ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 16-1110/13-149 від 04.04.97
м.Київ
vd970404 vn16-1110/13-149
Щодо оподаткування новостворених селянських
(фермерських) господарств
Державна податкова адміністрація України розглянула питання
щодо оподаткування новостворених селянських (фермерських)
господарств і в доповнення до своєї відповіді від 17.03.97 р.
N 16-1110/13-112 повідомляє.
1. Відповідно до пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів
України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на добавлену
вартість" об'єктом оподаткування податком на добавлену вартість є
обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), крім їх реалізації
за іноземну валюту, тобто об'єктом оподаткування є реалізація
товарів (робіт, послуг). При цьому оподатковуваний оборот з
реалізованих товарів (робіт, послуг) згідно з пунктом 1 статті 4
вказаного Декрету обчислюється виходячи з їх вартості за вільними
цінами і тарифами, державними фіксованими та регульованими цінами
і тарифами, що включають податок на добавлену вартість за
встановленою ставкою. Залежно від того, за якими цінами
реалізується товар - вільними або державними фіксованими та
регульованими, і провадиться обчислення оподатковуваного обороту.
А вартість товару (ціна) згідно з встановленим порядком
формування ціни складається з декількох основних частин, а саме:
а) собівартості;
б) прибутку;
в) акцизного збору (якщо це - підакцизний товар);
г) податку на добавлену вартість.
Податкове законодавство діє таким чином, що різні види
податків спрямовані на різні об'єкти оподаткування, наприклад:
податок на прибуток юридичних осіб, спрямований на їх прибуток;
податок на дохід юридичних осіб - на їх дохід (прибуток та
заробітна плата працівників); прибутковий податок з громадян - на
заробітну плату та інші виплати, що отримуються ними; податок на
добавлену вартість - на вартість (ціну) товару; а акцизний збір -
на вартість товару за вирахуванням податку на добавлену вартість
та інших державних зборів.
Назва статті 27 Закону України від 22.06.93 р. "Про внесення
змін і доповнень до Закону України "Про селянське (фермерське)
господарство" ( 3312-12 ), який введено в дію з 23 липня
1993 року, така: "Оподаткування прибутку селянського
(фермерського) господарства". Законодавець, приймаючи цю статтю,
чітко визначив її зміст стосовно прибутку селянських
(фермерських) господарств як новостворених, так й інших. Зміст
статті 27 підтверджується і її пунктом 1, який також стосується
прибутку. І пунктом 2 статті 27 встановлено пільги тільки для
новостворених селянських (фермерських) господарств щодо їх
прибутку.
Мотивація того, що пункт 2 відноситься до всіх видів
податків, безпідставна, оскільки зміст статті не може суперечити
її назві або розширювати її. Виходячи з викладеного і враховуючи
те, що податок на добавлену вартість обчислюється на підставі
вартості (ціни) реалізованих товарів (робіт, послуг), а не
прибутку, стаття 27 вищевказаного Закону на податок на добавлену
вартість не поширюється.
Підтвердженням цього є також пункт 3 статті 5 Декрету
Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. "Про податок на
добавлену вартість" ( 14-92 ) та Закон України від 19.11.93 р.
"Про внесення змін до декретів Кабінету Міністрів України "Про
податок на добавлену вартість" та "Про акцизний збір" ( 3630-12 ),
якими встановлено, що додаткові пільги щодо податку на добавлену
вартість на окремі товари (роботи, послуги) надаються
рішеннями Верховної Ради України. Декретом, а потім Законом
конкретно визначено, що по податку на добавлену вартість
пільги надаються по товарах (роботах, послугах), а не по платниках
(включаючи новостворені селянські (фермерські) господарства). Якщо
пільгу надано, то вона стосується товарів (робіт, послуг), які
реалізуються підприємствами, організаціями та господарствами
незалежно від форм власності, підпорядкованості тощо.
Підтвердженням цього є перелік встановлених потоварних пільг у
пункті 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів від 26.12.92 р.
N 14-92 "Про податок на добавлену вартість".
2. Аналогічне законодавство і по акцизному збору. Відповідно
до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р.
N 18-92 "Про акцизний збір" акцизний збір включається до ціни
високорентабельних та монопольних товарів (продукції), а стаття 3
встановлює, що об'єктом оподаткування є обороти з реалізації
(передачі) вироблених в Україні підакцизних товарів або митна
(закупівельна) вартість імпортних товарів (продукції) з
урахуванням фактично сплачених сум митних зборів, ввізного
(імпортного) мита та акцизного збору.
Згідно із статтею 4 цього Декрету обчислення акцизного збору
здійснюється по товарах, що реалізуються за вільними цінами,
виходячи з їхньої вартості за цими цінами, встановленими з
урахуванням акцизного збору, без податку на добавлену вартість. По
товарах, що реалізуються за державними фіксованими та
регульованими цінами, виходячи з їхньої вартості за цими цінами
без урахування торговельних знижок, а також сум податку на
добавлену вартість. Тобто акцизний збір обчислюється виходячи з
ціни, за якою реалізується товар, за вирахуванням податку на
добавлену вартість, а не на підставі прибутку.
Крім того, у 1996 році на цілий ряд товарів було введено
фіксовані ставки акцизного збору залежно від натуральних
показників реалізованої продукції незалежно від її вартості.
При цьому слід зауважити, що відповідно до статті 5 Декрету
Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 18-92 "Про акцизний
збір" пільги надано тільки по підакцизних товарах (продукції) на
експорт за іноземну валюту та по легкових автомобілях спеціального
призначення для інвалідів. Водночас цим Декретом право надання
додаткових пільг по підакцизних товарах (продукції) не надано
нікому.
3. Податок на добавлену вартість та акцизний збір - це
непрямі податки, які включаються в ціну товару (як було раніше
зазначено), є її складовою частиною, фактично оплачуються його
покупцями і на фінансовий стан підприємств не впливають. Якщо
новостворене селянське (фермерське) господарство реалізує
підакцизний товар, воно формує вартість на підставі собівартості
та прибутку, включає до неї акцизний збір і податок на добавлену
вартість. Покупець оплачує належну вартість товару, включаючи
непрямі податки, а господарство, отримуючи податки, перераховує їх
до бюджету.
Листом від 25.01.94 р. N 05-3/24 ( v3_24800-94 ) Вищий
арбітражний суд України звернувся з проханням викласти свої
аргументи, на підставі яких здійснюється оподаткування податком на
добавлену вартість та акцизним збором продукції (товарів, робіт,
послуг), що реалізується новоствореними селянськими
(фермерськими) господарствами.
Головна державна податкова інспекція України про
вищевикладене повідомила Вищий арбітражний суд України листом від
11.02.94 р. N 14-313/11-445 ( v-445225-94 ) "Про оподаткування
податком на добавлену вартість та акцизним збором продукції, що
реалізується селянськими (фермерськими) господарствами".
Узявши цей лист до відома, Вищий арбітражний суд України
довів його своїм листом від 28.02.94 р. N 05-02/67 ( v2_67800-94 )
до арбітражних судів України для використання при вирішенні
спорів.
Виходячи з викладеного, пільг для новостворених селянських
(фермерських) господарств не передбачено.
У разі, якщо ці господарства реалізують товари (роботи,
послуги) щодо яких по податку на добавлену вартість встановлено
пільги (наприклад, експорт товарів (робіт, послуг); поставка
продукції для державних потреб відповідно до умов укладеного
державного контракту; сільськогосподарська продукція та продукція
її переробки, видана в рахунок оплати праці працівникам
сільськогосподарських підприємств, крім переліку товарів, не
дозволених для виплати заробітної плати натурою; послуги, які
надаються сільськогосподарськими товаровиробниками сільському
населенню по обробці присадибних земельних ділянок, збору врожаю
та доставці палива; імпорт сировини, матеріально-технічних
ресурсів, комплектуючих виробів, устаткування, матеріалів, техніки
та інших товарів (крім виключень і підакцизних товарів) для
виробничих та власних потреб (тобто без наступної реалізації)
відповідно до Указу Президента України від 30.06.95 р. N 499
( 499/95 ) "Про справляння податку на добавлену вартість з
імпортних товарів" тощо), вони будуть користуватися пільгами на
загальних підставах.
Стосовно податку на прибуток, то статтею 5 Закону України від
28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"
надані пільги сільськогосподарським підприємствам по сплаті
податку на прибуток від виробництва сільськогосподарської
продукції та продукції її переробки на власних виробничих
потужностях. Прибуток, одержаний від іншої діяльності,
оподатковується.
Водночас повідомляємо, що згідно зі статтею 1 Закону України
від 02.02.94 р. N 3904-12 "Про внесення змін і доповнень до
Закону Української РСР "Про систему оподаткування" ставки податків
і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися іншими
законодавчими актами України, крім законів про оподаткування. Ця
норма збережена і в Законі України від 18.02.97 р. N 77/97 "Про
внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування".
Заступник Голови О.І.Шитря
"Вісник податкової служби України", 5/97