Щодо визначення об'єкта оподаткування при нарахуванні доходів у вигляді грошового забезпечення

Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист <...> щодо визначення об'єкта оподаткування при нарахуванні доходів у вигляді грошового забезпечення для осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб рядового і начальницького складу (далі - військовослужбовців) і в межах компетенції повідомляє.

Статтею 100 Закону України від 19.12.06 р. N 489-V (489-16) "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон N 489) встановлено, що у 2007 році особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи рядового і начальницького складу підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є застрахованими особами.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті Закону N 489 (489-16) об'єктом оподаткування для страхувальників (платників страхових внесків до Пенсійного фонду України - військових частин, підприємств, установ, організацій та органів, які виплачують грошове забезпечення) є фактичні витрати на грошове забезпечення, а для застрахованих осіб - сукупний оподатковуваний дохід.

Термін "сукупний оподатковуваний дохід" є тотожним до терміна "загальний оподатковуваний дохід", який визначено у підпункті 1.6 статті 1 Закону України від 22.05.03 р. N 889-IV (889-15) "Про податок з доходів з фізичних осіб" (далі - Закон N 889), як дохід, що складається з будь-яких доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом.

Базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб для військовослужбовців, враховуючи положення пункту 22.7 статті 22 Закону N 889 (889-15) , є доходи у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержуваних ними у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби.

Відповідно до пункту 3.5 статті 3 Закону N 889 (889-15) при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Підпунктом "д" пункту 1.3 статті 1 Закону N 889 (889-15) встановлено, що доходи у вигляді заробітної плати - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом.

Для цілей вказаного Закону (889-15) під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (підпункт 1.1 статті 1 Закону N 889).

Частиною другою статті 9 Закону України від 20.12.91 р. N 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) (далі - Закон N 2011) встановлено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідно до Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.01 р. N 75 (z0251-01) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.01 р. за N 251/5442 грошове забезпечення військовослужбовців складається з окладів грошового утримання, до яких належать оклади за військовим званням та посадові оклади, та додаткових видів грошового забезпечення, які включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові й щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премію.

Таким чином, дохід військовослужбовців, одержуваний у вигляді грошового забезпечення, не відповідає визначенню заробітної плати, наведеному у пункті 1.3 статті 1 Закону N 889 (889-15) і військовослужбовці не є найманими працівниками відповідно чинного трудового законодавства, тому норми пункту 3.5 статті 3 вказаного Закону не поширюються на вказані доходи (грошове забезпечення).

Враховуючи вищевикладене, об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб при нарахуванні доходів у вигляді грошового забезпечення військовослужбовцям є сума грошового забезпечення без вирахувань збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.