Про класифікацію холодильного обладнання

Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи розглянуто листи ......... стосовно класифікації згідно з УКТЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) холодильного обладнання та визначення терміну "місткість" холодильного обладнання.

Із зазначеного питання повідомляємо наступне.

Холодильне та морозильне обладнання за принципом розморожування поділяються на обладнання із краплинним розморожуванням, розморожуванням у ручному режимі та із системою "No Frost", яка відрізняється від інших систем примусовою циркуляцією повітря та наявністю необхідних для здійснення процесу видалення льоду додаткових пристосувань.

Виробники холодильно-морозильної техніки, зазвичай, використовують кілька позначок місткості холодильних агрегатів, наприклад:

1. Об'єм загальний (брутто) - це внутрішній об'єм холодильного агрегату в літрах, який вимірюється без віднімання всіх зазорів та заглиблень на внутрішній поверхні шафи і на внутрішній панелі дверей, що не придатні для зберігання продуктів та вираховується за об'ємом рідини, залитої у камеру холодильного агрегату, за умови, що двері зачинені, а всі приналежності, що знімаються (полки, пристосування), вийняті.

2. Об'єм корисний (нетто) - це внутрішній об'єм холодильного агрегату в літрах, який вимірюється з відніманням всіх зазорів та заглиблень на внутрішній поверхні шафи і на внутрішній панелі дверей, що не придатні для зберігання продуктів, фактично об'єм, доступний для користування.

В холодильному та морозильному обладнанні з однаковими габаритними розмірами та різною системою розморожування корисний об'єм (нетто) може відрізнятися на 10-15%, тобто не є постійною величиною. Зменшення корисного об'єму може бути обумовлено також наявністю додатково встановлених вентиляторів для поліпшення циркуляції повітря та швидкого і рівномірного охолодження камер холодильного агрегату та іншого до додаткового обладнання. У холодильних агрегатів, які не мають морозильного відділення, об'єм загальний та об'єм корисний відрізняються незначно, наприклад на об'єм наявних полиць. Виробники холодильно-морозильного обладнання постійно працюють над удосконаленням конструкції обладнання з метою збільшення корисного об'єму (нетто) із збереженням інших технічних характеристик.

Згідно з вимогами УКТЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) класифікація холодильно-морозильного обладнання здійснюється в залежності від місткості (англ. - capacity).

За результатами аналізу підходів митних адміністрацій різних країн до класифікації холодильно-морозильного обладнання та інших документів, які містять пояснення щодо трактування різних характеристик об'єму холодильно-морозильного обладнання, з'ясовано, що термін "capacity" трактується як внутрішній об'єм холодильного агрегату в літрах, який вимірюється без віднімання всіх зазорів та заглиблень на внутрішній поверхні шафи і на внутрішній панелі дверей, що не придатні для зберігання продуктів, тобто відповідає об'єму загальному (брутто). Це пов'язано з тим, що під час роботи холодильного агрегату охолодженню підлягає весь внутрішній простір камери, включаючи полиці, ящики, додаткові пристосування (вентилятори), зазори і заглиблення, в основу розрахунків технічних характеристик встановлюваних компресора, конденсатора, випарника, енергоспоживання покладається загальний об'єм (брутто).

Враховуючи вищезазначене, а також те, що об'єм загальний (брутто) сталий та завжди вказується у технічному паспорті на обладнання, для класифікації морозильного та холодильного обладнання згідно з УКТЗЕД (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14) слід використовувати об'єм загальний (брутто), а саме його більший технічний параметр.