ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
03.03.2006 N 3991/7/16-1117
ДПА у м. Києві
Щодо документів, які є підставою
для податкового кредиту у разі надання
нерезидентом послуг резиденту
на митній території України
Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо
окремих питань справляння податку на додану вартість і повідомляє
наступне.
Щодо документів, які є підставою
для податкового кредиту у разі надання
нерезидентом послуг резиденту
на митній території України
Законом України від 25.03.2005 N 2505-IV ( 2505-15 ) "Про
внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на
2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (далі -
Закон N 2505) підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України
від 03.04.97 N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) "Про податок на додану
вартість", із змінами та доповненнями (далі - Закон) викладено у
новій редакції, а саме встановлено, що не підлягають включенню до
складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку
у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені
податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними
документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до підпункту "г" пункту 10.1 статті 10 Закону
( 168/97-ВР ) при наданні нерезидентом послуг, місце надання яких
знаходиться на митній території України, особою, відповідальною за
нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до
бюджету, є постійне представництво нерезидента, а при відсутності
такого - особа, яка отримує такі послуги.
Отже, з 31 березня 2005 року (з дати набуття чинності Законом
N 2505 ( 2505-15 ) платники податку, отримуючи від нерезидента
послуги, місце надання яких знаходиться на митній території
України, набули права виписки податкових накладних по таких
операціях. З урахуванням викладеного та положень підпункту 7.2.6
пункту 7.2 статті 7, така податкова накладна і є підставою для
віднесення покупцем зазначеної в ній суми податку до податкового
кредиту.
Щодо віднесення сум до податкового
кредиту у разі здійснення операцій,
які не є об'єктом оподаткування
Підпунктом 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону ( 168/97-ВР )
встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари
(послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання
в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3
цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі
статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з
таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу
податкового кредиту такого платника.
З урахуванням викладеного, якщо фінансова установа придбаває
(виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються
для їх використання "в операціях з управління активами, які
відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону
( 168/97-ВР ) не є об'єктом оподаткування, суми податку по таких
товарах (послугах) та основних фондах не можуть бути включені до
податкового кредиту.
У зв'язку з цим в управителя фондом фінансування будівництва
по діяльності з управління таким фондом податковий кредит не
формується.
Перший заступник
Голови ДПА України Г.Оперенко