Конвенція
про права на організацію та об'єднання працівників
у сільському господарстві
N 11 (укр/рос)
Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці та зібралася на свою третю сесію 25 жовтня 1921 року,
ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо прав на організацію
та об'єднання працівників у сільському господарстві, що є
четвертим пунктом порядку денного сесії, і
вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної Конвенції,
ухвалює нижченаведену Конвенцію, яка може бути названа Конвенцією
про право на об'єднання (сільське господарство), 1921 року, і яка
підлягає ратифікації членами Міжнародної організації праці згідно
з положеннями Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ):
Стаття 1
Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю
Конвенцію, зобов'язується забезпечувати всім зайнятим у сільському
господарстві працівникам такі самі права на організацію та
об'єднання, як і працівникам у промисловості, і відмінити всі
законодавчі або інші положення, що обмежують такі права у
випадках, що стосуються працівників, зайнятих у сільському
господарстві.
Стаття 2
Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції відповідно
до положень Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 )
надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для
реєстрації.
Стаття 3
1. Ця Конвенція набуває чинності від дати реєстрації
Генеральним директором документів про ратифікацію від двох членів
Міжнародної організації праці.
2. Вона зв'язує тільки тих членів Організації, чиї документи
про ратифікацію зареєстровано в Міжнародному бюро праці.
3. Надалі ця Конвенція набуде чинності щодо кожного члена
Організації в день реєстрації його документа про ратифікацію в
Міжнародному бюро праці.
Стаття 4
Як тільки документи про ратифікацію від двох членів
Міжнародної організації праці будуть зареєстровані в Міжнародному
бюро праці, Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає
про це всіх членів Міжнародної організації праці. Він також
сповіщає їх про реєстрацію всіх документів про ратифікацію,
отриманих згодом від інших членів Організації.
Стаття 5
З урахуванням положень статті 3 кожний член Організації, який
ратифікував цю Конвенцію, погоджується надати чинності положенням
статті 1 не пізніше ніж 1 січня 1924 року і вжити таких заходів,
які будуть потрібні, щоб зробити ці положення ефективними.
Стаття 6
Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю
Конвенцію, зобов'язується застосовувати її положення до своїх
колоній, володінь і протекторатів відповідно до статті 35 Статуту
Міжнародної організації праці ( 993_154 ).
Стаття 7
Член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після
закінчення десятирічного періоду від дати, коли Конвенція
початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію,
надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для
реєстрації. Денонсація не може набути чинності раніше ніж через 1
рік після дати її реєстрації у Міжнародному бюро праці.
Стаття 8
Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро
праці вважає за потрібне, вона подає Генеральній конференції
доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи доцільно
вносити до порядку денного Конференції питання про її перегляд або
зміну.
Стаття 9
Французький і англійський тексти цієї Конвенції мають
однакову силу.
Дата набуття чинності: 11 травня 1923 року.
Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1919-1964, Том I
Міжнародне бюро праці, Женева
Конвенция
о праве на объединение в сельском хозяйстве
N 11
Генеральная Конференция Международной Организации Труда,
созванная в Женеве Административным Советом Международного
Бюро труда и собравшаяся 25 октября 1921 года на свою
третью сессию,
постановив принять ряд предложений о праве на организацию и
объединение трудящихся в сельском хозяйстве, что является
четвертым пунктом повестки дня сессии,
решив придать этим предложениям форму международной
конвенции, принимает нижеследующую Конвенцию, которая
может именоваться Конвенцией 1921 года о праве на
объединение в сельском хозяйстве и которая подлежит
ратификации Членами Международной Организации Труда в
соответствии с положениями Устава Международной
Организации Труда ( 993_154 ):
Статья 1
Каждый Член Международной Организации Труда, ратифицировавший
настоящую Конвенцию, обязуется обеспечить всем работающим в
сельском хозяйстве те же права на организацию и объединение, какие
имеют трудящиеся в промышленности и отменить все законодательные
или какие-либо другие постановления, направленные на ограничение
этих прав по отношению к трудящимся, занятым в сельском хозяйстве.
Статья 2
Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции
направляются Генеральному Директору Международного Бюро Труда для
регистрации в соответствии с положениями Устава Международной
Организации Труда ( 993_154 ).
Статья 3
1. Настоящая Конвенция вступает в силу как только Генеральный
Директор зарегистрирует документы о ратификации двух Членов
Международной Организации Труда.
2. Настоящая Конвенция связывает только тех Членов
Организации, чьи документы о ратификации зарегистрированы в
Международном Бюро Труда.
3. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу для
каждого Члена Организации с даты регистрации его документа о
ратификации в Международном Бюро Труда.
Статья 4
Как только документы о ратификации двух Членов Международной
Организации Труда, зарегистрированы в Международном Бюро Труда,
Генеральный Директор Международного Бюро Труда извещает об этом
всех Членов Международной Организации Труда. Генеральный Директор
также извещает их о регистрации всех документов о ратификации,
полученных им впоследствии от других Членов Организации.
Статья 5
С учетом положений статьи 3 каждый Член Организации,
ратифицирующий настоящую Конвенцию, соглашается ввести в силу
положения статей 1 не позже 1 января 1924 года и принимать меры,
необходимые для их эффективного осуществления.
Статья 6
Каждый Член Международной Организации Труда, ратифицирующий
настоящую Конвенцию, обязуется применять ее к своим колониям,
владениям и протекторатам в соответствии с положениями статьи 35
Устава Международной Организации Труда ( 993_154 ).
Статья 7
Любой Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию,
может по истечении десятилетнего периода с момента первоначального
вступления Конвенции в силу денонсировать ее посредством акта о
денонсации, направленного Генеральному Директору Международного
Бюро Труда и зарегистрированного им. Денонсация вступает в силу
через год после регистрации акта о денонсации в Международном Бюро
Труда.
Статья 8
Каждый раз, когда Административный Совет Международного Бюро
Труда считает это необходимым, он представляет Генеральной
Конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает,
следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее полном
или частичном пересмотре.
Статья 9
Французский и английский тексты настоящей Конвенции имеют
одинаковую силу.
Дата вступления в силу: 11 мая 1923 года.