Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до деяких законодавчих актів України такі зміни:

1. У Кодексі законів про працю України (322-08) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 43-44, ст. 268):

1) доповнити статтею 78-1 такого змісту:

"Стаття 78-1. Неврахування святкових і неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток

Святкові і неробочі дні (стаття 73 цього Кодексу) при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються";

2) у статті 79:

у частині п'ятій слова "який зобов'язаний повідомити" замінити словами "який зобов'язаний письмово повідомити";

частину восьму доповнити реченням такого змісту: "У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки";

3) пункт 1 частини першої статті 80 після слова "терміну" доповнити словом "письмового";

4) частину другу статті 81 після слів "повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки" доповнити словами "і не одержав за них грошову компенсацію";

5) у частині першій статті 82:

у пункті 1 слова "неповного робочого дня" замінити словами "неповного робочого часу";

у пункті 4 слова і цифри "статтею 25 і частиною другою статті 26" замінити словами і цифрами "статтями 25 і 26";

6) частину третю статті 84 виключити;

7) у статті 182-1:

частини першу і другу викласти у такій редакції:

"Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 цього Кодексу).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів";

частину третю доповнити словами "а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному статтею 80 цього Кодексу";

8) у пункті 3 частини першої статті 211 слова "без урахування вихідних" виключити;

9) у статті 213 слова "протягом року" замінити словами "протягом навчального року";

10) у статті 216:

у назві слова "у вищих закладах освіти та аспірантурі" замінити словами "у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі";

в абзацах другому, третьому та четвертому пункту 1 та в абзацах другому, третьому та четвертому пункту 2 частини першої слово "щорічно" виключити;

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації".

У зв'язку з цим частини другу, третю і четверту вважати відповідно частинами третьою, четвертою і п'ятою;

доповнити частиною шостою такого змісту:

"Відпустки, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої та частиною четвертою цієї статті, надаються впродовж навчального року";

11) у тексті Кодексу слова "заклад освіти" в усіх відмінках і числах замінити словами "навчальний заклад" у відповідному відмінку і числі.

2. У Законі України "Про відпустки" (504/96-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 2, ст. 4; 2000 р., N 51-52, ст. 449):

1) друге речення частини першої статті 12 виключити;

2) текст статті 19 викласти у такій редакції:

"Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України (322-08) .

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів".

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.