Суттєво. ДПА України вважає, що скористатися запровадженим звільненням від сплати збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі можна тільки тим суб'єктам торгівлі, які створені до набрання чинності Декретом Кабінету Міністрів України N 56-93 (56-93) "Про місцеві податки і збори". Податківці не наполягають на застосуванні фінансових санкцій у разі несплати авансових внесків зі збору за геологорозвідувальні роботи та рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються на території України.

Прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 р. N 1426 (1426-2001-п) "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (далі - постанова N 1426), яка привела рішення Уряду у відповідність до змін у порядках справляння ресурсних платежів, введених Законом України від 21.12.2000 р. N 2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Платежі за користування надрами

Базовий податковий (звітний) період для плати за користування надрами і збору за геологорозвідувальні роботи - календарний квартал, а для рентної плати - календарний місяць.

Розрахунки плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцезнаходженням родовища корисних копалин, що експлуатується для видобування корисних копалин, чи місцезнаходженням ділянки надр, що використовується в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Якщо ж платник відповідного платежу зареєстрований в органі державної податкової служби іншого району, ніж місцезнаходження родовища чи ділянки надр, то йому необхідно додатково надіслати копію розрахунку до податкового органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Надсилати копію розрахунку необхідно так само протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Розрахунок з рентної плати подається як для платежу з місячним базовим податковим (звітним) періодом - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Плату за користування надрами для видобування корисних копалин і в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, необхідно сплатити протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, до бюджету за місцезнаходженням родовища корисних копалин, що експлуатується для видобування корисних копалин, чи місцезнаходженням ділянки надр, що використовується в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в повному обсязі сплачується до державного бюджету, а плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення в повному обсязі сплачується до місцевого бюджету. Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, як і раніше, сплачується в повному обсязі до місцевих бюджетів.

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, необхідно сплачувати протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу за місцем податкової реєстрації платника (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби). Виняток зроблено тільки для нафтогазодобувних підприємств, які, прийнявши відповідне рішення, можуть уповноважити сплачувати збір (і подавати розрахунок збору) безпосередньо його філіям, які мають поточні рахунки, за місцем податкової реєстрації таких філій. Крім цього, збір за геологорозвідувальні роботи, на відміну від плати за користування надрами, вноситься ще й авансовими платежами до 20 числа першого місяця кварталу і до 20 числа третього місяця кварталу в розмірі третини суми збору визначеному в попередньому розрахунку (на другий місяць кварталу припадає граничний термін сплати основної суми податкового зобов'язання за збором, тому він замінює авансовий внесок збору цього місяця). Збір в повному обсязі сплачується до державного бюджету.

Рентна плата сплачується відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" (2905-14) щодекади 5, 15 і 25 числа виходячи з відпущених обсягів нафти і газу за минулу декаду але остаточна сплата місячного податкового зобов'язання з рентної плати проводиться протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. При цьому копії платіжних доручень про сплату цього платежу додатково не подаються. У повному обсязі - до державного бюджету.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Базовий податковий (звітний) період - календарний квартал.

Розрахунки подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Збір сплачується за місцем податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби) платника протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Базовий податковий (звітний) період - календарний квартал.

Розрахунки подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового), кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Цим звітність водокористувачів не обмежується. Водокористувачі, які отримали дозволи на спеціальне водокористування та здійснюють передачу води іншим водокористувачам, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби перелік таких водокористувачів. Згідно з доповненнями до пункту 3.5 Інструкції, внесеними наказом N 47/20/37/28 (z0113-02) , цей перелік повинен складатися з назви, місцезнаходження, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, ТРДПАУ або номера з ДРФО (фізичної особи) водокористувача, доведеного водокористувачу ліміту на використання води та джерела водопостачання.

Збір сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби) платника.

Розрахунок збору за користування водами для потреб водного транспорту за 1 квартал не подається, і, відповідно, не проводиться сплата цього збору за і квартал.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та їх понадлімітне використання, а також збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту зараховується платниками в повному обсязі до Державного бюджету України. Решта збору за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення та їх понадлімітне використання зараховується платниками в повному обсязі до місцевих бюджетів.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.

Базовий податковий (звітний) період - календарний квартал.

Розрахунки подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду.

Сплата проводиться протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу).

Збори за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення перераховуються платниками в розмірі 100 відсотків до державного бюджету за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду.

Збори за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення та користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт перераховуються платниками в розмірі 100 відсотків до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду.

Необхідно звернути увагу, що пункт 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" надає право платникам податків виправляти допущені й виявлені ним помилки при обчисленні податкового зобов'язання з податку чи збору зобов'язуючи їх при цьому подавати новий (уточнений) розрахунок, що містить виправлені показники. Зміни, що вносяться переліченими спільними наказами міністерств і відомств, доповнюють затверджені форми розрахунків зі зборів та платежів новими уніфікованими рядками, заповнення яких дозволяє платникам виправити допущену і згодом виявлену ним помилку, визначити і задекларувати суму заниження або завищення податкового зобов'язання, а також визначити і задекларувати суму 10-відсоткового штрафу нарахованого на суму недоплати (у разі виявлення заниження податкового зобов'язання).

При цьому розрахунки збору за геологорозвідувальні роботи, плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, і рентної плати за нафту і природний газ складаються відокремлено виходячи виключно з об'єкта оподаткування звітного податкового періоду (відповідно кварталу чи місяця). Тому у разі виявлення допущеної помилки в одному з попередніх розрахунків необхідно подати тільки один новий (уточнений) розрахунок за той період, при обрахунку податкового зобов'язання за який допущена помилка.

Інший порядок уточнення сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водною транспорту. Якщо платники цих платежів помилилися у розрахунку за I квартал і ця помилка транзитом пройшла через розрахунки за II, III і IV квартали, то їм разом з поданням нового (уточненого) розрахунку за 1 квартал необхідно подати нові (уточнені) розрахунки за II, III і IV квартали, що містять виправлені показники.

Стосовно термінів сплати визначених платником сум недоплати і нарахованого штрафу в розмірі 10 відсотків зауважимо, що ці суми належить сплатити невідкладно, бажано, разом з поданням нового (уточненого) розрахунку, що містить виправлені показники. В іншому випадку платник не може вважатися вільним від можливого застосування штрафних санкцій відповідно до підпунктів 17.1.2 - 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також адміністративних штрафів, які, відповідно до законодавства, накладаються на платника податків (його посадових осіб) за відповідні правопорушення.

Дозвіл на спеціальне використання надр, яким є спеціальний дозвіл (ліцензія) на користування надрами, та дозвіл на спеціальне водокористування скасовуються органом, що їх видав, за поданням органу державної податкової служби у разі невнесення або внесення в неповному обсязі плати за користування надрами для видобування корисних копалин або плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту протягом шести місяців.

Особливості справляння збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі

У 2001 році Верховною Радою України прийнято Закон України від 13.09.2001 р. N 2680-III (2680-14) "Про внесення змін до деяких законів України за результатами парламентських слухань "Проблеми інформаційної діяльності, свободи слова, дотримання законності та стан інформаційної безпеки України", яким внесено зміни до частини четвертої статті 17 Декрету N 56-93 (56-93) "Про місцеві податки і збори". Згідно з унесеними змінами, збір за видачу дозволу на торгівлю справляється уповноваженими організаціями, яким надано таке право, а встановлення цього збору не стосується тих об'єктів торгівлі, які створені до набрання чинності цим Декретом (56-93) .

Про документальне підтвердження створення об'єкта торгівлі до набрання чинності Декретом N 56-93

Документом, який дає право на створення об'єкта торгівлі, є свідоцтво про державну реєстрацію, яке датоване не пізніше 4 червня 1993 року.

До набрання чинності Декретом N 56-93 (56-93) для підприємств торгівлі діяло і є чинним на цей час спеціальне законодавці ви, положення якою підтверджують створення торгового підприємства.

Так, Кабінетом Міністрів України було видано Декрет від 15 грудня 1992 року N 10-92 (10-92) "Про заходи щодо завершення комерціалізації підприємств і організацій державної торгівлі, громадського харчування та сфери послуг" (зі змінами і доповненнями), зокрема визначено, що керівникам торгів, об'єднань, трестів, фірм, управлінь, комбінатів та інших аналогічних їм підприємств та організацій державної торгівлі, громадського харчування та сфери послуг необхідно було до 25 січня 1993 року забезпечити подання відповідним органам розподільних балансів підприємств, що ліквідуються, та Проектів установчих документів новостворюваних підприємств.

Неподання в зазначений термін таких документів було підставою для розірвання трудових договорів (контрактів) з керівниками цих підприємств і організацій.

Відповідно до вищезазначеного Декрету (56-93) , органи, уповноважені здійснювати державну реєстрацію суб'єктів підприємництва, зобов'язані були, по-перше, не допускати реєстрації підприємств оптової торгівлі, в установчих документах яких передбачалася потоварна спеціалізація та регіон обслуговування, оскільки в оптовій торгівлі повинні були створюватися альтернативні структури, в тому числі засновані на недержавних формах власності; по-друге, провести не пізніше як у семиденний строк після подання відповідних документів державну реєстрацію новостворених підприємств.

Завершення комерціалізації мало відбутися до 1 березня 1993 року, при цьому необхідно було ліквідувати торги, трести, об'єднання, фірми, управління, комбінати та інші аналогічні їм підприємства й організації державної торгівлі, громадського харчування та сфери послуг та створити на базі їх структурних підрозділів нові підприємства.

Отже, Декрет N 10-92 (10-92) зобов'язав усі підприємства й організації торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, що були в комунальній власності, пройти перелічені процедури щодо їх комерціалізації і тим самим створити нові підприємства.

Таким чином, до 5 червня 1993 року дня набрання чинності Декретом N 56-93 (56-93) - підприємства й організації торгівлі створювалися по-новому і, відповідно, зобов'язані були здійснити державну реєстрацію.

Тому підтвердженням факту створення підприємства, яке здійснює торгівлю, до набрання чинності Декретом N 56-93 (56-93) має бути свідоцтво про державну реєстрацію, яке датоване не пізніше 4 червня 1993 року.

Про момент набуття права не сплачувати збір

Прикінцевими положеннями Закону N 2680-III (2680-14) визначено, що він набирає чинності з дня опублікування. Закон N 2680-III (2680-14) опубліковано в "Урядовому кур'єрі" 17 жовтня 2001 року N 189, отже, він набрав чинності 17 жовтня 2001 року. При цьому ніяких застережень стосовно дати набрання чинності новою нормою закону щодо незастосування збору до створених об'єктів торгівлі до набрання чинності Декретом N 56-93 (56-93) немає.

Отже, з 17 жовтня 2001 року підприємства торгівлі за наявності документа про їх створення до 5 червня 1993 року сплачувати збір за видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі не повинні.

Проект

Затверджено

рішенням  Білгород-Дністровської

ради народних депутатів

від 01.04.2002 р. N 5

Положення про механізм справляння та порядок сплати готельного збору (далі - Положення) розроблено на основі законів України: від 25.06.91 р. N 1251-XII (1251-12) "Про систему оподаткування" (зі змінами і доповненнями); від 21.05.97 р. N 280/97-ВР (280/97-ВР) "Про місцеве самоврядування в Україні" (зі змінами і доповненнями); від 21.12.2000 р. N 2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; Декрету Кабінету Міністрів України під 20.05.93 р. N 56-93 (56-93) "Про місцеві податки і збори" (зі змінами і доповненнями).

Це Положення є обов'язковим до виконання юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, в тому числі які є суб'єктами підприємницької діяльності на території Білгород-Дністровського району Одеської області.

2.1. Платниками готельного збору є особи, які проживають у готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках, якщо кімнати використовуються для приїжджих осіб за плату, та інших приміщеннях житлового фонду готельного типу всіх форм власності, які розміщені на території міської Білгород-Дністровського району Одеської області.

2.2. Збір вноситься особами, зазначеними в пункті 2.1 цього Положення, адміністраціям готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків, якщо кімнати використовуються для приїжджих осіб за плату, та інших приміщень житлового фонду готельного типу одночасно зі сплатою послуг за проживання.

2.3. Обов'язок утримувати та сплачувати готельний збір до бюджету міста Білгород-Дністровського покладається на відповідальну особу адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків, якшо кімнати використовуються для приїжджих осіб за плату, та інших приміщень житлового фонду готельного типу (далі - уповноважена особа). Уповноважена особа є платником готельного збору до бюджету міста Білгород-Дністровського.

Об'єктом оподаткування готельним збором є добова вартість найманого житла (без додаткових послуг), помножена на кількість повних і неповних діб проживання.

Ставки готельного збору встановлюються залежно від типу та виду найманого житла у розмірі:

для готелів - 15 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2.4 цього Положення;

для кемпінгів, мотелів, гуртожитків, якщо кімнати використовуються для приїжджих осіб за плату, та інших приміщень житлового фонду готельного типу - 10 відсотків від об'єктів оподаткування, визначеного пунктом 2.4 цього Положення.

2.6. Базовий звітний (податковий) період для готельного збору дорівнює календарному кварталу.

Розрахунок готельного збору подається до Білгород-Дністровської ОДПІ уповноваженою особою, зазначеною у підпункті 2.3 цього Положення, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за формою, що наведена в додатку 1 до цього Положення.

Порядок його складання наведено в додатку 2 до цього Положення.

У разі коли в майбутніх податкових періодах уповноважена особа, зазначена у підпункті 2.3 цього Положення, самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому нею розрахунку готельного збору, така особа зобов'язана подати новий (уточнений) розрахунок готельного збору, що містить виправлені показники.

Якщо граничний термін подання розрахунку збігається з вихідним чи святковим днем, то термін подання розрахунку переноситься на перший робочий день, що наступає за таким вихідним чи святковим днем.

2.7. Уповноважені особи, зазначені у підпункті 2.3 цього Положення, сплачують до бюджету щомісячні авансові внески готельного збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі суми готельного збору, утриманого за минулий місяць.

Сума готельного збору в повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів за цей квартал), сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку готельного збору (тобто протягом 50-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу).

3.1. Уповноважені особи (платники готельного збору), зазначені у підпункті 2.3 цього Положення, несуть відповідальність за неподання, несвоєчасне подання розрахунку готельного збору до органу державної податкової служби, правильність обчислення, повноту і своєчасність Сплати готельного збору до бюджету відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) (із змінами і доповненнями). Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", інших законодавчих та нормативно-правових актів.

7. Контроль за своєчасністю подання розрахунку готельного збору до органу державної податкової служби, правильність його обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджету здійснює ОДПІ у Білгород-Дністровському районі Одеської області.

РОЗДІЛ III. Податковий календар для платників місцевих,

ресурсних, рентних і неподаткових платежів на 2002 рік

Нормативно-правове забезпечення збору за використання радіочастотного ресурсу:

Закон України "Про радіочастотний ресурс України" (1770-14) , Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 р. N 77 (77-2001-п) "Про ставки щомісячних зборів за використання радіочастотного ресурсу України" і від 07.02.2001 р. N 112 (112-2001-п) "Про порядок надання ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України". Збір за використання радіочастотного ресурсу України сплачується користувачами (юридичними особами) до Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 24061400 (v0604201-01) .

При адмініструванні звертати увагу на те, що користувачі повинні сплачувати збір за використання радіочастотного ресурсу України щомісяця з дати отримання ліцензії на його використання і за всю зазначену в ній смугу (незалежно від освоєння і використання цієї смуги).