Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про органи внутрішніх справ України
Цей Закон визначає правові та організаційні засади діяльності
органів внутрішніх справ України, їх завдання, функції, загальну
структуру, систему кадрового, фінансового та ресурсного
забезпечення, правового та соціального захисту працівників органів
внутрішніх справ.
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів
Органи внутрішніх справ України – це єдина система органів
державної влади, що підпорядковуються Міністру внутрішніх справ
України, на які Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
і законами
України покладені функції забезпечення правопорядку, громадської
безпеки, цивільного захисту населення, охорони державного кордону та
контролю за окремими сферами соціальної організації суспільства;
Національна міліція – це система озброєних служб та підрозділів
органів внутрішніх справ України, головним завданням яких є
забезпечення громадського порядку, виявлення, припинення,
попередження і розкриття злочинів та адміністративних правопорушень.
Національна гвардія – це система частин та військових з’єднань,
основним завданням яких є охорона і оборона важливих об’єктів,
участь в охороні громадського порядку, а також виконання інших
завдань, що вимагають постійної оперативної готовності та підвищеної
мобільності.
Державна прикордонна служба – це система озброєних служб та
підрозділів органів внутрішніх справ України, які виконують завдання
з охорони державного кордону України та контролю за в’їздом і
виїздом іноземців з території нашої держави.
Державна прикордонна міліція – це система озброєних служб та
підрозділів органів внутрішніх справ, які виконують завдання по
контролю за в’їздом та виїздом громадян України, іноземців та осіб
без громадянства, забезпечують припинення порушень, попередження і
розкриття злочинів на території контрольно-пропускних пунктів та
прилеглих до них територій.
Державна служба пожежної безпеки та порятунку – це система
служб та підрозділів органів внутрішніх справ України, основними
завданнями якої є протипожежний та цивільний захист населення,
проведення рятувальних робіт під час стихійного лиха та катастроф.
Антикорупційне бюро – це державна правоохоронна установа, яка
діє в системі органів внутрішніх справ України, викриває та
розслідує правопорушення, вчинені особами, зазначеними в пункті 1
статті 3 Закону України "Про протидію корупції".
Державна міграційна служба – це система служб та підрозділів
органів внутрішніх справ України головним завданням якої є
здійснення контролю за законністю міграції та забезпеченням
дотримання паспортно-реєстраційного режиму.
Стаття 2. Завдання органів внутрішніх справ України
На органи внутрішніх справ України покладається у межах
визначеної законодавством компетенції забезпечення захисту законних
інтересів, особистої безпеки, прав і свобод громадянин, інтересів
суспільства і держави від злочинних посягань та інших правопорушень.
До завдань органів внутрішніх справ також належать: попередження,
виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів проти
власності; виявлення та протидія корупції й організованій
злочинності та іншим протиправним діям, які створюють загрозу
внутрішній безпеці України, запобігання, виявлення та припинення
злочинів, вчинених з терористичною метою, а також контроль за
міграційними процесами та протидія нелегальної міграції, охорона
державного кордону, протипожежний та цивільний захист населення.
Стаття 3. Основні функції органів внутрішніх справ України
Органами внутрішніх справ України виконуються наступні основні
функції:
адміністративна;
профілактична;
оперативно-розшукова;
кримінально-процесуальна;
виконавча;
охоронна;
протипожежна;
цивільного захисту населення;
порятунку.
Заборонено залучати органи внутрішніх справ України до
виконання функцій, не покладених на них цим Законом.
Ніхто, крім визначених законом органів та посадових осіб, не
може втручатися в діяльність органів внутрішніх справ України.
Стаття 4. Основні принципи діяльності органів внутрішніх справ
України
Діяльність органів внутрішніх справ України будується на
основних принципах:
пріоритету та дотримання прав і свобод людини та громадянина;
служіння народу України;
гуманізму;
поваги до особистості;
гласності;
соціальної справедливості;
законності;
єдиноначальності та колегіальності при прийнятті рішень;
взаємодії з органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, об’єднаннями громадян, громадянами, неурядовими та
міжнародними організаціями правоохоронної та правозахисної
спрямованості при здійсненні покладених на органи внутрішніх справ
України завдань;
відкритості для демократичного цивільного контролю, порядок та
механізм якого передбачений чинним законодавством України;
неупередженості по відношенню до громадян щодо їх расової,
релігійної чи політичної належності;
професійної компетентності.
В органам внутрішніх справ не допускається створення і
діяльність організаційних структур політичних партій. При виконанні
службових обов’язків особовий склад органів внутрішніх справ України
незалежний від впливу будь-яких політичних організацій та не повинен
керуватися власними ідеологічними переконаннями.
Стаття 5. Правова основа діяльності органів внутрішніх справ
України
Правову основу діяльності органів внутрішніх справ України
становлять Конституція України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, цей Закон та інші
закони України, рішення та висновки Конституційного Суду України,
акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні
договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною
Радою України, акти органів місцевого самоврядування, прийняті в
межах їх компетенції, а також нормативно-правові акти Міністерства
внутрішніх справ України.
Стаття 6. Діяльність органів внутрішніх справ України та права
людини
Органи внутрішніх справ України на території України гарантують
кожному захист прав і свобод незалежно від ознак раси, кольору
шкури, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного
та соціального походження, майнового стану, місця проживання,
громадянства.
Будь-яке обмеження людини і громадянина в їх правах та свободах
можливе лише на підставах та в порядку, передбаченому чинним
законодавством. Кожен має право отримувати від органів внутрішніх
справ України роз’яснення з приводу обмеження його прав і свобод.
Органи внутрішніх справ України не розголошують відомостей, що
стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність,
якщо виконання обов’язків не вимагає іншого, у порядку передбаченому
чинним законодавством.
Дії особового складу органів внутрішніх справ України можуть
бути оскаржені у порядку встановленому законодавством України.
Органи внутрішніх справ України надають можливість затриманим
та взятим під варту у встановленому порядку реалізувати право на
захист, у разі необхідності забезпечують надання затриманим та
взятим під варту медичної допомоги, повідомляють близьких родичів
про місце їх перебування у строки та в порядку, передбаченому чинним
законодавством.
Стаття 7. Символіка органів внутрішніх справ України
Органи внутрішніх справ України мають емблему та прапор,
Міністр внутрішніх справ України – штандарт, затверджені Президентом
України.
Підрозділи органів внутрішні справ України можуть мати окрему
символіку.
Стаття 8. Взаємовідносини у сфері діяльності органів внутрішніх
справ України між Міністерством внутрішніх справ України і
відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями
поліції
Взаємовідносини у сфері діяльності органів внутрішніх справ
України між Міністерством внутрішніх справ України і відповідними
органами інших держав та міжнародними організаціями поліції між
Міністерством внутрішніх справ України і відповідними органами інших
держав та міжнародними організаціями поліції будуються на підставі
міждержавних чи міжурядових угод, а також угод між Міністерством
внутрішніх справ України та цими органами і організаціями,
враховуючи членство України в Міжнародній організації кримінальної
поліції – Інтерпол.
Стаття 9. Залучення інших осіб до виконання завдань органів
внутрішніх справ України
До боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку,
забезпечення громадської безпеки у порядку, визначеному чинним
законодавством України, можуть залучатися особи рядового і
начальницького складу кримінально-виконавчої системи,
військовослужбовці Військової служби правопорядку у Збройних Силах
Укра?ни, інших військових формувань. До виконання завдань органів
внутрішніх справ України можуть залучатися представники громадських
формувань, а також громадяни, за їх згодою, - до співробітництва.
Під час виконання зазначених завдань на них поширюються права і
обов’язки, гарантії правового і соціального захисту, передбачені для
осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
України.
Ці ж права, обов’язки, відповідальність та гарантії правового і
соціального захисту поширюються і на працівників органів внутрішніх
справ України, які добровільно виконують завдання по охороні
громадського порядку, громадської безпеки у вільний від основної
роботи час, або до службових обов’язків яких не входить виконання
зазначених завдань, та на слухачів і курсантів навчальних закладів
МВС України.
РОЗДІЛ II
ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ
ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Стаття 10. Загальна структура органів внутрішніх справ України
Структура органів внутрішніх справ України будується за
територіально-функціональним принципом, а також централізму,
ієрархічності та складається з:
Міністерства внутрішніх справ України – центрального органу
виконавчої влади;
територіальних органів внутрішніх справ України;
органів внутрішніх справ на транспорті;
навчальних та науково-дослідних закладів і установ.
До системи органів внутрішніх справ України входять:
Національна міліція;
Служба досудового слідства;
Національна гвардія МВС України;
Державна прикордонна служба МВС України;
Державна служба пожежної безпеки і порятунку МВС України;
Державна міграційна служба;
Антикорупційне бюро.
До складу територіальних та транспортних органів внутрішніх
справ України входять підрозділи міліції, досудового слідства,
організації управління, забезпечення, заклади охорони здоров’я.
Стаття 11. Міністерство внутрішніх справ
Міністерство внутрішніх спав є провідним органом у системі
центральних органів виконавчої влади з питань формування та
реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини
і громадянина, інтересів суспільства і держави від протиправних
посягань, ведення боротьби із злочинністю, охорони громадського
порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху,
охорони майна, охорони державного кордону, забезпечення
протипожежного та цивільного захисту населення, міграції населення.
Міністерство внутрішніх справ України організовує й забезпечує
управління органами внутрішніх справ України, прогнозує, спрямовує,
координує і контролює їх діяльність, узагальнює практику
застосування законодавства з питань, що належать до компетенції
органів внутрішніх справ України, розробляє пропозиції, спрямовані
на його вдосконалення, в установленому порядку вносить їх на розгляд
Президента України та Кабінету Міністрів України, виконує інші
функції відповідно до покладених на нього завдань.
Положення про Міністерство внутрішніх справ України
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Міністр внутрішніх справ України
Керівництво всією діяльністю органів внутрішніх справ України
здійснює Міністр внутрішніх справ України. Він несе персональну
відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів
України за виконання завдань, покладених на органи внутрішніх справ
України.
Міністр внутрішніх справ України призначається на посаду і
звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Прем’єр-
Міністра України та є за посадою членом Кабінету Міністрів України.
Повноваження Міністра внутрішніх справ України визначаються
Положенням про Міністерство внутрішніх справ України.
Стаття 13. Територіальні органи внутрішніх справ
З метою ефективного виконання завдань, покладених на органи
внутрішніх справ України, в установленому порядку утворюються
територіальні органи внутрішніх справ України:
головні управління (управління) внутрішніх справ України в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
районні, районні в містах, міські управління і відділи головних
управлінь (управлінь) внутрішніх справ України в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Керівники територіальних органів внутрішніх справ України
інформують органи місцевого самоврядування про стан боротьби зі
злочинністю та охорони громадського порядку не менше одного разу на
рік.
Начальниками територіальних органів внутрішніх справ мають бути
тільки особи начальницького складу органів внутрішніх справ.
Начальники територіальних органів внутрішніх справ України
призначаються на посади та звільняються з посад Міністром внутрішніх
справ України.
Стаття 14. Органи внутрішніх справ України на транспорті
З метою ефективного забезпечення громадського порядку,
громадської безпеки, охорони прав і законних інтересів громадян в
ході функціонування транспортних систем держави, в установленому
порядку утворюють органи внутрішніх справ України на транспорті.
Стаття 15. Структура та завдання міліції
Національна міліція України складається з підрозділів
кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, судової
міліції, міліції охорони та спеціальної міліції.
Основними завданнями кримінальної міліції є попередження,
виявлення, припинення та розкриття злочинів, проведення дізнання у
межах визначених Кримінально-процесуальним кодексом України
( 1001-05 ) (1001-05)
, розшук та затримання осіб, які переховуються від
органів дізнання, слідства, суду, ухиляються від виконання покарань,
безвісті відсутніх та інших осіб у випадках, передбачених
законодавством.
Основними завданнями міліції громадської безпеки є
забезпечення особистої безпеки громадян, охорона громадського
порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху,
профілактика правопорушень.
Основними завданнями судової міліції є підтримання громадського
порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорона
приміщень суду, виконання функцій щодо державного захисту суддів,
працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу.
Основними завданнями міліції охорони є захист (у тому числі на
договірних засадах) всіх форм власності та майна від злочинних
посягань, вантажів, грошових знаків і цінних паперів, що
перевозяться, інкасації, забезпечення у випадках, передбачених
законодавством, особистої безпеки фізичних осіб, а також охорона
особливо небезпечних об’єктів.
Завданням спеціальної міліції є забезпечення правопорядку та
громадської безпеки на важливих об’єктах, перелік яких
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Завдання, функції та повноваження міліції, визначаються
Законом України про Національну поліцію України.
Стаття 16. Підрозділи досудового слідства
Організація та діяльність підрозділів досудового слідства
органів внутрішніх справ України ґрунтується на виконанні вимог
кримінального та кримінально-процесуального законодавства і
визначається окремим законом.
Стаття 17. Підрозділи забезпечення
Підрозділами забезпечення є підприємства, а також підрозділи
матеріально-технічного, ресурсного, фінансового, медичного та інших
видів забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, які
функціонують як самостійно, так і у складі Міністерства внутрішніх
справ, територіальних органів внутрішніх справ України та органів
внутрішніх справ України на транспорті, навчальних та науково-
дослідних закладів МВС України.
Стаття 18. Підрозділи системи органів внутрішніх справ
Організація і діяльність Національної міліції, Національної
гвардії МВС України, Державної прикордонної служби МВС України,
Державної міграційної служби МВС України, Державної служби пожежної
безпеки і порятунку МВС України, Антикорупційного бюро здійснюється
у відповідності із законами України.
РОЗДІЛ ІІІ
ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ І ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ
СПРАВ УКРАЇНИ
Стаття 19. Особовий склад органів внутрішніх справ України
Особовий склад органів внутрішніх справ України складається з
осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
України та працівників, які перебувають на державній правоохоронній
службі.
Особами рядового і начальницького складу є громадяни України
яким відповідно до чинного законодавства України присвоєно
спеціальні звання осіб рядового і начальницького складу органів
внутрішніх справ України.
Порядок проходження служби особами рядового та начальницького
складу органів внутрішніх справ регулюється Положенням про
проходження служби рядовим і начальницьким складом органів
внутрішніх справ України, що затверджується Законом України.
Трудові відносини працівників органів внутрішніх справ України
регулюються законодавством про державну службу, про працю та
укладеними трудовими договорами (контрактами).
Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
України забезпечуються за рахунок Державного бюджету форменим одягом
зі знаками розрізнення. Зразки форменого одягу, норми забезпечення
та строки його носіння затверджуються Кабінетом Міністрів України, а
правила носіння - Міністром внутрішніх справ України.
Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх
справ України видаються службові та спеціальні посвідчення, а також
відповідні знаки (жетони) з особистим номером.
Використання спеціальних звань, відзнак, форменого одягу,
службових чи спеціальних посвідчень, знаків (жетонів) особою, яка не
належить до осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх
справ України, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним
законодавством.
Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
України мають право на постійне носіння й зберігання табельної
вогнепальної зброї та спеціальних засобів. Порядок їх видачі,
носіння та зберігання встановлюються Міністром внутрішніх справ
Стаття 20. Служба в органах внутрішніх справ України
Служба в органах внутрішніх справ України є державною
правоохоронною службою, яка полягає у професійній діяльності
придатних до неї за станом здоров'я, віком, освітнім рівнем,
діловими, фізичними та моральними якостями осіб рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ України, пов'язаній
із захистом прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави
від злочинних та інших протиправних посягань.
Час проходження служби в органах внутрішніх справ України
обчислюється з моменту прийняття на посаду і зараховується до
загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до
стажу державної правоохоронної служби.
Особовий склад органів внутрішніх справ не може позбавлятися
пільг, компенсацій, гарантій правового та соціального захисту, які
передбачалися законодавством під час їх вступу на державну
правоохоронну службу до органів внутрішніх справ України.
Стаття 21. Прийняття на службу до органів внутрішніх справ
України
Порядок прийняття на службу до органів внутрішніх справ України
визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами
рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України та
іншими нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ
України, прийнятими у відповідності до цього Закону.
Громадяни України, які приймаються на державну правоохоронну
службу до органів внутрішніх справ України, підлягають спеціальній
перевірці в порядку передбаченому чинним законодавством України.
На службу до органів внутрішніх справ на конкурсній,
добровільній та контрактній основі приймаються громадяни України не
молодші 18 років і не старші 35 років.
До навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України
можуть прийматися громадяни України, яким за станом на 31 грудня
року вступу має виповнитися 17 років.
Кандидатам, які прийняті на службу в органи внутрішніх справ,
може встановлюватися випробування, строк тривалості якого не повинен
перевищувати 6 місяців.
Стаття 22. Обмеження у прийнятті та перебуванні на службі в
органах внутрішніх справ України.
Не можуть бути прийняті на службу та перебувати на службі в
органах внутрішніх справ України громадяни України, які раніше були
засуджені за вчинення злочину; визнані за рішенням суду
недієздатними або обмежено дієздатними; не відповідають вимогам,
викладеним у статті 19 цього Закону; притягувалися до кримінальної
відповідальності та стосовно яких кримінальні справи були закриті на
підставі пунктів 4-11 частини першої статті 6, статтями 7-10, 11-1
Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05 ) (1001-05)
(за
нереабілітуючими обставинами); притягувалися до адміністративної
відповідальності за корупційні діяння; відмовилися від проведення
спеціальної перевірки та оформлення допуску до відомостей, які
становлять державну таємницю, не пройшли випробування.
Стаття 23. Особливості призначення на посади та звільнення з
посад окремих працівників органів внутрішніх справ України
Посади начальника Національної міліції, Командувача
Національною гвардією МВС України, Голови Державної прикордонної
служби МВС України, начальника Антикорупційного бюро заміщаються
виключно особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх
справ України або військовослужбовцями.
Начальник Національної міліції, Командувача Національною
гвардією МВС України, Голова Державної прикордонної служби,
начальника Антикорупційного бюро призначаються на посади і
звільняються з посад Президентом України за поданням Міністра
внутрішніх справ України.
Верховна Рада України більшістю голосів від її конституційного
складу може висловити недовіру посадовим особам зазначеним у
частині другій цієї статті, яка є обов’язковою для розгляду
Президентом України.
Висловлення недовіри більше як двома третинами голосів від
конституційного складу Верховної Ради України тягне за собою
обов’язкове звільнення з посади посадової особи, зазначеної у
частині другій цієї статті, щодо якої вона висловлена.
Стаття 24. Присяга осіб рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ України
Особи, яким вперше присвоюється спеціальне звання осіб рядового
і начальницького складу органів внутрішніх справ України, приймають
Присягу такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я, по батькові) вступаючи на службу до
органів внутрішніх справ України, приймаю Присягу і урочисто клянуся
завжди залишатися відданим Українському народові, суворо
дотримуватися Конституції ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та законодавства України,
бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником,
зберігати державну і службову таємницю.
Я присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий
обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати
професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко
сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ.
Клянуся мужньо і рішуче боротися зі злочинністю, захищати від
протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян,
державний устрій І громадський порядок.
Якщо ж я порушу цю Присягу, то хай мене покарають за всією
суворістю закону."
Процедура прийняття Присяги визначається Міністром внутрішніх
справ України.
Стаття 25. Проходження служби в органах внутрішніх справ
України
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ України визначається цим Законом,
Положенням про проходження служби особами рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ України, що затверджується Законом
України.
Особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх
справ, у тому числі слухачі й курсанти, які перебувають на
військовому обліку, на час служби знімаються з військового обліку із
залишенням у кадрах органів внутрішніх справ України.
Для виконання роботи, пов'язаної з правоохоронною діяльністю,
особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
України та працівники можуть бути відрядженими до міністерств та
інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і
організацій, профспілкових та міжнародних організацій із залишенням
в кадрах органів внутрішніх справ у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
України та працівники, які обрані народними депутатами України або
депутатами місцевих Рад, відряджаються на постійну роботу до
відповідної Ради із залишенням в кадрах органів внутрішніх справ
України. По закінченню постійної роботи в Раді або припинення
повноважень раніше цього строку, депутат за його бажанням
направляється в розпорядження органу внутрішніх справ з правом
зайняття попередньої або за його згодою іншої рівноцінної посади.
Національна гвардія МВС України та Державна прикордонна служба
МВС України можуть комплектуватися військо службовцями.
Особам, які проходять службу в органах внутрішніх справ України
забороняється займатися підприємницькою діяльністю, організовувати
страйки або брати в них участь.
Для особового складу органів внутрішніх справ України
встановлюється 41-годинний робочий тиждень.
Стаття 26. Підготовка спеціалістів для органів
внутрішніх справ України
Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації
спеціалістів для органів внутрішніх справ України здійснюється
відповідно до Закону України "Про вищу освіту" ( 2984-14 ) (2984-14)
та інших
законодавчих актів на базі навчальних закладів МВС України. Особи,
які вперше призначаються на посади рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ України в обов'язковому порядку проходять
спеціальне професійне навчання або перепідготовку.
Особи чоловічої статі після закінчення навчання у навчальних
закладах органів внутрішніх справ та призначення на посаду рядового
і начальницького складу органів внутрішніх справ України
звільняються від призову на строкову військову службу. Особи, які
відраховані в період навчання, підлягають призову на строкову
військову службу у відповідності до законодавства України.
Стаття 27. Просування по службі особового складу органів
внутрішніх справ України.
Посади, що підлягають заміщенню особами рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ України, і відповідні
їм спеціальні звання визначаються переліками, що затверджуються
Міністром внутрішніх справ України. Перелік посад, що заміщуються
особами вищого начальницького складу затверджується Президентом
України за поданням Міністра внутрішніх справ.
На посади Міністра внутрішніх справ України, його перших
заступників та заступників можуть призначатися особи начальницького
складу, військовослужбовці і цивільні особи відповідно до
законодавства.
Осіб рядового і начальницького складу призначають на штатні
вакантні посади прямі начальники відповідно до номенклатури посад,
яка визначається і затверджується Міністром внутрішніх справ
України.
Стаття 28. Спеціальні звання осіб рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ України
Особам, рядового і начальницького складу органів внутрішніх
справ України присвоюються такі спеціальні звання:
Рядовий склад
Рядовий міліції рядовий юстиції
рядовий внутрішньої служби
Молодший начальницький склад
молодший сержант молодший сержант молодший
міліції юстиції сержант внутрішньої
служби
сержант міліції сержант юстиції
сержант внутрішньої
старший сержант старший сержант служби
міліції юстиції
старший сержант
старшина міліції старшина юстиції внутрішньої служби
прапорщик міліції прапорщик юстиції старшина
внутрішньої служби
старший прапорщик старший прапорщик
міліції прапорщик юстиції внутрішньої
служби старший
прапорщик
внутрішньої служби
Середній начальницький склад
молодший лейтенант молодший лейтенант молодший лейтенант
міліції юстиції внутрішньої служби
лейтенант міліції лейтенант юстиції
лейтенант
старший лейтенант внутрішньої служби
старший лейтенант юстиції
міліції старший лейтенант
капітан юстиції внутрішньої служби
капітан міліції
капітан внутрішньої
служби
Старший начальницький склад
майор міліції майор юстиції майор внутрішньої
служби
підполковник підполковник підполковник
міліції юстиції внутрішньої
служби
полковник міліції полковник юстиції полковник
внутрішньої
служби
Вищий начальницький склад
генерал-майор генерал-майор генерал-майор
міліції юстиції внутрішньої
служби
генерал-лейтенант генерал-лейтенант
міліції юстиції генерал-лейтенант
внутрішньої
генерал-полковник служби
міліції генерал-полковник
юстиції генерал-полковник
генерал міліції внутрішньої служби
України генерал юстиції
України генерал внутрішньої
служби
України
Спеціальне звання начальницького складу органів внутрішніх справ є
довічним. До спеціальних звань осіб рядового і начальницького складу,
які звільнені зі служби за віком та за станом здоров'я, додаються слова
"у відставці",
Особи, які проходили службу в органах внутрішніх справ, можуть
бути позбавлені спеціального звання начальницького складу тільки за
вироком суду.
Присвоєння і позбавлення спеціальних звань, а також пониження і
поновлення у спеціальному званні здійснюється у порядку і за правилами,
визначеними Положенням про проходження служби особами рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ та Дисциплінарним
статутом органів внутрішніх справ.
Стаття 29. Строк служби і граничний вік перебування на службі в
органах внутрішніх справ України
Граничний вік перебування на службі в органах внутрішніх справ
України встановлюється:
1) для осіб рядового і молодшого начальницького складу – 50
років;
2) для осіб середнього і старшого начальницького складу, за
винятком полковників - 50 років, а в наукових установах і навчальних
закладах МВС України - до 55 років;
3) для полковників – 55 років, а в наукових установах і
навчальних закладах - до 60 років;
4) для генерал-майорів, генерал-лейтенантів, генерал-полковників
- 60 років;
5) для генералів міліції України, генералів юстиції України,
генералів внутрішньої служби України – 65 років.
У разі необхідності особи рядового і начальницького складу, які
мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на
займаній посаді, за їх бажанням можуть бути залишені на службі на
термін до 5 років начальниками, яким надано право призначати їх на
посаду.
У виняткових випадках Міністром внутрішніх справ України строк
служби може бути продовжено повторно до 5 років, а особам
начальницького складу, які мають наукову ступінь або вчене звання, - до
10 років.
РОЗДІЛ IV
ОБОВ'ЯЗКИ І ПРАВА ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Стаття 30. Обов'язки органів внутрішніх справ України
На органи внутрішніх справ України відповідно до визначених
завдань покладаються обов'язки:
1) забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;
2) здійснювати досудову підготовку матеріалів за протокольною
формою, провадити дізнання у межах, визначених кримінально-
процесуальним законодавством;
3) виявляти та припиняти адміністративні правопорушення і
здійснювати
провадження у справах про них;
4) виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню
правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх
усунення; брати участь у правовому вихованні населення;
5) проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до
вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за
особами щодо яких його встановлено, а також здійснювати
контроль за особами, засудженими до кримінальних покарань, не
пов'язаних з позбавленням волі. Здійснювати, в межах
своєї компетенції, заходи соціального патронажу щодо осіб,
які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на
певний строк з метою запобігання впливу на них криміногенних факторів;
6) виконувати в межах своєї компетенції кримінальні покарання та
адміністративні стягнення;
7) проводити судову експертизу в кримінальних та цивільних
справах, криміналістичні дослідження у справах про адміністративні
правопорушення та за матеріалами оперативно-розшукової діяльності,
забезпечувати у встановленому порядку участь спеціалістів експертної
служби у слідчих діях та оперативно - розшукових заходах; вести
криміналістичні обліки в порядку та обсягах, передбачених
чинним законодавством;
8) виконувати прийняті в установленому законом порядку і в межах
своєї компетенції рішення прокурора, слідчого, суду;
9) повідомляти відповідним державним органам і об'єднанням
громадян про аварії, катастрофи, вживати невідкладних заходів для
ліквідації їх наслідків, врятування людей і подання їм допомоги,
охорони майна, що залишилось без нагляду;
10) брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій
та епізоотій;
11) сприяти забезпеченню відповідно до законодавства режиму
воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної
ситуації в разі їх оголошення на всій території України або в окремій
місцевості;
12) охороняти на договірних засадах за наявності необхідних
технічних можливостей майно громадян, колективне і державне майно, а
також майно іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних
юридичних осіб та громадян, осіб без громадянства;
13) охороняти, конвоювати та тримати затриманих і взятих під варту
осіб;
14) у встановленому порядку виявляти і повідомляти закладам
охорони здоров'я про осіб, які становлять групу ризику захворювання на
СНІД, здійснювати за поданням закладу охорони здоров'я з санкції суду
привід цих осіб, а також осіб інфікованих вірусом імунодефіциту людини,
хворих на венеричні захворювання, хронічний алкоголізм і наркоманію та
осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби, для обов'язкового
обстеження і лікування;
15) надавати у межах визначених законодавством повноважень
допомогу депутатам, державним службовцям, посадовим особам підприємств,
організацій та установ незалежно від форми власності, а також
представникам іноземних держав, підприємств, організацій, установ у
здійсненні їх законної діяльності, якщо їм
чиниться незаконна протидія або загрожує небезпека з боку
правопорушників;
16) подавати у межах наявних можливостей невідкладну, у тому
числі медичну, допомогу особам, які потерпіли від правопорушень і
нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для
життя і здоров'я стані, а також неповнолітнім, які залишились без
опікування;
17) забезпечувати згідно із чинним законодавством підтримання
порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону
приміщень суду, виконання функції щодо державного захисту
суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового
процесу;
18) виявляти, запобігати та припиняти в межах
встановлених чинним законодавством порушення, пов'язані з утриманням
та використанням тварин, що становлять небезпеку для громадян;
19) забезпечувати охорону державного кордону;
20) здійснювати охорону важливих об’єктів;
21) забезпечувати протипожежний та цивільний захист населення.
Особа рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
України на території України незалежно від посади, яку вона займає,
місцезнаходження та часу в разі звернення до нього громадян або
службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують
особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення
таких, зобов'язана вжити заходів до попередження і припинення
правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її
потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення,
охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ органів
внутрішніх справ.
Стаття 31. Права органів внутрішніх справ України
Для виконання покладених на органи внутрішніх справ України
обов'язків їм надається право:
1) вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський
порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню
повноважень органів внутрішніх справ, виносити на місці усне
попередження особам, які допустили малозначні адміністративні
порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати
передбачені законодавством заходи примусу;
2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні ними
правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші
документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил,
нагляд і контроль за виконанням яких покладено на органи внутрішніх
справ України;
3) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього
приміщеннях в порядку і на строки передбачені чинним законодавством:
осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які
переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які
ухиляються від виконання кримінального покарання;
осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту;
осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання
протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути
вирішені на місці,
неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування,
для передачі їх законним представникам або влаштування у встановленому
порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не
досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність для передачі
їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники
для неповнолітніх;
осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом;
осіб, які ухиляються від виконання постанови суду про направлення
на примусове лікування від хронічного алкоголізму або наркоманії;
військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки
злочину або адміністративного правопорушення для передачі їх
військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах
України або військового командування;
осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у
зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих для передачі їх у
лікувальні заклади;
4) проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей,
що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та
предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх
здоров'ю;
5) у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні
правопорушення ( 80731-10 ) (80731-10)
, накладати адміністративні стягнення або
передавати матеріали про адміністративні правопорушення за
підвідомчістю чи на розгляд об'єднань громадян або трудових колективів;
6) проводити в порядку провадження дізнання і за дорученням
слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та
інші слідчі дії відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу
Укра?ни ( 1001-05 ) (1001-05)
;
7) фіксувати за допомогою технічних засобів зовнішній вигляд та
мовлення, проводити дактилоскопірування, генотипування (встановлення
ДНК-профілів) осіб, які затримані за підозрою у вчиненні
правопорушення, взяті під варту, звинувачуються у вчиненні злочину,
піддані адміністративному арешту, іноземців та осіб без громадянства,
які порушили встановлений порядок перебування в Україні, а також
звернулися до компетентних органів з метою набуття статусу біженців або
отримання притулку;
8) проводити експертні дослідження в досудовому
провадженні, здійснювати сертифікацію зброї, боєприпасів, вибухових
речовин, піротехнічних засобів, визначати відповідність технічного
стану переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього
руху, виконувати інші роботи у межах компетенції експертної служби;
9) проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів
цивільних повітряних, морських і річкових суден, засобів залізничного
та автомобільного транспорту згідно з чинним законодавством;
10) входити безперешкодно у будь-який час доби:
а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій
незалежно від форм власності, а також митниці, та оглядати їх з метою
припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні
злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;
б) на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення
громадян у разі переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні
злочину або припинення злочину, а також при стихійному лихові та
інших надзвичайних обставинах;
в) до житла чи до іншого володіння особи, яка
перебуває під адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання
встановлених судом обмежень;
11) перебувати на земельних ділянках, в жилих та інших приміщеннях
громадян за їхньою згодою, а також на території і в приміщеннях
підприємств, установ і організацій, у тому числі митниць, з
повідомленням про це адміністрації з метою забезпечення безпеки
громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і
затримання осіб, які підозрюються у його вчиненні;
12) одержувати безперешкодно і безплатно в порядку та строки,
передбачені чинним законодавством, від підприємств, установ і
організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на
письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять
комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про
злочини, що знаходяться у провадженні органів внутрішніх справ України;
13) повідомляти з метою профілактичного впливу державним
органам, об'єднанням громадян, трудовим колективам і громадськості за
місцем проживання особи про факти вчинення нею адміністративного
правопорушення;
14) вносити відповідним державним органам, об'єднанням
громадян або службовим особам, підприємствам, установам, організаціям
усіх форм власності обов'язкові до розгляду подання про необхідність
усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;
15) відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або
забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти
метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони
життя і здоров'я людей;
16) обмежувати, забороняти та вносити оперативні зміни в
організацію руху на окремих ділянках автомобільних доріг і
вулиць у випадках затримання злочинців, проведення в установленому
порядку масових та протокольних заходів або у разі виникнення загрози
безпеці дорожнього руху, під час стихійного лиха, оголошення окремих
місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, аварій,
катастроф, інших надзвичайних подій, а також на залізничних переїздах,
що не відповідають правилам їх утримання у безпечному для дорожнього
руху стані; забороняти чи припиняти ремонтно-будівельні та Інші роботи
на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах, що
проводяться з порушенням правил, норм та стандартів забезпечення
безпеки дорожнього руху, у невідкладних випадках самостійно
огороджувати зазначені ділянки технічними засобами регулювання
дорожнього руху з наступним відшкодуванням цих витрат
виконавцями робіт; зупиняти транспортні засоби у разі порушення вимог
правил, норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху,
наявних ознак, що свідчать про їх технічну несправність або забруднення
довкілля, а також у разі наявності даних про те, що вони
використовуються з протиправною метою, для їх огляду і перевірки у
водіїв документів на право користування і керування ними, дорожніх
(маршрутних) листів, вантажів, що перевозяться, по
товарно - транспортним та іншим документам, а також перевіряти їх
автоматизованих інформаційно-пошукових систем Дорожньої служби міліції
у передбачених законодавством випадках затримувати ці документи та
вантажі; використовувати в установленому порядку спеціальні технічні і
транспортні засоби для виявлення і фіксації порушень правил дорожнього
руху, обстеження водіїв,
нагляду за технічним станом транспортних засобів/автомобільних доріг,
вулиць та залізничних переїздів, примусової зупинки транспортних
засобів; у випадках, передбачених законодавством, забороняти подальший
рух та відстороняти від керування транспортними засобами водіїв,
затримувати транспортні засоби і доставляти їх, у тому числі з
використанням спеціальних транспортних асобів, на спеціальні
майданчики чи стоянки Дорожньої служби міліції для тимчасового
зберігання;
17) вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі,
заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками
підробки, та передавати їх за призначенням у встановленому порядку для
прийняття відповідного рішення;
18) користуватися безплатно всіма видами громадського
транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а
також попутним транспортом. Особи рядового і начальницького складу
підрозділів Міністерства внутрішніх справ України на транспорті у межах
обслуговуваних дільниць, крім цього, мають право на безплатний проїзд у
поїздах, на річкових і морських суднах.
Під час службових відряджень особовий склад органів внутрішніх
справ України мають право на позачергове придбання квитків
на всі види транспорту і розміщення в готелях при пред'явленні
службового посвідчення і посвідчення про відрядження. В разі
невідкладних службових поїздок вони забезпечуються квитками на
проїзд незалежно від наявності місць;
19) використовувати безперешкодно транспортні засоби, що
належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім
транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших
представництв іноземних держав, міжнародних організацій,
транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця
події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які
потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування
правопорушників та їх доставки до органів внутрішніх справ, а також
ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та дорожньо-транспортних
пригод.
Використання з цією метою транспортних засобів, що належать
підприємствам, установам і організаціям, здійснюється безплатно;
20) використовувати безперешкодно засоби зв'язку і технічні засоби
передачі інформації, які належать підприємствам, організаціям,
установам і громадянам (крім засобів дипломатичних, консульських та
інших представництв іноземних держав, а також засобів спеціального
призначення) для попередження про злочин, що готується, про стихійне
лихо, що наближається, про інші негативні фактори, які представляють
підвищену небезпеку і потребують невідкладного впливу на ситуацію з
метою недопущення або зменшення втрат та збитків, для забезпечення
надання невідкладної медичної допомоги особам, що її потребують, а
також зі згоди громадян в інших невідкладних випадках. Відшкодування
збитків і витрат за використання засобів зв'язку і технічних засобів
передачі інформації здійснюються відповідно до вимог чинного
законодавства;
21) користуватися безплатно засобами масової Інформації з метою
встановлення обставин вчинення злочинів та осіб, які їх вчинили,
свідків, потерпілих, розшуку злочинців, які втекли, осіб, які пропали
безвісти, та з іншою метою, що пов'язана з необхідністю подання
допомоги громадянам, підприємствам, установам і організаціям у зв'язку
з виконанням органами внутрішніх справ України покладених на них
обов'язків;
22) матеріально і морально заохочувати громадян, які подають
допомогу в охороні правопорядку та боротьбі із злочинністю;
23) зберігати, носити і застосовувати, у порядку і на підставах,
передбачених чинним законодавством, спеціальні засоби та зброю.
При здійсненні заходів із запобігання, виявлення і розкриття
злочинів у сфері податкового законодавства права, передбачені цією
статтею, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх
компетенції.
Стаття 32. Умови і межі застосування заходів фізичного впливу,
спеціальних засобів і вогнепальної зброї
Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
мають право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і
вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.
Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї
повинно передувати попередження про такий намір, якщо дозволяють
обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя
можуть застосовуватися,
якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи
осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні
засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб
похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх,
крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і
здоров'ю людей, або збройного нападу чи збройного опору.
У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна
перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на осіб рядового
і начальницького складу органів внутрішніх справ обов'язків. При
завданні фізичної шкоди органи внутрішніх справ негайно забезпечують
подання необхідної допомоги потерпілим.
Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів примусу особа
рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ рапортом
доводить до відома безпосереднього начальника.
Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування
фізичного впливу і спеціальних засобів, а також про всі випадки
застосування зброї особа рядового і начальницького складу органів
внутрішніх справ зобов'язана негайно повідомити своєму начальникові для
сповіщення прокуророві.
Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі
спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність,
встановлену законом.
Стаття 33. Застосування заходів фізичного впливу
З метою припинення правопорушень, подолання протидії законним
вимогам осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ,
якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них
обов'язків, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх
справ мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі
прийоми рукопашного бою.
Стаття 34. Застосування спеціальних засобів
Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування,
сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії,
пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту,
водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також
використовувати службових собак у таких випадках:
1) для захисту громадян і самозахисту від нападу та
інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;
2) для припинення масових заворушень та групових порушень
громадського порядку;
3) для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні
засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі
захоплення;
4) для затримання і доставки до органів внутрішніх справ або до
інших службових приміщень осіб, які вчинили правопорушення,
а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих
арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір особам
рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ або якщо є
підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди
оточуючим або собі;
5) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть
призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують
роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на
громадський спокій, життя і здоров'я людей;
6) для припинення опору особі рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ та іншим особам, які виконують службові або
громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із
злочинністю, для зупинення транспортного засобу, водій якого не
виконав вимоги працівника органів внутрішніх справ;
7) для звільнення заручників.
Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його
застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася,
характеру правопорушення і особи правопорушника.
Повний перелік спеціальних засобів, а також правила їх
застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України за висновком
Міністерства охорони здоров'я України і Генеральної прокуратури України
і публікуються в засобах масової інформації.
Стаття 35. Застосування вогнепальної зброї
Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ,
як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких
випадках:
1) для захисту людей від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а
також звільнення заручників;
2) для відбиття нападу на особу рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ або членів його сім'ї, якщо їх життю або
здоров'ю загрожує
небезпека;
3) для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі
приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств,
установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;
4) для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого чи особливо
тяжкого злочину і яка намагається втекти;
5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти
з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї
чи інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю людей чи
особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ;
6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо
водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або особи
рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю
при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати
сторонні особи.
Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або
виклику допомоги,
для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян
або особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Стаття 36. Гарантії особистої безпеки озброєної особи рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ
Особа рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо
вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її
застосування. При затриманні злочинців чи правопорушників або осіб,
яких особа рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
запідозрила у скоєнні злочинів чи правопорушень, а також при перевірці
документів у підозрілих осіб, особа рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ може привести у готовність вогнепальну зброю,
що є попередженням про можливість її застосування та застосовувати
вогнепальну зброю без попередження у випадках, передбачених цим
Законом..
Спроба особи, яка затримується особою рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ із вогнепальною зброєю в руках,
наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи
доторкнутись до зброї, дають особі рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ право застосувати вогнепальну зброю.
Розділ V
ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Стаття 37. Оплата праці осіб рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ
Умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ визначаються законодавством і повинні
забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування кадрів
органів і підрозділів внутрішніх справ на конкурсній основі,
враховувати характер і умови служби, стимулювати досягнення високих
результатів у службовій діяльності та компенсувати їх фізичні і
інтелектуальні затрати.
За роботу в нічній час, у вихідні і святкові дні, а також за
роботу понад встановлену законодавством тривалість робочого часу
особовому складу органів внутрішніх справ оплата праці провадиться
відповідно до вимог законодавства.
Стаття 38. Правове становище осіб рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ України
Особа рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ є
представником органу виконавчої влади та має статус державного
службовця. Законні вимоги осіб рядового і начальницького складу органів
внутрішніх справ є обов'язковими для виконання громадянами і посадовими
особами. Особа рядового і начальницького складу органів внутрішніх
справ України при виконанні
покладених на неї обов'язків керується тільки законом, діє
в його межах І підпорядковується своїм безпосередньому та прямому
начальникам.
Стаття 39. Правовий захист осіб рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ
Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
перебувають під захистом закону. Законом гарантується захист життя,
здоров'я, честі, гідності, майна осіб рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ та членів їх сімей від злочинних посягань та
інших протиправних дій. Образа осіб рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ, опір, погроза, насильство та інші дії, які
перешкоджають виконанню покладених на них завдань, тягнуть за собою
встановлену законом відповідальність.
Аналогічну відповідальність тягнуть за собою правопорушення щодо
пенсіонера органів внутрішніх справ, членів його сім'ї, вчинені у
зв'язку з його попередньою службовою діяльністю, а так само щодо особи,
яка сприяє органам внутрішніх справ в охороні громадського порядку і
боротьбі зі злочинністю, та членів її сім'ї.
Особа рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
має право оскаржити до суду прийняті щодо нього рішення посадових осіб
органів внутрішніх справ, якщо вважає, що вони принижують його гідність
або порушують особисті права. Звільнення особи рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ зі служби у зв'язку з
обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття
обвинувачувальним вироком законної сили. У разі затримання особи
рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України за
підозрою у вчиненні злочину або обрання щодо нього запобіжного заходу у
вигляді тримання під вартою, його тримають у призначених для цього
установах окремо від інших осіб або на гарнізонній гауптвахті. Для
захисту своїх законних професійних, соціально-економічних прав та
інтересів особовий склад органів внутрішніх справ можуть створювати
професійні спілки.
Збитки, заподіяні знищенням або пошкодженням майна осіб рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ чи пенсіонера, членів їх
сімей у зв'язку з виконанням службових обов'язків відшкодовуються
державою в повному розмірі за рахунок державного бюджету.
Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
мають право на облаштування житла індивідуальними засобами захисту за
пільговими тарифами у відповідності до Закону України "Про державний
захист працівників суду і правоохоронних органів" ( 3781-12 ) (3781-12)
.
Стаття 40. Відшкодування шкоди у разі загибелі або каліцтва особи
рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України
У разі загибелі особи рядового і начальницького складу органів
внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків по охороні
громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, наданні допомоги в
ліквідації наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха, а також поза
службою при припиненні протиправних дій громадян, ліквідації наслідків
аварій, катастроф, пожеж та стихійного лиха, сім'ї
загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у
розмірі десятирічного грошового утримання загиблого за останньою
посадою, яку він обіймав, і призначається пенсія у зв'язку з втратою
годувальника в розмірі місячного грошового утримання за згаданою
посадою. Дружині і непрацездатним дітям пенсія встановлюється довічно,
іншим до досягнення 21 річного віку або до закінчення навчального
закладу до 23 років.
За сім'єю загиблого працівника органів внутрішніх справ
зберігається право на одержання житлової площі, яка надається у
приватну власність позачергово протягом трьох місяців з для загибелі
працівника органів внутрішніх справ.
У разі каліцтва, поранення чи контузії, отриманих особою рядового
і начальницького складу органів внутрішніх справ України при виконанні
службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьби зі
злочинністю, наданні допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф
та стихійного лиха, поза службовою діяльністю при припиненні
протиправних дій громадян, а також інвалідності, що настала у період
проходження служби або не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі
служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або
нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, йому
виплачується одноразова допомога у розмірі від трирічного до
п'ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати
працездатності) і призначається пенсія по інвалідності зі збереженням
права на отримання житла. Порядок та умови виплати одноразової допомоги
встановлюються Кабінетом Міністрів України. Збитки, завдані майну особи
рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ чи його
близьким родичам у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків,
компенсуються у встановленому законом порядку в повному обсязі за
рахунок коштів відповідного
бюджету.
Відшкодування шкоди, передбаченої цією статтею, для осіб рядового
і начальницького складу органів внутрішніх справ, які не утримуються за
рахунок Державного та місцевих бюджетів, здійснюється на умовах
особистого страхування за рахунок коштів підрозділів на підставі
укладених ними договорів з обраними страховиками.
Стаття 41. Соціальне забезпечення осіб рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ
Особам, прийнятим на службу в органи внутрішніх справ, жила площа
у вигляді окремої квартири або будинку за встановленими законодавством
нормами надається місцевими державними адміністраціями, органами
місцевого самоврядування, відповідними міністерствами і відомствами,
підприємствами, установами та організаціями у позачерговому порядку, а
дільничним інспекторам міліції – протягом шести місяців з дня
призначення на посаду. Працівники органів внутрішніх мають право на
першочергове встановлення телефонного зв’язку за місцем проживання з
50% знижкою оплати за їх встановлення.
Органи внутрішніх справ можуть мати службовий жилий фонд. До
одержання постійного жилого приміщення особам рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ надаються службові жилі приміщення. У
разі відсутності такого житла орган внутрішніх справ тимчасово орендує
житло для забезпечення ним осіб рядового і начальницького складу та
його сім'ї або за бажанням особи рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ виплачує грошову компенсацію за піднайом
(найом) ним жилого приміщення на умовах, встановлених Кабінетом
Міністрів України. Особи рядового і начальницького складу органів
внутрішніх справ, які не мають жилого приміщення для постійного
проживання або потребують поліпшення житлових умов, перебувають на
квартирному обліку, мають право на одержання безпроцентних державних
цільових довгострокових кредитів на індивідуальне та кооперативне
житлове будівництво або придбання індивідуального жилого будинку на
строк до 20 років з погашенням за рахунок коштів органів внутрішніх
справ, місцевих бюджетів, відповідних міністерств та відомств,
підприємств, установ і організацій: для тих, хто прослужив більше 15
років - 50 відсотків, більше 20 років - 75 відсотків, більше 25 років -
100 відсотків наданої установами банків позики.
Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
та членам їх сімей, які мешкають з ними, надається 50-відсоткова знижка
по оплаті жилої площі, комунальних послуг, електроенергії, а також
палива, з компенсацією за рахунок державного бюджету. Особи рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ, які живуть та працюють
у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей,
котрі проживають з ними, забезпечуються безкоштовно місцевими
державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування житлом
(незалежно від форми власності) з опаленням та електроенергією за
встановленими нормами.
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування
можуть продавати на пільгових умовах житло особам рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ зі знижкою 50 відсотків
його вартості. У разі загибелі особи рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків його сім'ї,
яка має потребу в житлі, протягом трьох місяців з дня загибелі особи
рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України
безкоштовно надається місцевими державними адміністраціями або органами
місцевого самоврядування позачергово жила площа у приватну власність.
За дітьми осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх
справ, який загинули або померли у зв'язку з виконанням службових
обов'язків, до досягнення ними повноліття або до закінчення їхнього
навчання, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку, а також
за непрацездатними членами сім'ї, які перебували на його утриманні,
зберігається право на пільги по оплаті житла, комунальних послуг,
електроенергії та палива.
Особам рядового і начальницького складу та пенсіонерам органів
внутрішніх справ надаються безкоштовно у першочерговому порядку
земельні ділянки для особистого підсобного господарства,
індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва,
індивідуального садівництва, городництва, сінокосіння і випасання
худоби, традиційних народних промислів. Вказаним особам та членам їх
сімей надаються пільги у сплаті земельного податку. За особами рядового
і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненими зі служби
за віком, хворобою або вислугою років та членами його сім'ї, що
проживають разом з ним, зберігається право на пільгове одержання чи
придбання житла, його оплаті та оплаті за комунальні послуги,
електроенергію та паливо за цим Законом.
Місця в дитячих дошкільних закладах дітям осіб рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ надаються протягом
місяця з дня подання заяви.
Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
України відшкодовуються кошти, витрачені ними на проїзд до місця
проведення чергової відпустки та у зворотному напрямку (відшкодування
проводиться за проїзд в межах України).
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування
можуть встановлювати й інші не передбачені цим Законом гарантії
соціальної захищеності особам рядового і начальницького складу органів
внутрішніх справ.
Стаття 42. Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ
Пенсія особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх
справ, які звільнені зі служби і мають право на пенсію, призначається
згідно з законодавством про пенсійне забезпечення та обчислюється
виходячи з розміру грошового забезпечення цих осіб на день звільнення
та щорічно індексується, виходячи з розміру грошового забезпечення осіб
рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, які
продовжують службу.
Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
при звільненні зі служби за вислугою років, віком, станом здоров'я, в
зв'язку зі скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів,
після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним
невиконанням умов контракту керівництвом грошова допомога нараховується
в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний
повний календарний рік служби без сплати податку .
Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ
при звільнені зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини
або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів
Укра?ни, виплачується грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного
грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
При повторному звільненні з органів внутрішніх справ (після
поновлення на службі) грошова допомога виплачується з урахуванням
раніше отриманої суми.
Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ,
звільненим зі служби за службовою невідповідністю, за одноразове грубе
або систематичні порушення дисципліни, за скоєння вчинків, несумісних з
вимогами, що пред'являються до особистих та моральних якостей осіб
особового складу органів внутрішніх справ, у зв'язку із систематичним
невиконанням умов контракту, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що
набрав законної сили, грошова допомога, передбачена цим пунктом, не
виплачується.
Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами
пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами,
виходячи з розміру
місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на
пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується в
повному розмірі, незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після
виходу на пенсію.
Стаття 43. Охорона здоров'я особового складу органів внутрішніх
справ
Особовому складу органів внутрішніх справ і членам їх сімей, а
також пенсіонерам органів внутрішніх справ гарантується безоплатне
медичне обслуговування (в тому числі безкоштовне забезпечення ліками
під час стаціонарного лікування) в медичних закладах Міністерства
внутрішніх справ України. У разі відсутності за місцем служби чи
проживання особового складу органів внутрішніх справ медичних закладів
системи Міністерства внутрішніх справ України, медична допомога
надається їм безперешкодно та безкоштовно в державних та комунальних
закладах охорони здоров'я незалежно від їх відомчої належності. При
обслуговуванні, у разі необхідності за медичними показаннями, в
лікувальних закладах, які працюють на засадах госпрозрахунку, витрати
на лікування особового складу органів внутрішніх справ та членів їх
сімей (дружини, чоловіка, дітей віком до 18 років, а у разі їх навчання
в закладах освіти - до 23 років), осіб, які перебувають на їх утриманні
або під їх опікою, провадяться за рахунок Міністерства внутрішніх справ
України.
Особовий склад органів внутрішніх справ та члени їх сімей, а також
пенсіонери органів внутрішніх справ мають право на санаторно-курортне
лікування у відповідних медично-реабілітаційних закладах Міністерства
внутрішніх справ на пільгових умовах. У разі неможливості надання їм
санітарно-курортного лікування в медично-реабілітаційних закладах
Міністерства внутрішніх справ, путівки для них можуть бути придбані в
інших санаторно-курортних установах на пільгових умовах за рахунок
Міністерства внутрішніх справ України, або їм виплачується грошова
компенсація.
Розділ VI
ФІНАНСУВАННЯ І МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Стаття 44. Фінансування органів внутрішніх справ
Фінансування органів внутрішніх справ здійснюється за рахунок
коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, за рахунок
коштів, одержаних за договорами з надання охоронних послуг, та інших
джерел, передбачених законодавством.
Держава гарантує необхідне фінансове забезпечення органів
внутрішніх справ, достатнє для виконання правоохоронних функцій,
належного матеріально-технічного забезпечення, здійснення навчальної та
наукової діяльності.
Стаття 45. Матеріально-технічне забезпечення органів внутрішніх
справ
Матеріально-технічне забезпечення органів внутрішніх справ України
здійснюється Міністерством внутрішніх справ України через державне
оборонне замовлення та закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок
державних асигнувань.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
сприяють органам внутрішніх справ у розв'язанні житлових та інших
соціально-побутових проблем, забезпеченні транспортними засобами,
зв'язком та службовими приміщеннями. Органи внутрішніх справ
звільняються від передачі місцевим державним адміністраціям або органам
місцевого самоврядування частини житла, побудованого за рахунок
цільових державних капітальних вкладень та інших коштів. Житло
державного та службового житлового фонду, що звільняється особовим
складом органів внутрішніх справ, передається у встановленому порядку
цим органам для повторного заселення особовим складом органів
внутрішніх справ.
Органи внутрішніх справ мають службові приміщення та інші споруди,
об'єкти охорони здоров'я, навчального, науково-дослідного,
господарського та соціально-культурного призначення, службовий житловий
фонд та звільняються від сплати податків за користування землею, на
якій вони розташовані.
Майно, закріплене за Міністерством внутрішніх справ України,
органами внутрішніх справ, їх навчальними, дитячими та лікувально-
профілактичними закладами, організаціями, є державною власністю і
належить їм на праві оперативного управління.
Органи внутрішніх справ забезпечуються бойовою і спеціальною
технікою, зброєю, спеціальними засобами, засобами індивідуального
захисту особового складу відповідно до виконуваних ними завдань,
матеріально-технічними засобами та продовольством для навчальних
закладів в порядку централізованого постачання в системі Міністерства
внутрішніх справ України.
Стаття 46. Відчуження майна органів внутрішніх справ
Відчуження майна органів внутрішніх справ, крім озброєння,
боєприпасів, спеціальної техніки (далі майно військового призначення)
здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення про
відчуження майна військового призначення, що є придатним для подальшого
використання надлишкового та списаного майна приймає Кабінет Міністрів
України за поданням Міністерства внутрішніх справ України.
Відчуження майна військового призначення здійснюється
Міністерством внутрішніх справ України через підприємства, які мають
відповідні дозволи (ліцензії) та організації, уповноважені Кабінетом
Міністрів України здійснювати реалізацію військового майна.
Кошти, отримані від реалізації майна військового призначення,
зараховуються до Державного бюджету України та використовуються
виключно для матеріально-технічного забезпечення органів внутрішніх
справ України.
Стаття 47. Господарська діяльність органів внутрішніх справ
Органи внутрішніх справ можуть провадити господарську діяльність
відповідно до законодавства.
Розділ VII
КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Стаття 48. Контроль Верховної Ради України за діяльністю органів
внутрішніх справ України
Міністр внутрішніх справ України систематично інформує Верховну
Раду України про виконання органами внутрішніх справ покладених на них
завдань, додержання законодавства, забезпечення прав і свобод людини.
Міністр внутрішніх справ України щороку подає Верховній Раді
України письмовий звіт про діяльність органів внутрішніх справ України.
Стаття 49. Контроль Президента України за діяльністю органів
внутрішніх справ України
Контроль за діяльністю органів внутрішніх справ України
здійснюється Президентом України відповідно до повноважень, визначених
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Міністр внутрішніх справ України систематично інформує Президента
України, Раду національної безпеки і оборони України з основних питань
діяльності органів внутрішніх справ України, а також щороку подає
Президенту України письмовий звіт про діяльність органів внутрішніх
справ України.
Стаття 50. Контроль за господарською діяльністю органів внутрішніх
справ України
Контроль за господарською і фінансовою діяльністю органів
внутрішніх справ України здійснюється в порядку, визначеному чинним
законодавством України.
Стаття 51. Нагляд за додержанням законності у діяльності органів
внутрішніх справ України
Нагляд за додержанням законності у діяльності органів внутрішніх
справ України здійснюється в порядку, визначеному Конституцією
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та законами України.
Розділ VIII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Стаття 52. Відповідальність особового складу органів внутрішніх
справ України
Особовий склад органів внутрішніх справ України у межах
повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами,
самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або
бездіяльність відповідальність згідно із законом.
Особовий склад органів внутрішніх справ України, який виконує свої
обов’язки відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах
цього Закону, не несе відповідальності за завдані збитки. Такі збитки
відшкодовуються за рахунок держави.
Стаття 53. Відповідальність особового складу органів внутрішніх
справ України
За неправомірні дії, що перешкоджають реалізації повноважень
органів внутрішніх справ України, особи притягаються до цивільної,
адміністративної, кримінальної або дисциплінарної відповідальності
згідно з чинним законодавством.
Непокора або опір законним вимогам осіб рядового та начальницького
складу та працівників органів внутрішніх справ України, неправомірне
втручання в їх законну діяльність тягнуть за собою відповідальність,
передбачену законодавством.
РОЗДІЛ ІХ
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2008 року.
2. З набранням чинності цим Законом особовий склад органів
внутрішніх справ підлягає переатестації та перепризначенню у
відповідності із законодавством.
3. Закони України діють в частині, що не суперечать цьому закону.
4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
4.1. у статті 2 Закону України „Про державний захист працівників
суду і правоохоронних органів” ( 3781-12 ) (3781-12)
(Відомості Верховної Ради
(ВВР), 1994 р., № 11, ст.. 50; 199 р., № 4 ст. 35) слова „внутрішніх
справ” замінити словами „Міністерства внутрішніх справ України”.
5. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців після
набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього
Закону;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними
органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність
до цього Закону;
відповідно до компетенції забезпечити видання нормативно-правових
актів, передбачених цим Законом.
6. Дія статей 18-23, 26, 27, пункту 31 статті 29, статей 30,31 та
32 цього Закону поширюється на Державну фельд’єгерську службу України.