Постановою Кабінету Міністрів України № 1203 від 19.08.2002 р. затверджено Порядок стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків на постійне проживання в іноземну державу, з якою не укладено договір про надання правової допомоги (далі — Порядок).
У разі виїзду одного з батьків, який є громадянином України, на постійне проживання в іноземну державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги (далі — постійне проживання за кордоном), він повинен виконати аліментні зобов'язання з утримання дитини (дітей) до досягнення нею повноліття (далі — аліментні зобов'язання), які оформляються договором між цією особою та одним із батьків, з яким залишається дитина (діти), або її опікуном, піклувальником (далі — одержувач аліментів), або договором про припинення права на аліменти для дитини (дітей) у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
Якщо аліментні зобов'язання не були виконані особою, що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.
З метою запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа, що виїжджає на постійне проживання за кордон, разом із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або оформлення відповідної сторінки у паспорті (далі — паспорт) подає до паспортної служби органу внутрішніх справ за місцем постійного проживання в Україні у разі наявності дитини (дітей), що залишається в Україні, договір про виплату аліментів або нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, або копію рішення суду про виплату аліментів.
До моменту одержання паспорта зазначена особа повинна подати до відповідного органу внутрішніх справ за місцем постійного проживання в Україні документ, що підтверджує виконання аліментних зобов'язань,— нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувачів аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів (якщо така заява, необхідна для запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів, не подавалася) або нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів проводилося за рішенням суду).
У разі невиконання аліментних зобов'язань на момент одержання паспорта до особи, що виїжджає на постійне проживання за кордон, застосовуються обмеження, передбачені законодавством.
Особа, що виїхала за межі України для тимчасового перебування і має в Україні неповнолітню дитину (дітей), у разі порушення клопотання про залишення на постійному проживанні за кордоном подає до дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном заяву про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, договір про виплату аліментів або нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, або копію рішення суду про виплату аліментів.
У разі наявності неврегульованих аліментних зобов'язань керівник дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном приймає рішення про відмову в задоволенні клопотання до усунення обставин, які цьому перешкоджають.
Наказом Міністерства юстиції України № 121/5 від 29.12.2006 р. затверджена Інструкція про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном (далі — Інструкція).
Інструкція визначає порядок виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, укладеної у м. Нью-Йорк 20 червня 1956 року (далі — Конвенція), а саме:
порядок звернення із заявою про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном;
порядок звернення із заявою про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іншої держави;
порядок опрацювання заяв, що надходять від іноземних заявників, про стягнення аліментів та про визнання і виконання рішення іноземного суду про стягнення аліментів з осіб, які проживають в Україні;
порядок надання міжнародної правової допомоги у зв'язку з розглядом справ на підставі Конвенції;
функції Міністерства юстиції та його територіальних управлінь юстиції при виконанні Конвенції.
Відповідно до Закону України № 15-V від 20.07.2006 р. «Про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном» на Міністерство юстиції України покладаються функції Органу, що приймає, та Органу, що передає, згідно з Конвенцією, яка набула чинності для України 19 жовтня 2006 року.
Інструкція визначає спрощену процедуру стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї згідно з Конвенцією у відносинах з такими державами, які є її сторонами: Австралія, Алжир, Аргентина, Барбадос, Бельгія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Буркіна-Фасо, Ватикан, Великобританія, Гаїті, Гватемала, Греція, Данія, Еквадор, Естонія, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Кабо-Вер-де, Казахстан, Кіпр, Киргизстан, Колумбія, Німеччина, Ліберія, Люксембург, Македонія, Мексика, Молдова, Монако, Марокко, Нігер, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Польща, Португалія, Румунія, Сейшели, Сербія, Словаччина, Словенія, Суринам, Туніс, Туреччина, Уругвай, Угорщина, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Центральноафриканська Республіка; Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка (далі — Договірні Сторони).
У разі коли між Україною та будь-якою з Договірних Сторін діє інший міжнародний договір, що регулює питання визнання і виконання судових рішень, виконання доручень про вручення документів або отримання доказів за кордоном, можуть застосовуватись положення відповідного міжнародного договору.
Усі звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї та інші документи на виконання Конвенції в Україні надсилаються для передачі за кордон або з-за кордону через Міністерство юстиції України.
Якщо позивач проживає на території України, звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї можуть направлятися до Міністерства юстиції України через головні управління юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, м.м. Києві та Севастополі (далі — територіальні управління юстиції).
Заяви (клопотання) про стягнення аліментів та інші документи у відносинах з іншими Договірними Сторонами отримуються Міністерством юстиції України та надсилаються до нього через органи, наведені у Переліку Органів, що передають та приймають, Договірних Сторін Конвенції, який розміщується на веб-сторінці Міністерства юстиції України у мережі Інтернет за адресою www.minjust.gov.ua.
Питання про стягнення аліментів порушується фізичною особою на своє утримання або на користь іншої особи, а також юридичною особою, що має право порушувати питання про стягнення аліментів на дитину або іншу особу в установлених законодавством випадках, або належним чином уповноваженим представником відповідної особи.
У разі коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, або коли згідно із законодавством Договірної Сторони вирішення питання здійснюється за місцем проживання відповідача, або коли потребує вирішення питання про зміну розміру аліментів, до відповідної Договірної Сторони надсилаються документи, необхідні для розгляду справи по суті.
Звернення про вирішення питання про стягнення аліментів на підставі Конвенції оформляється позивачем письмово в довільній формі.
До звернення додається заява про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, оформлена згідно з додатком 1 до Інструкції.
З урахуванням вимог ст. З Конвенції заява чи додатки до неї повинні містити таку інформацію та документи:
а) повне ім'я відповідача (боржника), дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу, місце його проживання протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи, фотокартку (за наявності);
б) відомості про фінансові та сімейні обставини відповідача, у тому числі інформацію про належне йому майно;
в) відомості про фінансові та сімейні обставини позивача (заявника), у тому числі довідку про доходи;
г) засвідчену копію документа, що підтверджує ступінь родинних зв'язків між відповідачем та особою, на користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо);
ґ) фотокартку позивача;
д) будь-яку іншу інформацію, що може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача (боржника) чи виконанню клопотання, або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна;
е) нотаріально засвідчене доручення, яке уповноважує орган, що приймає, відповідної Договірної Сторони діяти від імені позивача, або інформацію про будь-яку іншу особу, уповноважену діяти від імені позивача.
Коли заява стосується вирішення питання про зміну розміру аліментів, замість документа, зазначеного в п. «г», надається засвідчена копія судового рішення чи іншого документа, яким установлено розмір аліментів.
До звернення додаються переклад заяви і документів, що до неї додаються, на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується стягнути аліменти, а якщо це неможливо,— на англійську чи французьку мову.
Заява надсилається до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції.
Заява повертається ініціатору звернення (заявнику) у разі, якщо вона не відповідає вимогам Конвенції та Інструкції, з роз'ясненням причин повернення.
Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви.
Звернення про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іншої Договірної Сторони подається позивачем або уповноваженою на це особою письмово в довільній формі.
До звернення додається клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції згідно з додатком 2 до Інструкції.
Це клопотання має містити таку інформацію:
а) повне ім'я відповідача (боржника), дата народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу (стягувачу), його адреси протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи і, по можливості, фотокартка;
б) наявні відомості про фінансові та сімейні обставини боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;
в) будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцезнаходження боржника чи виконанню клопотання або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна.
До клопотання додаються належним чином оформлені судом, що виніс рішення, такі документи:
а) копія судового рішення;
б) довідка про те, що рішення набрало законної сили;
в) довідка про часткове виконання або невиконання рішення на території України;
г) довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;
ґ) при необхідності та можливості копія протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті.
До звернення додається фотокартка стягувача і переклад клопотання та документів, що до нього додаються, на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується здійснити визнання і виконання рішення, а якщо це неможливо, — на англійську чи французьку мову.
Звернення разом з клопотанням надсилається до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції.
Клопотання повертається позивачу в разі, якщо воно не відповідає вимогам Конвенції та Інструкції, з роз'ясненням причин повернення.
Про хід та результати розгляду клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивачу.
Звернення іноземного позивача з позовною заявою про стягнення аліментів (про зміну розміру аліментів) з відповідача, що проживає в Україні, здійснюється через Орган, що передає, Договірної Сторони. Останній надсилає відповідні документи Міністерству юстиції України.
Позовна заява про стягнення аліментів в Україні оформляється позивачем письмово з урахуванням ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК) та Конвенції.
У ній зазначаються:
а) повне ім'я позивача, дата народження, громадянство, місце проживання, поштовий індекс, номер телефону, ім'я й адреса будь-якого законного представника позивача, надається фотокартка позивача, а у відповідних випадках — повне ім'я і дата народження особи, на утримання якої вимагаються аліменти;
б) повне ім'я відповідача та, наскільки це відомо позивачеві, його адреси протягом останніх п'яти років, дата народження, громадянство й рід занять та місце роботи, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, у разі наявності, також додається його фотокартка;
в) зміст позовних вимог;
г) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також будь-яка інша інформація, наприклад, про фінансові та сімейні обставини позивача й відповідача;
ґ) перелік документів, що додаються.
Із заявою надсилається засвідчений переклад всіх матеріалів на українську мову, а в разі неможливості — на англійську чи французьку мову.
Клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду про стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає в Україні, оформляється позивачем (стягувачем) або уповноваженою ним особою у письмовій формі та з урахуванням ст. 394 ЦПК і повинно містити:
а) повне ім'я позивача, дату народження, громадянство, місце проживання (перебування) або місцезнаходження, місце роботи, а також ім'я й адресу законного представника позивача, а у відповідних випадках — повне ім'я і дату народження особи, на утримання якої стягуються аліменти;
б) повне ім'я відповідача, дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачеві, його адреси протягом останніх п'яти років і рід занять, його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
в) мотиви подання заяви, а також будь-яку іншу інформацію, зокрема про фінансовий та сімейний стан позивача й відповідача.
До заяви додаються такі документи:
а) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається заява;
б) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
в) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
г) документ, що визначає, у якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
ґ) документ, що посвідчує повноваження представника позивача (якщо заява подається представником);
д) фотокартка позивача та, за можливістю, фотокартка відповідача.
Разом із заявою надсилається засвідчений переклад усіх матеріалів на українську мову, а в разі неможливості — на англійську чи французьку мову.
З урахуванням ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» положення Конвенції стосовно визнання і виконання рішення іноземного суду відповідним чином застосовуються до рішень про стягнення аліментів, прийнятих іншим, ніж суд, компетентним органом Договірної Сторони, коли законодавством Договірної Сторони встановлено інший, ніж судовий, порядок стягнення аліментів.
Належно оформлену заяву Міністерство юстиції України у місячний строк надсилає територіальному управлінню юстиції для передачі до суду, визначеного відповідно до ЦПК.
Питання про стягнення аліментів або про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на користь особи, що проживає за кордоном, в Україні вирішується з урахуванням ЦПК та Закону України «Про міжнародне приватне право».
У разі якщо у відносинах між Україною та відповідною Договірною Стороною діє міжнародний договір, що містить спеціальні норми міжнародного приватного права (колізійні норми) або процесуальні норми, застосовуються норми такого міжнародного договору України.
Копія рішення чи ухвали суду України, постановленого за результатами розгляду заяв, що надійшли на підставі Конвенції, надсилається на адресу Міністерства юстиції України для повідомлення Органу, що передає, Договірної Сторони , або заінтересованої особи (позивача або його уповноваженого представника).
Виконання рішень судів на території України здійснюється відповідно до законодавства України.
На підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання у порядку, установленому законом.
Виконавчий лист за рішенням про стягнення аліментів видається за заявою позивача або уповноваженого ним представника і передається для виконання в органи державної виконавчої служби.
Виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Для того щоб сторони (позивач і відповідач) могли з'явитися чи бути представленими, суд, що розглядає справу, повідомляє Міністерству юстиції України та відповідачу про дату та місце проведення судового розгляду. При цьому судом уживаються заходи щодо оформлення повідомлення про дату та місце проведення судового розгляду з урахуванням гл. 7 ЦПК та відповідно до вимог міжнародних договорів.
Доручення судів про надання міжнародної правової допомоги у зв'язку з розглядом питань про стягнення аліментів на підставі Конвенції надсилаються через Міністерство юстиції України.
Відповідно до ст. 7 Конвенції при надісланні і виконанні доручення про надання міжнародної правової допомоги застосовуються такі правила:
а) суд, у провадженні якого перебуває позов про стягнення аліментів, може надіслати судові доручення для отримання додаткових доказів — документальних або інших — через органи, визначені відповідно до ст. 2 Конвенції, або до суду чи компетентного органу іншої Договірної Сторони;
б) судові доручення виконують якомога швидше; якщо судове доручення не виконано протягом чотирьох місяців з моменту одержання органом, який здійснює виконання, причини такого невиконання або затримки у виконанні повідомляються органу, який склав доручення, а також Міністерству юстиції України;
в) виконання судових доручень не тягне відшкодування або сплати будь-яких витрат, якими б вони не були.
Відповідно до пп. «є» ст. 7 Конвенції у виконанні судового доручення може бути відмовлено, якщо:
не встановлено достовірності судового доручення;
Договірна Сторона, на території якої судове доручення підлягає виконанню, уважає, що це може зашкодити її суверенітету чи безпеці.
У разі коли у відносинах між Україною та відповідною Договірною Стороною діє міжнародний договір, що містить спеціальні норми щодо надання правової допомоги, при складанні, надісланні або виконанні судового доручення можуть бути застосовані норми такого міжнародного договору України.
Міністерство юстиції України, виконуючи повноваження Органу, що передає:
а) перевіряє одержані клопотання і заяви на відповідність вимогам Конвенції;
б) у разі потреби вживає заходів для належного оформлення документів відповідно до вимог Конвенції та відповідної Договірної Сторони і з цією метою повідомляє заявника про необхідність надання додаткових документів або інформації, а у відповідних випадках одержує необхідні матеріали від судів чи інших органів, установ, підприємств, організацій;
в) на прохання надає Органу, що приймає, відповідної Договірної Сторони інформацію щодо законодавства, яке дає підстави для вимоги про стягнення аліментів, та іншу інформацію, необхідну для розгляду клопотання або заяви;
г) повідомляє заявнику будь-яку інформацію, що надходить з відповідної Договірної Сторони, що стосується розгляду клопотання або заяви, у тому числі про дату та місце проведення відповідного судового розгляду.
Міністерство юстиції України, виконуючи повноваження Органу, що приймає:
а) перевіряє одержані клопотання і заяви на відповідність вимогам Конвенції та законодавства України;
б) у разі потреби повідомляє Орган, що передає, відповідної Договірної Сторони про необхідність надання додаткової інформації та документів або повертає одержані матеріали з роз'ясненням причин;
в) на прохання надає Органу, що передає, відповідної Договірної Сторони інформацію про. законодавство України, що регулює відповідні правовідносини та процедуру розгляду клопотань і заяв на підставі Конвенції;
г) у разі потреби вживає заходів, передбачених законодавством, для уточнення місцезнаходження відповідача або його активів на території України;
ґ) пересилає отримані клопотання і заяви територіальному управлінню юстиції за місцезнаходженням відповідача;
д) повідомляє Органу, що передає, та заявнику або його представнику будь-яку інформацію, що надходить з відповідної Договірної Сторони, яка стосується розгляду клопотання або заяви, у тому числі про дату та місце проведення відповідного судового розгляду;
є) у разі потреби вживає заходів для забезпечення належного виконання Конвенції, у тому числі здійснює контроль за дотриманням здійснення виплат, призначених згідно з Конвенцією.
У разі одержання доручення про надання міжнародної правової допомоги, що стосується виконання Конвенції, Міністерство юстиції України сприяє в надісланні доручення суду України за кордон, а також у межах компетенції сприяє в організації виконання доручення іноземного суду в Україні.
Територіальне управління юстиції одержує звернення із заявами (клопотаннями) відповідно до Конвенції, що стосуються стягнення аліментів за кордоном, перевіряє правильність оформлення отриманих документів та в разі потреби вживає заходів для їх дооформления і надсилає до Міністерства юстиції України.
Територіальне управління юстиції, одержавши від Міністерства юстиції України заяву (клопотання) іншої Договірної Сторони про стягнення аліментів на території України та про визнання і виконання рішення:
а) у необхідних випадках вживає заходів для встановлення (уточнення) місцезнаходження боржника (відповідача);
б)'надсилає заяву на розгляд суду за місцезнаходженням відповідача;
в) інформує Міністерство юстиції України про стан розгляду заяви та виконання рішення суду стосовно стягнення аліментів.
Після набрання законної сили судовим рішенням України, що задовольняє заяву (клопотання), територіальне управління юстиції на підставі доручення позивача одержує виконавчий лист і звертається до компетентного органу Державної виконавчої служби з метою забезпечення стягнення коштів та їх надіслання заявнику на підставі рішення суду України про стягнення аліментів або ухвали суду України про надання дозволу на примусове виконання іноземного рішення.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 16/2008