь-який продукт фермерства, лісового господарства чи рибальства,
або будь-який мінерал у натуральній формі чи який пройшов таку
обробку, яка, як правило, є необхідною для підготовки його до
продажу у значному обсязі в системі міжнародної торгівлі.
Параграф 3
1. Той факт, що сторона не експортувала певний товар протягом
попереднього репрезентативного періоду, сам по собі не перешкоджає
стороні обґрунтувати своє право на отримання частки у торгівлі
відповідним товаром.
2. Система стабілізації внутрішньої ціни чи доходів
вітчизняних виробників первинних товарів незалежно від руху
експортних цін, в результаті якої іноді при продажі товару на
експорт ціна є нижчою за порівняну ціну, яка виставляється
покупцям на аналогічний товар на внутрішньому ринку, повинна
розглядатися як така, що не застосовує експортні субсидії у
розумінні параграфа 3, якщо СТОРОНИ визначать, що:
(a) результатом системи також був продаж товару на експорт за
ціною, вищою за порівняну ціну, яка виставляється покупцям на
аналогічний товар на внутрішньому ринку або що система розроблена
так, щоб призводити до вищезазначеного результату; а також
(b) система функціонує таким чином чи то завдяки ефективному
регулюванню виробництва, чи з інших причин, що вона не створює
надлишкового стимулювання експорту чи іншим шляхом не спричиняє
серйозного обмеження інтересів інших сторін або що система
розроблена так, щоб функціонувати вищезазначеним чином.
Незалежно від такого визначення СТОРІН, заходи, здійснювані в
рамках такої системи, підпадають під дію положень параграфа 3 у
випадках, коли вони повністю чи частково фінансуються з урядових
коштів додатково до коштів, стягнених з виробників відповідного
товару.
Параграф 4
Мета параграфа 4 полягає в тому, що сторони повинні прагнути
до кінця 1957 року досягти домовленості про скасування з
1 січня 1958 року всіх субсидій, які залишилися; або, якщо цього
зробити не вдається, досягти домовленості щодо подовження
застосування принципу незмінності до найближчої дати, до якої вони
можуть очікувати досягнення такої домовленості.
До Статті XVII
Параграф 1
Діяльність Маркетингових домів, які засновуються сторонами і
займаються купівлею чи продажем, підпадає під положення
підпараграфів (a) і (b).
Діяльність Маркетингових домів, які засновуються сторонами і
не займаються купівлею чи продажем, але встановлюють правила
приватної торгівлі, підпадає під положення відповідних Статей цієї
Угоди.
Встановлення державним підприємством різних цін на продаж
товару на різних ринках не забороняється положенням цієї Статті за
умови, що такі різні ціни встановлюються з комерційних міркувань
відповідно до умов попиту та пропозиції на експортних ринках.
Параграф 1(a)
Урядові заходи, які застосовуються з метою забезпечення
стандартів якості та економічної ефективності у
зовнішньоторговельних операціях, чи привілеї, надані для
використання національних природних ресурсів, але які не
уповноважують уряд здійснювати контроль над торговельною
діяльністю відповідного підприємства, не вважаються "винятковими
чи спеціальними привілеями".
Параграф 1(b)
Країна, яка отримує цільову позику, має право вважати цю
позику "комерційним міркуванням" при закупівлі за кордоном
товарів, передбачених цією позикою.
Параграф 2
Значення терміну "товари" обмежується їх розумінням у
комерційній практиці і не включає купівлю чи продаж послуг.
Параграф 3
Переговори, які сторони домовляються провести згідно з цим
параграфом, можуть бути спрямованими на зниження мит та інших
зборів на імпорт та експорт чи на укладення будь-якої іншої
взаємоприйнятної домовленості, сумісної з положеннями цієї Угоди
(дивися параграф 4 Статті II і примітку до цього параграфа).
Параграф 4(b)
Термін "імпортна націнка" у цьому параграфі означає різницю,
на яку ціна, встановлена імпортною монополією на імпортований
товар (за відрахуванням внутрішніх податків у розумінні
Статті III, витрат на транспортування і розподіл та інших витрат,
пов'язаних з купівлею, продажем чи подальшою переробкою, а також
чистого прибутку у розумному розмірі), перевищує ціну
постачальника.
До Статті XVIII
Причетні СТОРОНИ та сторони повинні зберігати повну таємність
щодо питань, які виникають за цією Статтею.
Параграфи 1 і 4
1. При визначенні, чи є економіка сторони здатною
"забезпечувати лише низький рівень життя", СТОРОНИ повинні взяти
до уваги нормальний стан цієї економіки і не повинні базувати своє
визначення на виняткових обставинах, таких як обставини, що можуть
бути результатом тимчасового існування винятково сприятливих умов
для продажу основного експортного товару чи товарів такої сторони.
2. Фраза "на ранніх стадіях розвитку" не поширюється лише на
сторони, які тільки розпочали свій економічний розвиток, але також
на сторони, економіка яких знаходиться у процесі індустріалізації
для виправлення надвисокої залежності від виробництва первинних
товарів.
Параграфи 2, 3, 7, 13 і 22
Посилання на становлення певних галузей промисловості повинно
поширюватися не лише на заснування нової галузі промисловості, але
також на заснування нового виду виробництва в існуючій галузі
промисловості, на суттєве перетворення існуючої галузі
промисловості, а також на суттєве розширення існуючої галузі
промисловості, яка задовольняє відносно малу частку внутрішнього
попиту. Воно також повинно поширюватися на реконструкцію
зруйнованої чи значно пошкодженої галузі промисловості в
результатів військових дій чи стихійних лих.
Параграф 7(b)
Зміна чи скасування відповідно до параграфа 7(b), які
здійснюються стороною, визначеною у параграфі 7(a), що не є
стороною-заявником, повинні здійснюватися протягом шести місяців з
дня, коли відповідні заходи були вжиті стороною-заявником, і
набирають чинності на тридцятий день після дня, коли про таку
зміну чи скасування були повідомлені СТОРОНИ.
Параграф 11
Друге речення параграфа 11 не повинне тлумачитися так, щоб
означати, що сторона повинна послаблювати чи скасовувати
обмеження, якщо таке послаблення чи скасування після їх здійснення
створили б умови, виправдовуючі, відповідно, посилення чи введення
обмежень згідно з параграфом 9 Статті XVIII.
Параграф 12(b)
Дата, зазначена у параграфі 12(b) повинна бути визначена
СТОРОНАМИ відповідно до положень параграфа 4(b) Статті XII цієї
Угоди.
Параграфи 13 і 14
Визнається, що до прийняття рішення про введення заходу та
повідомлення СТОРІН відповідно до параграфа 14, стороні може
знадобитися розумний період часу для оцінки конкурентоспроможності
відповідної галузі промисловості.
Параграфи 15 і 16
Зрозуміло, що СТОРОНИ повинні запросити сторону, яка пропонує
застосувати захід згідно Розділу C, провести з ними консультації
відповідно до параграфа 16, якщо вони отримають таку вимогу від
сторони, на торгівлю якої відповідний захід справив би суттєвий
вплив.
Параграфи 16, 18, 19 і 22
1. Розуміється, що СТОРОНИ можуть погодитися із
запропонованим заходом при дотриманні певних умов та обмежень.
Якщо при застосуванні захід не відповідає умовам, визначеним за
згодою, тоді він вважатиметься заходом, на який СТОРОНИ не надали
згоди. У випадках, коли СТОРОНИ погодилися із застосуванням заходу
протягом певного періоду часу, зацікавлена сторона, якщо вона
визнає, що для досягнення мети, з якою початково був введений
захід, необхідним є подовження заходу, може звернутися до СТОРІН
із заявою про подовження цього періоду відповідно до положень та
процедур, встановлених Розділами C і D залежно від обставин.
2. Очікується, що СТОРОНИ, як правило, будуть утримуватися
від погодження заходу, який може серйозно зашкодити експорт
товару, від якого суттєво залежить економіка сторони.
Параграфи 18 і 22
Фраза "що інтереси інших сторін достатньо захищені" має на
меті надати широке поле, достатнє для того, щоб дозволити у
кожному випадку розглядати найбільш придатний спосіб захисту цих
інтересів. Такий придатний метод може, наприклад, бути у формі
додаткової поступки, яку має застосувати сторона, що вдається до
положень Розділів C і D протягом такого часу, доки зберігається
відхилення від інших Статей цієї Угоди, чи у формі тимчасового
призупинення будь-якою іншою стороною, зазначеною у параграфі 18,
поступки в основному еквівалентної ушкодженню переваг, викликаному
введенням відповідного заходу. Така сторона має право захищати
свої інтереси через тимчасове призупинення поступки, за умови, що
це право не може використовуватися, якщо, у випадку вжиття заходу
стороною, що підпадає під опис параграфа 4(a), СТОРОНИ визначили,
що запропонований обсяг компенсаційної поступки був адекватним.
Параграф 19
Положення параграфа 19 мають на меті охопити випадки, коли
галузь промисловості вже проіснувала понад "розумний період часу",
про який йде мова у примітці до параграфів 13 і 14, і не повинні
тлумачитися так, щоб позбавляти сторону, яка підпадає під опис
параграфа 4(a) Статті XVIII, її права вдаватися до інших положень
Розділу C, включаючи параграф 17, відносно новоствореної галузі
промисловості, навіть якщо вона і отримала переваги від
випадкового захисту, створеного через застосування обмежень
імпорту з метою збереження рівноваги платіжного балансу.
Параграф 21
Будь-який захід, вжитий відповідно до положень параграфа 21,
повинен бути негайно скасований, якщо дії, вжиті згідно з
параграфом 17, скасовані, чи якщо СТОРОНИ нададуть згоду на
застосування запропонованого заходу по завершенні терміну у
дев'яносто днів, встановленому у параграфі 17.
До Статті XX
Підпараграф (h)
Виняток, передбачений у цьому параграфі, поширюється на
будь-яку товарну угоду, яка відповідає принципам, схваленим
Економічною та соціальною радою в її резолюції 30(IV) від
28 березня 1947 року.
До Статті XXIV
Параграф 9
Зрозуміло, що положення Статті I вимагають, що коли товар,
який був імпортований на територію члена митного союзу чи зони
вільної торгівлі за преференційною ставкою мита, реекспортується
на територію іншого члена такого союзу чи зони, останній член
повинен стягувати мито, яке дорівнює різниці між уже сплаченим
митом та будь-яким більш високим митом, яке підлягало б сплаті,
якщо б товар імпортувався безпосередньо на його територію.
Параграф 11
Заходи, що вживаються Індією та Пакистаном з метою виконання
торговельних домовленостей між ними, коли вони їх укладуть, можуть
відхилятися від певних положень цієї Угоди, але ці заходи в цілому
повинні відповідати цілям цієї Угоди.
До Статті XXVIII
СТОРОНИ і кожна причетна сторона повинні організовувати
переговори та консультації з дотриманням максимально можливої
таємності з метою запобігання передчасного розголошення деталей
передбачених змін тарифів. СТОРОНИ повинні негайно інформуватися
про всі зміни у національних тарифах, які є результатом
застосування цієї Статті.
Параграф 1
1. Якщо СТОРОНИ встановлюють інший, ніж трирічний період,
сторона може діяти відповідно до параграфа 1 чи параграфа 3
Статті XVIII в перший день по закінченні такого іншого періоду, і
якщо СТОРОНИ знов не встановили інший період, тривалість наступних
періодів дорівнюватиме трьом рокам з моменту завершення такого
встановленого періоду.
2. Положення, що 1 січня 1958 року чи в інші дні, визначені
відповідно до параграфа 1, сторона "може ... змінити чи скасувати
поступку" означає, що в такий день, а також у перший день після
завершення кожного періоду змінюється юридичне зобов'язання такої
сторони за Статтею II; це не означає, що зміни у її митному тарифі
повинні обов'язково набирати чинності того ж дня. У випадку, якщо
зміна тарифів, яка є результатом переговорів, проведених
відповідно до цієї Статті, відкладається, аналогічним чином може
бути відкладено набрання чинності будь-якими компенсаційними
поступками.
3. Не раніше ніж за шість місяців і не пізніше ніж за три
місяці до 1 січня 1958 року або до дати завершення будь-якого
наступного періоду сторона, яка бажає змінити чи скасувати
будь-яку поступку, включену до відповідного Розкладу, повинна
поінформувати про це СТОРОНИ. Після цього СТОРОНИ повинні
визначити сторону чи сторони, з якими необхідно провести
переговори чи консультації, передбачені параграфом 1. Будь-яка
сторона, визначена у такий спосіб, повинна брати участь у таких
переговорах чи консультаціях зі стороною-заявником з метою
досягнення домовленості до завершення періоду. Будь-яке подовження
гарантованого терміну дії Розкладів стосується Розкладів зі
змінами, внесеними в ході таких переговорів, відповідно до
параграфів 1, 2 і 3 Статті XXVIII. У випадку, якщо СТОРОНИ
організують проведення багатосторонніх тарифних переговорів
протягом періоду у шість місяців до 1 січня 1958 року чи до
будь-якого іншого дня, визначеного відповідно до параграфа 1, при
організації таких переговорів вони повинні передбачити відповідні
процедури для проведення переговорів, зазначених у цьому
параграфі.
4. Метою залучення до переговорів будь-якої сторони, яка має
інтереси головного постачальника, додатково до будь-якої сторони,
з якою поступка була початково погоджена, є забезпечити, щоб
сторона, яка має більшу частку у торгівлі, на яку впливає така
поступка, ніж сторона, з якою ця поступка була початково
погоджена, мала ефективну можливість захищати договірне право,
яким вона користується за цією Угодою. З іншого боку, не мається
на увазі, щоб масштаб переговорів був таким, аби викликати
непотрібні труднощі при проведенні переговорів та досягненні
домовленості згідно зі Статтею XXVIII, і щоб створювати труднощі у
застосуванні цієї Статті у майбутньому до поступок, які є
результатом таких переговорів. Відповідно, СТОРОНИ повинні
визначати, що сторона має інтереси головного постачальника лише у
тому випадку, коли ця сторона мала протягом розумного періоду до
початку переговорів більшу частку на ринку сторони-заявника, ніж
сторона, з якою поступка була початково погоджена, або, на думку
СТОРІН, мала б таку частку за умови відсутності дискримінаційних
кількісних обмежень, які застосовуються стороною-заявником. Отже,
було б недоречним для СТОРІН визначати, що більше ніж одна сторона
чи у виняткових випадках, коли існує приблизна еквівалентність,
більш ніж дві сторони мають інтереси головного постачальника.
5. Незважаючи на визначення інтересів головного постачальника
у примітці 4 до параграфа 1, СТОРОНИ можуть як виняток визначити,
що сторона має інтереси головного постачальника, якщо відповідна
поступка впливає на торгівлю, яка становить основну частину
загального експорту такої сторони.
6. Не мається на увазі, щоб положення про участь у
переговорах будь-якої сторони, яка має інтереси головного
постачальника, та про консультації з будь-якою стороною, яка має
значну зацікавленість у поступці, котру сторона-заявник бажає
змінити чи скасувати, передбачали, що вона повинна сплатити
компенсацію чи постраждати від контрзаходів у обсязі більшому, ніж
передбачені скасування чи зміна, оцінені у світлі умов торгівлі,
діючих під час запропонованого скасування чи зміни з урахуванням
будь-яких дискримінаційних кількісних обмежень, що застосовуються
стороною-заявником.
7. Вираз "значна зацікавленість" не піддається точному
визначенню і, відповідно, може створювати труднощі для СТОРІН.
Проте мається на увазі, щоб він тлумачився таким чином, щоб
охоплювати лише ті сторони, які мають значну частку на ринку
сторони, яка бажає змінити чи скасувати поступку, чи щодо яких
можна обгрунтовано очікувати, що вони б мали таку частку за умови
відсутності дискримінаційних кількісних обмежень, які впливають на
їх імпорт.
Параграф 4
1. Будь-яка вимога про надання дозволу на початок переговорів
повинна супроводжуватися всією необхідною статистичною та іншою
інформацією. Рішення щодо такої вимоги повинне прийматися протягом
тридцяти днів з моменту його подання.
2. Визнається, що надання певним сторонам, які значною мірою
залежать від порівняно невеликої кількості первинних товарів і які
покладаються на тариф як на важливу підтримку процесу
диверсифікації їх економіки чи як на важливе джерело надходжень,
дозволу вести переговори про зміну чи скасування поступок лише
згідно з параграфом 1 Статті XXVIII може вимусити їх в цей час
зробити зміни та скасування, які у довгостроковому періоді
виявляться непотрібними. Для уникнення такої ситуації СТОРОНИ
повинні дозволяти будь-якій такій стороні, згідно з параграфом 4,
розпочинати переговори, якщо тільки вони не вважають, що це
призвело б до такого зростання рівнів тарифів чи сприяло б такому
зростанню рівнів тарифів, яке б загрожувало стабільності
Розкладів, доданих до цієї Угоди, чи призвело б до неналежного
порушення міжнародної торгівлі.
3. Очікується, що переговори, дозволені згідно з
параграфом 4, щодо зміни чи скасування лише однієї тарифної
позиції чи дуже невеликої групи позицій, у звичайному порядку
могли б завершуватися протягом шістдесяти днів. Проте визнається,
що такий період буде недостатнім у випадках проведення переговорів
щодо зміни чи скасування більшої кількості тарифних позиції, і
отже у таких випадках для СТОРІН було б доречним передбачити
довший період.
4. Визначення, передбачене параграфом 4(d), повинне
здійснюватися СТОРОНАМИ протягом тридцяти днів з моменту подання
питання їм на розгляд, якщо сторона-заявник не погоджується на
довший період.
5. При визначенні згідно з параграфом 4(d), чи
сторона-заявник безпідставно не запропонувала адекватну
компенсацію, зрозуміло, що СТОРОНИ повинні належним чином взяти до
уваги особливе положення сторони, яка зв'язала велику частку своїх
тарифів на дуже низьких ставках мита і через це має менші
можливості надання компенсаційних поступок, ніж інші сторони.
До Статті XXVIII bis
Параграф 3
Розуміється, що посилання на фіскальні потреби включає такий
аспект стягнення мит, як джерело бюджетних надходжень, особливо
тих мит, які накладаються в основному для цілей отримання
надходжень, чи мит, які накладаються на товари, що можуть бути
замінені товарами, які підлягають сплаті фіскальних мит з метою
запобігання ухиленню від сплати таких мит.
До Статті XXIX
Параграф 1
Глави VII та VIII Гаванської хартії були виключені з
параграфа 1, оскільки вони в цілому викладають організаційні
засади, функції та процедури Міжнародної організації торгівлі.
До Частини IV
Слова "розвинені сторони" та слова "менш розвинені сторони" у
тому вигляді, в якому вони використані у Частині IV, слід розуміти
як такі, що стосуються розвинених та менш розвинених країн, які є
сторонами Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
До Статті XXXVI
Параграф 1
Ця Стаття базується на цілях, передбачених Статтею I з
поправками, внесеними Розділом A параграфа 1 Протоколу про
внесення поправок до Частини I та Статей XXIV та XXX після
набрання чинності цим Протоколом.(12)
----------------
(12) Цей Протокол було скасовано 1 січня 1968 року.
Параграф 4
Термін "первинні товари" включає сільськогосподарські товари
(дивися параграф 2 примітки до Статті XVI, Розділ B.
Параграф 5
Програма диверсифікації в цілому повинна включати
інтенсифікацію діяльності по переробці первинних товарів та
розвитку виробничих галузей промисловості з урахуванням ситуації
конкретної сторони і світових перспектив виробництва та споживання
різних товарів.
Параграф 8
Зрозуміло, що фраза "не очікують взаємності" означає
відповідно до цілей, передбачених цією Статтею, що від менш
розвинених сторін у ході торговельних переговорів не повинні
очікуватися пропозиції, які не відповідають їх власним
розвитковим, фінансовим і торговельним потребам, з урахуванням
розвитку торгівлі у минулому.
Цей параграф може застосовуватися у випадку вжиття заходів
згідно з Розділом A Статті XVIII, Статті XXVIII, Статті XXVIII bis
(Статті XXIX після набрання чинності поправками, передбаченими
Розділом A параграфа 1 Протоколу про внесення поправок до Частини
I та Статей XXIX і XXX,(13) Статті XXXIII або будь-якої іншої
процедури відповідно до цієї Угоди.
----------------
(13) Цей Протокол було скасовано 1 січня 1968 року.
До Статті XXXVII
Параграф 1(a)
Цей параграф може застосовуватися у випадку проведення
переговорів щодо зниження чи скасування тарифів чи інших
обмежувальних засобів регулювання торгівлі згідно з
Статтями XXVIII, XXVIII bis (XXIX після набрання чинності
поправками, передбаченими Розділом A параграфа 1 Протоколу про
внесення поправок до Частини I та Статей XXIX і XXX)(13) та
Статті XXXIII, а також у зв'язку з будь-якою іншою дією,
спрямованою на таке зниження чи скасування, яке сторони можуть
здійснити.
----------------
(13) Цей Протокол було скасовано 1 січня 1968 року.
Параграф 3(b)
Інші заходи, передбачені цим параграфом, можуть включати
кроки по сприянню внутрішнім структурним змінам, заохоченню
споживання певних товарів чи введенню заходів для сприяння
торгівлі.
"Результати Уругвайського раунду
багатосторонніх торговельних
переговорів"
Тексти офіційних документів
Генеральное соглашение
по тарифам и торговле
Правительства Австралийской Федерации, Королевства Бельгии,
Соединенных Штатов Бразилии, Бирмы, Канады, Цейлона, Республики
Чили, Китайской Республики, Республики Кубы, Чехословацкой
Республики, Французской Республики, Индии, Ливана, Великого
Герцогства Люксембург, Королевства Нидерландов, Новой Зеландии,
Королевства Норвегии, Пакистана, Южной Родезии, Сирии,
Южно-Африканского Союза, Соединенного Королевства Великобритании и
Северной Ирландии и Соединенных Штатов Америки:
Признавая, что их взаимоотношения в области торговли и
экономической деятельности должны быть направлены на повышение
жизненного уровня, обеспечение полной занятости и непрерывного
увеличения реального дохода и эффективного спроса, добиваясь
полного использования мировых ресурсов и расширения производства и
обмена товаров,
Желая содействовать этим целям путем взаимных и
обоюдовыгодных соглашений, направленных на существенное снижение
тарифов и других препятствий в торговле и на устранение
дискриминационного режима в международной торговле,
Договорились через своих представителей о нижеследующем:
Часть I
Статья I
Общий режим наиболее благоприятствуемой нации
1. В отношении таможенных пошлин и сборов всякого рода,
налагаемых на ввоз и вывоз, или в связи с ними, или на перевод за
границу платежей за импорт или экспорт, а также в отношении метода
взимания таких пошлин и сборов, и в отношении всех правил
регулирования и формальностей в связи с ввозом или вывозом, и в
отношении всех вопросов, указанных в параграфах 2 и 4 статьи III*,
любое преимущество, благоприятствование, привилегия или иммунитет,
предоставляемые любой договаривающейся стороной в отношении любого
товара, происходящего из любой другой страны или предназначаемого
в любую другую страну, должны немедленно и безусловно
предоставляться подобному же товару, происходящему из территории
всех других договаривающихся сторон, или предназначаемому для
территории всех других договаривающихся сторон.
---------------
* см. Приложение I.
2. Положения параграфа 1 настоящей Статьи не должны требовать
упразднения каких-либо преференций в отношении импортных пошлин
или сборов, которые не превышают уровней, предусмотренных в
параграфе 4 настоящей Статьи, и которые подпадают под следующее
описание:
(a) преференции, действующие исключительно между двумя или
более территориями, перечисленными в Приложении А, с соблюдением
условий, изложенных в последнем;
(b) преференции, действующие исключительно между двумя или
более территориями, которые на 1 июля 1939 года были связаны общим
суверенитетом или отношениями протектората или суверенитета, и
которые перечислены в приложениях B, C и D, с соблюдением условий,
изложенных в последних;
(c) преференции, действующие исключительно между Соединенными
Штатами Америки и Республикой Кубой;
(d) преференции, действующие исключительно между соседними
странами, перечисленными в Приложениях E и F.
3. Положения параграфа 1 не должны применяться к
преференциям, действующим между странами, ранее составляющими
части Оттоманской империи и отделившимися от нее с 24 июля 1923
года при условии, что такие преференции одобрены параграфом 5
Статьи XXV, который должен применяться в соответствии с параграфом
1 Статьи XXIX.
4. Преференциальная разница* на любой товар, в отношении
которого разрешена преференция в силу параграфа 2 настоящей
Статьи, но особо не указана как максимальная разница преференции в
соответствующем Списке, приложенном к настоящему Соглашению, не
должна превышать:
---------------
* см. Приложение I.
(a) в отношении пошлин или сборов на любой товар, находящийся
в подобном Списке, разницы между ставкой наибольшего
благоприятствования и преференциальной ставкой, указанными в
последнем; в случае если никакая преференциальная ставка не
предусмотрена, то для целей настоящего пункта должна применяться
преференциальная ставка, существовавшая на 10 апреля 1947 года, и
в случае, если не предусмотрена ставка наибольшего
благоприятствования, то разрыв не должен превышать разницы между
ставкой наибольшего благоприятствования и преференциальной
ставкой, существовавшими на 10 апреля 1947 года;
(b) в отношении пошлин или сборов на любой товар, не
упомянутый в соответствующем Списке, разницы между ставкой
наибольшего благоприятствования и преференциальной ставкой,
существовавшими на 10 апреля 1947 года.
Что касается договаривающих сторон, указанных в Приложении G,
то дата 10 апреля 1947 года, упомянутая в пунктах (a) и (b)
настоящего параграфа, должна быть заменена соответствующими
датами, указанными в этом Приложении.
Статья II
Список уступок
1. (a) Каждая договаривающаяся сторона должна предоставлять
торговле других договаривающихся сторон режим, не менее
благоприятный, чем тот, который предусматривается в
соответствующей Части соответствующего Списка, приложенного к
настоящему Соглашению.
(b) Товары, указанные в Части I Списка, относящегося к
какой-либо договаривающейся стороне, и происходящие из территории
других договаривающихся сторон, должны при импорте на территорию
страны, к которой относится данный Список, и при условии
соблюдения сроков, условий или оговорок, указанных в этом Списке,
освобождаться от обычных таможенных пошлин, превышающих пошлины,
которые установлены и предусмотрены в этом Списке. Такие товары
должны также освобождаться от всех других пошлин или сборов
всякого рода, установленных на ввоз или в связи с ввозом,
превышающих те пошлины или сборы, которые были установлены на дату
заключения настоящего Соглашения, или те, которые прямо или
обязательно должны налагаться после этой даты в силу
законодательства, которое будет действовать на территории страны
импорта на дату ввоза.
(c) Товары, указанные в Части II Списка, относящегося к
какой-либо договаривающейся стороне, и происходящие из территорий,
которые согласно Статье I имеют право пользоваться
преференциальным режимом при импорте на территорию, к которой
относится Список, должны при импорте на такую территорию, и при
условии соблюдения сроков, условий и оговорок, перечисленных в
этом Списке, освобождаться от обычных таможенных пошлин,
превышающих пошлины, которые указаны и предусмотрены в Части II
этого Списка. Такие товары должны также освобождаться от всех
других пошлин или сборов всякого рода, установленных на ввоз,
превышающих те пошлины или сборы, которые были установлены на дату
заключения настоящего Соглашения, или те, которые прямо или
обязательно должны налагаться после этой даты в силу
законодательства, которое будет действовать на территории
импортирующей страны на дату ввоза. Ничто в настоящей Статье не
должно препятствовать любой договаривающейся стороне сохранить в
силе свои требования, существующие на дату заключения настоящего
Соглашения, относительно того, какие товары могут быть ввозимы по
преференциальным ставкам пошлин.
2. Ничто в настоящей Статье не должно препятствовать любой
договаривающейся стороне налагать в любое время на импорт
какого-либо товара:
(a) сбор, равноценный внутреннему налогу, налагаемому в
соответствии с положениями параграфа 2 Статьи III на аналогичный
товар отечественного производства, или на товар, из которого
импортируемые товары были изготовлены или произведены полностью
или частично*;
---------------
* см. Приложение I.
(b) антидемпинговую или компенсационную пошлину, применяемую
в соответствии с положениями Статьи VI*;
---------------
* см. Приложение I.
(c) налоги или другие сборы, соразмерные стоимости
предоставленных услуг.
3. Никакая из договаривающихся сторон не должна менять свой
метод определения стоимости в целях обложения пошлиной, или
определения курсов валюты так, чтобы это снижало ценность
какой-либо уступки, предусмотренной в соответствующем Списке,
приложенном к настоящему Соглашению.
4. В случае, если какая-либо договаривающаяся сторона
установит, сохранит или разрешит, формально или фактически,
монополию на импорт любого товара, указанного в соответствующем
Списке, приложенном к настоящему Соглашению, такая монополия не
должна, за исключением случаев, предусмотренных в этом Списке или
согласованных другим образом между сторонами, которые
первоначально вели переговоры по вопросам уступок, функционировать
таким образом, чтобы предоставить защиту, в среднем превышающую
защиту, предусмотренную в этом Списке. Положения настоящего
параграфа не должны ограничивать использование договаривающимися
сторонами любой формы помощи отечественным производителям,
разрешаемой другими положениями настоящего Соглашения*.
---------------
* см. Приложение I.
5. В случае, если какая-либо договаривающаяся сторона
полагает, что тому или иному товару другая договаривающаяся
сторона не предоставляет режим, который, по мнению первой
договаривающейся стороны, вытекает из уступки, предусмотренной в
соответствующем Списке, приложенном к настоящему Соглашению, то
она должна обратить на это внимание непосредственно другой
договаривающейся стороны. Если последняя согласится с тем, что
имевшийся в виду режим соответствует тому, который требует первая
договаривающаяся сторона, но заявит, что подобный режим не может
быть предоставлен в связи с тем, что суд или другие
соответствующие власти признали, что данный товар не может быть
классифицирован по тарифным законам этой договаривающейся стороны,
с тем, чтобы распространить на него режим, предусмотренный в
настоящем Соглашении, то обе договаривающиеся стороны, совместно с
любыми другими существенно заинтересованными договаривающимися
сторонами, должны быстро вступить в дальнейшие переговоры с целью
урегулирования вопроса на компенсационной основе.
6. (a) Специфические пошлины и сборы, включенные в Списки,
относящиеся к договаривающимся сторонам, членам Международного
Валютного Фонда, и преференциальные разницы по специфическим
пошлинам и сборам, сохраняемые такими договаривающимися сторонами,
выражаются в соответствующей валюте, или по валютному курсу,
признанному Фондом на дату заключения настоящего Соглашения.
Соответственно, в случае, если принятый паритет или валютный курс
будут снижены, в соответствии с уставом Международного Валютного
Фонда, более чем на 20%, такие специфические пошлины и сборы и
преференциальные разницы могут быть изменены для того, чтобы
учесть происходящее снижение. При условии, что Договаривающиеся
стороны (т.е. договаривающиеся стороны, действующие совместно, как
предусмотрено Статьей XXV), согласятся, что такого рода изменения
не сокращают ценности уступок, предусмотренных в соответствующем
Списке или где-нибудь в другом месте настоящего Соглашения, причем
должное внимание будет уделено всем факторам, которые могут
повлиять на необходимость или срочность осуществления таких
изменений.
(b) Аналогичные положения должны применяться к любой
договаривающейся стороне, не являющейся членом Фонда, начиная с
даты, когда такая договаривающаяся сторона стане членом Фонда или
заключит специальное валютное соглашение в соответствии со Статьей
XV.
7. Списки, приложенные к настоящему Соглашению, составляют
неотъемлемую часть Части I настоящего Соглашения.
Часть II
Статья III*
Национальный режим в отношении внутреннего
налогообложения и регулирования
---------------
* см. Приложение I.
1. Договаривающиеся стороны признают, что внутренние налоги и
другие внутренние сборы, законы, правила и требования, относящиеся
к внутренней продаже, предложениям о продаже, покупке, перевозке,
распределению или использованию товаров, а также внутренние
правила количественного регулирования, требующие смешения,
переработки или использования товаров в определенных количествах
или долях, не должны применяться к импортированным или
отечественным товарам таким образом, чтобы создавать защиту для
внутреннего производства*.
---------------
* см. Приложение I.
2. Товары, происходящие с территории какой-либо
договаривающейся стороны и ввозимые на территорию другой
договаривающейся стороны, не должны облагаться, прямо или
косвенно, внутренними налогами или другими внутренними сборами
любого рода, превышающими, прямо или косвенно, налоги и сборы,
применяемые к аналогичным товарам отечественного происхождения.
Более того, никакая из договаривающихся сторон не должна
каким-либо иным образом применять внутренние налоги или другие
внутренние сборы к импортированным или отечественным товарам так,
чтобы это противоречило принципам, изложенным в параграфе 1*.
---------------
* см. Приложение I.
3. В отношении любого существующего внутреннего налога,
который не совместим с положениями параграфа 2, но применение
которого специально разрешено в силу торгового соглашения,
действовавшего на 10 апреля 1947 года, согласно которому
установлена верхняя граница импортной пошлины на облагаемый товар,
договаривающаяся сторона, облагающая таким налогом, должна иметь
право отсрочить применение положений параграфа 2 в отношении
такого налога до того момента, когда она сможет быть освобождена
от обязательств по такому торговому соглашению в целях получения
разрешения на повышение такой пошлины до размера, необходимого для
компенсации за исключением той доли налога, которая носит
протекционистский характер.
4. Товарам, происходящим из территории какой-либо
договаривающейся стороны и ввозимым на территорию другой
договаривающейся стороны, должен быть предоставлен режим не менее
благоприятный, чем режим, предоставленный аналогичным товарам
национального происхождения в отношении всех законов, правил и
требований, относящихся к их внутренней продаже, предложениям на
продажу, покупке, перевозке, распределению или использованию.
Положения этого параграфа не должны препятствовать применению
дифференциальных внутренних сборов за перевозку, которые зависят
исключительно от экономических условий эксплуатации средств
транспорта, а не от национального происхождения товара.
5. Никакая из договаривающихся сторон не должна устанавливать
или сохранять какое-либо внутреннее количественное регулирование,
касающееся смешения, переработки или использования товаров в
определенных количествах или пропорциях, которое требует, прямо
или косвенно, чтобы какое-либо определенное количество или доля
какого-либо товара, являющегося предметом регулирования,
поставлялись из внутренних источников. Более того, никакая из
договаривающихся сторон не должна каким-либо иным образом
применять внутреннее количественное регулирование так, чтобы это
противоречило принципам, изложенным в параграфе 1*.
---------------
* см. Приложение I.
6. Положения параграфа 5 не должны применяться к любому
внутреннему количественному регулированию, действовавшему на
территории любой договаривающейся стороны на 1 июля 1939 года, 10
апреля 1947 года или 24 марта 1948 года по выбору данной
договаривающейся стороны. При условии, что любое такое
регулирование, противоречащее положениям параграфа 5, не должно
быть изменено в ущерб для импорта, и должно рассматриваться как
таможенная пошлина для целей переговоров.
7. Никакое внутреннее количественное регулирование,
касающееся смешения, переработки или использования товаров в
определенных количествах или долях, не должно применяться таким
образом, чтобы любое такое количество или доля распределялись
между внешними источниками снабжения.
8. (a) Положения настоящей статьи не должны применяться к
законам, правилам или требованиям, регулирующим закупки
правительственными учреждениями товаров, приобретаемых для
правительственных целей, а не для коммерческой перепродажи или для
использования в производстве товаров для целей коммерческой
продажи.
(b) Положения настоящей Статьи не должны препятствовать
выплате субсидий исключительно внутренним производителям, в том
числе субсидий внутренним производителям за счет поступлений от
внутренних налогов или сборов, применяемых в соответствии с
положениями настоящей Статьи, а также субсидий в форме
правительственных закупок отечественных товаров.
9. Договаривающиеся стороны признают, что внутренние
мероприятия по контролю максимальных цен, хотя бы и находящиеся в
соответствии с другими положениями настоящей Статьи, могут иметь
своим результатом действие, наносящее ущерб интересам
договаривающихся сторон, поставляющих импортируемые товары.
Соответственно, страны-участницы, применяющие такие меры, должны
принимать во внимание интересы экспортирующих договаривающихся
сторон, имея в виду избежать в максимально возможной степени
причинения такого ущерба.
10. Положения настоящей статьи не должны препятствовать
договаривающейся стороне устанавливать или сохранять внутреннее
количественное регулирование, касающееся демонстрации кинофильмов
и должны отвечать требованиям Статьи IV.
Статья IV
Особые положения, относящиеся к кинофильмам
Если любая договаривающаяся сторона устанавливает или
сохраняет внутреннее количественное регулирование, относящееся к
кинофильмам, то такое регулирование должно иметь характер
демонстрационных квот, которые должны соответствовать следующим
требованиям:
(a) демонстрационные квоты могут требовать показа кинофильмов
отечественного происхождения в течение определенной минимальной
доли всего объема экранного времени, фактически используемого в
продолжение определенного периода времени, не менее одного года,
для коммерческой демонстрации всех фильмов любого происхождения, и
должны исчисляться на основе экранного времени на демонстрационный
зал в год или другим подобным образом;
(b) за исключением экранного времени, резервируемого для
фильмов отечественного происхождения согласно демонстрационной
квоте, экранное время, включая время, высвобожденное
административным распоряжением из резерва времени,
предназначенного для фильмов отечественного происхождения, не
должно распределяться формально или фактически между источниками
поставки;
(c) несмотря на положения пункта (b) настоящей Статьи любая
договаривающаяся сторона имеет право сохранять демонстрационные
квоты, соответствующие требованиям пункта (a) настоящей Статьи,
которые резервируют минимальную долю экранного времени для фильмов
определенного происхождения, помимо фильмов договаривающейся
стороны, устанавливающей такие демонстрационные квоты. При
условии, что такая минимальная доля экранного времени не должна
превышать уровень, существовавший на 10 апреля 1947 года;
(d) демонстрационные квоты должны являться объектом
переговоров с целью их ограничения, либерализации или отмены.
Статья V
Свобода транзита
1. Товары (включая багаж), а также суда и другие транспортные
средства должны считаться проходящими через территорию
договаривающейся стороны, когда проход через такую территорию, с
перегрузкой товара, со складированием его, с дроблением партий
товара, с переменой вида транспорта или без таковых операций,
является лишь частью полного пути, начинающегося и
заканчивающегося за пределами границы договаривающейся стороны,
через территорию которой совершается движение груза. Движение
такого характера называется в настоящей Статье "транзитными
перевозками".
2. Должна существовать свобода транзита через территорию
каждой договаривающейся стороны по путям, наиболее подходящим для
международного транзита, для транзитных перевозок на или из
территорий других договаривающихся сторон. Не должно делаться
никакого различия, основанного на флаге судов, месте
происхождения, отправления, захода, выхода или назначения или
каких-либо обстоятельств, относящихся к собственности на товар,
суда или другие транспортные средства.
3. Любая договаривающаяся сторона может требовать, чтобы
транзитные перевозки через ее территорию совершались через
соответствующую входную таможню, но, за исключением случаев
несоблюдения применяемых таможенных законов и правил, такие
перевозки, идущие из территорий других договаривающихся сторон или
на их территорию, не должны подвергаться каким-либо ненужным
задержкам или ограничениям, и они должны быть освобождены от
таможенных пошлин и от всех транзитных или других сборов,
установленных в отношении транзита, за исключением сборов за
перевозку или сборов, соразмерных с административными расходами,
вызываемыми транзитом, или со стоимостью предоставляемых услуг.
4. Все сборы и правила, установленные договаривающимися
сторонами в связи с транзитными перевозками на территории других
договаривающихся сторон или из них, должны быть умеренными, с
учетом условий перевозки.
5. В отношении всех сборов, правил и формальностей, связанных
с транзитом, каждая договаривающаяся сторона должна предоставить
транзитным перевозкам, идущим на территорию любой другой
договаривающейся стороны или из нее, режим не менее благоприятный,
чем режим, предоставленный транзитным перевозкам в любую или из
любой третьей страны*.
---------------
* см. Приложение I.
6. Каждая договаривающаяся сторона должна предоставлять
товарам, которые шли транзитом через территорию любой другой
договаривающейся стороны, режим не менее благоприятный, чем режим,
который был бы предоставлен таким товарам, если бы они
транспортировались с места происхождения к месту назначения без
прохода через территорию такой другой договаривающейся стороны.
Любая договаривающаяся сторона, однако, должна иметь право
сохранять в силе свои требования о прямой отгрузке, существующие
на день подписания настоящего Соглашения, в отношении любых
товаров, для которых такая прямая отгрузка является непременным
условием получения права на пропуск товаров по преференциальным
ставкам пошлин или имеет отношение к предписанному
договаривающейся стороной методу оценки для целей взимания пошлин.
7. Положения настоящей Статьи не должны применяться к
транзитному движению самолетов, но должны применяться к воздушным
транзитным перевозкам товаров (включая багаж).
Статья VI
Антидемпинговая и компенсационная пошлины
1. Договаривающиеся стороны признают, что демпинг, состоящий
в том, что товары одной страны поступают на рынок другой страны по
цене ниже нормальной цены товаров, подлежит осуждению, если он
причиняет или угрожает причинить материальный ущерб
промышленности, созданной на территории договаривающейся стороны,
или существенно задерживает создание отечественной промышленности.
Для целей данной Статьи следует считать, что товар поступает
на рынок импортирующей страны по цене ниже его нормальной цены,
если цена товара, экспортируемого из одной страны в другую:
(a) ниже сравнимой цены, при обычном течении торговли, на
аналогичный товар, когда последний предназначается для потребления
в экспортирующей стране, или,
(b) при отсутствии такой внутренней цены, ниже чем:
(I) наивысшая сравнимая цена на аналогичный товар,
предназначенный для экспорта в какую-нибудь третью страну, при
нормальном ведении торговли, либо
(II) стоимость производства товара в стране происхождения с
добавлением в умеренных размерах расходов по продаже и прибыли.
В обоих случаях должна быть сделана необходимая поправка на
различия в условиях продажи, различия в обложении налогами и на
другие различия, влияющие на сравнимость цен*.
---------------
* см. Приложение I.
2. В целях устранения действия демпинга или
воспрепятствования ему договаривающаяся сторона может налагать на
любой поступающий в порядке демпинга товар антидемпинговую пошлину
в размере, не превышающем демпинговую разницу по данному товару.
Для целей данной Статьи под демпинговой разницей понимается
разница в ценах, определяемая в соответствии с положениями
параграфа 1*.
---------------
* см. Приложение I.
3. Не должно налагаться никакой компенсационной пошлины на
любой товар, происходящий с территории любой договаривающейся
стороны и ввезенный на территорию другой договаривающейся стороны,
в размере, превышающем оцениваемую дотацию или субсидию, которая,
как было определено, была предоставлена, прямо или косвенно, на
изготовление, производство или экспорт такого товара в стране
происхождения или вывоза, включая любую специальную субсидию на
перевозку определенного товара. Под выражением "компенсационная
пошлина" должна пониматься специальная пошлина, взимаемая в целях
устранения действия любой дотации или субсидии, предоставленной,
прямо или косвенно, на изготовление, производство или экспорт
какого-нибудь товара*.
---------------
* см. Приложение I.
4. Никакой товар, происходящий с территории любой
договаривающейся стороны и ввезенный на территорию любой другой
договаривающейся стороны, не должен подвергаться обложению
антидемпинговой или компенсационной пошлиной по причине
освобождения такого товара от пошлин или сборов, налагаемых на
аналогичные товары, когда они предназначаются для потребления в
стране происхождения или экспорта, или по причине возвращения
уплаченных таких пошлин или сборов.
5. Никакой товар, происходящий с территории любой
договаривающейся стороны и ввезенный на территорию любой другой
договаривающейся стороны, не должен подвергаться обложению
антидемпинговой или компенсационной пошлинами для того, чтобы
устранить один и тот же результат, который вызывается демпингом
или субсидированием экспорта.
6. (a) Никакая из договаривающихся сторон не должна взимать
антидемпинговую или компенсационную пошлину на ввоз какого-либо
товара, происходящего с территории другой договаривающейся
стороны, если только она не установит, что действие демпинга или
субсидирования, соответственно, является таковым, что оно
причиняет или угрожает причинить материальный ущерб существующей
отечественной промышленности или может существенно задержать
создание отечественной промышленности.
(b) Договаривающиеся стороны могут освободить от
обязательства соблюдать пункт (a) настоящего параграфа для того,
чтобы разрешить договаривающейся стороне взимать антидемпинговую
или компенсационную пошлины за ввоз какого-либо товара в целях
компенсации за демпинг или субсидирование, которые причиняют или
угрожают причинить материальный ущерб промышленности на территории
другой договаривающейся стороны, экспортирующей такой товар на
территорию импортирующей договаривающейся стороны.
Договаривающиеся стороны должны освободить от обязательства
соблюдать пункт (a) настоящего параграфа для того, чтобы разрешить
взимания компенсационной пошлины в случаях, когда они найдут, что
субсидия причиняет или угрожает причинить материальный ущерб
промышленности на территории другой договаривающейся стороны,
экспортирующей соответствующий товар на территорию импортирующей
договаривающейся стороны*.
---------------
* см. Приложение I.
(c) Однако в исключительных обстоятельствах, когда задержка
может причинить ущерб, который было бы трудно поправить,
договаривающаяся сторона может взимать компенсационную пошлину для
целей, предусмотренных в пункте (b) настоящего параграфа, без
получения предварительного согласия Договаривающиеся сторон; при
условии, однако, что о такой мере Договаривающиеся стороны будут
немедленно поставлены в известность, и при условии, что
компенсационная пошлина должна быть без промедления отменена, если
Договаривающиеся стороны не дадут на нее согласие.
7. Система стабилизации внутренних цен или доходов внутренних
производителей сырьевого товара, независимо от движения экспортных
цен, в результате которой иногда происходит продажа товара на
экспорт по цене ниже сравнимой цены, назначаемой на аналогичный
товар для покупателей на внутреннем рынке, не должна
рассматриваться как причиняющая материальный ущерб в том смысле,
как это понимается параграфом 6, если по согласованию с
договаривающимися сторонами, существенно заинтересованными в таком
товаре, будет установлено, что:
(a) такая система имела также своим результатом продажу
товара на экспорт по цене выше сравнимой цены, назначаемой на
аналогичный товар для покупателей на внутреннем рынке, и
(b) такая система функционирует таким образом, вследствие ли
эффективного регулирования производства или как-нибудь иначе, что
она не стимулирует излишне экспорт или как-нибудь иначе наносит
ущерб интересам договаривающихся сторон.
Статья VII
Оценка товара для таможенных целей
1. Договаривающиеся стороны признают действительность общих
принципов оценки, изложенных в нижеследующих параграфах настоящей
Статьи, и обязуются проводить в жизнь эти принципы в отношении
всех товаров, подлежащих обложению пошлинами или другими сборами*,
или импортным и экспортным ограничениям, основанным на стоимости
товара, или регулируемым в какой-либо форме в зависимости от
стоимости. Более того, они должны, по требованию другой
договаривающейся стороны, рассмотреть действие любых своих законов
или правил, относящихся к стоимости для таможенных целей, в свете
этих принципов. Договаривающиеся стороны могут потребовать от
договаривающихся сторон отчета о мерах, принимаемых ими во
исполнение положений настоящей Статьи.
---------------
* см. Приложение I.
2. (a) Оценка ввезенного товара для таможенных целей должна
быть основана на действительной стоимости ввезенного товара,
который облагается пошлиной, или аналогичного товара, и не должна
основываться на стоимости товара отечественного происхождения или
на произвольных или фиктивных оценках*.
---------------
* см. Приложение I.
(b) Под "действительной стоимостью" должна пониматься цена,
по которой во время и в месте, определенных законодательством
страны импортера, такой или аналогичный товар продается или
предлагается для продажи при нормальном ходе торговли в условиях
свободной конкуренции. В той степени, в которой количество такого
или аналогичного товара по отдельной сделке влияет на цену, цена,
подлежащая рассмотрению, должна единообразно сопоставляться либо
(I) со сравнимыми количествами либо (II) с количествами, не менее
благоприятными для импортера, чем те, в каких больший объем товара
продается при торговле между странами экспортерами и импортерами*.
---------------
* см. Приложение I.
(c) Когда действительная стоимость не может быть определена
согласно пункту (b) настоящего параграфа, оценка для таможенных
целей должна основываться на ближайшем эквиваленте такой степени,
который может быть установлен*.
---------------
* см. Приложение I.
3. Оценка для таможенных целей любого ввезенного товара не
должна включать суммы любого внутреннего налога, применяемого в
стране происхождения или экспорта, от уплаты которого ввезенный
товар был освобожден или, в том числе, был или будет освобожден
путем возврата уплаченной суммы.
4. (a) В случае, если иное не предусмотрено настоящим
параграфом, когда договаривающейся стороне необходимо для целей
параграфа 2 настоящей Статьи выразить в ее собственной валюте
цену, выраженную в валюте другой страны, валютный курс, подлежащий
применению, должен быть основан, соответственно для каждой валюты,
на паритетном курсе валют, установленном в порядке,
предусмотренном уставом Международного Валютного Фонда, либо на
валютном курсе, признанном Фондом, либо на паритетном курсе валют,
установленном в соответствии со специальным валютным соглашением,
заключенным согласно Статье XV настоящего Соглашения.
(b) В случаях, когда не существует такого установленного
паритетного курса валют или такого признанного валютного
курса,курс конвертирования должен отражать реальную текущую
стоимость такой валюты в коммерческих операциях.
(c) Договаривающиеся стороны по согласованию с Международным
Валютным Фондом должны сформулировать правила, регулирующие
конвертирование договаривающимися сторонами любой иностранной
валюты, в отношении которой в соответствии с уставом
Международного Валютного Фонда постоянно действуют множественные
валютные курсы. Любая договаривающаяся сторона может принять такие
правила в отношении таких иностранных валют для целей параграфа 2
настоящей Статьи в качестве альтернативы применения паритетных
курсов. До тех пор, пока такие правила не будут одобрены
Договаривающимися сторонами, любая договаривающаяся сторона может
применять по отношению к любой такой иностранной валюте правила
перевода для целей параграфа 2 настоящей Статьи, которые должны
реально отражать стоимость такой иностранной валюты в коммерческих
операциях.
(d) Ничто в настоящем параграфе не должно толковаться как
требование договаривающейся стороне изменить метод определения
курсов перевода валют для таможенных целей, который применяется на
ее территории на день подписания настоящего Соглашения, если такое
изменение будет иметь результатом общее увеличение размера пошлин,
подлежащих уплате.
5. Основы и методы определения стоимости товаров, подлежащих
обложению таможенными пошлинами или другими сборами, или
ограничениями, основанными на стоимости товара или регулируемыми в
какой-либо мере в зависимости от стоимости, должны быть
стабильными и должны предаваться достаточной гласности для того,
чтобы дать возможность коммерсантам определить с разумной степенью
точности стоимость товаров для таможенных целей.
Статья VIII
Сборы и формальности, связанные с ввозом и вывозом*
---------------
* см. Приложение I.
1. (a) Все сборы и платежи любого характера (кроме импортных
и экспортных пошлин и кроме налогов, о которых говорится в Статье
III), устанавливаемые договаривающимися сторонами на ввоз или
вывоз, или в связи с ними, должны быть ограничены по своей
величине приблизительной стоимостью оказанных услуг и не должны
представлять собой косвенное покровительство для отечественных
товаров или обложение импорта или экспорта в фискальных целях.
(b) Договаривающиеся стороны признают необходимость
уменьшения числа и разнообразия сборов и платежей, о которых
говорится в пункте (a).
(c) Договаривающиеся стороны также признают необходимость
сокращения до минимума размеров и сложности импортных и экспортных
формальностей и сокращения и упрощения требований импортной и
экспортной документации*.
---------------
* см. Приложение I.
2. Договаривающаяся сторона по требованию другой
договаривающейся стороны или Договаривающиеся стороны должна
рассмотреть действие ее законов и правил в свете положений
настоящей Статьи.
3. Никакая из договаривающихся сторон не должна налагать
крупных штрафов за незначительные нарушения таможенных правил или
процедурных требований. В частности, штраф за какие-либо пропуски
или ошибки в таможенной документации, которые легко исправимы и
явно были совершены не в целях обмана и не являются грубой
небрежностью, не должен превышать размера, который необходим для
того, чтобы служить только предупреждением.
4. Положения настоящей Статьи распространяются на обложение,
сборы, формальности и требования, устанавливаемые
правительственными органами в связи с импортом и экспортом,
включая относящиеся к:
(a) консульским операциям, как, например, выдаче консульских
инвойсов и сертификатов;
(b) количественным ограничениям;
(c) лицензированию;
(d) валютному контролю;
(e) статистическому учету;
(f) документам, документации и удостоверению документов;
(g) анализом и осмотру; и
(h) карантину, санитарной службе и фумигации.
Статья IX
Отметки о происхождении
1. Каждая договаривающаяся сторона должна предоставить
товарам, происходящим с территорий других договаривающихся сторон,
режим в отношении требований, предъявляемых к маркировке, не менее
благоприятный, чем режим, предоставленный аналогичным товарам
любой третьей страны.
2. Договаривающиеся стороны признают, что при принятии и
проведении в жизнь законов и правил, относящихся к отметкам о
происхождении, должны быть сведены к минимуму трудности и
неудобства, которые могут быть причинены торговле и промышленности
экспортирующих стран, причем должна быть принята во внимание
необходимость защиты потребителей против ложных или вводящих в
заблуждение указаний.
3. Когда это будет в административном отношении практически
возможно, договаривающиеся стороны должны разрешать наложение
требуемых отметок о происхождении в момент ввоза.
4. Законы и правила договаривающихся сторон относительно
маркировки импортируемых товаров должны быть таковыми, чтобы их
применение не вызвало серьезного повреждения товаров или
значительного снижения их ценности, или неразумного увеличения их
стоимости.
5. Как общее правило, никакие специальные пошлины или штрафы
не должны налагаться какой-либо договаривающейся стороной за
несоблюдение правил о маркировке до ввоза, если только исправление
маркировки не будет неоправданно задержано, или если только не
были сделаны ложные маркировки, или если только требуемая
маркировка не была намеренно упущена.
6. Договаривающиеся стороны должны сотрудничать друг с другом
для предотвращения употребления торговых наименований таким
образом, чтобы не давать ложное представление об истинном
происхождении товара в ущерб отличительным региональным или
географическим названиям товаров, происходящих с территории
договаривающейся стороны, которые охраняются законодательством
данной страны. Каждая договаривающаяся сторона должна внимательно
и благожелательно рассматривать подобные просьбы или представления
любой другой договаривающейся стороны относительно выполнения
обязательства, указанного в предыдущей фразе, в отношении
наименований товаров, которые были сообщены ей другой
договаривающейся стороной.
Статья X
Публикация и применение правил торговли
1. Законы, правила, судебные решения и административные
распоряжения общего характера, применяемые любой договаривающейся
стороной, относительно классификации или оценки товаров для
таможенных целей, или ставок пошлин, налогов или других сборов или
требований, ограничений и запрещений импорта или экспорта или
перевода платежей на них, или влияющие на их продажу,
распределение, транспортировку, страхование, хранение на складах,
осмотр, выставление на обозрение, обработку, смешивание или другое
использование, должны быстро публиковаться таким путем, чтобы дать
возможность правительствам и коммерсантам ознакомиться с ними.
Существующие соглашения между договаривающимися сторонами и
правительством или правительственной организацией любой другой
договаривающейся стороны, затрагивающие международную торговую
политику, должны также публиковаться. Положения настоящего
параграфа не должны требовать от какой-либо договаривающейся
стороны разглашения конфиденциальных сведений, которое затруднило
бы применение закона или другим образом противоречило бы
общественным интересам или нанесло бы ущерб законным деловым
интересам отдельных предприятий, государственных или частных.
2. Никакое мероприятие общего применения, проводимое
договаривающейся стороной и устанавливающее повышение ставки
импортной пошлины или других импортных сборов, платежей при
импорте в порядке установленной и единообразной практики, или
вводящее новое или более обременительное требование, ограничение
или запрещение по импорту или на перевод платежей за него, не
должно вступать в силу до тех пор, пока это мероприятие не будет
официально опубликовано.
3. (a) Каждая договаривающаяся сторона должна применять
единообразным, беспристрастным и разумным образом все законы,
правила, судебные решения и распоряжения характера, описанного в
параграфе 1 настоящей Статьи.
(b) Каждая договаривающаяся сторона должна иметь или
учредить, возможно скорей, судебные, арбитражные или
административные трибуналы или процедуры для целей, в частности,
быстрого пересмотра и исправления административных мероприятий,
касающихся таможенных вопросов. Такие трибуналы или процедуры
разбирательства должны быть независимыми от органов, на которые
возложено осуществление этих мероприятий, и их решения должны
выполняться такими органами, и последние должны руководствоваться
этими решениями в своей практике, если только не поступит
апелляционная жалоба в суд или трибунал вышестоящей судебной
инстанции в течение периода, установленного для подачи жалобы
импортерами. При условии, что центральное руководство такого
органа может предпринимать меры для пересмотра этого вопроса в
порядке другого судопроизводства, если имеются основательные
доводы считать, что это решение несовместимо с установленными
принципами закона или реальными фактами.
(c) Положения пункта (b) настоящего параграфа не должны
требовать отмены или замены процедур, действующих на территории
договаривающейся стороны на дату подписания настоящего Соглашения,
которые фактически обеспечивают объективный и беспристрастный
пересмотр административного мероприятия, даже если такие процедуры
не являются целиком или формально независимыми от органов, на
которые возложено осуществление этих административных мероприятий.
Любая договаривающаяся сторона, применяющая такого рода процедуры,
должна, по получении просьбы, предоставить договаривающимся
сторонам полную информацию о таких процедурах для того, чтобы она
могла определить, соответствуют ли такие процедуры требованиям
этого пункта.
Статья XI*
Общая отмена количественных ограничений
---------------
* см. Приложение I.
1. Ни одна из договаривающихся сторон не должна устанавливать
или сохранять на ввоз любого товара из территории другой
договаривающейся стороны или ввоз или продажу для экспорта любого
товара, предназначаемого для ввоза на территорию другой
договаривающейся стороны, никаких запрещений или ограничений, будь
то в форме квот, импортных или экспортных лицензий или других мер,
кроме таможенных пошлин, налогов или других сборов.
2. Положения параграфа 1 настоящей Статьи не должны
распространяться на:
(a) запрещения или ограничения экспорта, временно применяемые
для предотвращения или ослабления критического недостатка
продовольствия или других товаров, имеющих существенное значение
для экспортирующей договаривающейся стороны;
(b) запрещения или ограничения импорта и экспорта,
необходимые в связи с применением стандартов или правил
классификации, сортировки или реализации товаров в международной
торговле;
(c) ограничения импорта любого сельскохозяйственного товара
или продуктов рыболовства, ввозимых в любом виде*, необходимые для
осуществления правительственных мероприятий, которые имеют своей
целью:
---------------
* см. Приложение I.
(I) ограничить количества аналогичного отечественного товара,
разрешаемые сбыту или производству, или, если не имеется
значительного отечественного производства аналогичного товара, то
такого отечественного товара, который может быть непосредственно
заменен импортным товаром; или
(II) снять с рынка временный излишек аналогичного
отечественного товара, или если не имеется существенного
отечественного производства аналогичного товара, то такого
отечественного товара, который может быть непосредственно заменен
импортным товаром, путем представления имеющегося излишка
некоторым группам отечественных потребителей бесплатно или по
ценам ниже текущих рыночных; или
(III) ограничить разрешаемые к производству количества любого
продукта животного происхождения, производство которого прямо,
полностью или в основной части, зависит от импортируемого товара,
если отечественное производство данного товара относительно
незначительно.
Любая договаривающаяся сторона, применяющая ограничения на
импорт какого-нибудь товара в силу пункта (c) настоящего параграфа
должна опубликовать для всеобщего сведения общие количества или
стоимость разрешенного к импорту товара в течение определенного
периода в будущем, и любые изменения такого количества или
стоимости.
Кроме того, любые ограничения, применяемые согласно
указанному выше подпункту (I) не должны сокращать общее количество
импорта по отношению к общему количеству отечественного
производства, по сравнению с тем соотношением, которое, как можно
было бы разумно ожидать, существовало бы между этими двумя
величинами при отсутствии ограничений. При определении этого
соотношения договаривающейся стороне следует уделять должное
внимание соотношению, которое преобладало за предшествующий
показательный период, а также любым особым факторам*, которые
могли бы влиять или влияют на торговлю соответствующим товаром.
---------------
* см. Приложение I.
Статья XII*
Ограничения в целях обеспечения равновесия
платежного баланса
---------------
* см. Приложение I.
1. Несмотря на положения параграфа 1 Статьи XI, любая
договаривающаяся сторона в целях обеспечения своего внешнего
финансового положения и равновесия платежного баланса может
ограничить количество или стоимость товара, разрешаемого к
импорту, с соблюдением положений нижеследующих параграфов
настоящей Статьи.
2. (a) Импортные ограничения, устанавливаемые, сохраняемые
или усиливаемые договаривающейся стороной, согласно настоящей
Статье, не должны быть более значительными, чем это требуется для
того, чтобы:
(I) предотвратить неминуемую угрозу серьезного сокращения ее
валютных резервов или приостановить такое сокращение, или
(II) в том случае, когда речь идет о договаривающейся стороне
с очень малыми валютными резервами, добиться разумного темпа
увеличения ее резервов.
В обоих случаях следует уделить должное внимание любым особым
факторам, которые могут влиять на состояние резервов такой
договаривающейся стороны или на ее потребность в них, включая, в
случаях, когда она имеет возможность воспользоваться специальными
иностранными кредитами или другими ресурсами, необходимость
предусмотреть надлежащее использование таких кредитов или
ресурсов.
(b) Договаривающиеся стороны, применяющие ограничения в
порядке пункта (a) настоящего параграфа, должны постепенно
ослаблять их по мере улучшения положения, сохраняя их только в той
мере, в какой условия, перечисленные в этом пункте, все еще
оправдывают их применение. Они должны отменить ограничения, когда
условия уже больше не будут оправдывать их установление или
сохранение согласно настоящему пункту.
3. (a) Договаривающиеся стороны обязуются при проведении их
внутренней политики обращать должное внимание на необходимость
сохранения или восстановления равновесия в их платежных балансах
на здоровой и прочной основе и на желательность избежания
нерационального использования производственных ресурсов. Они
признают, что для достижения этих целей желательно, по мере
возможности, принимать меры, которые скорее расширяют, нежели
сокращают международную торговлю.
(b) Договаривающиеся стороны, применяющие ограничения
согласно настоящей Статье, могут установить эффективность
ограничений в отношении импорта различных товаров или групп
товаров таким образом, чтобы предоставить приоритет для ввоза
таких товаров, которые являются более существенными.
(c) Договаривающиеся стороны, применяющие ограничения
согласно настоящей Статье, обязуются:
(I) избегать причинения ненужного ущерба коммерческим или
экономическим интересам любой другой договаривающейся стороны*;
---------------
* см. Приложение I.
(II) не применять ограничений таким образом, чтобы
воспрепятствовать без разумных оснований ввозу товаров любого
описания в минимальных коммерческих количествах, исключение
которых нарушило бы нормальный товарооборот; и
(III) не применять ограничений, которые воспрепятствовали бы
ввозу коммерческих образцов или воспрепятствовали бы соблюдению
положений о патентах, товарных знаках, авторском праве, или
аналогичных процедур.
(d) Договаривающиеся стороны признают, что в результате
внутренней политики, направленной на достижение и сохранение
полной и продуктивной занятости, или на развитие экономических
ресурсов, договаривающаяся сторона может испытывать большой спрос
на импорт, связанный с угрозой для ее валютных резервов такого
характера, о котором говорится в параграфе 2 (a) настоящей Статьи.
Соответственно, от договаривающейся стороны, которая в иных
отношениях соблюдает положения настоящей Статьи, не должно
требоваться, чтобы она отменила или изменила ограничения на том
основании, что изменения такой политики сделало бы излишним и
ограничения, которые она применяет согласно настоящей Статье.
4. (a) Любая договаривающаяся сторона, применяющая новые
ограничения или повышающая общий уровень действующих ограничений
путем существенного усиления мер, применяемых согласно настоящей
Статье, должна немедленно после установления или усиления таких
ограничений (или, при обстоятельствах, когда предварительная
консультация является осуществимой, до этого) консультироваться с
Договаривающимися сторонами относительно затруднений в ее
платежном балансе, других возможных мер по исправлению положения,
а также относительно возможного влияния ограничений на экономику
других договаривающихся сторон.
(b) На дату, подлежащую определению ими*, Договаривающиеся
стороны должны пересмотреть все ограничения, все еще применяемые
на эту дату согласно настоящей Статье. Через год после этой даты
договаривающиеся стороны, применяющие импортные ограничения
согласно настоящей Статье, должны ежегодно вступать с
Договаривающимися сторонами в консультации того типа, который
предусмотрен в пункте (a) настоящего параграфа.
---------------
* см. Приложение I.
(c) (I) Если в ходе консультации с договаривающейся стороной
согласно пунктам (a) или (b) Договаривающиеся стороны найдут, что
ограничения не совместимы с положениями настоящей Статьи или
Статьи XIII (с соблюдением положений Статьи XIV), они должны
указать, в чем заключается несоответствие, и могут рекомендовать,
чтобы ограничения были соответствующим образом изменены.
(II) Если однако, в результате консультаций Договаривающиеся
стороны установят, что ограничения применяются таким образом, что
это влечет за собой серьезное несоответствие с положениями
настоящей Статьи или Статьи XIII (с соблюдением положений Статьи
XIV), и что в результате этого торговле какой-нибудь
договаривающейся стороны наносится ущерб или создается угроза
ущерба, они должны информировать об этом договаривающуюся сторону,
применяющую ограничения, и должны сделать соответствующие
рекомендации для того, чтобы в течение определенного периода
времени было обеспечено соответствие с упомянутыми положениями.
Если такая договаривающаяся сторона не выполнит эти рекомендации в
течение назначенного срока, Договаривающиеся стороны могут
освободить любую договаривающуюся сторону, на торговле которой
отрицательно сказываются ограничения, от таких обязательств по
настоящему Соглашению в отношении договаривающейся стороны,
применяющей ограничения, какие они признают подходящими в данных
обстоятельствах.
(d) Договаривающиеся стороны должны пригласить любую
договаривающуюся сторону, которая применяет ограничения согласно
настоящей Статье, вступить с нею в консультации по просьбе любой
договаривающейся стороны, которая может обосновать "a prima facie
case"*, что ограничения являются несовместными с положениями
настоящей Статьи или с положениями Статьи XIII (с соблюдением
положений Статьи XIV), и что они отрицательно отражаются на ее
торговле. Однако, такого рода соглашение не должно направляться,
пока Договаривающиеся стороны не удостоверятся, что
непосредственные переговоры между заинтересованными
договаривающимися сторонами оказались безуспешными.
---------------
* Наличие достаточно серьезных доказательств (лат., англ.).
Если в результате консультаций с Договаривающимися сторонами
не будет достигнуто никакой договоренности и они определят, что
ограничения применяются в нарушение указанных выше положений, и
что наносится ущерб или создается угроза причинения ущерба
торговле договаривающейся стороны, поднявшей вопрос, они должны
рекомендовать отмену или изменение ограничений. Если ограничения
не будут отменены или изменены в течение предписанного
Договаривающимися сторонами срока, они могут освободить
договаривающуюся сторону, поднявшую вопрос, от таких обязательств
по настоящему Соглашению в отношении договаривающейся стороны,
применяющей ограничения, какие они признают подходящими в данных
обстоятельствах.
(e) При разбирательстве дела согласно настоящему параграфу
Договаривающимся сторонам следует обращать должное внимание на
любые особые внешние факторы,которые отрицательно отражаются на
экспортной торговле договаривающейся стороны, применяющей
ограничения*.
---------------
* см. Приложение I.
(f) Решения согласно настоящему параграфу должны выполняться
быстро и, по возможности, в течение шестидесяти дней с момента
начала консультации.
5. Если имеет место систематическое и широко распространенное
применение импортных ограничений согласно настоящей Статье,
свидетельствующее о существовании общего нарушения равновесия
платежного баланса, которое ограничивает международную торговлю,
Договаривающиеся стороны должны начать обсуждение вопроса о том,
могут ли быть применены другие меры либо теми договаривающимися
сторонами, платежные балансы которых находятся в затруднительном
положении, либо теми договаривающимися сторонами, платежные
балансы которых обнаруживают тенденцию быть исключительно
благоприятными, или какой-либо соответствующей
межправительственной организацией, для того, чтобы устранить
вышеуказанные причины нарушения равновесия платежного баланса. По
приглашению Договаривающиеся сторон договаривающиеся стороны
должны принимать участие в таких обсуждениях.
Статья XIII*
Недискриминационное применение количественных
ограничений
---------------
* см. Приложение I.
1. Ни одна из договаривающихся сторон не должна применять
никаких запрещений или ограничений импорта любого товара с
территории любой другой договаривающейся стороны или экспорта
любого товара, предназначаемого для ввоза на территорию любой
другой договаривающейся стороны, если только импорт подобного
товара из всех третьих стран или экспорт подобного товара во все
третьи страны не будет подобным образом запрещен или ограничен.
2. При применении импортных ограничений к любому товару
договаривающиеся стороны должны стремиться к такому распределению
торговли таким товаром, чтобы возможно точнее отразить доли
участия в торговле, которые различные договаривающиеся страны, как
можно было бы ожидать, имели бы при отсутствии таких ограничений,
и для этой цели должны соблюдаться следующие положения:
(a) Там, где это целесообразно, квоты, представляющие общее
количество разрешенного импорта (независимо от того, будут ли они
распределены между странами-поставщиками или нет), должны быть
зафиксированы и об их размере должно быть сообщено в соответствии
с параграфом 3 (b) настоящей Статьи;
(b) В случаях, когда установление квот является
целесообразным, ограничения могут применяться путем выдачи
импортных лицензий или разрешений без квоты;
(c) Договаривающиеся стороны не должны, кроме как для целей
использования квот, распределенных в соответствии с пунктом (d)
настоящего параграфа, требовать, чтобы импортные лицензии или
разрешения использовались для импорта данного товара из какой-либо
определенной страны или источника;
(d) В случаях, когда квота распределяется между
странами-поставщиками, договаривающаяся сторона, применяющая
ограничения, может достичь соглашения со всеми другими
договаривающимися сторонами, существенно заинтересованными в
поставке данного товара, относительно распределения долей в квоте.
В случаях, когда этот метод не является достаточно целесообразным,
соответствующая договаривающаяся сторона должна выделить
договаривающимся сторонам, существенно заинтересованным в поставке
этого товара, долю от всего количества или стоимости импорта
данного товара, основанную на соотношениях в поставках данного
товара такими договаривающимися сторонами в течение
предшествовавшего показательного периода времени, причем должны
приниматься во внимание любые особые факторы,которые могли бы
влиять в дальнейшем на торговлю этим товаром. Не должно
устанавливаться никаких условий или формальностей, которые
воспрепятствовал и бы любой договаривающейся стороне полностью
использовать выделенную ей долю любого такого общего количества
или стоимости поставок, при условии, что ввоз будет произведен в
предписанный отрезок времени, к которому может относиться квота*.
---------------
* см. Приложение I.
3. (a) В случаях выдачи импортных лицензий в связи с
импортными ограничениями, договаривающаяся сторона, применяющая
ограничения, должна предоставить, по требованию любой
договаривающейся стороны, заинтересованной в торговле указанным
товаром, всю имеющуюся информацию, касающуюся порядка применения
ограничений, импортных лицензий, выданных за последнее время, и о
распределении таких лицензий среди стран-поставщиков; при условии,
что не должно быть никакого обязательства о предоставлении
информации относительно наименований импортирующих и
экспортирующих предприятий.
(b) В случае импортных ограничений, связанных с установлением
квот, договаривающаяся сторона, применяющая ограничения, должна
опубликовать общее количество или стоимость товара или товаров,
ввоз которых будет разрешен в течение определенного времени в
будущем, и любое изменение в таком количестве или стоимости. Любые
количества данного товара, которые находились в пути в момент
опубликования таких данных, не должны быть запрещены к ввозу; при
условии, что они могут засчитываться, поскольку это будет
практически осуществлено, в количества, разрешенные к ввозу за
данный период времени, а также, когда необходимо, в количества,
разрешенные к ввозу в непосредственно следующий период или периоды
времени; и далее, при условии, что если любая договаривающаяся
сторона обычно освобождает от таких ограничений товары,
поступившие для потребления или взятые из таможенных складов для
потребления в течение тридцати дней со дня такого опубликования,
то такая практика должна рассматриваться как полностью
соответствующая требованиям данного пункта.
(c) В случае квот, распределенных между
странами-поставщиками, договаривающаяся сторона, применяющая
ограничения, должна срочно сообщить всем другим договаривающимся
сторонам, заинтересованным в поставке данного товара, о величине
распределяемых долей квоты, в количественном выражении или по
стоимости, между различными странами-поставщиками, а также
опубликовать такие доли.
4. В отношении ограничений, применяемых согласно положениям
параграфа 2 (d) настоящей Статьи или согласно положениям параграфа
2 (c) Статьи XI, выбор показательного периода для какого-либо
товара и оценка каких-либо особых факторов, влияющих на торговлю
данным товаром, должны первоначально исходить от договаривающейся
стороны, применяющей ограничения; при условии, что такая
договаривающаяся сторона должна, по получении просьбы любой другой
договаривающейся стороны, существенно заинтересованной в поставке
данного товара, или по просьбе Договаривающиеся сторон, быстро
проконсультироваться с другой договаривающейся стороной или с
Договаривающимися сторонами относительно необходимости
перераспределения установленных долей или изменения выбранного
показательного периода времени, или пересмотра оценки особых
факторов, или необходимости отмены условий, формальностей или
любых других положений, установленных в одностороннем порядке в
отношении распределения достаточной квоты или ее неограниченного
использования.
5. Положения настоящей Статьи должны применяться к любой
тарифной квоте, установленной или сохраняемой любой
договаривающейся стороной, и, поскольку это будет применимо,
принципы настоящей Статьи должны также распространяться на
экспортные ограничения.
Статья XIV*
Исключения из правила о недискриминации
---------------
* см. Приложение I.
1. Договаривающаяся сторона, применяющая ограничения согласно
Статье XII или Разделу B Статьи XVIII, может, при применении таких
ограничений, отклоняться от положений Статьи XIII способом,
который будет иметь равноценное воздействие на ограничения на
платежи и переводы по текущим международным сделкам, которые эта
договаривающаяся сторона может в это время применять согласно
Статьям VIII или XIV устава Международного Валютного Фонда, или
согласно аналогичным положениям специального валютного соглашения,
заключенного в соответствии с параграфом 6 Статьи XV*.
---------------
* см. Приложение I.
2. Договаривающаяся сторона, применяющая импортные
ограничения согласно Статье XII или Разделу B Статьи XVIII, может
с согласия Договаривающиеся сторон, временно отклоняться от
положений Статьи XIII в отношении небольшой части ее
внешнеторгового оборота в тех случаях, когда выгоды
договаривающейся стороны или заинтересованных договаривающихся
сторон существенно превысят ущерб, который может быть нанесен
торговле других договаривающихся сторон*.
---------------
* см. Приложение I.
3. Положения Статьи XIII не будут препятствовать группе
территорий, имеющих общую квоту в Международном Валютном Фонде,
применять в отношении импорта из других стран, но не между собой,
ограничения в соответствии с положениями Статьи XII или Раздела B
Статьи XVIII при условии, что такие ограничения во всех других
отношениях соответствуют положениям Статьи XIII.
4. Статьи с XI по XV или Раздел B Статьи XVIII настоящего
Соглашения не должны препятствовать договаривающейся стороне,
применяющей импортные ограничения согласно Статье XII или Разделу
B Статьи XVIII, принимать меры к регулированию ее экспорта,
которые она может использовать, не отклоняясь от положений Статьи
XIII, таким способом, чтобы увеличить ее валютные поступления.
5. Статьи с XI по XV включительно, или Раздел B Статьи XVIII
настоящего Соглашения не должны препятствовать применению
договаривающейся стороной количественных ограничений:
(a) имеющих равноценный эффект с ограничениями на обмен
валют, разрешенным согласно Разделу 3 (b) Статьи VII устава
Международного Валютного Фонда, либо
(b) согласно преференциальным соглашениям, предусмотренным в
Приложении A к настоящему Соглашению, до проведения упомянутых там
переговоров.
Статья XV
Валютные мероприятия
1. Договаривающиеся стороны должны стремиться к
сотрудничеству с Международным Валютным Фондом с тем, чтобы
Договаривающиеся стороны и Фонд могли производить согласованную
политику в отношении валютных вопросов в пределах юрисдикции
Фонда, и вопросов количественных ограничений и других торговых
мероприятий в пределах юрисдикции Договаривающиеся сторон.
2. Во всех случаях, когда Договаривающиеся стороны призваны
рассматривать или иметь дело с вопросами, касающимися валютных
резервов, платежных балансов или мероприятий, касающихся
иностранной валюты, они должны во всем консультироваться с
Международным Валютным Фондом. При таких консультациях
Договаривающиеся стороны должны принимать все данные
статистического характера и другие факты, представляемые Фондом,
касательно иностранной валюты, валютных резервов и платежных
балансов, и должны принимать определение Фонда относительно того,
соответствует ли действие договаривающейся стороны по валютным
вопросам Статьям Соглашения о Международном Валютном Фонде, или
условиям специального валютного соглашения, заключенного между
этой договаривающейся стороной и Договаривающимися сторонами.
Договаривающиеся стороны при достижении окончательного решения в
случаях, к которым применяются критерии, изложенные в параграфе 2
(a) Статьи XII или параграфе 9 Статьи XVIII, должны принять
определение Фонда в отношении того, что именно является серьезным
уменьшением валютных резервов договаривающейся стороны, очень
низким уровнем ее валютных резервов или разумными темпами прироста
ее валютных резервов, а также в отношении финансовых аспектов
других вопросов, по которым в таких случаях проводится
консультация.
3. Договаривающиеся стороны должны стремиться заключить
соглашение с Фондом в отношении процедур консультации,
предусмотренной параграфом 2 настоящей Статьи.
4. Договаривающие стороны не должны путем валютных
мероприятий нарушать* положения настоящего Соглашения, или путем
торговых мероприятий положения Статей Соглашения о Международном
Валютном Фонде.
---------------
* см. Приложение I.
5. Если Договаривающиеся стороны признают в любое время, что
валютные ограничения и платежи и переводы в связи с импортом
применяются договаривающейся стороной в порядке, не совместимом с
исключениями, предусмотренными в данном Соглашении, в отношении
количественных ограничений, то они должны сообщить об этом Фонду.
6. Любая договаривающаяся сторона, которая не является членом
Фонда, должна в течение срока, подлежащего определению
Договаривающимися сторонами после консультации с Фондом, стать
членом Фонда, или, если она не сделает этого, то заключить
специальное валютное соглашение с Договаривающимися сторонами.
Договаривающаяся сторона, которая перестает быть членом Фонда,
должна немедленно заключить специальное валютное соглашение с
Договаривающимися сторонами. Любое специальное валютное
соглашение, заключенное договаривающейся стороной в силу
настоящего параграфа, должно после этого стать частью ее
обязательств по настоящему Соглашению.
7. (a) Специальное валютное соглашение, заключенное между
договаривающейся стороной и Договаривающимися сторонами согласно
параграфа 6 настоящей Статьи, должно обеспечить интересы
Договаривающиеся сторон с тем, чтобы цели настоящего Соглашения не
были сведены на нет в результате валютного мероприятия,
проводимого данной договаривающейся стороной.
(b) Условия любого такого соглашения не должны налагать на
договаривающуюся сторону обязательств в валютных вопросах,
которые, как правило, будут более ограничительными, чем
обязательства, налагаемые Статьями Соглашения о Международном
Валютном Фонде на членов Фонда.
8. Договаривающаяся сторона, не являющаяся членом Фонда,
должна представлять такую информацию в пределах общего объема
Раздела 5 Статьи VIII Статей Соглашения о Международном Валютном
Фонде, какую Договаривающиеся стороны могут потребовать в целях
выполнения своих функций по настоящему Соглашению.
9. Ничто в настоящем Соглашении не должно препятствовать:
(a) применению договаривающейся стороной валютного контроля
или валютных ограничений в соответствии со Статьями Соглашения о
Международном Валютном Фонде или по специальным валютным
соглашениям этой договаривающейся стороны с Договаривающимися
сторонами; или
(b) применению договаривающейся стороной ограничений или
контроля над импортом или экспортом, единственным результатом
которых является, в дополнение к результатам, разрешенным статьями
XI, XII, XIII и XIV, эффективное проведение такого валютного
контроля или валютных ограничений.
Статья XVI*
Субсидии
---------------
* см. Приложение I.
Раздел A - Общие положения о субсидиях
1. Если какая-либо договаривающаяся сторона предоставляет или
сохраняет какую-либо субсидию, включая любую форму поддержания
дохода или цен, прямым или косвенным результатом которой является
увеличение экспорта какого-либо товара с ее территории, или
сокращение импорта какого-либо товара на ее территорию, то она
должна сообщить договаривающимся сторонам в письменной форме о
размере и характере субсидирования, об оцениваемом влиянии
субсидирования на количество товара или товаров, затрагиваемых
субсидированием, которые импортируются на ее территорию или
экспортируются с ее территории, и об обстоятельствах, делающих
субсидирование необходимым. Во всех случаях, когда будет признано,
что всякое такое субсидирование причиняет или угрожает причинить
серьезный ущерб интересам любой другой договаривающейся стороны,
то договаривающаяся сторона, предоставляющая субсидию, должна по
получении требования, обсудить с другой договаривающейся стороной
или заинтересованными сторонами, или с Договаривающимися сторонами
возможность ограничения субсидирования.
Раздел B - дополнительные положения об экспортных субсидиях*
---------------
* см. Приложение I.
2. Договаривающиеся стороны признают, что предоставление
договаривающейся стороной субсидий для экспорта какого-либо товара
может нанести ущерб другим договаривающимся сторонам, как
импортерам, так и экспортерам, может вызвать ненужное нарушение их
нормальных коммерческих интересов и может затруднить достижение
целей настоящего Соглашения.
3. Соответственно, договаривающиеся стороны должны стараться
избегать применения субсидий для экспорта сырьевых товаров. Если,
однако, договаривающаяся сторона предоставляет прямо или косвенно
субсидию в какой-либо форме, в результате которой увеличивается
экспорт какого-либо сырьевого товара с ее территории, то такая
субсидия не должна применяться таким образом, чтобы в результате
договаривающаяся сторона заняла более значительное место, чем по
справедливости причитается ей, в мировом экспорте данного товара,
принимая во внимание доли договаривающихся сторон в торговле таким
товаром за предшествовавший показательный период, а также любые
особые факторы, которые могли повлиять или могут влиять на
торговлю этим товаром*.
---------------
* см. Приложение I.
4. Далее, с 1 января 1958 года или с самой ранней возможной
даты после этого срока, договаривающиеся стороны должны прекратить
предоставлять прямо или косвенно субсидии в любой форме для
экспорта любого товара, за исключением сырьевых товаров, если в
результате такого субсидирования продажа такого товара на экспорт
будет осуществляться по более низкой цене, чем сравнимая цена,
назначаемая за аналогичный товар для покупателей на внутреннем
рынке. До 31 декабря 1957 года ни одна договаривающаяся сторона не
должна расширять объем такого субсидирования по сравнению с
объемом, существовавшим на 1 января 1955 года, путем введения
новых или увеличения существующих субсидий*.
---------------
* см. Приложение I.
5. Договаривающиеся стороны должны время от времени
подвергать рассмотрению действие положений настоящей Статьи с
целью проверки ее эффективности, в свете фактического опыта, в
деле осуществления целей настоящего Соглашения, и во избежание
практики субсидирования, наносящей серьезный ущерб торговле или
интересам договаривающихся сторон.
Статья XVII
Государственные торговые предприятия
1*. (a) Каждая договаривающаяся сторона берет на себя
обязательство о том, что, если она учредит или сохранит в действии
государственное предприятие, где бы оно ни находилось, или
предоставит формально или фактически какому-либо предприятию
исключительные или специальные привилегии*, то такое предприятие
должно в своих операциях по покупке и продаже, связанных с
импортом или экспортом, действовать соответственно общим принципам
недискриминационного режима, предписанным в настоящем Соглашении
для правительственных мероприятий, затрагивающих импорт или
экспорт, осуществляемый частными коммерсантами.
---------------
* см. Приложение I.
(b) Положения пункта (a) настоящего параграфа должны
пониматься как требование, чтобы такие предприятия, принимая
должным образом во внимание другие положения настоящего
Соглашения, совершали любые такие операции по покупке или продаже,
руководствуясь исключительно коммерческими соображениями*, как-то
ценой, качеством, возможностью получения товара, его
реализуемостью, условиями транспортировки и другими условиями
покупки или продажи, и что упомянутые государственные предприятия
должны предоставлять предприятиям других договаривающихся сторон
достаточную возможность, в соответствии с обычной деловой
практикой, конкуренции в целях участия в таких покупках или
продажах.
(c) Ни одна из договаривающихся сторон не должна
препятствовать тому, чтобы любое предприятие (независимо от того,
является ли оно предприятием, описанным в пункте (a) настоящего
параграфа, или нет), подлежащее его юрисдикции, действовало в
соответствии с принципами пунктов (a) и (b) настоящего параграфа.
2. Положения параграфа 1 настоящей Статьи не должны
применяться к импорту товаров, приобретенных для немедленного, или
последующего потребления правительственного назначения, а не для
перепродажи или с целью использования их для производства товаров*
для продажи. В отношении такого импорта каждая договаривающаяся
сторона должна предоставлять торговле других договаривающихся
сторон справедливый и равный режим.
---------------
* см. Приложение I.
3. Договаривающиеся стороны признают, что предприятия того
рода,которые указаны в параграфе 1 (a) настоящей Статьи, смогут
проводить свои операции таким образом, что будут создавать
серьезные препятствия торговле; поэтому имеют важное значение для
расширения международной торговли переговоры на основе взаимности
и обоюдной выгоды в целях ограничения или уменьшения таких
препятствий*.
---------------
* см. Приложение I.
4. (a) Договаривающиеся стороны должны уведомлять
Договаривающиеся стороны о товарах, которые импортируются на их
территорию или экспортируются с их территории предприятиями того
рода, которые указаны в параграфе 1 (a) настоящей Статьи.
(b) Договаривающаяся сторона, устанавливающаяся, сохраняющая
или разрешающая импортную монополию на товар, не являющийся
предметом уступки согласно Статье II, должна по просьбе другой
договаривающейся стороны, ведущей существенную торговлю этим
товаром, информировать Договаривающиеся стороны об импортной
наценке* на этот товар за последний показательный период, или,
если это окажется невозможным, о цене, назначаемой для перепродажи
этого товара.
---------------
* см. Приложение I.
(c) Договаривающиеся стороны могут, по просьбе
договаривающейся стороны, которая имеет основание считать, что ее
интересы по настоящему Соглашению затрагиваются операциями
предприятий того рода, которые указаны в параграфе 1 (a),
затребовать у договаривающейся стороны, устанавливающей,
сохраняющей или разрешающей такое предприятие, информацию о его
операциях, относящуюся к осуществлению положений настоящего
Соглашения.
(d) Положения настоящего параграфа не требуют, чтобы
договаривающаяся сторона раскрывала конфиденциальную информацию,
которая воспрепятствовала бы проведению в жизнь закона или в иных
отношениях противоречила бы общественным интересам, или же нанесла
бы ущерб законным коммерческим интересам отдельных предприятий.
Статья XVIII*
Правительственная помощь экономическому развитию
---------------
* см. Приложение I.
1. Договаривающиеся стороны признают, что достижение целей
настоящего Соглашения может быть облегчено в результате их
успешного экономического развития, в особенности тех
договаривающихся сторон, экономика которых может поддерживать
только низкий уровень жизни* и находится на ранних стадиях
развития*.
---------------
* см. Приложение I.
2. Договаривающиеся стороны признают также, что для таких
договаривающихся сторон может оказаться необходимым в целях
осуществления программ и политики экономического развития,
ставящих своей задачей поднятие общего уровня жизни их народов,
принимать протекционистские или другие меры, затрагивающие импорт,
и что такие мероприятия являются правомерными, поскольку они
облегчают достижение целей настоящего Соглашения. Поэтому они
согласны, чтобы такие договаривающиеся стороны пользовались
дополнительными возможностями, которые позволили бы им (a)
сохранять достаточную гибкость их тарифной структуры, чтобы они
могли предоставлять таможенную защиту, требующуюся для создания
отдельных отраслей промышленности*, и (b) применять количественные
ограничения в целях сохранения равновесия платежного баланса, в
порядке, учитывающем полностью длительный высокий уровень спроса
на импортные товары, который по всей вероятности, был бы создан их
программами экономического развития.
---------------
* см. Приложение I.
3. Договаривающиеся стороны признают, наконец, что вместе с
теми дополнительными возможностями, которые предусмотрены в
Разделах A и B настоящей Статьи, будет достаточно, как правило,
положений настоящего Соглашения для того, чтобы дать возможность
договаривающимся сторонам обеспечить потребность их экономического
развития. Они согласны, однако, что могут быть обстоятельства,
когда никакая мера, отвечающая этим положениям, не может быть
применена на практике для того, чтобы позволить договаривающейся
стороне, находящейся в процессе экономического развития,
предоставить правительственную помощь, требующуюся в целях
содействия развитию отдельных отраслей промышленности* в интересах
поднятия общего уровня жизни ее населения. В Разделах C и D
настоящей Статьи изложены специальные процедуры действия в таких
случаях.
---------------
* см. Приложение I.
4. (a) Вследствие этого договаривающейся стороне, экономика
которой может обеспечить только низкий уровень жизни* и которая
находится на ранних стадиях развития*, разрешается временно
отступать от положений других Статей настоящего Соглашения, как
это предусмотрено в Разделах A, B и C настоящей Статьи.
---------------
* см. Приложение I.
(b) Договаривающаяся сторона, экономика которой находится в
процессе развития, но к которой не относятся положения
вышеуказанного пункта (a), может обращаться к Договаривающимся
сторонам с заявлением в порядке Раздела D настоящей Статьи.
5. Договаривающиеся стороны признают, что экспортные доходы
договаривающихся сторон, экономика которых относится к типам,
описанным выше в параграфе 4 (a) и (b), и которая зависит от
вывоза небольшого числа сырьевых товаров, может серьезно
уменьшиться в результате сокращения продаж таких товаров.
Соответственно в тех случаях, когда экспорт сырьевых товаров из
такой договаривающейся стороны серьезно затрагивается
мероприятиями другой договаривающейся стороны, первая
договаривающаяся сторона может прибегнуть к консультации,
предусмотренной Статьей XXII настоящего Соглашения.
6. Договаривающиеся стороны должны ежегодно пересматривать
все меры, применяемые в соответствии с разделами C и D настоящей
Статьи.
Раздел A
7. (a) Если договаривающаяся сторона, подпадающая под
характеристику параграфа 4 (a) настоящей Статьи, сочтет
желательным, в целях содействия создания отдельной отрасли
промышленности* в интересах поднятия общего уровня жизни ее
населения, изменить или отменить уступку, включенную в
соответствующий Список, приложенный к настоящему Соглашению, она
должна известить об этом Договаривающиеся стороны и вступить в
переговоры с договаривающейся стороной, с которой первоначально
была согласована такая уступка, а также с любой другой
договаривающейся стороной, которая, по определению
Договаривающиеся сторон, имеет существенный интерес в этом. Если
между такими заинтересованными договаривающимися сторонами будет
достигнуто соглашение, им предоставляется право изменить или
отменить уступки, предусматриваемые в соответствующих Списках,
приложенных к настоящему Соглашению, для того, чтобы реализовать
такое соглашение, включая связанные с этим другие уступки,
предоставляемые в качестве компенсации.
---------------
* см. Приложение I.
(b) Если в течение шестидесяти дней после извещения,
предусматриваемого в вышеназванном пункте (a), соглашение не будет
достигнуто, договаривающаяся сторона, предлагающая изменить или
отменить уступки, может передать вопрос договаривающимся сторонам,
которые должны без задержки рассмотреть его. Если они найдут, что
договаривающаяся сторона, предлагающая изменить или отменить
уступки, приложила все усилия для того, чтобы достигнуть
соглашения, и что предложенные ею компенсационные уступки являются
достаточными, то такой договаривающейся стороне разрешается
изменить или отменить уступки, если она одновременно предоставляет
в компенсацию другие уступки. Если Договаривающиеся стороны не
найдут, что компенсационные уступки, предоставляемые
договаривающейся стороной, предлагающей изменить или отменить
уступки, являются достаточными, но найдут, что эта
договаривающаяся сторона употребила все разумные усилия, чтобы
предложить достаточную компенсацию, то такой договаривающейся
стороне разрешается изменить или отменить уступки. Если это будет
сделано, то любой другой договаривающейся стороне, о которой
говорится в вышеназванном пункте (a), разрешается изменить или
отозвать равноценные по существу уступки, которые первоначально
были согласованы с договаривающейся стороной, предпринимавшей
такие действия*.
---------------
* см. Приложение I.
Раздел B.
8. Договаривающиеся стороны признают, что договаривающиеся
стороны, попадающие под определение параграфа 4 (a) настоящей
Статьи, склонны, находясь в процессе быстрого развития, испытывать
затруднения с платежным балансом, возникающие, главным образом,
ввиду усилий по расширению их внутренних рынков, равно как
вследствие неустойчивости их условий торговли.
9. Для того, чтобы договаривающаяся сторона, подпадающая под
определение параграфа 4 (a) настоящей Статьи, могла обеспечить
устойчивость своего международного финансового положения и
сохранить валютные ресурсы на уровне, достаточном для
осуществления ее программы экономического развития, она может, с
соблюдением положений параграфов с 10 по 12, регулировать общий
уровень ее импорта путем ограничений количества или стоимости
товаров, разрешаемых к импорту; при условии, что вводимые,
сохраняемые или усиливаемые импортные ограничения не должны быть
более строгими, чем это необходимо:
(a) для того, чтобы предотвратить угрозу или приостановить
серьезное уменьшение ее валютных резервов, либо
(b) в случае, когда дело касается договаривающейся стороны с
недостаточными валютными резервами, для того, чтобы достичь
разумного прироста ее резервов.
И в том, и в другом случае должны приниматься во внимание
любые особые факторы, которые могут влиять на состояние валютных
резервов договаривающейся стороны или на ее потребность в таких
резервах, в том числе, когда она имеет возможность воспользоваться
специальными иностранными кредитами или другими источниками
получения валюты, необходимо предусмотреть надлежащее
использование таких кредитов или источников получения валюты.
10. При применении этих ограничений договаривающаяся сторона
может распространять их на импорт различных товаров или групп
товаров таким образом, чтобы отдать предпочтение для ввоза таких
товаров, которые являются более существенными в свете ее политики
экономического развития; при условии, что ограничения будут
применяться таким образом, чтобы избежать нанесения ненужного
ущерба коммерческим или экономическим интересам любой другой
договаривающейся стороны, и чтобы не помешать без разумного
основания ввозу любого вида товаров в минимальных коммерческих
количествах, исключение которых повредило бы нормальному течению
торговли; также, при условии, что ограничения не должны
применяться таким образом, чтобы препятствовать ввозу коммерческих
образцов или препятствовать выполнению положений о патентах,
торговых марках, авторском праве и тому подобное.
11. При проведении внутренней политики соответствующая
договаривающаяся сторона должна уделять должное внимание
необходимости восстановления равновесия ее платежного баланса на
здоровой и прочной основе и желательности обеспечения экономически
разумного использования производственных ресурсов. По мере того,
как будет улучшаться ситуация, она должна постепенно ослаблять
ограничения, применяемые в соответствии с настоящим Разделом,
сохраняя их только в той мере, в какой это окажется необходимым
согласно положениям параграфа 9 настоящей Статьи, должна отменять
их, если ситуация не будет больше оправдывать их дальнейшее
сохранение; при условии, что ни от какой договаривающейся стороны
не должно требоваться, чтобы она отменила или изменила ограничения
на том основании, что изменения в политике ее экономического
развития делают излишними ограничения, которые она применяет в
соответствии с настоящим Разделом*.
---------------
* см. Приложение I.
12. (a) Любая договаривающаяся сторона, применяющая новые
ограничения или поднимающая путем существенного усиления мер,
применяемых в соответствии с настоящим Разделом, общий уровень
существующих ограничений, должна немедленно после введения или
усиления таких ограничений (или до этого, если обстоятельства
позволяют практически провести предварительную консультацию)
консультироваться с Договаривающимися сторонами относительно
характера испытываемых ею затруднений с платежным балансом, других
возможных мер по исправлению положения и относительно возможного
влияния ограничений на экономику других договаривающихся сторон.
(b) Договаривающиеся стороны в установленный ими срок*
пересмотрят все ограничения, все еще применяемые на эту дату в
соответствии с настоящим Разделом. Через два года после этой даты
договаривающиеся стороны, применяющие ограничения в соответствии с
настоящим Разделом, должны начать с Договаривающимися сторонами
консультации такого характера, который предусмотрен выше в пункте
(a), через промежутки приблизительно в два года, но не менее того,
согласно программе, которая должна разрабатываться каждый год
Договаривающимися сторонами, при условии, что в течение двух лет
по завершении консультации общего характера, проводимой в
соответствии с каким-либо другим положением настоящего параграфа,
не должна проводиться никакая консультация в соответствии с
настоящим пунктом.
---------------
* см. Приложение I.
(c) (I) Если в ходе консультаций с договаривающейся стороной
в соответствии с пунктами (a) или (b) настоящего параграфа
Договаривающиеся стороны найдут, что ограничения являются
несовместимыми с положениями настоящего Раздела или с положениями
Статьи XIII (с соблюдением положений Статьи XIV), они должны
указать, в чем заключается такая совместимость и могут
рекомендовать, чтобы ограничения были должным образом изменены.
(II) Если, однако, в результате консультаций Договаривающиеся
стороны определят, что ограничения применяются таким образом, что
они в более серьезной степени являются несовместимыми с
положениями настоящего Раздела или с положениями Статьи XIII (с
соблюдением положений Статьи XIV) и что ими причиняется ущерб или
создается угроза причинения ущерба торговле другой
договаривающейся стороны, они должны сообщить об этом
договаривающейся стороне, применяющей ограничения, и сделать
соответствующие рекомендации в целях обеспечения соответствия
применяемых ограничений вышеуказанным положениям в течение
определенного периода времени. Если такая договаривающаяся сторона
не выполнит этих рекомендаций в течение указанного периода
времени. Договаривающиеся стороны могут освободить
договаривающуюся сторону, на торговле которой отрицательно
сказываются ограничения, от таких обязательств по настоящему
Соглашению в отношении договаривающейся стороны, применяющей
ограничения, какие Договаривающиеся стороны найдут подходящими для
данных обстоятельств.
(d) Договаривающиеся стороны должны пригласить
договаривающуюся сторону, которая применяет ограничения в
соответствии с настоящим Разделом, начать с ними консультации по
просьбе любой договаривающейся стороны, которая может с
очевидностью доказать, что ограничения являются несовместимыми с
положениями настоящего Раздела или с положениями Статьи XIII (с
соблюдением положений Статьи XIV) и что ограничения отрицательно
отражаются на ее торговле. Однако, приглашение должно направляться
только в том случае, если Договаривающиеся стороны удостоверятся,
что прямые переговоры между заинтересованными договаривающимися
сторонами оказались безуспешными. Если в результате консультаций с
Договаривающимися сторонами все же не будет достигнуто никакого
соглашения и Договаривающиеся стороны определят, что применение
ограничений несовместимо с указанными положениями, и что ими
причиняется ущерб или создается угроза причинения ущерба торговле
договаривающейся стороны, предложившей начать консультации,
Договаривающиеся стороны должны рекомендовать отмену или изменения
в течение предписанного Договаривающимися сторонами срока, они
могут освободить договаривающуюся сторону, предложившую начать
консультации, от таких обязательств по настоящему Соглашению в
отношении договаривающейся стороны, применяющей ограничения, какие
Договаривающиеся стороны найдут подходящими для данных
обстоятельств.
(e) Если договаривающаяся сторона, против которой были
приняты меры в соответствии с последней фразой пункта (с) (II) или
(d) настоящего параграфа, найдет, что освобождение от
обязательств, разрешенное Договаривающимися сторонами,
отрицательно сказывается на осуществлении ее программы и политики
экономического развития, она имеет право не позднее шестидесяти
дней после принятия такой меры письменно уведомить Исполнительного
секретаря Договаривающиеся сторон о своем намерении выйти из
настоящего Соглашения, причем такой выход должен наступить на
шестидесятый день после получения Исполнительным секретарем
уведомления.
(f) Действуя в соответствии с настоящим параграфом,
Договаривающиеся стороны должны в необходимой мере принимать во
внимание обстоятельства, на которые указывается в параграфе 2
настоящей Статьи. Решения в соответствии с настоящим параграфом
должны приниматься быстро и, по возможности, в течение шестидесяти
дней с момента начала консультации.
Раздел С
13. Если договаривающаяся сторона, подпадающая под
определение параграфа 4(а) настоящей Статьи, находит, что
требуется правительственная помощь для создания какой-либо отрасли
промышленности* в интересах поднятия общего уровня жизни ее
населения, но что никакие меры, совместимые с другими положениями
настоящего Соглашения, не являются практически осуществимыми для
достижения этой задачи, она может прибегнуть к положениям и
процедуре, изложенным в настоящем Разделе*.
---------------
* см. Приложение I.
14. Заинтересованная договаривающаяся сторона должна
уведомить Договаривающиеся стороны о конкретных затруднениях, с
которыми она встречается при достижении цели, определенной в
параграфе 13 настоящей Статьи, и должна указать, какую именно
меру, затрагивающую импорт, она предлагает ввести для того, чтобы
устранить эти затруднения. Она не должна вводить в действие такую
меру до истечения срока, установленного в параграфах 15 и 17,
соответственно, или, если эта мера затрагивает импорт товара,
который является предметом уступки, включенной в соответствующий
Список, прилагаемый к настоящему Соглашению, до тех пор, пока она
не получила согласия Договаривающиеся сторон в соответствии с
положениями параграфа 18; при условии, что отрасль промышленности,
получающая помощь, уже приступила к производству, договаривающаяся
сторона может, после уведомления Договаривающиеся сторон, принять
такие меры, которые могут оказаться необходимыми для того, чтобы
воспрепятствовать в течение этого периода существенному увеличению
сверх нормального уровня* импорта соответствующего товара или
товаров.
---------------
* см. Приложение I.
15. Если в течение тридцати дней по получении уведомления о
такой мере Договаривающиеся стороны не потребуют у такой
договаривающейся стороны, чтобы она начала консультации с ними*,
то договаривающаяся сторона может допускать отклонения от
соответствующих положений других Статей настоящего Соглашения в
той степени, в какой это необходимо для применения предлагаемой
меры.
---------------
* см. Приложение I.
16. По требованию Договаривающихся сторон* соответствующая
договаривающаяся сторона должна консультироваться с ними как
относительно цели предлагаемой меры, так и относительно других
мер, к которым можно прибегнуть в соответствии с настоящим
Соглашением, а также относительно возможного влияния предлагаемой
меры на коммерческие и экономические интересы других
договаривающихся сторон.
Если в результате такой консультации Договаривающиеся стороны
признают, что для достижения цели, изложенной в параграфе 13
настоящей Статьи, нет практической возможности принять какие-либо
иные меры, которые соответствовали бы другим положениям
Соглашения, и соглашаются* с предложенной мерой, данная
договаривающаяся сторона считается свободной от ее обязательств по
соответствующим положениям других Статей настоящего Соглашения в
той степени, в какой это необходимо для принятия указанных мер.
---------------
* см. Приложение I.
17. Если в течение девяноста дней после даты уведомления о
предлагаемой мере, в соответствии с параграфом 14 настоящей
Статьи, Договаривающиеся стороны не дадут согласия на эту меру,
заинтересованная договаривающаяся сторона может ввести
предлагаемую меру после того, как она информировала об этом
Договаривающиеся стороны.
18. Если предлагаемыми мерами затрагивается товар, который
является предметом уступки, включенной в соответствующий Список,
прилагаемый к настоящему Соглашению, договаривающаяся сторона
должна начать консультации с любой другой договаривающейся
стороной, с которой первоначально была согласована уступка, а
также с любой другой договаривающейся стороной, которая, по
определению Договаривающиеся сторон, существенно заинтересована в
этом. Договаривающиеся стороны должны дать согласие* на
осуществление этой меры, если они признают, что для достижения
цели, изложенной в параграфе 13 настоящей Статьи, практически нет
иной меры, которая соответствовала бы другим положениям настоящего
Соглашения, и если они убедятся:
---------------
* см. Приложение I.
(a) что в результате консультации, о которой говорится выше,
достигнуто соглашение с другими договаривающимися сторонами, или
(b) если соглашение не было достигнуто в течение шестидесяти
дней по получении Договаривающимися сторонами уведомления,
предусмотренного в параграфе 14, что договаривающаяся сторона,
прибегнувшая к положениям настоящего Раздела, употребила все
разумные усилия для того, чтобы достичь соглашения, и что интересы
других договаривающихся сторон ограждены в достаточной степени.
Договаривающаяся сторона, прибегающая к положениям настоящего
Раздела, должна быть после этого освобождена от обязательств по
соответствующим положениям других Статей настоящего Соглашения в
той степени, в какой это необходимо для того, чтобы позволить ей
применять данную меру.
19. Если предлагаемая мера, по характеру соответствующая
описанной в параграфе 13 настоящей Статьи, затрагивает отрасль
промышленности, созданию которой в начальный период способствовала
случайная защита, осуществленная путем ограничений, установленных
заинтересованной договаривающейся стороной в соответствии с
положениями настоящего Соглашения в целях сохранения равновесия
платежного баланса, то такая договаривающаяся сторона может
прибегнуть к положениям и процедурам настоящего Раздела; при
условии, что она не должна применять предлагаемую меру без
согласия* Договаривающихся сторон*.
---------------
* см. Приложение I.
20. Ничто в предыдущих параграфах настоящего Раздела не
должно разрешать какое-либо отклонение от положений Статей I, II и
XIII настоящего Соглашения. Условия, перечисленные в параграфе 10
настоящей Статьи, должны также применяться к любым ограничениям,
устанавливаемым в соответствии с настоящим Разделом.
21. В любое время, пока применяются меры в соответствии с
параграфом 17 настоящей Статьи, любая договаривающаяся сторона,
существенно затронутая такими мерами, может приостановить в
отношении торговли с договаривающейся стороной, прибегнувшей к
положениям настоящего Раздела, действие таких равноценных по
существу уступок или других обязательств по настоящему Соглашению,
против приостановления которых не возражают Договаривающиеся
стороны*; при условии, что Договаривающиеся стороны должны быть
поставлены в известность о таком приостановлении действия за
шестьдесят дней, но не позже, чем по истечении шестимесячного
срока со дня введения меры или существенного ее изменения в ущерб
интересам затронутой договаривающейся стороны. Любая такая
договаривающаяся сторона должна предоставить достаточную
возможность для консультации в соответствии с положениями Статьи
XXII настоящего Соглашения.
---------------
* см. Приложение I.
Раздел D.
22. Договаривающаяся сторона, подпадающая под определение
пункта 4(b) настоящей Статьи, желающая в интересах развития своей
экономики ввести меры такого же характера, который описан в
параграфе 13 настоящей Статьи в отношении создания какой-либо
отдельной отрасли промышленности*, может просить Договаривающиеся
стороны одобрить такую меру. Договаривающиеся стороны должны
незамедлительно вступить в консультации с такой договаривающейся
стороной и при принятии решения должны руководствоваться
соображениями, изложенными в параграфе 16. Если Договаривающиеся
стороны согласятся* на предложенные меры, данная договаривающаяся
сторона должна быть освобождена от своих обязательств по
соответствующим положениям других Статей настоящего Соглашения в
той мере, в какой это необходимо для того, чтобы она могла
осуществить эти меры. Если предложенная мера затрагивает товар,
который является предметом уступки, включенной в соответствующий
Список, приложенный к настоящему Соглашению, должны применяться
положения параграфа 18*.
---------------
* см. Приложение I.
23. Любая мера, применяемая в соответствии с настоящим
Разделом, должна находится в соответствии с положениями параграфа
20 настоящей Статьи.
Статья XIX
Чрезвычайные меры в отношении импорта
отдельных товаров
1.(a) Если в результате непредвиденных обстоятельств и
выполнения взятых на себя какой-либо договаривающейся стороной
обязательств по настоящему Соглашению, включая тарифные уступки,
какой-либо товар импортируется на территории такой
договаривающейся стороны в таких увеличенных количествах и при
таких условиях, что они причиняют или угрожают причинить серьезный
ущерб отечественным производителям на этой территории аналогичных
или непосредственно конкурирующих с ним товаров, договаривающаяся
сторона должна иметь право по отношению к подобному товару и в
такой степени и на такой срок, которые могут быть необходимы для
предотвращения или устранения подобного ущерба, приостановить
обязательство полностью или частично или аннулировать уступки, или
внести в нее изменения.
(b) Если какой-либо товар, являющийся объектом уступки в
отношении преференции, импортируется на территорию какой-либо
договаривающейся стороны при обстоятельствах, указанных в пункте
(a) настоящего параграфа, таким образом, что импорт его причиняет
или угрожает причинить серьезный ущерб отечественным
производителям аналогичных или непосредственно конкурирующих с ним
товаров на территории любой договаривающейся стороны, получающей
или получившей указанную преференцию, импортирующая
договаривающаяся сторона должна иметь право, по просьбе этой
другой договаривающейся стороны, приостановить действие
соответствующего обязательства полностью или частично, или
аннулировать уступки или внести изменения в нее в отношении этого
товара в такой степени и на такой срок, которые могут
потребоваться для предотвращения или устранения указанного ущерба.
2. До того, как какая-либо договаривающаяся сторона
предпримет действия согласно положениям параграфа 1 настоящей
Статьи, она должна письменно известить Договаривающиеся стороны,
по возможности заблаговременно, и должна предоставить
Договаривающимся сторонам, а также тем договаривающимся сторонам,
которые существенно заинтересованы как экспортеры указанного
товара, возможность консультироваться с ней касательно
предполагаемого действия. Когда такое извещение сделано в
отношении уступки, относящейся к преференции, то в извещении
должно быть указано название договаривающейся стороны, которая
просила предпринять это действие. В критических случаях, когда
задержка причиняла бы трудно поправимый ущерб, действия в
соответствии с параграфом 1 настоящей Статьи могут быть
предприняты временно без предварительной консультации, при
условии, что консультация будет произведена немедленно после
совершения такого воздействия.
3. (a) Если не будет достигнуто соглашение между
заинтересованными договаривающимися сторонами в отношении
указанного действия, то договаривающаяся сторона, которая
предлагает предпринять или продолжать осуществлять это действие,
должна тем не менее иметь право совершать такие действия, и если
подобное действие будет предпринято или будет продолжать
осуществляться, то договаривающиеся стороны, затронутые этим
действием, будут иметь право не позднее как через девяносто дней
после совершения подобного действия, приостановить по истечении
тридцати дней со дня получения Договаривающимися сторонами
письменного извещения о таком приостановлении, применение к
торговле договаривающейся стороны, предпринявшей подобное
действие, или в случае, предусмотренном в параграфе 1 (b)
настоящей Статьи, применение к торговле договаривающейся стороны,
ходатайствующей о подобном действии, таких существенно равноценных
уступок или других обязательств - согласно настоящему Соглашению,
приостановление которых не встречает возражений со стороны
Договаривающиеся сторон.
(b) Несмотря на положение пункта (a) настоящего параграфа,
когда действие предпринято в силу параграфа 2 настоящей Статьи без
предварительной консультации, и причиняет или угрожает причинять
на территории договаривающейся стороны серьезный ущерб
отечественным производителям товара, затронутым этим действием,
указанная договаривающаяся сторона должна иметь право, после
принятия действия в течение периода консультирования, в случаях,
когда промедление может причинить трудно поправимый ущерб,
приостановить такие уступки или другие обязательства, насколько
это может быть необходимым для предотвращения или устранения
ущерба.
Статья XX
Общие заключения
При условии, что такие меры не будут применяться путем,
который явился бы произвольной или неоправданной мерой
дискриминации между странами, в которых преобладают одинаковые
условия, или скрытым ограничением международной торговли, - ничто
в настоящем Соглашении не должно толковаться с целью препятствия к
принятию или с целью принуждения к принятию какой-либо
договаривающейся стороной мер:
(a) необходимых для защиты общественной морали;
(b) необходимых для охраны жизни и здоровья человека,
животных и растений;
(c) относящихся к импорту или экспорту золота или серебра;
(d) необходимых для обеспечения соблюдения законов или
постановлений, не находящихся в противоречии с положениями
настоящего Соглашения, в том числе о выполнении таможенного
законодательства, законодательства о монополиях, действующих
согласно параграфу 4 Статьи II и Статьи XVII, об охране патентов,
товарных знаков и авторских прав и о предупреждении обмана;
(e) относящихся к товарам, производимым трудом лиц,
находящихся к заключении;
(f) принимаемых для охраны национальных сокровищ
художественной, исторической или археологической ценности;
(g) относящихся к предотвращению истощения природных
ресурсов, если подобные меры проводятся одновременно с
ограничением внутреннего производства или потребления;
(h) принимаемых во исполнение обязательств по
межправительственному товарному соглашению, которое соответствует
критериям, представленным на рассмотрение Договаривающиеся сторон
и не отвергнутым ими или которые представлены на рассмотрение
самими Договаривающимися сторонами и не будут отвергнуты ими*;
---------------
* см. Приложение I.
(i) связанных с ограничением экспорта отечественных
материалов, необходимых для обеспечения достаточным количеством
таких материалов внутренней обрабатывающей промышленности в
течение периодов, когда внутренняя цена на такие материалы
держится на более низком уровне, чем мировая цена, в результате
осуществляемого правительством плана стабилизации, при условии,
что такие ограничения не должны содействовать расширению экспорта
или защите этой внутренней промышленности и не должны отступать от
положений настоящего Соглашения касательно недискриминации;
(j) существенных для приобретения или распределения товаров,
повсеместно или в данной местности в недостаточном количестве; при
условии, что любые такие меры должны быть совместимы с принципом,
что все договаривающиеся стороны имеют право на справедливую долю
международного снабжения такими товарами и что действие любой из
этих мер, несовместимых с другими положениями настоящего
Соглашения, будет прекращено, как только условия, вызвавшие их,
перестанут существовать. Договаривающиеся стороны рассмотрят
необходимость сохранения настоящего пункта не позднее 30 июня 1960
года.
Статья XXI
Исключение по соображениям безопасности
Ничто в настоящем Соглашении не должно быть истолковано:
(a) как требование к какой-либо договаривающейся стороне
предоставлять какую-либо информацию, раскрытие которой она может
рассматривать как противоречащее существенным интересам ее
безопасности, или
(b) как препятствующее какой-либо договаривающейся стороне
предпринимать такие действия, которые они считает необходимым и
для охраны существенных интересов своей безопасности:
(I) в отношении расщепляемых материалов или материалов, из
которых они получаются;
(II) в отношении торговли оружием, боеприпасами и военными
материалами, а также торговли другими товарами и материалами,
которая осуществляется прямо или косвенно для целей снабжения
вооруженных сил;
(III) если они предпринимаются в военное время или в других
чрезвычайных обстоятельствах в международных отношениях, или
(c) как препятствующее какой-либо договаривающейся стороне
предпринимать какие-либо действия во исполнение ее обязательств на
основании Устава Организаций Объединенных Наций ( 995_010 ) для
сохранения международного мира и безопасности.
Статья XXII
Консультация
1. Каждая договаривающаяся сторона будет благожелательно
рассматривать и предоставлять равные возможности для консультации
по тем представлениям, какие могут быть сделаны другой
договаривающейся стороной в отношении любого вопроса, связанного с
действием настоящего Соглашения.
2. Договаривающиеся стороны могут по просьбе любой
договаривающейся стороны консультироваться с любой
договаривающейся стороной или договаривающимися сторонами в
отношении любого вопроса, по которому не оказалось возможным найти
удовлетворительное решение путем консультации в порядке,
предусмотренном параграфом 1.
Статья XXIII
Аннулирование или сокращение выгод
1. Если какая-либо договаривающаяся сторона будет считать,
что какая-либо выгода, получаемая ею прямо или косвенно в силу
настоящего Соглашения, аннулируется или сокращается, или что
достижение какой-либо цели этого Соглашения затрудняется в
результате
(a) невыполнения другой договаривающейся стороной ее
обязательств по настоящему Соглашению, или
(b) применения другой договаривающейся стороной какой-либо
меры, независимо от того, находится она, или нет, в соответствии с
положениями настоящего Соглашения, или
(c) существования какой-либо другой ситуации,
то договаривающаяся сторона может, в целях
удовлетворительного урегулирования вопроса, сделать письменные
представления или предложения другой договаривающейся стороне или
сторонам, которых, по ее мнению, это касается. Любая
договаривающаяся сторона, к которой будет сделано такое обращение,
должна благожелательно рассмотреть сделанные ей представления или
предложения.
2. В случае, если не будет достигнуто удовлетворительного
урегулирования вопроса между затронутыми договаривающимися
сторонами в течение разумного периода времени, или, если возникнут
трудности такого рода, как описано в параграфе 1 (c) настоящей
Статьи, то этот вопрос может быть передан на рассмотрение
Договаривающиеся сторон. Договаривающиеся стороны должны быстро
рассмотреть любой вопрос, переданный им, и сделать надлежащие
рекомендации договаривающимся сторонам, которых, по их мнению, это
касается, или вынести решение по этому вопросу, в зависимости от
того, что будет более подходящим. Договаривающиеся стороны могут
консультироваться с договаривающимися сторонами, с Экономическим и
Социальным Советом Организации Объединенных Наций и с любой
соответствующей межправительственной организацией в случаях, когда
они найдут такую консультацию необходимой. Если Договаривающиеся
стороны признают, что обстоятельства являются достаточно
серьезными, чтобы оправдать такую меру, они могут разрешить
договаривающейся стороне или сторонам приостановить по отношению к
любой другой договаривающейся стороне или сторонам применение
таких уступок или других обязательств по этому Соглашению, как они
сочтут целесообразным в зависимости от обязательств. Если
применение по отношению к любой договаривающейся стороне любой
уступки или другого обязательства будет фактически приостановлено,
то такая договаривающаяся сторона будет тогда иметь право, не
позже шестидесяти дней после того, как будет принята эта мера,
письменно известить Исполнительного Секретаря Договаривающиеся
сторон о ее намерении выйти из этого Соглашения, причем такой
выход будет иметь место на шестидесятый день по получении
Исполнительным Секретарем такого извещения.
Часть III
Статья XXIV
Территориальное применение - Пограничная торговля
Таможенные союзы и зоны свободной торговли
1. Положения настоящего Соглашения должны применяться к
таможенным территориям метрополий договаривающихся сторон и к
любым другим таможенным территориям, в отношении которых настоящее
Соглашение было принято согласно Статье XXVI или применяется
согласно Статье XXXIII или во исполнение Протокола о Временном
Применении. Каждая такая таможенная территория должна,
исключительно с точки зрения территориального применения
настоящего Соглашения, рассматриваться, как если бы она была
договаривающейся стороной; при условии, что положения настоящего
параграфа не должны толковаться в том смысле, что они создают
какие-либо права или обязательства между двумя или несколькими
таможенными территориями, в отношении которых настоящее Соглашение
было принято одной договаривающейся стороной согласно Статье XXVI,
или применяется согласно Статье XXXIII, или во исполнение
Протокола о Временном Применении.
2. Для целей настоящего Соглашения под таможенным территорией
должна пониматься территория, в отношении которой действуют
отдельные тарифы или другие меры регулирования торговли для
существенной части торговли такой территории с другими
территориями.
3. Положения настоящего Соглашения не должны толковаться в
том смысле, чтобы они препятствовали:
(a) предоставлению какой-либо договаривающейся стороной
преимуществ соседним странам в целях развития пограничной
торговли;
(b) предоставлению преимуществ для торговли со Свободной
Территорией Триест странами, прилегающими к этой территории, при
условии, что такие преимущества не противоречат мирным договорам,
заключенным в результате Второй мировой войны.
4. Договаривающиеся стороны признают желательным расширение
свободы торговли путем развития посредством добровольных
соглашений более тесного объединения экономик стран - участниц
таких соглашений. Они также признают, что целью таможенного союза
или зоны свободной торговли должно быть облегчение торговли между
составляющими их территориями, а не создание барьеров в торговле
между другими договаривающимися сторонами и данными территориями.
5. Соответственно, положения настоящего Соглашения не должны
препятствовать как образованию территориям и договаривающихся
сторон таможенного союза или зоны свободной торговли, так и
принятию временного соглашения, необходимого для образования
таможенного союза или зоны свободной торговли; при условии,
(a) что касается таможенного союза, или временного
соглашения, ведущего к образованию таможенного союза, то пошлины и
другие меры регулирования торговли, установленные при учреждении
такого союза или заключении временного соглашения для торговли с
договаривающимися сторонами, не являющимися участницами такого
союза или соглашения, не должны быть в целом выше или более
ограничительными, чем общая сфера действия пошлины и меры
регулирования торговли, применявшиеся в составляющих его
территориях до образования такого союза или, соответственно,
принятия такого временного соглашения;
(b) что касается зоны свободной торговли, или временного
соглашения, ведущего к созданию зоны свободной торговли, то
пошлины и другие меры регулирования торговли, существовавшие в
каждой из составляющих ее территорий и применявшиеся, к моменту
создания такой зоны свободной торговли или принятия такого
временного соглашения, к торговле договаривающихся сторон, не
включенных в такую зону или не являющихся участницами такого
соглашения - не должны быть выше или более ограничительными, чем
соответствующие пошлины и другие меры регулирования торговли,
существовавшие в этих же самых составляющих территориях до
создания зоны свободной торговли или, соответственно, временного
соглашения; и
(c) что любое временное соглашение, упомянутое в пунктах (a)
и (b), должно включать план и график образования такого
таможенного союза или создания зоны свободной торговли в течение
разумного периода времени.
6. Если при выполнении требований пункта 5 (a)
договаривающаяся сторона предложит увеличить какую-либо ставку
пошлины вразрез с положениями Статьи II, должна применяться
процедура, изложенная в Статье XXVIII. При предоставлении
компенсации должна быть принята во внимание уже предоставленная
компенсация в результате снижения соответствующей пошлины в других
учредителях союза.
7. (a) Любая договаривающаяся сторона, решающая вступить в
таможенный союз или в зону свободной торговли, или во временное
соглашение, ведущее к образованию такого союза или зоны, должна
немедленно уведомить об этом Договаривающиеся стороны и
предоставить им такую информацию касательно предложенного союза
или зоны, какая даст ей возможность составить такие доклады и
рекомендации для договаривающихся сторон, какие сочтут
необходимыми.
(b) Если, по изучении плана и графика, включенных во
временное соглашение, упоминаемое в параграфе 5, при консультации
с участницами этого соглашения и по принятии во внимание
информации, в соответствии с положениями пункта (a),
Договаривающиеся стороны найдут, что маловероятно, чтобы такое
соглашение привело к образованию таможенного союза или зоны
свободной торговли в течение периода времени, намеченного
участницами соглашения, или что такой период времени не является
разумным, то Договаривающиеся стороны должны сделать рекомендации
участницам соглашения. Участницы не должны сохранять в силе такое
соглашение или, соответственно, ввести его в действие если они не
готовы изменить его в соответствии с этими рекомендациями.
(c) О всяком существенном изменении плана или графика,
упоминаемого в параграфе 5 (c), должно быть сообщено
Договаривающимся сторонам, которые могут запросить
заинтересованные договаривающиеся стороны проконсультироваться с
ними, если представляется вероятным, что такое изменение может
поставить под угрозу или не должным образом отсрочить образование
таможенного союза или зоны свободной торговли.
8. Для целей настоящего Соглашения:
(a) под таможенным союзом должна пониматься замена двух или
нескольких таможенных территорий одной таможенной территорией,
таким образом, чтобы:
(I) пошлины и другие ограничительные меры регулирования
торговли (за исключением, в случае необходимости, мер, разрешаемых
Статьями XI, XII, XIII, XIV, XV и XX) были бы отменены в отношении
практически всей торговли между составляющими территориями союза,
или, по крайней мере в отношении практически всей торговли
товарами, происходящими из этих территорий, и
(II) с соблюдением положений абзаца (I), по существу одни и
те же пошлины и другие меры по регулированию торговли применялись
бы каждым из членов союза по отношению к торговле с территориями,
не входящими в союз;
(b) под зоной свободной торговли должна пониматься группа из
двух или более таможенных территорий, в которых отменены пошлины и
другие ограничительные правила регулирования торговли (за
исключением, в случае необходимости, мероприятий, разрешаемых
Статьями XI, XII, XIII, XIV, XV и XX) практически для всей
торговли между составными территориями зоны в отношении товаров,
происходящих из этих территорий.
9. Преференции, упомянутые в параграфе 2 Статьи I, не должны
быть затронуты образованием таможенного союза или зоны свободной
торговли, но они могут быть отменены или уточнены путем
переговоров с заинтересованными договаривающимися сторонами*. Эта
процедура переговоров с заинтересованными договаривающимися
сторонами должна, в частности, применяться при отмене преференций,
требуемой для выполнения положений абзаца (a) (I) и параграфа (b).
---------------
* см. Приложение I.
10. Договаривающиеся стороны могут большинством в две трети
голосов утвердить предложения, которые не полностью согласуются с
требованиями параграфов от 5 до 9 включительно, при условии, что
такие предложения ведут к образованию таможенного союза или зоны
свободной торговли в том смысле, как они понимаются настоящей
Статьей.
11. Принимая во внимание особые обстоятельства, возникающие в
связи с образованием Индии и Пакистана как независимых государств,
и признавая тот факт, что они в течение долгого времени
представляли из себя единое экономическое целое, договаривающиеся
стороны соглашаются с тем, что положения настоящего Соглашения не
должны препятствовать этим двум странам заключать специальные
соглашения о торговле между ними впредь до окончательного
установления их взаимных торговых отношений*.
---------------
* см. Приложение I.
12. Каждая договаривающаяся сторона должна принимать
имеющиеся в ее распоряжении разумные меры в целях обеспечения
соблюдения положений настоящего Соглашения региональными и
местными правительствами и властями на ее территории.
Статья XXV
Совместные действия Договаривающиеся сторон
1. Представители договаривающихся сторон должны встречаться
время от времени с целью рассмотрения тех условий настоящего
Соглашения, которые требуют совместного действия и, вообще, с
целью облегчения функционирования и достижения целей этого
Соглашения. В том случае, когда делается ссылка в этом Соглашении
на все договаривающиеся стороны в целом, то они рассматриваются
как Договаривающиеся стороны.
2. Генерального секретаря Организации Объединенных Наций
просят созвать первое совещание Договаривающиеся сторон, не
позднее 1 марта 1948 года.
3. Каждая договаривающаяся сторона должна иметь право одного
голоса на всех заседаниях Договаривающиеся сторон.
4. В случае, если иное не предусмотрено настоящим
Соглашением, решения Договаривающиеся сторон должны приниматься
большинством голосов.
5. В исключительных обстоятельствах, не предусмотренных в
настоящем Соглашении, Договаривающиеся стороны могут временно
освободить договаривающуюся сторону от обязательства, наложенного
на нее настоящим Соглашением; при условии, что любое такое решение
должно быть одобрено большинством в две трети голосов, и причем
такое большинство должно составлять более половины
договаривающихся сторон. Договаривающиеся стороны могут также
путем такого голосования:
(I) установить определенные категории исключительных
обстоятельств, к которым должен применяться другой порядок
голосования в отношении временного освобождения от обязательств, и
(II) предписывать необходимые условия для применения этого
параграфа.
Статья XXVI
Принятие, вступление в силу и регистрация
1. Датой настоящего Соглашения является 30 октября 1947 года.
2. Настоящее Соглашение открыто для принятия любой
договаривающейся стороной, которая на 1 марта 1955 года являлась
договаривающейся стороной или вела переговоры с целью
присоединения к настоящему Соглашению.
3. Настоящее Соглашение, составленное в одном подлинном
экземпляре на английском языке и в одном подлинном экземпляре на
французском языке, причем оба текста имеют равную силу, будет
депонировано у Генерального Секретаря Организации Объединенных
Наций, который направит заверенные копии с него всем
заинтересованным правительствам.
4. Каждое правительство, принимающее настоящее Соглашение,
должно депонировать документ о принятии у Исполнительного
Секретаря Договаривающиеся сторон, который известит все
заинтересованные правительства о дате депонирования каждого
документа о принятии и о дне, с которого настоящее Соглашение
вступает в силу в соответствии с параграфом 6 настоящей Статьи.
5. (a) Каждое правительство, принимающее настоящее
Соглашение, делает это в отношении территории метрополии и всех
других территорий, за которые оно несет международную
ответственность, за исключением тех отдельных таможенных
территорий, о которых оно известит Исполнительного Секретаря
Договаривающиеся сторон в момент его собственного принятия.
(b) Любое правительство, известившее таким образом
Исполнительного Секретаря с исключениями, указанными в пункте (a)
настоящего параграфа, может в любое время известить
Исполнительного Секретаря о том, что принятие Соглашения
распространяется на любую отдельную таможенную территорию или
территории, которые были исключены, и такое извещение вступает в
силу на тридцатый день после получения его Исполнительным
Секретарем.
(c) Если какая-нибудь из таможенных территорий, в отношении
которой договаривающаяся сторона приняла настоящее Соглашение,
имеет или приобретает полную автономию в осуществлении своих
внешнеторговых отношений и в других вопросах, предусматриваемых в
настоящем Соглашении, то такая территория после представления
ответственной договаривающейся стороной в декларации,
устанавливающей вышеупомянутый факт, должна рассматриваться как
договаривающаяся сторона.
6. Настоящее Соглашение вступит в силу для правительств,
принявших его, на тридцатый день, считая с даты депонирования у
Исполнительного Секретаря Договаривающиеся сторон документов о
принятии от имени правительств, поименованных в Приложении H, на
территории которых приходится 85% всех внешней торговли территорий
этих правительств, исчисленных в соответствии с подлежащей
применению колонкой процентного распределения торговли, указанной
в Приложении. Документ о принятии каждого другого правительства
вступает в силу на тридцатый день после его депонирования.
7. Организация Объединенных Наций уполномочена
зарегистрировать настоящее Соглашение, как только оно вступит в
силу.
Статья XXVII
Приостановление действия или изъятие уступок
Любая договаривающаяся сторона имеет право в любое время
приостановить действие или изъять полностью или частично любую
уступку, предусмотренную в соответствующем Списке, приложенном к
настоящему Соглашению, в отношении которых такая договаривающаяся
сторона установит, что эта уступка была первоначально согласована
с правительством, которое не стало или перестало быть
договаривающейся стороной.
Договаривающаяся сторона, предпринимающая такое действие,
должна известить Договаривающиеся стороны и, по их просьбе,
консультироваться с договаривающимися сторонами, которые
существенно заинтересованы в данном товаре.
Статья XXVIII*
Изменение списков
---------------
* см. Приложение I.
1. В первый день каждого трехлетнего периода, причем первый
период начинается 1 января 1958 года (или в первый день любого
иного периода*, который может быть установлен Договаривающимися
сторонами большинством в две трети голосов) договаривающаяся
сторона (в дальнейшем именуемая в настоящей Статье
"договаривающаяся сторона заявитель") путем переговоров и
соглашения с любой договаривающейся стороной, с которой такая
уступка была первоначально согласована, и с любой другой
договаривающейся стороной, которая по определению Договаривающиеся
сторон, заинтересована как главный поставщик* (эти две категории
договаривающихся сторон, вместе с договаривающейся стороной -
заявителем, в дальнейшем именуются в настоящей Статье
"договаривающиеся стороны, заинтересованные в первую очередь") и
при условии консультации с любой другой договаривающейся стороной,
которая, по определению Договаривающиеся сторон, существенно
заинтересована* в такой уступке, может изменить или изъять
уступку*, включенную в соответствующий Список, приложенный к
настоящему Соглашению.
---------------
* см. Приложение I.
2. В указанных переговорах и соглашении, которое может
включать условие о компенсационной уступке в отношении других
товаров, заинтересованные договаривающиеся стороны должны
стремиться сохранить общий уровень ответных и взаимовыгодных
уступок, не менее благоприятный для торговли, чем предусмотренный
в настоящем Соглашении до указанных переговоров.
3. (a) Если соглашение между договаривающимися сторонами,
заинтересованными в первую очередь, не может быть достигнуто до 1
января 1958 года или до истечения периода, предусмотренного в
параграфе 1 настоящей Статьи, договаривающаяся сторона,
предлагающая изменить или изъять уступки, должна, тем не менее,
иметь право сделать это и, если такое действие будет предпринято,
то любая договаривающаяся сторона, с которой эта уступка была
первоначально согласована, любая договаривающаяся сторона,
которая, по определению в соответствии с параграфом 1,
заинтересована как главный поставщик, и любая договаривающаяся
сторона, которая, по определению в соответствии с параграфом 1,
существенно заинтересована в такой уступке, будут в этом случае
иметь право не позднее чем через шесть месяцев после принятия
такой меры изъять по истечении тридцати дней со дня получения
Договаривающимися сторонами письменного извещения о таком изъятии,
существенно равноценные уступки, первоначально согласованные с
договаривающейся стороной - заявителем.
(b) Если между договаривающимися сторонами, заинтересованными
в первую очередь, достигнуто соглашение, но любая другая
договаривающаяся сторона, которая, по определению в соответствии с
пунктом 1 настоящей Статьи, существенно заинтересована в уступке,
не удовлетворена, то эта другая договаривающаяся сторона имеет
право, не позднее шести месяцев после принятия мер по этому
соглашению, изъять, по истечении тридцати дней со дня получения
Договаривающимися сторонами письменного извещения о таком изъятии,
существенно равноценные уступки, первоначально согласованные с
договаривающейся стороной - заявителем.
4. Договаривающиеся стороны могут в любое время, при особых
обстоятельствах, разрешить* договаривающейся стороне вступить в
переговоры об изменении или изъятии уступки, включенной в
соответствующий Список, приложенный к настоящему Соглашению, с
соблюдением следующих процедур и условий:
---------------
* см. Приложение I.
(a) Такие переговоры и любые связанные с ними консультации,
должны проводиться в соответствии с положениями параграфов 1 и 2
настоящей Статьи.
(b) Если между договаривающимися сторонами, заинтересованными
в первую очередь, достигнуто соглашение при переговорах, то должны
применяться положения пункта 3 (b) настоящей Статьи.
(c) Если между договаривающимися сторонами, заинтересованными
в первую очередь, не достигнуто соглашение в течение шестидесяти
дней* после того как были разрешены переговоры, или в течение
более длительного периода, который может быть предписан
Договаривающимися сторонами, то договаривающаяся сторона -
заявитель может передать дело на рассмотрение Договаривающиеся
сторон.
---------------
* см. Приложение I.
(d) После такой передачи Договаривающиеся стороны должны
быстро рассмотреть вопрос и сообщить свои мнения договаривающимся
сторонам, заинтересованным в первую очередь, в интересах
достижения соглашения. Если соглашение достигнуто, то должны
применяться положения пункта 3 (b), как если бы было достигнуто
соглашение между договаривающимися сторонами, заинтересованными в
первую очередь. Если соглашение между договаривающимися сторонами,
заинтересованными в первую очередь, не достигнуто, то
договаривающаяся сторона заявитель может изменить или изъять
уступку, если только Договаривающиеся стороны не определят, что
договаривающаяся сторона - заявитель безосновательно не предложила
достаточной компенсации*. Если такая мера будет принята, то любая
договаривающаяся сторона, с которой уступка была первоначально
согласована, любая договаривающаяся сторона, которая, по
определению в соответствии с параграфом 4 (a), заинтересована как
главный поставщик, и любая договаривающаяся сторона, которая, по
определению в соответствии с параграфом 4 (a), существенно
заинтересована в уступке, могут не позднее чем через шесть месяцев
после принятия такой меры, изменить или изъять по истечении
тридцати дней со дня получения Договаривающимися сторонами
письменного извещения о таком изъятии, существенно равноценные
уступки, первоначально согласованные с договаривающейся стороной -
заявителем.
---------------
* см. Приложение I.
5. Договаривающаяся сторона может до 1 января 1958 года и до
истечения любого периода, предусмотренного в параграфе 1, решить
путем уведомления Договаривающиеся сторон сохранить за собой право
в продолжении следующего периода изменять соответствующий Список
согласно процедуре, предусмотренной параграфами 1-3. Если
договаривающаяся сторона примет такое решение, то другие
договаривающиеся стороны должны иметь право, в продолжение того же
периода, изменить или изъять, в соответствии с теми же
процедурами, уступки, первоначально согласованные с этой
договаривающейся стороной.
Статья XXVIII bis
Переговоры о тарифах
1. Договаривающиеся стороны признают, что таможенные пошлины
часто создают серьезные препятствия для торговли; следовательно,
переговоры на взаимной и взаимовыгодной основе, направленные на
существенное снижение общего уровня тарифов и других сборов на
импорт и экспорт и, в частности, на снижение тех высоких тарифов,
которые препятствуют ввозу даже в минимальных количествах, и
проводимые с должным учетом целей настоящего Соглашения и
различных потребностей отдельных договаривающихся сторон, имеют
большое значение для расширения международной торговли,
Договаривающиеся стороны могут, поэтому, организовывать проведение
время от времени таких переговоров.
2. (a) Переговоры, предусмотренные настоящей Статьей, могут
проводиться на основе выборочного потоварного подхода или путем
применения такой многосторонней процедуры, какая может быть
принята заинтересованными договаривающимися сторонами. Такие
переговоры могут быть направлены на снижение пошлин, закрепление
пошлин на существующем уровне или принятие обязательств о том, что
отдельные пошлины или средний размер пошлин на определенные
категории товаров не должны превышать конкретного уровня.
Закрепление против повышения невысоких пошлин или беспошлинного
режима должно, в принципе, признаваться как уступка, равноценная
по своему значению снижению высоких пошлин.
(b) Договаривающиеся стороны признают, что, как правило,
успех многосторонних переговоров будет зависеть от участия в них
всех договаривающихся сторон, которые осуществляют между собой
значительную часть своего общего внешнеторгового оборота.
3. Переговоры должны вестись на основе, которая даст
соответствующие возможности для принятия во внимание*:
---------------
* см. Приложение I.
(a) потребностей отдельных договаривающихся сторон и
отдельных отраслей промышленности;
(b) потребностей наименее развитых стран в более гибком
использовании тарифной защиты для содействия их экономическому
развитию и особых нужд этих стран сохранять тарифы для целей
получения доходов и
(c) всех других соответствующих обстоятельств, включая
фискальные, относящихся к экономическому развитию, стратегических
и других, имеющихся у договаривающихся сторон.
Статья XXIX
Отношение настоящего Соглашения к Гаванскому уставу
1. Договаривающиеся стороны обязуются соблюдать в наиболее
полной мере их исполнительной власти общие принципы Глав с I по VI
включительно и Главы IX Гаванского устава впредь до принятия ими
этого Устава в соответствии с их конституционными процедурами*.
---------------
* см. Приложение I.
2. Действие Части II настоящего Соглашения должно быть
приостановлено в день вступления в силу Гаванского устава.
3. Если к 30 сентября 1949 года Гаванский устав не вступит в
силу, договаривающиеся стороны должны собраться до 31 декабря 1949
года, чтобы договориться относительно того, будут ли внесены в
настоящее Соглашение поправки и дополнения, либо оно будет
сохранено без изменения.
4. Если когда-либо Гаванский устав потеряет силу
Договаривающиеся стороны должны собраться после этого возможно
скорее, с тем, чтобы договориться относительно того, будет ли
настоящее Соглашение дополнено, или в него будут внесены поправки,
либо оно будет сохранено без изменения. До достижения такой
договоренности часть II Соглашения должна вновь вступить в силу;
при условии, что положения Части II, кроме Статьи XXIII, будут
заменены "mutatis mutandis" на положения в том виде, как они были
изложены в Гаванском уставе; также при условии, что никакая
договаривающаяся сторона не будет связана никакими положениями,
которые не были для нее обязательными в то время, когда Гаванский
устав потерял силу.
5. Если какая-либо договаривающаяся сторона не примет
Гаванского устава к моменту вступления его в силу,
Договаривающиеся стороны должны собраться для того, чтобы
договориться относительно того, должны ли в настоящее Соглашение
быть внесены дополнения или поправки, поскольку оно влияет на
отношения между такой договаривающейся стороной с другими
договаривающимися сторонами вплоть до достижения такой
договоренности положения Части II и III настоящего Соглашения,
независимо от положений параграфа 2 настоящей Статьи, будут
продолжать применяться между такой договаривающейся стороной и
другими договаривающимися сторонами.
6. Договаривающиеся стороны, являющиеся членами Международной
торговой организации, не должны ссылаться на положение настоящего
Соглашения, чтобы воспрепятствовать действию какого-нибудь
положения Гаванского устава. Применение принципа, лежащего в
основе этого пункта, к какой-нибудь договаривающейся стороне, не
являющейся членом Международной торговой организации, должно быть
предметом договоренности в соответствии с параграфом 5 настоящей
Статьи.
Статья XXX
Поправки
1. Кроме тех случаев, когда условие об изменении Соглашения
предусмотрено в других местах настоящего Соглашения, поправки,
внесенные в положения Части I настоящего Соглашения или в
положения Статьи XXIX или настоящей Статьи, вступают в действие
после принятия их всеми договаривающимися сторонами, а другие
поправки к настоящему Соглашению вступают в силу в отношении тех
договаривающихся сторон, которые принимают их, после принятия
двумя третями договаривающихся сторон, а затем в отношении каждой
другой договаривающейся стороны после принятия ею этих поправок.
2. Любая договаривающаяся сторона, принимающая поправку к
настоящему Соглашению, должна депонировать документ о принятии у
Генерального секретаря Организации Объединенных Наций в течение
срока, устанавливаемого Договаривающимися сторонами.
Договаривающиеся стороны могут постановить, что поправка,
вступающая в силу в соответствии с настоящей Статьей, носит такой
характер, что договаривающаяся сторона, не принявшая ее в срок,
предписанный Договаривающимися сторонами, имеет право выйти из
Соглашения, либо с согласия Договаривающиеся сторон остаться
договаривающейся стороной.
Статья XXXI
Выход из Соглашения
Без ущерба для положений параграфа 12 Статьи XVIII, Статьи
XXIII или параграфа 2 Статьи XXX, любая договаривающаяся сторона
может выйти из настоящего Соглашения или отдельно осуществить
выход от имени какой-либо из отдельных таможенных территорий, за
которую она несет международную ответственность и которая в это
время пользуется полной автономией в ведении своих внешнеторговых
отношений, а также в отношении других вопросов, предусмотренных в
настоящем Соглашении. Выход из Соглашения вступает в силу по
истечении шести месяцев со дня получения письменного извещения о
таком выходе Генеральным секретарем Организаций Объединенных
Наций.
Статья XXXII
Договаривающиеся стороны
1. Под договаривающимися сторонами настоящего Соглашения
должны пониматься те правительства, которые применяют положения
настоящего Соглашения в соответствии со Статьей XXVI или XXXIII
или в силу Протокола о временном применении.
2. В любое время после вступления в силу настоящего
Соглашения в соответствии с параграфом 6 Статьи XXVI, те
договаривающиеся стороны, которые приняли настоящее Соглашение в
соответствии с параграфом 4 Статьи XXVI, могут решить, что любая
договаривающаяся сторона, не принявшая его таким образом, должна
перестать быть договаривающейся стороной.
Статья XXXIII
Присоединение
Правительство, не являющееся стороной настоящего Соглашения,
или правительство, действующее от имени отдельной таможенной
территории, обладающей полной автономией в осуществлении своих
внешнеторговых отношений и в отношении других вопросов,
предусмотренных в настоящем Соглашении, может присоединиться к
настоящему Соглашению от своего имени или от имени такой
территории на условиях, подлежащих согласованию между таким
правительством и Договаривающимися сторонами. Решения
Договаривающиеся сторон в соответствии с настоящим параграфом
принимаются большинством в две трети голосов.
Статья XXXIV
Приложения
Приложения к настоящему Соглашению составляют неотъемлемую
часть настоящего Соглашения.
Статья XXXV
Неприменение Соглашения между отдельными
Договаривающимися Сторонами
1. Настоящее Соглашение, либо Статья II настоящего
Соглашения, не будет применяться между какой-либо договаривающейся
стороной, и какой-либо другой договаривающейся стороной, если:
(a) обе договаривающиеся стороны не вели переговоры по
тарифам между собой, и
(b) одна из них в то время, когда другая становится
договаривающейся стороной, не соглашается на такое применение.
2. Договаривающиеся стороны могут в отдельных случаях
рассматривать действие настоящей Статьи по просьбе любой
договаривающейся стороны и выносить соответствующие рекомендации.
Часть IV*
Торговля и развитие
---------------
* см. Приложение I.
Статья XXXVI
Принципы и цели
1*. Договаривающиеся стороны
---------------
* см. Приложение I.
(a) сознавая, что основные цели настоящего Соглашения
включают повышение жизненного уровня и неуклонное развитие
экономики всех договаривающихся сторон и считая, что достижение
этих целей является особенно настоятельным для менее развитых
договаривающихся сторон;
(b) считая, что поступления от экспорта менее развитых
договаривающихся сторон могут играть жизненно важную роль в их
экономическом развитии и что размер этого вклада зависит от цен,
уплачиваемых менее развитыми договаривающимися сторонами за
основные импортные товары, от объема их экспорта, а также от цен,
получаемых за эти экспортные товары;
(c) отмечая, что существует большой разрыв между жизненным
уровнем в менее развитых странах и жизненным уровнем в других
странах;
(d) признавая, что индивидуальные и совместные действия
являются существенными для дальнейшего развития экономики менее
развитых договаривающихся сторон и для достижения быстрого
улучшения жизненного уровня этих стран;
(e) признавая, что международная торговля как средство
достижения экономического и социального прогресса должна
регулироваться такими правилами и процедурами, а также мерами,
соответствующими таким правилам и процедурам, которые совместимы с
целями, изложенными в настоящей Статье;
(f) отмечая, что Договаривающиеся стороны могут дать
возможность менее развитым договаривающимся сторонам использовать
специальные меры для содействия их торговле и развитию;
соглашаются о следующем:
2. Существует необходимость в быстром и постоянном увеличении
поступлений от экспорта менее развитых договаривающихся сторон.
3. Существует необходимость в положительных условиях,
направленных на обеспечение того, чтобы менее развитые
договаривающиеся стороны обеспечили для себя долю в росте
международной торговли, соответствующую нуждам их экономического
развития.
4. При продолжающейся зависимости многих менее развитых
договаривающихся сторон от экспорта ограниченного количества
сырьевых товаров* существует необходимость обеспечить в
максимально возможной степени более благоприятные и приемлемые
условия доступа этих товаров на мировые рынки, а также в
соответствующих случаях разрабатывать меры, направленные на
стабилизацию и улучшение условий мировых рынков для этих товаров,
в частности, включая меры, направленные на достижение стабильных,
справедливых и выгодных цен, обеспечивая таким образом расширение
мировой торговли и спроса, а также динамичный и постоянный рост
реальных поступлений от экспорта этих стран, с тем чтобы
обеспечить расширяющиеся источники для их экономического развития.
---------------
* см. Приложение I.
5. Быстрое развитие экономики менее развитых договаривающихся
сторон будет облегчено путем диверсификации* структуры их
экономики, а также недопущения чрезвычайной зависимости от
экспорта сырьевых товаров. Поэтому существует необходимость в
увеличении, в максимально возможной степени, доступа на рынки на
благоприятных условиях полуфабрикатов и промышленных товаров,
представляющих в настоящее время или в будущем особый интерес с
точки зрения экспорта для менее развитых договаривающихся сторон.
---------------
* см. Приложение I.
6. Вследствие постоянного дефицита экспортных доходов и
других поступлений иностранной валюты в менее развитые
договаривающиеся стороны, важное значение имеет взаимосвязь между
торговлей и финансовой помощью для развития. Поэтому имеется
необходимость тесного и постоянного сотрудничества между
Договаривающимися сторонами и международными кредитными
учреждениями с тем, чтобы они могли наиболее эффективно
содействовать в облегчении бремени, которое приняли на себя менее
развитые договаривающиеся стороны в интересах своего
экономического развития.
7. Существует необходимость в надлежащем сотрудничестве между
Договаривающимися сторонами, другими межправительственными
органами, а также между органами и учреждениями системы
Организации Объединенных Наций, деятельность которых связана с
торговлей и экономическим развитием менее развитых стран.
8. Развитые договаривающиеся стороны не ожидают взаимности по
взятым на себя обязательствам в торговых переговорах о снижении
или устранении тарифов и других барьеров для торговли менее
развитых договаривающихся сторон*.
---------------
* см. Приложение I.
9. Принятие мер, направленных на претворение в жизнь этих
принципов и целей должно стать предметом сознательных и
целенаправленных усилий со стороны договаривающихся сторон, как
индивидуально, так и совместно.
Статья XXXVII
Обязательства
1. Развитые договаривающиеся стороны в максимально возможной
степени т.е., за исключением тех случаев, когда это невозможно
сделать по неопределенным причинам, включая причины юридического
характера, претворяют в жизнь следующие положения:
(a) уделяют первоочередное внимание снижению или устранению
барьеров для товаров, экспорт которых в настоящее время или в
будущем представляет для менее развитых договаривающихся сторон
особый интерес, включая таможенные пошлины и другие ограничения,
которые имеют непомерно высокие различия в отношении таких
товаров, как в виде сырья, так и в обработанном виде*;
---------------
* см. Приложение I.
(b) воздерживаются от повышения или введения таможенных
пошлин или нетарифных импортных барьеров на товары, экспорт
которых в настоящее время или в будущем представляет особый
интерес для менее развитых договаривающихся сторон; и
(c) (I) воздерживаются от введения новых фискальных мер, и
(II) при любых изменениях в фискальной политике
первоочередное внимание уделяют снижению и устранению фискальных
мер, которые могли бы в значительной степени воспрепятствовать или
препятствуют росту потребления сырьевых товаров в виде сырья или в
обработанном виде, полностью или в основном изготовленных на
территории менее развитых договаривающихся сторон, и которые
относятся именно к этим товарам.
2. (a) В любом случае, когда считают, что какое-либо из
положений пунктов (a), (b), (c) параграфа 1 не выполняется, вопрос
об этом должен быть доведен до сведения Договаривающиеся сторон
либо договаривающейся стороной, не претворяющей в жизнь
соответствующие положения, либо любой другой заинтересованной
договаривающейся стороной.
(I) Договаривающиеся стороны по просьбе любой
заинтересованной договаривающейся стороны без ущерба для любых
двусторонних консультаций, которые могут быть предприняты,
консультируются с соответствующей договаривающейся стороной и со
всеми заинтересованными договаривающимися сторонами по данному
вопросу в целях достижения удовлетворительных решений для всех
заинтересованных договаривающихся сторон для содействия в
достижении целей, изложенных в Статье XXXVI. В ходе таких
консультаций рассматриваются причины, по которым не выполняются
положения пунктов (a), (b) или (c) параграфа 1.
(II) Поскольку осуществление положений пунктов (a), (b) или
(c) параграфа 1 отдельными договаривающимися сторонами может быть
в некоторых случаях достигнуто более или менее легко там, где
предпринимаются совместные действия с другими развитыми
договаривающимися сторонами, такие консультации могли бы, где это
необходимо, быть направлены на достижение этой цели.
(III) Консультации, проводимые Договаривающимися сторонами,
могли бы также, в необходимых случаях, быть направлены на
достижение соглашения о совместных действиях с целью содействия в
достижении целей настоящего Соглашения, как это предусмотрено в
параграфе 1 Статьи XXV.
3. Развитые договаривающиеся стороны:
(a) прилагают все усилия в случаях, когда правительство прямо
или косвенно устанавливает цену перепродажи продуктов, полностью
или в основном изготовленных на территориях менее развитых
договаривающихся сторон в целях поддержания торговой прибыли на
справедливом уровне;
(b) активно рассматривают принятие других мер*, направленных
на обеспечение большего масштаба развития импорта из менее
развитых договаривающихся сторон, а также сотрудничают в
соответствующей международной деятельности в этом направлении;
---------------
* см. Приложение I.
(c) уделяют особое внимание торговым интересам менее развитых
договаривающихся сторон при рассмотрении применения других мер,
допустимых в соответствии с данным Соглашением для решения
конкретных проблем, а также исследуют все возможности
конструктивных мероприятий до применения таких мер, где они могли
бы затронуть существенные интересы этих договаривающихся сторон.
4. Менее развитые договаривающиеся стороны согласны
предпринять соответствующие действия по претворению в жизнь
положений Части IV в интересах торговли других менее развитых
договаривающихся сторон в той мере, в которой эти действия
совместимы с их собственным настоящим и будущим развитием,
финансовыми и торговыми потребностями, учитывая развитие их
торговли в прошлом, а также торговые интересы менее развитых
договаривающихся сторон в целом.
5. При выполнении обязательств, изложенных в параграфах с 1
по 4, каждая договаривающаяся сторона предоставляет другой
заинтересованной договаривающейся стороне или договаривающимся
сторонам полную и быструю возможность консультаций согласно
обычной процедуре настоящего Соглашения по любой проблеме или
затруднению, которое может возникнуть.
Статья XXXVIII
Совместные действия
1. Договаривающиеся стороны осуществляют совместное
сотрудничество в рамках настоящего Соглашения и всюду, где это
необходимо, с целью содействия в выполнении целей, изложенных в
Статье XXXVI.
2. В частности, Договаривающиеся стороны: (a) предпринимают
действия, где это необходимо, включая
действия путем международных договоренностей, направленные на
обеспечение более совершенных и приемлемых условий доступа на
мировые рынки сырьевых товаров, представляющих особый интерес для
менее развитых договаривающихся сторон, а также разрабатывают
меры, направленные на стабилизацию и улучшение условий на мировых
рынках для этих товаров, включая меры, направленные на достижение
стабильных, справедливых и выгодных цен на экспорт таких
продуктов;
(b) стремятся к надлежащему сотрудничеству в вопросах
торговли и развития с Организацией Объединенных Наций и ее
органами и учреждениями, включая любые учреждения, которые могут
быть созданы на основе рекомендаций Конференции Организации
Объединенных Наций по торговле к развитию;
(c) сотрудничают при анализе планов развития и политики
отдельных менее развитых договаривающихся сторон, а также при
изучении взаимоотношения торговли и помощи с целью разработки
конкретных мер для содействия развитию экспортного потенциала и
облегчения доступа на экспортные рынки товаров предприятий,
созданных таким образом, и в этой связи стремятся к установлению
необходимого сотрудничества с правительствами и международными
организациями и, в частности, с организациями, имеющими полномочия
в отношении финансовой помощи для экономического развития, в
систематическом изучении взаимоотношения торговли и помощи в
отдельных менее развитых договаривающихся сторонах, направленном
на получение четкого анализа экспортного потенциала, рыночных
перспектив и любых дальнейших действий, которые могут
потребоваться;
(d) постоянно следят за развитием мировой торговли, уделяя
особое внимание темпам роста торговли менее развитых
договаривающихся сторон, и выносят такие рекомендации
договаривающимся сторонам, которые в данных обстоятельствах могут
считаться подходящими;
(e) сотрудничают в поисках осуществляемых методов расширения
торговли с целью экономического развития путем международного
согласования и урегулирования национальной политики и
постановлений, путем технических и коммерческих стандартов,
влияющих на производство, перевозку и сбыт, а также путем
содействия экспорту за счет создания соответствующих средств для
увеличения потока торговой информации и развития исследований
рынков; и
(f) устанавливают такие организационные рамки, которые могут
быть необходимыми для содействия выполнению целей, изложенных в
Статье XXXVI, а также для выполнения положений настоящей Части.
Приложение A
ПЕРЕЧЕНЬ
территорий, упомянутых в Параграфе 2 (a) Статьи I
Соединенное Королевство Великобритании и Северной Ирландии.
Зависимые территории Соединенного Королевства Великобритании
и Северной Ирландии.
Канада.
Австралийская Федерация.
Зависимые территории Австралийской Федерации.
Новая Зеландия.
Зависимые территории Новой Зеландии.
Южно-Африканский Союз, включая Юго-Западную Африку.
Ирландия.
Индия (с 10 апреля 1947 года).
Ньюфаундленд.
Южная Родезия.
Бирма.
Цейлон.
Некоторые из вышеперечисленных территорий имеют две и более
действующих преференциальных ставок на некоторые товары. Любая
такая территория может по соглашению с другими договаривающимися
сторонами, являющимися основными поставщиками таких товаров по
ставке наиболее благоприятствуемой нации, заменить такие
преференциальные ставки единой преференциальной ставкой, которая в
целом не должна быть менее благоприятной для поставщиков,
пользующихся ставкой наиболее благоприятствуемой нации, чем
преференции, бывшие в силе до такой замены.
Установление равноценной преференциальной разницы взамен
преференциальной разницы во внутреннем налоге, существовавшем на
10 апреля 1947 года, исключительно между двумя или более
территориями, перечисленными в настоящем Приложении, или взамен
преференциальных количественных соглашений, упоминаемых в
следующем параграфе, не должно рассматриваться как увеличение
преференциальной разницы.
Преференциальными соглашениями, упомянутыми в параграфе 5 (b)
Статьи XIV, являются те, которые существовали в Соединенном
Королевстве на 10 апреля 1947 года по договорным соглашениям с
правительствами Канады, Австралии и Новой Зеландии в отношении
охлажденной и мороженой говядины и телятины, мороженой баранины и
ягнятины, охлажденной и мороженой свинины, а также бэкона. В
намерения Соглашения входит, без ущерба любому действию,
предпринятому согласно пункту (h) Статьи XX, чтобы эти соглашения
были отменены или заменены тарифными преференциями, и чтобы
переговоры в этих целях состоялись возможно быстрее между
существенно заинтересованными в этом сторонами.
Действовавший в Новой Зеландии на 10 апреля 1947 года налог
на прокат фильмов должен рассматриваться для целей настоящего
Соглашения как таможенная пошлина согласно Статье I. Действовавшая
в Новой Зеландии на 10 апреля 1947 года квота на кинофильмы должна
рассматриваться для целей настоящего Соглашения как
демонстрационная квота, подпадающая под действие Статьи IV.
Доминионы Индия и Пакистан не указывались отдельно в
вышеуказанном списке, поскольку они не существовали как таковые на
10 апреля 1947 года.
Приложение B
ПЕРЕЧЕНЬ
территории Французского Союза, упомянутых
в Параграфе 2 (b) Статьи I
Франция.
Французская Экваториальная Африка (Договорный Бассейн реки
Конго*) и другие территории.
---------------
* Для импорта во французскую метрополию и территории
Французского Союза.
Французская Западная Африка.
Камерун под французской опекой*.
---------------
* Для импорта во французскую метрополию и территории
Французского Союза.
Французский берег Сомали и зависимые территории.
Французские владения в Океании.
Французские владения на кондоминиуме - Новые Гебриды*.
---------------
* Для импорта во французскую метрополию и территории
Французского Союза.
Индо-Китай.
Мадагаскар и зависимые территории.
Марокко (французская зона)*.
---------------
* Для импорта во французскую метрополию и территории
Французского Союза.
Новая Каледония и зависимые территории.
Сен-Пьер и Микелон.
Того под французской опекой*.
---------------
* Для импорта во французскую метрополию и территории
Французского Союза.
Тунис.
Приложение C
ПЕРЕЧЕНЬ
территорий, упомянутых в Параграфе 2 (b) Статьи I,
что касается Таможенного Союза Бельгии,
Люксембурга и Нидерландов
Экономический Союз Бельгии и Люксембурга.
Бельгийское Конго.
Руанда Урунди.
Нидерланды.
Новая Гвинея.
Суринам.
Нидерландские Антильские острова.
Республика Индонезия
только для импорта на территории, составляющие Таможенный
Союз.
Приложение D
ПЕРЕЧЕНЬ
территорий, упомянутых в Параграфе 2 (b) Статьи I,
что касается Соединенных Штатов Америки
Соединенные Штаты Америки (таможенная территория).
Зависимые территории Соединенных Штатов Америки.
Филиппинская Республика.
Установление равноценной преференциальной разницы взамен
преференциальной разницы во внутреннем налоге, существовавшем на
10 апреля 1947 года, исключительно между двумя или более
территориями, перечисленными в настоящем Приложении, не должно
рассматриваться как увеличение преференциальной разницы.
Приложение E
ПЕРЕЧЕНЬ
территорий, на которые распространяются преференциальные
соглашения, заключенные между Чили и соседними странами,
упомянутые в Параграфе 2 (d) Статьи I
Преференции, действующие исключительно между Чили, с одной
стороны, и
1. Аргентиной
2. Боливией
3. Перу
с другой стороны.
Приложение F
ПЕРЕЧЕНЬ
территорий, на которые распространяются преференциальные
Соглашения между Ливаном, Сирией и соседними странами,
упомянутыми в пункте 2 (d) Статьи I
Преференции, действующие исключительно между Ливано-Сирийским
таможенным союзом, с одной стороны, и
1. Палестиной
2. Трансиорданией
с другой стороны.
Приложение G
Даты установления
максимальных преференциальных разниц,
упомянутых в Параграфе 4 Статьи I
Австралия 15 октября 1946 года
Канада 1 июля 1939 года
Франция 1 января 1939 года
Ливано-Сирийский Таможенный Союз 30 ноября 1938 года
Южно-Африканский Союз 1 июля 1938 года
Южная Родезия 1 мая 1941 года
Приложение H
Выраженные в процентах доли участия стран во
всем объеме внешней торговли для использования при
определении, упоминаемом в Статье XXVI.
(Основаны на средних значениях за 1949 - 1953 годы)
Если, до присоединения Правительства Японии к Генеральному
Соглашению, страны, на внешнюю торговлю которых, согласно столбцу
I, приходится процент торговли, указанный в Параграфе 6 Статьи
XXVI, то столбец I будет применяться для целей, указанных в
настоящем Параграфе. Если же настоящее Соглашение не будет принято
до присоединения к нему Правительства Японии, то для целей
настоящего Параграфа будет применяться столбец II.
Столбец I: Договаривающиеся стороны по состоянию на 1 марта
1955 года.
Столбец II: Договаривающиеся стороны по состоянию на 1 марта
1955 года и Япония.
Австралия 3,1 3,0
Австрия 0,9 0,8
Бельгия-Люксембург 4,3 4,2
Бразилия 2,5 2,4
Бирма 0,3 0,3
Канада 6,7 6,5
Цейлон 0,5 0,5
Чили 0,6 0,6
Куба 1,1 1,1
Чехословакия 1,4 1,4
Дания 1,4 1,4
Доминиканская Республика 0,1 0,1
Финляндия 1,0 1,0
Франция 8,7 8,5
Германия, Федеративная Республика 5,3 5,2
Греция 0,4 0,4
Гаити 0,1 0,1
Индия 2,4 2,4
Индонезия 1,3 1,3
Италия 2,9 2,8
Нидерланды, Королевство 4,7 4,6
Новая Зеландия 1,0 1,0
Никарагуа 0,1 0,1
Норвегия 1,1 1,1
Пакистан 0,9 0,8
Перу 0,4 0,4
Родезия и Ньяссаленд 0,6 0,6
Швеция 2,5 2,4
Турция 0,6 0,6
Южно-Африканский Союз 1,8 1,8
Соединенное Королевство 20,3 19,8
Соединенные Штаты Америки 20,6 20,1
Уругвай 0,4 0,4
Япония - 2,3
100,0 100,0
Примечание: Данные проценты исчислены с учетом торговли всех
территорий, к которым применяется Генеральное Соглашение по
тарифам и торговле.
Приложение I
ЗАМЕЧАНИЯ И ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ
К Статье I
Параграф 1
Обязательства, включенные в параграф 1 Статьи I путем ссылки
на параграфы 2 и 4 Статьи III, а также обязательства, включенные в
параграф 2 (b) Статьи II путем ссылки на Статью VI, должны
рассматриваться как относящиеся к Части II Соглашения с точки
зрения Протокола о временном применении.
Ссылки в непосредственно предшествующем параграфе и в
параграфе 1 Статьи I на параграфы 2 и 4 Статьи III должны
применяться только после изменения Статьи III вступлением в силу
дополнения, предусмотренного в Протоколе от 14 сентября 1948 года
об изменении Части II и Статьи XXVI ГАТТ*. ---------------
* Этот протокол вступил в силу 14 декабря 1948 года.
Параграф 4
Термин "преференциальная разница" означает разрыв в
абсолютной величине между ставкой пошлины наибольшего
благоприятствования и ставкой преференциальной пошлины на
аналогичный товар, а не пропорциональное соотношение между этими
ставками, например:
(1) Если бы ставка наибольшего благоприятствования была 36%
ад валорем, а преференциальная ставка была бы 24% ад валорем, то
преференциальная разница составляла бы 12% ад валорем, а не одну
треть ставки наибольшего благоприятствования.
(2) Если бы ставка наибольшего благоприятствования была 36%
ад валорем, а преференциальная ставка была бы указана как две
трети ставки наибольшего благоприятствования, то преференциальная
разница составляла бы 12% ад валорем.
(3) Если бы ставка наибольшего благоприятствования была 2
франка с килограмма, а преференциальная ставка 1,50 франка с
килограмма, то преференциальная разница равнялась бы 0,50 франка с
килограмма.
Нижеследующие категории таможенных мероприятий,
предпринимаемых в соответствии с установленными единообразными
правилами процедуры, не противоречили бы общему закреплению
преференциальных разниц.
(I) Применение вновь по отношению к импортируемому товару
тарифной квалификации или ставки пошлины, надлежащим образом
применимой к такому товару, в тех случаях, когда применение такой
классификации или ставки для такого товара было временно
приостановлено или не действовало на 10 апреля 1047 года; и
(II) Классификация какого-нибудь определенного товара по иной
тарифной позиции, чем та, по которой был классифицирован ввоз
этого товара на 10 апреля 1947 года, в тех случаях, когда закон о
таможенном тарифе ясно предусматривает, что такой товар может быть
классифицирован более, чем по одной тарифной позиции.
К Статье II
Параграф 2 (a)
Ссылка в параграфе 2 (a) Статьи II на параграф 2 Статьи III
должна применяться только после изменения Статьи III вступлением в
силу дополнения, предусмотренного в Протоколе от 14 сентября 1948
года об изменении Части II и Статьи XXVI Генерального соглашения о
тарифах и торговле.
Параграф 2 (b)
Смотри примечание, относящееся к параграфу 1 Статьи I.
Параграф 4
За исключением случаев, специально согласованных иным образом
между договаривающимися сторонами, которые первоначально
договорились об уступке, условия этого параграфа должны
применяться в соответствии с условиями Статьи 31 Гаванского
Устава.
К Статье III
Любой внутренний налог или другой внутренний сбор, или любой
закон, правило или требование того рода, о котором говорится в
параграфе 1, и которые применяются к импортному товару и к
аналогичному отечественному товару, и которые взимаются или
действуют в отношении импортного товара в момент или в месте
ввоза, тем не менее должны рассматриваться как внутренний налог
или другой внутренних сбор, или закон, правило или требование того
рода, о которых говорится в параграфе 1, и соответственно должны
подчиняться положениям Статьи III.
Параграф 1
Применение параграфа 1 к внутренним налогам, установленным
органами местного самоуправления и властями на территории
договаривающейся стороны, должно подчиняться положениям
заключительного параграфа Статьи XXIV. Имеющееся в этом параграфе
выражение "разумные меры" не требует, например, отмены
существующего национального законодательства, разрешающего органам
местного самоуправления устанавливать внутренние налоги, которые,
хотя и в техническом смысле слова противоречат букве Статьи III,
однако, по существу, не противоречат ее духу, если бы такая отмена
имела бы своим результатом серьезное финансовое затруднение для
соответствующих органов местного самоуправления или властей. В
отношении налогообложения, устанавливаемого органами местного
самоуправления или властями, которое противоречит как букве, так и
духу Статьи III, условие "разумные меры" могло бы позволить
договаривающейся стороне устранять постепенно такие налоги в
течение переходного периода, если немедленное устранение их может
создать серьезные административные и финансовые трудности.
Параграф 2
Налог, отвечающий требованиям первой фразы параграфа 2,
считался бы не совместимым с положениями второй фразы только в тех
случаях, когда это было бы связано с наличием конкуренции между
облагаемым налогом товаром, с одной стороны, и непосредственно
конкурирующим или заменяющим его товаром, который не облагается
аналогичным образом, с другой стороны.
Параграф 5
Правила, совместимые с положениями первой фразы параграфа 5,
не должны считаться противоречащими положениям второй фразы в
любом случае, когда все товары, подлежащие этому регулированию,
производятся внутри страны в существенных количествах. Нельзя
оправдывать совместимость правила с положениями второй фразы на
том основании, что доли или количества, выделяемые для каждого из
товаров, являющихся объектом этого правила, представляют собой
справедливое соотношение между импортными и отечественными
товарами.
К Статье V
Параграф 5
В отношении транспортных сборов, принцип, изложенный в
параграфе 5, относится к аналогичным товарам, транспортируемым по
одному и тому же пути при одинаковых условиях.
К Статье VI
Параграф 1
1. Скрытый демпинг, осуществляемый фирмами-компаньонами (т.е.
продажа импортером по цене ниже той, по которой выставлен ему счет
экспортером, компаньоном которого является импортер, а также ниже
цены, существующей в стране-экспортере) представляет собой вид
демпинга цен, в отношении которого демпинговая разница может быть
исчислена на базе цены, по которой товары перепродаются
импортером.
2. Признается, что в отношении импорта из страны с полной или
в существенных чертах полной монополии ее торговли, в которой все
внутренние цены устанавливаются государством, могут существовать
специальные трудности при определении сравнимости цен для целей
параграфа 1, и в таких случаях импортирующие договаривающиеся
стороны могут найти необходимым считаться с возможностью того, что
прямое сравнение с внутренними ценами в такой стране не всегда
может оказаться подходящим.
Параграфы 2 и 3
1. Как и во многих других случаях таможенного регулирования,
договаривающаяся сторона может потребовать разумных гарантий
(передача товара на хранение в таможню или взноса денег в депозит)
в уплате антидемпинговой или компенсационной пошлины, впредь до
окончательного установления фактов в любом случае, когда
существует подозрение в демпинге или субсидировании экспорта.
2. Практика применения множественного курса валют может при
известных обстоятельствах представлять собой субсидирование
экспорта, для борьбы с которым могут быть введены компенсационные
пошлины в порядке параграфа 3, или может представлять собой вид
демпинга путем частичного обесценивания валюты страны-экспортера
против которого могут быть предприняты действия в порядке
параграфа 2. Под практикой применения множественного курса валют
понимаются мероприятия самого правительства либо санкционированные
им.
Параграф 6 (b)
Договаривающаяся сторона может быть освобождена от
обязательств в порядке положений данного пункта только в случае
подачи ею заявления о том, чтобы ей разрешили взимать
антидемпинговую или компенсационную пошлины, соответственно.
К Статье VII
Параграф 1
Выражение "или другими сборами" не должно рассматриваться как
включающее внутренние налоги или равноценные сборы, налагаемые на
импортированные товары или в связи с ними.
Параграф 2
1. Вполне соответствовало бы Статье VII предположение, что
"действительная стоимость" может выражаться фактурной ценой с
добавлением любых невключенных сборов за узаконенные расходы,
которые являются составными элементами "действительной стоимости"
с добавлением любой сверхнормальной скидки или другого понижения
обычной конкурентной цены.
2. Вполне соответствовало бы Статье VII, параграфу 2 (b),
если бы договаривающаяся сторона толковала выражение "при обычном
течении торговли... в условиях полной конкуренции", как
исключающее любую сделку, при которой покупатель и продавец не
являются независимыми друг от друга, и при которой цена не
является единственным фактором.
3. Стандартное понятие "условия полной конкуренции" разрешает
договаривающейся стороне исключать из рассмотрения цены,
предусматривающие специальные скидки только в отношении агентов,
пользующихся исключительным правом.
4. Формулировка пунктов (a) и (b) позволяет договаривающейся
стороне единообразно определять стоимость для таможенных целей
либо (1) на базе цен отдельного экспортера на импортный товар,
либо (2) на базе общего уровня цен на аналогичный товар.
К Статье VIII
1. Хотя Статья VIII и не охватывает применение
множественности валютных курсов, как таковых, параграфы 1 и 4
осуждают применение валютных налогов или сборов в качестве способа
для проведения практики множественных валютных курсов; если,
однако, договаривающаяся сторона взимает, с одобрения
Международного Валютного Фонда, по соображениям платежного баланса
валютные сборы при множественных валютных курсах, то условия
параграфа 9 (a) Статьи XV полностью гарантируют ее положение.
2. Вполне соответствовало бы параграфу 1, если бы при ввозе
товаров с территории одной договаривающейся стороны на территорию
другой договаривающейся стороны, предъявление сертификатов о
происхождении требовалось бы только в той мере, в какой это
является строго необходимым.
К Статьям XI, XII, XIII, XIV и XVIII
В Статьях XI, XII, XIII, XIV и XVIII выражение "импортные
ограничения" и "экспортные ограничения" включают ограничения,
осуществляемые в порядке операций государственной торговли.
К Статье XI
Параграф 2 (c)
Выражение "в любом виде" в этом параграфе охватывает те же
товары, находящиеся в ранней стадии переработки и все еще
являющиеся скоропортящимися, которые непосредственно конкурируют
со свежими продуктами, и которые, в случае свободного ввоза,
сделали бы неэффективными ограничения по свежим продуктам.
Параграф 2, последний пункт
Выражение "особые факторы" включает изменение в относительной
производительной способности отечественных и иностранных
производителей или среди различных иностранных производителей, но
не изменения, искусственно вызванные способами, не разрешенными
настоящим Соглашением.
К Статье XII
Договаривающиеся стороны должны принимать меры для
обеспечения полной секретности при проведении консультаций
согласно настоящей Статье.
Параграф 3 (c) (I)
Договаривающиеся стороны, применяющие ограничения, должны
стараться избегать причинения серьезного ущерба экспорту товара,
от которого в значительной мере зависит экономика договаривающейся
стороны.
Параграф 4 (b)
Согласовано, что эта дата должна приходиться на период в
девяносто дней после вступления в силу поправок к этой Статье в
соответствии с Протоколом об изменении Преамбулы и Частей II и I
настоящего Соглашения. Однако, если договаривающиеся стороны
найдут неподходящими условия для применения положений этого пункта
в предусматриваемые сроки, они могут назначить более позднюю дату,
при условии, что такая дата не будет более, чем на тридцать дней
позже срока, когда обязательства по Статье VII, Разделы 2, 3 и 4
устава Международного Валютного Фонда станут применимы к
договаривающимся сторонам, членам Фонда, общий объем внешней
торговли которых составляет, по крайней мере, пятьдесят процентов
всего объема внешней торговли всех договаривающихся сторон.
Параграф 4 (e)
Согласовано, что параграф 4 (e) не добавляет каких-либо новых
критериев для установления или сохранения количественных
ограничений по соображениям платежного баланса. Его единственная
цель заключается в том, чтобы обеспечить то, что все внешние
факторы, такие как изменения условий торговли, количественные
ограничения, чрезмерно высокие таможенные тарифы и субсидии,
которые могут способствовать увеличению затруднений с платежным
балансом договаривающейся стороны, применяющей ограничения, будут
полностью приняты во внимание.
К Статье XIII
Параграф 2 (d)
Не было сделано никакого упоминания о "коммерческих
соображениях" в качестве правила для распределения квот, так как
сочтено, что их применение правительственными властями не всегда
было бы целесообразным. Кроме того, в тех случаях, когда это
целесообразно, договаривающаяся сторона могла бы применять эти
соображения при попытке достичь соглашения в соответствии с общим
правилом, изложенным в первой фразе параграфа 2.
Параграф 4
Смотри примечание, относящееся к "особым факторам" в связи с
последним пунктом параграфа 2 Статьи XI.
К Статье XIV
Параграф 1
Положения настоящего параграфа не должны трактоваться таким
образом, чтобы это препятствовало полному рассмотрению
Договаривающимися Сторонами, в ходе консультаций, предусмотренных
параграфом 4 Статьи XVIII, природы, последствий и причин
дискриминации в области импортных ограничений.
Параграф 2
Одна из ситуаций, предусмотренных в параграфе 2, состоит в
том, что договаривающаяся сторона имеет авуары, образовавшиеся в
результате текущих операций, которые она находит невозможным
использовать без дискриминации.
К Статье XV
Параграф 4
Выражение "сводить на нет" должно указать, например, на то,
что нарушение буквы какой-то Статьи настоящего Соглашения путем
валютных мероприятий не должно рассматриваться как нарушение этой
Статьи, если, практически, нет существенного отклонения от целей
этой Статьи. Таким образом, действия договаривающейся стороны,
которая в порядке ее валютного контроля, проводимого в
соответствии с уставом Международного Валютного Фонда, потребует
получения платежей за свой экспорт в своей собственной валюте или
в валюте одного или нескольких членов Международного Валютного
Фонда, не должны считаться противоречащими Статье XI или Статье
XII. Другим примером был бы случай, когда договаривающаяся сторона
указывает на импортной лицензии страну, из которой могут
вывозиться товары, не для цели введения каких-либо дополнительных
элементов дискриминации в своей системе импортных лицензий, а для
проведения в жизнь разрешаемого валютного контроля.
Принимая во внимание доли договаривающихся сторон в торговле
таким товаром за предшествовавший показательный период, а также
любые особые факторы, которые могли повлиять или могут влиять на
торговлю этим товаром.
Далее, с 1 января 1956 года или с самой ранней возможной даты
после этого срока, договаривающиеся стороны должны прекратить
предоставлять прямо или косвенно субсидии в любой форме для
экспорта любого товара, за исключением сырьевых товаров, если в
результате такого субсидирования продажа такого товара на экспорт
будет происходить по более низкой цене, чем сравнимая цена,
назначаемая за аналогичный товар для покупателей на внутреннем
рынке. До 31 декабря 1957 года ни одна договаривающаяся сторона не
должна расширять объем такого субсидирования по сравнению с
объемом, существовавшим на 1 января 1955 года, путем введения
новых или увеличения существующих субсидий.
Договаривающиеся стороны должны время от времени подвергать
рассмотрению действие положений настоящей Статьи с целью проверки
ее эффективности, в свете фактического опыта, в деле осуществления
целей настоящего Соглашения, и во избежание практики
субсидирования, наносящей серьезный ущерб торговле или интересам
договаривающейся стороны.
К Статье XVI
Освобождение экспортированного товара от обложения пошлинами
или налогами, которые уплачиваются, когда аналогичный товар
предназначается для потребления внутри страны, или возмещение
таких пошлин или налогов в сумме, не превышающей внесенную, не
должны рассматриваться как субсидированные.
Раздел B
1. Никакие положения Раздела B не должны исключать
возможности применения договаривающейся стороной множественных
валютных курсов в соответствии с уставом Международного Валютного
Фонда.
2. Для целей Раздела B под "сырьевым товаром" понимается
любой продукт сельского хозяйства, лесного хозяйства или
рыболовства, а также любое минеральное сырье в натуральном виде,
либо подвергшееся такой обработке, которая обычно требуется для
того, чтобы подготовить их для реализации в существенном объеме на
международном рынке.
Параграф 3
1. Тот факт, что договаривающаяся сторона не экспортировала
рассматриваемый товар в течение предшествовавшего показательного
периода, сам по себе не должен помешать этой договаривающейся
стороне обосновать свое право на получение известной доли в
торговле данным товаром.
2. Система стабилизации внутренней цены или доходов
внутренних производителей сырьевого товара вне зависимости от
движения экспортных цен, в результате чего временами товар
продается на экспорт по цене более низкой, чем сравнимая цена,
назначаемая за аналогичный товар для покупателей на внутреннем
рынке, не должна рассматриваться как мероприятие по субсидированию
экспорта в понимании параграфа 3, если договаривающиеся стороны
определяют, что:
(a) эта система имела также своим результатом, или что она
запроектирована таким образом, чтобы иметь своим результатом
продажу товара на экспорт по цене более высокой, чем сравнимая
цена, назначаемая за аналогичный товар для покупателей на
внутреннем рынке; и
(b) что система функционирует таким образом, или что она
запроектирована, чтобы функционировать таким образом, благодаря ли
эффективному регулированию производства или как-нибудь иначе, что
она не стимулирует недолжным образом экспорт или в иных отношениях
не наносит серьезного ущерба интересам других договаривающихся
сторон.
Независимо от такого определения Договаривающимися сторонами,
мероприятия, проводимые согласно такой системе, должны подчиняться
положениям параграфа 3, когда они полностью или частично
финансируются из правительственных средств в дополнение к
средствам, собранным у производителей соответствующего товара.
Параграф 4
Цель параграфа 4 заключается в том, чтобы договаривающиеся
стороны старались до истечения 1957 года достичь соглашения об
отмене с 1 января 1953 года всех оставшихся субсидий; или же, если
это удастся, то достичь соглашения о продлении срока на введение
новых субсидий до ближайшей даты после этого срока, к которой, как
ожидается, они достигнут такого соглашения.
К Статье XVII
Параграф 1
Операции заготовительно-сбытовых организаций, которые созданы
договаривающейся стороной и занимаются закупками и продажами,
должны подчиняться положениям пунктов (a) и ( b).
Деятельность заготовительно-сбытовых организаций, которые
созданы договаривающимися сторонами и которые не производят
закупок или продаж, а только устанавливают правила, относящиеся к
частной торговле, регулируется соответствующими Статьями
настоящего Соглашения.
Назначение государственным предприятием различных цен на
продажу какого-либо товара на различных рынках не запрещается
положениями этой Статьи при условии, что такие различные цены
назначаются по коммерческим соображениям в соответствии с
условиями спроса и предложения на экспортных рынках.
Параграф 1 (a)
Правительственные мероприятия, которые проводятся для
обеспечения стандарта качества и эффективности осуществления
внешней торговли, или для обеспечения привилегий, предоставленных
для эксплуатации национальных природных ресурсов, но которые не
дают права правительству осуществлять контроль над торговой
деятельностью данного предприятия, не являются "исключительными
или специальными привилегиями".
Параграф 1 (b)
Страна, получающая "целевой заем", имеет право рассматривать
этот заем, как "коммерческое соображение" при закупке требуемых
товаров за границей.
Параграф 2
Выражение "товары" относится только к товарам, как они
понимаются в коммерческой практике, и не имеет ввиду включать
покупку или продажу услуг.
Параграф 3
Переговоры, которые договаривающиеся стороны будут согласны
вести в соответствии с этим параграфом, могут иметь своей задачей
снижение таможенных пошлин и других сборов, налагаемых на импорт и
экспорт, или же заключение какой-нибудь другой взаимоприемлемой
договоренности, совместимой с положениями настоящего Соглашения
(см.параграф 4 Статьи II и примечание к этому параграфу).
Параграф 4 (b)
Выражение "импортная наценка" в этом параграфе должно
обозначать разрыв между ценой, назначаемой импортной монополией за
импортированный товар (за вычетом внутренних налогов в смысле
Статьи III, расходов на транспортировку, сбыт и других расходов,
связанных с покупкой, продажей или обработкой, а также прибыли в
разумных пределах), и ценой товара "СИФ".
К Статье XVIII
Договаривающиеся стороны и заинтересованные договаривающиеся
стороны должны соблюдать совершенную секретность в отношении
вопросов, возникающих в порядке настоящей Статьи.
Параграфы 1 и 4
Договаривающиеся стороны, рассматривая вопрос о том,
действительно ли экономика какой-либо договаривающейся стороны
"может обеспечить только низкий уровень жизни", должны принимать
во внимание нормальное состояние такой экономики и не должны
основывать свое определение на исключительных обстоятельствах,
например, таких, которые могут являться результатом временного
существования исключительно благоприятных условий для сбыта
основного экспортного товара или товаров такой договаривающейся
стороны.
2. Выражение "на ранних стадиях развития" не имеется в виду
применять исключительно к тем договаривающимся сторонам, которые
только что приступили к своему экономическому развитию, но также к
договаривающимся сторонам, экономика которых находится в процессе
индустриализации, имеющей целью устранить чрезмерную зависимость
от производства сырьевых товаров.
Параграфы 2, 3, 7, 13 и 22
Указание о создании отдельных отраслей промышленности
относится не только к созданию новой отрасли промышленности, но
также к организации нового вида производства в уже существующей
промышленности, к существенному преобразованию существующей
отрасли промышленности и к существенному расширению производства
существующей отрасли промышленности, которая до этого
удовлетворяла относительно небольшую долю внутреннего спроса. Это
указание охватывает также реконструкцию промышленности, которая
была разрушена или существенно повреждена в результате военных
действий или стихийных бедствий.
Параграф 7 (b)
Изменение или отзыв уступки в порядке параграфа 7 (b)
договаривающейся стороны, иной, чем договаривающаяся сторона,
известившая договаривающиеся стороны в порядке, предусмотренном в
пункте 7 (a), должны быть осуществлены в течение шести месяцев со
дня, когда известившей договаривающейся стороной были приняты
соответствующие действия, и они вступают в силу на тридцатый день
со дня, когда Договаривающиеся стороны были уведомлены о таком
изменении или отмене уступок.
Параграф 11
Вторая фраза в параграфе 11 не должна быть истолкована таким
образом, что от договаривающейся стороны требуется, чтобы она
ослабила или отменила ограничения, если такое ослабление или
отмена создадут после этого условия, оправдывающие,
соответственно, усиление или введение ограничений в порядке
параграфа 9 Статьи XVIII.
Параграф 12 (b)
Дата, о которой говорится в параграфе 12 (b), будет
установлена Договаривающимися сторонами в соответствии с
положениями параграфа 4 (b) Статьи XII настоящего Соглашения.
Параграфы 13 и 14
Признается, что договаривающейся стороне, до принятия ею
решения о введении мероприятия и до уведомления договаривающихся
сторон в соответствии с параграфом 14, может потребоваться
разумный период времени для того, чтобы установить
конкурентоспособность соответствующей отрасли промышленности.
Параграфы 15 и 16
Понимается, что Договаривающиеся стороны пригласят
договаривающуюся сторону, предлагающую осуществить мероприятие в
порядке Раздела C, проконсультироваться с ними в соответствии с
параграфом 16, если с просьбой об этом к Договаривающимся сторонам
обратиться договаривающаяся сторона, торговля которой будет
существенно затронута мероприятием, о котором идет речь.
Параграфы 16, 18, 13 и 22
1. Понимается, что Договаривающиеся стороны могут согласиться
с предложенным мероприятием при соблюдении конкретных условий или
ограничений. Если мероприятие при его применении не будет
соответствовать условиям, на которых было дано согласие
Договаривающиеся сторон, то в этих пределах оно будет считаться
мероприятием, на которое Договаривающиеся стороны не дали
согласия. В тех случаях, когда Договаривающиеся стороны дали
согласие на мероприятие на определенный срок, заинтересованная
договаривающаяся сторона, если она найдет, что требуется сохранить
действие мероприятия на дальнейший период времени для того, чтобы
достигнуть цели, ради которой первоначально была принята эта мера,
может просить Договаривающиеся стороны продлить срок действия
мероприятия, в соответствии с положениями и процедурами Разделов C
и D, в зависимости от обстоятельств дела.
2. Ожидается, что Договаривающиеся стороны, как правило,
будут воздерживаться от согласия на проведение мероприятия,
которое, по-видимому, причинит серьезный ущерб экспорту товара, от
которого в значительной мере зависит экономика договаривающейся
стороны.
Параграфы 18 и 22
Выражение, "что интересы других договаривающихся сторон
защищены в достаточной степени", имеет в виду обеспечить
достаточно широкие рамки для рассмотрения в каждом отдельном
случае наиболее подходящего метода защиты таких интересов. Такой
подходящий метод, может, например, выражаться в форме
дополнительной уступки, предоставляемой договаривающейся
стороной,прибегнувшей к положениям разделов C и D на срок, пока
сохраняется в силе отклонение от других Статей настоящего
Соглашения, или в форме временного приостановления другой
договаривающейся стороной, о которой говорится в параграфе 18,
действия уступки, существенно равноценной по своему значению
ухудшению условий торговли, вызванному принявшей меры, о которой
идет речь. Такая договаривающаяся сторона может иметь право
защитить свои интересы путем такого временного приостановления
уступки; при условии, что это право не должно осуществляться
тогда, когда речь идет о мероприятии, введенном договаривающейся
стороной, подпадающей под положения параграфа 4 (a), и
Договаривающиеся стороны установят, что объем предложенной
компенсационной уступки является достаточным.
Параграф 19
Положения параграфа 19 имеют в виду охватить случаи, когда
отрасль промышленности существует сверх "разумного периода
времени", о котором говорится в примечании к параграфам 13 и 14, и
они не должны быть истолкованы таким образом, чтобы лишить
договаривающуюся сторону, подпадающую под положения параграфа 4
(a) Статьи XVIII, ее права прибегнуть к другим положениям Раздела
C, включая параграф 17, в отношении вновь созданной отрасли
промышленности, даже если она получила выгоду от случайной защиты
в результате импортных ограничений в целях сохранения равновесия
платежного баланса.
Параграф 21
Любая мера, принятая в соответствии с положениями параграфа
21, должна быть немедленно отменена, если мероприятие,
предпринятое в соответствии с параграфом 17, было отменено, либо
если Договаривающиеся стороны дали согласие на предложенную меру
по истечении срока в девяносто дней, указанного в параграфе 17.
К Статье XX
Пункт (h)
Исключение, предусмотренное в этом пункте, распространяется
на любое товарное соглашение, которое соответствует принципам,
утвержденным Экономическим и Социальным Советом в его резолюции
39(IV) от 28 марта 1947 года.
К Статье XXIV
Параграф 9
Понимается, что положения Статьи I требуют, чтобы, когда
товар, импортированный на территорию страны-члена таможенного
союза или зоны свободной торговли по преференциальной ставке
таможенной пошлины, реэкспортируется на территорию другой
страны-члена такого союза или зоны, последняя должна взимать
пошлину, равную разнице между уже уплаченной пошлиной и более
высокой пошлиной, которая должна бы быть уплачена, если бы товар
был ввезен непосредственно на ее территорию.
Параграф 11
Меры, принятые Индией и Пакистаном в целях выполнения
окончательных соглашений о торговле между ними, после того как они
договорятся об этом, могут отступать от отдельных положений
настоящего Соглашения, но в целом эти меры должны соответствовать
целям Соглашения.
К Статье XXVIII
Договаривающиеся стороны и каждая заинтересованная
договаривающаяся сторона должны организовать проведение
переговоров и консультаций с соблюдением наибольшей возможной
секретности для того, чтобы избежать преждевременного раскрытия
подробностей предполагаемых тарифных изменений. Договаривающиеся
стороны должны быть немедленно информированы о всех изменениях в
национальных таможенных тарифах, происходящих в результате
применения настоящей Статьи.
Параграф 1
1. Если Договаривающиеся стороны устанавливают период, иной,
чем трехлетний период, то договаривающаяся сторона может
действовать в соответствии с параграфом 1 или параграфом 3 Статьи
XXVIII в первый день после истечения такого другого периода, и,
если только Договаривающиеся стороны снова не установят иного
периода, то дальнейшие периоды после истечения такого
установленного Договаривающимися сторонами периода должны быть
предположительно в три года.
2. Положение, что с 1 января 1958 года или начиная с других
дат, определенных в порядке параграфа 1, договаривающаяся сторона
"может... изменить или изъять уступку" означает, что с этого дня и
с первого дня по истечении каждого периода изменяется юридическое
обязательство такой договаривающейся стороны в соответствии со
Статьей II; это не означает, что изменения в ее таможенном тарифе
должны обязательно вступить в силу с этого дня. Если изменение
тарифа в результате переговоров, предпринятых в силу настоящей
Статьи, отсрочено, то равным образом может быть отсрочено
вступление в силу любых уступок, представленных в компенсацию.
3. Не ранее шести месяцев и не позже трех месяцев до 1 января
1958 года или до срока истечения любого последующего периода
договаривающаяся сторона, желающая изменить или изъять уступку,
включенную в соответствующий Список, должна уведомить об этом
Договаривающиеся стороны. В этом случае Договаривающиеся стороны
должны определить, с какой договаривающейся стороной или с какими
договаривающимися сторонами должны состоятся переговоры или
консультации, о которых говорится в параграфе 1. Любая
договаривающаяся сторона, которая будет таким образом определена,
должна участвовать в таких переговорах или консультациях с
договаривающейся стороной - заявителем в целях достижения
соглашения до истечения периода. Любое продление подтвержденного
срока действия Списков относится к Спискам с изменениями,
внесенными в них после таких переговоров в соответствии с
параграфами 1, 2 и 3 Статьи XXVIII. Если Договаривающиеся стороны
организуют многосторонние тарифные переговоры в течение
шестимесячного периода до 1 января 1958 года или до любой другой
даты, установленной в соответствии с параграфом 1, они должны при
организации таких переговоров предусмотреть необходимые процедуры
для проведения переговоров, о которых говорится в указанном
параграфе.
4. Цель, обуславливающая участие в переговорах
договаривающейся стороны, заинтересованной как главный поставщик,
в дополнение к договаривающейся стороне, с которой первоначально
была согласована уступка, заключается в том, чтобы обеспечить
договаривающейся стороне, занимающей более крупную долю в
торговле, затронутой уступкой, чем договаривающаяся сторона, с
которой первоначально была согласована уступка, действенную
возможность для охраны ее права, которым она пользуется в силу
настоящего Соглашения. С другой стороны, не имеется в виду, чтобы
переговоры приняли такой объем, который создал бы излишние
трудности для ведения переговоров и достижения соглашения в
порядке Статьи XXVIII, либо усложняя применение настоящей Статьи в
будущем к уступкам, которые явятся результатом переговоров в
порядке настоящей Статьи. Соответственно, Договаривающиеся стороны
должны определить, что договаривающаяся сторона имеет
заинтересованность как главный поставщик только в том случае, если
эта договаривающаяся сторона в продолжение разумного периода
времени до начала переговоров занимала более крупную долю на рынке
договаривающейся стороны - заявителя, чем договаривающаяся
сторона, с которой первоначально была согласована уступка, или же,
по мнению Договаривающиеся сторон, занимала бы такую более крупную
долю в условиях отсутствия дискриминационных количественных
ограничений, действующих в договаривающейся стороне - заявителе.
Поэтому для Договаривающиеся сторон было бы неуместным определять,
что более, чем одна договаривающаяся сторона имеет
заинтересованность как главный поставщик, или в исключительных
случаях, когда имеется почти полное равенство в размере торговли,
что более, чем две договаривающиеся стороны имеют такую
заинтересованность.
5. Несмотря на определение в примечании 4 к параграфу 1
заинтересованности как главного поставщика, Договаривающиеся
стороны могут в виде исключения определить, что договаривающаяся
сторона имеет заинтересованность как главный поставщик, если
уступка, о которой идет речь, затрагивает торговлю, составляющую
основную долю всего экспорта такой договаривающейся стороны.
6. Не имеется в виду, чтобы условие об участии в переговорах
договаривающейся стороны, имеющей заинтересованность как главный
поставщик, и о консультации с договаривающиеся стороной,
существенно заинтересованной в уступке, которую договаривающаяся
сторона заявитель должна была уплатить в компенсацию или
пострадать от ответных мер в большем размере, чем составляет
изъятие или изменение уступки, оцениваемые в свете условий
торговли на момент внесения предложений об изъятии или изменении с
учетом дискриминационных количественных ограничений, действующих в
договаривающейся стороне заявителе.
7. Выражение "существенный интерес" не поддается точному
определению и, соответственно, может представить затруднения для
Договаривающиеся сторон. Однако имеется в виду, чтобы оно
толковалось как охватывающее только те договаривающиеся стороны,
которые занимают или, при отсутствии дискриминационных
количественных ограничений, затрагивающих их экспорт, занимали бы,
как можно было бы с разумным основанием полагать, значительную
долю на рынке договаривающейся стороны, намеревающейся изменить
или изъять уступку.
Параграф 4
1. Любое заявление о получении разрешения вступить в
переговоры должно сопровождаться представлением надлежащих
статистических и других данных. Решение по каждому такому
заявлению должно приниматься в течение тридцати дней с момента его
подачи.
2. Признается, что разрешение некоторым договаривающимся
сторонам, которые в большей степени зависят от относительно
небольшого числа сырьевых товаров и для которых тариф является
существенным средством разностороннего развития их экономики или
важным источником дохода, вести нормальным путем переговоры об
изменении или изъятии уступок только в порядке параграфа 1 Статьи
XXVIII, может заставить их в это время сделать такие изменения или
изъятия, которые с точки зрения длительных перспектив окажутся
ненужными. Во избежание такого положения Договаривающиеся стороны
должны разрешить любой такой договаривающейся стороне, в порядке
параграфа 4, вступить в переговоры, если только они не найдут, что
это приведет, или будет существенно содействовать, такому
повышению уровней таможенных пошлин, что это может угрожать
устойчивости Списков, приложенных к настоящему Соглашению, либо
вызвать чрезмерное нарушение международной торговли.
3. Ожидается, что переговоры, разрешенные в порядке параграфа
4 для изменения или изъятия уступки в отношении одной тарифной
позиции, или очень небольшой группы позиций, нормально могут быть
завершены в течение шестидесяти дней. Однако признается, что такой
срок будет недостаточным в случаях, связанных с переговорами об
изменении или изъятии уступок в отношении большого числа позиций,
и в таких случаях, следовательно, для Договаривающиеся сторон
уместно установить более длительный срок.
К Статье XXVIII Bis
Параграф 3
Подразумевается, что ссылка на потребности фискального
характера включает значение пошлин как источника бюджетного
дохода, в особенности пошлин, установленных в первую очередь в
интересах обеспечения бюджетных поступлений, или пошлин,
установленных на товары, которые могут заменить подлежащие
обложению фискальными пошлинами товары, чтобы предотвратить
уклонение от уплаты таких пошлин.
К Статье XXIX
Параграф 1
Главы VII и VIII Гаванского Устава исключены из параграфа 1
ввиду того, что они, в основном, излагают организационные
принципы, функции и процедуру Международной торговой организации.
К Части IV
Слова "развитые договаривающиеся стороны" и слова "менее
развитые договаривающиеся стороны" в том виде, как они применяются
в части IV, следует понимать как относящиеся к развитым и менее
развитым странам, которые являются сторонами Генерального
соглашения по тарифам и торговле.
К Статье XXXVI
Параграф 1
Основанием данной статьи являются цели, изложенные в Статье I
в том виде, как она будет исправлена Разделом A пункта 1 Протокола
поправок к части I и к Статьям XXIX и XXX после вступления в силу
данного Протокола.
Параграф 4
Выражение "сырьевые продукты" включает сельскохозяйственные
продукты, см.пункт 2 примечания к Статье XVI, Раздел B.
Параграф 5
Программа всестороннего развития вообще будет включать
усиление деятельности по обработке сырьевых продуктов и развитию
обрабатывающих предприятий, принимая во внимание положение
конкретной договаривающейся стороны, а также мировые перспективы
производства и потребления различных сырьевых товаров.
Параграф 8
Следует понимать, что фраза "не ожидают взаимности" означает
в соответствии с целями, изложенными в данной статье, что от менее
развитых договаривающихся сторон, учитывая положение с торговлей в
прошлом, не ожидается в процессе торговых переговоров внесения
вклада, который не соответствует развитию этих стран, их
финансовым и торговым нуждам.
Этот пункт будет применяться в случае принятия действий в
соответствии с Разделом A Статьи XVIII, Статьей XXVIII Bis (Статья
XXIX должна вступить в силу после внесения в нее поправки,
изложенной в Разделе A пункта 1 Протокола поправок к Части I и
Статьям XXIX и XXX), Статьи XXXIII или любой другой процедуры в
соответствии с настоящим Соглашением.
К Статье XXXVII
Параграф 1 (a)
Этот пункт будет применяться в случае переговоров о снижении
или устранении тарифов или других ограничительных постановлений
торговли согласно Статьям XXVIII, XXVIII Bis (Статья XXIX должна
вступить в силу после внесения поправки, изложенной в Разделе A
пункта 1 Протокола поправок к Части I и Статьям XXIX и XXX) и
Статье XXXIII, а также в связи с другими действиями, направленными
на такое снижение или устранение, которое договаривающиеся стороны
смогут предпринять.
Параграф 3 (b)
1. Другие меры, упоминающиеся в данном пункте, могли бы
включать шаги, направленные на содействие внутренним структурным
изменениям, на поощрение потребления определенных товаров или на
введение мер содействия торговле.
2. Настоящий Протокол передается договаривающимися сторонами
на хранение Исполнительному секретарю Договаривающиеся сторон
участниц Генерального соглашения. Он открыт для присоединения до
31 декабря 1965 года путем подписания или иным способом
договаривающихся сторон Генерального соглашения и правительств,
которые предварительно присоединились к Генеральному соглашению,
причем период, в течение которого настоящий Протокол может быть
принят договаривающейся стороной или правительством, может быть
продлен далее установленной даты по решению Договаривающиеся
сторон.
3. Принятие настоящего Протокола в соответствии с положениями
пункта 2 рассматривается как принятие поправок, изложенных в
пункте 1, в соответствии с положениями Статьи XXX Генерального
Соглашения.
4. После принятия Протокола двумя третями правительств,
которые к тому времени являлись договаривающимися сторонами,
поправки, изложенные в пункте 1, вступают в силу в соответствии с
положениями Статьи XXX Генерального Соглашения.
5. Поправки, изложенные в пункте 1, вступают в силу между
правительством, временно присоединившимся к Генеральному
соглашению, и правительством, являющимся одной из договаривающихся
сторон, а также между двумя предварительно присоединившимися
правительствами, когда эти поправки приняты обоими такими
правительствами; при этом оговаривается, что поправки не вступают
в силу до вступления в силу соглашения о предварительном
присоединении между двумя правительствами или до вступления в силу
поправок в соответствии с положениями параграфа 4.