МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Л И С Т
09.12.2005 N 77-36/2840
Міністерству економіки
Автономної Республіки Крим,
головним управлінням
економіки обласних, міських
у Києві та Севастополі
державних адміністрацій
У зв'язку з чисельними запитами Міністерство економіки
відповідно до статті 3 Закону України "Про закупівлю товарів,
робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (далі - Закон) надає
офіційні роз'яснення щодо окремих питань застосування
законодавства про державні закупівлі для доведення до відома
розпорядників коштів місцевих бюджетів.
Щодо проведення закупівель на початку року
до затвердження кошторису
Статтею 2-2 Закону ( 1490-14 ) визначені стадії державних
закупівель, зокрема:
1) затвердження кошторису (програми, плану використання
державних коштів);
2) затвердження річного плану державних закупівель;
3) обрання і проведення процедур закупівель на підставі
затвердженого кошторису (програми, плану використання державних
коштів) та річного плану державних закупівель.
Закупівлі здійснюються відповідно до річного плану, який
затверджується замовником не пізніше ніж у місячний строк після
затвердження кошторису (програми, плану використання державних
коштів).
Разом з цим, Законом ( 1490-14 ) не встановлено прямого
обмеження щодо виключної послідовності вказаних стадій, що
дозволяє здійснювати відповідні підготовчі заходи за стадіями
окремо.
Коли бюджетні призначення на поточний рік не затверджені,
слід керуватись статтею 46 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ),
згідно з якою щомісячні видатки Державного бюджету України не
можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених законом про
Державний бюджет України на попередній бюджетний період.
Відповідно, план державних закупівель та обрання і проведення
процедур закупівель (або рішення замовника про незастосування норм
Закону ( 1490-14 ) складаються замовником, виходячи з 1/12 обсягу
видатків, визначених законом про Державний бюджет України на
попередній бюджетний період.
У свою чергу, пунктом 45 постанови Кабінету Міністрів України
від 28.02.2002 N 228 ( 228-2002-п ) "Про затвердження Порядку
складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання
кошторисів бюджетних установ" визначено, що у разі, коли бюджетний
розпис на наступний рік не затверджено в установлений
законодавством термін, в обов'язковому порядку складається
тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи
складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, які
затверджуються їх керівниками. Тому, виходячи з обсягів коштів,
затверджених у тимчасовому розписі, замовник складає тимчасовий
план державних закупівель, обирає і проводить виходячи з нього
відповідну процедуру закупівлі.
Після затвердження та доведення кошторису на рік замовник
затверджує річний план державних закупівель, який у свою чергу
повинен включати закупівлі, здійснені відповідно до статті 46
Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) або тимчасового розпису.
При цьому, обрання і проведення нових процедур закупівель повинно
здійснюватися замовником без урахування обсягів закупівель,
здійснених до затвердження кошторису на рік.
У разі, якщо наприкінці року замовник має намір провести
процедуру закупівлі для забезпечення потреб на наступний рік, або
на початку року, то у даному випадку такий замовник може провести
процедуру закупівлі виходячи з її очікуваної річної вартості за
умови, що у договорі про закупівлю та у проекті договору про
закупівлю, який є невід'ємною складовою тендерної документації, (у
запиті - при здійсненні процедури запиту цінових пропозицій) буде
передбачений відповідний порядок його виконання в залежності від
обсягів реального фінансування, передбачених у кошторисі
організації. При цьому, виходячи з частини першої статті 23
Бюджетного кодексу ( 2542-14 ) у договорі необхідно обов'язково
передбачити умову виникнення платіжних зобов'язань замовника при
наявності відповідного бюджетного призначення.
Щодо комунальних підприємств
Новою частиною п'ятою статті 2 Закону ( 1490-14 ) (у редакції
Закону від 16.06.2005 N 2664 ( 2664-15 ) передбачено поширення
цього Закону на закупівлі, що здійснюються державними і казенними
підприємствами та господарськими товариствами з часткою державної
власності більше 50 відсотків. При цьому, обмежень щодо джерела
фінансування таких закупівель не встановлено - тобто це стосується
закупівель за власні кошти вказаних суб'єктів (не бюджетні кошти,
одержані від господарської діяльності), однак особливості
закупівель за власні кошти обов'язково повинні бути визначені
окремою постановою Кабінету Міністрів України. Натомість, вказана
спеціальна норма не містить вказівки на її застосування такою
категорією суб'єктів, як комунальні підприємства, тобто з
урахуванням норми частини дев'ятої статті 78 Господарського
кодексу ( 436-15 ) вказаним Законом не встановлені якісь окремі
особливості діяльності комунальних унітарних підприємств.
У разі ж витрачання комунальними підприємствами бюджетних
коштів на закупівлю як одержувачами бюджетних коштів, норми Закону
( 1490-14 ) застосовуються повністю без обмежень.
Наразі підготовлений Мінекономіки відповідний проект
постанови Кабінету Міністрів України, яким визначено особливий
порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг державними
(казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в яких
державна частка акцій перевищує 50 відсотків, погоджений з
відповідними органами управління державним майном та поданий до
Кабінету Міністрів України. Ознайомитись з проектом можна на сайті
Мінекономіки (www.me.gov.ua).
Щодо внесення змін до договору про закупівлю
Процедурні особливості укладення договорів про закупівлю
продукції за державні кошти регламентуються статтями 29, 32 (для
процедури запиту цінових пропозицій), 33 (для процедури закупівлі
у одного учасника) та 34 Закону України "Про закупівлю товарів,
робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ). Крім вказаних
переважно процедурних особливостей загальні умови договорів про
закупівлю передбачають їх укладення у письмовій формі відповідно
до положень Цивільного кодексу ( 435-15 ) згідно з умовами
проведення торгів, викладеними замовником у тендерній документації
або запиті цінових пропозицій, та параметрами акцептованої
тендерної (цінової) пропозиції (у разі закупівлі в одного
учасника - умови погоджуються сторонами за результатами проведення
переговорів). При цьому відповідно до абзацу третього частини
третьої статті 34 умови договору не повинні відрізнятись і
змінюватися всупереч умовам тендерної документації.
Водночас відповідно до положень цивільного законодавства
зміна договірних умов, у тому числі ціни у процесі виконання
договору, допускається лише у випадках і на умовах, встановлених
відповідним договором або законом (Глава 53 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ). При цьому вимоги щодо можливості коригування
умов договору, що повинно базуватися на чіткому переліку підстав
об'єктивного характеру незалежних від сторін договору, мають бути
попередньо передбачені в основних умовах договору, які є
невід'ємною обов'язковою складовою тендерної документації (згідно
із статтею 21 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і
послуг за державні кошти" ( 1490-14 ).
Таким чином, протягом дії договору сторони за взаємною
домовленістю можуть коригувати його умови у встановленому в
договорі порядку та за умови підтвердження настання обумовлених
підстав об'єктивного характеру (зміни у законодавстві, перегляд та
затвердження в законодавчому порядку нових тарифів у галузі тощо).
При цьому слід підкреслити, що виникнення підстав для внесення
змін до ціни договору на момент їх внесення повинно бути в
обов'язковому порядку документально підтверджено у формі,
встановленій за домовленістю сторін, а дії замовника повинні чітко
ґрунтуватися на додержанні принципів державних закупівель,
зазначених у статті 2-1 Закону ( 1490-14 ).
Заступник Міністра економіки
України В.Ігнащенко