ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ
Л И С Т
18.03.2005 N 26-06/139-2326
Управлінням Державного
казначейства в Автономній
Республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі
Щодо деяких питань застосування
законодавства у сфері
державних закупівель
Державне казначейство України узагальнило роз'яснення
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель і
надсилає їх до відома та використання в роботі.
1. Згідно із запланованими коштами у поточному році були
проведені торги, визначені переможці та укладені між сторонами
(замовником і переможцем торгів) договори про закупівлю.
Враховуючи реальні надходження, виникає ризик невиконання у
поточному році договірних зобов'язань з боку замовника. Чи можливо
виконати ці договірні зобов'язання у наступному році? (лист
Мінекономіки від 29.12.2004 N 55-37/190 ( v7_19569-04 )
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (далі - Кодекс) зобов'язання має виконуватися належним
чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших
актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та
вимог - відповідно до встановлених норм ділового обороту.
Згідно зі статтею 629 цього Кодексу ( 435-15 ) договір є
обов'язковим для виконання сторонами. У свою чергу стаття 530
Кодексу встановлює, якщо у зобов'язанні визначений строк (термін)
його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене вище, у разі якщо сторони не мали змоги
виконати у повному обсязі зобов'язання, які виникли з договору з
незалежних від них причин, у тому числі у зв'язку з недостатнім
фінансуванням, сторони мають виконувати свої зобов'язання
відповідно до умов цього договору (отримувати продукцію та
здійснювати оплату до повного виконання своїх зобов'язань) без
проведення додаткових процедур закупівель, якщо первинний договір
не припинив дію у встановленому порядку.
Якщо термін дії договору обмежений календарним роком,
замовник має право, за погодженням іншої сторони, здійснити
пролонгацію договору (до моменту закінчення його дії) шляхом
укладання додаткової угоди, при цьому усі інші умови основного
(первинного) договору повинні залишитися незмінними, зокрема, щодо
загальної кількості товару (вона не повинна перевищувати
кількості, на яку була проведена процедура закупівлі і укладено
відповідний договір).
Розширення обсягів предмета договору, тобто виконання
додаткових поставок, є новим предметом договору і така закупівля
повинна здійснюватися за процедурами, визначеними Законом України
"Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"
( 1490-14 ).
2. Яким чином слід проводити процедури закупівлі для
забезпечення нагальної потреби на перше півріччя наступного року,
щоб уникнути перебою у постачанні продукції першої необхідності,
якщо затвердження рішення про бюджет відбувається у грудні
поточного року, а кошториси організацій затверджуються у
січні - березні наступного року? (лист Мінекономіки від 21.12.2004
N 55-37/1838 ( v1838569-04 )
Замовник може опублікувати оголошення про проведення торгів у
кінці поточного року (якщо порядок проведення відповідної
процедури закупівлі потребує опублікування оголошення) і провести
процедуру закупівлі. Однак варто враховувати, що згідно зі статтею
26 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за
державні кошти" ( 1490-14 ) (далі - Закон) загальний строк
здійснення оцінки, порівняння та визначення переможця торгів не
повинен перевищувати 30 робочих днів після дня розкриття тендерних
пропозицій, а відповідно до статті 29 Закону договір про закупівлю
укладається з переможцем торгів не пізніше ніж через 21 робочий
день з дня акцепту. Порушення цього терміну призводить до
недійсності договору (стаття 34 Закону).
Тому замовник може провести процедуру закупівлі виходячи з її
очікуваної річної вартості за умови, якщо у договорі про закупівлю
та в основних умовах договору про закупівлю, що є невід'ємною
складовою тендерної документації (у запиті - при здійсненні
процедури запиту цінових пропозицій), буде передбачений
відповідний порядок його виконання в залежності від обсягів
реального фінансування, передбачених у кошторисі організації. При
цьому, виходячи з частини першої статті 23 Бюджетного кодексу
( 2542-14 ) України, у договорі необхідно обов'язково передбачити
умову виникнення платіжних зобов'язань замовника за наявності
відповідного бюджетного призначення.
Разом з тим, якщо замовнику протягом року необхідно здійснити
додаткову закупівлю продукції, то вона здійснюється на загальних
засадах відповідно до Закону ( 1490-14 ), оскільки додаткова
закупівля є новим предметом договору.
Разом з цим, пунктом 45 постанови Кабінету Міністрів України
від 28.02.2002 N 228 ( 228-2002-п ) "Про затвердження Порядку
складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання
кошторисів бюджетних установ" визначено, що у разі коли бюджетний
розпис на наступний рік не затверджено в установлений
законодавством термін, в обов'язковому порядку складається
тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи
складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, які
затверджуються їх керівниками. Тому, виходячи з обсягів коштів,
затверджених у тимчасовому розписі, замовник для забезпечення
оперативної потреби саме на період проведення відкритої процедури
може обрати і провести процедуру запиту цінових котирувань,
виходячи з обсягу предмета закупівлі на вказаний період.
Подальшу процедуру відкритих торгів замовник проводить без
урахування обсягу зазначеної закупівлі.
Перший заступник Голови Н.П.Пашина