Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України
“Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”
Верховна Рада України постановляє:
Внести зміни до Закону України “Про соціальну роботу з
дітьми та молоддю” ( 2558-14 ) (2558-14)
(Відомості Верховної Ради
України, 2001 р., № 42, ст. 213; Відомості Верховної Ради
України, 2006 р., № 12, ст. 104)
Цей Закон визначає організаційні і правові засади соціальної
роботи з сім’ями, дітьми та молоддю
Розділ I.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:
соціальна робота з сім’ями, дітьми та молоддю — діяльність
уповноважених органів, підприємств, організацій та установ
незалежно від їх підпорядкування і форми власності, фахівців та
волонтерів, яка спрямована на поліпшення якості життєдіяльності
сімей, дітей та молоді, забезпечення їх прав і свобод,
задоволення інтересів та потреб;
соціальне обслуговування — соціальна робота, спрямована на
сприяння, підтримку і послуги, сім'ям, дітям та молоді з метою
подолання життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу
та повноцінної життєдіяльності;
соціальні послуги — комплекс правових, економічних,
психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших
заходів, спрямованих як на окремі категорії сімей, дітей та
молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, та
потребують сторонньої допомоги, так і на попередження соціально
небезпечних явищ серед дітей, молоді та сімей;
соціальний супровід — соціальна робота, яка спрямована на
здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу соціально
незахищених категорій сімей, дітей та молоді з метою подолання
життєвих труднощів, збереження, підвищення соціального статусу;
соціальна профілактика — соціальна робота в дитячому та
молодіжному середовищі, яка спрямована на попередження
правопорушень, соціально небезпечних хвороб, локалізацію причин
або мінімізацію їх наслідків;
соціальна реабілітація — соціальна робота з сімями, дітьми
та молоддю, яка спрямована на відновлення чи компенсацію
втраченої або порушеної соціальної функції;
соціальне інспектування — соціальна робота, яка спрямована
на виявлення, облік, аналіз, експертизу умов життєдіяльності і
задоволення інтересів і потреб сімей, дітей та молоді, контроль
за дотриманням державних стандартів у сфері соціальної роботи з
сім’ями, дітьми та молоддю;
соціальні служби для сімї, дітей та молоді - спеціально
уповноважені органи на які покладено здійснення соціальної
роботи з сімями, дітьми та молоддю, а саме: соціальну
профілактику, соціальний супровід, соціальну реабілітацію,
соціальне обслуговування;
спеціалізовані формування — функціональні підрозділи
соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
заклади соціального спрямування — заклади стаціонарного або
денного перебування, що надають на безоплатній основі соціальні
послуги сім’ям, дітям та молоді, які опинилися в складних
життєвих обставинах;
соціальний працівник — професійно підготовлений фахівець, що
має необхідну кваліфікацію у сфері соціальної роботи і надає
соціальні послуги;
волонтер у сфері соціальної роботи — фізична особа, яка
займається добровільною, доброчинною, неприбутковою та
вмотивованою діяльністю, яка має суспільно-корисний характер;
менеджмент у соціальній роботі – управління системою
соціальної роботи, спрямоване на реалізацію її завдань та пошук
оптимальних шляхів їх вирішення;
супервізія — вид діяльності, спрямований на забезпечення
якості соціальної роботи шляхом вдосконалення й оптимізації
праці соціальних працівників через їх професійну підтримку,
навчання, попередження професійних ризиків.
Стаття 2. Законодавство України про соціальну роботу з
сім’ями, дітьми та молоддю
Законодавство України про соціальну роботу з сім’ями, дітьми
та молоддю базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
і
складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Якщо міжнародними договорами України, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено
інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то
застосовуються правила міжнародних договорів.
Стаття 3. Суб’єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та
молоддю
Суб’єктами соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю є:
уповноважені органи, які здійснюють соціальну роботу з
сім’ями, дітьми та молоддю;
соціальні працівники
заклади соціального спрямування
громадські, благодійні, релігійні організації та інші
об’єднання громадян, юридичні та фізичні особи, які надають
соціальні послуги
До уповноважених органів належать:
органи виконавчої влади;
органи місцевого самоврядування;
Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді;
соціальні служби для сім'ї, дітей та молоді та їх
спеціалізовані формування;
служби у справах неповнолітніх;
Стаття 4. Користувачі соціальних послуг
Користувачами соціальних послуг є:
сім’ї, діти, молодь;
професійні та інші колективи;
соціальні групи, щодо яких здійснюється соціальна робота.
Стаття 5. Основні принципи здійснення соціальної роботи з
сім’ями, дітьми та молоддю
Соціальна робота з сім’ями, дітьми та молоддю ґрунтується на
загальновизнаних гуманістичних, демократичних та правових
засадах.
Основними принципами соціальної роботи з сім’ями, дітьми та
молоддю є:
законність, дотримання і захист прав людини;
гуманізм;
системність;
орієнтованість на потреби сімей, дітей та молоді;
пріоритетність інтересів осіб, які перебувають у складних
життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги;
толерантність;
диференційність;
індивідуальний підхід;
відповідальність суб’єктів соціальної роботи за додержання
етичних і правових норм, вимог здійснення соціальної роботи;
взаємодія,
добровільність у прийнятті послуг.
Стаття 6. Сфери та рівні здійснення соціальної роботи з
сім’ями, дітьми та молоддю
Сферами здійснення соціальної роботи з сім’ями, дітьми
та молоддю є:
громадська;
економічна;
освітня;
виховна;
культурна;
оздоровча.
Соціальна робота з сім’ями, дітьми та молоддю, державне
управління та контроль у цій сфері здійснюються на
місцевому, регіональному, державному рівнях.
Розділ II.
ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З СІМ’ЯМИ, ДІТЬМИ ТА МОЛОДДЮ
Стаття 7. Основні напрями державної політики у сфері
соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю
Основними напрямами державної політики у сфері соціальної
роботи з сім’ями, дітьми та молоддю є:
визначення правових засад соціальної роботи з сім’ями,
дітьми та молоддю;
розроблення та реалізація державних, галузевих,
регіональних програм соціального становлення і соціальної
підтримки сімей, дітей та молоді;
організація та проведення соціальної роботи з сім’ями,
дітьми та молоддю, надання їм соціальних послуг;
здійснення соціального менеджменту в сфері соціальної
роботи;
забезпечення дотримання державних стандартів здійснення
соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю;
створення правових, економічних, соціальних умов для
функціонування і зміцнення сім’ї,
утвердження соціального партнерства сім’ї і держави,
посилення відповідального ставлення батьків щодо створення умов,
необхідних для всебічного розвитку та виховання дітей;
розвиток різних форм сімейного виховання дітей-сиріт і
дітей, позбавлених батьківського піклування;
утвердження здорового способу життя в сімейному, дитячому та
молодіжному середовищі;
здійснення соціально-профілактичної роботи, реабілітаційних
заходів щодо відновлення соціальних функцій, психологічного та
фізичного стану дітей та молоді, які зазнали жорстокості та
насильства;
інтеграція дітей та молоді з функціональними обмеженнями у
суспільство;
сприяння діяльності громадських організацій, інших об'єднань
громадян, фізичних осіб у реалізації ними власних соціально
значущих ініціатив і проектів у сфері соціальної роботи з
сім’ями, дітьми та молоддю;
залучення волонтерів до реалізації соціальних програм;
здійснення кадрового, науково-методичного, фінансового,
матеріально-технічного, інформаційного забезпечення соціальної
роботи;
встановлення та зміцнення зв'язків із соціальними службами
за кордоном, інтеграція в міжнародну систему соціальної роботи з
сім’ями, дітьми та молоддю;
Стаття 8. Соціальне обслуговування сімей, дітей та молоді
Соціальне обслуговування сімей, дітей та молоді
здійснюється у порядку, визначеному законодавством, шляхом
надання соціальних послуг та здійснення соціального супроводу.
Соціальний супровід передбачає здійснення:
комплексних заходів, спрямованих на усунення причин і
ліквідацію наслідків складних життєвих обставин, в яких
опинилися діти, молодь та сім’ї;
системи заходів, спрямованих на подолання різних видів
залежностей, які завдають шкоди психологічному і фізичному
здоров'ю сімей, дітей та молоді;
комплексу послуг, спрямованих на забезпечення належних умов
функціонування прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу;
соціальної адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, з числа випускників інтернатних
закладів з метою підготовки до самостійного життя;
соціального патронажу дітей, які знаходяться в установах
виконання покарань або повертаються з них;
соціальної підтримки дітей та молоді з вадами фізичного та
розумового розвитку, ВІЛ-інфікованих.
Стаття 9. Соціальна профілактика серед сімей, дітей та
молоді
Соціальна профілактика в сімейному, дитячому та молодіжному
середовищі передбачає:
здійснення комплексних заходів, спрямованих на запобігання
сімейного неблагополуччя, профілактику сирітства, насильства в
сім’ї та жорстокого поводження з дітьми, соціально-небезпечних
хвороб, в т.ч. ВІЛ/СНІДу, наркоманії тощо;
здійснення інформаційно-просвітницької, пропагандистської
роботи в сім’ях, а також серед дітей та молоді за місцем
проживання, у процесі навчання, роботи та відпочинку,
спрямованої на формування в особистості неприйняття стандартів
адиктивної поведінки;
формування навичок здорового способу життя.
Стаття 10. Соціальна реабілітація сімей, дітей та молоді
Соціальна реабілітація сімей, дітей та молоді передбачає
здійснення:
соціально-психологічної реабілітації в центрах соціально-
психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними
обмеженнями, соціально-психологічної допомоги, соціальних
центрах матері і дитини;
навчально-виховної реабілітації у загальноосвітніх школах-
інтернатах для дітей та молоді, які потребують соціальної
допомоги; у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-
інтернатах) для дітей та молоді, які потребують корекції
фізичного та розумового розвитку;
у загальноосвітніх санаторних школах (школах-інтернатах) для
дітей, які потребують тривалого лікування; соціально-лікувальної
та психологічної реабілітації у відповідних закладах охорони
здоров’я сімей, дітей та молоді, які зазнали жорстокості,
насильства, а також які постраждали внаслідок аварії на
Чорнобильській АЕС;
фізичної реабілітації дітей та молоді з фізичними,
розумовими вадами у спеціалізованих фізкультурно-оздоровчих
закладах (клубах, центрах тощо);
медико-соціальної реабілітації неповнолітніх, які
зловживають алкоголем, наркотиками, і які за станом здоров’я не
можуть бути направлені до шкіл соціальної реабілітації та
професійних училищ соціальної реабілітації;
соціально-освітньої реабілітації в школах соціальної
реабілітації та професійних училищах соціальної реабілітації
неповнолітніх, які скоїли правопорушення.
Стаття 11. Соціальне інспектування у сфері соціальної роботи
з сім’ями, дітьми та молоддю
Соціальне інспектування здійснюється з метою виявлення,
обліку сімей, дітей та молоді які опинилися в складних життєвих
обставинах і потребують сторонньої допомоги, контролю за
дотриманням державних стандартів у сфері соціальної роботи з
сім’ями, дітьми та молоддю.
Соціальне інспектування здійснюється соціальними службами
для сім'ї, дітей та молоді.
Порядок і умови здійснення соціального інспектування
визначаються спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді.
За результатами соціального інспектування соціальні служби
для сім'ї, дітей та молоді мають право:
звертатися до органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, а також підприємств, установ, організацій усіх
форм власності;
порушувати перед відповідними органами клопотання про
застосування передбачених законодавством санкцій до підприємств,
установ та організацій усіх форм власності, громадян, накладання
дисциплінарних та адміністративних стягнень на посадових осіб у
разі порушення ними законодавства стосовно сімей, дітей та
молоді.
Стаття 12. Права суб’єктів соціальної роботи з сім’ями,
дітьми та молоддю
Суб’єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю
мають право:
вносити до центральних та місцевих органів виконавчої влади
та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо соціальної
роботи з сім’ями, дітьми та молоддю, брати участь у їх
реалізації;
укладати договори з підприємствами, установами й
організаціями, в тому числі зарубіжними, на виконання ними
робіт, що сприяють підвищенню ефективності соціальної роботи;
створювати спеціалізовані формування, заклади соціального
спрямування, займатися благодійництвом відповідно до
законодавства України;
одержувати від підприємств, установ та організацій усіх форм
власності інформацію з питань соціальної роботи з сім’ями,
дітьми та молоддю;
проводити на підприємствах, в установах та організаціях
соціологічні дослідження з проблем сімей, дітей та молоді;
представляти інтереси сімей, дітей та молоді в їх
відносинах з підприємствами, установами, організаціями.
Стаття 13. Підстави щодо зміни або припинення надання
соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді
Підставами щодо зміни або припинення надання соціальних
послуг сім’ям, дітям та молоді визнаються:
досягнення дітьми та молодими громадянами певного віку, з
якого на них не поширюються норми чинного законодавства у сфері
соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;
добровільна відмова від отримання відповідного виду
соціальних послуг, якщо ця відмова або її наслідки не порушують
прав, свобод інших осіб та не несуть в собі загрозу життю особи,
яка відмовляється від отримання відповідного виду соціальних
послуг;
інші обставини, встановлені законом.
Стаття 14. Управління та контроль у сфері соціальної роботи
з сім’ями, дітьми та молоддю
Управління у сфері соціальної роботи з сім’ями, дітьми та
молоддю здійснює центральний орган виконавчої влади з питань
сім'ї, дітей та молоді та Державна соціальна служба для сім'ї,
дітей та молоді відповідно до їх повноважень.
Контроль за дотриманням державних стандартів щодо здійснення
соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю здійснює
центральний орган виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та
молоді, Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді,
відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування.
Державні стандарти щодо здійснення соціальної роботи з
сім'ями, дітьми та молоддю затверджуються центральним органом
виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді спільно з
центральним органом виконавчої влади з питань праці та
соціальної політики.
Стаття 15. Відповідальність за порушення у сфері соціальної
роботи з сім’ями, дітьми та молоддю
Порушеннями у сфері соціальної роботи з сім’ями, дітьми та
молоддю визнаються:
порушення принципів здійснення соціальної роботи з сім’ями,
дітьми та молоддю;
невиконання соціальними працівниками своїх обов’язків;
порушення порядку здійснення соціальної роботи з сім’ями,
дітьми та молоддю;
порушення суб’єктами соціальної роботи інших вимог
законодавства у сфері соціальної роботи з сім’ями, дітьми та
молоддю.
За порушення законодавства щодо соціальної роботи з сім’ями,
дітьми та молоддю суб’єкти соціальної роботи несуть
відповідальність згідно з законодавством України.
Розділ III.
Соціальні служби для сім’ї , дітей та молоді
Стаття 16. Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та
молоді
Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді (далі
Держсоцслужба) — урядовий орган державного управління, що діє в
складі центрального органу виконавчої влади з питань сім’ї,
дітей та молоді та йому підпорядковується.
Основним завданнями Держсоцслужби є:
участь у реалізації державної політики з питань сім’ї, дітей
та молоді;
визначення перспектив та напрямів проведення соціальної
роботи, сприяння діяльності, пов’язаної з проведенням соціальної
роботи із сім’ями, дітьми та молоддю;
координація і контроль за діяльністю республіканської
(Автономної Республіки Крим), обласних, Київської та
Севастопольської міських, районних, районних у містах, сільських
та селищних соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
координація діяльності закладів соціального спрямування, а
саме: центрів соціально-психологічної допомоги; центрів
соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з
функціональними обмеженнями; соціальних гуртожитків; соціальних
центрів матері та дитини; центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та
молоді, тощо;
участь у міжгалузевій координації та регулюванні соціальної
роботи із сім’ями, дітьми та молоддю, в т.ч. в сфері соціальної
реклами;
науково-методичне та інформаційно-аналітичне забезпечення
соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю;
співробітництво з громадськими, релігійними організаціями та
іншими об’єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами у
сфері соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю;
організація виставкової та видавничої діяльності.
Положення про Держсоцслужбу затверджує Кабінет Міністрів
України.
Стаття 17. Соціальні служби для сімей, дітей та молоді
Соціальні служби для сім’ї, дітей та молоді – структурні
підрозділи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,
Київської та Севастопольської міських, районних, районних у мм.
Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів
міських, районних у місті, селищних та сільських рад, що
забезпечують на відповідній території реалізацію державної
політики щодо здійснення соціальної роботи із сім’ями, дітьми та
молоддю.
Основними завданнями республіканського (Автономної
Республіки Крим), обласних, Київської та Севастопольської
міських, районних, районних у містах, сільських та селищних
соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді є:
надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-
медичних, соціально-економічних, юридичних, інформаційних послуг
сім'ям, дітям та молоді;
здійснення раннього виявлення, обліку, ведення банку даних
та соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих
обставинах;
підготовка до самостійного життя, соціальна адаптація,
соціальний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, із числа випускників інтернатних
закладів;
пошук, відбір, навчання та забезпечення соціального
супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу
(ДБСТ);
здійснення соціальної роботи, спрямованої на запобігання
відмовам від новонароджених дітей, соціальна підтримка вагітних
жінок та жінок з новонародженими дітьми;
здійснення соціально-психологічної, реабілітації дітей та
молоді з функціональними обмеженнями;
соціальна підтримка ВІЛ-інфікованих вагітних жінок, дітей та
молоді та членів їх сімей.
здійснення соціально-профілактичної роботи щодо запобігання
правопорушенням та соціально небезпечних хвороб у дитячому та
молодіжному середовищі, в тому числі серед груп ризику,
подолання їх наслідків, формування навичок здорового способу
життя;
надання соціальних послуг та здійснення соціального
патронажу неповнолітніх та молоді, які перебувають або
звільняються з місць позбавлення волі.
розробка та розповсюдження соціальної реклами з метою
формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних
проблем та шляхів їх розв'язання;
координація діяльності різних суб'єктів соціальної роботи з
сім'ями, дітьми та молоддю.
Положення про соціальні служби для сімей, дітей та молоді
затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Умови оплати праці працівників соціальних служб
затверджуються Міністерством праці та соціальної політики
України за погодженням з Міністерством фінансів України і
центральним органом виконавчої влади з питань сім’ї, дітей та
молоді.
Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників
республіканського (Автономної республіки Крим), обласного,
Київського та Севастопольського міського, районного, міського,
районного у місті, селищного та сільського центру затверджуються
місцевим органом виконавчої влади чи органом місцевого
самоврядування відповідно до структури та штатів, які
визначаються центральним органом виконавчої влади з питань
сім’ї, дітей та молоді за погодженням з Міністерством фінансів
України.
Соціальні служби для сімей, дітей та молоді є юридичними
особами, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в
установах Державного казначейства, печатку із зображенням
Державного Герба України, штампи та бланки із своїм
найменуванням і символікою.
Соціальні служби для сім'ї, дітей та молоді для надання
спеціалізованих послуг для окремих категорій сімей, дітей та
молоді, відповідно до соціальних потреб регіону, можуть
утворювати спеціалізовані формування, зокрема служби соціальної
підтримки сімей, служби роботи з наркозалежною молоддю, мобільні
консультаційні пункти соціальної роботи в сільській та гірській
місцевості, віддалених районах міст, школи волонтерів,
студентські соціальні служби, служби "Телефон Довіри",
інформаційно-ресурсні центри, консультаційні пункти, типові
положення про які розробляє Держсоцслужба, затверджуються
центральним органом виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та
молоді з подальшою реєстрацією в Міністерстві юстиції України.
Фінансування спеціалізованих формувань здійснюється за рахунок
коштів, передбачених на утримання та діяльність відповідної
соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді.
Послуги, що надаються соціальними службами для сім’ї, дітей
та молоді, є державними послугами і здійснюються на професійній
та безоплатній основі.
Стаття 18. Заклади соціального спрямування
До закладів соціального спрямування стосовно сім'ї, дітей та
молоді відносяться (далі - заклади):
центр соціально-психологічної допомоги;
центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з
функціональними обмеженнями;
соціальний гуртожиток;
соціальний центр матері та дитини;
центр для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді;
центр соціально-психологічної реабілітації дітей;
притулок для неповнолітніх.
центр ресоціалізації наркозалежної молоді “Твоя перемога”.
Заклади працюють в режимі цілодобових або денних стаціонарів
для певних категорій сімей, дітей та молоді. Типові положення
про заклади затверджуються Кабінетом Міністрів України. Типові
структура та штати, нормативи функціонування, умови оплати праці
працівників та їх кваліфікаційні характеристики затверджуються
центральним органом виконавчої влади з питань сім’ї, дітей та
молоді за погодженням з Міністерством праці та соціальної
політики України, Міністерством фінансів України.
Заклади є юридичними особами, мають самостійний баланс,
реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства,
печатку із зображенням Державного Герба України, штампи та
бланки із своїм найменуванням і символікою.
Стаття 19. Інші суб'єкти соціальної роботи з сім'ями, дітьми
та молоддю
Соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю можуть
здійснювати громадські, благодійні, релігійні організації та
інші об’єднання громадян, юридичні та фізичні особи.
Державні стандарти здійснення соціальної роботи з сім'ями,
дітьми та молоддю є обов'язковими для виконання громадськими,
благодійними, релігійними організаціями та іншими об’єднаннями
громадян, юридичними та фізичними особами.
Стаття 20. Кадрове забезпечення соціальної роботи з сім'ями,
дітьми та молоддю, підготовка соціальних працівників та
підвищення їхньої кваліфікації.
Здійснення соціальної роботи, надання соціальних послуг
сім'ям, дітям, молоді здійснюється на професійній основі, яка
передбачає відповідний рівень професійної компетентності.
Соціальний працівник здійснює соціальне інспектування та
оцінку потреб, планує і обирає методи допомоги, виступає
посередником, залучає і координує діяльність інших суб'єктів
соціальної роботи, надає соціальні послуги, забезпечує
соціальний супровід, формує знання, вміння, навички, активізує
ресурси громади, бере участь у супервізії, проводить моніторинг
та оцінку якості соціальних послуг.
Соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю здійснюють
штатні працівники відповідних закладів, установ, підприємств,
служб, залучені спеціалісти та волонтери відповідно до укладених
угод.
Підготовку соціальних працівників різних освітньо-
кваліфікаційних рівнів здійснюють навчальні заклади, які мають
відповідну ліцензію, видану Міністерством освіти та науки
України відповідно до Державного стандарту підготовки соціальних
працівників.
Підвищення кваліфікації соціальних працівників здійснюють
навчальні заклади, передовсім післядипломної освіти, які мають
відповідну ліцензію Міністерства освіти та науки України.
Соціальні працівники повинні проходити підвищення
кваліфікації згідно вимог чинного законодавства.
Відповідність підготовки соціальних працівників державним
стандартам і вимогам визначається засновником закладу освіти,
Міністерством освіти і науки України, Міністерством освіти
Автономної Республіки Крим, міністерствами і відомствами, яким
підпорядковані заклади освіти, місцевими органами управління
освітою шляхом ліцензування, інспектування, атестації та
акредитації закладів освіти у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 21. Джерела та порядок фінансування суб'єктів
соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.
Суб'єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю
фінансуються за рахунок коштів, передбачених в державному,
місцевих бюджетах.
Розділ IV.
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОЇ
РОБОТИ З сім’ями ДІТЬМИ ТА МОЛОДДЮ
Стаття 22. Міжнародне співробітництво у сфері соціальної
роботи з сім’ями, дітьми та молоддю
Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері
соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю на державному,
регіональному та місцевому рівнях.
Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді,
соціальні служби мають право укладати договори про
співробітництво, встановлювати прямі зв'язки із соціальними
службами, науковими і освітніми установами зарубіжних країн,
міжнародними організаціями, фондами тощо відповідно до чинного
законодавства України.
Держава підтримує та стимулює співпрацю, яка сприяє розвитку
соціальної роботи.
Розділ VІ.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Частину третю статті 9 Закону України "Про попереднє
ув'язнення" ( 3352-12 ) (3352-12)
викласти в такій редакції:
"Взяті під варту молоді громадяни (віком від 14 до 35
років) мають право на отримування психолого-педагогічної
допомоги від спеціалістів соціальних служб для сім’ї, дітей та
молоді";
3. У Законі України "Про сприяння соціальному становленню та
розвитку молоді в Україні" ( 2998-12 ) (2998-12)
:
3.1. абзац восьмий статті 1 викласти в такій редакції:
соціальні служби для сім’ї, дітей та молоді – структурні
підрозділи Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,
Київської та Севастопольської міських, районних, районних у мм.
Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів
міських, районних у місті, селищних та сільських рад, що
забезпечують реалізацію на відповідній території державної
політики щодо здійснення соціальної роботи із сім’ями, дітьми та
молоддю;
3.2. статтю 6 викласти в такій редакції:
Стаття 6. Соціальні служби для сім'ї, дітей та молоді
З метою підтримки соціального становлення та розвитку молоді
утворюються соціальні служби для сім'ї, дітей та молоді;
3.3. у частинах сьомій і десятій статті 7 вилучити слова
"центрами соціальних служб для молоді", "центрам соціальних
служб для молоді";
4. У частинах третій і четвертій статті 10, у частині
тринадцятій статті 24 Закону України "Про охорону дитинства"
( 2402-14 ) (2402-14)
слова "центри соціальних служб для молоді" в усіх
відмінках замінити словами "соціальні служби для сім'ї, дітей
та молоді" у відповідному відмінку;
5. У частині першій статті 3 Закону України "Про соціальну
адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі
або позбавлення волі на певний строк" ( 1104-15 ) (1104-15)
слова "центри
соціальних служб для молоді" замінити словами "соціальні служби
для сім'ї, дітей та молоді";
6. В абзаці п'ятому пункту 3 розділу III Загальнодержавної
програми підтримки молоді на 2004-2008 роки, затвердженої
Законом України "Про Загальнодержавну програму підтримки
молоді на 2004-2008 роки" ( 1281-15 ) (1281-15)
, слова "центрів соціальних
служб для молоді "замінити словами "соціальних служб для сім'ї,
дітей та молоді";
7. В абзацах першому та третьому статті 17 Закону України
„Про забезпечення організаційно-правових умов соціального
захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування” ( 2342-15 ) (2342-15)
слова "центри соціальних служб для
молоді "замінити словами "соціальні служби для сім'ї, дітей та
молоді".
8. В абзаці п’ятому статті 38 Закону України „Про
реабілітацію інвалідів в Україні” ( 2961-15 ) (2961-15)
слова "центрів
соціальних служб для молоді "замінити словами "соціальних служб
для сім'ї, дітей та молоді".
9. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк:
подати на розгляд до Верховної Ради України пропозиції щодо
внесення змін до законодавчих актів, які випливають із цього
Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим
Законом.
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними
органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у
відповідність з цим Законом.