У К А З ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1981, N 32, ст. 513 ) З метою приведення законодавства про працю Української РСР у відповідність з Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 березня 1980 року "Про внесення змін і доповнень до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю" та дальшого його вдосконалення Президія Верховної Ради Української РСР п о с т а н о в л я є: Внести до Кодексу законів про працю Української РСР ( 322-08 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375; 1973 р., N 40, ст. 343; 1977 р., N 1, ст. 4) такі зміни і доповнення: 1. Доповнити Кодекс статтею 257-1 такого змісту: "С т а т т я 257-1. Встановлення основних умов видачі і розмірів допомоги по соціальному страхуванню Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю основні умови видачі і розміри допомоги по державному соціальному страхуванню встановлюються Радою Міністрів СРСР спільно з ВЦРПС". 2. В абзаці восьмому преамбули і в статтях 68, 196, 259, 263 слова "депутатів трудящих" замінити словами "народних депутатів". Крім того, в абзаці восьмому преамбули слова "всенародну (державну)" замінити словами "державну (загальнонародну)". 3. Статтю 2 викласти в такій редакції: "С т а т т я 2. Основні трудові права та обов'язки робітників і службовців Право громадян Української РСР на працю, - тобто на одержання гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до її кількості та якості і не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти та з урахуванням суспільних потреб, забезпечується соціалістичною системою господарства, неухильним зростанням продуктивних сил, безплатним професійним навчанням, підвищенням трудової кваліфікації і навчанням нових спеціальностей, розвиток систем професійної орієнтації і працевлаштування. Робітники і службовці реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації. Робітники і службовці мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки, на участь в управлінні виробництвом, на матеріальне забезпечення за рахунок держави в порядку державного соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності. Додержання трудової дисципліни, бережливе ставлення до народного добра, виконання встановлених державою з участю професійних спілок норм праці становлять обов'язок всіх робітників і службовців". 4. У частині третій статті 5 слова "До відання Української РСР" замінити словами "До відання Союзу РСР і Української РСР". 5. У пункті 5 статті 36 слова "іншу роботу" замінити словами "інше підприємство, в установу, організацію". 6. Статтю 47 доповнити частиною другою такого змісту: "У разі звільнення працівника з ініціативи адміністрації вона зобов'язана також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника". 7. Статтю 62 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту: "Адміністрація може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством Союзу РСР і в частині третій цієї статті". У зв'язку з цим частину другу цієї статті вважати частиною третьою. 8. Статтю 71 викласти в такій редакції: "С т а т т я 71. Заборона роботи у вихідні дні. Винятковий порядок застосування такої роботи Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих робітників і службовців до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу фабричного, заводського, місцевого комітету профспілки і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством Союзу РСР і в частині другій цієї статті. Залучення окремих робітників і службовців до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках: 1) для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; 2) для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи громадського майна; 3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів; 4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення. Залучення робітників і службовців до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) адміністрації підприємства, установи, організації". 9. Частину другу статті 72 доповнити словами: "Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу". 10. Частину першу статті 73 після слів "9 травня - День Перемоги" доповнити словами "7 жовтня - День Конституції СРСР", виключивши з неї слова "5 грудня - День Конституції СРСР". 11. У частині четвертій статті 86 та в статті 103 слова "за два тижні" замінити словами "за один місяць". 12. Частину другу статті 115 викласти в такій редакції: "Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю для окремих категорій робітників і службовців законодавством Союзу РСР і Української РСР можуть бути встановлені інші строки виплати заробітної плати". 13. У частині третій статті 135-2 слова "Державним комітетом Ради Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях" та у частині другій статті 135-3 слова "Державним комітетом цін Ради Міністрів СРСР" замінити відповідно словами "Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях" та "Державним комітетом СРСР по цінах". 14. У статтях 157, 159, 259, 262 слова "міністерства, відомства", "міністерства і відомства" замінити відповідно словами "міністерства, державні комітети, відомства" та "міністерства, державні комітети і відомства". 15. Статтю 195 доповнити словами: "Відпустки за перший рік роботи працівникам молодше вісімнадцяти років надаються за їх заявою і до закінчення одинадцяти місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації". 16. У частині другій статті 244 слова "розвитку народного господарства" замінити словами "економічного і соціального розвитку". 17. Заголовок статей 256 і 257 викласти в такій редакції: "С т а т т я 256. Забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю"; "С т а т т я 257. Забезпечення допомогою по вагітності і родах". 18. Статтю 258 викласти в такій редакції: "С т а т т я 258. Пенсійне забезпечення Пенсії робітникам, службовцям і членам їх сімей призначаються відповідно до Закону СРСР про державні пенсії". 19. Частину четверту статті 259 викласти в такій редакції: "Найвищий нагляд за точним і однаковим виконанням законів про працю на території Української РСР здійснюється Генеральним прокурором СРСР та підлеглими йому Прокурором Української РСР і нижчестоящими прокурорами відповідно до Закону СРСР про прокуратуру СРСР". 20. Частину першу статті 260 викласти в такій редакції: "Державний нагляд за додержанням правил по безпечному веденню робіт у деяких галузях промисловості і на деяких об'єктах здійснюється (порядок з технічною інспекцією праці професійних спілок) Комітетом Української РСР по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду та його місцевими органами". Голова Президії Верховної Ради Української РСР О.ВАТЧЕНКО Секретар Президії Верховної Ради Української РСР Я.КОЛОТУХА м. Київ, 29 липня 1981 р. N 2240-X