Закон «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон) дає таке визначення податкового кредиту (п. 1.16 ст. 1): податковий кредит — сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом.
Умови та порядок надання податкового кредиту визначені у ст. 5 Закону. Наказом Державної податкової адміністрації від 22.09.2003 р. за № 442 затверджено Інструкцію про податковий кредит.
Згідно зі ст. 5 Закону право платника податку на податковий кредит виникає за наслідками звітного податкового року. Право на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, починаючи від дня набуття чинності Законом, має платник податку — резидент України, який має ідентифікаційний номер.
При цьому загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата, тому податковий кредит застосовується виключно до доходів, одержаних протягом року платником податку у вигляді заробітної плати.
Необхідно наголосити: якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Також правом на податковий кредит не можуть скористатися самозайняті особи — платники податку, які є суб'єктами підприємницької діяльності або здійснюють незалежну професійну діяльність та не є найманими особами у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Крім того, податковий кредит не можуть одержувати військовослужбовці та інші особи, які згідно із умовами оплати праці одержують доходи, відмінні від заробітної плати.
До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.
Платник податку, який бажає скористатися правом на податковий кредит за підсумками звітного року, повинен до 1 квітня наступного року подати річну податкову декларацію до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси (місце постійного або переважного проживання платника податку, місце податкової реєстрації платника податку, визначене згідно з законодавством) про суму загального річного оподатковуваного доходу та вказати в ній підстави, суми та підтвердні документи щодо податкового кредиту.
Перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту, наведено у п. 5.3. ст. 5 Закону. При цьому згідно з п. 22.1. ст.22 Прикінцевих положень Закону лише частина з названих витрат дозволена до включення до складу податкового кредиту за підсумками 2005 року.
Витрати, які дозволено включати до складу податкового кредиту за підсумками 2005 року:
1. Сума коштів або вартість майна, переданих платником податку як пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більшим п'яти відсотків від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік. (пп. 5.3.2. п. 5.3 ст. 5 Закону).
2. Сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (пп. 5.3.3. п. 5.3. ст. 5 Закону).
Зокрема, підпункт 6.5.1. ст. 6 Закону визначає розмір доходу (виплат), який не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. У 2005 році ця сума становила 630 грн. (453 грн. х 1,4).
Для цілей Закону членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Підставою для включення платником податку до податкового кредиту сум коштів, сплачених за навчання, є наявність у нього відповідних документів, що підтверджують сплату ним цих сум, наприклад таких, як платіжне доручення на безготівкове перерахування коштів; або квитанція банку чи відділення зв'язку; або довідка працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу на його навчання або навчання інших членів його сім'ї першого ступеня споріднення до навчальних закладів; копії договору з навчальним закладом тощо.
Загальна сума коштів, сплачена платником податку на користь навчального закладу протягом звітного податкового року, яку платник податку або члени його сім'ї першого ступеня споріднення мають право включити до податкового кредиту, не повинна перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень, та помноженої на кількість місяців (повних або неповних) навчання протягом такого звітного податкового року. У 2005 р. — 7560 грн. (630 грн. х 12 міс).
3. Суми витрат платника податку із:
— штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у шлюбі з донором, чи ні;
— оплати вартості державних послуг, включаючи сплату державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини (пп. 5.3.6. п.5.3. ст. 5 Закону).
4. Сума витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування {пп. 5.3.5 п.5.3. ст. 5 Закону):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок чи за їх сукупністю — суму, визначену у підпункті 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону;
б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю — 50 відсотків суми, визначеної у підпункті 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону, у розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї. Якщо платник податку або члени його сім'ї першого ступеня споріднення були застраховані їх працедавцями або працедавці є вкладниками недержавних пенсійних фондів чи пенсійних депозитних рахунків на їх користь згідно з п. п. «б» підпункту 4.2.4 п. 4.2 ст. 4 Закону, то гранична сума, встановлена підпунктом «а» або «б» цього підпункту, зменшується для відповідної застрахованої особи або учасника недержавного пенсійного фонду на суму страхових внесків або внесків до недержавних пенсійних фондів чи на пенсійні депозитні рахунки, сплачених її працедавцем протягом такого звітного податкового року.
Якщо члени сім'ї платника першого ступеня споріднення самостійно застрахували такі ж ризики за окремим страховим договором або він є вкладником недержавного пенсійного фонду за окремим пенсійним контрактом, то:
— платник податку не має права включати до складу податкового кредиту суму, визначену у підпункті «б» підпункту 5.3.5 п. 5.3 стосовно такого члена сім'ї;
— такий член сім'ї має право включити до складу свого податкового кредиту суму страхових (пенсійних) внесків (премій), сплачених за таким окремим страховим договором чи пенсійним контрактом на умовах підпункту «б» підпункту 5.3.5 п. 5.3.