МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ФОНД СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ
Л И С Т
27.03.2006 N 06ю-48/503-140/1
Голові комітету Верховної
Ради України у справах
пенсіонерів, ветеранів та
інвалідів П.Цибенку
Шановний Петре Степановичу!
Фонд соціального захисту інвалідів розглянув Ваше звернення
від 16.03.2006 року N 06-25/13-375 і в межах своєї компетенції
повідомляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (зміни від
06.10.2005 N 2960-IV ( 2960-15 ) для підприємств, установ,
організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських
організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману
працю, встановлено норматив робочих місць для працевлаштування
інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової
чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо
працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Отже, законодавство України встановлює рівні умови
господарської діяльності для всіх підприємств, у тому числі
бюджетних установ, в аспекті дотримання нормативу робочих місць
для забезпечення працевлаштування інвалідів. З огляду на
вищевикладене, з 2006 року бюджетним установам потрібно виконувати
встановлений для всіх норматив, але при його невиконанні
підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за
рахунок державного або місцевих бюджетів, не сплачують
адміністративно-господарські санкції.
Згідно частини 5 статті 19 зазначеного Закону ( 875-12 )
виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно
з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування
підприємством, установою, організацією, у тому числі
підприємством, організацією громадських організацій інвалідів,
фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для
яких це місце роботи є основним.
Пунктом 1.8 Інструкції зі статистики кількості працівників,
затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 року N 286
( z1442-05 ), визначено, що показник середньооблікової кількості
штатних працівників використовується для визначення кількості
зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення
спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть його
визначення полягає у тому, що зайнятий працівник враховується
тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну
трудового договору та тривалості робочого часу.
Таким чином, для виконання нормативу враховуються тільки
працевлаштовані інваліди, для яких це місце роботи є основним,
тобто із веденням трудової книжки.
Згідно частини 1 статті 20 Закону України "Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 )
підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,
організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які
використовують найману працю, де середньооблікова чисельність
працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом,
передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним
відділенням Фонду соціального захисту інвалідів
адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в
розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному
підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві,
організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка
використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для
працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств,
установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій
громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює
від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за
робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не
зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої
річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі,
організації, у тому числі підприємстві, організації громадських
організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману
працю. Положення цієї частини не поширюються на підприємства,
установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів
державного або місцевих бюджетів.
Отже, наведені вище норми Закону ( 875-12 ) дають підстави
говорити про наступні обов'язки підприємств:
- дотримання ними нормативів по створенню визначеної цим
законом кількості робочих місць для інвалідів;
- сплати ними адміністративно-господарських санкцій в разі
недотримання зазначених нормативів.
Указ Президента України N 727 ( 727/98 ) від 03.07.98 року
надає підприємствам право обирати спрощену систему оподаткування,
що полягає в можливості заміни сплати низки податків і зборів
(обов'язкових платежів), сплатою єдиного податку, але не звільняє
від виконання нормативів по створенню робочих місць для інвалідів
та сплати адміністративно-господарських санкцій за їх
недотримання.
З огляду на вищезазначене, підприємства, що обрали спрощену
систему оподаткування (платники єдиного податку), зобов'язані
виконувати норматив робочих місць, призначених для
працевлаштування інвалідів, а в разі його невиконання - сплачувати
штрафні санкції до обласних відділень Фонду соціального захисту
інвалідів.
Частиною 4 статті 20 зазначеного Закону ( 875-12 )
адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються
підприємствами, установами, організаціями, у тому числі
підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів,
фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті,
самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому
відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою
статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення
адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом,
не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського
кодексу України ( 436-15 ).
Отже, у Законі ( 875-12 ) передбачено виняток стягнення
адміністративно-господарських санкцій - їх стягнення не обмежене
строками давності.
З повагою,
Директор В.Димов