Проект
вноситься народним
депутатом України
О.Б.Фельдманом
(посв. № 218)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини
Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав дитини
1. Уповноважений Верховної Ради України з прав дитини (далi -
Уповноважений) виконує спецiальнi функцiї Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини iз здiйснення парламентського контролю
за додержанням i захистом прав i свобод дитини вiдповiдно до
Конвенцiї ООН про права дитини, Конституцiї України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Закону України "Про охорону дитинства"
( 2402-14 ) (2402-14)
, iнших законiв, а також чинних мiжнародних договорiв,
згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.
2. Дiяльнiсть Уповноваженого доповнює iснуючi засоби захисту
конституцiйних прав i свобод дiтей, не вiдмiняє їх i не тягне
перегляду компетенцiї державних органiв, якi забезпечують захист i
поновлення порушених прав i свобод.
Стаття 2. Мета дiяльностi Уповноваженого
Метою дiяльностi Уповноваженого є забезпечення гарантiй
державного захисту прав i свобод дитини, визнання, додержання та
повага до цих прав, запобiгання їх порушенням або сприяння їх
поновленню органами державної влади, органами мiсцевого
самоврядування, їхнiми посадовими та службовими особами.
Стаття 3. Завдання Уповноваженого
Основними завданнями Уповноваженого є:
1) захист та вiдновлення порушених прав i свобод дiтей,
зокрема дiтей - сирiт та дiтей, позбавлених пiклування;
2) участь у межах своєї компетенцiї у формуваннi та
реалiзацiї державної полiтики з питань захисту прав i свобод
дiтей, сприяння дiяльностi органiв державної влади та органiв
мiсцевого самоврядування, спрямованої на захист прав i свобод
дiтей;
3) узагальнення практики застосування законодавства з питань
захисту прав i свобод дiтей, розроблення пропозицiй щодо
вдосконалення законодавства про права i свободи дiтей, заходiв для
створення цiлiсної системи захисту i сприяння реалiзацiї прав
дiтей;
4) контроль за дiяльнiстю органiв державної влади, органiв
мiсцевого самоврядування, їх посадових та службових осiб щодо
захисту прав i свобод дiтей;
5) роз'яснення дiтям i їх представникам положень
законодавства про права i свободи дiтей;
6) консультування дiтей та їх представникiв з приводу засобiв
реалiзацiї та способiв захисту прав i свобод дiтей;
7) пропагування прiоритетностi прав дiтей у органах державної
влади, органах мiсцевого самоврядування та серед громадськостi,
iнформування громадськостi про стан дотримання i захисту прав i
свобод дiтей;
8) спiвпраця з мiжнародними органiзацiями з питань захисту
прав i свобод дiтей;
9) сприяння виконанню Україною зобов'язань, передбачених
Конвенцiєю ООН про права дитини та iншими мiжнародними договорами
України з питань захисту прав i свобод дiтей.
Стаття 4. Принципи дiяльностi Уповноваженого
Уповноважений здiйснює свою дiяльнiсть на основi принципiв
незалежностi, гуманностi, неупередженостi, iнiцiативностi,
вiдповiдальностi, об'єктивностi, доступностi, конфiденцiйностi, а
також взаємодiї i спiвпрацi з органами державної влади, органами
мiсцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами.
Роздiл II
ПОРЯДОК ДIЯЛЬНОСТI УПОВНОВАЖЕНОГО
Стаття 5. Повноваження Уповноваженого
Уповноважений в межах компетенцiї, встановленої цим Законом:
1) здiйснює прийом громадян, розглядає звернення, що
стосуються порушення прав i свобод дитини, i скарги на рiшення,
дiї або бездiяльнiсть органiв державної влади, органiв мiсцевого
самоврядування їхнiх посадових та службових осiб щодо порушень
прав i свобод дитини;
2) здiйснює збiр, вивчення i аналiз iнформацiї з питань
забезпечення i захисту прав i свобод дiтей, що мiститься в
документах органiв державної влади, органiв мiсцевого
самоврядування, в повiдомленнях засобiв масової iнформацiї, а
також отриманих вiд громадян та громадських органiзацiй звернень;
3) ознайомлюється з документами, у тому числi секретними
(таємними) в органах державної влади, органах мiсцевого
самоврядування, об'єднаннях громадян, на пiдприємствах, в
установах, органiзацiях незалежно вiд форми власностi, органах
прокуратури, включаючи справи, якi знаходяться в судах. Доступ до
iнформацiї, пов'язаної iз службовою та державною таємницями,
здiйснюється в порядку, визначеному законодавчими актами України;
4) перевiряє самостiйно або спiльно з компетентними
державними органами повiдомлення про факти порушення прав дитини,
запрошує посадових i службових осiб, громадян України, iноземцiв
та осiб без громадянства для отримання вiд них усних або письмових
пояснень щодо обставин, якi перевiряються по справi;
5) залучає спецiалiстiв для участi у проведеннi перевiрок,
експертиз i надання вiдповiдних висновкiв;
6) з метою перевiрки стану дотримання прав дитини
безперешкодно вiдвiдує органи державної влади, органи мiсцевого
самоврядування, може бути присутнiм на їх засiданнях, може бути
присутнiм на засiданнях Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв
України, Конституцiйного Суду України, Верховного Суду України та
вищих спецiалiзованих судiв України, колегiї прокуратури України
та iнших колегiальних органiв;
7) вiдвiдує у будь-який час мiсця де знаходяться дiти,
зокрема мiсця тримання затриманих, установи вiдбування засудженими
покарань та установи примусового лiкування i перевиховання,
психiатричнi лiкарнi, може опитувати осiб, якi там перебувають, та
отримувати iнформацiю щодо умов їх тримання;
8) надає дiтям, а також їх представникам безкоштовну юридичну
допомогу з питань захисту прав дитини;
9) приймає в межах своєї компетенцiї заходи iз врегулювання
спорiв мiж:
- дiтьми, а також їх представниками, з одного боку, i
органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, їх
посадовими та службовими особами з iншого боку;
- дiтьми та їх представниками;
10) iнформує правоохороннi органи про факти порушення прав i
свобод дитини;
11) направляє органам державної влади, органам мiсцевого
самоврядування, їх посадовим та службовим особам, в рiшеннях, дiях
або бездiяльностi яких вiн вбачає порушення прав i свобод дитини,
подання, що мiстять рекомендацiї щодо можливих i необхiдних
заходiв по вiдновленню порушених прав i запобiганню в подальшому
подiбним порушенням;
12) направляє до компетентних органiв подання про притягання
до вiдповiдальностi осiб, в рiшеннях, дiях або бездiяльностi яких
вбачаються порушення прав i свобод дитини;
13) особисто або через свого представника звертається до суду
iз заявою про захист порушених прав i свобод дитини з метою
захисту i вiдновлення порушених прав i свобод дитини у випадках та
порядку, встановлених законом;
14) вносить до органiв державної влади, органiв мiсцевого
самоврядування пропозицiї про вдосконалення механiзму забезпечення
i захисту прав i свобод дiтей, бере участь в розробцi законiв та
пiдзаконних нормативно-правових актiв, що стосуються прав i свобод
дитини;
15) вносить на розгляд Верховної Ради України та Президента
України питання про порушення прав i свобод дитини;
16) пiсля закiнчення календарного року Уповноважений
направляє до Верховної Ради України доповiдь про свою дiяльнiсть,
та про стан дотримання i захисту прав i свобод дитини.
Стаття 6. Пiдстави для провадження справ та призначення
перевiрок
Уповноважений здiйснює свою дiяльнiсть на пiдставi вiдомостей
про порушення прав i свобод дитини, якi отримує:
1) iз звернень громадян України, iноземцiв, осiб без
громадянства чи їх представникiв;
2) iз вiдомостей, поширених засобами масової iнформацiї та
через Iнтернет.
Стаття 7. Розгляд звернень Уповноваженим
1. Уповноважений приймає та розглядає звернення вiдповiдно до
Закону України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
.
2. Звернення з питань порушень прав i свобод дитини подаються
Уповноваженому в письмовiй формi.
3. Отримавши звернення, Уповноважений:
1) приймає звернення до розгляду;
2) передає звернення органам державної влади, органам
мiсцевого самоврядування, їх посадовим чи службовим особам, до
компетенцiї яких вiдноситься вирiшення порушених у зверненнi
питань та контролює їх розгляд i прийнятi рiшення;
3) роз'яснює заходи, що їх може застосувати особа, яка
звернулась до Уповноваженого;
4) вiдмовляє в прийняттi звернення до розгляду з зазначенням
мотивiв вiдмови.
4. При розглядi звернення Уповноважений отримує пояснення вiд
посадових та службових осiб органiв державної влади, органiв
мiсцевого самоврядування для з'ясування обставин, викладених у
зверненнi; отримує в установленому порядку необхiднi вiдомостi,
документи, матерiали i роз'яснення органiв державної влади,
органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових та службових осiб з
питань, пов'язаних iз забезпеченням i захистом прав i свобод
дитини.
5. Уповноважений не може передавати звернення або доручати
перевiрку звернення органам державної влади, органам мiсцевого
самоврядування, їх посадовим чи службовим особам, рiшення, дiї або
бездiяльнiсть яких оскаржуються.
6. Уповноважений не розглядає звернення, що знаходяться у
судовому провадженнi, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо
зацiкавлена особа подала позов, заяву або скаргу до суду.
7. Уповноважений не зобов'язаний давати пояснення по сутi
справ, що перебували або знаходяться у його провадженнi.
Уповноважений не має права розголошувати отриманi вiдомостi про
особисте життя заявника та iнших причетних до заяви осiб без
їхньої згоди. Це зобов'язання дiє i пiсля припинення його
повноважень. У разi розголошення таких вiдомостей Уповноважений
несе вiдповiдальнiсть у встановленому законодавством порядку.
Уповноважений зобов'язаний зберiгати конфiденцiйну iнформацiю.
8. Про результати розгляду звернення Уповноважений
зобов'язаний повiдомити заявника в мiсячний термiн у письмовiй
формi.
Стаття 8. Доповiдь Уповноваженого
1. Протягом першого кварталу кожного року Уповноважений
представляє Верховнiй Радi України щорiчну доповiдь про стан
додержання та захисту прав i свобод дитини в Українi органами
державної влади, органами мiсцевого самоврядування, об'єднаннями
громадян, пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд
форми власностi та їх посадовими i службовими особами, якi
порушували права i свободи дiтей, та про виявленi недолiки в
законодавствi щодо захисту прав i свобод дiтей.
2. Щорiчна доповiдь повинна мiстити посилання на випадки
порушень прав i свобод дитини, щодо яких Уповноважений уживав
необхiдних заходiв, на результати перевiрок, що здiйснювалися
протягом року, висновки та рекомендацiї, спрямованi на полiпшення
стану забезпечення прав i свобод дiтей.
3. У разi необхiдностi Уповноважений може представити
Верховнiй Радi України спецiальну доповiдь (доповiдi) з окремих
питань додержання в Українi прав i свобод дiтей.
4. За щорiчною та спецiальною доповiдями Уповноваженого
Верховна Рада України приймає постанову.
5. Щорiчнi та спецiальнi доповiдi разом з прийнятою
постановою Верховної Ради України публiкуються в офiцiйних
виданнях Верховної Ради України.
6. З окремих питань дотримання прав i свобод дiтей
Уповноважений має право направляти спецiальнi доповiдi в
мiжнароднi iнституцiї.
7. Перiодичнi доповiдi про стан дотримання прав i свобод
дiтей в Українi, що подаються Україною Комiтету ООН з прав дитини
готуються з участю Уповноваженого та з урахуванням матерiалiв
щорiчних доповiдей Уповноваженого про стан дотримання прав дитини
в Українi.
Стаття 9. Участь Уповноваженого у законотворчiй дiяльностi
1. Проекти законiв та пiдзаконних нормативно-правових актiв,
якi стосуються прав i свобод дiтей, подаються на розгляд
вiдповiдних органiв з урахуванням пропозицiй Уповноваженого з прав
дитини.
2. При прийняттi законодавчих актiв повинна враховуватися
оцiнка Уповноваженим можливих наслiдкiв впливу на дитину будь-яких
запропонованих змiн вiдповiдно до того, щоб iнтереси та потреби
дiтей були завжди належним чином розглянутi i врахованi.
Стаття 10. Взаємодiя Уповноваженого з прав дитини з
державними органами та iншими суб'єктами у сферi забезпечення прав
дитини
1. Органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування,
об'єднання громадян, пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно
вiд форми власностi, посадовi та службовi особи, до яких звернувся
Уповноважений, зобов'язанi спiвпрацювати з ним i подавати йому
необхiдну допомогу, зокрема:
1) забезпечувати доступ до матерiалiв i документiв, у тому
числi на засадах, зазначених нормативними актами про охорону
державної та службової таємниць;
2) надавати iнформацiю i давати пояснення стосовно фактичної
i правової пiдстави своїх дiй та рiшень.
2. Уповноважений має право невiдкладно бути прийнятим з
питань своєї дiяльностi Президентом України, Головою Верховної
Ради України, Прем'єр-мiнiстром України, головами Конституцiйного
Суду України, Верховного Суду України та вищих спецiалiзованих
судiв України, Генеральним прокурором України, керiвниками iнших
державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, об'єднань
громадян, пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форми
власностi, їх посадовими та службовими особами.
3. Посадовi та службовi особи органiв державної влади,
органiв мiсцевого самоврядування, зобов'язанi в двотижневий термiн
безкоштовно надавати вiдомостi, матерiали i документи по запитах
Уповноваженого, необхiднi для здiйснення його повноважень.
4. Вiдмова органiв державної влади, органiв мiсцевого
самоврядування, їх посадових та службових осiб вiд спiвпрацi, а
також умисне приховування або надання неправдивих даних, будь-яке
незаконне втручання в дiяльнiсть Уповноваженого з метою протидiї
тягнуть за собою вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством.
Стаття 11. Розгляд подання Уповноваженого
1. Органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування,
об'єднання громадян, пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно
вiд форми власностi, їхнi посадовi та службовi особи, що отримали
подання Уповноваженого, зобов'язанi розглянути його в мiсячний
термiн i повiдомити Уповноваженого про прийнятi заходи у письмовiй
формi. У випадку якщо рекомендацiї Уповноваженого не виконанi, у
вiдповiдi повинно мiститися обгрунтування причин їх невиконання.
2. Уповноважений має право приймати участь у розглядi i
обговореннi поставлених ним питань. Про час i мiсце розгляду
Уповноважений повинен бути сповiщений не пiзнiше нiж за три днi до
дати розгляду питання.
3. У випадку невиконання рекомендацiй Уповноваженого, вiн має
право звернутись до суду iз заявою про визнання протиправними
рiшень, дiй чи бездiяльностi органiв державної влади, органiв
мiсцевого самоврядування, об'єднань громадян, пiдприємств,
установ, органiзацiй незалежно вiд форми власностi, їхнiх
посадових та службових осiб.
Роздiл III
ОРГАНIЗАЦIЙНО-ПРАВОВI УМОВИ ДIЯЛЬНОСТI УПОВНОВАЖЕНОГО
Стаття 12. Порядок призначення на посаду Уповноваженого
1. Призначення на посаду Уповноваженого, умови i органiзацiя
його роботи та звiльнення з посади здiйснюються вiдповiдно до
положень, визначених Законом України "Про Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини" ( 776/97-ВР ) (776/97-ВР)
для Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини.
2. Уповноважений має печатку iз зображенням малого Державного
Герба України та своїм найменуванням.
Стаття 13. Гарантiї дiяльностi Уповноваженого
1. Уповноважений здiйснює свою дiяльнiсть незалежно вiд iнших
державних органiв та посадових осiб.
2. Втручання органiв державної влади, органiв мiсцевого
самоврядування, об'єднань громадян, пiдприємств, установ,
органiзацiй незалежно вiд форми власностi та їх посадових осiб у
дiяльнiсть Уповноваженого забороняється.
3. Уповноважений користується правом недоторканностi на весь
час своїх повноважень. Вiн не може бути без згоди Верховної Ради
України притягнутий до кримiнальної вiдповiдальностi або пiдданий
заходам адмiнiстративного стягнення, що накладаються в судовому
порядку, затриманий, заарештований, пiдданий обшуку, а також
особистому огляду. Кримiнальну справу проти Уповноваженого може
бути порушено лише Генеральним прокурором України.
4. Уповноважений не може мати представницького мандата,
обiймати будь-якi iншi посади в органах державної влади,
виконувати iншу оплачувану чи неоплачувану роботу в органах
державної влади, органах мiсцевого самоврядування, об'єднаннях
громадян, на пiдприємствах, в установах, органiзацiях незалежно
вiд форми власностi, крiм викладацької, наукової або iншої творчої
дiяльностi.
Стаття 14. Секретарiат Уповноваженого
1. Для забезпечення дiяльностi Уповноваженого утворюється
секретарiат, який є юридичною особою, має свiй рахунок у банку та
печатку встановленого зразку.
2. Структура секретарiату, розподiл обов'язкiв та iншi
питання щодо органiзацiї його роботи визначаються Положенням про
секретарiат Уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини
(далi - Положення), що затверджується Уповноваженим. На
працiвникiв секретарiату поширюється дiя Закону України "Про
державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
.
3. Посадовi оклади державних службовцiв в секретарiатi
Уповноваженого встановлюються на рiвнi посадових окладiв державних
службовцiв в апаратi Верховної Ради України. Кошторис секретарiату
затверджуються Уповноваженим у межах кошторису витрат, пов'язаних
iз дiяльнiстю Уповноваженого.
4. Призначення на посаду та звiльнення працiвникiв
секретарiату здiйснюються Уповноваженим.
5. Примiщення для розмiщення Уповноваженого i його
секретарiату надається Верховною Радою України в безстрокове
безоплатне користування.
Стаття 15. Помiчники Уповноваженого
1. Уповноважений має право мати помiчникiв, що працюють на
громадських засадах.
2. Положення про помiчникiв, затверджується Уповноваженим.
3. Помiчникам Уповноваженого, видається вiдповiдне
посвiдчення.
Стаття 16. Громадська консультативна рада при Уповноваженому
1. Для надання консультативної допомоги при Уповноваженому
може створюватися Громадська консультативна рада з питань захисту
прав i свобод дитини, що складається з фахiвцiв, якi мають
необхiднi знання в цiй галузi.
2. Положення про Громадську консультативну раду i її склад
затверджуються Уповноваженим.
Стаття 17. Представництва Уповноваженого
Для забезпечення ефективної роботи Уповноваженого по
забезпеченню дотримання прав дiтей в областях, мiстах Києвi та
Севастополi створюються представництва Уповноваженого.
Роздiл IV
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.
2. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом трьох мiсяцiв:
1) привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз
цим Законом;
2) забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами, iншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актiв, що суперечать цьому Закону.