ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ
К О Н Ц Е П Ц І Я
Затверджено
наказом Фонду державного майна України
від 4 травня 2001 р. N 781
Концепція корпоративно-дивідендної політики держави
(Витяг)
I. Загальні положення
Ця Концепція розроблена на виконання доручення Президента України від 20.12.2000 N 1-14/1605 щодо корпоративно-дивідендної політики держави і враховує диференційований підхід до напрямів використання прибутку і визначення розміру дивідендів виходячи з фінансових можливостей та інвестиційних потреб підприємств і необхідності поповнення дохідної частини Державного бюджету України, питання додаткової емісії, котирування акцій на біржах, використання акцій та облігацій для збільшення фондів акціонерних товариств з корпоративними правами держави.
Метою розроблення цієї Концепції є впровадження механізмів планування фінансових результатів діяльності акціонерних товариств, встановлення чіткої та прозорої системи визначення частини прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.
Застосування системи планування фінансового результату дасть змогу:
підвищити прогнозованість неподаткових (дивідендних) доходів Державного бюджету України;
забезпечити контроль за використанням коштів акціонерних товариств, які безпосередньо не впливають на збільшення випуску продукції та розвиток виробництва (непродуктивні витрати), а також за витратами, визначеними Указом Президента України від 16.11.2000 N
1242/2000 (
1242/2000)
"Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з корупцією, іншими протиправними діями в соціально-економічній сфері та забезпечення економного витрачання державних коштів".
Диференційований підхід до визначення частини прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, дасть змогу забезпечити інвестиційні потреби шляхом реінвестування прибутку господарських товариств, які беруть участь у реалізації урядових програм підтримки галузей або регіонів.
Положення Концепції поширюються:
на акціонерні товариства, що пройшли стадію корпоратизації, але по яких ще не прийнято рішення про приватизацію;
акціонерні товариства, що знаходяться у стадії приватизації та де держава має вирішальний вплив на рішення, які відносяться до компетенції вищого органу акціонерного товариства;
акціонерні товариства, що входять до складу холдингових компаній, державних акціонерних компаній, державних холдингових компаній, лізингових компаній за умови:
- частка, що належить холдинговій компанії, державній акціонерній компанії, державній холдинговій компанії, лізинговій компанії у статутному фонді акціонерного товариства, дає змогу здійснювати вирішальний вплив на рішення, які відносяться до компетенції вищого органу акціонерного товариства;
- частка, що належить державі в статутному фонді холдингової компанії, державної акціонерної компанії, державної холдингової компанії, лізингової компанії, дає змогу державі здійснювати вирішальний вплив на рішення, які відносяться до компетенції їх вищого органу.
II. Система планування (прогнозування) розміру чистого прибутку (прибутку до розподілу) та контролю за його досягненням
Відповідно до п.4 ст.20 Закону України "Про підприємства в Україні" (
887-12)
та повноважень, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів, запроваджується механізм складання щорічних фінансових планів акціонерних товариств. Для цього потрібно:
1. Зобов'язати правління розробити та подати на затвердження до органу господарського товариства, який має повноваження на затвердження планів товариства, фінансовий план на поточний рік (з поквартальною його деталізацією) у порядку та за формою, визначеною Фондом державного майна України.
2. Установити такі вимоги до фінансового плану:
2.1. Фінансовий план має забезпечувати отримання чистого прибутку.
2.2. Розмір чистого прибутку не може бути меншим від фактично досягнутого показника минулого року та повинен забезпечувати значення показника рентабельності власного капіталу Rвл. к, затвердженого рішенням Фонду державного майна України за погодженням з Кабінетом Міністрів України для господарських товариств відповідної галузі або регіону,
Rвл. к = чистий прибуток/середньорічний розмір власного капіталу.
3. Зобов'язати відповідального представника держави в органах управління або органи, яким передано повноваження з управління державними корпоративними правами, або інші органи виконавчої влади, які мають діючі контракти з головами правлінь акціонерних товариств, контролювати виконання фінансового плану. Невиконання фінансового плану протягом двох кварталів поспіль без особливих причин (істотне скорочення ринків збуту, на що не може вплинути керівництво акціонерного товариства, форс-мажорні обставини) є підставою для розірвання контракту з головою правління акціонерного товариства.
4. Зобов'язати правління товариства відповідно до визначеного фінансовим планом розміру чистого прибутку та запланованої частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів:
створити фонд виплати дивідендів, тобто закумулювати на спеціальному рахунку в банківській установі грошові кошти, необхідні для виплати дивідендів, якщо інший порядок виплати дивідендів не затверджений вищим органом акціонерного товариства;
перерахувати дивіденди до Державного бюджету України в 30-денний термін після проведення загальних зборів.
III. Визначення частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів
1. Щорічно, після отримання фінансової звітності за 9 міс. поточного року Фонд державного майна України на підставі аналізу фінансових результатів поточного та минулого років, з урахуванням пропозицій органів виконавчої влади, яким передано управління державними корпоративними правами, фінансових можливостей та інвестиційних потреб підприємств, необхідності поповнення дохідної частини Державного бюджету України, урядових програм підтримки галузей або регіонів розробляє та подає на погодження до Кабінету Міністрів України базові нормативи частки прибутку, що спрямовуються на виплату дивідендів у плановому році.
Зазначені базові нормативи встановлюються по галузях або регіонах.
2. Фонд державного майна України залежно від стану виконання завдань, установлених на поточний рік Законом України "Про Державний бюджет України", та фінансових можливостей товариств може здійснювати коригування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів у відповідному році, але не більше ніж на 10% від установленої.
3. У зв'язку з тим, що фінансові плани не були затверджені загальними зборами акціонерів у 2000 році, нормативи відрахувань від чистого прибутку до фонду дивідендів за результатами господарської діяльності за цей рік встановлюються органом управління державними корпоративними правами на загальних зборах акціонерів залежно від розміру прибутку до оподаткування, а саме:
фінансовий результат до оподаткування (за фінансовою звітністю) становить менше 0,5 прибутку до оподаткування (за податковою звітністю) - 50 відсотків чистого прибутку до фонду дивідендів;
фінансовий результат до оподаткування (за фінансовою звітністю) становить від 0,5 до 0,75 прибутку до оподаткування (за податковою звітністю) - 35 відсотків чистого прибутку до фонду дивідендів;
фінансовий результат до оподаткування (за фінансовою звітністю) становить від 0,75 до 1,0 прибутку до оподаткування (за податковою звітністю) - 20 відсотків чистого прибутку до фонду дивідендів.
Ці нормативи можуть коригуватися Фондом державного майна України залежно від наповнення Державного бюджету України згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" (
2120-14)
за результатами аналізу господарської діяльності акціонерного товариства у 2000 р.
4. Виплата дивідендів акціонерним товариством може здійснюватися за рішенням загальних зборів акціонерів:
грошовими коштами, акціями додаткової емісії на суму збільшення вартості власного капіталу товариства, а також облігаціями власного випуску.
5. Загальні збори акціонерів з питання розподілу чистого прибутку за річними результатами діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, мають відбутися до 1 травня року наступного за звітним.
"Державний інформаційний бюлетень про приватизацію",
N 6, червень, 2001 р.