Угода
про створення зони вільної торгівлі
( Угоду ратифіковано Законом N 1125-XIV ( 1125-14 )
від 06.10.99 )
( Із змінами, внесеними згідно з Протоколом
( 997_181 ) від 02.04.99 )
Держави - учасниці цієї Угоди (надалі Договірні Сторони),
підтверджуючи свою прихильність вільному розвитку взаємного
економічного співробітництва,
впроваджуючи в практику принципи ринкової економіки,
діючи у напрямку послідовної реалізації положень Договору
про створення Економічного союзу від 24 вересня 1993 року
( 997_035 ), місто Москва,
формуючи умови для вільного руху товарів та послуг,
забезпечуючи збалансованість взаємної торгівлі і стабілізацію
внутрішнього економічного положення держав, які беруть участь,
сприяючи зростанню економічного потенціалу держав-учасниць на
основі розвитку взаємовигідних коопераційних зв'язків та
співробітництва,
керуючись прагненням до постійного підвищення рівня життя
населення своїх держав,
виходячи з поетапності створення Економічного союзу,
вступаючи до Угоди про створення зони вільної торгівлі,
(надалі Угода),
домовились про нижченаведене:
Стаття 1
Загальні умови
1. Договірні Сторони для досягнення цілей цієї Угоди,
забезпечать взаємодію у розв'язанні конкретних завдань створення
зони вільної торгівлі, спрямованих на: ( Абзац перший пункту 1
статті 1 із змінами, внесеними згідно з Протоколом ( 997_181 ) від
02.04.99 )
скасування мита, а також податків і зборів, які мають з ними
еквівалентну дію, і кількісних обмежень; ( Абзац другий пункту 1
статті 1 в редакції Протоколу ( 997_181 ) від 02.04.99 )
усунення інших перешкод для вільного руху товарів і послуг;
створення та розвиток ефективної системи взаємних розрахунків
і платежів по торговельних та інших операціях;
співробітництво в проведенні торгово-економічної політики для
досягнення цілей цієї Угоди в галузі промисловості, сільського
господарства, транспорту, фінансів, інвестицій, соціальної сфери,
а також у розвитку добросовісної конкуренції тощо; ( Абзац пункту
1 статті 1 в редакції Протоколу ( 997_181 ) від 02.04.99 )
сприяння міжгалузевій і внутрішньогалузевій кооперації та
науково-технічному співробітництву;
гармонізацію і/або уніфікацію законодавства Договірних Сторін
в тій мірі, в якій це необхідно для належного і ефективного
функціонування зони вільної торгівлі.
2. Ця Угода застосовується на митних територіях Договірних
Сторін, як вони визначені їхнім національним законодавством.
( Пункт 2 статті 1 в редакції Протоколу ( 997_181 ) від 02.04.99 )
3. Якщо значення термінів спеціально не визначено в Угоді або
іншій домовленості Договірних Сторін, то при їх тлумаченні
Договірні Сторони будуть керуватися положеннями Віденської
конвенції про права міжнародних договорів 1969 року ( 995_118 ) та
угод ГАТТ/СОТ. ( Абзац перший пункту 3 статті 1 із змінами,
внесеними згідно з Протоколом ( 997_181 ) від 02.04.99 )
Розбіжності в зв'язку з тлумаченням Угоди або окремих її
термінів будуть розв'язуватися в порядку процедури, прийнятої для
врегулювання суперечок у зв'язку з даною Угодою.
4. Договірні Сторони будуть утримуватися від дій, що
протирічать положенням і перешкоджають досягненню цілей даної
Угоди. Це положення стосується, зокрема, умов участі Договірних
Сторін в інших регіональних економічних угрупованнях, а також
інших питань, пов'язаних з урегулюванням відносин у рамках Угоди.
Стаття 1а
Орган, який координує дії Договірних Сторін
з виконання положень Угоди
Нагляд за ходом виконання цієї Угоди Договірними Сторонами,
розроблення пропозицій з розвитку їхнього торгово-економічного
співробітництва, узгодження і координацію економічної політики для
досягнення мети цієї Угоди здійснює Міждержавний економічний
Комітет Економічного союзу ( далі - Комітет).
( Угоду доповнено статтею 1а згідно з Протоколом ( 997_181 ) від
02.04.99 )
( Статтю 2 вилучено на підставі Протоколу ( 997_181 )
від 02.04.99 )
Стаття 2
Режим у відношенні держав, що не беруть участі
Договірні Сторони зберігають за собою право самостійного і
незалежного вирішення режиму зовнішньоекономічних відносин з
державами, що не беруть участі в даній Угоді.
Стаття 3
Мито, а також податки і збори, які мають з ним еквівалентну
дію, та кількісні обмеження
( Назва статті 3 в редакції Протоколу ( 997_181 )
від 02.04.99 )
1. Договірні Сторони не застосовують мито, а також податки і
збори, які мають з ним еквівалентну дію, а також кількісні
обмеження на ввіз і (або) вивіз товарів, що походять з митної
території однієї з Договірних Сторін і призначені для митних
територій інших Договірних Сторін. ( Пункт 1 статті 3 в редакції
Протоколу ( 997_181 ) від 02.04.99 )
2. У торгівлі між Договірними Сторонами з моменту набуття
для них чинності цим Протоколом не будуть вводитися нові, на
додаток до раніше зафіксованих у двосторонніх угодах, кількісні й
тарифні обмеження імпорту та (або) експорту і заходи, що мають
еквівалентну дію.
Вилучення із торговельного режиму, передбаченого пунктом 1
цієї статті, застосовуються на основі двосторонніх документів, у
яких Договірні Сторони у 12-місячний термін з дати набуття
чинності цим Протоколом узгодять їхнє поетапне скасування і
повідомлять про це Комітет і депозитарія цієї Угоди.
( Пункт 2 статті 3 в редакції Протоколу ( 997_181 ) від 02.04.99 )
3. Під кількісними обмеженнями та іншими адміністративними
заходами для цілей цієї Угоди маються на увазі будь-які заходи,
застосування яких створює матеріальну перешкоду або обмеження для
імпорту товару, що походить із території однієї Договірної
Сторони, на територію іншої Договірної Сторони або експорту
товару, що походить із території однієї Договірної Сторони, на
територію іншої Договірної Сторони, включаючи квотування,
ліцензування, контроль за цінами або іншими умовами поставки, інші
особливі вимоги до експорту або імпорту, які прямо або побічно
обмежують права експортера або імпортера у порівнянні з правами
продавця або покупця аналогічного товару, який перебуває на
території країни його походження і здійснює закупівлю або продаж
на цій території. Положення цієї статті застосовуються без шкоди
для будь-якої з Договірних Сторін і ніяким чином не впливають на
право застосування нею заходів, передбачених статтями 13 і 13а
цієї Угоди, а також заходів, які застосовуються будь-якою з
Договірних Сторін з метою виконання нею зобов'язань за іншою
міжнародною угодою. ( Пункт 3 статті 3 в редакції Протоколу
( 997_181 ) від 02.04.99 )
4. Держава походження товару визначається у відповідності з
Правилами визначення держави походження товарів ( 997_055 ), що є
невід'ємною частиною даної Угоди (додаток N 1).
Стаття 4
Технічні та інші спеціальні вимоги (обмеження)
1. Кожна з Договірних Сторін надає товарам, які походять з
митної території будь-якої іншої Договірної Сторони та
імпортуються на її територію, режим не гірший ніж той, що
застосовується до національних товарів або товарів будь-якої
третьої країни в тому, що стосується технічних вимог і вимог до
якості.
2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються без шкоди
для заходів, яких будь-яка з Договірних Сторін може вживати з
метою виконання угод про взаємне визнання результатів випробувань,
сертифікатів якості та інших подібних угод, а також у випадках
загрози або можливості загрози життю і здоров'ю людей, тварин і
рослин.
3. Договірні Сторони співробітничають й обмінюються
інформацією в галузі стандартизації, метрології і сертифікації з
метою усунення технічних бар'єрів та інших спеціальних вимог
(обмежень) у торгівлі.
( Стаття 4 в редакції Протоколу ( 997_181 ) від 02.04.99 )
Стаття 5
Збори і формальності, які пов'язані з ввозом
та вивозом товарів
1. Всі збори і платежі (за винятком мита, податків і
прирівнених до них зборів), які встановлюються Договірними
Сторонами в зв'язку з ввозом чи вивозом товарів у взаємній
торгівлі, не повинні перевищувати в розумних межах прямих
фактичних затрат.
2. Договірні Сторони будуть інформувати Комітет про види
зборів та платежів і прагнути до погодженого скорочення їх числа
та розмірів. ( Пункт 2 статті 5 із змінами, внесеними згідно з
Протоколом ( 997_181 ) від 02.04.99 )
3. Договірні Сторони будуть прагнути до спрощення і
уніфікації адміністративних формальностей.
4. Положення даної статті розповсюджуються, зокрема, на збори
і формальності, що відносяться до:
кількісних обмежень;
ліцензування;
валютного контролю;
статистичного обліку;
документів, документації і посвідчення документів;
аналізів і оглядів;
карантину, санітарної служби, фумигації та іншим процедурам,
пов'язаним із ввозом і вивозом та інше.
( Пункт 4 статті 5 із змінами, внесеними згідно з Протоколом
( 997_181 ) від 02.04.99 )
Стаття 6
Уніфікація і/або гармонізація митних процедур
1. Договірні Сторони вживають заходів до максимального
спрощення і уніфікації митних формальностей, зокрема, шляхом
введення єдиних форм митної і товаросупровідної документації,
орієнтуючись на діючі міжнародні угоди і домовленості.
2. Договірні Сторони доручать своїм компетентним органам
підготувати пропозиції, щодо гармонізації митних процедур і
взаємного визнання митних документів та митних забезпечень.
Стаття 7
Товарні номенклатури
1. При здійсненні заходів тарифного і нетарифного
регулювання, веденні статистичного обліку і обміну статистичною
інформацією, а також для митного контролю і оформлення, Договірні
Сторони будуть використовувати товарні номенклатури
зовнішньоекономічної діяльності, основані на Гармонізованій
системі опису і кодування товарів. При цьому для власних потреб
Договірні Сторони здійснюють подальший розвиток національних
товарних номенклатур. ( Пункт 1 статті 7 із змінами, внесеними
згідно з Протоколом ( 997_181 ) від 02.04.99 )
2. Введення еталонного примірника Гармонізованої системи
опису і кодування товарів здійснює Російська Федерація через
представництва, що є у відповідних міжнародних організаціях, доки
інші Договірні Сторони не заявлять про самостійне ведення
еталонного примірника.
Стаття 8
Внутрішні податки та інші збори фіскального характеру
1. Договірні Сторони не будуть прямо або непрямо обкладати
товари, що походять з митної території інших Договірних Сторін,
податками і зборами фіскального характеру у розмірі, що перевищує
їх рівень для національних товарів.
Цим товарам надається режим не менш сприятливий, ніж режим,
який надається аналогічним вітчизняним товарам у тому, що
стосується усіх законів, правил і вимог, які зачіпають їхній
продаж на внутрішньому ринку, пропозицію про продаж, купівлю,
транспортування, розподіл або використання. ( Пункт 1 статті 8
доповнено абзацом згідно з Протоколом ( 997_181 ) від 02.04.99 )
2. Договірні Сторони будуть подавати повну інформацію про всі
діючі податки і інші збори фіскального характеру.
Стаття 8а
Порядок застосування побічних податків
1. Договірні Сторони у взаємній торгівлі не обкладають
побічними податками (ПДВ, акцизами) товари (роботи, послуги), які
експортуються з митної території однієї з Договірних Сторін на
митну територію іншої Договірної Сторони.
2. Положення, передбачене пунктом 1 цієї статті, означає
обкладення ПДВ за нульовою ставкою, а також звільнення від акцизів
товарів, які експортуються. У державах-учасницях цієї Угоди, в
яких не передбачено національним законодавством обкладення ПДВ за
нульовою ставкою, застосовується звільнення від ПДВ товарів
(робіт, послуг).
3. Порядок застосування побічних податків, передбачених цією
статтею, вводиться в дію відповідно до національного законодавства
Договірних Сторін з 1 січня 2000 року.
( Угоду доповнено статтею 8а згідно з Протоколом ( 997_181 ) від
02.04.99 )
Стаття 9
Субсидії
1. Договірні Сторони погодились не надавати експортних та
інших субсидій підприємствам, що знаходяться на їх територіях,
якщо в результаті надання таких субсидій порушуються умови
добросовісної конкуренції.
2. Договірні Сторони забезпечують прозорість заходів,
пов'язаних з наданням субсидій, шляхом обміну інформацією на
прохання будь-якої з Договірних Сторін. ( Статтю 9 доповнено
пунктом 2 згідно з Протоколом ( 997_181 ) від 02.04.99 )
3. Комітет здійснює нагляд за ситуацією, пов'язаною із
застосуванням субсидій, які відрізняються від державного сприяння
експорту, і розробляє правила, що регламентують їхнє застосування,
керуючись міжнародною практикою. ( Статтю 9 доповнено пунктом 3
згідно з Протоколом ( 997_181 ) від 02.04.99 )
4. Якщо будь-яка з Договірних Сторін вважає, що практика
застосування субсидій несумісна з пунктом 1 цієї статті, вона може
застосовувати відповідні заходи згідно з умовами і процедурою,
викладеними у статті 13а цієї Угоди. ( Статтю 9 доповнено пунктом
4 згідно з Протоколом ( 997_181 ) від 02.04.99 )
Стаття 10
Транзит
1. Договірні Сторони згідні з тим, що дотримання принципу
вільного транзиту є найважливішою умовою досягнення цілей даної
Угоди і суттєвим елементом процесу їх підключення до системи
міжнародного розподілу праці і кооперування.
2. Транзитні перевезення не повинні підлягати необгрунтованим
затримкам або обмеженням.
3. Транзит через територію кожної Договірної Сторони
здійснюється на основі принципу свободи транзиту шляхами, найбільш
придатними для міжнародних транзитних перевезень, для транзитних
перевезень на території або з територій інших Договірних Сторін
без будь-якої різниці або дискримінації, яка залежить від прапора
судна, місця походження, відправлення, заходу, виходу або
призначення чи від будь-яких обставин, що стосуються власності на
товар, судна або інші транспортні засоби. ( Статтю 10 доповнено
пунктом 3 згідно з Протоколом ( 997_181 ) від 02.04.99 )
4. Умови транзиту, включаючи тарифи на перевезення будь-якими
видами транспорту і надання послуг, визначаються окремою угодою.
( Пункт 4 статті 10 в редакції Протоколу ( 997_181 ) від
02.04.99 )
Стаття 11
Реекспорт
Реекспорт товарів, які поставляються в рамках цієї Угоди,
регламентується Угодою про реекспорт товарів і порядок видачі
дозволів на реекспорт від 15 квітня 1994 року ( 997_008 ) між
державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав. ( Стаття 11
в редакції Протоколу ( 997_181 ) від 02.04.99 )
Стаття 12
Виробнича кооперація і науково-технічне співробітництво
Договірні Сторони будуть сприяти розвитку виробничої
кооперації і науково-технічному співробітництву на міждержавному
(міжгалузевому, регіональному) рівні і на рівні господарських
суб'єктів, в тому числі шляхом надання різних форм державної
підтримки.
Стаття 13
Винятки
1. Загальні винятки.
Дана Угода не перешкоджає праву будь-якої із Договірних
Сторін вживати загальноприйнятих в міжнародній практиці заходів
державного регулювання в галузі зовнішньоекономічних зв'язків, які
вона вважає необхідними для захисту своїх життєвих інтересів або
які безумовно необхідні для виконання міжнародних договорів,
учасницею яких вона є або має намір стати, якщо ці заходи
стосуються:
захисту суспільної моралі і громадського порядку;
захисту життя і здоров'я людини;
захисту тварин і рослин;
захисту навколишнього середовища;
охорони художніх, археологічних і історичних цінностей, що
складають національне надбання;
захисту промислової і інтелектуальної власності;
торгівлі золотом, сріблом чи іншими дорогоцінними металами і
камінням;
збереження природних ресурсів, що не відновлюються;
обмеження експорту продукції, коли внутрішня ціна на цю
продукцію нижче світової в результаті здійснення державних програм
підтримки;
порушення платіжного балансу.
( Пункт 1 статті 13 в редакції Протоколу ( 997_181 ) від
02.04.99 )
2. Винятки з міркувань безпеки.
Ніщо в даній Угоді не перешкоджає праву будь-якої із
Договірних Сторін вживати будь-яких заходів державного
регулювання, які вони вважають необхідними, якщо ці заходи
стосуються:
забезпечення національної безпеки, включаючи запобігання
відпливу конфіденційної інформації, що відноситься до державної
таємниці;
торгівлі зброєю, військовою технікою, боєприпасами, надання
послуг військового характеру, передачі технологій і надання послуг
для виробництва озброєння і військової техніки і в інших
військових цілях;
поставки розщеплених матеріалів і джерел радіоактивних
речовин, утилізації радіоактивних відходів;
засобів, що застосовуються у воєнний час чи в інших
надзвичайних умовах в міжнародних відносинах;
дій для виконання нею зобов'язань на основі Статуту ООН
( 995_010 ) для збереження міжнародного миру і безпеки.
Стаття 13а
Спеціальні торговельні заходи
1. Ніщо в цій Угоді не перешкоджає будь-якій Договірній
Стороні після проведення відповідного розслідування застосовувати
спеціальні торговельні заходи щодо імпортеру товарів, які походять
з територій інших Договірних Сторін, у разі, якщо цей імпорт
здійснюється в такій кількості і за таких умов, які завдають
збитків Договірній Стороні або створюють неминучу загрозу збитків,
а також у зв'язку з демпінговим або субсидованим імпортом, який
завдає збитків Договірній Стороні або створює неминучу загрозу
збитків.
2. Спеціальні торговельні заходи можуть бути запроваджені в
формі кількісних обмежень імпорту або в формі спеціального
імпортного мита, антидемпінгового і компенсаційного мита на
термін, необхідний для усунення збитків або загрози збитків
відповідно до положень цієї статті та (або) національного
законодавства Договірної Сторони.
2.1. Спеціальний торговельний захід може бути запроваджений
лише після проведення консультацій між заінтересованими
Договірними Сторонами. Договірна Сторона, яка має намір
застосувати надзвичайний захід, зобов'язана завчасно, але не
пізніше ніж за 30 днів до запланованого запровадження заходу,
поінформувати про це заінтересовані Договірні Сторони і
запропонувати проведення консультацій. Пропозиція щодо проведення
консультацій направляється у письмовій формі, до неї додаються
матеріали, які підтверджують наявність факту збитків від імпорту
або неминучої загрози таких збитків.
Під збитками для цілей цієї Угоди маються на увазі вагомі
збитки галузі економіки, загроза вагомих збитків галузі або
серйозна перешкода для створення або розвитку такої галузі.
2.2. Підтвердження факту збитків має грунтуватися на наявних
реальних даних і включати об'єктивний аналіз як обсягу імпорту та
його впливу на ціни ринку аналогічного або безпосередньо
конкуруючого товару, так і наслідків такого імпорту для виробників
галузі зачепленої Договірної Сторони.
2.3. Обсяг імпорту розглядається з точки зору його значного
зростання в абсолютних і відносних значеннях стосовно рівня
виробництва і споживання конкуруючого товару на території
зачепленої Договірної Сторони.
2.4. Вплив імпорту на ціни ринку визначається шляхом
виявлення факту істотної різниці між цінами імпорту і цінами на
аналогічні конкуруючі товари вітчизняного виробництва або факту
іншого істотного впливу імпорту на ці ціни, який призводить або
може призвести до їх зниження чи перешкоджає або буде перешкоджати
підвищенню таких цін, яке мало б місце в разі відсутності імпорту.
2.5. Докази впливу імпорту на галузь економіки повинні
грунтуватися на оцінці всіх значущих економічних факторів, які
впливають на стан галузі, враховуючи, зокрема, наявне або можливе
у найближчому майбутньому зниження продажу, прибутку й обсягу
виробництва, частки на ринку, продуктивності, окупності
капіталовкладень, використання виробничих потужностей, факторів,
які впливають на внутрішні ціни, фактичного і потенційного впливу
на доходи, запаси на складах, зайнятість, заробітну плату, темпи
зростання, можливість нарощування сукупного статутного капіталу
підприємств галузі або збільшення їхніх капіталовкладень.
2.6. Доказ збитку або загрози збитку для галузі економіки має
грунтуватися також на вивченні факторів (інших, ніж імпорт), які
негативно впливають на стан галузі, в тому числі на обсяг і рівень
цін імпорту, що здійснюється на нормальних умовах, зміну попиту,
зміну споживання, наслідки обмежень у торговій практиці і
конкуренції між іноземними та вітчизняними виробниками,
технологічні нововведення, експортні й виробничі показники галузі
економіки. Збитки, що їх завдали такі фактори, не повинні
відноситися на рахунок імпорту, до якого може бути вжито
надзвичайних заходів.
2.7. Встановлення загрози збитків галузі економіки
грунтується виключно на фактах. При цьому повинні бути розглянуті
такі факти:
динаміка зростання імпорту, яка свідчить про реальну
можливість продовження значного зростання імпорту;
наявність вільних виробничих потужностей або неминуче
очевидне нарощення виробничих потужностей експортера, яке свідчить
про реальну можливість значного збільшення імпорту на територію
зачепленої Договірної Сторони з урахуванням потенційної ємності
інших ринків збуту;
такий рівень цін імпорту, який істотно впливає на ціни
вітчизняних виробників і може призвести до подальшого зростання
попиту на товари імпорту;
обсяг запасів конкуруючого товару.
2.8. Жоден із факторів або фактів, перелічених у цій статті,
сам по собі не повинен бути обов'язковою підставою для висновку
про наявність збитків або загрозу збитків. Висновок про наявність
або відсутність збитків чи загрози збитків приймається на основі
вивчення сукупності всіх факторів або фактів. В окремих випадках,
коли збитки або загроза збитків спричинені лише різким зростанням
імпорту або, в разі відсутності такого зростання, тим фактом, що
імпорт здійснюється за цінами або на умовах, які завдають збитків
галузі економіки, спеціальний торговельний захід може бути вжитий
за наявності причинно-наслідкового зв'язку між збитками або
загрозою збитків галузі економіки і стрімким зростанням імпорту чи
здійсненням імпорту на особливих умовах.
3. У процесі консультацій Договірні Сторони прагнутимуть
знайти взаємоприйнятне розв'язання проблеми.
4. У разі коли таке рішення не буде знайдено, Договірна
Сторона, яка запропонувала проведення консультацій, буде мати
право на вжиття спеціальних торговельних заходів.
5. У разі особливої терміновості спеціальні торговельні
заходи може бути вжито до проведення консультацій за умови, що
проведення таких консультацій буде негайно організовано.
6. Ніщо в цій статті не завдає збитків або ніяк не впливає на
вжиття будь-якою Договірною Стороною спеціальних, антидемпінгових
або компенсаційних заходів відповідно до загальновизнаних
міжнародних правил і (або) національного законодавства Договірної
Сторони.
Стосовно розслідувань, які передують запровадженню
спеціальних антидемпінгових і компенсаційних заходів, кожна
Договірна Сторона погоджується вивчати подання іншої Договірної
Сторони та інформувати заінтересовані Договірні Сторони про
суттєві факти і міркування, на основі яких будуть прийматися
остаточні рішення.
До прийняття рішення про запровадження спеціальних,
антидемпінгових або компенсаційних заходів Договірні Сторони
будуть робити все можливе для конструктивного розв'язання
проблеми.
7. Ніщо в цій Угоді не перешкоджає Договірним Сторонам
обмежувати експорт суттєво важливих конкуруючих товарів у разі
критичної недостачі їх на внутрішньому ринку.
( Угоду доповнено статтею 13а згідно з Протоколом ( 997_181 ) від
02.04.99 )
( Статтю 14 вилучено на підставі Протоколу ( 997_181 ) від
02.04.99 )
Стаття 14
Порядок введення засобів державного регулювання
1. Договірні Сторони завчасно повідомляють інші Договірні
Сторони про причини, характер і передбачені терміни введення та
дії засобів державного регулювання.
2. Договірні Сторони проводять попередні консультації і
напрацьовують рекомендації. У випадках неможливості прийняття
погодженого рішення в шестимісячний термін Договірна Сторона,
згадана у пункті 1 даної статті, має право ввести засоби
державного регулювання на свій розсуд.
3. В особливих випадках, що не терплять зволікань, Договірні
Сторони мають право на введення засобів державного регулювання в
галузі зовнішньоекономічної діяльності з одночасним повідомленням
і негайним наступним проведенням консультацій з іншими Договірними
Сторонами.
( Статтю 15 вилучено на підставі Протоколу ( 997_181 ) від
02.04.99 )
Стаття 15
Співробітництво в галузі експортного контролю
Договірні Сторони будуть співробітничати і здійснювати
погоджені дії з питань експортного контролю.
Стаття 16
Сфера дії Угоди по відношенню до товарів
Режим зони вільної торгівлі розповсюджується на товари, що
походять з митної території Договірних Сторін і призначені для
митної території Договірних Сторін.
Стаття 17
Послуги
1. Договірні Сторони створять умови для лібералізації
національних ринків послуг і на основі взаємності будуть прагнути
до поступової відміни обмежень з метою створення умов для вільного
надання послуг у межах території Угоди. ( Пункт 1 статті 17 із
змінами, внесеними згідно з Протоколом ( 997_181 ) від 02.04.99 )
2. Договірні Сторони визначають види послуг, на які
розповсюджується дія даної статті, і виділять пріоритетні види
послуг в галузі безпосереднього обслуговування товарообігу, по
відношенню до яких питання лібералізації імпорту чи експорту має
бути вирішене у першочерговому порядку.
3. Договірні Сторони зберігають за собою право узгоджувати
питання, пов'язані з наданням послуг як на багатосторонній, так і
на двосторонній основі.
Стаття 17а
Конкуренція у підприємницькій діяльності
1. Перелічене нижче не сумісне з належним виконанням цієї
Угоди у тій мірі, в якій це може впливати на торгівлю в зоні
вільної торгівлі:
усі угоди між підприємствами, асоціаціями підприємств,
погоджувальна практика яких має на меті або є наслідком усунення,
відвернення, обмеження або перекручення суті конкуренції;
незаконне використання одним або кількома підприємствами
домінуючого становища на території зони вільної торгівлі в цілому
або на значній її частині.
( Угоду доповнено статтею 17а згідно з Протоколом ( 997_181 ) від
02.04.99 )
Стаття 17б
Державні закупки
Договірні Сторони створять умови для лібералізації
національних ринків державних закупок на засадах недискримінації
та взаємності.
( Угоду доповнено статтею 17б згідно з Протоколом ( 997_181 ) від
02.04.99 )
( Статтю 18 вилучено на підставі Протоколу ( 997_181 ) від
02.04.99 )
Стаття 18
Обмін інформацією про правове регулювання
зовнішньоекономічних зв'язків
Договірні Сторони в узгодженому порядку надають один одному
інформацію про внутрішнє правове регулювання зовнішньоекономічних
зв'язків.
Стаття 19
Порядок вирішення суперечок
1. Сторони вживатимуть всіх необхідних заходів для виконання
своїх зобов'язань за цією Угодою.
2. Без шкоди для положень статті 13а цієї Угоди в разі, коли
одна з Договірних Сторін вважатиме, що інша Договірна Сторона не
виконує своїх зобов'язань за цією Угодою, і в разі, коли таке
невиконання зобов'язань завдає або загрожує завдати збитків
економічним інтересам першої Договірної Сторони, вона може зробити
запит до такої іншої Договірної Сторони про консультації, які
необхідно провести у двомісячний термін з дати письмового
звернення з метою пошуку рішення, прийнятного для обох Договірних
Сторін. Копія відповідного запиту надсилається всім іншим
Договірним Сторонам цієї Угоди, і будь-яка з них у разі, коли вона
вважатиме, що обставини, зазначені у першому реченні цього пункту,
зачіпають її інтереси, може взяти участь у консультаціях.
До письмового запиту додається вся інформація, що стосується
суті проблеми.
3. У разі коли в ході консультацій, згаданих у пункті 2 цієї
статті, Договірні Сторони не знайдуть взаємоприйнятного
розв'язання проблеми, Договірна Сторона, яка звернулася з
проханням про консультації, має право розв'язувати спори, які
стосуються прав і обов'язків Договірних Сторін, у рамках
спеціальної погоджувальної процедури, рекомендованої Комітетом
протягом 30 днів з дати отримання ним звернення (шляхом створення
робочих груп для вивчення матеріалів спору і вироблення
рекомендацій).
4. У разі коли в ході консультацій, згаданих у пункті 2 цієї
статті, спеціальної процедури, наведеної в пункті 3 цієї статті,
Договірні Сторони не знайдуть взаємоприйнятного розв'язання
проблеми, Договірна Сторона, яка звернулася з проханням про
консультації, має право відмовитися від виконання своїх
зобов'язань за цією Угодою стосовно приблизно еквівалентного
обсягу торгівлі або вжити інших заходів, які вона вважає
необхідними для запобігання збиткам у національній економіці. При
виборі таких заходів перевага повинна надаватися тим з них, які
найменшою мірою порушують дію цієї Угоди. Застосування таких
заходів має бути негайно зупинене, як тільки будуть скасовані
рішення іншої Договірної Сторони, внаслідок яких вони були
запроваджені.
5. Положення цієї статті ніяким чином не перешкоджають
Договірним Сторонам розв'язувати спори, що виникають між ними, в
рамках процедур, передбачених міжнародним правом".
( Стаття 19 в редакції Протоколу ( 997_181 ) від 02.04.99 )
Стаття 20
Співвідношення даної Угоди з іншими зобов'язаннями
і правилами Договірних Сторін
1. Ніщо в даній Угоді не може розглядатися таке, що
перешкоджає будь-якій з Договірних Сторін виконувати взяті на себе
зобов'язання у відповідності з будь-якою іншою міжнародною угодою,
учасницею якої ця Договірна Сторона є або може бути при умові,
якщо ці зобов'язання не протирічать положенням і цілям даної
Угоди.
Це положення ніяким чином не зачіпає право Договірних Сторін
самостійно визначати режим зовнішньоекономічних відносин з
державами, які не беруть участі в цій Угоді. ( Пункт 1 статті 20
доповнено абзацом другим згідно з Протоколом ( 997_181 ) від
02.04.99 )
2. Положення цієї Угоди не зачіпають прав і переваг
Договірних Сторін, які надаються Договірним Сторонам у рамках
економічних об'єднань, прикордонної торгівлі, преференцій країнам,
які розвиваються, вільним економічним або митним зонам, що
регулюються внутрішнім законодавством або на основі міжнародних
угод. ( Пункт 2 статті 20 в редакції Протоколу ( 997_181 ) від
02.04.99 )
( Пункт 3 статті 20 виключено на підставі Протоколу
( 997_181 ) від 02.04.99 ) 3. Договірна Сторона, яка має наміри
укладати преференційні, торговельні та інтеграційні угоди з
державами, які не є учасницями даної Угоди, завчасно повідомляє
про це інші Договірні Сторони та інформує їх про передбачувані
умови своєї участі в згаданих угодах.
Для цілей даного пункту Договірними Сторонами є Договірні
Сторони, які підписали дану Угоду, і держави, що приєдналися до
неї.
( Статтю 21 виключено на підставі Протоколу ( 997_181 )
від 02.04.99 )
Стаття 21
Перехід до Митного союзу
Зона вільної торгівлі розглядається як перехідний етап до
формування Митного союзу.
Митний Союз може бути створений державами, які виявлять
бажання продовжувати співробітництво в його рамках і які виконують
умови даної Угоди.
Стаття 22
Зміни та доповнення
1. В дану Угоду можуть бути внесені зміни та доповнення за
взаємною згодою Договірних Сторін.
2. Застереження до даної Угоди не допускаються.
Стаття 23
Набуття чинності
1. Дана Угода тимчасово застосовується від дня підписання і
набуває чинності від дати передачі на зберігання депозитарію
третього повідомлення про виконання Договірними Сторонами, які
підписали її, всіх необхідних внутрішньодержавних процедур.
2. Депозитарієм даної Угоди є Республіка Білорусь.
3. Після закінчення одного року від дати підписання даної
Угоди Договірні Сторони, для яких Угода набула чинності, можуть
прийняти рішення відносно участі в Угоді Договірних Сторін, для
яких Угода застосовується тимчасово.
Стаття 24
Приєднання
1. Ця Угода відкрита для приєднання будь-якої держави, яка
визнає положення Угоди, що діють на момент приєднання, і висловлює
готовність виконувати їх у повному обсязі. ( Пункт 1 статті 24 в
редакції Протоколу ( 997_181 ) від 02.04.99 )
2. Приєднання здійснюється на умовах і в порядку, що
визначаються окремою угодою з державою, що приєднується, яка
попередньо погоджується і підлягає схваленню всіма Договірними
Сторонами згідно з їх внутрішньодержавними процедурами.
Стаття 25
Припинення участі в Угоді
1. Кожна з Договірних Сторін може припинити свою участь в
Угоді шляхом направлення офіційного письмового повідомлення іншим
Договірним Сторонам про свій намір вийти з Угоди за шість місяців
до виходу.
2. У разі порушення будь-якою з Договірних Сторін положень
цієї Угоди, яке завдає значної шкоди досягненню її цілей, інші
Договірні Сторони можуть вживати надзвичайних заходів шляхом
зупинення дії Угоди або окремих положень Угоди стосовно Договірної
Сторони. ( Пункт 2 статті 25 в редакції Протоколу ( 997_181 ) від
02.04.99 )
3. З метою розв'язання можливих суперечок і претензій, в тому
числі матеріального характеру, положення даної Угоди продовжують
діяти щодо Договірної Сторони, яка припинила участь, аж до повного
урегулювання всіх вимог.
Здійснено у місті Москві 15 квітня 1994 року в одному
оригінальному примірнику російською мовою. Оригінал перебуває на
зберіганні в Архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить
Договірним Сторонам, що підписали дану Угоду, її завірену копію.
Додатки відсутні.