УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
31.12.1997 N 382
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 528 (v0528282-01) від 27.12.2001 - з 01.03.2002 )

Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу

Відповідно до законів України "Про охорону праці" (2694-12) , "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (4004-12) та "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (39/95-ВР) , доручень Кабінету Міністрів України від 19.04.96 N інд. 33, 28.10.97 N 21643/97 НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (додається).
2. Для проведення атестації робочих місць (до затвердження окремим наказом МОЗ і Міністерства праці і соціальної політики) застосовувати Гігієнічну класифікацію праці (за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу), затверджену МОЗ СРСР від 12 серпня 1986 N 4137-86 (v4137400-86) .
3. Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, водного, повітряного, залізничного транспорту, міністерств оборони, внутрішніх справ, Національної гвардії, Служби безпеки і об'єктів, що мають особливий режим роботи, головному лікарю Українського центру державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України, директорам науково-дослідних інститутів гігієнічного профілю, ректорам вищих учбових медичних закладів та інститутів удосконалення лікарів, керівникам міністерств, державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади довести Гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу до підприємств, установ, організацій.
4. Вважати такою, що не застосовується на території України, Гігієнічну класифікацію праці (за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу), затверджену МОЗ СРСР від 12 серпня 1986 N 4137-86 (v4137400-86) , крім мети застосування її, визначеної у п.2 цього наказу.
5. Доручити Головному санепідуправлінню разом з Комітетом з питань гігієнічного регламентування, Інститутом медицини праці АМН розробку необхідних змін та доповнень до Гігієнічної класифікації в міру затвердження нових нормативів та регламентів.
6. Контроль за виконанням наказу прокласти на заступника начальника Головного санепідуправління МОЗ України Медведєва В.І.
Перший заступник Міністра,
Головний державний
санітарний лікар України
Л.С.Некрасова 
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров'я України
31.12.1997  N 382

ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ

за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу

1. Галузь застосування та загальні положення

1.1. Документ розроблений у відповідності до законів України "Про охорону праці" (2694-12) , "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (4004-12) та "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (39/95-ВР) .
1.2. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі - Гігієнічна класифікація) призначена для:
- гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях;
- атестації робочих місць;
- санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об'єктів;
- санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств;
- встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів;
- розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;
- створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни.
1.3. Застосування Гігієнічної класифікації з іншою метою можливо виключно за погодженням з Міністерством охорони здоров'я України.
1.4. Гігієнічна класифікація заснована на принципі диференціації умов праці в залежності від фактично визнаних рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу в порівнянні з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами (далі - гігієнічні нормативи), а також можливим впливом їх на стан здоров'я працюючих.
1.5. Робота зі збудниками інфекційних захворювань, з речовинами, для яких повинно бути виключеним вдихання та потрапляння на шкіру (протипухлинні лікарські засоби, гормони-естрогени, наркотичні анальгетики), дає право віднесення умов праці до певного класу шкідливості за потенційну небезпечність.
1.6. Гігієнічна класифікація умов праці за радіаційним фактором (іонізуючі випромінювання) поширюється виключно на роботи з індустріальними джерелами іонізуючих випромінювань. На роботи, що виконуються на територіях, забруднених радіоактивними викидами ЧАЕС, поширюються положення Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (1991 р.) з подальшими змінами та доповненнями.
1.7. Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів можлива при застосуванні засобів колективного та індивідуального захисту і скороченні часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом).

2. Основні поняття, що застосовуються в Гігієнічній класифікації

2.1. УМОВИ ПРАЦІ - сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності.
2.2. ШКІДЛИВИЙ ВИРОБНИЧИЙ ФАКТОР - чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за умови недотримання гігієнічних нормативів може стати причиною зниження працездатності та погіршення здоров'я аж до появи професійного захворювання.
2.3. НЕБЕЗПЕЧНИЙ ВИРОБНИЧИЙ ФАКТОР - чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров'я.
2.4. ВАЖКІСТЬ (ТЯЖКІСТЬ) ПРАЦІ - характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м'язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.
2.5. НАПРУЖЕНІСТЬ ПРАЦІ - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.
2.6. БЕЗПЕЧНІ УМОВИ ПРАЦІ - умови праці, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих факторів на працюючих виключений або їх рівні не перевищують гігієнічні нормативи.

3. Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:
1 клас - ОПТИМАЛЬНІ умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.
Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікрокліматичних параметрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.
2 клас - ДОПУСТИМІ умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.
3 клас - ШКІДЛИВІ умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:
1 ступінь (3.1) - умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;
2 ступінь (3.2) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології (передпатології);
3 ступінь (3.3) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань;
4 ступінь (3.4) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, які здатні призводити до розвитку виражених форм професійних захворювань, значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.
4 клас - НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.
Таблиця 1
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ
в залежності від вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони (перевищення ГДК, разів)
Фактор виробничого середовища (шкідливі речовини) Клас умов праці Небезпечний (екстремальн.) 4
Допустимий 2 Шкідливий - 3
1 ступ. 3.1 2 ступ. 3.2 3 ступ. 3.3 4 ступ. 3.4
Шкідливі речовини за винятком перерахованих нижче <= ГДК 1.1 - 3.0 3.1 - 6.0 6.1 - 10.0 10.1 - 20.0 > 20
Речовини з гостроспрямованим механізмом дії <= ГДК 1.1 - 3.0 3.1 - 6.0 6.1 - 10.0 > 10*
Алергени <= ГДК 1.1 - 3.0 3.1 - 10.0 > 10.0
Канцерогени <= ГДК 1.1 - 3.0 3.1 - 6.0 6.1 - 10.0 > 10.0
Протипухлинні лікарські засоби, гормони (естрогени)** * * * *
Наркотичні анальгетики***
Метали, оксиди металів <= ГДК 1.1 - 3.0 3.1 - 10.0 10.1 - 20.0 > 20.0
Аерозолі переважно фіброгенної дії <= ГДК 1.1 - 2.0 2.1 - 5.0 5.1 - 10.0 > 10.0
--------------
* Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може призвести до гострого смертельного отруєння.
** Робота з вказаними речовинами при їх виробництві, а також в онкологічних диспансерах та підрозділах дає право віднесення умов праці до даного класу.
*** Речовини, при роботі з якими повинен бути виключений контакт з органами дихання та шкірою.
Таблиця 2
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ
при роботі з біологічним фактором
Фактор виробничого середовища (біологічний) Клас умов праці Небезпечний (екстремальн.) 4
Допустимий 2 Шкідливий - 3
1 ступ. 3.1 2 ступ. 3.2 3 ступ. 3.3 4 ступ. 3.4
Патогенні мікроорганізми:
- особливо небезпечні інфекції *
- збудники інших інфекційних захворювань *
Мікроорганізми- продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів (перевищення ГДК, разів) <= ГДК 1.1 - 3.0 3.1 - 10.0 > 10.0
Білкові препарати (перевищення ГДК, разів) <= ГДК - 1.1 - 2.0 2.1 - 10.0 > 10.0
--------------
* Робота в спеціалізованих медичних, ветеринарних установах та підрозділах, спеціалізованих господарствах для хворих тварин дає право віднесення умов праці до вказаного класу.
Таблиця 3
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ
в залежності від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
Фактор виробничого середовища Клас умов праці Небезпечний (екстремальн.) 4
Допустимий 2 Шкідливий - 3
1 ступ. 3.1 2 ступ. 3.2 3 ступ. 3.3 4 ступ. 3.4
Шум, дБА екв. <= ГДК 1.1 - 3* 3.1 - 6 6.1 - 9 > 9.1 130*****
Вібрація загальна, локальна, рівень віброшвидкості, дБА екв. кор. <= ГДК < 3** 3.1 - 6 6.1 - 9 9.1 - 12 > 12
Вібрація імпульсна, рівень <= ГДК - 1.1 - 2** 2.1 - 3 3.1 - 4 > 4
віброшвидкості, дБА екв. кор.
Інфразвук, дБ <= ГДК < 3*** 3.1 - 6 6.1 - 9 > 9.1
Ультразвук повітряний, дБ <= ГДК < 5**** 5.1 - 10 10.1 - 15 > 15.1
--------------
* Перевищення ГДР на дБА екв.
** Перевищення рівнів віброшвидкості на дБА екв. кор.
*** Перевищення в одній з частот на дБ.
**** Перевищення в одній з частот на дБ.
***** Перевищення вказаних величин в будь-якій октавній смузі.
Таблиця 4
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ
при дії електромагнітних випромінювань (перевищення ГДР, разів)
Фактор виробничого середовища Клас умов праці Небезпечний (екстремальн.) 4
Допустимий 2 Шкідливий - 3
1 ступ. 3.1 2 ступ. 3.2 3 ступ. 3.3 4 ступ. 3.4
Постійне магнітне поле <= ГДК 1.1 - 3.0 3.1 - 5.0 5.1 - 10.0 > 10
Електростатичне поле <= ГДК 1.1 - 3.0 3.1 - 5.0 5.1 - 10.0 > 10
Електричні поля промислової частоти (50 Гц) <= ГДК (для всього робочого дня) 1.1 - 3.0 3.1 - 5.0 5.1 - 10.0 > 10
Магнітні поля промислової частоти (50 Гц) <= ГДК (для всього робочого дня) 1.1 - 3.0 3.1 - 5.0 5.1 - 10.0 > 10
Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
0,01 - 3 Мгц <= ГДК
3 - 10 Мгц <= ГДК 1.1 - 3.0 3.1 - 5.0 5.1 - 10.0 > 10
30 - 300 Мгц <= ГДК 1.1 - 3.0 3.1 - 5.0 5.1 - 8.0 8.1 - 10.0 > 10
300 Мгц - 300 ГГц <= ГДК 1.1 - 3.0 3.1 - 5.0 5.1 - 8.0 8.1 - 10.0 > 10
Лазерне випромінювання* <= ГДК (для хронічного впливу) ГДР 1 ГДР (для 2 однократ- ної дії) 1.1 - 3.0 ГДР 2 3.1 - 6.0 ГДР 2 6.1 - 10.0 ГДР 2 > 10 ГДР 2
--------------
* Для ГДР при тривалості впливу, рівній або більшій за 0.2 години.
Таблиця 5.1
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ
за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
Фактор виробничого середовища Клас умов праці Небезпечний (екстремальн.) 4
Оптимальний 1 Допустимий 2 Шкідливий - 3
1 ступ. 3.1 2 ступ. 3.2 3 ступ. 3.3 4 ступ. 3.4
Температура повітря, град. C За СН За СН За показником WBGT-індексу, див. табл. 5.1.1
Швидкість руху повітря, м/с - " - - " - - " -
Вологість повітря, % - " - - " - - " -
Теплове випромінювання, ВТ/кв. м - " - - " - 1201-1500 1501-2000 2001-2500 2501-3500 > 3500 
Таблиця 5.1.1
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ
за показником WBGT-індексу* для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (град. C)
Катего- рія робіт Загальні енерговитрати, Вт Клас умов праці Небезпечний (екстремальн.) 4
Оптимальний 1 Допустимий 2 Шкідливий - 3
1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3 4 ступінь 3.4
1а до 139 21.0 - 23.4 23.5 - 25.4 25.5 - 26.6 26.7 - 27.4 27.5 - 28.6 28.7 - 31.0 > 31.0
1б 140 - 174 20.2 - 22.8 22.9 - 25.8 25.9 - 26.1 26.2 - 26.9 27.0 - 27.9 28.0 - 30.3 > 30.3
2а 175 - 232 19.2 - 21.9 22.0 - 25.1 25.2 - 25.5 25.6 - 26.3 26.3 - 27.3 27.4 - 29.9 > 29.9
2б 233 - 290 18.2 - 20.9 21.0 - 23.9 24.0 - 24.2 24.3 - 25.0 25.1 - 26.4 26.5 - 29.1 > 29.1
3 більше 290 17.0 - 18.9 19.0 - 21.8 21.9 - 22.2 22.3 - 23.4 23.5 - 25.7 25.8 - 27.9 > 27.9
--------------
* WBGT (ТСН) - індекс теплового навантаження середовища.
Таблиця 5.2
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ
за показниками мікроклімату для виробничих приміщень в холодну пору року
Показник мікроклімату Клас умов праці Небезпечний (екстремальн.) 4
Температура повітря, град. C (нижня межа) Оптимальний 1 Допустимий 2 Шкідливий - 3
1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3 4 ступінь 3.4
Катег. робіт Заг. енерговитрати, Вт
1а до 139 за СН* за СН* 18 - 20 16 - 18 14 - 16 12 - 14
1б 140 - 174 - " - - " - 17 - 19 15 - 17 13 - 15 11 - 13
2а 175 - 232 - " - - " - 14 - 16 12 - 14 10 - 12 8 - 10
2б 233 - 290 - " - - " - 13 - 15 11 - 13 9 - 11 7 - 9
3 > 290 - " - - " - 12 - 14 10 - 12 8 - 10 6 - 8
Вологість повітря, % - " - - " - Вимоги відсутні
Швидкість руху повітря, м/с - " - - " - Див. примітку
--------------
* "Санитарные нормы микроклимата производственных помещений".
Примітка. При збільшенні швидкості руху повітря на 0.1 м/с від оптимальної за СН температура повітря повинна бути збільшена на 0.2 град. C.
Таблиця 5.3
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ
за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях*
Показник Клас умов праці Небезпечний (екстремальн.) 4
Допустимий 2 Шкідливий (нижня межа)**
1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3 4 ступінь 3.4
Температура повітря, град. C***
Кліматичні зони:
2 -23.0 -29.4 -31.5 -35.7 -48 < -48
3 -15.9 -21.3 -23.0 -26.0 -37 < -37
--------------
* При застосуванні одягу з відповідною теплоізоляцією (J, град. C, кв. м/Вт); 0.71 (1а); 0.82 (1б); 0.61 (2); 0.51 (3).
** Наведені значення температури повітря стосовно різних класів не виключають регламентацію часу перебування в несприятливому мікрокліматі (сумарне за робочий час та безперервне).
*** Вказано температуру відносно спокійного повітря: при вітрі вона повинна бути збільшена на 2.2 град. C на кожний 1 м/с.
Таблиця 5.4
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ
за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
Показники мікроклімату Клас умов праці Небезпечний (екстремальн.) 4
Температура повітря, град. C (верхня межа) Оптимальний 1 Допустимий 2 Шкідливий - 3
1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3 4 ступінь 3.4
Катег. робіт Заг. енерговитрати, Вт
1а до 139 за СН 28.1 - 31.0 31.1 - 34.0 34.1 - 37.0 37.1 - 40.0 40.0
1б 140 - 174 28.1 - 31.0 31.1 - 34.0 34.1 - 37.0 37.1 - 40.0 40.0
IIа 175 - 232 27.1 - 30.0 30.1 - 33.0 33.1 - 36.0 36.1 - 39.0 39
IIб 233 - 290 27.1 - 30.0 30.1 - 33.0 33.1 - 36.0 36.1 - 39.0 39
III 290 26.1 - 29.0 29.1 - 32.0 32.1 - 35.0 35.1 - 38.0 38
Швидкість руху повітря, м/с за СН за СН Нижче максимально допустимих значень
Відносна вологість повітря, % 60 - 70 71 - 85 86 - 100 - -
Теплове опромінювання, Вт/кв. м 141 - 1500 1501 - 2000 2001 - 2500 2501 - 3500 > 3500 
Таблиця 6
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ
в залежності від параметрів світлового середовища виробничих приміщень (для постійних робочих місць)
Фактор виробничого середовища Клас умов праці Небезпечний (екстремальн.) 4
Допустимий 2 Шкідливий - 3
1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3 4 ступінь 3.4
Природне освітлення (КВО), % 1) норма недостатньо відсутній
Освітленість робочої поверхні (Е), лк 1) норма 2) 0,5 Ен - Ен < 0,5 Ен
Сліпуча блискість джерел світла (показник осліпленості (Р), відн. од. 1) норма 3) Р < Рн
Відбита сліпуча блискість відсутність наявність
Пульсація освітленості (коефіцієнт пульсації (Кп), % 1) норма 6) Кп > Кп н
Ультрафіолетова радіація (опроміненість (Еуф), Вт/кв. м 3) норма 6) Еуф > Еуф н
--------------
1) "Строительные нормы и правила. Часть 11. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение".
2) Ен - нормоване значення освітленості.
3) Рн - нормований показник освітленості.
4) Кп н - нормоване значення коефіцієнта пульсації.
5) Згідно з "Санитарными нормами ультрафиолетового излучения в производственных помещениях".
6) Еуф н - нормоване значення ультрафіолетової опроміненості.
Таблиця 7
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ
за показниками важкості трудового процесу
N п/п Показники важкості трудового процесу Клас умов праці
Оптимальний (легке фізичне навантаження) 1 Допустимий (середнє фізичне навантаження) 2 Шкідливий (важка праця) - 3
1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3
1 Фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за зміну, кг м
1.1 При регіональному навантаженні (з переважаючою участю м'язів рук та плечового поясу) при переміщенні вантажу на відстань до 1 м:
- для чоловіків до 2500 до 5000 до 7000 до 9000 більше 9000
- для жінок до 1500 до 3000 до 4000 до 5500 більше 5500
1.2 При загальному навантаженні (за участю м'язів рук, корпуса, ніг):
- при переміщенні вантажу на відстань від 1 до 5 м:
- для чоловіків до 12500 до 46000 до 70000 до 90000 більше 90000
- для жінок до 14000 до 28000 до 40000 до 55000 більше 55000
2 Маса вантажу, що підіймається та переміщується, кг:
2.1 Підіймання та переміщення (разове) вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину):
- для чоловіків до 15 до 30 більше 30
- для жінок до 5 до 10 більше 10
2.2 Підіймання та переміщення (разове) вантажів постійно протягом робочої зміни:
- для чоловіків до 5 до 15 до 30 більше 30
- для жінок до 3 до 7 більше 7
2.3 Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни:
з робочої поверхні
- для чоловіків - до 870 більше 870
- для жінок - до 350 більше 350
з підлоги
- для чоловіків - до 435 більше 435
- для жінок - до 175 більше 175
3 Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну)
3.1 При локальному навантаженні (за участю м'язів кистей та пальців рук) до 20000 до 40000 до 60000 більше 60000
3.2 При регіональному навантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового поясу) до 10000 до 20000 до 30000 більше 30000
4 Статичне навантаження*. Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль, кгс
- однією рукою до 18000 до 36000 до 70000 більше 70000
- двома руками до 36000 до 70000 до 140000 більше 140000
- за участю м'язів корпуса та ніг до 43000 до 100000 до 200000 більше 200000
5 Робоча поза вільна зручна поза (зміна пози "сидячи- стоячи" за бажанням робітника) періодичне перебування в незручній фіксованій позі (неможливість зміни взаємороз- ташування різних частин тіла відносно одна одної) до 25 % часу зміни періодичне перебування в незручній фіксованій позі до 50 % часу зміни; перебування у вимушеній позі (навпочіпки, на колінах і т. ін.) до 25 % часу зміни перебування в незручній фіксованій позі більше 50 % часу зміни; перебування у вимушеній позі (на колінах, навпочіпки і т. ін.) більше 25 % часу зміни
6 Нахили корпуса (кількість за зміну) до 50 разів за зміну вимушені нахили більше 30 град., 51 - 100 разів за зміну вимушені нахили більше 30 град., 101 - 300 разів за зміну вимушені нахили більше 30 град., 300 разів за зміну
7 Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом протягом зміни), км до 4 до 10 до 15 до 15
--------------
* До п.4: тільки для чоловіків, для жінок слід приймати значення на 40% нижче вказаних.
Таблиця 8
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ
за показниками напруженості трудового процесу
N п/п Показники напруженості трудового процесу Клас умов праці
Оптимальний (напруженість праці легкого ступеня) 1 Допустимий (напруженість праці середнього ступеня) 2 Напружена праця
1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3
1 Інтелектуальні навантаження
1.1 Зміст роботи Відсутня необхідність прийняття рішення Рішення простих альтернативних завдань згідно з інструкцією Рішення складних завдань з вибором за відомим алгоритмом (робота по серії інструкцій) Евристична (творча) діяльність, що вимагає вирішення складних завдань при відсутності алгоритму
1.2 Сприймання сигналів (інформації) та їх оцінка Сприймання сигналів, але немає потреби в корекції дій Сприймання сигналів з наступною корекцією дій та операцій Сприймання сигналів з наступним співставлен- ням фактич- них значень параметрів з їх номінальними значеннями. Заключна оцінка фактичних значень параметрів Сприймання сигналів з наступною комплексною оцінкою взаємо- пов'язаних параметрів. Комплексна оцінка всієї виробничої діяльності
1.3 Ступінь складності завдання Обробка та виконання завдання Обробка, виконання завдання та його перевірка Обробка, перевірка і контроль за виконан- ням завдання Контроль та попередня робота з розподілу завдань іншим особам
1.4 Характер виконуваної роботи Робота за індивідуальним планом Робота за встановленим графіком з можливим його коректуванням по ходу діяльності Робота в умовах дефіциту часу Робота в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відпові- дальністю за кінцевий результат
2 Сенсорні навантаження
2.1 Тривалість зосередженого спостереження (в % від часу зміни) до 25 26 - 50 51 - 75 більше 75
2.2 Щільність сигналів (світлових, звукових) та повідомлень в середньому за 1 годину роботи до 75 75 - 175 176 - 300 більше 300
2.3 Кількість виробничих об'єктів одночасного спостереження до 5 6 - 10 11 - 25 більше 25
2.4 Навантаження на зоровий аналізатор
2.4.1 Розмір об'єкта розрізнення (при відстані від очей працюючого до об'єкту розрізнення не більше 0,5 м), мм при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни) більше 5 5,0 - 1,1 більше 50 % часу 1,0 - 0,3 мм - до 50 % часу менше 0,3 - до 25 % часу 1,0 - 0,3 мм - більше 50 % часу менше 0,3 - 25 - 50 % часу менше 0,3 - більше 50 % часу
2.4.2 Робота з оптичними приладами (мікроскопи, лупи та ін.) при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни) 25 26 - 50 51 - 75 більше 75
2.4.3 Спостереження за екранами відеотерміналів (годин на зміну) до 2 2 - 3 3 - 4 більше 4
2.5 Навантаження на слуховий аналізатор (при виробничій необхідності сприйняття мови чи диференційованих сигналів) Розбірливість слів та сигналів від 100 % до 90 % Розбірливість слів та сигналів від 90 % до 70 % Розбірли- вість слів та сигналів від 70 % до 50 % Розбірли- вість слів та сигналів менше 50 %
3 Емоційне навантаження
3.1 Ступінь відповідальності. Значущість помилки Несе відпо- відальність за виконання окремих елементів завдання. Вимагає додаткових зусиль в роботі з боку працівника Несе відпо- відальність за функціональну якість допоміжних робіт (завдань). Вимагає додаткових зусиль з боку керівництва (бригадира, майстра та ін.) Несе відпо- відальність за функціональну якість основної роботи (завдання). Вимагає виправлень за рахунок додаткових зусиль всього колективу (групи, бригади та ін.) Несе відпові- дальність за функціональну якість кінцевої продукції, роботи (завдання). Викликає ушкодження обладнання, зупинку техно- логічного процесу та виникає можливість небезпеки для життя
3.2 Ступінь ризику для власного життя виключений - - можливий
3.3 Ступінь ризику за безпеку інших осіб виключений - - можливий
4 Монотонність навантажень
4.1 Кількість елементів (прийомів), необхідних для реалізації простого завдання або в операціях, які повторюються багаторазово більше 10 9 - 6 5 - 3 менше 3
4.2 Тривалість (с) виконання простих виробничих завдань чи операцій, що повторюються більше 100 100 - 25 24 - 10 менше 10
5 Режим праці
5.1 Фактична тривалість робочого дня (год.) 6 - 7 8 - 9 10 - 12 більше 12
5.2 Змінність роботи Однозмінна робота (без нічної зміни) Двозмінна робота (без нічної зміни) Тризмінна робота (робота у нічну зміну) Нерегулярна змінність з роботою в нічний час 
Таблиця 9
ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА
напруженості трудового процесу (на основі обліку кількості показників напруженості)
Клас умов праці Загальна оцінка напруженості трудового процесу - клас умов праці за напруженістю
Оптимальний (напруженість праці легкого ступеня) 1 Допустимий (напруженість праці середнього ступеня) 2 Шкідлива (напружена) праця
1 ступеня 3.1 2 ступеня 3.2 3 ступеня 3.3
<= 10 >= 6 - - - 2
1 та 2 кл. <= 10 - >= 6 - - 3.1
1 та 2 кл. = 10 5 1 - 3.1
1 та 2 кл. = 10 4 2 - 3.1
1 та 2 кл. = 10 3 3 - 3.1
1 та 2 кл. = 10 2 4 - 3.1
1 та 2 кл. = 10 1 5 - 3.1
1, 2, 3.1 кл = 10 1, 2, 3.1 кл. < 9 6 >= 7 - 3.2 3.3 
Таблиця 10
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ
при дії іонізуючих випромінювань (в частинах від ЛД*)
Річна ефективна доза Е Класи умов праці Небезпечний (екстремальн.) 4
Оптимальний 1 Допустимий 2 Шкідливий - 3
1 ступеня 3.1 2 ступеня 3.2 3 ступеня 3.3 4 ступінь 3.4
Ефективна доза в частинах від ЛД Е < 0.05 0.05 < Е <= 0.1 0.1 < Е <= 0.5 0.5 < Е <= 0.7 0.7 < Е <= 1.0 1.0 < Е <= 2.5 Е > 2.5
Ефективна доза на рік, -1 мЗв х рік Е < 1.0 1.0 < Е <= 2.0 2.0 < Е <= 10.0 10.0 < Е <= 14 14.0 < Е <= 20 10 < Е <= 50 Е > 50
--------------
     * Відповідно  до  НРБУ-97 ( v0208282-97 ) (v0208282-97)
   - мінімальний ліміт
                                          -1
ефективної    дози   ЛД   (20  мЗв  х  рік  )      -      основний
радіаційно-гігієнічний норматив,   метою   якого    є    обмеження
опромінювання осіб персоналу категорії А від індустріальних джерел
іонізуючих випромінювань у практичній діяльності.

4. Пояснення до таблиць

4.1. Класи умов праці в залежності від вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони (пояснення до таблиці 1)
4.1.1. Ступінь шкідливості умов праці встановлюється за максимальними концентраціями шкідливих речовин, а також за середньозмінними (при наявності відповідного нормативу).
4.1.2. Протягом зміни тривалість дії на працюючого концентрації, що дорівнює максимальній разовій ГДК (клас 2-й, допустимий), не повинна перевищувати 15 хвилин для хімічних речовин та 30 хвилин для аерозолів, переважно фіброгенної дії, вона може повторюватися не частіше 4 разів у зміну.
4.1.3. При одночасній наявності у повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин односпрямованої дії, виходять з розрахунку суми відношень фактичних концентрацій кожної з них до їх ГДК, яку приймають за одиницю.
4.1.4. Оцінку умов праці при одночасному вмісті в повітрі робочої зони двох та більше шкідливих речовин різноспрямованої дії виконують наступним чином:
- за найвищим класом та ступенем шкідливості;
- наявність будь-якої кількості речовин класу 3.1 не збільшує ступінь шкідливості умов праці;
- три та більше речовин класу 3.2 переводять умови праці до наступного ступеня шкідливості - 3.3;
- дві та більше шкідливих речовин класу 3.3 переводять умови праці до класу 3.4.
Переведення з класу 3.4 до 4 класу умов праці не здійснюється при наявності будь-якого числа шкідливих речовин.
4.1.5. Якщо одна речовина має декілька специфічних ефектів (канцероген, алерген, речовина з гостроспрямованим механізмом дії), оцінка умов праці проводиться за більш жорсткою градацією.
4.1.6. При оцінці умов праці в залежності від вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони аерозолі переважно фіброгенної дії враховуються як окремий шкідливий фактор.
4.1.7. У тих випадках, коли аерозоль переважно фіброгенної дії одночасно є алергеном, встановлення ступеня його шкідливості здійснюється аналогічно алергенам.
4.2. Класи умов праці при роботі з біологічним фактором (пояснення до таблиці 2)
4.2.1. Оцінку умов праці при одночасному вмісті в повітрі робочої зони двох або більше шкідливих чинників біологічного походження (мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів, білкові препарати) або при наявності ризику професійного контакту з патогенними мікроорганізмами здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливості.
4.2.2. Біологічний фактор в загальній оцінці умов праці за ступенем шкідливості або небезпечності незалежно від кількості шкідливих чинників біологічного походження враховується як один самостійний фактор.
4.3. Класи умов праці в залежності від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях (пояснення до таблиці 3)
4.3.1. При одночасній дії на працюючих загальної, локальної та імпульсної вібрації оцінку умов праці здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливості, приймаючи всі різновиди вібрації як один самостійний фактор - вібрація.
4.3.2. Шум, інфразвук та ультразвук в загальній оцінці умов праці враховуються як окремі фактори.
4.4. Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань (пояснення до таблиці 4)
4.4.1. При одночасній дії на працюючих двох або більшої кількості шкідливих факторів, перелік яких міститься в таблиці 4, оцінку умов праці здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливості.
4.4.2. В загальній оцінці умов праці електромагнітні випромінювання всіх діапазонів враховуються як один фактор.
4.5. Класи умов праці за показниками мікроклімату (пояснення до таблиць 5.1-5.3)
4.5.1. Для оцінки оптимального та нагріваючого мікроклімату в приміщенні та на відкритій території використовується інтегральний показник WBGT-індекс (міжнародний стандарт ISO 7243 (табл. 5.1.1)).
4.5.2. Нагріваючий мікроклімат - сполучення параметрів мікроклімату, при якому має місце порушення теплообміну людини з навколишнім середовищем, що проявляється в накопиченні тепла в організмі та/або у збільшенні частки втрати тепла шляхом випарювання поту (> 30 %) в загальній структурі теплового балансу.
4.5.3. WBGT-індекс - емпіричний інтегральний показник, що відображає сполучений вплив температури повітря, швидкості його руху, вологості та теплового випромінювання з навколишнім середовищем (індекс теплового навантаження середовища).
4.5.4. У таблиці 5.1.1 наведені величини WBGT стосовно людини, одягненої в комплект легкого літнього одягу з теплоізоляцією 0,5-0,6 кло, що підлягає дії теплового випромінювання <= 1200 Вт/кв. м та швидкості руху повітря <= 0,6 м/с (1 кло = 0,155 град. C, кв. м/Вт).
4.5.5. Для оцінки оптимального та верхньої границі допустимого мікроклімату можуть бути використані як окремі його складові відповідно до санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, так і індекс WBGT в діапазоні параметрів, вказаних в п. 4.2.4.
4.5.6. Теплове випромінювання, що перевищує 1200 Вт/кв. м, характеризує умови праці як шкідливі та небезпечні незалежно від величини WBGT-індексу (табл. 5.1).
4.5.7. Клас шкідливості та небезпечності умов праці визначається за найбільш вираженим показником (WBGT-індекс або теплове випромінювання), табл. 5.1 та 5.1.1. При впливі на працюючих двох факторів одного ступеня умови праці переводять до наступного ступеня шкідливості.
4.5.8. Для забезпечення середньозмінного термічного напруження працюючих на допустимому рівні сумарна тривалість їх діяльності протягом робочої зміни повинна складати 7, 5, 3, та 1 годину відповідно до 1-4 ступеням шкідливості умов праці. Вищезгадане не виключає застосування спецодягу відповідно до ДСТ ССБП 12.4.176-89 (СП СЕВ 6350-88), ДСТ ССБП 12.4.016-87 та використання засобів колективного захисту від інфрачервоних випромінювань - ДСТ ССБП 12.4.123- 83.
4.5.9. При роботі на відкритій території в теплу пору року для оцінки умов праці слід орієнтуватися на параметри мікроклімату, наведені в таблицях 5.1, 5.1.1 або 5.4.
4.5.10. Охолоджуючий мікроклімат - сполучення параметрів мікроклімату, при якому має місце зміна тепловіддачі організму до навколишнього середовища, що призводить до створення загального чи локального дефіциту тепла в організмі за рахунок зниження температури "ядра" та/або "оболонки" тіла (температура "ядра" та "оболонки" тіла - відповідно температура глибоких та поверхневих шарів тканин організму).
4.5.11. При роботі у приміщенні з охолоджуючим мікрокліматом (табл. 5.2-5.3) працюючі повинні мати комплект одягу, виготовленого відповідно до вимог ДСТ ССБП 12.4.084-80 та 12.4.088-80. З цією метою можуть також використовуватися локальні джерела тепла, спрямовані на збереження потрібного рівня загального та локального теплообміну організму. Використання одягу не виключає дотримання потрібної регламентації часу роботи в несприятливому середовищі, а також загального режиму праці.
4.5.12. Параметри температури повітря, що характеризують умови праці на відкритій території в різних кліматичних зонах (поясах) в зимовий період (табл. 5.3) наводяться у застосуванні до відносно спокійного повітря, одягнених у спецодяг, виготовлений відповідно до ДСТ ССБП 12.4.084-80 та 12.4.088-80, з урахуванням виконання роботи середньої важкості та відповідної регламентації часу безперервного перебування в охолоджуючому середовищі. При дії вітру регламентована температура повітря повинна бути збільшена на 2,2 град. C на кожний 1 м/с збільшення його швидкості.
4.6. Визначення WBGT-індексу (пояснення до таблиці 5.1.1)
4.6.1. Температурний індекс WBGT - емпіричний показник, що визначається на основі показань вологого та сухого термометрів, що розташовані відповідно в природних умовах та в середині зачорненої кулі (кульовий термометр)*. Метод заснований на оцінці зовнішнього теплового навантаження на організм людини з урахуванням сполученої дії складових мікроклімату - температури, вологості повітря, інтенсивності теплового випромінювання, а також рівня метаболізму.
--------------
* В стандарті ISO 7243 наведені технічні умови до датчиків та до зачорненої кулі.
4.6.2. WBGT-індекс розраховується за рівнянням:
- поза приміщенням при сонячному навантаженні (або в приміщенні при тепловому випромінюванні):
               WBGT + 0,7 tвл. + 0,1 tс. + 0,2 tш.
- в середині приміщення (при відсутності теплового випромінювання) або зовні без сонячного навантаження:
                    WBGT = 0,7 tвл. + 0,3 tш.,
де tвл., tс. та tш. - відповідно температура вологого, сухого та кульового термометра.
4.6.3. Якщо параметри навколишнього середовища розрізняються у просторі, то індекс WBGT рекомендується визначати на рівні голови (г.), живота (ж.) та щиколотки (щ.):
                        WBGTг. + 2WBGTж. + WBGTщ.
                WBGT = --------------------------
                                 4
4.6.4. Для швидкого визначення індексу WBGT є достатнім одне вимірювання в точці максимального теплового впливу. Якщо значення того чи іншого параметра, що входить до розрахунку WBGT, не є постійними в часі, визначається його середньозмінна величина.
4.6.5. Наведені нормативні величини WBGT забезпечують різні рівні теплового стану (оптимальний, допустимий, гранично допустимий з урахуванням тривалості впливу) згідно з методичними рекомендаціями МОЗ N 5168-90 ("Оцінка теплового стану людини з метою обгрунтування гігієнічних вимог до мікроклімату робочих місць та заходів профілактики охолодження та перегрівання").
4.7. Класи умов праці за показниками мікроклімату (пояснення до таблиці 5.4)
4.7.1. У разі відсутності кульового термометра орієнтовна оцінка зовнішнього теплового навантаження на організм людини з урахуванням сполученої дії складових мікроклімату може бути зроблена відповідно до класифікації параметрів мікроклімату, викладеній у таблиці 5.4.
4.7.2. Виміри показників мікроклімату з метою контролю їх відповідності гігієнічним вимогам повинні проводитися в теплу пору року - у дні з температурою зовнішнього повітря, що відрізняється від середньої максимальної температури найспекотнішого місяця не більше, ніж на 5 град. C. Частота змін в обидва періоди року визначається стабільністю виробничого процесу, функціонуванням технологічного та санітарно-технічного обладнання.
4.7.3. При доборі ділянок та часу вимірювання необхідно враховувати всі фактори, що впливають на мікроклімат робочих місць (фази технологічного процесу, функціонування систем вентиляції та опалення тощо). Зміни показників мікроклімату слід проводити не менше 3 разів за зміну (на початку, в середині та наприкінці зміни). При коливаннях показників мікроклімату, пов'язаних з технологічними та іншими причинами, необхідно проводити додаткові вимірювання при найбільших та найменших величинах термічних навантажень на працюючих.
4.7.4. Вимірювання слід проводити на робочих місцях. Якщо робочим місцем є декілька ділянок виробничого приміщення, то вимірювання здійснюються на кожній з них.
4.7.5. При наявності джерел локального тепловиділення, охолодження чи вологовиділення (нагрітих агрегатів, вікон, двірних прорізів, воріт, відкритих ванн та ін.) вимірювання слід проводити на кожному робочому місці в точках, що мінімально та максимально віддалені від джерел термічної дії.
4.7.6. У приміщеннях з великою щільністю робочих місць, при відсутності джерел локального тепловиділення, охолодження або вологовиділення, ділянки вимірювання температури, відносної вологості та швидкості руху повітря повинні розподілятися рівномірно по площі приміщення відповідно до таблиці 4.4.1.
Таблиця 4.7.1
Мінімальна кількість
ділянок вимірювання температури, відносної вологості та швидкості руху повітря
Площа приміщення, кв. м Кількість ділянок вимірювання
До 100 4
Від 100 до 400 8
Більше 400 Кількість ділянок визначається відстанню між ними, яка не повинна перевищувати 10 м
4.7.7. При роботах, що виконуються сидячи, температуру та швидкість руху повітря слід вимірювати на висоті 0,1 та 1,0 м, а відносну вологість повітря - на висоті 1,0 м від підлоги чи робочого майданчика. При роботах, що виконуються стоячи, температуру та швидкість руху повітря слід вимірювати на висоті 0,1 і 1,5 м, а відносну вологість повітря - на висоті 1,5 м.
4.7.8. При наявності джерел променевого тепла теплове опромінювання на робочому місці необхідно вимірювати від кожного джерела, розташовуючи приймач приладу перпендикулярно потоку, що спадає. Вимірювання слід проводити на висоті 0,5; 1,0 і 1,5 м від підлоги чи робочого майданчика.
4.7.9. Температуру і відносну вологість повітря при наявності джерел теплового випромінювання та повітряних потоків на робочому місці слід вимірювати аспіраційними психрометрами. При відсутності в місцях вимірювання променевого тепла та повітряних потоків температуру та відносну вологість повітря можна вимірювати психрометрами, які не захищені від дії теплового випромінювання та швидкості руху повітря. Можна також застосовувати прилади, що дозволяють окремо вимірювати температуру та вологість повітря.
4.7.10. Швидкість руху повітря слід вимірювати анемометрами обертової дії (крильчасті, чашкові тощо). Малі величини швидкості руху повітря (менше 0,5 м/с), особливо при наявності різноспрямованих потоків, можна вимірювати термоелектроанемометрами, а також циліндричними та кульовими кататермометрами при захищеності їх від теплового випромінювання.
4.7.11. Інтенсивність теплового опромінювання слід вимірювати приладами, що забезпечують кут бачення датчика, близький до напівсфери (не менше 160) та чуттєвими в інфрачервоній та видимій ділянці спектра (актинометри, радіометри та ін.).
4.7.12. При віднесенні умов праці до того чи іншого ступеня шкідливих (3.1 - 3.4) параметри температури повітря, швидкості та відносної вологості оцінюються як один шкідливий фактор.
4.7.13. При впливі на працюючих параметрів мікроклімату (п.4.4.12) та теплового випромінювання одного й того ж ступеня умови праці переводять до наступного ступеня шкідливості.
4.8. Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу (пояснення до таблиці 7)
4.8.1. Оцінка важкості фізичної праці проводиться на підставі обліку всіх наведених у таблиці 7 показників. При цьому спочатку слід визначити клас за кожним із виміряних показників, а кінцева оцінка важкості праці встановлюється за найбільш чутливим показником, що отримав найвищий клас. При наявності 3-х та більше показників, що відносяться до 2-го (допустимого) класу, важкість праці оцінюється на один ступінь вище (клас 3.1). При наявності 2-х або більше показників 1-го чи 2-го ступеня 3-го класу шкідливості важкість праці оцінюється на один ступінь вище (відповідно 3.2 та 3.3 класи).
4.9. Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу (пояснення до таблиці 8)
4.9.1. Оцінка напруженості праці заснована на аналізі трудової діяльності та її структурі, що вивчаються шляхом хронометражних спостережень протягом всього робочого дня, тижня та ін. Аналіз заснований на обліку всього комплексу виробничих факторів (стимулів, подразників), що створюють передумови для виникнення несприятливих нервово-емоційних станів (перенапруження).
4.9.2. Кінцева оцінка класу напруженості праці здійснюється з урахуванням всіх вказаних в табл. 8 показників (16 показників) та відповідно до табл. 9.
4.10. Загальна оцінка умов праці
4.10.1. Загальна оцінка умов праці проводиться таким чином:
на підставі результатів вимірювань оцінюються умови праці для окремих факторів відповідно до табл. 1-10 та вимог розділів 4.1-4.9. Результати заносять до табл. 11. Загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності встановлюється за найвищим класом та ступенем шкідливості.
4.10.2. При скороченні часу контакту зі шкідливими факторами (захист часом) умови праці можуть бути оцінені як менш шкідливі, але не нижче класу 3.1.
Таблиця 11
Оцінка умов праці
за ступенем шкідливості та небезпечності
Фактор виробничого середовища та трудового процесу Клас умов праці Небезпечний 4
Оптимальний 1 Допустимий 2 Шкідливий - 3
1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3 4 ступінь 3.4
Хімічний
Аерозолі переважно фіброгенної дії
Біологічний
- шум
- вібрація
- інфразвук
- ультразвук
- електромагнітні випромінювання
- іонізуюче випромінювання
- мікроклімат
- освітленість
Важкість праці
Напруженість праці
Загальна оцінка умов праці

5. Нормативні посилання

В Гігієнічній класифікації використані посилання на такі документи:
5.1. "Предельно допустимые концентрации вредных веществ в воздухе рабочей зоны" N 4617-88.
5.2. "Дополнения к перечню ПДК" N 1-Х.
5.3. Списки "Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони", затверджені МОЗ України.
5.4. Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних ресурсів, канцерогенних для людини, затверджений наказом МОЗ України від 07.02.97 N 25 (z0071-97) .
5.5. "Санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочих местах" N 3223-85.
5.6. "Санитарные нормы и правила при работе с машинами и оборудованием, создающими локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих" N 3041-84.
5.7. "Санитарные нормы вибрации рабочих мест" N 3044-84.
5.8. "Гигиенические нормы инфразвука на рабочих местах" N 2274-80.
5.9. "Предельно допустимые уровни воздействия постоянных магнитных полей при работе с магнитными устройствами и материалами" N 1742-77.
5.10. "Санитарные нормы и правила выполнения работ в условиях воздействия электрических полей промышленной частоты (50 Гц)" N 5802-91.
5.11. "Предельно допустимые уровни магнитных полей частотой 50 Гц" N 3206-85.
5.12 "Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров" N 5804-91.
5.13. "Санитарные нормы микроклимата производственных помещений" N 4088-86.
5.14. "Санитарные нормы ультрафиолетового излучения в производственных помещениях" N 4557- 88.
5.15. "ПДУ воздействия электромагнитных полей диапазона частот 10-60 кГц" N 5803-91.
5.16. ГОСТ ССБТ 12.1.005-88. "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".
5.17. ГОСТ ССБТ 12.1.001-89. "Ультразвук. Общие требования безопасности".
5.18. ГОСТ ССБТ 12.1.045-84. "Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля".
5.19. ГОСТ ССБТ 12.1.006-84. "Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля".
5.20. ГОСТ ССБТ 12.4.176-89. "Одежда специальная для защиты от теплового излучения. Требования к защитным свойствам и метод определения теплового состояния человека".
5.21. ГОСТ ССБТ 12.4.016-87. "Костюмы мужские для защиты от повышенных температур и теплового излучения. Технические условия".
5.22. ГОСТ ССБТ 12.4.123-83. "Средства коллективной защиты от инфракрасных излучений. Общие технические требования".
5.23. ГОСТ ССБТ 12.4.084-80. "Одежда специальная для защиты от пониженных температур. Костюмы мужские. Технические условия".
5.24. ГОСТ ССБТ 12.4.088-80. "Костюмы женские для защиты от пониженных температур. Технические условия".
5.25. ISO 7243. "Высокотемпературные условия - оценка тепловой нагрузки по индексу WBGT (температура влажного и шарового термометра)".
5.26. СНиП 11-4-79. "Строительные нормы и правила. Часть 11. Нормы проектирования. Глава 4. Естественное и искусственное освещение".
5.27. "Методические рекомендации "Оценка теплового состояния человека с целью обоснования гигиенических требований к микроклимату рабочих мест и мерам профилактики охлаждения и перегревания" N 5168-90.
5.28. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) (v0062282-97) .
5.29. ГОСТ 12.1.04 ССБТ "Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля".
5.30. "Санитарно-гигиенические нормы напряженности электростатического поля" N 1757-77.
5.31. "Методические указания по измерению концентрации аэрозолей преимущественно фиброгенного действия" N 4436-87.