НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Департамент з питань запобігання використанню
банківської системи для легалізації кримінальних
доходів та фінансування тероризму
Л И С Т
02.11.2005 N 48-016/899-10917
Департамент банківського
регулювання і нагляду,
Головні управління НБУ в
Автономній Республіці Крим,
по місту Києву та Київській
області,
територіальні управління
НБУ,
банки України та їх філії,
Український
кредитно-банківський союз
Асоціація українських банків
Національний банк України, використовуючи закріплене у пункті
1 статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність"
( 2121-14 ) (далі - Закон про банки) право адміністративного
регулювання, вважає за необхідне висловити наступні рекомендації
щодо порядку ідентифікації банками фізичних осіб-власників
істотної участі акціонерних товариств, акції яких випущені на
пред'явника.
Обов'язок банків ідентифікувати таких осіб визначений
частиною шостою статті 64 Закону про банки ( 2121-14 ).
Насамперед слід відмітити, що відповідно до статті 25 Закону
України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) до акціонерних
товариств належать відкриті акціонерні товариства та закриті
акціонерні товариства. При цьому, згідно статті 27 цього ж Закону
закрите акціонерне товариство має право випускати лише іменні
акції. З огляду на вказане надаємо рекомендації щодо ідентифікації
банками фізичних осіб-власників істотної участі відкритих
акціонерних товариств (далі - акціонерні товариства).
Відповідно до статті 159 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) вищим органом акціонерного товариства є загальні збори
акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його
акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.
При цьому, акціонери (їхні представники), які беруть участь у
загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів,
що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах.
Зважаючи на викладене, інформацією про власників акцій на
пред'явника акціонерного товариства - клієнта банку володіє
виконавчий орган акціонерного товариства, який веде облік
акціонерів (їх представників), що беруть участь у загальних зборах
акціонерів товариства.
Слід зазначити, що відповідно до частини восьмої статті 41
Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) загальні
збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери,
що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків
голосів. У зв'язку з цим на день проведення загальних зборів у
виконавчого органу акціонерного товариства або реєстратора може
бути відсутня інформація про інших акціонерів, які не взяли участь
у загальних зборах.
Крім того, частина перша статті 158 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) передбачає, що товариство має право випускати
привілейовані акції (не більше двадцяти п'яти відсотків у
загальному обсязі статутного капіталу), які відповідно до частини
п'ятої статті 4 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"
( 1201-12 ) позбавляють їх власників права на участь в управлінні
акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом.
У зв'язку з цим рекомендуємо банкам витребувати від органів
управління акціонерних товариств інформацію про осіб, які
отримували дивіденди за підсумками попереднього календарного року
(відповідно до статті 9 Закону України "Про цінні папери та
фондову біржу" ( 1201-12 ) дивіденди по акціях виплачуються один
раз на рік за підсумками календарного року в порядку,
передбаченому статутом акціонерного товариства).
Враховуючи, що акції на пред'явника у відповідності до
законодавства України обертаються вільно і передаються шляхом
вручення іншій особі, рекомендуємо банкам відносити такого клієнта
до категорії великого ризику (щодо проведення ним операцій з
легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом) та вимагати від
клієнта подання інформації щодо його власників після кожних
проведених загальних зборів акціонерів.
Водночас у разі, якщо банки здійснюють депозитарну діяльність
зберігача цінних паперів, рекомендуємо запропонувати клієнтам -
акціонерним товариствам вирішити питання щодо зберігання банками
їх акцій. Це дозволить знизити ризик менеджменту підприємств, що
може виникнути внаслідок скуповування третіми особами контрольного
пакету акцій підприємств, а також ризик роботи банків з цими
клієнтами, оскільки надасть можливість банкам володіти інформацією
про власників акціонерних товариств.
Слід також зауважити, що законодавством на клієнта банку
покладено обов'язок надавати необхідні для ідентифікації документи
і відомості. У зв'язку з цим, банк у разі ненадання клієнтом
необхідних документів чи відомостей або умисного подання
неправдивих відомостей про себе відмовляє клієнту у його
обслуговуванні (стаття 64 Закону про банки ( 2121-14 ).
Заступник Голови В.Л.Кротюк