Арбітражним судам України

За повідомленням Національного банку України (далі - НБУ) арбітражні суди України у разі визнання банкрутами господарюючих суб'єктів (не банків) неправомірно, на думку НБУ, призначають до складу ліквідаційних комісій представників регіональних управлінь НБУ у випадках, коли комерційний банк, що здійснював розрахунково-касове обслуговування боржника, припинив своє існування.

Розглянувши листа НБУ, Вищий арбітражний суд України дійшов таких висновків.

Виходячи з вимог статті 13 Закону України "Про банкрутство" (2343-12) , статті 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (872-12) та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою правління НБУ від 04.02.98 N 38 (z0177-98) , арбітражний суд цілком обгрунтовано призначає до складу ліквідаційної комісії представника регіонального управління НБУ в тому випадку, коли комерційний банк, що здійснював розрахунково-касове обслуговування боржника, з будь-яких причин припинив своє існування, оскільки згаданими актами законодавства саме на НБУ покладено контроль за діяльністю комерційних банків, у тому числі здійснення розрахунків з кредиторами банку, що ліквідується.

Стаття 13 Закону України "Про банкрутство" не визначає, представник якого саме банку повинен призначатись до складу ліквідаційної комісії, тому пунктом 31 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.11.97 N 02-5/444 (v_444800-97) "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про банкрутство" передбачено участь у ліквідаційній комісії саме обслуговуючого банку. Але цей припис не виключає можливості залучення до роботи ліквідаційної комісії регіонального управління НБУ за умови, що обслуговуючий банкрута комерційний банк ліквідовано.