ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 14 від 25.12.96
м.Київ
vd961225 vn14
Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму
Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. N 7
"Про застосування судами законодавства, що регулює
захист честі, гідності і ділової репутації громадян
та організацій" (із змінами, внесеними постановами
Пленуму від 4 червня 1993 р. N 3 та від 31 березня
1995 р. N 4)
Виходячи з положень Конституції України ( 254к/96-ВР ) Пленум
Верховного Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:
Внести до постанови Пленуму Верховного Суду України від 28
вересня 1990 р. N 7 ( v0007700-90 ) "Про застосування судами
законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової
репутації громадян та організацій" (із змінами, внесеними
постановами Пленуму від 4 червня 1993 р. N 3 ( v0003700-93 ) та
від 31 березня 1995 р. N 4 ( v0004700-95 ) такі зміни й доповнення:
1. Пункт 4 викласти в такій редакції:
"У порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися
позови про спростування відомостей, які містяться у вироках та
інших судових рішеннях, а також у постановах слідчих та інших
відповідних органів, для оскарження яких законом встановлено інший
порядок".
2. Пункт 5 викласти в такій редакції:
"Роз'яснити судам, що згідно з п.1 ч.1 ст.5 Цивільного
процесуального кодексу України ( 1501-06 ) (далі - ЦПК) позов про
спростування відомостей, що порочать честь і гідність, може бути
пред'явлено особою, про яку поширені такі відомості, а так само
близькими родичами цієї особи, коли відомості прямо чи посередньо
їх порочать. Заінтересована особа має право на судовий захист у
зазначеному порядку також у разі поширення таких відомостей щодо
члена її родини або іншого родича, який помер.
Відповідно до положень ч.4 ст.32 Конституції України та п.3
ч.1 ст.5 ЦПК кожен має право вимагати в судовому порядку
спростування недостовірної інформації, що порочить честь і
гідність членів його сім'ї.
Позов про спростування відомостей, які порочать честь і
гідність неповнолітнього або особи, визнаної недієздатною, може
бути пред'явлено законним представником, який не є членом їх сім'ї
(батьками, усиновителями, опікунами, піклувальниками), а також
прокурором у порядку ст.118 ЦПК ( 1501-06 ).
У випадках поширення відомостей, що принижують репутацію
організації, остання, якщо вона є юридичною особою, має право
звернутися до суду з вимогами про їх спростування, незалежно від
того, якою особою (фізичною чи юридичною) поширено ці відомості".
3. Пункт 7 викласти в такій редакції:
"Судам необхідно враховувати, що згідно з ч.2 ст.124
Конституції України ( 254к/96-ВР ) вимоги громадян або організацій
про спростування опублікованих засобами масової інформації
відомостей, що не відповідають дійсності й порочать честь і
гідність особи, розглядаються судами й у тому разі, коли ця особа
попередньо не зверталася до органів масової інформації про
спростування зазначених відомостей".
4. У п.19 слова та цифри "власною ініціативою (статті 30 ЦПК
України ( 1501-06 ) і 66 КПК України ( 1001-05 )" замінити словами
"клопотанням останніх (ст.30 ЦПК) або власною ініціативою (ст.66
КПК)".
5. Пункт 22 викласти в такій редакції:
"Звернути увагу судів, що відповідно до ст.7 ЦК ( 1540-06 )
щодо вимог про спростування відомостей, які порочать честь,
гідність чи ділову репутацію, та про відшкодування моральної шкоди
встановлено строк позовної давності в один рік, який в разі його
пропуску з поважних причин може бути поновлено судом".
6. Пункт 22-1 викласти в такій редакції:
"Судам необхідно враховувати, що згідно з п.10 ст.65 ЦПК
( 1501-06 ) ціна позову, який складається з кількох самостійних
вимог, визначається загальною сумою цих вимог, за винятком вимог
про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Тому вимоги про
відшкодування моральної шкоди, заявлені у справі за позовом про
захист честі, гідності і ділової репутації, а також вимоги,
заявлені самостійно, оплачуються державним митом за ставками,
встановленими для позовів немайнового характеру".
Голова Верховного Суду України В.Ф. Бойко
Секретар Пленуму,
суддя Верховного Суду України М.П. Селіванов