КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 28 лютого 2001 р. N 179
Київ

Про затвердження Програми запобігання і ліквідації проявів захворювання великої рогатої худоби на губчастоподібну енцефалопатію та інших пріонних інфекцій на території України на 2001 - 2010 роки

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1402 (1402-2003-п) від 04.09.2003 N 1059 (1059-2004-п) від 19.08.2004 N 1006 (1006-2007-п) від 08.08.2007 )
З метою комплексного розв'язання проблеми захисту населення і територій від губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Схвалити розроблену Міністерством аграрної політики Програму запобігання і ліквідації проявів захворювання великої рогатої худоби на губчастоподібну енцефалопатію та інших пріонних інфекцій на території України на 2001 - 2010 роки (далі - Програма).
2. Міністерству аграрної політики, Міністерству охорони здоров'я, Державній митній службі, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству фінансів, Міністерству економіки та Українській академії аграрних наук вжити дієвих заходів до виконання визначених у Програмі завдань в установлені терміни.
3. Міністерству фінансів під час уточнення показників Державного бюджету України на 2001 рік та підготовки проектів Державного бюджету України на 2002 - 2010 роки передбачити фінансування робіт, пов'язаних з виконанням Програми.
4. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
Прем'єр-міністр України
В.ЮЩЕНКО
Інд. 22

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 лютого 2001 р. N 179

ЗМІНИ,

що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У постанові Кабінету Міністрів України від 15 серпня 1992 р. N 478 (478-92-п) "Про перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок відповідних бюджетних та інших коштів" (ЗП України, 1992 р., N 10, ст. 241; Офіційний вісник України, 1998 р., N 46, ст. 1700):
доповнити додаток 2 до постанови (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 1998 р. N 1836 (1836-98-п) ) словами "губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби та скрейпі овець і кіз".
( Пункт 2 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 1006 (1006-2007-п) від 08.08.2007 )

СХВАЛЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 лютого 2001 р. N 179

ПРОГРАМА

запобігання і ліквідації проявів захворювання великої рогатої худоби на губчастоподібну енцефалопатію та інших пріонних інфекцій на території України на 2001 - 2010 роки

Епізоотична ситуація щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби (BSE) у країнах Європи є складною. Хворобу зареєстровано у 16 країнах світу, з якими Україна підтримує тісні торговельні відносини. Однак, зважаючи на те, що Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ) віднесло губчастоподібну енцефалопатію великої рогатої худоби до Списку "Б", як особливо небезпечне захворювання для тварин та людей, Україна тимчасово заборонила імпорт тварин, сировини та продуктів тваринного походження з країн, де це захворювання зареєстровано.
Основними заходами боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби є знищення хворих тварин, всього стада, де виявлено захворювання, та всього потомства хворих тварин, що спричиняє значні економічні збитки. За країною залишається статус неблагополучної протягом семи років після останнього випадку захворювання, що обмежує імпортно-експортні операції з тваринами та тваринницькою продукцією. Крім цього, витрачаються значні кошти на постійне проведення діагностичних заходів, вилучення (утилізація) тканин (головний та спинний мозок, очі, тимус, селезінка, тонкий відділ кишечника тощо), що можуть бути факторами передачі збудника інфекції після забою худоби, старшої 12-місячного віку. Такі методи боротьби та профілактики пов'язані з тим, що збудник губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби (пріон) може долати видовий бар'єр і уражати інших тварин. Оскільки губчастоподібна енцефалопатія ще маловідома широкому колу спеціалістів ветеринарної та гуманної медицини, реалізація заходів щодо запобігання занесенню збудника інфекції на територію України та боротьби з ним потребує значних матеріальних і фінансових витрат.

I. Мета та основні завдання Програми

Метою цієї Програми є комплексне розв'язання проблеми захисту населення і території країни від занесення пріонних інфекцій в інтересах безпеки окремої людини, суспільства, національного надбання, довкілля.
Для досягнення зазначеної мети передбачається розв'язати такі основні завдання:
створення Міжвідомчої комісії при Кабінеті Міністрів України для забезпечення координації наукових та практичних робіт, передбачених Програмою, а також для контролю за їх виконанням;
оптимізація епідеміологічного та епізоотичного нагляду за пріонними інфекціями в Україні як частини системи нагляду Європейського Регіонального Бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я і Міжнародного епізоотичного бюро;
виявлення небезпеки, оцінка ризику і прогнозування щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій;
запобігання виникненню пріонних інфекцій та захист населення і територій у разі їх появи;
створення і впровадження системи державного регулювання у сфері запобігання і реагування на випадок виникнення пріонних інфекцій;
підготовка фахівців і населення до дій для запобігання та реагування на випадок виникнення пріонних інфекцій.
1. Виявлення небезпеки, оцінка ризику і прогнозування щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій передбачає:
удосконалення та впровадження нових систем єдиної загальнодержавної ідентифікації поголів'я великої рогатої худоби та додаткових вимог до маркування продукції з яловичини;
удосконалення науково-методичного та нормативно-правового забезпечення заходів щодо запобігання та реагування у разі виникнення енцефалопатії великої рогатої худоби;
проведення наукових досліджень щодо оцінки ризику та прогнозування виникнення пріонних інфекцій;
забезпечення матеріально-технічної бази для проведення моніторингу на об'єктах і територіях ризику щодо пріонних інфекцій.
2. Запобігання виникненню пріонних інфекцій та захист населення і територій у разі їх появи передбачає:
створення центрів діагностики пріонних інфекцій на сучасному рівні;
удосконалення та створення нової телекомунікаційної мережі та зв'язку, що забезпечить єдину систему паспортизації, ідентифікації та нумерації великої рогатої худоби.
3. Створення і впровадження системи державного регулювання, запобігання і реагування на випадок виникнення пріонних інфекцій передбачає:
розроблення нормативно-правових актів системи економічного регулювання, запобігання і реагування на випадок їх виникнення;
удосконалення системи взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань реагування на випадок їх виникнення.

II. Етапи реалізації Програми

На першому етапі (2001 - 2003 роки) головна увага приділятиметься створенню наукових, організаційних, економічних та правових основ реалізації заходів, в тому числі: розвитку системи моніторингу, прогнозування і оцінки ризику появи губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій; розробленню і реалізації комплексу невідкладних заходів щодо запобігання виникненню пріонних інфекцій; удосконаленню нормативно-правових актів виконання заходів щодо запобігання пріонним інфекціям; розвитку наукової, матеріально-технічної бази та переоснащення установ єдиної державної системи запобігання пріонним та особливо небезпечним інфекціям.
На другому етапі (2003 - 2010 роки) передбачається практично реалізувати комплекс заходів щодо зниження ризику виникнення пріонних інфекцій; налагодити систему підготовки спеціалістів та населення для запобігання пріонним та особливо небезпечним інфекціям.

III. Механізм реалізації і контроль за виконанням

Державними замовниками Програми є Мінагрополітики, Українська академія аграрних наук, МОЗ.
Державні замовники відповідно до своїх повноважень здійснюють керівництво і контроль за формуванням та реалізацією Програми, є розпорядниками коштів державного бюджету, передбачених на виконання Програми, несуть відповідальність за своєчасне і якісне її виконання та використання бюджетних коштів.
Забезпечення координації та організації заходів з реалізації Програми здійснює Мінагрополітики.
Виконавцями Програми є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.
Реалізація завдань Програми забезпечується шляхом виконання щорічних програмних заходів, затверджених Мінагрополітики.
Центральні органи виконавчої влади, визначені виконавцями основних заходів Програми, передбачають у своїх бюджетах окремим рядком кошти на їх фінансування.
Обсяги фінансування на зазначені цілі визначає щорічно Мінагрополітики разом з виконавцями заходів.

IV. Фінансове забезпечення Програми

Фінансування Програми здійснюється відповідно до законодавства за рахунок:
коштів державного бюджету, в тому числі резервного фонду Кабінету Міністрів України;
коштів виконавців заходів Програми;
коштів заінтересованих суб'єктів підприємництва усіх форм власності (за їх згодою);
коштів громадських організацій та інших юридичних осіб (за їх згодою), а також коштів спеціального фонду, який може бути утворений для сприяння реалізації Програми;
коштів фізичних осіб, заінтересованих у результатах Програми (за їх згодою);
коштів міжнародних фінансових організацій;
інших джерел, не заборонених законодавством.
За рахунок коштів державного бюджету фінансуються:
розроблення нормативно-правових документів;
фундаментальні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;
оснащення та переоснащення наукових та діагностичних закладів державної ветеринарної медицини;
паспортизація, ідентифікація та єдина загальнодержавна нумерація всієї великої рогатої худоби незалежно від форми власності господарства та віку тварин;
програмне забезпечення інформаційно-аналітичних систем загальнодержавного рівня;
підготовка населення та фахівців до дій щодо запобігання пріонним та особливо небезпечним інфекціям.

V. Результати реалізації Програми

Реалізація Програми дасть змогу використати науковий, технічний та організаційний досвід, необхідний для практичного впровадження надійної державної системи запобігання та реагування на випадок виникнення губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій.

Додаток
до Програми

ЗАХОДИ

щодо запобігання і ліквідації проявів захворювання великої рогатої худоби на губчастоподібну енцефалопатію та інших пріонних інфекцій на території України на 2001 - 2010 роки

N п/п Заходи Термін виконання Відповідальні за виконання
1. Провести паспортизацію, ідентифікацію та єдину загальнодержавну нумерацію всієї великої рогатої худоби незалежно від форми власності господарства та віку тварин 2001 - 2003 роки Мінагрополітики Мінфін
2. Розробити та затвердити регіональні комплексні плани заходів з профілактики губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби за участю відповідних служб, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади 2001 рік обласні державні надзвичайні протиепізоотичні комісії
3. Створити науково-дослідний центр з питань пріонних інфекцій у складі Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини, Інституту ветеринарної медицини Української академії аграрних наук, Державного науково-контрольного інституту біотехнологій і штамів мікроорганізмів, Інституту епідеміології та інфекційних хвороб Академії медичних наук, науково-технічного колективу "Монокристал" Національної академії наук та регіональні центри: західний (Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок, Львівська обласна державна лабораторія ветеринарної медицини і Львівська державна академія ветеринарної медицини імені Гжицького, Інститут епізоотології Української академії аграрних наук) східний (Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, Харківська обласна державна лабораторія ветеринарної медицини, Харківський зооветеринарний інститут) південний (Одеська наукова станція ветмедицини, Одеський сільськогосподарський інститут, Одеська обласна державна лабораторія ветеринарної медицини, Український науково-дослідний протичумний інститут імені І.І. Мечникова) 2001 - 2002 роки Мінагрополітики МОЗ Українська академія аграрних наук Мінфін
4. Розробити та затвердити інструкцію щодо профілактики та боротьби з губчастоподібною енцефалопатією та скрейпі овець і кіз 2001 рік Мінагрополітики Мінфін
5. Розробити законодавчі акти щодо механізму відшкодування матеріальних збитків особам, які постраждали внаслідок введення карантинного режиму або у зв'язку з проведенням робіт із запобігання, профілактики та ліквідації карантинних хвороб тварин перше півріччя 2001 р. Мінагрополітики Мінфін Мінекономіки Мін'юст
6. Заборонити ввозити в Україну з неблагополучних країн: велику рогату худобу, овець і кіз; сперму від плідників (биків, баранів, козлів); зиготи від жуйних тварин; норок та тхорів; сировину, продукти та готові харчові продукти, до складу яких входить білок жуйних тварин; корми, кормові добавки, м'ясне, м'ясо-кісткове та кісткове борошно, до складу яких входить білок жуйних тварин; диких, зоопаркових та циркових парнокопитних тварин (зубрів, буйволів, яків, антилоп, жирафів, бізонів, оленів тощо); північних оленів; екзотичних кошачих; ветеринарні препарати або лікарські засоби, виготовлені з органів та тканин жуйних тварин; лікарські, косметичні та парфумерні засоби, до яких додаються білки жуйних тварин постійно Мінагрополітики Держмитслужба МОЗ Адміністрація Держприкордонслужби
7. Запровадити механізм імпорту в Україну тварин, сировини та продуктів, а також готових харчових продуктів тваринного походження лише після вивчення епізоотичної ситуації країни-експортера та за наявності заключення служби державної ветеринарної медицини постійно Держветмедицини
8. Здійснювати постійний контроль за господарствами, в які протягом 10 років була імпортована велика рогата худоба та в яких використовувалися сперма, зиготи, закуплені за кордоном, шляхом обов'язкового дослідження усіх тварин у разі їх забою або загибелі -"- Мінагрополітики облдержадмініст- рації
9. Заборонити згодовувати жуйним тваринам м'ясне, м'ясо-кісткове та кісткове борошно, до складу якого входить білок жуйних тварин -"- Мінагрополітики облдержадмініст- рації
10. Виготовлення ветеринарних препаратів або лікарських засобів проводити із сировини та продуктів тваринного походження, що пройшли контроль на відсутність пріонних інфекцій -"- Мінагрополітики облдержадмініст- рації
11. Заборонити реалізацію мозку (головного, спинного) та очей жуйних тварин для виготовлення готових харчових продуктів -"- Мінагрополітики МОЗ облдержадмініст- рації
12. Суб'єктам підприємницької діяльності, що проводять забій тварин, переробку сировини тваринного походження проводити відбір головного, спинного мозку та очей великої рогатої худоби для утилізації (при температурі 135 град.C, тиску 3 атмосфери та часу обробки 0,5 години) або спалювання -"- Мінагрополітики облдержадмініст- рації
13. Забезпечити технологічний режим, що відповідає температурі 135 град.C, тиску 3 атмосфери та часу обробки 0,5 години на підприємствах, які виготовляють тваринне (м'ясне, м'ясо-кісткове та кісткове) борошно із залишків забою та трупів тварин постійно Мінагрополітики облдержадмініст- рації
14. Заборонити реалізацію на ринках паренхіматозних органів окремо від туш, фаршу, ковбасних виробів інших готових харчових продуктів домашнього виготовлення -"- Мінагрополітики МВС облдержадмініст- рації
15. Заборонити торгівлю сировиною, продуктами тваринного походження та готовими харчовими продуктами в неустановлених місцях -"- МВС облдержадмініст- рації
16. Проводити перевірку місць зберігання та вилучати в установленому порядку із реалізації сировину, продукти тваринного походження, готові харчові продукти, корми та кормові добавки без відповідних супровідних документів -"- -"-
17. Проводити розслідування фактів завозу на територію України нелегальним шляхом сировини, продуктів тваринного походження, готових харчових продуктів та іншої продукції, що можуть бути факторами передачі пріонних інфекцій -"- -"-
18. Розробити систему епізоотологічного та епідеміологічного нагляду за пріонними інфекціями 2001 - 2003 роки Мінагрополітики МОЗ Українська академія аграрних наук
19. Створити при Держветмедицини науково-практичну групу із науковців та інспекторів ветеринарної медицини з метою забезпечення своєчасної та фахової діагностики губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби 2001 рік Мінагрополітики
20. Створити при МОЗ групу із фахівців з метою забезпечення своєчасної діагностики пріонних інфекцій людини, а також запобігання поширенню їх серед населення 2001 рік МОЗ
21. У разі підозри на захворювання губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби встановлювати карантин до кінцевого уточнення діагнозу постійно державні інспектори ветеринарної медицини
22. Включити до плану підвищення кваліфікації лікарів ветеринарної медицини патоморфологів, епізоотологів, лікарів-епідеміологів, патологоанатомів, вірусологів питання щодо вивчення пріонних інфекцій тварин та людей -"- Держветмедицини МОЗ
23. Вжити заходів до виконання вимог Положення про державний ветеринарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження терміново Мінагрополітики облдержадмініст- рації
( Виправлення внесені згідно з додатковою інформацією "Офіційного вісника України" N 13, 2001 р. ) ( Заходи із змінами, внесеним згідно з Постановами КМ N 1402 (1402-2003-п) від 04.09.2003, N 1059 (1059-2004-п) від 19.08.2004 )