КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 22 квітня 2006 р. N 229-р
Київ
Про схвалення Концепції Загальнодержавної
програми "Національний план дій щодо
реалізації Конвенції ООН про права дитини
на 2006-2016 роки"
1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної програми
"Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права
дитини на 2006-2016 роки", що додається.
Визначити Мінсім'ямолодьспорт державним замовником Програми.
2. Мінсім'ямолодьспорту разом з іншими заінтересованими
центральними органами виконавчої влади розробити проект
Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації
Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки" та подати його
до 1 травня 2006 р. Кабінетові Міністрів України.
Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 28
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 22 квітня 2006 р. N 229-р
КОНЦЕПЦІЯ
Загальнодержавної програми "Національний
план дій щодо реалізації Конвенції ООН
про права дитини на 2006-2016 роки"
Загальна частина
Загальнодержавна програма "Національний план дій щодо
реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки" (далі
- Національний план дій) розробляється на виконання Указу
Президента України від 11 липня 2005 р. N 1086 ( 1086/2005 ) "Про
першочергові заходи щодо захисту прав дітей", який визначив
реалізацію державної політики щодо захисту прав дітей одним з
основних напрямів діяльності органів виконавчої влади.
Передбачає розроблення такого плану дій і Підсумковий
документ спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної асамблеї
ООН "Світ сприятливий для дітей", що підписаний Кабінетом
Міністрів України 10 травня 2002 року.
З метою реалізації державної політики щодо захисту прав дітей
прийнято Закон України "Про охорону дитинства" ( 2402-14 ), який
визначив охорону дитинства загальнонаціональним пріоритетом,
активізовано процес законотворення щодо захисту прав дітей, що
сприяло розвитку системи надання професійної допомоги дітям та
сім'ям з дітьми, багаторазово збільшено розміри допомоги при
народженні дитини, допомоги на дітей-інвалідів, дітей, що
перебувають під опікою та піклуванням, інших виплат, створено
мережу служб та закладів для захисту і підтримки дітей, що
знаходяться у складних життєвих обставинах. Починаючи з 1996 року
готується щорічна державна доповідь про становище дітей в Україні,
яка презентується громадськості та міжнародній спільноті.
Економічні, соціальні, екологічні та інші проблеми торкнулися
в першу чергу найбільш соціально незахищеної категорії населення -
дітей.
Протягом останніх років зберігається тенденція до погіршення
стану здоров'я дітей. За даними МОЗ, у 2004 році розповсюдженість
захворювань у дітей віком до 14 років становила 1790,9 випадка
проти 1745,9 випадка у 2003 році, віком 14-18 років - 1307,39
випадка проти 1277,21 у 2003 році.
Високий рівень захворюваності дітей зумовлений такими
факторами, як поширення шкідливих звичок, зокрема вживання
алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, а також
ранній початок статевого життя. Залишаються високими показники
дитячої інвалідності: на кінець 2004 року нараховувалося майже
136 тис. дітей-інвалідів, що становить 1,4 відсотка загальної
кількості дітей.
На обліку в закладах охорони здоров'я у 2004 році перебувало
3855 ВІЛ-позитивних дітей віком до 14 і 172 дитини від 15 до
17 років, а хворих на СНІД - відповідно 148 і 3 дитини.
На реформуванні та модернізації освіти дітей негативно
позначається недостатнє забезпечення навчальних закладів сучасними
підручниками та навчальними посібниками, технічними засобами,
комп'ютерною технікою, іншим обладнанням. Поширення практики
надання платних послуг у сфері освіти зробило їх малодоступними
для дітей, які виховуються у родинах з низьким рівнем
матеріального забезпечення. Крім того, відбувається таке негативне
явище, як ліквідація дошкільних навчальних закладів. За минулий
рік їх кількість зменшилася на 281 (у містах - 169, селах - 112).
Спостерігається постійне збільшення кількості дітей-сиріт та
дітей, позбавлених батьківського піклування, - це понад 96 тис.
осіб, з них майже 62 тис. перебуває у закладах для дітей-сиріт та
дітей, позбавлених батьківського піклування, що на 71 відсоток
більше, ніж у 1995 році. При цьому 90 відсотків дітей втратили
сім'ю через відмову батьків опікуватися долею дитини.
Протягом останніх п'яти років зменшилася майже на
40 відсотків кількість усиновлених дітей з числа дітей-сиріт та
дітей, позбавлених батьківського піклування (у 2000 році - 2043, у
2004 - 1492 особи).
Діти, позбавлені батьківського піклування, потрапляють у
сферу впливу кримінальних структур, займаються жебракуванням,
бродяжництвом. Є факти сексуальної експлуатації, насильства,
жорстокого поводження з дітьми та торгівлі ними.
Відсутність у державі системи ювенальної юстиції,
орієнтованої на профілактичні заходи, призводить до збільшення
кількості дітей, що перебувають у конфлікті із законом.
Основними причинами ситуації, що склалася, є:
загальне зниження рівня життя населення, безробіття одного
або обох батьків, виїзди їх до інших країн чи регіонів з метою
працевлаштування;
збільшення кількості неблагополучних сімей та розлучень,
асоціальна поведінка батьків, ухиляння або відсторонення батьків
від виконання своїх обов'язків з виховання дітей, жорстокість і
насильство в сім'ях;
недостатнє фінансування навчальних закладів, закладів охорони
здоров'я, культури, соціального захисту;
відсутність соціальних стандартів діяльності служб, що
працюють з дітьми;
існування застарілої системи опіки та піклування над дітьми;
низька активність територіальної громади у розв'язанні
проблем дітей.
Мета і завдання
Метою Національного плану дій є визначення шляхів
урегулювання питань ефективного забезпечення та захисту прав дітей
з урахуванням Цілей розвитку тисячоліття та стратегії Підсумкового
документа спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної асамблеї
ООН "Світ, сприятливий для дітей".
Для досягнення зазначеної мети у Національному плані дій слід
передбачити:
пріоритети і принципи реалізації державної політики щодо
поліпшення становища дітей, захисту їх прав відповідно до
міжнародних зобов'язань;
стратегію досягнення загальних цілей Національного плану дій;
шляхи реформування і приведення системи забезпечення та
захисту прав дітей у відповідність із сучасними умовами та
реальними потребами дітей;
організацію роботи з надання психологічних,
соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних
юридичних, інформаційних та інших послуг дітям незалежно від місця
проживання;
заходи щодо індивідуального фізичного, розумового, духовного
розвитку кожної дитини;
удосконалення законодавства у сфері захисту прав дітей;
розширення використання інформаційного простору для
висвітлення питань соціально-правового захисту дітей;
заходи посилення відповідальності батьків або осіб, що їх
замінюють, посадових осіб за виконання своїх обов'язків щодо
догляду, виховання дітей та захисту їх прав;
удосконалення системи контролю та моніторингу дотримання прав
дітей.
Виконання завдань Національного плану дій здійснюватиметься у
сфері охорони здоров'я, освіти, захисту прав дітей, їх культурного
і духовного розвитку, забезпечення участі в житті суспільства, а
також міжнародного співробітництва з питань захисту прав дітей.
Фінансове забезпечення виконання
Національного плану дій
Витрати, пов'язані з виконанням Національного плану дій,
здійснюються починаючи з 2006 року за рахунок коштів державного та
місцевих бюджетів, а також інших джерел.
Очікувані результати
Виконання Національного плану дій дасть можливість:
створити систему захисту та збереження здоров'я дітей;
створити умови для повноцінного життя у суспільстві
дітей-інвалідів та дітей з вадами фізичного та розумового розвитку
здобуття ними освіти, професійної підготовки, забезпечення
конкурентоспроможності на ринку праці, працевлаштування;
активізувати процес формування у дітей здорового способу
життя забезпечити їх широке залучення до фізичної культури і
спорту, поліпшити оздоровлення та відпочинок дітей;
створити систему надання психологічних,
соціально-педагогічних соціально-медичних, соціально-економічних,
юридичних, інформаційних та інших послуг дітям незалежно від місця
проживання;
забезпечити зміцнення матеріально-технічної бази закладів
охорони здоров'я і культури, навчальних закладів;
реформувати систему закладів для дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування;
розробити та впровадити механізм надання соціальної допомоги
дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, за
принципом "гроші ходять за дитиною";
поширити форму сімейного виховання дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, як пріоритетну;
активізувати процес усиновлення;
здійснювати захист дітей-біженців, дітей трудових мігрантів
та інших;
впровадити систему ювенальної юстиції;
здійснювати захист дітей від жорстокого поводження,
експлуатації та насильства;
активізувати діяльність органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, громадськості щодо підтримки сімей з
дітьми;
пропагувати кращі здобутки національної культури та духовної
спадщини, національно-патріотичного виховання дітей, здійснювати
виявлення та підтримку обдарованих дітей;
забезпечити широку участь дітей у житті суспільства;
підтримувати громадські організації, діяльність яких
спрямована на соціальне становлення та розвиток дітей;
активізувати діяльність територіальної громади стосовно
захисту прав дітей;
забезпечити організацію соціальної реклами та широке
висвітлення у засобах масової інформації питань
соціально-правового захисту дітей, виконання положень Конвенції
ООН про права дитини ( 995_021 ), проблем дітей, які знаходяться у
складних життєвих обставинах.
У Національному плані дій обов'язково передбачається
проведення моніторингу, оцінки ефективності заходів, що
здійснюватимуться.
Виконавцями Національного плану дій разом із державними
органами можуть бути громадські організації, міжнародні фонди.