ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                 13.12.2005  N 14798/5/16-1516-26


     Державна податкова   адміністрація   України   на   виконання
доручення  Секретаріату  Президента  України від  14.11.2005  року
N 03-02/4480  розглянула  Ваш  лист  від 23.09.2005 р. N 13/13-271
щодо оподаткування податком на додану вартість, і повідомляє.

     Підпунктом 3.2.1 пункту 3.2  статті  3  Закону  України  "Про
податок  на  додану вартість" ( 168/97-ВР ) (з урахуванням змін та
доповнень,  далі  -  Закон)  встановлено,   що   не   є   об'єктом
оподаткування   операції   з   діяльності  з  управління  активами
відповідно до Закону.

     Відповідно до абзацу шостого  статті  4  Закону  України  від
30.10.96 р. N 448/96 ( 448/96-ВР ) "Про державне регулювання ринку
цінних  паперів  в  Україні"  діяльністю  з  управління   активами
вважається  діяльність,  що здійснюється за винагороду компанією з
управління  активами  на  підставі   відповідного   договору   про
управління активами, які належать інвесторам на праві власності.

     Діяльність з   управління  активами,  крім  названого  Закону
( 168/97-ВР   ),   регулюється   також   Законами   України:   від
19.06.2003 р.   N   978-IV  (  978-15  )  "Про  фінансово-кредитні
механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з
нерухомістю",  від  12.07.2001  р.  N  2664-III  (  2664-14 ) "Про
фінансові  послуги  та  державне  регулювання  ринків   фінансових
послуг"   та   іншими   законодавчими  актами  України  і  повинна
здійснюватися на підставі відповідної ліцензії.

     Відповідно до  статті  2  розділу  I  Закону   України   "Про
фінансово-кредитні  механізми  і управління майном при будівництві
житла  та  операціях  з  нерухомістю"  (  978-15  )  управитель  -
фінансова  установа,  яка здійснює управління майном,  отриманим у
довірчу власність за договором управління майном.

     Отже, для  права  використання  підпункту  3.2.1  пункту  3.2
статті  3  Закону  (  168/97-ВР  )  необхідне виконання двох умов:
управитель повинен мати статус  фінансової  установи  та  отримати
відповідну ліцензію.

     Відповідно до  статті  2  Закону  України від 24.06.2004 року
N 1875-IV ( 1875-15 ) "Про житлово-комунальні послуги":
     балансоутримувач будинку,  споруди,  житлового  комплексу або
комплексу будинків і споруд (далі -  балансоутримувач)  -  власник
або  юридична  особа,  яка  за  договором  з  власником утримує на
балансі відповідне майно,  а також веде бухгалтерську, статистичну
та іншу передбачену законодавством звітність,  здійснює розрахунки
коштів,  необхідних  для  своєчасного  проведення  капітального  і
поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим
майном і несе  відповідальність  за  його  експлуатацію  згідно  з
законом;
     власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або
комплексу  будинків  і  споруд  (далі  -  власник)  -  фізична або
юридична особа,  якій належить право  володіння,  користування  та
розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом
або комплексом будинків і споруд,  зареєстроване  у  встановленому
законом порядку;
     управитель -  особа,  яка  за  договором   з   власником   чи
балансоутримувачем   здійснює   управління   будинком,   спорудою,
житловим комплексом або  комплексом  будинків  і  споруд  (далі  -
управління   будинком)  і  забезпечує  його  належну  експлуатацію
відповідно до закону та умов договору.

     Пунктом 2 статті 23 названого Закону ( 1875-15  )  визначено,
що власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися
та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору
балансоутримувачу або управителю.

     Тобто, договір,    заключений   між   балансоутримувачем   та
власниками житла,  є договором доручення або довірчого управління,
винагорода, отримана в результаті виконання якого, оподатковується
ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.

 Заступник Голови                                       С.І.Лекарь