У Г О Д А
     
             ПРО ЗАГАЛЬНІ УМОВИ І МЕХАНІЗМ ПІДТРИМКИ
            РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОЇ КООПЕРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ
             І ГАЛУЗЕЙ ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ СПІВДРУЖНОСТІ
                        НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ

     Уряди держав-учасниць цієї угоди, що надалі іменуються Сторони,
     на виконання рішень Ради глав держав  Співдружності,  прийнятих
14  травня та 24 вересня 1993 року в Москві,  а також для досягнення
цілей та принципів Економічного союзу;
     враховуючи технологічні    взаємозв'язки,   що   склалися   між
технічними та виробничими потенціалами держав;
     визнаючи вирішальну   роль    прямої    виробничої    взаємодії
господарюючих суб'єктів  держав-учасниць  Співдружності  у створенні
загального економічного простору на базі ринкових відносин;
     прагнучи забезпечити   сприятливі   умови   для  підтримання  і
взаємовигідного розвитку виробничої кооперації і прямих зв'язків між
підприємствами та галузями в межах Співдружності,
     домовилися про таке:
    
                              Стаття 1
    
     Сторони будуть  вживати   дійових   заходів   до   забезпечення
державної   підтримки   здійснення   і   розвитку   кооперації   між
підприємствами всіх  форм  власності,  галузевими  та  міжгалузевими
комплексами на основі їх прямих виробничих зв'язків, а також у межах
фінансово-промислових груп і транснаціональних виробничих об'єднань,
спільних підприємств.
    
                              Стаття 2
    
     Сторони будуть проводити погоджену  політику  у  сфері розвитку
міжнародної спеціалізації  та  кооперації   виробництва,   умов   їх
здійснення; визначення пріоритетів у галузях промисловості; сприяння
розробленню   і   реалізації   спільних   пріоритетів   у    галузях
промисловості; сприяння розробленню і реалізації спільних проектів і
програм;  проведення   багатосторонньої   координації   виробництва;
включаючи сферу конверсії оборонних галузей.
    
                              Стаття 3
    
     Сторони погодились, що:
     під поставками товарів по кооперації  маються на увазі поставки
сировини,  матеріалів,  вузлів, деталей, запасних частин, заготовок,
напівфабрикатів,   комплектуючих   та  інших  виробів  галузевого  і
міжгалузевого призначення, технологічно взаємозв'язаних і необхідних
для спільного виготовлення кінцевої продукції;
     під наданням послуг маються на увазі проектні, ремонтні роботи,
технічне обслуговування та технологічні операції;
     під підставами в межах митних режимів переробки товарів маються
на  увазі  поставки товарів відповідно до умов,  установлених митним
законодавством Сторін, якщо інше не зазначено в цій Угоді.
    
                              Стаття 4
    
     Сторони визнають,  що основною ланкою виробничої  кооперації  і
прямих    зв'язків   є   договори   (контракти),   які   укладаються
господарюючими  суб'єктами  на   основі   відповідних   міжурядових,
галузевих  і  міжвідомчих  угод і до створення митного союзу являють
собою підставу для митних  органів  під  час  пропуску  товарів,  що
поставляються по кооперації,  через кордон. Митне оформлення товарів
здійснюється згідно з цією угодою і в порядку,  передбаченому митним
законодавством сторін.
    
                              Стаття 5
        
     Сторони  зобов'язуються не застосовувати ввізного та вивізного
мита, податків,  акцизів і кількісних  обмежень  щодо  товарів,  які
поставляються по кооперації, в межах митних режимів переробки.
     Сторони домовилися,  що їхні компетентні організації розроблять
конкретний порядок дії цієї статті.
        
                              Стаття 6
        
     Порядок поставок спеціальних комплектуючих виробів, призначених
для виробництва озброєння  та  військової  техніки,  а  також  інших
специфічних товарів,  що підлягають нетарифним заходам регулювання з
метою дотримання  встановлених  міжнародних  гарантій,  визначається
окремими міжурядовими угодами.
    
                              Стаття 7
    
     Сторони не  будуть  перешкоджати  відкриттю  рахунків  у  своїх
банках  у  порядку  і  в  терміни,   передбачені   їх   національним
законодавством.    Сторони    доручать    відповідним   організаціям
здійснювати роботу, пов'язану із зближенням законодавства і практики
господарювання у цій сфері.
     Сторони погодились  утримуватися  від  вимог   оплати   товарів
(робіт, послуг), що поставляються, у вільно конвертованій валюті.
    
                              Стаття 8
    
     Сторони  виходять з того, що підприємства Сторін, які уклали цю
Угоду, реалізують вироблену  ними  продукцію  (роботу,  послуги)  за
цінами, що визначаються ними за погодженням між собою.
     Сторони домовилися забезпечити створення умов,  необхідних  для
безперешкодного  здійснення  розрахунків  за  поставки  продукції та
послуги, зазначені у статті 3 цієї угоди.
     Порядок відкриття  та  ведення взаємних рахунків встановлюється
відповідно до домовленості між центральними (національними)  банками
Сторін.
    
                              Стаття 9
    
     Сторони в  необхідних випадках будуть погоджувати умови надання
кредитів  та  інвестицій,  що  стимулюють  розвиток   кооперації   в
наукоємких  виробництвах та експортно орієнтованих галузях,  а також
випуск імпортозамінної продукції.
    
                             Стаття 10
    
     Сторони домовилися  про   те,   що   сировина,   матеріали   та
комплектуючі  вироби,  які  поставляються  в  межах  цієї Угоди,  не
підлягають  реекспорту  в  треті  країни,  у  тому  числі  іноземним
фізичним,   юридичним   особам  або  міжнародним  організаціям,  без
письмової згоди уповноваженого органу держави-постачальника.
    
                             Стаття 11
    
     Сторони умовилися з метою  розвитку  інтеграційних  процесів  у
виробничій  сфері  проводити  послідовну  роботу  з  координації  та
зближення  норм  національного  законодавства   щодо   господарюючих
суб'єктів у частині регулювання коопераційних зв'язків підприємств і
галузей.
    
                             Стаття 12
    
     Сторони організовують  спільне   опрацювання   таких   проблем:
     розроблення типових   договорів   і   угод  про  довготермінову
виробничу кооперацію;
     проведення маркетингових,  лізінгових   досліджень, організація
виставок  і  надання рекламних послуг;
     розвиток  між  державами-учасницями   Співдружності  та  іншими
заінтересованими державами  сучасних інформаційних  комунікацій,  що
забезпечують сприяння у пошуку партнерів,  підготовці,  укладанні та
виконанні договорів (контрактів);
     здійснення спільних заходів щодо підготовки спеціалістів.
    
                             Стаття 13
    
     Ця угода  підлягає  ратифікації  Сторонами відповідно до їхньої
конституційної  процедури   і   набуває   чинності   після   подання
державі-депозитарію третьої ратифікаційної грамоти.
     Ратифікаційні грамоти здаються депозитарію цієї Угоди  -  Уряду
Республіки Білорусь.  Депозитарій повідомляє всі договірні Сторони і
держави, які приєдналися, про кожний зданий на зберігання документ.
     Ця Угода  відкрита  для  приєднання  будь-якої держави-учасниці
Співдружності Незалежних Держав,  а також третіх країн,  що визнають
її положення, у разі згоди учасників Угоди.
    
                             Стаття 14
    
     Ця Угода  укладається  на  необмежений термін.  Угода може бути
денонсована Сторонами.  Денонсація набуває чинності Для Сторони,  що
зробила відповідну заяву,  через шість місяців з моменту надходження
надісланої іншим Сторонам заяви.
     Здійснено в  місті  Ашгабаті  23  грудня  1993  року  в  одному
дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається
в  Архіві  Уряду  Республіки  Білорусь,  який  надішле державам,  що
підписали цю Угоду, його завірену копію.