З метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства України установчих документів Українського науково-дослідного Інституту медичної реабілітації та курортології НАКАЗУЮ:

1. Затвердити нову редакцію статуту Українського науково-дослідного Інституту медичної реабілітації та курортології (додається).

2. Директору Українського науково-дослідного Інституту медичної реабілітації та курортології Бабову К.Д. провести в установленому чинним законодавством України порядку державну реєстрацію статуту.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Гайдаєва Ю.О.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

охорони здоров'я України

22.03.2007  N 141

Міністр

____________ Ю.В. Поляченко

1.1. УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ (надалі - Інститут) є державною науково-дослідною установою, яка заснована на державній власності і підпорядкована Міністерству охорони здоров'я (надалі - Міністерство).

Інститут має в своєму складі:

- Український державний центр стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів;

- Центр ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів України;

- Науково-консультативна поліклініка з денним стаціонаром на 7 ліжко-місць.

1.2. Інститут є правонаступником прав і обов'язків Одеського науково-дослідного інституту курортології на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 07.08.1992 р. за N 122 "Про перейменування наукових установ".

1.3. Офіційне найменування Інституту:

Українською мовою:

Повне найменування - Український науково-дослідний Інститут медичної реабілітації та курортології.

Скорочене найменування - Укр. НДІ МР та К.

Російською мовою:

Повне найменування - Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии.

Скорочене найменування - Укр. НИИ МР и К.

Англійською мовою:

Повне найменування - Ukrainian Scientific research Institute of Medical Reabilitation and Resort Therapy, Ministry of Health of Ukraine.

Скорочене найменування - Ukrainian Scientific research Institute of Medical Reabilitation and Resort Therapy.

1.4. Інститут є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Держказначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, товарні знаки, штампи, бланки з власними реквізитами.

1.5. Інститут є головною науково-дослідною установою в Україні з медичних проблем реабілітації, фізіотерапії та курортології, бальнеологічної оцінки, стандартизації та сертифікації природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів, питних та штучно-мінералізованих вод та напоїв на їх основі.

1.6. Інститут в своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) , Законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства, цим Статутом.

1.7. Інститут має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем, третьою особою в суді, господарському суді, інших судових установах, визначених або визнаних відповідно до законодавства України.

1.8. Інститут здійснює самостійно оперативний і бухгалтерський облік, веде статистичну звітність, несе відповідальність за зобов'язаннями, що виникли при здійсненні ним своїх повноважень, в межах належних йому коштів відповідно до чинного законодавства.

1.9. Інститут є неприбутковою установою.

1.10. Місце знаходження інституту: 65014, м. Одеса, Лермонтовський провулок, 6.

2.1. Метою діяльності Інституту є організація вивчення та медико-біологічної оцінки природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів, проведення стандартизації та сертифікації зазначених ресурсів і засобів, а також розробка медичних технологій з використанням природних та преформованих фізичних чинників для відновлювального лікування поширеної патології, формування та втілення в практику організаційно-методичних основ управління санаторно-курортною галуззю України, розробка та подання пропозицій Міністерства охорони здоров'я України щодо вдосконалення нормативно-правової бази функціонування санаторно-курортної галузі, підготовка наукових кадрів за спеціальністю "медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія".

2.2. Основними напрямами діяльності Інституту є:

2.2.1. Проведення науково-дослідної, науково-практичної та організаційно-методичної роботи в галузі медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології за тематикою та планами, опрацьованими в Інституті та затвердженими Міністерством, а також за угодами з іншими відомствами та установами.

2.2.2. Вивчення та узагальнення вітчизняних та світових досягнень з питань медичної реабілітації, курортології та фізіотерапії, сприяння найбільш повному використанню цих досягнень в лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладах в інтересах охорони здоров'я та задоволення потреб населення.

2.2.3. Проведення досліджень з метою стандартизації та сертифікації природних лікувальних ресурсів і преформованих засобів.

2.2.4. Фізико-хімічні, мікробіологічні, фізіологічні дослідження мінеральних вод, розсолів, лікувальних грязей (пелоїдів) та препаратів на їхній основі з використанням лабораторного посуду із срібла та платини, платинового дроту, хімічних сполук, які містять дорогоцінні метали.

2.2.5. Видача бальнеологічних висновків та вироблення кондицій на родовища природних лікувальних ресурсів.

2.2.6. Проведення комплексних робіт для підготовки висновків щодо видачі дозволів на використання природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів на їх основі (встановлення біологічної активності, проведення доклінічних досліджень та клінічних випробувань, розробка відповідних методичних документів щодо медичного їх використання).

2.2.7. Впровадження в практику опрацьованих в Інституті методик лікування із застосуванням природних лікувальних ресурсів та фізичних чинників.

2.2.8. Розробка та удосконалення системи санітарно-курортного лікування, медичної реабілітації та фізіотерапевтичної допомоги. Формування комплексних програм з цих напрямів із застосуванням природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів.

2.2.9. Координація наукових досліджень з проблем медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології.

2.2.10. Організація та проведення наукових, науково-практичних конгресів, конференцій, симпозіумів, виїзних семінарів та інших наукових заходів. Здійснення видавничої діяльності (видання журналу "Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія, монографій, методичних рекомендацій, інформаційних листів тощо).

2.2.11. Здійснення медичної практики (надання консультативної та лікувально-діагностичної допомоги в консультативній поліклініці Інституту, здравницях, відділеннях реабілітації лікувально-профілактичних закладів), зокрема за такими її видами:

- акушерство і гінекологія; алергологія; анестезіологія; бактеріологія; вірусологія; гастроентерологія; гематологія; дерматовенерологія; дитяча алергологія; дитяча гастроентерологія; дитяча гінекологія; дитяча дерматовенерологія; дитяча ендокринологія; дитяча імунологія; дитяча кардіоревматологія; дитяча неврологія; дитяча нефрологія; дитяча отоларингологія; дитяча офтальмологія; дитяча пульмонологія; дитяча стоматологія; дитяча урологія; ендокринологія; дістологія; епідеміологія (крім функцій державного санепідемнагляду); імунологія; кардіологія; клінічна лабораторна діагностика; клінічна імунологія; лабораторна імунологія; лабораторні дослідження факторів навколишнього середовища; лікувальна фізкультура і спортивна медицина; народна та нетрадиційна медицина; неврологія; нефрологія; офтальмологія; педіатрія; психотерапія; ортопедія і травмотологія; ревматологія; радіологія; рефлексотерапія; сексопатологія; стоматологія; терапевтична стоматологія; терапія; ультразвукова диагностика; функціональна диагностика; урологія; хірургічна стоматологія; хірургія; фізіотерапія; загальна практика-сімейна медицина.

2.2.12. Підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації. Керівництво науковою роботою докторантів, аспірантів, прикріплених до Інституту здобувачів, попередня експертиза поданих до спеціалізованої вченої ради дисертаційних робіт, організація роботи спеціалізованої вченої ради ВАК за спеціальностями: медична реабілітація та курортологія, фізіотерапія.

2.2.13. Підвищення кваліфікації лікарів з питань медичної реабілітації, курортології та фізіотерапії, підготовка фахівців на робочих місцях, надання консультативної і методичної допомоги на місцях (обстеження здравниць та установ медичної реабілітації).

2.2.14. Формування та ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів.

2.3. Інститут відповідно до основних напрямів діяльності здійснює:

- вивчення природних лікувальних ресурсів у процесі геологорозвідувальних робіт з видачею кондицій щодо родовищ; повні фізико-хімічні, мікробіологічні аналізи підземних та поверхневих вод, лікувальних грязей (пелоїдів), бішофіту тощо;

- вивчення косметичних компонентів (складових) на основі природних та преформованих лікувальних засобів;

- оцінку рівнів міграції хімічних сполук, що виділяються з полімерних матеріалів, які контактують з мінеральними водами, іншими природними та преформованими лікувальними засобами;

- моніторінг природних лікувальних ресурсів з метою оцінки стану родовищ, їх медико-біологічної оцінки з урахуванням їхнього екологічного стану, біологічної дії й можливості лікувального застосування;

- оцінку можливості промислового освоєння природних лікарських та преформованих засобів, опрацювання документації, що необхідна для організації промислового опанування (Технічні вимоги), для включення до національних стандартів України відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025-2001 на компетентність у відповідній галузі;

- підготовку висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо нормативної документації та продукції;

- комплексну оцінку природних лікувальних ресурсів для підготовки пакету документів стосовно визнання природних територій курортами державного та місцевого значення;

- підготовку проектів нормативних актів Міністерства в санаторно-курортній галузі для подальшого узгодження із відповідними управліннями Міністерства.

2.4. Інститут також може займатися іншими видами діяльності, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

2.5. Види діяльності, що потребують ліцензування здійснюються за умови отримання ліцензії.

3.1. Майно Інституту становлять основні фонди і обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі.

3.2. Майно Інституту є державною власністю і закріплене за ним на праві оперативного управління. Інститут володіє, користується закріпленим за ним майном, та здійснює право користування відведеною йому земельною ділянкою, відповідно до чинного законодавства.

3.3. Майно Інституту, закріплене за ним на праві оперативного управління, може бути вилучене цілком або частково державою або уповноваженим нею органом відповідно до чинного законодавства.

3.4. Інститут має право здавати за погодженням з Міністерством в оренду іншим підприємствам, установам та громадянам будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, а також списувати їх з балансу в установленому законодавством порядку.

3.5. Інститут має право в установленому чинним законодавством порядку реалізувати морально застаріле обладнання, прилади та апаратуру, використовуючи кошти, отримані від реалізації на покращання матеріально-технічної бази установи.

3.6. Фінансування діяльності Інституту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також додаткових джерел фінансування. Обсяги бюджетних асигнувань інституту встановлюються відповідно до затверджених кошторисів доходів і видатків на проведення лікувальної та наукової роботи, розрахованих за затвердженим порядком.

Джерелами формування майна Інституту, в т.ч. його коштів, є:

- майно, закріплене за Інститутом;

- асигнування з державного бюджету;

- доходи від виконання науково-дослідних та інших робіт, надання послуг, а також інших видів діяльності;

- придбання майна іншого підприємства, установи і громадян;

- кошти та майно, які надходять безоплатно або у вигляді фінансової допомоги чи добровільних надходжень від організацій, установ і громадян;

- інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

3.7. Контроль використання за призначенням і зберіганням майна Інституту здійснює Міністерство у встановленому законодавством порядку.

4.1. Інститут очолює директор, який призначається Міністерством шляхом укладання з ним контракту.

4.2. Директор Інституту:

- здійснює загальне керівництво науковою та адміністративно-господарчою діяльністю;

- самостійно вирішує всі питання діяльності Інституту за винятком тих, що віднесені Статутом і чинним законодавством до компетенції Міністерства, трудового колективу та інших органів державного управління;

- представляє Інститут без додаткового доручення в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності в Україні і за кордоном;

- здійснює діяльність з розпорядження коштами та майном Інституту відповідно до чинного законодавства та цього Статуту;

- укладає договори, видає довіреності, відкриває та закриває в установах банків розрахункові та інші рахунки;

- керує роботою по розробці Статуту, структури, штатного розпису та зведеного кошторису видатків Інституту, які підписує та подає на затвердження до Міністерства;

- затверджує положення про структурні підрозділи Інституту та посадові інструкції працівників Інституту;

- в межах своєї компетенції видає накази, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників Інституту;

- проводить комплектування штатів кваліфікованими кадрами у відповідності із структурою та штатним розкладом;

- визначає напрями наукової і господарської діяльності Інституту, затверджує в установленому порядку перспективні та річні плани роботи;

- несе персональну відповідальність перед Міністерством за виконання і якість науково-дослідної роботи, за ведення господарської діяльності, за цілісність збереження майна інституту, дотримання планової, фінансової, кошторисно-штатної, договірної і державної дисципліни;

- накладає на працівників стягнення відповідно до чинного законодавства, застосовує заходи матеріального та морального заохочення;

- призначає на посаду і звільнює з посад працівників Інституту (заступника директора з наукової роботи призначає та звільнює за узгодженням з Міністерством);

- оголошує конкурс на заміщення вакантних посад наукових працівників і затверджує рішення Вченої ради по їх обранню;

- розподіляє обов'язки між своїми заступниками;

- укладає колективний договір з профспілковим комітетом Інституту відповідно до чинного законодавства;

- розробляє та погоджує з профспілковим комітетом правила внутрішнього трудового розпорядку;

- може отримати від Міністерства додаткові повноваження при укладанні трудового контракту.

4.3. Заступник директора з наукової роботи призначається з найбільш підготовлених і висококваліфікованих співробітників за узгодженням з Міністерством. На цю особу покладається персональна відповідальність за наукову і науково-організаційну роботу наукових відділів, відділень, лабораторій, тематичних груп та науково-допоміжних підрозділів інституту у відповідності з встановленим розподілом обов'язків; організує роботу згідно з Законом про охорону праці.

4.3.1. Заступник директора з наукової роботи заміщує директора в разі відсутності останнього та має право підпису як особа, що виконує обов'язки директора. Повноваження закріплені у відповідній посадовій інструкції.

4.4. Міністерство не втручається в оперативну діяльність Інституту.

4.5. Повноваження трудового колективу Інституту реалізуються через профспілкову організацію (комітет) та загальні збори.

4.6. Трудовий колектив Інституту становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на підставі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівників з Інститутом.

4.7. Вирішення соціально-економічних питань діяльності Інституту здійснюються директором за участю уповноважених органів трудового колективу, що відображається в колективному договорі.

4.8. Повноваження трудового колективу реалізуються загальними зборами. Загальні збори є уповноваженим органом самоврядування трудового колективу, що скликаються за ініціативою адміністрації, профспілкового комітету або безпосередньо членів трудового колективу Інституту, чисельність яких у разі такої ініціативи має дорівнювати двох третин від загальної чисельності членів трудового колективу. Загальні збори можуть бути визнаними повноважними, якщо в них взяли участь не менше, ніж двох третин членів трудового колективу

4.8.1. Загальні збори виносять рішення з питань, що відносяться до їх компетенції, які є обов'язковими для інших органів управління Інституту. Умовою такої обов'язковості є голосування за рішення не менше, ніж двох третин присутніх на цих зборах членів трудового колективу.

4.8.2. Для організації ведення загальних зборів під час їх проведення присутніми членами трудового колективу обираються головуючий та секретар шляхом голосування членів трудового колективу. Обрання цих осіб є правомочним, якщо за них шляхом голосування висловилися не менше, ніж дві третини присутніх на зборах членів трудового колективу.

4.8.3. Проведення загальних зборів та підсумки оформлюються протоколом загальних зборів, що має бути підписаний головуючим та секретарем загальних зборів.

4.8.4. Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності Інституту, приймаються його органами управління за участю трудового колективу і відображаються в колективному договорі. Право укладання колективного договору від імені адміністрації надається директору Інституту, а від імені трудового колективу - профспілковому комітету.

4.9. Основні питання наукової діяльності Інституту розглядаються Вченою радою, яка є дорадчим органом управління. Вчена рада формується за поданням директора, її склад затверджується президією Вченої медичної ради Міністерства.

4.10. Компетенція Вченої ради Інституту та її склад визначаються типовим положенням про Вчену медичну раду науково-дослідної установи Міністерства.

4.11. Вчена рада Інституту:

- визначає перспективні напрямки наукової, науково-методичної та науково-організаційної діяльності;

- здійснює наукову оцінку тематики і результатів науково-дослідних робіт;

- розробляє і затверджує поточні та перспективні плани наукових досліджень та підготовки наукових кадрів;

- затверджує теми дисертаційних робіт та їх наукових керівників (консультантів);

- розглядає та затверджує рецензії щодо звітів, планів, відгуків на дисертації, монографії та інші результати наукових розробок;

- заслуховує звіти про наукову та науково-організаційну діяльність, структурних підрозділів та їх керівників;

- заслуховує звіти про хід виконання дисертаційних робіт, планових та позапланових науково-дослідних робіт тощо;

- затверджує результати атестації наукових працівників;

- в межах своєї компетенції розглядає питання щодо присвоєння вчених ступенів і звань;

- розглядає питання щодо винахідницької діяльності;

- приймає рішення щодо пропозицій про стандартизацію і сертифікацію природних та преформованих природних лікувальних ресурсів;

- створює відповідні комісії з найбільш актуальних питань науково-дослідної роботи, які діють на підставі Положень про відповідні комісії.

Рішення Вченої ради набувають сили після їх затвердження директором.

4.12. Постійне керівництво усіма видами діяльності відділів і лабораторій, що виконують наукову роботу, покладається на завідуючих (начальників), а в разі їх відсутності - на заступників, які призначаються директором інституту.

4.13. Керівництво науково-консультативною поліклінікою здійснює головний лікар, який призначається з числа висококваліфікованих фахівців-клініцистів та організаторів охорони здоров'я.

4.14. Головний лікар несе персональну відповідальність за якість консультативної допомоги хворим спеціалістами поліклініки інституту, лікувально-діагностичної роботи.

5.1. Інститут розробляє структуру і штатний розпис і подає їх на затвердження до Міністерства.

5.2. Інститут самостійно встановлює форми, системи оплати праці, надбавки і доплати до заробітної плати, інші види матеріального заохочення працівників згідно з чинним законодавством.

5.3. Інститут самостійно визначає в межах встановлених сум витрати на науково-дослідні роботи за статтями затвердженого Міністерством кошторису.

5.4. Відносини Інституту з іншими установами, організаціями і громадянами в усіх сферах наукової і господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

5.5. Інститут реалізує науково-технічну продукцію, надає послуги по цінам, які встановлюються ним самостійно, або на договірній основі, якщо такі не регулюються державою.

5.6. Інститут має право згідно з чинним законодавством здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, в тому числі:

- проводити спільні дослідження з науковими установами, фірмами зарубіжних країн на основі прямих договорів та контрактів;

- проводити підготовку, перепідготовку спеціалістів Інституту в зарубіжних країнах, а також іноземних спеціалістів на базі Інституту з різних напрямів в межах науково-практичної діяльності Інституту;

- надавати платну консультативну та медичну допомогу іноземним громадянам;

- брати участь у роботі міжнародних організацій, центрів, діяльність яких відповідає основним напрямам діяльності та завданням Інституту.

5.7. Інститут за рішенням Міністерства має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи з правами відкриття поточних і позарахункових рахунків і затверджує положення про них.

5.8. Соціальні та трудові гарантії працівників визначаються діючим законодавством. Інститут здійснює внески зі всіх видів обов'язкового соціального страхування в порядку і розмірах, передбачених законодавством.

6.1. Інститут самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність у порядку, встановленому діючим законодавством з реєстрацією Інституту як учасника цієї діяльності.

7.1. Зміни до Статуту вносяться Наказом МОЗ України.

7.2. Зміни до Статуту набувають чинності з дня їх реєстрації у встановленому законодавством порядку.

8.1. Інститут несе відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків у відповідності з чинним законодавством та цим Статутом.

8.2. Інститут відповідає за своїми зобов'язаннями коштами, що є в його розпорядженні, згідно з чинним законодавством.

9.1. Ліквідація і реорганізація Інституту проводиться за рішенням Міністерства, або суду, відповідно до чинного законодавства.

9.2. При реорганізації та ліквідації Інституту працівникам, які звільняються, гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України.

9.3. Інститут вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій України.

9.4. У разі ліквідації Інституту його активи повинні бути передані інший неприбутковій організації відповідного виду, або зараховані до доходу держави.