Відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 4 лютого 1988 року N 37 (37-88-п) "Про службові жилі приміщення" зі змінами та доповненнями та з метою впорядкування роботи з наданням службових жилих приміщень і користування ними в Міністерстві фінансів України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Міністерстві фінансів України та підпорядкованих йому органах та установах, що додається.

2. Адміністративно-господарському департаменту (І.Ю.Іванишин) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Матвійчука В.М.

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Міністерстві фінансів України та підпорядкованих йому органах та установах

1. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Міністерстві фінансів України та підпорядкованих йому органах та установах (далі - органи та установи Мінфіну).

Фонд службових жилих приміщень для забезпечення працівників органів та установ Мінфіну формується з новозбудованого житла, звільнених жилих приміщень або квартир, придбаних у фізичних чи юридичних осіб.

1.2. Службові жилі приміщення призначаються для заселення працівниками органів та установ Мінфіну та членами їх сімей відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 1267 (1267-2004-п) "Про доповнення Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення", які перебувають у трудових відносинах із зазначеними органами та установами, до одержання ними постійного жилого приміщення.

Органи та установи Мінфіну мають використовувати службові жилі приміщення за їх цільовим призначенням.

1.3. Жиле приміщення відноситься до числа службових за рішенням виконавчого органу районної, міської, районної в місті ради і за клопотанням керівника органу чи установи Мінфіну.

Якщо орган та установа Мінфіну розташовані на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення - на території іншого, то рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом ради народних депутатів за місцезнаходженням приміщення.

1.4. До числа службових може бути включене тільки вільне жиле приміщення. Під службові жилі приміщення виділяються окремі квартири.

1.5. Облік службових жилих приміщень у всіх будинках незалежно від їх належності здійснюється у виконавчому органі районної, міської, районної в місті ради, який прийняв рішення про включення жилого приміщення до числа службових.

Оперативний облік належних йому службових жилих приміщень ведуть також відповідний орган та установа Мінфіну в журналі оперативного обліку службових жилих приміщень (додається).

1.6. Жиле приміщення виключається з числа службових, якщо зникла потреба в такому його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа жилих. Факт проживання в службових жилих приміщеннях працівників, які припинили трудові відносини з органом та установою Мінфіну, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться за рішенням виконавчого органу відповідної районної, міської, районної в місті ради на підставі клопотання органу та установи Мінфіну, узгодженого з Міністерством фінансів, після цього передається в порядку черговості працівникам органу та установи Мінфіну, які занесені до контрольного списку на поліпшення житлових умов.

Про виключення жилого приміщення з числа службових здійснюється відповідний запис у журналі оперативного обліку службових жилих приміщень.

2. Надання службових жилих приміщень

2.1. Перелік категорій працівників, яким можуть бути надані службові жилі приміщення, визначається законодавством.

2.2. Службові жилі приміщення надаються працівникам, віднесеним до категорій осіб, яким можуть бути надані такі приміщення.

З дозволу виконавчого органу районної, міської, районної в місті ради службове жиле приміщення може бути надане працівникові, який проживає в іншому населеному пункті.

Такі приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку, без додержання черговості та врахування відповідних пільг.

Якщо жилі приміщення, у яких проживають працівники, розташовані на такій відстані від місця їх роботи, яка унеможливлює виконання ними службових обов'язків, то надання службових жилих приміщень допускається й у випадках, коли ці працівники забезпечені житлом.

2.3. Для одержання службового жилого приміщення працівник подає до житлово-побутової комісії заяву на ім'я керівника органу чи установи Мінфіну. До заяви додається довідка з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію. Члени сім'ї заявника, які бажають вселитися в службове жиле приміщення, дають письмову згоду на проживання в цьому приміщенні.

2.4. Службове жиле приміщення має бути впорядкованим відповідно до умов конкретного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

2.5. При наданні службових жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами з тяжкими формами деяких хронічних захворювань за наявності медичного висновку.

Не допускається також заселення квартири, призначеної для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами.

2.6. Службові жилі приміщення надаються в межах 13,65 квадратних метри жилої площі на одну особу, але не менше від рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в цьому населеному пункті, визначеного в установленому порядку.

Службове жиле приміщення може бути надане з перевищенням такого максимального розміру, якщо воно складається з однієї кімнати (однокімнатної квартири) або у випадках, визначених в абзаці першому пункту 2.5 цього Положення.

2.7. У разі крайньої виробничої потреби та за відсутності відповідного службового жилого приміщення як тимчасовий захід за згодою працівника йому може бути надане службове жиле приміщення, що не відповідає вимогам, передбаченим пунктом 2.4 і абзацом першим пункту 2.5 цього Положення, або за розміром менше від рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в цьому населеному пункті (але не нижче від рівня, установленого для прийняття громадян на квартирний облік), зі збереженням права на одержання службового жилого приміщення, що відповідає зазначеним вимогам і розміру.

2.8. Службове жиле приміщення надається працівникові на всіх членів сім'ї, зазначених у пункті 2.3 цього Положення, які проживають разом з ним, а також на дружину (чоловіка) та неповнолітніх дітей, які мешкають окремо від заявника в цьому або в іншому населеному пункті.

2.9. Службові жилі приміщення надаються за рішенням керівника органу та установи Мінфіну з урахуванням пропозицій профспілкового комітету та житлово-побутової комісії органу чи установи Мінфіну, у віданні якого ці приміщення перебувають, затвердженим виконавчим органом районної, міської, районної в місті ради народних депутатів, на території якої розташований відповідний орган чи установа.

У рішенні зазначається, яку займає посаду або виконує роботу особа, якій надається службове жиле приміщенні, склад її сім'ї, розмір приміщення, що надається, кількість кімнат у ньому та адреса.

2.10. Працівники, зазначені в рішенні про надання службового жилого приміщення, дають письмове зобов'язання про звільнення на вимогу керівництва органу чи установи Мінфіну займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського жилого фонду чи в будинку житлово-будівельного кооперативу в передбачених законодавством випадках.

2.11. Рішення про надання службового жилого приміщення може бути переглянуте до видачі ордера при виявленні обставин, які не були раніше відомі й могли вплинути на таке рішення.

2.12. Службові жилі приміщення, що звільняються, надаються особам, які мають право на їх одержання, у порядку, установленому цим Положенням.

2.13. На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий орган районної, міської ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення.

Спеціальний ордер дійсний протягом 30 днів.

2.14. Спеціальний ордер вручається працівникові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні спеціального ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до цього ордера.

2.15. При вселенні в надане службове жиле приміщення працівник здає спеціальний ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації, що здійснює обслуговування цього жилого приміщення. Спеціальний ордер зберігається як документ суворої звітності.

Одночасно подаються паспорти всіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про зняття з реєстрації з попереднього місця проживання.

2.16. Спеціальний ордер на службове жиле приміщення може бути визнаний недійсним на підставі та в порядку, що встановлені статтею 59 Житлового кодексу Української РСР (5464-10) .

3. Користування службовими жилими приміщеннями

3.1. На підставі спеціального ордера (пункт 2.14 цього Положення) між наймодавцем (житлово-експлуатаційною організацією, а за її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) та наймачем (працівником, на ім'я якого видано спеціальний ордер) укладається договір про найм службового жилого приміщення.

3.2. Наймач службового жилого приміщення має право проживати в ньому разом із членами своєї сім'ї.

Наймач має право в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, уселити в займане ним службове жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей такої згоди не потрібно.

3.3. За тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї службове жиле приміщення зберігається за ним у випадках і в строки, визначені в статті 71 Житлового кодексу Української РСР (5464-10) .

3.4. Наймач службового жилого приміщення і члени його сім'ї зобов'язані додержуватися умов договору про найм службового жилого приміщення і правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.

3.5.Наймач службового жилого приміщення зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші послуги) в установленому порядку.

Пільги з оплати жилого приміщення та комунальних послуг установлюються законодавством.

3.6. Наймач службового жилого приміщення та члени його сім'ї зобов'язані дбайливо ставитися до наданого жилого приміщення і його обладнання, проводити на умовах і в порядку, що визначаються законодавством України, за свій рахунок поточний ремонт займаного приміщення, а при звільненні приміщення здати його в належному стані.

3.7. Повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з ним майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з договору про найм службового жилого приміщення.

3.8. Наймач службового жилого приміщення та члени його сім'ї користуються також іншими правами й несуть відповідальність, що передбачено договором найму жилого приміщення.

До користування службовими жилими приміщеннями не застосовуються правила: про бронювання жилого приміщення (статті 73-76 Житлового кодексу Української РСР (5464-10) , про обмін жилого приміщення (статті 79-83,85 Жилого кодексу Української РСР, у тому числі з наймачем іншого службового жилого приміщення), про зміну договору про найм жилого приміщення (статті 103-106 Житлового кодексу Української РСР).

4. Звільнення службових жилих приміщень

4.1. Працівник, що припинив трудові відносини з органом та установою Мінфіну, підлягає виселенню зі службового жилого приміщення з усіма особами, які з ним проживають, без надання іншого жилого приміщення, крім випадків, передбачених законодавством.

4.2. Без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 Житлового кодексу Української РСР (5464-10) , не може бути виселено:

інвалідів війни та інших інвалідів з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті; учасників Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії; сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби; сім'ї військовослужбовців; інвалідів з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків;

осіб, які пропрацювали в органі, установі Мінфіну, не менш ніж десять років;

осіб, що звільнені з посади, у зв'язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з органом, установою Мінфіну;

осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією органу, установи Мінфіну або за скороченням чисельності чи штату працівників;

пенсіонерів за віком; членів сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення; інвалідів праці I і II груп, інвалідів I і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб;

одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

4.3. Інше жиле приміщення, надане працівнику у зв'язку з виселенням зі службового жилого приміщення, має розташовуватися в межах цього самого населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

У разі знесення будинку (жилого приміщення) або його переобладнання в нежилий, а також при загрозі обвалу будинку (жилого приміщення) наймачеві службового жилого приміщення може бути надане інше службове жиле приміщення. Надання іншого службового жилого приміщення допускається також, якщо внаслідок капітального ремонту займане службове жиле приміщення не може бути збережене або його розмір істотно зміниться (стаття 102 Житлового кодексу Української РСР (5464-10) .

4.4. Наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають у службовому жилому приміщенні, можуть бути виселені в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення також у випадках, передбачених частиною першою статті 116 Житлового кодексу Української РСР (5464-10) .

4.5. Особи, які самоправно займали службове жиле приміщення, виселяються за рішенням суду без надання їм іншого жилого приміщення.

4.6. У разі визнання ордера на службове жиле приміщення недійсним унаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, то їм має бути надане жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення.

Якщо ордер на службове жиле приміщення визнано недійсним з інших причин, крім випадку, передбаченого абзацом першим цього пункту, то громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.

Найменування органу (установи), за яким (якою) закріплено службові жилі приміщення
Адреса службово- го жилого приміщен- ня (населе- ний пункт, вулиця, N будинку і квартири)	Характеристи- ка службового жилого приміщення (комунальна або окрема квартира, упорядкована чи невпорядкова- на, поверх, кількість кімнат, розмір жилої площі)	Дата і N рішення виконкому ради народних депутатів про включення жилого приміщен- ня до числа службових	Дата і N наказу органу чи устано- ви Мінфіну про надання службо- вого жилого примі- щення	Відпо- віда- льний квар- тиро- наймач та члени його сім'ї	Дата і N рішення виконкому ради народних депутатів про виключен- ня жилого приміщен- ня з числа службових	При- мітка
1	2	3	4	5	6	7