МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Р О З' Я С Н Е Н Н Я
05.09.2005 N 55-36/2000
Головним розпорядникам
бюджетних коштів,
Національному банку
України, Пенсійному фонду
України, Фондам
соціального страхування,
Міністерству економіки
Автономної Республіки
Крим, головним управлінням
економіки обласних,
Київської та
Севастопольської міських
державних адміністрацій
Міністерство економіки України надає офіційні роз'яснення
щодо застосування окремих положень Закону України "Про закупівлю
товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) з
урахуванням змін, внесених народними депутатами України Законом
України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави"
(N 2664 ( 2664-15 ) від 16.06.2005).
Зазначений Закон N 2664 ( 2664-15 ) від 16.06.2005 офіційно
був опублікований 22 липня 2005 року в газеті "Голос України".
Зміни до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за
державні кошти" ( 1490-14 ) (далі - Закон), крім змін до статті 38
Закону, набувають чинності з 23 серпня 2005 року. Зміни до статті
38 Закону набули чинності з 22 липня 2005 року.
Звертаємо увагу, що відповідно до рішення Конституційного
Суду України від 09.02.99 N 1-рп/99 ( v001p710-99 ) надання
зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути
передбачено шляхом прямої вказівки про це в Законі або іншому
нормативно-правовому акті.
Враховуючи, що така вказівка у вказаному Законі N 2664
( 2664-15 ) відсутня, вважається, що його дія не поширюється
на правовідносини суб'єктів господарювання (насамперед, замовників
і виконавців), які склалися до 23.08.2005 року.
Таким чином, якщо процедура закупівлі розпочата до дати
набрання чинності Закону ( 1490-14 ), то вона здійснюється до
свого завершення відповідно до встановленого на день початку
процедури закупівлі порядку. Днем початку процедури закупівлі
вважається:
1) для процедур відкритих і двоступеневих торгів - день
відправлення для публікації оголошення про проведення торгів;
2) для процедур торгів з обмеженою участю та закупівлі в
одного постачальника - день відправлення запрошення до участі у
процедурі;
3) для процедури запиту цінових пропозицій - день
відправлення запиту на участь у процедурі запиту цінових
пропозицій.
Щодо термінології Закону ( 1490-14 )
Стаття 1 Закону ( 1490-14 ) доповнена новими термінами:
генеральний замовник; закупівля на засадах міжвідомчої
координації; кваліфікаційна документація і кваліфікаційна
пропозиція (документація і пропозиція, що готуються у разі
проведення попередньої кваліфікації); строк дії тендерної
(цінової) пропозиції.
Крім того, зміни торкнулися поняття "замовник торгів" та
"державна закупівля". Так, замовником є розпорядник державних
коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом
( 1490-14 ), при цьому замовником вважається суб'єкт, тендерний
комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно
укладає з переможцем договір про закупівлю, крім випадків
здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації, а
державною закупівлею - придбання замовником товарів, робіт і
послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом, при
цьому здійснення закупівлі одним замовником в інтересах іншого
забороняється, крім випадків здійснення закупівлі товарів на
засадах міжвідомчої координації.
Таким чином, законодавчо встановлено можливість проведення
процедур закупівель тендерним комітетом розпорядника державних
коштів вищого рівня (генерального замовника) для укладення
договорів розпорядниками нижчого рівня в межах застосування
механізму міжвідомчої координації.
Розширено та конкретизовано визначення терміну "послуги", до
яких віднесено також консультаційні послуги, до яких належать
послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою,
підготовкою висновків і рекомендацій.
Із поняття терміну "тендерний комітет" вилучено норму щодо
обов'язкового щорічного проходження навчання всіх членів тендерних
комітетів. Натомість у статті 12 Закону ( 1490-14 ) передбачено
проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань
організації та здійснення процедур закупівель нових членів
тендерного комітету протягом шести місяців з моменту вступу до
тендерного комітету. При цьому, повторне підвищення кваліфікації
або навчання здійснюється не рідше одного разу кожні два роки.
Порядок організації навчання та підвищення кваліфікації
визначається уповноваженим органом.
Щодо сфери застосування Закону ( 1490-14 )
Вартісні межі, що застосовуються в Законі ( 1490-14 ) в
основному змінені з іноземної валюти (євро) на національну
(гривня).
Зокрема, нижня вартісна межа, починаючи з якої з 23 серпня
2005 року необхідно застосовувати процедури закупівлі, становитиме
30 тисяч гривень (у разі придбання товарів або послуг) та
300 тисяч гривень (у разі закупівлі робіт).
Однією з найважливіших новацій Закону ( 1490-14 ) є
розширення кола суб'єктів, які повинні застосовувати норми цього
Закону при здійсненні закупівель товарів, робіт, послуг.
Так, Законом ( 1490-14 ) встановлений обов'язковий порядок
застосування процедур, визначених цим Законом до закупівлі
товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та
господарськими товариствами, в яких державна частка акцій
перевищує 50 відсотків, з урахуванням особливостей та в порядку,
визначених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, обмежень щодо джерела фінансування таких
закупівель не встановлено (тобто це стосується і закупівель за
власні кошти вказаних суб'єктів), однак особливості таких
закупівель обов'язково повинні бути визначені окремою постановою
Кабінету Міністрів України. Таким чином, до затвердження рішення
Уряду про визначення особливостей та порядку застосування процедур
державних закупівель вказаною категорією державних суб'єктів
господарювання порядок здійснення закупівель за їх власні кошти
може визначатися керівними органами управління таких підприємств
(товариств).
Зазначений порядок наразі опрацьовується у відповідних
міністерствах для подання до Кабінету Міністрів України.
Щодо планування державних закупівель
Закон доповнено новою статтею 2 (2) ( 1490-14 ) "Стадії
державних закупівель та їх планування".
Згідно цієї статті закупівлі повинні здійснюватися відповідно
до річного плану, який затверджується замовником не пізніше ніж у
місячний строк після затвердження кошторису (програми, плану
використання державних коштів).
Річний план повинен бути надісланий до уповноваженого органу
та оприлюднений в інформаційній системі в мережі Інтернет протягом
15 календарних днів з дати його затвердження.
Щодо спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої
влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг
Змінами до статті 3 Закону ( 1490-14 ) визначено, що функції
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
координації закупівель товарів, робіт і послуг (далі -
уповноважений орган) здійснюються центральним органом виконавчої
влади, який є головним (провідним) органом у системі центральних
органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної
державної політики економічного і соціального розвитку України.
Відповідно до Указу Президента України від 23 жовтня
2000 року N 1159/2000 ( 1159/2000 ) "Про Міністерство економіки
України" головним (провідним) органом у системі центральних
органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної
державної політики економічного і соціального розвитку України є
Мінекономіки України.
Таким чином уповноваженим органом є Міністерство економіки
України.
Змінами, внесеними до Закону ( 1490-14 ), доповнено та
уточнено перелік функцій спеціально уповноваженого органу.
Так, новою функцією, покладеною на уповноважений орган, є
проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних
коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель.
Статтю 3 ( 1490-14 ) також доповнено нормами, якими розширено
коло повноважень уповноваженого органу, зокрема, щодо визначення
своїм рішенням форми річного плану закупівель за державні кошти;
реєстру отриманих тендерних пропозицій; порядку проведення
перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних
коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель та
взаємодії з правоохоронними органами.
Наразі готується проект наказу Мінекономіки, яким будуть
прийняті вказані рішення, а наказом Мінекономіки, МВС, СБУ від
29.07.2005 N 221/615/415 ( z0898-05 ) вже затверджено порядок
взаємодії між цими органами щодо контролю у сфері державних
закупівель.
Щодо змін, які стосуються порядку оприлюднення інформації про
державні закупівлі
Згідно доповнень, внесених до частини першої статті 4 (1)
Закону ( 1490-14 ), замовник зобов'язаний забезпечити прозорість
здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення інформації
щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти за
допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет, а саме
розмістити:
- річні плани державних закупівель (протягом 15 календарних
днів з дати його затвердження);
- оголошення про закупівлю та її результати чи про проведення
попередньої кваліфікації;
- протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій (протягом
п'яти робочих днів з дати розкриття тендерних пропозицій);
- звіт про результати здійснення процедури закупівлі,
включаючи всі додатки до нього (протягом 10 календарних днів з
дати його затвердження);
- інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її
надходження до замовника (разом зі звітом про результати
здійснення процедури закупівлі).
Крім цього, відповідно до частини другої статті 29 Закону
( 1490-14 ), замовник зобов'язаний оприлюднити в інформаційній
системі в мережі Інтернет акцепт та письмове повідомлення про
результати торгів.
Замовники зобов'язані розміщувати перелічені вище документи
послідовно принаймні в одній з інформаційних систем в мережі
Інтернет. При цьому у цій інформаційній системі мають бути
розміщені всі без винятку документи, що передбачені цією статтею.
Вибір інформаційної системи здійснюється замовником на
конкурентних засадах самостійно в порядку, визначеному самим
замовником, а будь-який примус стосовно вибору тієї чи іншої
системи не допускається.
Відповідно до змін, внесених до частини четвертої статті
4 (1) ( 1490-14 ), замовник оприлюднює інформацію про державні
закупівлі в інформаційних системах в мережі Інтернет шляхом її
направлення до таких систем у паперовому або електронному вигляді.
Відповідно до положень нової статті 4 (2) ( 1490-14 )
інформаційна система у мережі Інтернет повинна:
- мати технічний регламент - документ, що визначає порядок
функціонування системи та вимоги щодо роботи в цій системі;
- забезпечувати підтримку багатомовності, у тому числі
українською та англійською мовами;
- мати побудовану комплексну систему захисту інформації;
- використовувати засоби технічного захисту інформації, які
мають експертні висновки Департаменту спеціальних
телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки
України;
- мати атестат відповідності Комплексній системі захисту
інформації Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та
захисту інформації Служби безпеки України;
- виконувати функції, встановлені частиною другою статті
4 (1) Закону ( 1490-14 ) (зокрема: бути сукупністю програмних
засобів з власною адресою в мережі Інтернет, забезпечувати доступ
до інформаційних ресурсів, забезпечує збирання, накопичення,
передачу та обробку інформації щодо державних закупівель
замовників з усіх адміністративно-територіальних одиниць України;
відповідати встановленим законодавством вимогам щодо захисту
державної інформації);
- надавати можливість здійснення електронних державних
закупівель в режимі on-line (у режимі реального часу) відповідно
до вимог, визначених цим Законом ( 1490-14 ), з використанням
промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на
процесах (способах) перетворення даних при електронному
оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів,
перетворенні даних при відображенні електронного документообігу;
автоматизованого здійснення державних закупівель.
Згідно положень статті 4 (2) ( 1490-14 ) уповноважений орган
зобов'язаний вести перелік інформаційних систем у мережі Інтернет,
які відповідають зазначеним вище вимогам. До затвердження переліку
замовники торгів самостійно вибирають інформаційні системи в
мережі Інтернет для розміщення в них інформації, відповідно до
вимог, встановлених Законом, у тому числі з урахуванням постанови
Кабінету Міністрів України від 04.01.2002 N 3 ( 3-2002-п ) "Про
Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність
органів виконавчої влади".
Також Мінекономіки вважає за доцільне головним розпорядникам
бюджетних коштів вжити відповідні заходи щодо технічного та
криптографічного захисту інформації власних інформаційних систем
згідно з законодавчими нормами, встановленими ДСТСЗІ СБУ, а саме -
Положенням про державну експертизу в сфері технічного захисту
інформації, затвердженим наказом ДСТСЗІ СБУ від 29.12.99 N 62
( z0040-00 ).
Щодо публікації оголошень про здійснення закупівлі
Новелою статті 8 Закону ( 1490-14 ) є запровадження ще одного
офіційного видання, в якому публікуються оголошення про
заплановану закупівлю чи проведення попередньої кваліфікації
учасників інформаційного бюлетеня, який видає Тендерна палата
України. У зв'язку з цим зазнали змін також статті 17, 18 Закону.
Таким чином, замовник може опублікувати оголошення про
заплановану закупівлю чи проведення попередньої кваліфікації
учасників в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель",
або в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України.
Слід звернути увагу, що при виявленні фактів невиконання або
порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в
інформаційних системах у мережі Інтернет вищезазначені редакції
мають право не приймати оголошення для публікації.
Щодо умов захисту вітчизняного ринку
Стаття 6 Закону ( 1490-14 ) викладена у новій редакції, яка
зокрема:
- доповнена положеннями, що передбачають надання
преференційної поправки до ціни тендерної пропозиції, поданої не
тільки підприємствами громадських організацій інвалідів та
кримінально-виконавчої системи, а і підприємствами всіх форм
власності, де кількість інвалідів, які мають там основне місце
роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової
чисельності штатних працівників облікового складу за рік;
- доповнена положеннями, які передбачають, що у випадках
закупівлі переліку товарів, робіт і послуг, визначених Кабінетом
Міністрів України, що закуповуються у підприємств, які переважно
використовують працю інвалідів, розпорядники державних коштів
зобов'язані запрошувати до таких закупівель виключно підприємства
громадських організацій інвалідів, підприємства всіх форм
власності, де кількість інвалідів, які мають там основне місце
роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової
чисельності штатних працівників облікового складу за рік, якщо
вони є виробниками таких товарів, робіт і послуг;
- надає виключне право участі у закупівлі
сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва
вітчизняним товаровиробникам сільськогосподарської продукції.
Зазначена норма застосовується у разі коли замовником у оголошенні
чи запрошенні до тендеру предметом закупівлі визначається
відповідна сільськогосподарська продукція вітчизняного
виробництва. В іншому випадку участь у процедурі закупівлі мають
право приймати всі заінтересовані суб'єкти підприємницької
діяльності.
Щодо нової процедури закупівлі
Законом введена нова процедура здійснення закупівлі - торги
із зменшенням ціни (редукціон), якою доповнено статтю 13
( 1490-14 ). При цьому варто звернути увагу, що у відповідності до
статті 14 Закону зазначена процедура визначена поряд з відкритими
торгами основною процедурою здійснення державних закупівель, однак
застосування редукціону має обмеження, оскільки можливе у разі
закупівлі товарів чи послуг, для яких існує постійно діючий ринок
і які виробляються чи виконуються не за окремо розробленими
специфікаціями, за умови, що очікувана вартість їх закупівлі
перевищує 100 тисяч гривень.
Умови та порядок застосування процедури торгів із зменшенням
ціни (редукціон) визначені в новому розділі III (1) ( 1490-14 )
"Процедура торгів із зменшенням ціни (редукціон)".
Щодо особливостей застосування деяких процедур закупівель
Поправки, внесені до статті 14 Закону ( 1490-14 ), стосуються
змін граничних вартісних меж, з яких застосування процедури торгів
з обмеженою участю та процедури закупівлі у одного учасника
потребують погодження.
Так, вартісну межу, з якої застосування процедури торгів з
обмеженою участю потребує погодження, змінено з суми,
еквівалентної 100 тисячам євро на суму, яка перевищує 500 тисяч
гривень, а для застосування процедури закупівлі в одного
учасника - з суми, еквівалентної 5 тисячам євро для товарів і
послуг та 20 тисячам євро для робіт на суму, яка перевищує
30 тисяч гривень для товарів та послуг та 300 тисяч гривень для
робіт.
Крім цього, згідно доповнень до статті 33 Закону ( 1490-14 ),
додатковою новою умовою застосування процедури закупівлі у одного
учасника є підтвердження замовником факту повторної відміни торгів
внаслідок надходження пропозиції від одного і того ж учасника, або
ненадходження жодної пропозиції.
Також слід зазначити, що статтю 32 Закону ( 1490-14 ), яка
визначає порядок застосування процедури запиту цінових пропозицій
(котирувань) викладено в новій редакції.
Серед нововведень можна виділити наступні:
- змінена вартісна межа для застосування цієї процедури до
суми, що не перевищує 100 тисяч гривень;
- зменшена кількість учасників, яким необхідно надсилати
запит щодо цінових пропозицій (котирувань) із п'яти до трьох;
- запит щодо цінових пропозицій (котирувань) замовник може
або надсилати учасникам, або розміщувати в інформаційних системах
у мережі Інтернет;
- запроваджені основні вимоги, які повинен містити запит;
- обов'язковість складення протоколу під час розкриття
пропозицій, та надання його копії всім учасникам на їх запит
протягом одного робочого дня після отримання відповідного запиту;
- договір про закупівлю в результаті проведеної процедури
запиту цінових пропозицій має бути укладений у строк не раніше ніж
через три робочих дні з дня відправлення письмового повідомлення
всім учасникам про результати здійснення процедури і не пізніше 14
робочих днів з дня визначення переможця.
Щодо здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої
координації
Відповідно до нового абзацу двадцять четвертого статті 1
Закону ( 1490-14 ) закупівля на засадах міжвідомчої координації -
це здійснення закупівлі з використанням механізму взаємодії
генерального замовника і замовників у порядку, встановленому
Законом.
При цьому генеральним замовником є орган державної влади,
державна установа, організація чи підприємство, які призначені
Кабінетом Міністрів України відповідальними за організацію і
проведення процедур закупівлі на засадах міжвідомчої координації в
інтересах замовників та виконують їх функції відповідно до цього
Закону ( 1490-14 ).
Загальні правила здійснення закупівлі на засадах міжвідомчої
координації визначені у новій статті 14 (1) Закону ( 1490-14 )
"Закупівля товарів на засадах міжвідомчої координації".
Згідно цієї статті Закону ( 1490-14 ) Кабінет Міністрів
України затверджує своїм рішенням:
- перелік товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої
координації;
- порядок здійснення закупівлі на засадах міжвідомчої
координації;
- генерального замовника.
Якщо у планах двох і більше головних розпорядників коштів
державного бюджету передбачається закупівля одного з товарів, які
закуповуються на умовах міжвідомчої координації загальною вартістю
більше 700 тисяч гривень, уповноважений орган має подати до
Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення генерального
замовника.
Генеральний замовник відповідно до зазначеної вище статті:
- здійснює процедури закупівлі відповідних товарів згідно із
законодавством та визначає учасників - переможців процедури
закупівлі;
- інформує всіх заінтересованих головних розпорядників коштів
державного бюджету України про результати процедур закупівлі;
- після отримання від замовників повідомлень про акцепт
тендерних пропозицій та укладення договору або відмову в акцепті
тендерних пропозицій подає уповноваженому органу і усім
заінтересованим замовникам звіт про результати здійснення процедур
закупівлі із зазначенням у ньому всіх замовників.
Головні розпорядники укладають договори закупівлі товарів з
учасниками, що визначені генеральним замовником переможцями за
результатами здійснених ним процедур закупівлі, крім випадків,
коли товар не відповідає вимогам головного розпорядника коштів
Державного бюджету України щодо його технічних характеристик,
якості, умов поставки, ціни тощо. У цьому разі головний
розпорядник має право відмовитися від укладення договору
закупівлі, поінформувавши про це генерального замовника, і
самостійно здійснити процедуру закупівлі такого товару.
Застосування механізму міжвідомчої координації для закупівель
за кошти місцевих бюджетів може провадитися через діяльність так
званих "єдиних" тендерних комітетів з урахуванням положень наказу
Мінекономіки від 26.12.2000 N 280 ( z0020-01 ) "Про затвердження
Положення про порядок створення та головні функції тендерних
комітетів щодо організації та проведення процедур закупівель
товарів, робіт і послуг за державні кошти".
Щодо попередньої кваліфікації при проведенні торгів з
обмеженою участю
З Закону ( 1490-14 ) виключена стаття 16 "Попередня
кваліфікація учасників". Натомість введена нова стаття 181
"Попередня кваліфікація при проведенні торгів з обмеженою участю".
На відміну від попередньої редакції нова стаття містить більш
деталізований та чіткий порядок проведення попередньої
кваліфікації, а саме:
- введено нове поняття "кваліфікаційна документація", яка
надається учасникам торгів для підготовки ними кваліфікаційної
пропозиції;
- визначені основні відомості, які має містити кваліфікаційна
документація;
- визначені строки та порядок подання кваліфікаційних
пропозицій.
Слід відмітити, що попередня кваліфікація має здійснюватися
виключно перед застосуванням торгів з обмеженою участю. При цьому
замовник має право проводити торги з обмеженою участю і без
попередньої кваліфікації.
Щодо громадського контролю у сфері державних закупівель
Закон ( 1490-14 ) доповнено новим розділом II (1)
"Громадський контроль у сфері державних закупівель", якою зокрема
передбачена діяльність Тендерної палати України. Тендерна палата
України за своїм статусом є неприбутковою спілкою громадських
організації, що діє згідно з чинним законодавством України.
За отриманою Міністерством економіки інформацією, спілка
громадських організацій "Тендерна палата України" була
зареєстрована Київським міським управлінням юстиції 19 квітня
2005 року N 0044-2005 - Г.О. Голова правління Тендерної палати
України - Фадєєв Олег Васильович. Місцезнаходженням та місцем
діяльності Тендерної палати України є місто Київ. Тендерна палата
України розташована за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 6.
Тендерна палата України безкоштовно:
- розробляє методичні матеріали щодо організації та
проведення розпорядниками державних коштів торгів (тендерів);
- надає пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових
актів у сфері державних закупівель;
- організовує конференції, "круглі столи", семінари з питань
державних закупівель;
- забезпечує розгляд скарг комісією по розгляду скарг при
Тендерній палаті України в порядку, передбаченому цим Законом
( 1490-14 );
- надає висновки з питань державних закупівель;
- здійснює інші види діяльності, передбачені статтею 17 (3)
Закону ( 1490-14 ).
Висновок Тендерної палати України надається протягом
30 календарних днів з дня отримання відповідного запиту в порядку,
встановленому Тендерною палатою України. Надання запитів і
звернень Тендерній палаті України є добровільним, а її висновки
носять рекомендаційний характер.
Відповідно до Закону ( 1490-14 ) за діяльністю Тендерної
палати України встановлюється державний нагляд, який здійснюється
спеціально створеною Наглядовою радою, що складається з
представників уповноваженого органу, Міністерства фінансів
України, Міністерства юстиції України, Головного
контрольно-ревізійного управління України, Рахункової палати,
Антимонопольного комітету України, Державного казначейства
України, а також народних депутатів України та інших осіб,
визначених Тендерною палатою України. Повноваження Наглядової ради
визначені статтею 17 (5) Закону та статутом Тендерної палати
України.
Щодо тендерного забезпечення та забезпечення виконання
договору
Відповідно до змін, внесених до статей 23 та 25 Закону
( 1490-14 ), вимоги внесення тендерного забезпечення та внесення
учасником-переможцем під час укладення договору про закупівлю
забезпечення його виконання не є обов'язковими.
У частині другій статті 23 Закону ( 1490-14 ) внесені зміни
щодо розміру тендерного забезпечення, а саме тендерне забезпечення
становить не більше одного відсотка очікуваної вартості у разі
проведення торгів на закупівлю робіт та не більше п'яти відсотків
у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах,
визначених тендерною документацією.
У разі, якщо замовником дозволяється подавати тендерні
пропозиції щодо частин предмета закупівлі (лота), розмір
тендерного забезпечення встановлюється замовником виходячи з
очікуваної вартості предмета закупівлі по кожному лоту.
Щодо особливостей порядку подання, розкриття, оцінки та
порівняння тендерних пропозицій
Новим доповненням статті 24 Закону ( 1490-14 ) є норма,
згідно якої кожен учасник має право подати тільки одну тендерну
пропозицію (у тому числі до визначеного у тендерній документації
лота), а також може подати альтернативну тендерну пропозицію, якщо
це передбачено тендерною документацією. Одержана тендерна
пропозиція вноситься замовником до реєстру, форма якого
визначається уповноваженим органом.
До статті 26 Закону ( 1490-14 ) внесені зміни, згідно яких до
участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій замовником
повинні бути допущені, крім інших суб'єктів, також представники
державних органів державної влади (у тому числі депутати всіх
рівнів).
Відповідно до нової редакції частини сьомої статті 26 Закону
( 1490-14 ) основним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна.
У разі ж якщо закупівля має складний або спеціалізований характер
(у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень,
експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), крім
основного критерію (найнижча ціна), застосовуються й інші, зокрема
такі, як: досвід роботи та кваліфікація учасника щодо предмета
закупівлі, післяпродажне обслуговування, експлуатаційні витрати,
передача технологій та підготовка управлінських, наукових і
виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у
тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів, для
виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що
пропонуються учасником.
Треба зазначити, що змінений перелік критеріїв оцінки не є
виключним і відповідно можуть застосовуватись й інші критерії
(строк поставки, якість та функціональні характеристики, умови
розрахунків тощо), але найбільше значення та питому вагу буде мати
ціна - не менше 70 відсотків.
Щодо відхилення тендерних пропозицій, відміни торгів чи
визнання торгів такими, що не відбулися
Змінами до статті 27 Закону ( 1490-14 ) доповнено перелік
підстав, за яких замовник зобов'язаний відхилити тендерну
пропозицію, а саме коли:
- учасник не надав тендерного забезпечення, якщо його надання
було передбачено в тендерній документації;
- учасник не оплатив тендерну документацію, якщо така плата
була встановлена.
Крім того, в Законі ( 1490-14 ) визначені і випадки
відхилення тендерних пропозицій при проведенні замовником
процедури запиту цінових пропозицій (котирувань). Відповідно до
частини сьомої статті 32 Закону замовник відхиляє пропозиції, якщо
вони не відповідають вимогам замовника, зазначеним у запиті, або
учасник своїми діями призвів до виникнення обставин, зазначених у
статті 7 цього Закону.
З урахуванням внесених змін до статті 28 Закону ( 1490-14 )
порушення вимог цього Закону щодо оприлюднення інформації є також
підставою для відміни торгів.
Крім того, статтю 28 Закону ( 1490-14 ) доповнено важливим
положенням, відповідно до якого торги відміняються частково (за
лотом), якщо було подано менше двох тендерних пропозицій до
відповідного лота.
Зміни торкнулися також і випадків, коли торги можуть
визнаватися замовником такими, що не відбулися. Відтепер, у разі
якщо в результаті відхилення тендерних пропозицій до оцінки
допущено тендерну пропозицію лише одного учасника навіть за
наявності альтернативної тендерної пропозиції, замовник може
визнати торги такими, що не відбулися.
Щодо основних вимог до договору про закупівлю
Змінами до статті 34 Закону ( 1490-14 ) передбачено, що
замовник укладає договори про закупівлю після затвердження
відповідного бюджету. При цьому істотною умовою договору про
закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від
реального фінансування видатків.
Одночасно змінами до Закону ( 1490-14 ) визначено, що умови
договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної
(цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі,
крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції при проведенні
торгів із зменшенням ціни (редукціону), та не повинні змінюватися
після підписання договору про закупівлю, крім випадків,
передбачених цим Законом.
Щодо порядку розгляду скарг
З урахуванням змін, внесених до статті 36 ( 1490-14 ), право
на оскарження дій замовника торгів тепер має не тільки будь-який
учасник процедури закупівлі, а і інша особа, яка вважає, що
замовником було порушено процедури закупівлі, встановлені цим
Законом.
Також, змінами доповнено перелік підстав, які не можуть бути
об'єктом оскарження, а саме:
- встановлення вимоги щодо нотаріального посвідчення
договору;
- будь-які витрати, понесені учасником у процесі здійснення
процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю.
Згідно положень статті 37 Закону ( 1490-14 ) у новій
редакції, скарга з приводу порушень замовником процедури закупівлі
або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності може подаватися
скаржником замовнику, уповноваженому органу, Тендерній палаті
України.
Якщо скарга подається уповноваженому органу, другий примірник
скарги скаржник направляє комісії по розгляду скарг при Тендерній
палаті України для підготовки нею відповідного висновку.
Новою редакцією статті передбачено прийняття відповідного
висновку комісією по розгляду скарг при Тендерній палаті України
протягом 15 робочих днів та протягом 2 робочих днів з дня його
затвердження направлення уповноваженому органу для врахування при
прийнятті відповідного рішення про задоволення або незадоволення
скарги. Ступінь врахування цього висновку визначається
уповноваженим органом при прийнятті рішення за скаргою відповідно
до законодавства.
У випадку розгляду скарги замовником торгів, рішення про
результат такого розгляду надсилається протягом трьох робочих днів
уповноваженому органу та комісії по розгляду скарг при Тендерній
палаті України.
Також, статтею ( 1490-14 ) встановлені нові строки
повідомлення учасників, яких стосується скарга, та скаржника про
результати розгляду скарги - замість п'яти робочих днів, замовник
або уповноважений орган повинні повідомити учасників та скаржника
протягом трьох робочих днів після отримання скарги та прийняття
рішення щодо розгляду скарги відповідно.
Найближчим часом будуть прийняті підзаконні акти, необхідні
для реалізації відповідних положень Закону ( 1490-14 ). Крім
цього, у зв'язку з недостатнім врахуванням Законом "Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткових гарантій
захисту фінансових інтересів держави" (N 2664 ( 2664-15 ) від
16.06.2005 р.) положень відповідного Урядового законопроекту
N 3519-1 від 04.04.2005 на виконання доручень Прем'єр-міністра
України підготовлено проект Закону "Про внесення змін до Закону
України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти",
який незабаром буде передано до Верховної Ради України як
невідкладний для прийняття.
Перший заступник
Міністра економіки України С.Романюк