Верховна Рада України постановляє:

Схвалити Звернення Верховної Ради України до Парламентської асамблеї Ради Європи (додається).

2 квітня 2007 року Президент України Ющенко В.А. підписав Указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України (264/2007) . Політико-правову оцінку цьому акту Верховна Рада України вже дала у своїй Декларації щодо неконституційного втручання Президента України в діяльність Верховної Ради України (840-16) , яку вже доведено до відома Парламентських асамблей Ради Європи та Організації Безпеки та Співробітництва в Європі.

Неодноразово підтверджуючи свою повагу і відданість Конституції України (254к/96-ВР) та міжнародним зобов'язанням нашої держави, Верховна Рада України твердо заявила, що розв'язання цього штучно спровокованого конфлікту можливе лише у правовій площині на основі визначених Конституцією (254к/96-ВР) механізмів. За такої ситуації правову оцінку Указу Президента України (264/2007) має дати Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції України.

За десятирічну історію існування Конституційного Суду України в українському суспільстві виробилася висока повага до його рішень, що є виявом нашої відданості загальновизнаним демократичним стандартам та ідеям верховенства права.

Керуючись цими основоположними принципами, Верховна Рада України підтвердила, що погодиться з будь-яким рішенням Конституційного Суду України і водночас застерегла проти будь-яких спроб тиску на нього.

Однак з прийняттям Конституційним Судом України рішення про відкриття провадження у цій справі Президент України всупереч частині другій статті 126 Конституції України (254к/96-ВР) , яка забороняє вплив на суддів у будь-який спосіб, нехтуючи конституційним статусом гаранта додержання Конституції України (254к/96-ВР) , публічно проводить зустріч із суддями цього Суду, нав'язуючи їм своє бачення ситуації.

На жаль, цим форми тиску на Конституційний Суд України не обмежилися. Президент України дійшов до погроз суддям, яких же сам призначив, достроковим припиненням їх повноважень, що, очевидно, є таким же правовим свавіллям, як і дострокове припинення повноважень парламенту. Об'єктом шантажу з боку керованих Президентом України спецслужб стала суддя-доповідач у справі щодо перевірки конституційності Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України п'ятого скликання (264/2007) .

Нині, коли нарешті Конституційний Суд України приступив до обговорення питання щодо конституційності цього Указу (264/2007) , опозиція, безсоромно нехтуючи мораллю і законом, намагалася заблокувати роботу Конституційного Суду. Правові аргументи, брак яких засвідчив перший день розгляду у Суді доленосного для держави питання, замінило брутальне насильство над суддями.

У своїй заяві з приводу тиску Президента України на Конституційний Суд України від 9 квітня 2007 року (908-16) Верховна Рада України заявила, що залишає за собою право звернутися за допомогою до міжнародних посередників, міжнародних організацій, країн - гарантів суверенітету України в урегулюванні політичної ситуації в нашій державі на основі загальновизнаних у світі принципів побудови демократичного суспільства. Нині цей момент настав.

На цей час у Парламентській асамблеї Ради Європи відбуваються слухання з питання політичної кризи в Україні. Народні депутати України переконані, що їхні колеги в Парламентській асамблеї повинні мати більш повну уяву про перебіг останніх подій навколо роботи Конституційного Суду України. Сподіваємося, що з урахуванням цього властива усім попереднім резолюціям Парламентської асамблеї Ради Європи виваженість і правова довершеність стануть серцевиною її рішення щодо врегулювання політичної кризи в Україні, яке, на нашу думку, унеможливить подальший тиск окремих політичних сил на Конституційний Суд України.