УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про розмежування земель державної
та комунальної власності
( Указ не вступив в дію у зв'язку з відхиленням проекту
Закону про розмежування земель державної та комунальної
власності згідно з Постановою ВР N 1020-XIV ( 1020-14 )
від 08.09.99 )
З метою вдосконалення організації використання земель України
та відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення"
Конституції України ( 254к/96-ВР ) п о с т а н о в л я ю:
1. Провести розмежування земель державної та комунальної
власності на умовах і в порядку, встановлених цим Указом.
2. Установити, що в комунальній власності перебувають землі
загального користування у межах населених пунктів, а також
земельні ділянки, на яких розміщено об'єкти комунальної власності.
У державній власності перебувають усі землі України, за
винятком земель комунальної та приватної власності.
Для цілей цього Указу правом комунальної власності на землю
вважається право територіальної громади володіти, ефективно
використовувати та розпоряджатись на власний розсуд і в своїх
інтересах землею як безпосередньо, так і через органи місцевого
самоврядування.
3. Розмежування земель державної та комунальної власності
полягає у визначенні і встановленні в натурі (на місцевості) меж
земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній
власності.
Межі земельних ділянок, що перебувають у державній та
комунальній власності, встановлюються в натурі (на місцевості) на
підставі проектів визначення їх меж.
Розмежування земель державної та комунальної власності
здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів
України.
Виконання робіт, пов'язаних із розмежуванням земель державної
та комунальної власності, організовують відповідні місцеві
державні органи земельних ресурсів.
Витрати, пов'язані з розмежуванням земель державної та
комунальної власності, здійснюються за рахунок коштів Державного
бюджету України та місцевих бюджетів, що передбачені на проведення
земельної реформи.
Використання коштів, зазначених у частині п'ятій цієї статті,
а також розподіл витрат, пов'язаних із розмежуванням земель
державної та комунальної власності, між Державним бюджетом України
та місцевими бюджетами здійснюються в порядку, що встановлюється
Кабінетом Міністрів України.
4. Право комунальної власності на землю відповідно до
законодавства набувається і реалізується територіальними громадами
безпосередньо або від їх імені органами місцевого самоврядування.
Право комунальної власності на землю може набуватися в разі:
передачі земель з державної до комунальної власності;
вилучення (викупу) земельних ділянок для громадських потреб
відповідно до закону;
придбання земельних ділянок за цивільно-правовими угодами.
5. Право державної власності на землю набувається і
реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських, районних державних адміністрацій
відповідно до законодавства.
Право державної власності на землю може набуватися в разі:
передачі земельних ділянок з комунальної до державної
власності;
вилучення (викупу) земельних ділянок для державних потреб
відповідно до закону;
придбання земельних ділянок за цивільно-правовими угодами.
Право державної власності на землю може набуватися за правом
спадкоємства згідно з законом.
6. Передача земель з державної до комунальної власності
здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, за винятком
передачі до комунальної власності земельних ділянок, на яких
розміщено об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній
власності та знаходяться у сфері управління районних державних
адміністрацій.
Земельні ділянки, зазначені у частині першій цієї статті,
передаються до комунальної власності за рішенням Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій.
До повноважень Кабінету Міністрів України належить:
визначення меж земельних ділянок, на яких розміщено об'єкти
нерухомого майна, що перебувають у сфері управління Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій;
визначення меж земельних ділянок, які не можуть передаватися
до комунальної власності згідно зі статтею 8 цього Указу.
До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій належить визначення меж земельних ділянок, на яких
розміщено об'єкти нерухомого майна, що перебувають у сфері
управління районних державних адміністрацій.
7. Передача земель з комунальної до державної власності
здійснюється за рішенням:
сільських, селищних, міських рад - щодо земельних ділянок,
які перебувають у власності відповідних територіальних громад;
районних, обласних рад - щодо земельних ділянок, які є
спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст та
перебувають в управлінні районних, обласних рад.
Порядок передачі земельних ділянок з державної до комунальної
власності та з комунальної до державної власності визначається
Кабінетом Міністрів України.
8. Не можуть передаватися до комунальної власності з земель
державної власності:
землі гірничодобувної промисловості державного значення і
земельні ділянки з розвіданими родовищами корисних копалин
загальнодержавного значення;
землі єдиної енергетичної та космічної систем;
землі залізниць, що засновані на державній власності,
автомобільних доріг державного значення, землі авіаційного і
трубопровідного транспорту, на яких розміщено об'єкти державної
власності, землі державних установ зв'язку та інформації;
землі Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших
військових формувань, створених відповідно до законів України;
землі природно-заповідного фонду загальнодержавного значення
та інші землі природоохоронного призначення, а також землі
територій та об'єктів загальнодержавного значення, що мають
особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну, а також
історико-культурну цінність;
землі лісового фонду загальнодержавного значення поза межами
населених пунктів;
землі водного фонду, за винятком закритих водойм, боліт,
каналів, повністю розміщених у межах населених пунктів, а також
річок, які від витоку до гирла повністю розміщені в межах
населених пунктів;
землі державних сільськогосподарських науково-дослідних
установ і навчальних закладів та їх дослідних господарств,
державних учбових господарств навчальних закладів, державних
сортовипробувальних станцій і сортодільниць, державних
елітно-насінницьких і насінницьких господарств;
землі державних племінних заводів, племінних господарств,
конезаводів, державних господарств з вирощування хмелю,
ефіроолійних і лікарських рослин, фруктів і винограду;
земельні ділянки, що використовуються для забезпечення
діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету
Міністрів України, інших державних органів;
землі Національної академії наук України, галузевих академій
наук, інших державних наукових установ та організацій;
землі запасу, призначені для забезпечення загальнодержавних
потреб.
9. Кабінету Міністрів України:
провести протягом 1999 - 2001 років розмежування земель
державної та комунальної власності;
у двомісячний строк:
затвердити порядок розмежування земель державної та
комунальної власності;
визначити порядок передачі земельних ділянок з державної до
комунальної власності та з комунальної до державної власності;
встановити порядок використання коштів Державного бюджету
України та місцевих бюджетів для фінансування витрат, пов'язаних
із розмежуванням земель державної та комунальної власності, а
також порядок розподілу цих витрат між Державним бюджетом України
та місцевими бюджетами.
10. Установити, що дія статті 2 цього Указу не поширюється на
земельні ділянки, передані у власність недержавним
сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським
кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам.
11. Покласти на Кабінет Міністрів України надання офіційних
роз'яснень щодо цього Указу.
12. Цей Указ набирає чинності в порядку, передбаченому
пунктом 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України
( 254к/96-ВР ).
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 27 червня 1999 року
N 722/99