КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 8 листопада 2007 р. N 960-р
Київ

Про схвалення Концепції Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки

1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки, що додається.
Визначити Держкомтелерадіо державним замовником Програми.
2. Держкомтелерадіо разом з іншими органами виконавчої влади розробити та подати до 1 грудня 2007 р. Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки.
Прем'єр-міністр України
В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 29

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 листопада 2007 р. N 960-р

КОНЦЕПЦІЯ

Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Згідно із статтею 8 Закону України "Про основи національної безпеки України" (964-15) курс на вступ до НАТО є одним з основних напрямів державної політики з питань національної безпеки, що передбачає збереження добросусідських відносин і стратегічного партнерства з Російською Федерацією, іншими країнами Співдружності Незалежних Держав, а також з іншими державами світу.
Перед українським суспільством постає завдання щодо послідовної реалізації цілей євроатлантичної інтеграції.
У цих умовах важливого значення набуває широке інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції. Водночас громадськість потребує роз'яснень щодо наслідків вступу України до НАТО.
Результати проведеного опитування громадян України свідчать про те, що значна частина з них є недостатньо поінформованою стосовно сучасних тенденцій посилення безпеки на євроатлантичному просторі, трансформаційних процесів усередині Північноатлантичного альянсу та його нової ролі у зміцненні міжнародної стабільності. Зазначене не дає їм змоги виробити власне свідоме ставлення до цієї міжнародної організації, яка на сьогодні є найбільш ефективною системою колективної безпеки.
У 2006 році дослідження у розрізі окремих соціальних груп щодо перспектив вступу України до НАТО та визначення особливостей формування громадської думки за результатами моніторингу різних категорій засобів масової інформації (конвент-аналіз загальноукраїнської, обласної, регіональної, районної преси, а також програм місцевих теле-, радіоканалів), експертного опитування (861 експерт) та масового опитування (2015 осіб) показали, що потенціал прихильників вступу до НАТО становить 30,9 відсотка, готові проголосувати на референдумі - 24,2 та поки що не готові прийняти остаточне рішення, хоча все ж таки підтримують євроатлантичну інтеграцію, 6,7 відсотка українців.
Саме тому необхідне цілеспрямоване, об'єктивне, системне та послідовне інформування про НАТО всіх державних і громадських інститутів.

Аналіз причин виникнення проблеми щодо інформування громадськості про НАТО та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

Діяльність з поглиблення обізнаності української громадськості з питань НАТО повинна забезпечувати регулярне поширення об'єктивної інформації стосовно трансформаційних процесів усередині цієї організації, співпраці з Україною та іншими державами-партнерами, миротворчих зусиль Альянсу та практичних наслідків, які має членство в Альянсі для держав-членів, зокрема останніх двох хвиль розширення.
Наміри керівництва держави винести питання набуття Україною членства в Європейському Союзі та НАТО на широке суспільне обговорення підтверджують його відданість основоположним демократичним цінностям.
Протягом останніх років унаслідок нестачі в українському інформаційному просторі об'єктивної інформації з питань НАТО, наповнення його упередженими негативними оцінками процесів євроатлантичної інтеграції, пропагандистського впливу, спрямованого на дискредитацію цієї ідеї, спостерігається зниження кількості прихильників курсу євроатлантичної інтеграції серед населення України. При цьому широко експлуатуються як застарілі, так і нові стереотипи негативного ставлення до цієї організації.
Державна програма інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки, затверджена Указом Президента України від 13 грудня 2003 р. N 1433 (1433/2003) (далі - діюча Програма), розроблялася з метою сприяння формуванню у населення позиції розуміння та підтримки зовнішньої політики України, зорієнтованої на євроатлантичну інтеграцію.
Держкомтелерадіо забезпечує координацію здійснення заходів діючої Програми (1433/2003) .
Упродовж 2004-2007 років центральні та місцеві органи виконавчої влади інформують українське суспільство про стан та перспективи співробітництва України з НАТО, надають консультаційну та організаційну допомогу громадським організаціям, що опікуються інформуванням населення з питань євроатлантичної інтеграції.
У 2004-2005 роках заходи діючої Програми (1433/2003) здійснювалися за відсутності цільового бюджетного фінансування, тому завдання, поставлені у ній, виконувалися не в повному обсязі. В окремих випадках спостерігалася відсутність належної координації роботи на центральному та місцевому рівні, що в поєднанні з неналежним фінансуванням зумовило недостатньо ефективне проведення інформаційно-роз'яснювальної кампанії. Водночас слід відзначити, що у 2006 році помітно зросла активність обласних держадміністрацій щодо участі у виконанні плану заходів.
У 2006 році було започатковано бюджетну програму "Виконання заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері", за якою виділено кошти у розмірі 5,2 млн. гривень. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 5 квітня 2006 р. N 425 (425-2006-п) "Про порядок використання у 2006 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання заходів з питань європейської і євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 14, ст. 990).
Бюджетні кошти використано за призначенням, зокрема:
проведено соціологічні дослідження, моніторинг, інтерактивні голосування, Інтернет-опитування з питань поінформованості населення України про ЄС і НАТО та перспектив приєднання до них;
створено цикл телепередач, присвячених діяльності НАТО, та проведена демонстрація їх на телеканалах;
проведено черговий етап Міжнародного конкурсу для учнівської молоді України "Аліанте 2006 - Україна" на тему "Чи обізнані ви з питань міжнародної безпеки та діяльності НАТО";
організовано випуск Вісника "Україна-НАТО" українською, російською та англійською мовами.
Упродовж 2006 року створено і відкрито 27 інформаційних стендів "Україна-НАТО" у вищих навчальних закладах. Бібліотечний фонд кожного нараховує понад 40 найменувань книг і брошур про НАТО та постійно поповнюється бюлетенями "Україна-НАТО" і "Євроатлантикінформ".
Під час першого засідання Міжвідомчої комісії з питань підготовки України до вступу в НАТО, що відбулося 13 квітня 2006 р., затверджено персональний склад міжвідомчої робочої групи з інформаційних питань. Керівником робочої групи призначено першого заступника Голови Держкомтелерадіо, який є також Національним координатором співробітництва України з НАТО у сфері інформації. Крім представників центральних органів виконавчої влади до складу робочої групи включено фахівців Секретаріату Президента України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України та Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції, а також представників Громадської ліги Україна-НАТО. Основними завданнями робочої групи є організація координації та контролю за діяльністю центральних і місцевих органів виконавчої влади на шляху євроатлантичної інтеграції та підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності державного регулювання у сфері інформаційного забезпечення євроатлантичного інтеграційного процесу.
У 2007 році за бюджетною програмою "Виконання заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері" для Держкомтелерадіо передбачено 5 млн. гривень.
Водночас, проблемними залишаються питання створення в центральних і місцевих органах виконавчої влади окремих структурних підрозділів з покладенням на них обов'язків популяризації євроатлантичної тематики, нерозуміння окремими керівниками важливості інформаційно-просвітницької роботи у цьому напрямі.
У зв'язку із завершенням виконання діючої Програми (1433/2003) та з нагальною потребою продовження активної інформаційної роботи серед населення постала необхідність розроблення Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки (далі - Програма).

Мета Програми

Метою Програми є розв'язання проблеми підвищення рівня поінформованості населення щодо зовнішньополітичного курсу України та забезпечення належного розуміння і сприйняття громадськістю політики євроатлантичної інтеграції України.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Інформування громадськості щодо НАТО може відбуватися за трьома варіантами:
обмежитися виконанням діючої Програми (1433/2003) , розраховуючи на зростання показників поінформованості української громадськості стосовно НАТО, що забезпечить підтримку євроатлантичного курсу України переважної більшості населення;
створити окремий державний орган, який відповідав би за роз'яснення державної політики з питань стратегічної важливості, зокрема пріоритетів зовнішньополітичного курсу;
продовжити та активізувати існуючу практику шляхом затвердження нової Програми.
Аналіз першого варіанта свідчить про наступне.
Упродовж 2004-2007 років центральні та місцеві органи виконавчої влади були зобов'язані інформувати українське суспільство про стан та перспективи співробітництва України з НАТО в рамках виконання діючої Програми (1433/2003) . Однак радикальних змін щодо рівня поінформованості громадян з проблематики НАТО та громадської підтримки євроатлантичної інтеграції досягнуто не було. Певне зростання показників розуміння громадянами України євроатлантичної перспективи нашої держави спостерігалося в 2006 році (майже 24 відсотки) порівняно з 2004 роком (12 відсотків). Результати аналізу соціологічних опитувань, проведених в останні три місяці 2006 р., свідчать, що тенденція зростання поінформованості збережеться і надалі у разі подальшого проведення інтенсивної інформаційно-просвітницької роботи. Проте є підстави стверджувати, що протягом незначного часу, який залишився до завершення виконання діючої Програми (1433/2003) , результати виконання доручень Президента України та Прем'єр-міністра України відповідальними за цю роботу органами державної влади не забезпечать належного підвищення рівня поінформованості громадян України з питань діяльності Альянсу і його співробітництва з Україною.
Переваги варіанта:
можливість використання у 2007 році напрацьованої схеми (з трирічного досвіду виконання Програми) для роз'яснення євроатлантичної політики України;
не потрібно додатково розробляти Програму.
Недоліки варіанта:
короткий проміжок часу для досягнення належного рівня поінформованості населення України;
загроза збереження наявного зниження рівня знань громадян про НАТО та відносини України з Альянсом;
створення уявлення про недоцільність ведення інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо НАТО, внаслідок чого в подальшому можливе припинення будь-якої діяльності органів державної влади з питань інформування громадськості стосовно євроатлантичної інтеграції України;
відсутність прогресу в об'єктивному представленні громадськості процесу євроатлантичної інтеграції всередині держави.
Аналіз другого варіанта свідчить про наступне.
Створення окремого державного органу для роз'яснення державної політики з питань стратегічної важливості матиме на меті розроблення та впровадження цілісної стратегії інформування української громадськості з найважливіших аспектів і напрямів функціонування держави. Діяльність такого органу сприятиме роз'ясненню суті першочергових завдань, що стоять перед органами державної влади, запропонованих реформ в економічний та політичній сфері, пріоритетних напрямів зовнішньої політики.
На цей орган покладатимуться функції з проведення моніторингу громадської думки щодо різноманітних сфер суспільно-політичного та економічного життя держави, виявлення проблемних питань для розв'язання органами державної влади, виконання необхідної роз'яснювальної роботи з урахуванням результатів соціологічних досліджень.
Переваги варіанта:
усунення необхідності періодичного розроблення окремих програм інформування громадськості з різних питань діяльності Альянсу;
забезпечення послідовності та прозорості діяльності органів влади;
можливість формування та реалізації єдиної державної інформаційної політики.
Недоліки варіанта:
великі часові рамки створення такого державного органу, що потребуватиме розроблення значної кількості правових актів;
великі фінансові витрати;
складність вирішення питань організаційного характеру;
небезпека бюрократизації такого державного органу, внаслідок чого втратиться оперативність його діяльності.
Аналіз третього варіанта свідчить про наступне.
Прийняття нової Програми збільшить часові та технічні можливості для досягнення цілей євроатлантичної інтеграції.
Переваги варіанта:
використовується досвід виконання діючої Програми (1433/2003) ;
підтверджується незмінність курсу держави на євроатлантичну інтеграцію та підкреслюється серйозне ставлення органів державної влади до цієї проблеми;
з'являється можливість повною мірою реалізувати потенціал громадських організацій у контексті ведення інформаційно-роз'яснювальної роботи, що крім досягнення основної мети Програми також підвищить інституціональні можливості громадянського суспільства.
Недоліки варіанта:
виконання Програми потребує фінансових витрат;
існує імовірність неефективності Програми у разі збереження переважною більшістю органів державної влади формального підходу до її виконання.
За результатами порівняння варіантів, доцільним є вибір на користь третього варіанта.

Шляхи розв'язання проблеми, строк виконання Програми

Мета Програми досягається шляхом:
координації діяльності виконавців Програми Держкомтелерадіо;
активізації роботи міжвідомчої робочої групи з інформаційних питань у рамках Міжвідомчої комісії з питань підготовки України до вступу в НАТО;
створення системи моніторингу громадської думки;
отримання на постійній основі результатів соціологічних опитувань провідних інститутів, які професійно провадять таку діяльність;
проведення цілеспрямованої об'єктивної та інтенсивної інформаційної кампанії за максимального використання можливостей державних органів і потенціалу державних та приватних засобів масової інформації;
поширення в суспільстві якомога більше інформації з метою сприяння формуванню в кожного громадянина власної думки щодо євроатлантичної перспективи нашої держави;
широкого залучення неурядових організацій до процесу популяризації співробітництва України з НАТО.
Програма виконуватиметься протягом 2008-2011 років.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Для задоволення інформаційних потреб населення відповідно до Програми буде проведено інформаційно-просвітницьку кампанію з метою підвищення інтересу громадян щодо знань про НАТО, враховуючи диференційований підхід до різних категорій населення та помірний вплив на думку певних представників його верств (зокрема, пенсіонерів, робітників), а також мешканців різних регіонів України.
Виконання Програми дасть можливість поліпшити показники поінформованості населення стосовно стратегічного курсу України на євроатлантичну інтеграцію, життєвого рівня людей, заповнити інформаційний вакуум у суспільстві об'єктивними фактами про необхідність співробітництва з НАТО в економічній, військовій, правовій та фінансовій сфері, а також щодо зовнішньої гарантії національної безпеки, незалежності та територіальної цілісності України.
Буде створено сприятливе інформаційне середовище, необхідне для послідовної реалізації проголошеного курсу на євроатлантичну інтеграцію.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми передбачається за рахунок коштів державного бюджету, грантів міжнародних організацій та інших джерел, не заборонених законодавством.
За попередньою оцінкою Держкомтелерадіо, видатки на фінансування заходів Програми становитимуть близько 30 млн. гривень.
Виконання Програми забезпечуватиметься державними органами, а також державними засобами масової інформації за участю недержавних засобів масової інформації та громадських організацій. Програма не потребує додаткових матеріально-технічних ресурсів.