СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ЗБІРНИК ПИТАНЬ
(Посібник для суддів і слідчих)

Судова експертиза прав інтелектуальної власності: збірник питань /За ред. П.П.Крайнєва/- К.: НДЦСЕПІВ, 2006. -18 с.
Авторський колектив судових експертів:

П.П. Крайнєв

Н.М. Мещерякова

Т.В. Сержанова

Н.М. Ковальова

К. О. Саміров

У посібнику запропоновано орієнтовний перелік з майже 90 питань, що ставляться суддями і слідчими на вирішення судовому експерту у справах, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності.

ЗМІСТ

1. Державна спеціалізована установа - НДЦ судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

2. Орієнтовний перелік питань до експерта у справах із спорів, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності.

2.1. Питання, пов'язані з дослідженням авторського права і суміжних прав.

2.2. Питання, пов'язані з дослідженням винаходів і корисних моделей.

2.3. Питання, пов'язані з дослідженням раціоналізаторських пропозицій.

2.4. Питання, пов'язані з дослідженням промислових зразків.

2.5. Питання, пов'язані з дослідженням торгових марок (знаків для товарів і послуг), комерційних (фірмових) найменувань, географічних зазначень.

2.6.Питання, пов'язані з дослідженням конфіденційної інформації (комерційної таємниці).

2.7. Питання щодо економічних досліджень, пов'язаних з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності.

2.8. Питання, пов'язані з дослідженням щодо використання об'єктів права інтелектуальної власності у рекламі.

3. Науково-дослідні розробки Центру.

4. Контактна інформація.

Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності створено за Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. № 984-р. Центр відноситься до сфери управління Міністерства юстиції України і згідно зі статтею 7 Закону України „Про судову експертизу" є державною спеціалізованою установою, що здійснює судово-експертну діяльність. Головне завдання полягає у задоволенні потреб органів дізнання, досудового слідства, судових органів, інших державних органів та надання державних послуг юридичним та фізичним особам із забезпечення їх незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою з питань інтелектуальної власності, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки. Центром також здійснюється наукова діяльність, що спрямована на підвищення ефективності наукових досліджень у галузі судової експертизи, розробки найбільш досконалих методик і методів судової експертизи у сфері інтелектуальної власності для максимального використання їх у розслідуванні кримінальних справ, судовому розгляді кримінальних, цивільних, господарських справ, справ адміністративного провадження, вирішенні питань за межами судочинства. У Центрі працюють чотири доктори наук, три кандидати наук у різних галузях знань, а також десять атестованих судових експертів. Зона територіального обслуговування Центру поширюється на всю територію України. Очолює Центр професор, доктор наук у галузі права, кандидат економічних наук Крайнєв Петро Павлович, автор багатьох наукових праць, у тому числі монографій, підручників і науково-практичних видань. Лауреат премії імені Ярослава Мудрого.
Основні задачі Центру - Проведення судових експертиз з питань інтелектуальної власності: дослідження об'єктів, пов'язаних з охороною авторського права і суміжних прав, прав промислової власності, оцінка майна, майнових і немайнових прав, оцінка прав інтелектуальної власності і бізнесу, дослідження, пов'язані з використанням об'єктів інтелектуальної власності у рекламі. - Виявлення обставин, що сприяли або могли сприяти вчиненню або маскуванню злочину у сфері інтелектуальної власності та розроблення відповідних рекомендацій щодо їх упередження. - Розроблення рекомендацій для органів дізнання, досудового слідства та судів, спрямованих на профілактику правопорушень. - Проведення досліджень і надання висновків спеціалістів при вирішенні питань поза межами судочинства із застосуванням засобів і методів судової експертизи. - Надання консультацій з питань, вирішення яких потребує спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності. - Підготовка фахівців у галузі судової експертизи та оціночної діяльності з питань інтелектуальної власності та підвищення кваліфікації експертних кадрів. - Здійснення наукової діяльності, спрямованої на підвищення ефективності наукових досліджень в галузі судової експертизи з питань інтелектуальної власності, розробку найбільш досконалих методик і методів судової експертизи для максимального використання її можливостей при розслідуванні кримінальних справ, судовому розгляді кримінальних, цивільних, господарських справ, справ адміністративного провадження, вирішення питань поза межами судочинства. - Проведення прикладних науково-дослідних робіт у галузі судової експертизи з питань інтелектуальної власності, впровадження їх результатів в експертну, слідчу та судову практику.

При необхідності проведення судової експертизи треба враховувати, що перед судовим експертом не повинні ставитися питання правового характеру, вирішення яких є прерогативою суду, а питання, які стосуються суто відповідної галузі спеціальних знань і пов'язані з предметом дослідження, тобто входять до компетенції судового експерта. Але практика свідчить, що на вирішення судового експерта не завжди правильно формулюються питання. Правильно і точно поставлені перед експертом питання, а також їх кількість, - необхідна і достатня умова для всебічного та обґрунтованого розгляду справи. Це також сприяє швидкому проведенню експертизи. Нижче наведено орієнтовний перелік питань, які рекомендуються ставити на вирішення судовому експерту або спеціалісту при дослідженнях, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності. Приведений перелік дає уявлення про зміст питань. Одначе цей перелік не претендує навіть на приблизну повноту.

1. Чи було твір «XXX» при використанні особою N якось змінено (перекручено, спотворено)?
2. Чи мало місце відтворення твору «XXX» або його частини при створенні твору «YYY»?
3. Чи було твір «XXX» змінено особою N шляхом перекладу (переробки, адаптації, аранжування тощо)?
4. Чи має твір «XXX» ознаки творчого характеру, чи є він результатом творчої праці особи N?
5. В чому полягала творча праця особи N при створенні твору «XXX»?
6. Чи збережена цілісність твору «XXX» при його використанні?
7. Чи є позначення «XXX», що розміщене на об'єкті «А», відтворенням твору «YYY» або його частини?
8. Чи є зображення «YYY», розміщене на досліджуваному об'єкті, відтворенням персонажу твору «XXX»?
9. Чи включено твір «XXX» як складову частину до збірника «YYY» (антології, енциклопедії тощо)?
10. Чи є твір «XXX» складовою частиною аудіовізуального твору «YYY»?
11. Чи мало місце використання цитат (коротких уривків) з опублікованого твору «XXX» в обсязі, виправданому поставленою метою?
12. Чи мало місце використання літературних (художніх) творів «XXX» в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, (передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах) навчального характеру?
13. Чи мало місце відтворення у пресі (публічне виконання чи публічне сповіщення) попередньо опублікованих у газетах або журналах статей «XXX» чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру ?
14. Чи мало місце відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами кінематографії (фотографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення) творів «XXX», побачених (почутих) під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою?
15. Чи було публічне виконання музичних творів «XXX» під час офіційних (релігійних) церемоній в обсязі, виправданому характером таких церемоній?
16. Чи мало місце відтворення твору «XXX» з інформаційною метою у газетах (інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення, публічно виголошених промов, звернень, доповідей тощо) у обсязі, виправданому поставленою метою?
17. Чи мало місце відтворення (пряме і/або опосередковане) виконань «XXX» у фонограмі (відеограмі) «YYY»?
18. Чи було використання виконань (фонограм, відеограм, програм мовлення), їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома відтворенням виключно з метою навчання чи наукових досліджень?
19. Чи були при використанні бази даних «XXX» використані тільки самі дані?
20. Чи були внесені до комп'ютерної програми «XXX» зміни (модифікації, вчинення дій, пов'язаних з функціонуванням комп'ютерної програми відповідно до її призначення, запис і збереження в пам'яті комп'ютера, виправлення явних помилок тощо) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах особи N, яка використовує ці програми, або ці дії були зроблені з іншою метою?
21. Чи мало місце використання виготовленої копії комп'ютерної програми «XXX» для будь-яких інших цілей (вказати яких), крім архівації або для заміни придбаного примірника «XXX»?
22. Чи була комп'ютерна програма «XXX» декомпільована (перетворена з об'єктного коду у вихідний текст) з метою одержання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розробленою комп'ютерною програмою «YYY» або з іншою метою?
23. Чи мало місце спостерігання, вивчення або досліджування функціонування комп'ютерної програми «XXX» з метою визначення ідей і принципів, що лежать в її основі?
24. Чи мало місце спостерігання, вивчення або досліджування функціонування комп'ютерної програми «XXX» у процесі виконання
    будь-якої дії із завантаження, показу, функціонування, передачі чи запису в пам'ять (збереження) комп'ютерної програми?

1. Якою сукупністю ознак можна охарактеризувати виготовлений виріб «XXX»?
2. Чи використовується у виробі «XXX» кожна ознака винаходу (корисної моделі), що включена до незалежного пункту формули за патентом № 000?
3. Чи є ознаки, різні за технічним змістом за патентом № 000 і об'єкта господарської діяльності «XXX», еквівалентними, тобто такими, що виконують однакову функцію і спрямовані на досягнення одного й того ж результату?
4. Чи спростовують новизну винаходу (корисної моделі) за патентом
   № 000 відомості «XXX», які містяться в матеріалах справи, що були загальнодоступними у світі до дати подання заявки?
5. Чи припускає формулювання умови промислової придатності в описі патенту на винахід (корисну модель) № 000 принципову придатність його (її) використання?
6. Чи змінюють ознаки винаходу (корисної моделі) за патентом України № 000 його (її) властивості, що використані у прототипі (аналогу) «XXX»?
7. Чи є ознаки винаходу (корисної моделі) за патентом № 000 і ознаки пристрою (способу, речовини), що опубліковані у джерелі інформації «XXX». взаємозамінними?
8. Чи з'явились нові властивості у об'єкта господарської діяльності «XXX», який здійснено з використанням винаходу (корисної моделі) за патентом України № 000?
9. Чи змінився характер, механізм взаємодії елементів (ознак) об'єкта господарської діяльності «XXX» у порівнянні із запатентованим винаходом (корисною моделлю) за патентом України № 000?
10. 10. Чи є в ознаках об'єкта господарської діяльності «XXX» ознаках винаходу (корисної моделі) за патентом № 000 загальні властивості, які необхідні для отримання технічного результату, на досягнення якого спрямовано винахід (корисну модель)?
11. Чи досягається об'єктом господарської діяльності «XXX», можливо здійсненим з використанням запатентованого винаходу (корисної моделі)
    № 000, істотно кращий результат?
12. Чи містить формула винаходу (корисної моделі) за патентом України № 000 ознаки, яких не було у поданій заявці?
13. Який характер участі кожної особи N і М, що претендують на співавторство, у створенні технічного рішення, сукупність ознак яких відображена у формулі винаходу (корисної моделі) за патентом № 000?
14. Провести аналіз відповідності ознак формули винаходу (корисної моделі) за патентом № 000 та об'єкта господарської діяльності «XXX».
15. Чи в повному обсязі винахід (корисну модель) за патентом № 000 відображено в документації «XXX», яка передана в рамках економічного (науково-технічного) співробітництва, ліцензійної угоди тощо?
16. Чи відповідає обсяг використання ліцензіатом запатентованого винаходу (корисної моделі) № 000 за його (її) технічною сутністю умовам, що визначені ліцензійним договором?
17. Чи є помилка у формулі винаходу (корисної моделі) за патентом України № 000, що виправлена Державним реєстром на прохання патентовласника очевидною?

1. Якою сукупністю ознак можна охарактеризувати вироблений виріб (організаційне рішення) «XXX»?
2. Чи використовуються у виробі (організаційному рішенні) «XXX» ознаки раціоналізаторської пропозиції, що вказані в заяві й додатках до неї (кресленнях, схемах, ескізах тощо)?
3. Чи міститься в заяві на раціоналізаторську пропозицію «ХХХ» рішення задачі, що зазначена в її описі?
4. Чи є заміна в запропонованому (технічному, організаційному рішенні задачі «XXX» рівноцінною та відомою в підприємстві «А»?
5. Чи використовувалась пропозиція «XXX» на підприємстві «А» до дати подання на неї заяви?
6. Чи було передбачене технологічне (організаційне) рішення задачі в розпорядницьких (або інших) документах підприємства «А», достатнє для його здійснення?
7. Чи є технологічна (організаційна) пропозиція «XXX» працівника
   N такою, що входить до кола його службових обов'язків?
8. Чи було використання раціоналізаторської пропозиції «XXX» промисловим або дослідним (експериментальним)?

1. Чи містяться в матеріалах справи відомості, за якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 000 стала загальнодоступною у світі до дати подання на нього заявки?
2. Чи використані у промисловому виробі «XXX» усі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 000?
3. Чи зазначені у комплекті технічної документації на об'єкт «XXX» усі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 000?
4. Чи є промисловий зразок за патентом України № 000 та промисловий зразок за патентом України № 000 подібними за сукупністю суттєвих ознак?
5. Чи можуть бути віднесені до суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 000 всі ознаки, зазначені як суттєві в описі заявки на його реєстрацію?
6. Чи включені до переліку суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 000 інші об'єкти інтелектуальної власності?
7. Чи включені до переліку суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 000 ознаки, що не підлягають правовій охороні?
8. Чи має об’єкт «XXX» сукупність ознак, які відрізняють його від промислового зразка за патентом України № 000?

1. Чи існує ймовірність сплутування позначення «XXX» та знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 000 у разі їх використання для однорідних товарів?
2. Чи є порівнювані знаки (позначення) «XXX» і «YYY» тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати?
3. Чи складається знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 000 лише з позначень, які не мають розрізняльної здатності (вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів, на місце і час їх виготовлення або збуту тощо)?
4. Чи містить знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 000 елементи, що не охороняються?
5. Чи має словесне позначення «XXX», яке є частиною товарного знака за свідоцтвом України № 000, розрізняльну здатність для товарів 00 класу МКТП?
6. Чи мають зображувальні позначення «XXX» і «YYY», які є частиною знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 000, розрізняльну здатність для товарів класу 00 МКТП?
7. Чи містить комерційне (фірмове) найменування «XXX» позначення, схожі зі знаком для товарів і послуг «YYY» (свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 000) настільки, що такі позначення і знак можна сплутати або ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги?
8. Чи є позначення «XXX» загальновживаним як позначення товарів або послуг певного виду?
9. Чи має позначення «XXX» ознаки, які характеризують його як кваліфіковане зазначення походження товарів?
10. Чи збігається позначення «XXX» з фірмовим найменуванням «YYY», що відоме в Україні?
11. Чи є словесне позначення «XXX» домінуючим елементом знака для товарів і послуг «YYY»?
12. Яке з позначень «XXX», «YYY», «ZZZ» є домінуючою частиною позначення «ХХХYYYZZZ» за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 000?
13. Чи має позначення за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 000 внаслідок його використання підприємством «А» розрізняльну здатність для позначення продукції, що виробляється підприємством «В»?
14. Чи перетворився у процесі використання знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 000 у позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду, а саме «XXX»?
15. Чи є частина «XXX» позначення за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 000 загальновживаним для позначення товару певного виду, а саме «YYY»?
16. Чи може позначення за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 000 ввести споживачів в оману щодо особи, яка виробляє товар чи надає послугу щодо товарів 00 класу МКТП?
17. Чи є застосування позначення «XXX» на упаковках товару і документах підприємства «А» використанням зареєстрованого знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 000?
18. Чи є знак для товарів і послуг «XXX» (свідоцтво № 000) схожим зі знаком для товарів і послуг «YYY» (міжнародна реєстрація № 000) настільки, що їх можна сплутати або ввести в оману щодо особи, яка надає послуги або виробляє товари з використанням цього знака?

Законодавством визначається мінімальний обсяг поняття охорони комерційної таємниці як захисту інформації, що на законних підставах контролюється юридичною або фізичною особою і яка: а) є секретною в тому розумінні, що вона або в цілому, або в конкретному сполученні або розташуванні її компонентів не є відомою або легкодоступною особам, які належать до визначеного кола, які зазвичай мають справу із подібними видами інформації; б) має комерційну цінність через її таємність; в) у конкретних обставинах була піддана конкретним розумним мірам охорони особою, що контролює цю інформацію на законних підставах, з метою збереження її таємності. Комерційна таємниця відрізняється від усіх видів таємниць тим, що відомості, її складові, відносяться до комерційної діяльності підприємця і мають комерційну цінність. Як і до інших об'єктів права інтелектуальної власності, закон щодо комерційної таємниці встановлює ряд критеріїв охороноспроможності, яким вона повинна відповідати, щоб користуватися правовою охороною. Особливістю цього об'єкта права інтелектуальної власності є те, що перевірка охороноспроможності комерційної таємниці здійснюється не в порядку спеціальної попередньої процедури, а тільки тоді, коли право на комерційну таємницю порушується або оспорюється і потрібно установити, чи існує воно взагалі. Інформація повинна мати дійсну або потенційну цінність у силу її невідомості третім особам. Відповідно до даного критерію з числа відомостей, що складають комерційну таємницю, виключаються ті, які не складають ніякого інтересу для оточення, які не можуть бути використані третіми особами для досягнення своїх цілей, які ніхто не придбав би, якби вони були запропоновані до продажу. Крім того, ті відомості, що мають дійсну або потенційну цінність, повинні бути невідомі третім особам. До інформації, що складає комерційну таємницю, не повинно бути вільного доступу на законній підставі. Якщо відповідна інформація може бути отримана законним шляхом, наприклад, шляхом вивчення відкритих даних, аналізу зразків продукції, що випускається, знайомства з публікаціями тощо, вона, як правило, комерційною таємницею не визнається. На запитання, яким способом була отримана спірна інформація, зацікавлена особа повинна довести, що інформація отримана правомірним шляхом. На розгляд судовому експерту можуть бути поставлені наступні основні запитання, що пов'язані з дослідженням конфіденційної інформації (комерційної таємниці):

1. За якими критеріями інформацію «XXX» можна віднести до комерційної?
2. Чи мають відомості«XXX», що належать підприємству «А» (особі N) ознаки ноу-хау?
3. Чи мало місце отримання інформації «XXX», яка використовується підприємством «А» (особою N), шляхом вивчення відкритих даних, що містяться в публікаціях «YYY»?
4. Чи мало місце отримання інформації «XXX» зворотним технічним аналізом (реінжинірінгом) зразків продукції «YYY»?
5. Чи містяться у відомостях, наданих підприємством «А» дані, що інформація «XXX» була отримана цим підприємством в результаті власної розробки (дослідження) «YYY»?

1. Який економічний (або інший) ефект від використання винаходу (корисної моделі) за патентом України № 000?
2. Чи створюється економічний ефект від використання раціоналізаторської пропозиції «XXX»? Якщо так, то який саме?
3. Який економічний (або інший) ефект від використання раціоналізаторської пропозиції «XXX»?
4. Чи створюється економічний ефект від використання винаходу (корисної моделі) за патентом України № 000 і де - при експлуатації на підприємстві «А» чи при виготовленні на підприємстві «В»?
5. Чи увесь економічний ефект, що отриманий від впровадження нової техніки «XXX» з використанням винаходу (корисної моделі) за патентом України № 000, можна віднести на рахунок винаходу (корисної моделі)? Якщо ні, то яку частину?

1. Чи має місце повне або часткове копіювання суттєвих ознак промислового зразка, захищеного патентом України № 000, підприємством «А» у рекламних буклетах, що містяться у матеріалах справи.
2. Чи використані у рекламних матеріалах «XXX» об'єкти авторського права, суміжних прав або промислової власності?
3. Чи є реклама «XXX» прихованою, порівняльною чи недобросовісною?

Відповідно до тематичного плану наукових робіт науково-дослідних установ судових експертиз Мінюсту України, а також внутрішнього плану, Центр виконує наступні науково-дослідні роботи;

1. ''Методичні рекомендації щодо проведення судової експертизи на винаходи і корисні моделі".
2. "Методичні рекомендації щодо проведення судової експертизи на раціоналізаторські пропозиції".
3. "Методичні рекомендації проведення судових експертиз щодо конфіденційної інформації (комерційної таємниці)".
4. "Методичні рекомендації щодо підготування матеріалів при проведенні економічних досліджень із використанням об'єктів права інтелектуальної власності (загальний підхід)".
5. "Методичні рекомендації щодо визначення роботоздатності комп'ютерних програм".
6. "Шляхи удосконалення основних напрямів розвитку судової експертизи у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності".
7. "Словник термінів судової експертизи об'єктів права інтелектуальної власності".

НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЦЕНТРУ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Центральний офіс 03115 м. Київ вул. Святошинська, 2, офіс 309

Експертні лабораторії 01054 м. Київ вул. Гоголівська, 11/39, офіс 66

Електронна адреса: сеntr@ іntelect.оrg.uа ndc_іntelect@voliасаble.соm

Адреса в Інтернеті: www.іntelect.оrg.uа

Телефони: 501-55-60 - приймальна, факс; 592-14-01 - заступник директора; 482-38-13 - експертні лабораторії 592-66-29 - канцелярія; 501-55-61 – багатоканальний.