УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 18 серпня 1999 р. N 1514
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1431 ( 1431-2001-п ) від 26.10.2001 )
Про утворення Державного координаційного центру
реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах
Відповідно до Указу Президента України від 3 червня 1999 р.
N 602 ( 602/99 ) "Про вдосконалення системи реагування на
надзвичайні ситуації на водних об'єктах" Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Утворити Державний координаційний центр реагування на
надзвичайні ситуації на водних об'єктах з підпорядкованими йому
регіональними центрами у містах Одесі, Керчі, Донецьку,
Хмельницькому і Черкасах з віднесенням його до сфери управління
Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
2. Затвердити Положення про Державний координаційний центр
реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах, що
додається.
3. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:
установити загальну чисельність працівників Державного і
регіональних координаційних центрів реагування на надзвичайні
ситуації на водних об'єктах;
затвердити структуру зазначених центрів;
створити Українську державну госпрозрахункову службу
рятування на воді та ліквідації небезпечних забруднень;
вирішити питання щодо створення належних умов для діяльності,
кадрового, матеріально-технічного та фінансового забезпечення
зазначених центрів, а також забезпечення цілодобового чергування
пошуково-рятувальних підрозділів та інших спеціалізованих служб і
підрозділів з метою реагування у разі виникнення надзвичайних
ситуацій на водних об'єктах.
4. Міністерству фінансів і Міністерству економіки під час
уточнення показників Державного бюджету України на 1999 рік і
складання проектів Державного бюджету України на наступні роки
передбачати виділення у межах асигнувань на утримання Міністерства
з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи кошти для забезпечення
діяльності Державного і регіональних координаційних центрів
реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах.
5. Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству
фінансів разом з Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
подати у двомісячний термін Кабінетові Міністрів України
пропозиції щодо встановлення умов оплати праці працівників
Державного і регіональних координаційних центрів реагування на
надзвичайні ситуації на водних об'єктах.
6. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з
Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Одеською, Донецькою,
Хмельницькою, Черкаською обласними і Київською міською державними
адміністраціями вирішити до кінця 1999 року питання щодо
розміщення регіональних координаційних центрів реагування на
надзвичайні ситуації на водних об'єктах.
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 33
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 серпня 1999 р. N 1514
ПОЛОЖЕННЯ
про Державний координаційний центр реагування
на надзвичайні ситуації на водних об'єктах
1. Державний координаційний центр реагування на надзвичайні
ситуації на водних об'єктах (далі - Центр) утворений відповідно до
Указу Президента України від 3 червня 1999 р. N 602 ( 602/99 )
"Про вдосконалення системи реагування на надзвичайні ситуації на
водних об'єктах" і належить до сфери управління МНС.
2. Основними завданнями Центру є:
1) координація діяльності аварійно-рятувальних служб
відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої
влади під час проведення пошуково-рятувальних операцій,
спрямованих на рятування людей, ліквідацію забруднень водних
об'єктів і максимальне зменшення шкоди від таких забруднень для
довкілля та майна;
2) забезпечення цілодобового чергування аварійно-рятувальних
служб з метою постійного контролю за ситуацією на водних об'єктах,
у тому числі на Чорному та Азовському морях, в акваторіях річок
Дніпра та Дунаю, а також оперативного вжиття заходів у разі
виникнення надзвичайної ситуації;
3) здійснення систематичних перевірок готовності до
реагування в умовах надзвичайних ситуацій сил та засобів
аварійно-рятувальних служб незалежно від їх підпорядкованості
(крім служб, підпорядкованих Військово-Морським Силам, які
самостійно інформують Центр про стан готовності їх сил і засобів
до виконання відповідних робіт);
4) оперативне виявлення надзвичайних ситуацій на водних
об'єктах, ліквідація забруднення на них, включаючи знешкодження
затонулих боєприпасів і місткостей з сильнодіючими отруйними та
іншими забруднюючими речовинами;
5) організація діяльності системи госпрозрахункових
аварійно-рятувальних служб.
3. Основними функціями Центру є:
1) управління діяльністю регіональних координаційних центрів
реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах та
підпорядкованих сил і засобів рятування та ліквідації небезпечних
забруднень на воді, забезпечення їх технічними засобами,
необхідними для виконання покладених на них завдань;
2) розроблення планів реагування на надзвичайні ситуації на
водних об'єктах і взаємодії з іншими центральними та місцевими
органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а
також з аварійно-рятувальними службами іноземних держав;
3) забезпечення взаємодії з місцевими органами виконавчої
влади, Головним центром координації авіаційних робіт з пошуку і
рятування, керівництвом аварійно-рятувальних служб і формувань
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, в тому
числі Військово-Морських Сил;
4) забезпечення у разі виникнення надзвичайних ситуацій
зв'язку з плавзасобами, спеціальними підрозділами, авіаційними
центрами, портами, військово-морськими базами, організація згідно
з контрактами та узгодженими планами взаємодії у процесі
проведення пошуково-рятувальних операцій;
5) визначення разом з місцевими органами виконавчої влади та
виконавчими органами рад меж відповідальності на водних об'єктах
підприємств, установ та організацій;
6) організація пошуку і знешкодження затонулих боєприпасів і
місткостей з сильнодіючими отруйними речовинами;
7) забезпечення проведення систематичних перевірок готовності
до реагування в умовах надзвичайних ситуацій сил і засобів
аварійно-рятувальних служб незалежно від їх підпорядкованості
(крім служб, підпорядкованих Військово-Морським Силам);
8) організація діяльності системи госпрозрахункових
аварійно-рятувальних служб, у тому числі орієнтованих на
ліквідацію наслідків забруднення акваторій нафтопродуктами та
іншими небезпечними забруднювачами;
9) участь у розробленні нормативно-правової бази з питань
проведення пошуково-рятувальних робіт на воді;
10) організація підготовки та перепідготовки фахівців
аварійно-рятувальних служб на воді, в тому числі водолазів різних
категорій, екіпажів рятувальних суден та аеромобільних засобів;
11) здійснення сертифікації аварійно-рятувальних служб,
організація міжнародно визнаної сертифікації їх оснащення;
12) організація роботи з планування, розроблення, реалізації
науково-дослідних програм, дослідно-конструкторських робіт,
розміщення замовлень, випробування і впровадження
пошуково-рятувального обладнання та спорядження, технічних
засобів пошуку, рятування, евакуації людей, ліквідації
небезпечних забруднень на водних об'єктах;
13) забезпечення видання спеціальної літератури, наочних
посібників, плакатів, відеофільмів, організація тематичних
виступів у засобах масової інформації, в тому числі електронних;
14) здійснення співробітництва з міжнародними організаціями у
сфері рятувальних робіт та ліквідації небезпечних забруднень на
водних об'єктах, організація виконання міжнародних договорів,
учасником яких є Україна, розроблення заходів щодо впровадження
стандартів і технологій, які рекомендуються Міжнародною морською
організацією (ІМО).
4. Центр має право:
1) безоплатно і позачергово одержувати від центральних і
місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм
власності інформацію, необхідну для забезпечення реагування на
надзвичайні ситуації на водних об'єктах;
2) розробляти пропозиції, давати рекомендації центральним
органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування,
підприємствам, установам та організаціям з питань, пов'язаних з
виконанням покладених на нього завдань, усуненням виявлених
порушень заходів безпеки, продовженням або припиненням
пошуково-рятувальних операцій (робіт);
3) обстежувати у будь-який час водні об'єкти і прилеглі до
них території з метою запобігання виникненню надзвичайних
ситуацій;
4) брати участь у роботі комісій з розслідування причин
виникнення надзвичайних ситуацій на водних об'єктах, оцінки
додержання встановлених норм безпеки, розроблення та реалізації
заходів щодо поліпшення стану безпеки;
5) вимагати від осіб, які перебувають у зоні надзвичайної
ситуації на водному об'єкті, додержання встановлених заходів
безпеки;
6) організовувати виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією
надзвичайних ситуацій на договірній основі з підприємствами,
установами і організаціями усіх форм власності, розміщеними на
прилеглих до водних об'єктів територіях;
7) користуватися на період проведення аварійно-рятувальних
робіт виділеними місцевими органами виконавчої влади приміщеннями
для розміщення особового складу рятувальників, техніки та
устаткування на територіях, прилеглих до водного об'єкта, на якому
сталася надзвичайна ситуація;
8) скликати в установленому порядку наради з питань, що
належать до його компетенції.
Посадові особи Державного і регіональних координаційних
центрів мають право безперешкодного доступу в установленому
законодавством порядку на берегову територію водних об'єктів,
плавзасоби, територію підприємств, установ та організацій,
діяльність яких пов'язана з пошуково-рятувальним забезпеченням,
проведенням аварійно-рятувальних робіт і ліквідацією небезпечних
забруднень на воді, а також тих, що здійснюють проектування,
виробництво, випробування, приймання, експлуатацію та ремонт
техніки, відповідних засобів і обладнання.
5. Державному координаційному центру підпорядковуються
регіональні центри у містах Одесі, Керчі, Донецьку, Хмельницькому
і Черкасах, зони відповідальності між якими визначаються МНС, а
також Українська державна госпрозрахункова служба рятування і
ліквідації небезпечних забруднень на воді, аварійно-рятувальні
служби.
6. Центр очолює начальник, якого призначає на посаду і
звільняє з посади Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків Чорнобильської Катастрофи.
Начальник Центру несе персональну відповідальність за
виконання покладених на Центр завдань і здійснення ним своїх
функцій, розподіляє обов'язки між його заступниками та
начальниками структурних підрозділів.
Начальник Центру за посадою виконує обов'язки керівника
пошуково-рятувальних операцій з ліквідації надзвичайних ситуацій
державного рівня, а його заступники, начальники регіональних
центрів та спеціально підготовлені фахівці Центру - відповідно
регіонального рівня.
7. Центр у процесі виконання покладених на нього завдань
взаємодіє з центральними і місцевими органами виконавчої влади,
Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого
самоврядування, а також відповідними організаціями інших держав у
зоні відповідальності України та за її межами.
Взаємодія з аварійно-рятувальними службами інших держав
здійснюється на основі міжнародних угод.
Сили і засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади
та органів місцевого самоврядування, передбачені планами взаємодії
для рятування людей і ліквідації небезпечних забруднень на воді,
виділяються за зверненнями Державного і регіональних
координаційних центрів.
Рішення Центру, прийняті у межах його повноважень під час
проведення пошуково-рятувальних операцій, є обов'язковими для
виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади,
органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та
організаціями всіх форм власності.
З метою відпрацювання спільних дій, пов'язаних з
пошуково-рятувальними операціями і ліквідацією небезпечних
забруднень на воді, проводяться комплексні навчання згідно з
планами, розробленими Центром.
8. Фінансування діяльності Державного і регіональних
координаційних центрів, навчально-дослідного центру (частково),
проведення робіт, пов'язаних з пошуком під водою та знешкодженням
боєприпасів чи затонулих місткостей з сильнодіючими отруйними
речовинами, підтримання у постійній готовності необхідних сил та
засобів, видання наочних посібників, проведення радіо- та
телепередач здійснюється за рахунок асигнувань, передбачених у
Державному бюджеті України на утримання МНС.
9. Штатний розпис Центру і положення про його структурні
підрозділи затверджує начальник Центру.
10. Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки
в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба
України і своїм найменуванням.