УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
13.10.2005 N 20375/7/15-1117
Державні податкові
адміністрації в Автономній
Республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі
Щодо податкового обліку витрат
на проїзд в маршрутному таксі
Державна податкова адміністрація України у зв'язку із
численними запитами платників податків, органів державної
податкової служби на місцях та з метою належної організації
адміністрування податку на прибуток повідомляє щодо податкового
обліку витрат на проїзд в маршрутному таксі.
Відповідно до підпункту 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (далі -
Закон) до валових витрат, зокрема, включаються витрати на
відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з
таким платником податку або є членами керівних органів платника
податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд
(включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад,
так за місцем відрядження.
Абзацом другим цього підпункту, зокрема, передбачено, що
зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат
платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що
засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або
транспортних рахунків багажних квитанцій).
Не включається до складу витрат платника податку готівка,
витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї
статті, також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих
витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.
При цьому, пунктом 1.7 розділу 1 Інструкції про службові
відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом
Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59 ( z0218-98 ) та
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 31.03.98 за
N 218/2658, витрати на проїзд до місця відрядження і назад
відшкодовуються у розмірі вартості проїзду повітряним,
залізничним, водним і автомобільним транспортом загального
користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із
придбанням проїздних квитків і користуванням постільними речами в
поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" від
05.04.01 N 2344 ( 2344-14 ) (далі - Закон N 2344) зокрема,
визначено, що автомобільні транспортні засоби перевізників, що
використовуються ними для надання послуг з перевезень пасажирів і
вантажів, відносяться до автомобільного транспорту загального
користування. При цьому послуги пасажирського автомобільного
транспорту загального користування поділяються на автобусні, таксі
та вантажо-пасажирські перевезення пасажирів та багажу (стаття 35
Закону N 2344).
Відповідно до статті 35 Закону N 2344 ( 2344-14 ) автобусні
перевезення - це переміщення людей і багажу за допомогою
автобусів. Внутрішні перевезення пасажирів на автобусних маршрутах
загального користування здійснюються у звичайному (основний вид
перевезень) і експресному режимах руху та у режимі маршрутного
таксі (додаткові види перевезень). Так, маршрутні таксі здійснюють
перевезення пасажирів з обов'язковим наданням їм місць для сидіння
та з висадкою і посадкою пасажирів на їх вимогу.
Підпунктом 2.3.1 п. 2.3 розділу другого Ліцензійних умов
провадження господарської діяльності з надання послуг з
перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом
загального користування (крім надання послуг з перевезення
пасажирів та їх багажу на таксі), затверджених наказом Державного
комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва
та Міністерства транспорту України від 18.12.03 N 136/985
( z1259-03 ), передбачено, що суб'єкти господарювання, які надають
послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним
транспортом загального користування (крім надання послуг з
перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), відповідно до
отриманої ліцензії повинні дотримуватися норм чинного
законодавства про автомобільний транспорт і забезпечувати,
зокрема, виконання Правил надання послуг пасажирського
автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету
Міністрів України від 18.02.97 N 176 ( 176-97-п ) (далі -
Правила).
Згідно з пунктом 19 зазначених Правил ( 176-97-п )
пасажирський перевізник здійснює перевезення пасажирів за
квитками, форма яких затверджується в установленому законодавством
порядку. Статтею 38 Закону N 2344 ( 2344-14 ) визначено, що для
пасажира квиток на проїзд в автобусі і на перевезення багажу (для
пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка) є
документом на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах
загального користування.
Що стосується визначення терміна "таксі", то відповідно до
статті 1 Закону N 2344 ( 2344-14 ) під цим поняттям слід розуміти
спеціальний легковий автомобіль, обладнаний таксометром і
призначений для перевезення пасажирів та їх багажу в
індивідуальному порядку.
При цьому відповідно до пункту 2 Правил ( 176-97-п )
таксометр - це реєстратор розрахункових операцій, яким оснащується
таксі для надання пасажиру інформації щодо оплати поїздки. Водій
зобов'язаний видати пасажиру чек про оплату його поїздки (пункт 42
Правил).
Також слід зазначити, що надання послуг з перевезення
пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального
користування підлягає ліцензуванню згідно з пунктом 33 ст. 9
Закону України "Про ліцензування певних видів господарської
діяльності" від 01.06.2000 N 1775 ( 1775-14 ), а ліцензування
послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі здійснюється
відповідно до пункту 34 цієї статті.
Таким чином, режим маршрутного таксі є одним з видів
внутрішніх перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального
користування. В цьому режимі здійснюються перевезення пасажирів з
обов'язковим наданням їм місць для сидіння та з висадкою і
посадкою пасажирів на їх вимогу. Документом на перевезення
пасажирів на автобусних маршрутах загального користування для
пасажира є квиток на проїзд в автобусі і на перевезення багажу,
форма якого затверджується в установленому законодавством порядку,
(для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).
При цьому витрати на проїзд до місця відрядження і назад
автобусними маршрутами загального призначення (одним з видів яких
є маршрутне таксі) відшкодовуються в розмірі вартості такого
проїзду.
На відміну маршрутного таксі, таксі є окремим видом
автомобільного транспорту загального користування, а не одним з
видів автобусних перевезень. Таксі обладнане таксометром (для
надання пасажиру інформації щодо оплати поїздки) і призначене для
перевезення пасажирів та їх багажу в індивідуальному порядку;
водій зобов'язаний видати пасажиру чек про оплату його поїздки.
При цьому витрати в розмірі вартості такого проїзду до місця
відрядження і назад не відшкодовуються.
Таким чином, оскільки поняття "маршрутне таксі" не є тотожним
до поняття "таксі", це зумовлює різні підходи в оподаткуванні
витрат на проїзд в таких видах автомобільного транспорту.
Враховуючи викладене вище, витрати на відрядження фізичних
осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку або
є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних
витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення
багажу) в маршрутному таксі як до місця відрядження і назад, так і
за місцем відрядження включаються до складу валових витрат
платника податку на підставі абзацу першого пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5
Закону ( 334/94-ВР ) за умови дотримання абзацу другого цього
підпункту. Що стосується таких витрат на відрядження, здійснених
на проїзд в таксі, то зазначені витрати не включаються до складу
валових витрат платника податку та фінансуються за рахунок власних
коштів.
Заступник голови ДПА України В.Ревун