Проект
Закон України
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо забезпечення захисту прав дітей
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Сімейному кодексі України ( 2947-14 ) (2947-14)
(Відомості
Верховної Ради України, 2002 р., № 21 - 22, ст. 135; 2006 р., №
22, ст. 179):
1) доповнити частину четверту статті 157 після абзацу першого
новим абзацом такого змісту:
"Договір укладається у письмовій формі та нотаріально
посвідчується.".
У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
2) у частині другій статті 159:
в абзаці першому слова ", з урахуванням віку, стану здоров'я
дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають
істотне значення" виключити;
доповнити частину абзацом такого змісту:
"Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у
вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання
своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них,
вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне
значення.";
3) у частині першій статті 162 доповнити:
абзац перший після слів "заінтересованої особи", "з ким вона
проживала" відповідно словами "або установи", ", або до установи,
в якій вона проживала";
абзац другий після слова "здоров'я" словами "або обставини
змінилися так, що повернення суперечить її інтересам".
2. У Цивільному процесуальному кодексі України ( 1618-15 ) (1618-15)
(Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 40 - 42, ст. 492;
2005 р., № 52, ст. 562; 2006 р., № 35, ст. 295, ст. 298; 2007 р.,
№ 12, ст. 103):
1) доповнити статтю 5 частиною такого змісту:
"2. Дитині можуть надаватися додаткові процесуальні права
відповідно до цього Кодексу або міжнародного договору України,
згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.";
2) доповнити Кодекс статтею 27-1 такого змісту:
"Стаття 27-1. Забезпечення захисту прав дитини при розгляді
справи
1. При розгляді справи дитині надаються такі додаткові
процесуальні права:
безпосередньо або через представника чи законного
представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у
висловленні такої думки;
отримувати через представника чи законного представника
інформацію про судовий розгляд;
здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні
обов'язки, передбачені законом.
2. Суд роз'яснює дитині її права та можливі наслідки дій її
представника чи законного представника у разі, коли цього
потребують інтереси дитини і якщо за віком та станом здоров'я
дитина може усвідомити їх значення.
3. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення дитиною
її прав, визначених законом.";
3) доповнити статтю 43 після частини третьої новою частиною
такого змісту:
"4. Суд може призначити або замінити законного представника
за клопотанням дитини, якщо це відповідає її інтересам.".
У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою;
4) доповнити статтю 76 після частини першої новими частинами
такого змісту:
"2. Судові повістки, адресовані дитині, вручаються її
представнику чи законному представнику.
3. Судові повістки вручаються неповнолітнім особам віком від
чотирнадцяти до вісімнадцяти років у разі здійснення ними особисто
цивільних процесуальних прав та виконання обов'язків у справі
відповідно до цього Кодексу.".
У зв'язку з цим частини другу - дев'яту вважати відповідно
частинами четвертою - одинадцятою;
5) доповнити частину п'яту статті 81 після слів "законом",
"прокурор" відповідно словами "або міжнародним договором, згода на
обов'язковість якого надана Верховною Радою України,", "чи
Міністерство юстиції України";
6) доповнити статтю 110 частиною такого змісту:
"14. Позови в інтересах і за довіреністю позивача, який не
має в Україні місця проживання, подаються Міністерством юстиції
України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість
яких надана Верховною Радою України, за місцезнаходженням
Міністерства та його територіальних органів.";
7) у частині першій статті 182:
слова "педагога або" виключити;
доповнити частину після слів "у справі" словами ", або
представників органу опіки та піклування".
3. У Законі України "Про охорону дитинства" ( 2402-14 ) (2402-14)
(Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142; 2002
р., № 46, ст. 347; 2005 р., № 6, ст. 144, № 17 - 19, ст. 267):
1) доповнити статтю 1 після абзацу дев'ятого новим абзацом
такого змісту:
"контакт з дитиною - реалізація матір'ю, батьком, іншими
членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не
проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених
осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або
дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини;".
У зв'язку з цим абзаци десятий - тринадцятий вважати
відповідно абзацами одинадцятим - чотирнадцятим;
2) частину четверту статті 5 викласти у такій редакції:
"Iнші органи виконавчої влади вносять в межах своїх
повноважень Кабінету Міністрів України пропозиції щодо
вдосконалення положень законодавства, які стосуються забезпечення
захисту прав дітей; подають висновки до проектів законодавчих
актів із зазначених питань; надають засобам масової інформації,
громадськості та особам чи органам, які займаються вирішенням
питань захисту дітей, загальну інформацію про забезпечення захисту
прав дітей; з'ясовують думку дітей та надають їм відповідну
інформацію, а також здійснюють інші повноваження, що сприяють
забезпеченню захисту прав дітей.";
3) назву статті 15 викласти у такій редакції:
"Стаття 15. Реалізація права дитини на контакт з батьками,
які проживають окремо";
4) у статті 16:
назву статті викласти у такій редакції:
"Стаття 16. Реалізація права дитини на контакт з батьками,
іншими членами сім'ї та родичами, зокрема тими, що проживають у
різних державах";
доповнити статтю частиною такого змісту:
"Батьки, інші члени сім'ї та родичі, зокрема ті, що
проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному
реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов'язані
гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання
після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної
зміни її місця проживання.";
5) доповнити Закон статтею 16-1 такого змісту:
"Стаття 16-1. Заходи і гарантії забезпечення виконання
рішення суду про реалізацію права дитини на контакт
Заходи і гарантії забезпечення виконання рішення суду про
реалізацію права дитини на контакт визначаються судом в кожному
конкретному випадку.
Такими заходами і гарантіями можуть бути:
зобов'язання особи, яка контактує з дитиною, сплатити
витрати, пов'язані з переїздом та проживанням дитини, а також у
разі потреби - будь-якої іншої особи, що супроводжує дитину;
повідомити особі, з якою проживає дитина, про місце, де
перебуватиме дитина під час реалізації нею права на контакт;
з'являтися особисто разом з дитиною до органу опіки та піклування
з періодичністю, визначеною судом;
заборона виїзду дитини за кордон під час реалізації нею права
на контакт;
реалізація права на контакт з дитиною на території іноземної
держави за умови подання органу опіки і піклування за місцем
проживання дитини документа, що підтверджує визнання рішення суду
України про контакт з дитиною на території іншої держави;
інші заходи, передбачені законом.".
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.