НАЦІОНАЛЬНА РАДА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ
Р І Ш Е Н Н Я
Про виконання законодавства України щодо мови телерадіопередач і програм
Керуючись статтями 10 і 11 Конституції України (
254к/96-ВР)
, статтею 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (
3759-12)
, Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" (
802-15)
, Рішенням Конституційного Суду України в справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її в навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови (
v010p710-99)
) від 14 грудня 1999 року та іншими законами і нормативними актами з питань застосування мов в Україні,
беручи до уваги положення Комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року N 998 (
998-97-п)
,
дбаючи про конституційний захист української мови як державної та про розширення сфери її застосування в суверенній Україні,
вважаючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин у різних регіонах України є важливим внеском у розбудову Української держави, що грунтується на принципах демократії та культурного розмаїття в рамках національного суверенітету і територіальної цілісності,
усвідомлюючи багатонаціональність українського суспільства і важливість міжнаціонального діалогу, а також вважаючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні звужувати сферу застосування державної мови і необхідність вивчати її,
враховуючи специфічні умови та історичні традиції різних регіонів України, а також виходячи з аналізу реального стану використання мов у вітчизняному телерадіомовленні,
заслухавши та обговоривши інформацію заступника голови Національної ради В.Шевченка про мову програм і передач телерадіоорганізацій та виконання норм законодавства України при створенні і розповсюдженні аудіовізуальної продукції засобами масової інформації, Національна рада ВИРІШИЛА:
1. Вважати виконання законодавства України щодо мови теле- і радіопрограм та передач незадовільним.
2. Вказати телерадіоорганізаціям, які користуються загальнонаціональними каналами мовлення або ведуть міжрегіональне ефірне мовлення (транслюють програми і передачі на більше ніж одне адміністративно-територіальне утворення - Автономну Республіку Крим, область, міста Київ чи Севастополь), на нагальну необхідність забезпечення належних обсягів ефірного мовлення українською мовою та на невідкладне приведення своєї інформаційної діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства щодо мови програм і передач. Представникам Національної ради в областях (регіонах) надати інформацію про виконання цієї вимоги до 15 травня 2004 року.
3. Зважаючи на конституційну вимогу щодо забезпечення державою "всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України" (стаття 10 Конституції України (
254к/96-ВР)
), до 15 травня 2004 року створити у Національній раді постійно діючу робочу групу з питань застосування та нормативного використання державної мови в сфері діяльності аудіовізуальних засобів масової інформації.
4. Затвердити Рекомендації щодо визначення мови програм і передач у програмних концепціях телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення на території України або претендують на отримання ліцензії (додаються), і ввести їх у дію з 1 січня 2005 року, забезпечивши оприлюднення цього документа в засобах масової інформації та на сайті Національної ради.
5. Управлінню науково-технічного і частотного розвитку спільно з контрольно-аналітичним, ліцензійно-реєстраційним та юридичним управліннями до 1 травня 2004 року внести пропозиції щодо регламентування в цих Рекомендаціях мови теле- і радіопрограм та передач, що поширюються через кабельні передавальні мережі.
6. Зобов'язати контрольно-аналітичне та ліцензійно-реєстраційне управління при підготовці, організації та проведенні конкурсів на право користування каналами телерадіомовлення та при визначенні в програмних концепціях телерадіоорганізацій обсягів мовлення державною мовою і мовами національних меншин керуватися положеннями Рекомендацій щодо визначення мови програм і передач у програмних концепціях телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення на території України або претендують на отримання ліцензії, з моменту ухвалення цього рішення.
7. При переоформленні чинних ліцензій на мовлення, записи щодо мови програм і передач телерадіокомпаній приводити у відповідність із статтею 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (
3759-12)
з урахуванням положень Рекомендацій щодо визначення мови програм і передач у програмних концепціях телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення на території України або претендують на отримання ліцензії.
8. Рекомендувати телерадіоорганізаціям, які здійснюють мовлення в окремих регіонах України (в межах одного адміністративно-територіального утворення - Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя), звернутися до Національної ради із заявами про внесення змін і доповнень до ліцензій на мовлення в частині обсягів мовлення державною мовою, а також мовами національних меншин - згідно із Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" (
802-15)
.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Національної ради
України з питань телебачення
і радіомовлення
14.04.2004 N 317
РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо визначення мови програм і передач у програмних концепціях телерадіоорганізацій
1. Вимоги до телерадіоорганізацій, які ведуть ефірне мовлення
Телерадіоорганізації, які ведуть ефірне мовлення, мають дотримуватися вимог щодо програм і передач згідно із записом у ліцензії на мовлення з урахуванням вимог статті 10 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (
3759-12)
та інших норм чинного законодавства, що стосуються вживання мов на території України.
2.1. Загальнонаціональне мовлення (відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору (
n0004295-06)
)
У ліцензіях зазначається українська мова програм і передач; може вказуватися мінімальний відсоток україномовних програм і передач - від 75 до 100.
Зважаючи на побажання телерадіоорганізацій щодо можливостей планомірного оновлення програмних концепцій та поступового збільшення обсягів україномовних програм і передач власного виробництва, запровадити такі нормативи обсягів програм і передач, підготовлених українською мовою, від загальних обсягів мовлення:
з 1 вересня 2009 року - не менше 80%;
з 1 вересня 2010 року - не менше 85%.
В особливих умовах ліцензій зазначати, що телерадіоорганізації мають забезпечувати ці квоти також у межах окремих часових відрізків мовлення: в будні - з 18 год. до 24 год.; у вихідні та святкові дні - з 9 год. до 24 год.
Аудіовізуальні твори, які транслюються недержавною мовою, обов'язково субтитруються державною мовою.
2.2. Регіональне мовлення (трансляція телерадіопрограм більш як на половину адміністративно-територіальних утворень (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь)
У ліцензіях зазначається українська мова програм і передач; може вказуватися мінімальний відсоток україномовних програм і передач - від 75 до 100 (залежно від мовно-етнічних особливостей відповідного регіону).
Якщо визначена територія поширення телерадіопрограм охоплює не моноетнічні та етнічно неоднорідні адміністративно-територіальні утворення (менше 2/3 етнічно однорідного населення), у ліцензії на мовлення, відповідно до програмної концепції телерадіоорганізації, можуть зазначатися, крім української, інші мови програм і передач. Обсяг цих програм і передач визначається рішенням Національної ради з урахуванням відомостей останнього перепису населення в цих регіонах (додаток N 1 та інші офіційні відомості) і мовної ситуації в місцевому інформаційному просторі.
Зважаючи на результати моніторингів телерадіоінформаційного простору та результати діяльності регіональних мовників, в особливих умовах їх ліцензій Національна рада може обумовлювати дотримання мовних та інших показників (квот) в окремі часові відрізки мовлення.
2.3. Місцеве мовлення
У ліцензіях зазначається українська мова програм і передач; може вказуватися мінімальний відсоток україномовних програм і передач - від 75 до 100 (залежно від мовно-етнічних особливостей відповідного регіону).
Інші, крім української, мови зазначаються в ліцензії за побажанням телерадіоорганізацій. Визначаючи обсяг програм і передач іншими мовами, Національна рада керується відомостями останнього перепису населення в цих регіонах (додаток N 1 та інші офіційні відомості), наявністю регіонів компактного проживання осіб, які вживають регіональні мови або мови меншин (офіційні відомості відповідних органів державної влади), та зважає на мовну ситуацію в місцевому інформаційному просторі. При цьому максимально враховуються клопотання об'єднань громадян, які опікуються розвитком національних культур.
У разі відповідного звернення теле- і радіокомпаній Національна рада має задовольнити їх пропозиції щодо поширення в конкретному місті, районі, селищі, селі програм і передач іншими, крім української, мовами в межах квот, визначених Законом України "Про телебачення і радіомовлення" (
3759-12)
.
Особливості визначення мови місцевих теле- та радіопрограм і передач у регіонах компактного проживання осіб, які вживають регіональні мови або мови меншин, подаються в статті 3 цих Рекомендацій.
3. Мова програм і передач у регіонах компактного проживання осіб, які вживають регіональні мови або мови меншин
При проведенні конкурсу на право мовлення в регіонах компактного проживання осіб, які вживають регіональні мови або мови меншин (додаток N 2), Національна рада максимально враховує мовні запити цих категорій телеглядачів і радіослухачів.
Пропозиції телерадіоорганізацій щодо запису в ліцензії про місцеві програми і передачі відповідними мовами задовольняються обов'язково.
У випадках місцевого мовлення в одному місті, районі, селищі, селі, де компактно проживають особи, які вживають регіональні мови або мови меншин, на клопотання телерадіоорганізацій в їх ліцензіях на мовлення зазначаються програми і передачі мовами осіб, які вживають регіональні мови або мови меншин, співвідносно з часткою цього населення (за відомостями переписів населення), в межах квот, визначених Законом України "Про телебачення і радіомовлення" (
3759-12)
.
4. Мова програм і передач власного виробництва
Відповідно до рішення Національної ради від 27.06.2002 "Щодо ведення мовлення телерадіоорганізаціями України" (
v0638295-02)
програми і передачі власного виробництва ведуться державною мовою.
Іншими мовами програм і передач власного виробництва телерадіоорганізації можуть послуговуватися в місцях компактного проживання осіб, які вживають регіональні мови або мови меншин, що потрапляють під дію ратифікованих Україною положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (
994_014)
. Обсяги цих програм і передач визначаються Національною радою і зазначаються в ліцензіях на мовлення.
5. Програми і передачі іноземними мовами
Програми і передачі іноземними мовами можуть вестися в ефірі українських теле- і радіокомпаній згідно з їх програмними концепціями, затвердженими Національною радою, та відповідними записами в ліцензіях на мовлення.
При затвердженні таких програмних концепцій Національна рада максимально враховує ситуацію в інформаційному просторі відповідного регіону, його мовно-етнічні особливості, а також закони та нормативні документи, що регламентують використання мов на території України та застосування їх у засобах масової інформації.
Додаток N 1
до Рекомендацій
щодо визначення мови програм
і передач у програмних
концепціях
телерадіоорганізацій, які
ведуть мовлення на території
України або претендують на
отримання ліцензії
НАЙЧИСЕЛЬНІШІ НАЦІОНАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
За даними останнього перепису населення (грудень 2001 р.)
N з/п
|
Національності
|
Кількість (тис.
чол.)
|
Частка у
відсотках
|
1. Автономна Республіка Крим - 2024,0 тис. чол.
|
1.1.
|
росіяни
|
1180,4
|
58,3
|
1.2.
|
українці
|
492,2
|
24,3
|
1.3.
|
кримські татари
|
243,4
|
12,0
|
1.4.
|
білоруси
|
29,2
|
1,4
|
1.5.
|
татари
|
11,0
|
0,5
|
1.6.
|
вірмени
|
8,7
|
0,4
|
1.7.
|
євреї
|
4,5
|
0,2
|
1.8.
|
поляки
|
3,8
|
0,2
|
1.9.
|
молдавани
|
3,7
|
0,2
|
1.10.
|
азербайджанці
|
3,7
|
0,2
|
2. Вінницька обл. - 1763,9 тис. чол.
|
2.1.
|
українці
|
1674,1
|
94,9
|
2.2.
|
росіяни
|
67,5
|
3,8
|
2.3.
|
поляки
|
3,7
|
0,2
|
2.4.
|
білоруси
|
3,1
|
0,2
|
2.5.
|
євреї
|
3,0
|
0,2
|
2.6.
|
молдавани
|
2,9
|
0,2
|
3. Волинська обл. - 1057,2 тис. чол.
|
3.1.
|
українці
|
1025,0
|
96,9
|
3.2.
|
росіяни
|
25,1
|
2,4
|
3.3.
|
білоруси
|
3,2
|
0,3
|
4. Дніпропетровська обл. - 3561,2 тис. чол.
|
4.1.
|
українці
|
2825,8
|
79,3
|
4.2.
|
росіяни
|
627,5
|
17,6
|
4.3.
|
білоруси
|
29,5
|
0,8
|
4.4.
|
євреї
|
13,7
|
0,4
|
4.5.
|
вірмени
|
10,6
|
0,3
|
4.6.
|
азербайджанці
|
5,6
|
0,2
|
5. Донецька обл. - 4825,6 тис. чол.
|
5.1.
|
українці
|
2744,1
|
56,9
|
5.2.
|
росіяни
|
1844,4
|
38,2
|
5.3.
|
греки
|
77,5
|
1,6
|
5.4.
|
білоруси
|
44,5
|
0,9
|
5.5.
|
татари
|
19,1
|
0,4
|
5.6.
|
вірмени
|
15,7
|
0,3
|
5.7.
|
євреї
|
8,8
|
0,2
|
5.8.
|
азербайджанці
|
8,0
|
0,2
|
6. Житомирська обл. - 1389,3 тис. чол.
|
6.1.
|
українці
|
1255,0
|
90,3
|
6.2.
|
росіяни
|
68,9
|
5,0
|
6.3.
|
поляки
|
49,0
|
3,5
|
6.4.
|
білоруси
|
4,9
|
0,4
|
6.5.
|
євреї
|
2,6
|
0,2
|
7. Закарпатська обл. - 1254,6 тис. чол.
|
7.1.
|
українці
|
1010,1
|
80,5
|
7.2.
|
угорці
|
151,5
|
12,1
|
7.3.
|
румуни
|
32,1
|
2,6
|
7.4.
|
росіяни
|
31,0
|
2,5
|
7.5.
|
цигани
|
14,0
|
1,1
|
7.6.
|
словаки
|
5,6
|
0,5
|
7.7.
|
німці
|
3,5
|
0,3
|
8. Запорізька обл. - 1926,8 тис. чол.
|
8.1.
|
українці
|
1364,1
|
70,8
|
8.2.
|
росіяни
|
476,8
|
24,7
|
8.3.
|
болгари
|
27,7
|
1,4
|
8.4.
|
білоруси
|
12,6
|
0,7
|
8.5.
|
євреї
|
4,3
|
0,2
|
8.6.
|
вірмени
|
6,4
|
0,3
|
8.7.
|
татари
|
5,1
|
0,3
|
8.8.
|
грузини
|
3,8
|
0,2
|
9. Івано-Франківська обл. - 1406,1 тис. чол.
|
9.1.
|
українці
|
1371,2
|
97,5
|
9.2.
|
росіяни
|
24,9
|
1,8
|
10. Київська обл. - 1821,1 тис. чол.
|
10.1.
|
українці
|
1684,8
|
92,5
|
10.2.
|
росіяни
|
109,3
|
6,0
|
10.3.
|
білоруси
|
8,6
|
0,5
|
10.4.
|
поляки
|
2,8
|
0,2
|
11. Кіровоградська обл. - 1125,7 тис. чол.
|
11.1.
|
українці
|
1014,6
|
90,1
|
11.2.
|
росіяни
|
83,9
|
7,5
|
11.3.
|
молдавани
|
8,2
|
0,7
|
11.4.
|
білоруси
|
5,5
|
0,5
|
11.5.
|
вірмени
|
2,9
|
0,3
|
11.6.
|
болгари
|
2,2
|
0,2
|
12. Луганська обл. - 2540,2 тис. чол.
|
12.1.
|
українці
|
1472,4
|
58,0
|
12.2.
|
росіяни
|
991,8
|
39,0
|
12.3.
|
білоруси
|
20,5
|
0,8
|
12.4.
|
татари
|
8,5
|
0,3
|
12.5.
|
вірмени
|
6,5
|
0,3
|
13. Львівська обл. - 2606,0 тис. чол.
|
13.1.
|
українці
|
2471,0
|
94,8
|
13.2.
|
росіяни
|
92,6
|
3,6
|
13.4.
|
поляки
|
18,9
|
0,7
|
13.5.
|
білоруси
|
5,4
|
0,2
|
14. Миколаївська обл. - 1262,9 тис. чол.
|
14.1.
|
українці
|
1034,5
|
81,9
|
14.2.
|
росіяни
|
177,5
|
14,1
|
14.3.
|
молдавани
|
13,1
|
1,0
|
14.4.
|
білоруси
|
8,3
|
0,7
|
14.5.
|
болгари
|
5,6
|
0,4
|
14.6.
|
вірмени
|
4,2
|
0,3
|
14.7.
|
євреї
|
3,2
|
0,3
|
15. Одеська обл. - 2455,7 тис. чол.
|
15.1.
|
українці
|
1542,3
|
62,8
|
15.2.
|
росіяни
|
508,5
|
20,7
|
15.3.
|
болгари
|
150,6
|
6,1
|
15.4.
|
молдавани
|
123,7
|
5,0
|
15.5.
|
гагаузи
|
27,6
|
1,1
|
15.6.
|
євреї
|
13,3
|
0,5
|
15.7.
|
білоруси
|
12,7
|
0,5
|
15.8.
|
вірмени
|
7,4
|
0,3
|
15.9.
|
цигани
|
4,0
|
0,2
|
16. Полтавська обл. - 1621,2 тис. чол.
|
16.1.
|
українці
|
1481,1
|
91,4
|
16.2.
|
росіяни
|
117,1
|
7,2
|
16.3.
|
білоруси
|
6,3
|
0,4
|
16.4.
|
вірмени
|
2,6
|
0,2
|
16.5.
|
молдавани
|
2,5
|
0,2
|
17. Рівненська обл. - 1171,4 тис. чол.
|
17.1.
|
українці
|
1123,4
|
95,9
|
17.2.
|
росіяни
|
30,1
|
2,6
|
17.3.
|
білоруси
|
11,8
|
1,0
|
17.4.
|
поляки
|
2,0
|
0,2
|
18. Сумська обл. - 1296,8 тис. чол.
|
18.1.
|
українці
|
1152,0
|
88,8
|
18.2.
|
росіяни
|
121,7
|
9,4
|
18.3.
|
білоруси
|
4,3
|
0,3
|
19. Тернопільська обл. - 1138,5 тис. чол.
|
19.1.
|
українці
|
1113,5
|
97,8
|
19.2.
|
росіяни
|
14,2
|
1,2
|
19.3.
|
поляки
|
3,8
|
0,3
|
20. Харківська обл. - 2895,8 тис. чол.
|
20.1.
|
українці
|
2048,7
|
70,7
|
20.2.
|
росіяни
|
742,0
|
25,6
|
20.3.
|
білоруси
|
14,7
|
0,5
|
20.4.
|
євреї
|
11,5
|
0,4
|
20.5.
|
вірмени
|
11,1
|
0,4
|
20.6.
|
азербайджанці
|
5,6
|
0,2
|
20.7.
|
грузини
|
4,4
|
0,2
|
21. Херсонська обл. - 1172,7 тис. чол.
|
21.1.
|
українці
|
961,6
|
82,0
|
21.2.
|
росіяни
|
165,2
|
14,1
|
21.3.
|
білоруси
|
8,1
|
0,7
|
21.4.
|
татари
|
5,3
|
0,5
|
21.5.
|
молдавани
|
4,1
|
0,4
|
21.6.
|
вірмени
|
4,5
|
0,4
|
21.7.
|
кримські татари
|
2,0
|
0,2
|
22. Хмельницька обл. - 1426,6 тис. чол.
|
22.1.
|
українці
|
1339,3
|
93,9
|
22.2.
|
росіяни
|
50,7
|
3,6
|
22.3.
|
поляки
|
23,0
|
1,6
|
22.4.
|
білоруси
|
2,7
|
0,2
|
23. Черкаська обл. - 1398,3 тис. чол.
|
23.1.
|
українці
|
1301,2
|
93,1
|
23.2.
|
росіяни
|
75,6
|
5,4
|
23.3.
|
білоруси
|
3,9
|
0,3
|
24. Чернівецька обл. - 919,0 тис. чол.
|
24.1.
|
українці
|
689,1
|
75,0
|
24.2.
|
румуни
|
114,6
|
12,5
|
24.3.
|
молдавани
|
67,2
|
7,3
|
24.4.
|
росіяни
|
37,9
|
4,1
|
24.5.
|
поляки
|
3,3
|
0,4
|
24.6.
|
білоруси
|
1,4
|
0,2
|
24.7.
|
євреї
|
1,4
|
0,2
|
25. Чернігівська обл. - 1236,1 тис. чол.
|
25.1.
|
українці
|
1155,4
|
91,5
|
25.2.
|
росіяни
|
62,2
|
5,0
|
25.3.
|
білоруси
|
7,1
|
0,6
|
26. Місто Київ - 2567,0 тис. чол.
|
26.1.
|
українці
|
2110,8
|
82,2
|
26.2.
|
росіяни
|
337,3
|
13,1
|
26.3.
|
євреї
|
17,9
|
0,7
|
26.4.
|
білоруси
|
16,5
|
0,6
|
26.5.
|
поляки
|
6,9
|
0,3
|
26.6.
|
вірмени
|
4,9
|
0,2
|
27. Місто Севастополь - 377,2 тис. чол.
|
27.1.
|
росіяни
|
270,0
|
71,6
|
27.2.
|
українці
|
84,4
|
22,4
|
27.3.
|
білоруси
|
5,8
|
1,6
|
27.4.
|
татари
|
2,5
|
0,7
|
27.5.
|
кримські татари
|
1,8
|
0,5
|
27.6.
|
вірмени
|
1,3
|
0,3
|
27.7.
|
євреї
|
1,0
|
0,3
|
27.8.
|
молдавани
|
0,8
|
0,2
|
27.9.
|
азербайджанці
|
0,6
|
0,2
|
До таблиці включено відомості щодо національностей, частка яких у загальній кількості постійного населення відповідного регіону становила не менше 0,2%.
Додаток N 2
до Рекомендацій
щодо визначення мови програм
і передач у програмних
концепціях
телерадіоорганізацій, які
ведуть мовлення на території
України або претендують на
отримання ліцензій
РЕГІОНИ КОМПАКТНОГО ПРОЖИВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ
МЕНШИН НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
За офіційними відомостями Державного комітету України у справах національностей та міграції
N з/п
|
Національні
меншини
|
Чисельність за
даними перепису
населення, тис.
чол.
|
Адміністративні одиниці
з компактним
проживанням
національних меншин
|
1. Закарпатська область
|
1.1.
|
угорці
|
151,5
|
Берегівський район,
Мукачівський район,
Виноградівський район,
Тячівський район,
Ужгородський район
|
1.2.
|
словаки
|
95,6
|
Ужгородський район,
Свалявський район,
Іршавський район, місто
Ужгород
|
1.3.
|
рома
|
34,0
|
Ужгородський район,
Берегівський район,
Виноградівський район,
місто Ужгород
|
1.4.
|
румуни
|
32,1
|
Рахівський район,
Тячівський район
|
2. Житомирська область
|
2.1.
|
поляки
|
49,0
|
Баранівський район,
Дзержинський район,
Червоноармійський
район, місто Житомир,
місто Бердичів, місто
Коростень, місто
Новоград-Волинський
|
2.2.
|
білоруси
|
4,9
|
Овруцький район, місто
Житомир, місто
Бердичів, місто
Коростень, місто
Новоград-Волинський
|
3. Донецька область
|
3.1.
|
греки
|
77,5
|
Великоновоселківський
район, Старобешівський
район, Тельманівський
район, Володарський
район, Волноваський
район, Першотравневий
район, місто Маріуполь,
місто Донецьк
|
4. Запорізька область
|
4.1.
|
болгари
|
27,8
|
Макіївський район,
Бердянський район,
Приморський район,
Приазовський район
|
5. Чернівецька область
|
51.
|
румуни
|
114,6
|
Глибоцький район,
Герцаївський район,
Новоселицький район,
Сторожинецький район,
місто Чернівці
|
52.
|
молдовани
|
67,2
|
Глибоцький район,
Новоселицький район
|
5.3.
|
поляки
|
3,3
|
Глибоцький район,
Сторожинецький район
|
6. Одеська область
|
6.1.
|
болгари
|
150,6
|
Болградський район,
Ізмаїльський район,
Арцизький район
|
6.2.
|
молдовани
|
123,7
|
Ренійський район,
Ізмаїльський район,
Тарутинський район
|
6.3.
|
гагаузи
|
27,6
|
Болградський район,
Ренійський район,
Тарутинський район
|
6.4.
|
білоруси
|
12,7
|
Ізмаїльський район,
Біляївський район,
місто
Білгород-Дністровський
|
6.5.
|
вірмени
|
7,4
|
місто Одеса,
Біляївський район
|
6.6.
|
цигани
|
4,0
|
Ізмаїльський район,
Білгород-Дністровський
район, Болградський
район
|
7. Автономна Республіка Крим
|
7.1.
|
кримські татари
(автохтонна
меншина)
|
243,4
|
згідно з відомостями
органів влади
Автономної Республіки
Крим - компакти в межах
адміністративної
одиниці (району або
міста) з часткою
населення не менше
0,2 %.
|