Виконання доручення


Підприємство уклало договір доручення, за яким повірений мав вчинити ряд правочинів, спрямованих на продаж продуктів харчування. Проте повірений занизив наперед обумовлену з ним продажну ціну товарів (пояснюючи це її невідповідністю ринковим цінам). Крім цього, він доручив здійснення певних дій іншим особам. Чи правомірними були його дії?


Повірений виступає від імені та за рахунок довірителя, тому, звичайно, він має керуватися інтересами свого довірителя й вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Як зазначено у ч. 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), відступити від умов договору повірений може лише у тому випадку, коли цього вимагають інтереси довірителя і повірений не зміг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит, а обставини справи вимагали від повіреного (в інтересах довірителя) негайних дій з відхиленням від змісту договору. Наприклад, якщо довіритель доручив повіреному продати продукти, що можуть швидко зіпсуватися, за вказаними у договорі цінами, але на ринку ціни на аналогічні продукти раптово значно знизилися, то повірений не тільки був вправі продати продукцію за ринковими цінами, а й зобов'язаний був це зробити — адже якщо за таких обставин він би ретельно дотримувався умов договору, то товари взагалі не були б реалізовані і зіпсувалися, внаслідок чого довірителю були б завдані ще більш знач-' ні збитки. Тому у випадку, коли мотиви продажу повіреним продуктів за заниженими цінами були саме такими, то його дії були цілком правомірними, оскільки відповідали інтересам довірителя — адже краще втратити частину прибутку, ніж усю вартість товару.

Зрозуміло, що у разі відступу від змісту договору повірений має повідомити про це довірителя при першій же можливості — у супротивному випадку на нього може бути покладено відповідальність за відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням доручення. Разом з тим, довірителю варто уважно перечитати текст договору доручення, оскільки згідно з ч. 2 ст. 1004 ЦКУ повіреному, який діє як комерційний представник (тобто постійно та самостійно виступає представником від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності — ч. 1 ст. 243 ЦКУ), довірителем може бути надано право відступати в інтересах довірителя від змісту доручення без попереднього запиту про це.

Щодо доручення повіреним виконання певних дій за договором іншим особам, то дати однозначної відповіді на те, чи був цей вчинок повіреного правомірним, неможливо, оскільки у питанні достатньою мірою не викладено обставини справи та не зазначено, вчинення яких саме дій повірений доручив іншим особам. Перш за все необхідно звернути увагу на те, що договір доручення належить до числа договорів, за якими припустиме лише особисте виконання — за положеннями ч. 1 ст. 1005 ЦКУ повірений має виконати дане йому доручення особисто. Передати виконання доручення іншій особі (замісникові) повірений має право лише у випадку, коли це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами (наприклад, через хворобу чи дію непереборної сили), з метою охорони інтересів довірителя. У цьому разі повірений зобов'язаний негайно повідомити довірителя про передачу виконання доручення іншим особам — тоді він відповідатиме тільки за вибір замісника. Якщо ж повірений передав виконання доручення за інших обставин або не повідомив довірителя про замісника, то він відповідає як за вибір замісника, так і за його дії, як за свої власні. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1005 ЦКУ довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, якого обрав повірений. При цьому замісник вважається відхиленим з того часу, як тільки йому стало про це відомо, а наступне виконання доручення замісником не буде підставою для виникнення у довірителя будь-яких зобов'язань.

Водночас необхідно враховувати, що вимога особистого виконання доручення повіреним стосується лише юридичних дій, що становлять предмет договору. Для здійснення ж фактичних дій, які супроводжують юридичні, повірений може залучити будь-яких інших осіб без повідомлення про це довірителя (наприклад, вантажників для відвантаження майна, перекладача для участі в переговорах тощо).

Сторінку підготувала Анжеліка ДОМБРУГОВА

Юридичний вісник України №51 ( 23 – 29 грудня 2006 року)