Міністерство праці та соціальної політики України наказом № 307 від 20 листопада 2000 року затвердило Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності (далі — Порядок).
Порядок, розроблений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі — Закон), визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т. ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.
Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.
Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.
Застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їхньої середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:
60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;
80 відсотків середньої заробітної плати (доходу)— застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;
100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до 1—4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань».
Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до' визначеного розміру:
перші 90 календарних днів — 100 відсотків;
протягом наступних 90 календарних днів — 80 відсотків;
надалі — 70 відсотків.
Втратою роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин вважається припинення трудового договору відповідно до ст. 36 (пункти 1, 2, 3), ст. 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору чи трудового договору), ст. 39, ст. 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України.
Відповідно до зазначеного вище визначається розмір допомоги по безробіттю після закінчення перерви страхового стажу, що сталася з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась у встановленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є:
навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;
здійснення догляду непрацюючою працездатною особою (мати, батько, опікун) за трьома та більше дітьми віком до 16 років;
здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку;
строкова військова служба;
період проживання разом з чоловіком (дружиною) військовослужбовцем, крім військовослужбовців строкової служби, у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років;
установлення інвалідності в установленому законодавством порядку;
інші поважні причини, передбачені законодавством України.
Розмір допомоги по безробіттю визначається застрахованим особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески.
Виплата допомоги по безробіттю зазначеним особам у перші 90 календарних днів не здійснюється. Виплата допомоги починається з 91 календарного дня у розмірі 80 відсотків до визначеного розміру.
У зазначеному порядку визначається та виплачується також допомога по безробіттю особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття', працювали або займались підприємницькою діяльністю не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — Фонд), а саме:
громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, що працювали за межами України й не були застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, у якій вони перебували, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
особам, які забезпечували себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичним особам, які були суб'єктами підприємницької діяльності, особам, які виконували роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами.
Зазначеним категоріям осіб, які працювали або займались підприємницькою діяльністю і не сплачували страхові внески до Фонду, але мали раніше набутий трудовий, що прирівнюється до страхового, або страховий стаж, допомога по безробіттю визначається без урахування страхового стажу. Якщо ці категорії осіб не мають раніше набутого трудового, що прирівнюється до страхового, або страхового стажу, то їм допомога по безробіттю не призначається.
Середня заробітна плата (доход) визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №.1266.
Крім того, без урахування страхового стажу в розмірі, установленому законодавством, визначається допомога по безробіттю для таких категорій безробітних:
особам, звільненим з останнього місця роботи з підстав, передбачених ст. 37, пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, ст. ст. 41 і 45 Кодексу законів про працю України,— виплата їм починається з 91 календарного дня;
особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів;
особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви;
особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались підприємницькою діяльністю і сплачували страхові внески до Фонду менше 26 календарних тижнів.
Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за минулий місяць, і нижчою за встановлений законодавством розмір.
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для зазначених осіб не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років з дня призначення допомоги по безробіттю.
Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію чоловіків після досягнення 58 років, жінок — 53 років) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.
Для зазначених осіб передпенсійний вік визначається на день їх реєстрації як безробітних у державній службі зайнятості.
Випускникам навчальних закладів, які в період навчання і працювали на умовах трудового договору, допомога по безробіттю визначається як для застрахованих осіб.
Визначений розмір допомоги по безробіттю не переглядається у зв'язку з участю в оплачуваних громадських роботах.
Страховій стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа-підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.
До страхового стажу включаються:
період роботи за трудовим договором (контрактом) на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), у тому числі час проходження альтернативної (невійськової) служби;
період участі безробітного в оплачуваних громадських роботах (для наступних страхових випадків);
період, протягом якого застрахована особа була звільнена від сплати страхових внесків за Законом, а саме:
період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;
період отримання допомоги по частковому безробіттю;
періоди, коли застрахована особа отримувала виплати за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування:
відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» — страхові виплати втраченого заробітку у зв'язку з втратою працездатності;
відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»;
допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
допомогу по вагітності та пологах;
періоди, за які сплачено страхові внески до Фонду на добровільних засадах, під час:
роботи за межами України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
коли особи забезпечували себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), періоди заняття фізичними особами підприємницькою діяльністю, періоди виконання робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими угодами;
страховий стаж, набутий у країнах, з якими укладено міжнародні договори, що передбачають взаємне визнання страхового стажу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
До страхового стажу прирівнюється:
трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах до набрання чинності Законом;
строк проходження військової служби, крім строкової, у Збройних Силах України, Прикордонних військах України, внутрішніх військах, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Службі безпеки України, органах внутрішніх справ України (особам, які звільнені з військової служби без права на пенсію у зв'язку зі скороченням чисельності або штату, за станом здоров'я);
період проходження державної служби в підрозділах міліції (особам, які звільнені зі служби без права на пенсію у зв'язку зі скороченням чисельності або штату, за станом здоров'я);
періоди заняття підприємницькою діяльністю та виконання робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими угодами зі сплатою збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття до набрання чинності Законом, а також після 1 січня 2001 року — зі сплатою єдиного податку та в разі придбання спеціального торгового патенту до їх скасування або виключення з їхнього складу збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;
трудовий стаж до 1 січня 2001 року, набутий в країнах, з якими укладено міжнародні договори, що передбачають взаємне визнання трудового стажу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
трудовий стаж після 1 січня 2001 року, набутий в країнах, де відсутнє соціальне страхування на випадок безробіття та з. якими укладено після цієї дати міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що передбачають визнання трудового, прирівняного до страхового, стажу.
До страхового стажу та трудового стажу, що прирівнюється до страхового та набутого до набрання чинності Законом, не включаються періоди:
навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;
строкової військової служби;
періоди одержання допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, матеріальної допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та матеріального забезпечення відповідно до Закону.
Страховий стаж обчислюється в роках шляхом підсумовування повністю відпрацьованих місяців, за які сплачено страхові внески в установленому розмірі, та періодів, які включаються або прирівнюються до страхового стажу відповідно до зазначеного вище, і ділення цієї суми на 12.
Неповністю відпрацьовані місяці перераховуються на повні шляхом підсумовування відпрацьованих календарних днів та ділення цієї суми на ЗО.
Якщо обчислений стаж знаходиться на межі стажевих груп, то враховується залишок відпрацьованих календарних днів, які не ввійшли до повного місяця.
Страховий та прирівняний до страхового стаж обчислюється центром зайнятості.
Зокрема, військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в установленому по-' рядку в державній службі зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті, виплата допомоги по безробіттю здійснюється у порядку, визначеному для застрахованих осіб, незалежно від тривалості військової служби протягом 12 місяців, що передували початку безробіття.
Тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів, протягом двох років, для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію: чоловіків після досягнення 58 років, жінок — 53 років) — 720 календарних днів.
Військовослужбовцям, звільненим з військової служби за станом здоров'я без права на пенсію, допомога по безробіттю надається відповідно до зазначеного вище.
У розмірі, установленому законодавством, тривалістю не більше 180 календарних днів протягом двох років з дня її призначення допомога по безробіттю надається:
військовослужбовцям, звільненим з військової служби, без права на пенсію, у зв'язку зі скороченням чисельності або штату, звільненим за станом здоров'я, які порушили встановлений строк реєстрації в державній службі зайнятості;
військовослужбовцям, звільненим з військової служби без права на пенсію з інших причин;
особам, які шукають роботу вперше, у тому числі випускникам загальноосвітніх шкіл, а також особам, які закінчили навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах або звільнились зі строкової військової служби й не мали страхового стажу;
іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.
Особам, які проходили державну службу в підрозділах міліції, допомога по безробіттю надається відповідно до зазначеного вище.
Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк до трьох місяців у разі надання особі відповідно до законодавства України вихідної допомоги та інших виплат при вивільненні з підприємств, установ і організацій, що забезпечують часткову чи тимчасову компенсацію втраченого заробітку, крім державної допомоги сім'ям з дітьми та допомоги, що виплачується з громадських фондів.
Вивільненням працівників вважається розірвання трудового договору на підставі пункту 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.
Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк виплати грошової допомоги, але не більше ніж на один місяць, військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами, згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк 90 календарних днів у разі:
звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин (не застосовується до військовослужбовців, зазначених у пункті 2 вище);
звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених ст. 37, пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, ст. ст. 41 і 45 Кодексу законів про працю України.
Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:
відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи — на строк не менше ніж 60 календарних днів;
відмови безробітного, який не має професії, спеціальності або займав робоче місце, яке не потребує спеціальної підготовки, від проходження професійної підготовки — на строк не менше ніж 30 календарних днів;
приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю — на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи.
Тимчасовою роботою вважається робота, на яку працівник прийнятий строком до двох, місяців або чотирьох місяців у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким на законній підставі зберігається його місце роботи;
порушення умов і строку реєстрації, перереєстрації як безробітного — на строк не менше ніж ЗО календарних днів (не застосовується до військовослужбовців, звільнених з військової служби без права на пенсію, у зв'язку зі скороченням чисельності або штату, звільнених за станом здоров'я, які порушили встановлений строк реєстрації в державній службі зайнятості);
недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», які надані безробітному в письмовій формі,— на строк не менше ніж 15 календарних днів;
відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості,— на строк не менше ніж 60 календарних днів;
припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості — на строк не менше ніж 60 календарних днів.
Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі:
працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами);
поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі);
вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва (з дня зарахування до навчального закладу);
проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості (з дня початку занять);
призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу (з дати, зазначеної у повістці);
набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування (з дня набрання законної сили вироком суду або рішенням суду);
отримання права на пенсію відповідно до законодавства України (з дня настання такого права);
призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (з дня встановлення порушення);
призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття такого права відповідно до медичної довідки);
подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з дня подання заяви або з дати, указаної в заяві);
подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (з дня подання заяви або з дати, указаної в заяві);
переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (з наступного дня після виписки);
закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);
зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів (з наступного дня після останнього відвідування безробітним центру зайнятості);
смерті безробітного (з дня смерті).
Якщо під час першої реєстрації безробітному було скорочено виплату допомоги по безробіттю відповідно до зазначеного вище і він був знятий у цей період з обліку та не був працевлаштований, то в разі повторної реєстрації (перереєстрації) у межах двох років строк скорочення продовжує тривати. Увесь строк скорочення зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю.
Якщо така особа працевлаштувалась та в черговий раз визнана безробітною в межах двох років з дня призначення допомоги по безробіттю, то строк скорочення не продовжується, а до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю зараховується строк скорочення до зняття особи з обліку.
Допомога по безробіттю призначається та виплачується з 8 дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки про середню заробітну плату за останнім місцем роботи, трудової книжки, за пред'явленням у разі наявності свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.
Рішення про призначення допомоги по безробіттю, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.
Для визначення розміру та тривалості виплати допомоги по безробіттю центр зайнятості користується відомостями персоніфікованого обліку застрахованих осіб, що накопичуються в органах Пенсійного фонду України.
Військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію або звільнені за станом здоров'я, подають довідку з військового комісаріату або військової частини про строки проходження військової служби, які прирівнюються до страхового стажу, а також розмір і строки виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Відповідні довідки подають також особи, які проходили державну службу в підрозділах міліції та звільнені у зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію або звільнені за станом здоров'я.
Якщо в день призначення допомоги по безробіттю відсутні відомості, що впливають на розмір допомоги по безробіттю, то вона призначається у розмірі, установленому законодавством, до отримання необхідних відомостей, але не більше шести місяців від дня призначення цієї допомоги. Після їх отримання здійснюється перерахунок допомоги по безробіттю. Якщо зазначені відомості отримані пізніше шести місяців з вини безробітного, то перерахунок допомоги по безробіттю не здійснюється.
Допомога по безробіттю виплачується два рази на місяць, а за згодою безробітного — один раз на місяць через банківські установи в установленому порядку.
Допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.
Виплата допомоги по безробіттю в межах її загальної тривалості здійснюється також у разі:
хвороби безробітного — на підставі довідки лікувального закладу за підписом головного лікаря, скріпленим печаткою.
За дорученням безробітного, який хворіє, оформленим у встановленому порядку, за наявності вищевказаної довідки допомога по безробіттю може бути отримана іншою особою;
надання права безробітному за його заявою залишити місце постійного проживання строком не більше ЗО календарних днів протягом календарного року для оздоровлення та літнього відпочинку дітей віком до 14 років;
сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання безробітного за заочною чи вечірньою формами навчання у навчальних закладах не за направленням державної служби зайнятості — за наявності довідки-виклику на сесію та заяви безробітного про невідвідування центру зайнятості протягом цього періоду;
призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори у Збройні Сили України згідно із Законом України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу».
Якщо виплата допомоги по безробіттю припинялась у зв'язку зі строковою військовою службою, вступом до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва, відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку (за медичним висновком), переїздом на постійне проживання в іншу місцевість, відмовою від послуг державної служби зайнятості з поважних причин та після закінчення цього періоду особа зареєструвалась в державній службі зайнятості як безробітна протягом 30 календарних днів, то їй з дня звернення продовжується виплата допомоги по безробіттю, призначена за попередньою реєстрацією особи як безробітної.
Якщо особа не зареєструвалася в службі зайнятості у строки, зазначені вище, то виплата допомоги по безробіттю скорочується у встановленому порядку.
Зазначені періоди не включаються у дворічний період, протягом якого ця допомога надається.
Якщо виплата допомоги по безробіттю припинялась у зв'язку з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, то після закінчення навчання виплачується її залишок за умови збереження права на одержання цієї допомоги.
У разі порушення строку звернення до державної служби зайнятості, зазначеного в договорі між центром зайнятості та безробітним на професійне навчання, виплата допомоги по безробіттю скорочується у встановленому порядку.
У випадку перереєстрації, у межах двох років, безробітного, якому виплата допомоги по безробіттю припинялась у зв'язку зі зняттям з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів, йому виплачується залишок допомоги по безробіттю за умови збереження права на її одержання. При цьому тривалість виплати скорочується відповідно до визначеного порядку.
Про одержання допомоги по безробіттю особою, яка припинила відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і була зареєстрована в установленому порядку як безробітна, центр зайнятості письмово повідомляє місцеві органи соціального- захисту населення.
У разі чергового визнання в установленому порядку особи безробітною, якій виплата допомоги по безробіттю припинялась у зв'язку з працевлаштуванням, виконанням робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами, зайняттям підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, у межах двох років, протягом яких виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати враховується сумарно. Призначена допомога по безробіттю виплачується в ме>,<ах цього дворічного періоду.
Розмір допомоги по безробіттю особам, які виконували роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, займалися підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, залежить від їхньої участі в страхуванні на випадок безробіття (на добровільних засадах), під час здійснення цієї діяльності. Якщо особа брала участь у страхуванні в цей період та сплачувала страхові внески не менше 26 календарних тижнів протягом року перед настанням безробіття, то розмір допомоги по безробіттю визначається залежно від її середнього доходу та загального страхового стажу.
Якщо особа не брала участі в страхуванні в цей період або сплачувала страхові внески менше 26 календарних тижнів протягом року перед настанням безробіття, то допомога по безробіттю їй призначається у мінімальному розмірі.
Безробітному, якому виплата допомоги по безробіттю припинялась у зв'язку з відмовою від послуг державної служби зайнятості без поважних причин, набранням законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування, при повторному зверненні до державної служби зайнятості в межах двох років виплачується залишок допомоги по безробіттю за умови збереження права на її одержання.
Зазначені періоди включаються у дворічний період, протягом якого ця допомога надається.
У разі визнання в установленому порядку особи безробітною за межами дворічного періоду після її працевлаштування допомога по безробіттю визначається відповідно до Закону.
Якщо особа не була працевлаштована або без сплати внесків на страхування на випадок безробіття здійснювала підприємницьку або іншу діяльність (виконувала роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, забезпечувала себе роботою самостійно), працювала за межами України за відсутності міжнародних договорів, що передбачають взаємне визнання страхового (трудового) стажу, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, то допомога по безробіттю їй не призначається.
Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
У трудовій книжці безробітного посадова особа центру зайнятості робить запис про початок, відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю відповідно до підпункту «є» пункту 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 року № 58 і зареєстрованої в Мін'юсті 17 серпня 1993 року за № 110.
Усі записи про початок, відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю вносяться після видання наказу, але не пізніше тижневого строку.
Унесення відомостей до трудової книжки про призначення допомоги по безробіттю здійснюється таким чином:
у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повна назва центру зайнятості;
під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься;
у графі 2 зазначається дата початку виплати допомоги по безробіттю;
у графі 3 робиться запис: «Розпочато виплату допомоги по безробіттю...» (з посиланням на відповідну статтю Закону);
у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата і номер наказу).
Після цього без підпису посадової особи центру зайнятості трудова книжка повертається безробітному.
Унесення відомостей про відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю здійснюється таким чином:
у графі 1 зазначається порядковий номер запису;
у графі 2 зазначається дата припинення, відкладення або скорочення виплати допомоги по безробіттю;
у графі 3 робиться запис: «Припинено (відкладено або скорочено) виплату допомоги по безробіттю» із посиланням на відповідний пункт, частину ст. 31 Закону;
у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата, номер наказу).
Днем припинення виплати допомоги по безробіттю вважається останній день виплати.
У разі зняття безробітного з обліку усі записи, внесені центром зайнятості до трудової книжки за час перебування його на Обліку, засвідчуються особистим підписом посадової особи центру зайнятості та печаткою центру зайнятості.
Безробітним, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їхнім бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності.
Одноразова виплата допомоги по безробіттю не здійснюється безробітним, яким допомога по безробіттю скорочувалась або припинилася з визначених вище підстав.
Одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється у розмірі річної суми допомоги по безробіттю, визначеної конкретному безробітному.
Якщо безробітний вже отримав частину призначеної допомоги по безробіттю, то виплачується її залишок.
Одноразова виплата допомоги по безробіттю особам передпенсійного віку здійснюється на загальних підставах у розмірі річної суми допомоги по безробіттю. Якщо безробітний вже отримав допомогу по безробіттю протягом 360 календарних днів, то йому може бути виплачено одноразово допомога по безробіттю за наступні 360 календарних днів.
Допомога по безробіттю в цьому випадку не підлягає коригуванню у зв'язку зі зміною розміру середньої заробітної плати, що склалася за всіма видами економічної діяльності відповідної області, протягом періоду, за який допомога по безробіттю була виплачена.
Для розгляду питань щодо отримання допомоги безробітний подає до центру зайнятості такі документи:
заяву про надання допомоги;
бізнес-план.
Рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю приймається директором центру зайнятості на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, створеної центром зайнятості, щодо здатності безробітного до підприємницької діяльності. Прийняте рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю оформлюється наказом, з яким безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис.
Рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю приймається протягом 10 календарних днів з дня подання всіх необхідних документів для її призначення, зазначених вище.
Одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється через установи банків у встановленому порядку за умови подання безробітним до центру зайнятості протягом 10 календарних днів після прийняття рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю засвідченої в установленому порядку копії свідоцтва про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності, а в разі створення юридичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності — також копії установчих документів.
У трудовій книжці безробітного працівник державної служби зайнятості робить запис про одноразову виплату допомоги по безробіттю та зазначає період, за який вона була нарахована.
Відповідальність за порушення умов та порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, несе керівник центру зайнятості за місцем перебування безробітного на обліку.
Рішення центру зайнятості щодо надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або суді.