ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ



                             Л И С Т



 N 605/4/15-1110 від 22.10.99

     м.Київ



 vd991022 vn605/4/15-1110





              Про оподаткування операцій з векселями





     Державна  податкова  адміністрація України щодо оподаткування

операцій з векселями повідомляє.

     Відповідно до абзацу 3 пункту 1 частини II постанови Кабінету

Міністрів  України  і  Національного  банку України від 10 вересня

1992 року N 528 ( 528-92-п ) "Про затвердження Правил виготовлення

і використання вексельних  бланків"  зі  змінами  і  доповненнями,

векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію,

виконані роботи та надані послуги,  за винятком векселів  Мінфіну,

Національного банку та комерційних банків України.

     У  разі реалізації векселя, отриманого за відвантажені товари

(роботи,  послуги)  векселетримачем третій особі така операція для

векселетримача розглядається як друга операція згідно з підпунктом

11.3.1  статті  11  Закону  України  "Про  оподаткування  прибутку

підприємств" ( 334/94-ВР ) у редакції від 22.05.97 р. N 283/97-ВР,

зі  змінами  і доповненнями,  тобто як операція зарахування коштів

від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку  в

оплату  товарів  (робіт,  послуг),  і  сума  коштів від реалізації

векселя не відноситься до складу валового доходу платника податку.

     Першою операцією платника податку - векселетримача є операція

відвантаження  товарів  (робіт, послуг) згідно з підпунктом 11.3.1

статті  11  вищевказаного Закону, тобто збільшення валового доходу

відбулося  за  датою відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -

за  датою  фактичного надання результатів робіт (послуг) платником

податку.

     Стосовно   дисконту   повідомляємо,  що  пунктом  2  глави  2

"Загальні  визначення  і  принципи тлумачення" розділу I "Загальні

положення"    Положення   про   операції   банків   з   векселями,

затвердженого постановою Правління Національного банку України від

28 травня 1999 року N 258 ( 258-99-п ), визначено, що дисконт - це

різниця між  повною  (номінальною)  сумою  векселя  та  сумою,  що

сплачена  при придбанні векселя,  за умови,  що остання сума менше

повної (номінальної).

     Поряд  з  цим  пунктом  1.10  статті  1  Закону  України "Про

оподаткування   прибутку   підприємств"   визначено,  що  в  цілях

оподаткування до процентів включаються:

     платіж  за  використання  коштів або товарів (робіт, послуг),

отриманих у кредит;

     платіж за використання коштів, залучених у депозит;

     платіж за придбання товарів у розстрочку.

     Крім  того,  визначено,  що  проценти нараховуються у вигляді

відсотків  на  основну  суму  заборгованості або фіксованих сум. У

разі  коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій,

казначейських  зобов'язань  або ощадних (депозитних) сертифікатів,

емітованих   позичальником,  сума  процентів  визначається  шляхом

нарахування  відсотків  на  номінал такого цінного паперу, виплати

фіксованої  премії  чи  виграшу  або шляхом визначення різниці між

ціною  розміщення  і  ціною  погашення такого цінного паперу (сума

дисконту).

     Поряд  з  цим підпунктом 1.11.3 статті 1 вищезгаданого Закону

встановлено,  що кредит під цінні папери, що засвідчують відносини

позики,  -  це кошти, які залучаються юридичною особою - боржником

(дебітором)  від  інших юридичних або фізичних осіб як компенсація

вартості  випущених  (емітованих)  таким  дебітором  облігацій або

депозитних сертифікатів.

     Останнім   абзацом  підпункту  1.10  статті  1  цього  Закону

встановлено,  що  платежі  за іншими цивільно-правовими договорами

незалежно  від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих)

цінах  або  у  відсотках  до  суми договору або до іншої вартісної

бази, не є процентами.

     Пунктом   36   Положення  Національного  банку  України  "Про

кредитування",   затвердженого   постановою   Національного  банку

України від 28 вересня 1995 року N 246 ( v0300500-95 ), визначено,

що комерційний кредит,  що надається банком,  може бути оформлений

за допомогою векселя.

     Разом   з  тим  для  цілей  оподатковування  використовуються

терміни   і   правила,   визначені   законами   України  з  питань

оподатковування.  При  цьому  підпунктом  1.11.3  статті  1 Закону

України  "Про  оподаткування  прибутку підприємств" не передбачено

залучення коштів шляхом оформлення кредиту під вексель.

     Таким  чином,  з  метою  оподатковування  сума  дисконту не є

процентом  за  використання кредиту, і тому дисконт не включається

до  складу  валових  витрат  векселетримача при реалізації векселя

згідно із статтею 5 вищевказаного Закону.

     Зміна  існуючого порядку оподатковування операцій з векселями

можлива   лише   шляхом  внесення  змін  до  Закону  України  "Про

оподатковування прибутку підприємств".



 Голова                                                   Н.Азаров



 "Податки та бухгалтерський облік", N 45\99