(Втратив чиннiсть згiдно Постанови Правлiння НБУ
вiд 23.09.96 р. N 245 ( v0245500-96 ),
вiд 23.09.96 р. реєстр. N 391)
Національний банк України Кримському республіканському,
обласним та по м.Києву
управлінням НБУ,
комерційним банкам,
Асоціації комерційних банків,
Державному митному комітету,
Державній податковій інспекції,
Укрстрахнагляду
ь 276 від 26.07.95
Національний банк України за погодженням з Комітетом у
справах нагляду за страховою діяльністю з метою вдосконалення
валютного обігу і сприяння страховій діяльності, зокрема,
прискорення здійснення виплат за страховими випадками,
роз'яснює окремі питання застосування іноземної валюти в стра-
ховій діяльності.
1. Страхувальник-нерезидент має право вносити страхові
платежі тільки у вільно конвертованій валюті. З 1 серпня 1995
року страхувальник-резидент має право вносити платежі лише в
національній грошовій одиниці України за винятком випадку, ко-
ли здійснюється оплата послуг страховика за договорами, дія
яких поширюється на іноземну територію, відповідно до його
посередницьких угод з іноземними партнерами.
Страховики, що виступають як посередники при реалізації
страхового продукту нерезидента, мають право здійснювати його
продаж страхувальникам-резидентам за вільно конвертовану валю-
ту також через страхових агентів - юридичних осіб-резидентів
відповідно до укладених з ними агентських угод. У цьому разі
страхувальник здійснює сплату страхових внесків на валютний
рахунок страхового агента в уповноваженому банку. Уся сума
іноземної валюти без попереднього обов'язкового продажу з 071
балансового рахунку страхового агента перераховується на ва-
лютний рахунок страховика-посередника для наступних розра-
хунків з нерезидентом. Страховий агент у цьому разі має подати
уповноваженому банку копію агентської угоди, звіт перед стра-
ховиком (бордеро) або інший документ згідно з агентською уго-
дою, який оформляється страховим агентом, та договори страху-
вання (поліси), що його підтверджують.
Страховик виплачує комісійну винагород страховому агенту
тільки у національній грошовій одиниці України.
У разі необхідності визначення розміру страхового платежу
у вільно конвертованій валюті для надання послуг страхувальни-
кам-нерезидентам здійснюється перерахування суми платежу в
національній грошовій одиниці України в іноземну валюту за
курсом Національного банку України на момент проведення плате-
жу.
2. З 1 серпня 1995 року страховики не мають право прийма-
ти готівкову іноземну валюту до своєї каси. Оплата їх послуг
може проводитись тільки шляхом внесення страхувальником
відповідної суми готівкової іноземної валюти до каси уповнова-
женого банку для зарахування її на валютні рахунки страхо-
виків.
Підставою для прийняття уповноваженим банком до каси
відповідної суми готівкової іноземної валюти є рахунок-фактура
страховика або страхового агента, який містить в собі суму
готівкової іноземної валюти, назву юридичної особи-страхуваль-
ника або прізвище фізичної особи-страхувальника, реквізити ва-
лютного рахунку та юридичну адресу страховика або страхового
агента, а також митна декларація, яка підтверджує, що страху-
вальник-нерезидент законно ввіз на територію України іноземну
валюту, або копія квитанції про отримання страхувальником-не-
резидентом готівкової іноземної валюти за кредитною карткою
або дорожнім чеком в уповноваженому банку України.
Як виняток, страховикам дозволяється приймати готівкою
вільно конвертовану валюту в разі надання послуг страхувальни-
кам-нерезидентам на території митниць України.
Приймання іноземної валюти здійснюється з використанням
контрольно-касового апарата і забезпеченням окремого обліку в
бухгалтерському журналі суворої звітності.
3. Страховики можуть відкривати пункти обміну іноземних
валют на підставі агентських угод з уповноваженими банками.
4. На кожний національний страховий продукт (поліс), дія
якого поширюється на іноземну територію, страховик має отрима-
ти ліцензію Укрстрахнагляду.
5. З 1 серпня 1995 року страховики (перестраховувальники)
можуть купувати вільно конвертовану валюту на міжбанківському
валютному ринку України у таких випадках:
5.1. для забезпечення виплат страхового відшкодування за
страхувальників-резидентів відповідно до договорів страхуван-
ня, дія яких поширюється на іноземну територію.
Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі
документи:
- копію ліцензії Укрстрахнагляду, зазначеної у пункті 4
(надається одноразово);
- заяву страхувальника (застрахованого або їх представни-
ка) про виплату;
- страховий акт (аварійний сертифікат) і документи, які
підтверджують розмір заподіяних збитків та пов'язаних з ними
витрат (уповноважені банки мають право запросити підтвердження
достовірності цього документа в організації, що його подала);
- договір страхування (поліс).
5.2. для здійснення розрахунків згідно з договорами пе-
рестраховування з перестраховувальниками-нерезидентами.
Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі
документи:
- копію ліцензії перестраховувальника-нерезидента;
- договір перестраховування або перестраховувальний сер-
тифікат (поліс) і підтвердження про прийняття ризику перестра-
ховування (ковер-нот);
або
- договір перестраховування або перестраховувальний сер-
тифікат (поліс), примірник страхового полісу і звіт перед
партнером (бордеро) або інший документ згідно з договором пе-
рестраховування, який оформляється страховиком;
або
- договір перестраховування або перестраховувальний сер-
тифікат (поліс) і рахунок-фактуру (інвойс).
5.3. для покриття частини страхових резервів страховиків
вільно конвертованою валютою в межах, встановлених чинним за-
конодавством, у разі, якщо страховики не отримують страхові
платежі в іноземній валюті (страховики мають право купувати
іноземну валюту один раз на квартал).
Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі
документи:
- баланс страховика з додатком (форма ь4-СТР);
- звіти про фінансовий стан страховика (форми ь2 і ь3);
- дозвіл Укрстрахнагляду на купівлю конкретної суми іно-
земної валюти, що розрахована на підставі вищезазначених
фінансових документів (уповноважені банки мають право запроси-
ти в Укрстрахнагляді підтвердження достовірності його
дозвілу).
5.4. для розрахунків з нерезидентами, у разі, якщо стра-
хувальник-резидент вносить страхові платежі в національній
грошовій одиниці України за договорами страхування, дія яких
поширюється на іноземну територію, відповідно до посередниць-
ких угод страховика з цими нерезидентами.
Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі
документи:
- посередницьку угоду з нерезидентом;
- звіт перед нерезидентом (бордеро) або інший документ
згідно з посередницькою угодою, який оформляється страховиком,
та договори страхування (поліси), що його підтверджують.
6. Уповноважені банки у разі пред'явлення страховиками
договорів перестраховування обов'язків перед страхувальника-
ми-нерезидентами мають право здійснювати без попереднього
обов'язкового продажу валютних надходжень перерахування вільно
конвертованої валюти з 071 балансового рахунку на рахунки ре-
зидентів-перестраховувальників, реквізити яких зазначені у до-
говорах. Страховики у цьому разі мають подати уповноваженому
банку також копію договору страхування з нерезидентом, копію
договору перестраховування і ковер-нот.
При настанні страхового випадку резидент-перестрахову-
вальник для здійснення перерахування своєї частини страхових
сум і страхового відшкодування, належного нерезиденту, на ва-
лютний рахунок страховика-резидента має пред'явити уповноваже-
ному банку договір перестраховування, ковер-нот, примірник
страхового полісу, страховий акт (аварійний сертифікат) і ра-
хунок страховика. Зазначені валютні кошти, після надходження
на рахунок страховика, не підлягають обов'язковому продажу,
оскільки у повному обсязі направляються на виконання
обов'язків страховика перед страхувальником-нерезидентом.
В усіх інших випадках валютні надходження на користь
страхувальників (перестраховувальників) підлягають обов'язко-
вому продажу на загальних підставах.
Голова Правління В.А.Ющенко
Погоджено
Голова Комітету у справах
нагляду за страховою діяльністю І.В.Яковенко