1. На виконання статті 10 Указу Президента України від 18 лютого 2002 р. N 143 (143/2002) "Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян" затвердити Концепцію реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів (додається).

2. МВС, СБУ, Держкомкордону, Державній податковій адміністрації, Держмитслужбі розробити і затвердити до 1 березня 2003 р. Програму реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів з урахуванням положень Концепції, затвердженої цим розпорядженням.

КОНЦЕПЦІЯ

реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів

1. Загальні положення

Сучасний стан, структура і динаміка злочинності, навіть в умовах певного її стримування, активної боротьби з найбільш зухвалими та агресивними проявами, залишається найбільш гострою проблемою в державі. Загрожуючи інтересам і правам людини, життєдіяльності всього суспільства, злочинність стала одним з основних факторів деструктивного впливу на процеси соціального, економічного та політичного розвитку країни.

Незважаючи на розгалуженість мережі, сучасний стан наукових установ та вищих навчальних закладів у системі правоохоронних органів зумовлює необхідність посилення координації наукової та науково-технічної діяльності з метою розв'язання загальнодержавних завдань боротьби із злочинністю, забезпечення громадської і державної безпеки, усунення дублювання наукової тематики, нераціонального використання наукового потенціалу.

Не чітко визначено пріоритетні напрями наукової діяльності в системі правоохоронних органів, чимало актуальних і перспективних проблем взагалі не розробляється, що негативно позначається на розв'язанні практичних завдань боротьби із злочинністю, зміцненні правопорядку, забезпеченні громадської і державної безпеки. Не подолано недоліки методологічного характеру, а також кадрового, науково-інформаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення потреб наукової діяльності, недостатньо впроваджуються в практику результати наукових розробок тощо. Не повною мірою реалізується прогностична функція науки.

Таким чином, проблема реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів є комплексною і різноплановою.

Основною метою реформування є забезпечення концентрації і підвищення ефективності використання наукового потенціалу для функціонування правоохоронної системи шляхом створення ефективного механізму взаємодії її суб'єктів, запровадження ефективної системи координації наукової та науково-технічної діяльності, створення належних умов для впровадження результатів наукових досліджень у практику.

Нормативно-правовою основою Концепції є Конституція України (254к/96-ВР) , Закони України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , "Про вищу освіту" (2984-14) , інші нормативно-правові акти з питань правоохоронної, наукової і науково-технічної діяльності, освіти, захисту авторських і суміжних прав тощо.

Наукова та науково-технічна діяльність в системі правоохоронних органів є інтелектуальною цілеспрямованою творчою роботою, що здійснюється у формі фундаментальних і прикладних наукових досліджень та спрямовується на одержання і використання нових знань стосовно функціонування правоохоронної системи у державі та забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій.

Наука у системі правоохоронних органів інтегрується в існуючу систему наукової та науково-технічної діяльності на засадах єдиної нормативно-правової бази, яка забезпечує ефективність її функціонування.

2. Основні завдання, функції і принципи реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів

Основними завданнями реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів є:

актуалізація змісту фундаментальних і прикладних наукових досліджень, спрямованих на розв'язання найбільш важливих проблем практичної діяльності правоохоронних органів відповідно до їх функцій та компетенції, визначених законодавством;

підвищення наукового рівня експертизи проектів законодавчих та нормативно-правових актів з питань боротьби із злочинністю, забезпечення громадської і державної безпеки відповідно до компетенції правоохоронних органів;

активізація розроблення новітніх технологій і технічних засобів захисту безпеки працівників у штатних та екстремальних ситуаціях;

розроблення правових, організаційних, технологічних, економічних, інформаційно-аналітичних, фінансових та інших методів удосконалення діяльності правоохоронних органів;

пошук нових форм організації наукової та науково-технічної діяльності, сприяння впровадженню її результатів у практику;

удосконалення системи підготовки та перепідготовки наукових і науково-педагогічних кадрів;

використання сучасних інформаційних технологій у діяльності правоохоронних органів;

розроблення і удосконалення перспективних засобів оперативної, криміналістичної, протипожежної, іншої спеціальної техніки, оперативного зв'язку, охорони, забезпечення безпеки на транспорті, бронезахисту та активної оборони, спеціального транспорту, методик застосування досягнень сучасної техніки та інформаційних технологій у діяльності правоохоронних органів;

розвиток технічної творчості, винахідництва та раціоналізаторства в системі правоохоронних органів.

З метою успішного розв'язання поставлених завдань наука повинна виконувати такі основні функції:

науковий супровід та інформаційно-аналітичне і науково-технічне забезпечення правоохоронної діяльності;

спрямування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт на розв'язання актуальних проблем практичної діяльності;

проведення наукової експертизи методів і технологій правоохоронної діяльності;

підготовка висококваліфікованих фахівців для правоохоронних органів;

упровадження в практику діяльності правоохоронних органів сучасних вітчизняних та зарубіжних науково-дослідних методик і технологій.

Реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів здійснюватиметься на таких принципах:

органічна єдність науки, освіти і практики;

збалансованість співвідношення фундаментальних і прикладних наукових досліджень;

комплексність підходу до розв'язання наукових проблем правоохоронної діяльності;

плановість проведення наукових досліджень;

економічна доцільність та ефективність наукових досліджень і впровадження їх результатів.

3. Удосконалення організації управління і координації наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів

Реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів потребує здійснення комплексу організаційних, науково-дослідних і технологічних заходів.

Організаційні заходи спрямовуються на удосконалення структури, форм та змісту організації діяльності правоохоронних органів, науково-дослідні - на розроблення науково обгрунтованих шляхів підвищення якості, удосконалення, планування та організації наукових досліджень та науково-дослідної діяльності, а технологічні заходи - на вдосконалення технологічного забезпечення науково-дослідних робіт, що здійснюються в системі правоохоронних органів.

З метою сприяння розвитку наукової діяльності у сфері боротьби із злочинністю, координації відповідних досліджень науково-дослідних установ у системі правоохоронних органів, підвищення ефективності та якості впровадження результатів наукової діяльності утворюється міжвідомча науково-координаційна рада.

Наукові дослідження проводяться на базі науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів системи правоохоронних органів відповідно до їх компетенції та спеціалізації, а також шляхом залучення працівників правоохоронних органів.

Подальший розвиток наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів і її складових ланок повинен спрямовуватися насамперед на формування кадрового забезпечення для належного наукового розв'язання актуальних проблем правоохоронної діяльності.

Для проведення наукових досліджень можуть утворюватися на конкурсних засадах тимчасові творчі колективи (у тому числі на контрактній основі) у складі науковців, найбільш досвідчених працівників та висококваліфікованих спеціалістів у відповідних галузях знань.

Діяльність наукових установ і навчальних закладів системи правоохоронних органів повинна реформуватися за умови збереження основної їх спеціалізації та з урахуванням покладених на них конкретних завдань.

4. Фундаментальні і прикладні наукові дослідження

Пріоритетними напрямами фундаментальних і прикладних наукових досліджень на найближчу перспективу слід вважати:

боротьбу із злочинами проти особи, власності, з організованою злочинністю і корупцією, тероризмом, торгівлею людьми, відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом, правопорушеннями у бюджетній сфері, незаконним обігом наркотичних засобів, зброї та вибухових речовин;

створення наукових основ гуманізації системи виконання покарань, удосконалення адміністративного, кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Фундаментальні наукові дослідження повинні забезпечувати одержання нових знань у сфері правоохоронної діяльності і спрямовуватися на розвиток пріоритетних напрямів у цій сфері, наукове обгрунтування питань законодавчого та соціального регулювання діяльності правоохоронних органів та установ, їх реформування у зв'язку з необхідністю додержання прав людини.

Проведення фундаментальних наукових досліджень суб'єктами правоохоронної діяльності слід організовувати у тісній співпраці з Національною академією наук, Академією правових наук, Міністерством освіти і науки, Міністерством юстиції та іншими заінтересованими органами, які мають у своєму складі наукові установи з потужною дослідницькою та науково-експериментальною базою. Одним із шляхів забезпечення успішності такої роботи можуть бути міжгалузеві науково-дослідницькі програми.

Фундаментальні наукові дослідження, що проводяться за специфічними напрямами діяльності окремих правоохоронних органів і пов'язані з виконанням покладених саме на них відповідних функцій та завдань, потребують чіткого закріплення їх як провідних у цій галузі.

Важливо підтримувати дослідження, які проводяться на стику наукових галузей знань - юридичних, економічних, соціальних, технічних тощо.

Прикладне наукове забезпечення правоохоронної діяльності слід орієнтувати на практичну діяльність правоохоронних органів, підвищення її ефективності. Прикладні наукові дослідження повинні проводитись у рамках визначених пріоритетних напрямів, у тісному контакті з підрозділами правоохоронних органів та на їх замовлення.

З метою уникнення дублювання фундаментальні та прикладні наукові дослідження повинні проводитися на підставі міжвідомчого узгодження наукових планів. Крім того, для їх проведення необхідно забезпечити подальше вдосконалення існуючої та створення оновленої випробувальної бази з урахуванням сучасних вимог.

5. Механізм впровадження у практику наукових розробок

Впровадження наукових розробок у практику здійснюватиметься на планових засадах. План впровадження повинен передбачати конкретні організаційні, навчальні, методичні, практичні заходи, а також їх авторський супровід.

Організація планування фундаментальних та прикладних наукових досліджень повинна здійснюватися за умови ретельного вивчення питань, які вирішуються, а також чіткого визначення кінцевих результатів та шляхів їх подальшого використання з попереднім прогнозом ефективності.

Результати наукових розробок впроваджуються в практику діяльності правоохоронних органів на основі укладених між замовниками і виконавцями угод щодо проведення конкретних досліджень, а також шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів, управлінських рішень, надання методичних рекомендацій тощо.

Потрібно розробити методику оцінювання результатів наукових досліджень з визначенням їх ефективності, а також базових підрозділів (або регіонів) з їх впровадження.

Для забезпечення ефективності практичної реалізації результатів завершених наукових розробок необхідно опрацювати питання щодо утворення в системі правоохоронних органів підрозділів різного рівня (у тому числі на базі науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів), які б забезпечували їх впровадження.

6. Підготовка та використання наукових кадрів

Кадрова політика у сфері наукового забезпечення правоохоронної діяльності повинна базуватися на таких принципах:

цілісність системи кадрового забезпечення;

перспективність та випереджувальний характер, що грунтується на прогнозуванні кадрової ситуації;

стимулювання наукової діяльності з метою збереження наукових кадрів;

ретельність добору науково-дослідницького персоналу;

гарантованість права на самовизначення щодо участі у науковій діяльності;

наступність та оновлення наукових кадрів, оптимальне співвідношення наукового та науково-допоміжного персоналу;

добір талановитої молоді, схильної до наукової діяльності, сприяння її підготовці;

здійснення правового і соціального захисту науковців, який забезпечує законність та соціальну справедливість вирішення кадрових питань.

Наукові кадри поповнюються за рахунок підготовки спеціалістів на базі вищих навчальних закладів та шляхом залучення фахівців відповідного профілю з апарату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

З урахуванням вимог Закону України "Про державну таємницю" (3855-12) може створюватись інтегрована база даних про наукових працівників правоохоронних органів, їх наукових керівників та консультантів, а також теми наукових досліджень.

Всебічне сприяння надається формуванню наукових шкіл, створенню відповідних умов для проведення дисертаційних досліджень, підвищенню рівня кваліфікації та авторитету наукових працівників правоохоронних органів. З урахуванням сучасних наукових розробок і результатів наукових досліджень вносяться необхідні корективи та доповнення у навчальні плани і програми для вищих навчальних закладів, удосконалюється система підготовки та підвищення кваліфікації працівників і керівників усіх рівнів.

Відповідно до потреб практичної діяльності правоохоронних органів разом з ВАК може здійснюватися уточнення переліку наукових спеціальностей.

7. Соціальний захист наукових та науково-педагогічних працівників

Пріоритетними у справі соціального захисту є такі напрями, як:

удосконалення правового регулювання системи соціального захисту, матеріального і морального стимулювання та заохочення наукового і науково-педагогічного складу працівників системи правоохоронних органів з урахуванням кваліфікаційного рівня, особливих умов та стажу професійної діяльності;

застосування розгалуженої системи творчих відпусток, наукових відряджень та стажування, у тому числі за кордоном, для проведення актуальних досліджень у сфері діяльності правоохоронних органів;

створення спеціальних фондів підтримки наукових та науково-педагогічних кадрів, у тому числі ад'юнктів, аспірантів та здобувачів, що працюють у системі правоохоронних органів, а також тих, які змінили основне місце роботи або вийшли на пенсію, за умови їх подальшого залучення до наукової діяльності;

вирішення питань щодо зарахування до стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років атестованому складу працівників вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ системи правоохоронних органів часу перебування на науково-дослідній роботі у відповідних державних цивільних установах;

урахування наукового стажу у визначенні величини обов'язкової відсоткової надбавки при нарахуванні сум пенсійного забезпечення працівникам правоохоронних органів.

8. Розвиток науково-інформаційного забезпечення наукових досліджень

Ефективність наукової діяльності головним чином визначається можливістю доступу до науково-технічної інформації. Розвиток процесів поділу наукової праці привів до різкої інтенсифікації інформаційного обміну, перетворивши науково-інформаційну діяльність на один з найважливіших елементів наукової інфраструктури. Одним з основних напрямів удосконалення наукових досліджень у сфері правоохоронної діяльності визначено інформатизацію.

Основною метою інформатизації наукової та науково-технічної діяльності є забезпечення ефективної координації наукових досліджень і оптимізація використання інформації в системі наукових установ для забезпечення концентрації наукових ресурсів на пріоритетних напрямах діяльності правоохоронних органів.

Основними напрямами розвитку інформаційного забезпечення наукової та науково-технічної діяльності є:

уніфікація правових, методичних, програмно-технічних і технологічних підходів, пріоритетність забезпечення наукових підрозділів сучасною комп'ютерною технікою, розвиток і вдосконалення інформаційного обліку та системи гарантування інформаційної безпеки правоохоронних органів;

розроблення з урахуванням вимог Закону України "Про державну таємницю" (3855-12) спеціалізованих інформаційних технологій для їх впровадження під час формування інтегрованих баз даних колективного користування та локальних інформаційних мереж наукових установ системи правоохоронних органів;

широке використання можливостей глобальної мережі Інтернет з метою апробації наукових досліджень (розміщення на веб-сторінках результатів наукових досліджень для широкого обговорення їх фахівцями).

Необхідно всебічно підтримувати новітні форми наукової діяльності, в яких використовуються сучасні інформаційні технології - електронні журнали, телеконференції, експерименти з віддаленими та розмежованими інформаційними ресурсами тощо.

Усе це створить передумови для якісних структурних змін у системі наукових установ, удосконалення методології проведення наукових досліджень у цілому.

Використання сучасних інформаційних технологій дасть змогу проводити безперервний моніторинг процесу організації розвитку науки, включаючи такі аспекти, як статистика у сфері науки та інновацій, реструктуризація системи наукових установ, їх фінансування, інтеграція вітчизняної вищої освіти і науки у світову, оцінка результатів реформування тощо.

Використання сучасних інформаційних технологій повинне спрямовуватися насамперед на забезпечення взаємозв'язку між наукою, освітою та практикою, а також на підвищення якості і прискорення реалізації наукоємних проектів.

9. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення

Основним джерелом фінансування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів є кошти державного бюджету, що виділяються на утримання правоохоронних органів. Додатковим джерелом надходжень можуть бути кошти місцевих бюджетів, власні кошти науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів, кредити та інші позабюджетні джерела, не заборонені законодавством.

Бюджетне фінансування здійснюється за базовим і програмно-цільовим напрямами.

Базове фінансування здійснюється для забезпечення проведення фундаментальних і прикладних наукових та науково-технічних досліджень за пріоритетними напрямами діяльності правоохоронних органів, підготовки наукових кадрів.

Програмно-цільове фінансування здійснюється на конкурсній основі для забезпечення виконання науково-технічних програм, спрямованих на реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, проведення найважливіших прикладних науково-технічних розробок на замовлення правоохоронних органів, а також проектів у рамках міжнародного науково-технічного співробітництва.

Система фінансового забезпечення повинна створити стабільні передумови для швидкого розвитку науки і техніки з метою підвищення ефективності використання їх досягнень.

Реформування системи фінансового забезпечення наукової діяльності включає:

оптимізацію бюджетних асигнувань на наукові розробки та інші витрати, пов'язані з проведенням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

впровадження в практику фінансування наукової діяльності за рахунок виконання науковими установами на госпрозрахунковій основі науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Для виконання поставлених завдань необхідно здійснити такі заходи, як:

розвиток багатоканальної системи фінансового забезпечення наукової діяльності;

визнання фінансування наукових і науково-технічних розробок одним з пріоритетних напрямів видатків на правоохоронну діяльність;

створення дієвої системи оплати праці фахівців науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів;

забезпечення ефективності використання коштів на функціонування і розвиток науки.

У сфері матеріально-технічного забезпечення передбачається розроблення практичних заходів щодо розвитку матеріально-технічної бази науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів у системі правоохоронних органів, спрямованих на:

технічне забезпечення потреб науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів, створення умов для використання ними сучасних інформаційних технологій у процесі проведення науково-дослідних робіт;

оснащення сучасним лабораторним, випробувальним обладнанням та іншими засобами для проведення наукових досліджень;

розширення бібліотечних фондів (за рахунок наукових видань та нормативно-правових актів);

залучення інвестицій та альтернативних джерел фінансування з метою поліпшення умов функціонування системи відомчої науки;

підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази.

10. Міжнародне наукове співробітництво

Основними напрямами міжнародного співробітництва у сфері наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів є:

проведення спільних наукових досліджень, технічних і технологічних розробок;

участь у міжнародних наукових програмах та конкурсах на здобуття грантів щодо цільового фінансування наукових досліджень;

взаємний обмін науковою і науково-технічною інформацією, використання міжнародних інформаційних фондів та систем;

підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів на основі відповідних міждержавних угод;

участь у програмах двостороннього та багатостороннього обміну науковими, науково-педагогічними працівниками і здобувачами з метою їх стажування та підвищення кваліфікації;

проведення міжнародних конгресів, симпозіумів, конференцій та виставкових заходів;

провадження спільної видавничої діяльності та обмін науковою друкованою та іншою продукцією;

налагодження прямих багатосторонніх зв'язків між науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами в системі правоохоронних органів різних країн;

розширення наукових зв'язків з асоціаціями та іншими об'єднаннями в системі правоохоронних органів, науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами країн СНД та Центральної і Східної Європи.

Реалізація основних положень Концепції забезпечується шляхом прийняття нових та внесення змін до існуючих нормативно-правових актів, що регламентують діяльність правоохоронних органів. Для практичної реалізації концептуальних положень та основних засад державної політики щодо реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів і забезпечення взаємодії наукових підрозділів у процесі виконання пов'язаних з цим завдань необхідно розробити комплексну програму реалізації цієї Концепції. Очікується, що розроблені на основі такої програми заходи будуть включені до відповідних програм і планів діяльності правоохоронних органів.

Реалізація визначених у Концепції положень сприятиме формуванню оновленої системи наукового забезпечення правоохоронної діяльності в Україні, спрямованої на організацію, координацію та поєднання зусиль науковців у вдосконаленні форм, методів і засобів боротьби із злочинністю.

Про затвердження Концепції реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів