ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова колегії

Рахункової палати 

09.09.2008 N 20-2 

Україна належить до числа держав, де стан виробничого травматизму в кілька разів вищий, ніж в економічно розвинених країнах. Так, у розрахунку на 100 тис. працюючих рівень ризику загибелі та травмування працівників на виробництві в Україні порівняно з Німеччиною вищий у 2 рази, а з Японією - у 3 рази.

Серед чинників, які зумовлюють високий рівень виробничого травматизму, слід відмітити такі: як ослаблення механізму державного регулювання у сфері охорони праці; старіння основних фондів; фінансування працедавцями заходів з охорони праці за залишковим принципом тощо.

За останні чотири роки в Україні на виробництві травмується близько 18-21 тис. працівників щороку, з яких майже 1-1,4 тис. із смертельним наслідком. Як наслідок, лише у 2007 році з бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань було надано соціальних послуг і виплачено страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) на суму близько 2,7 млрд. гривень. Крім того, втрати робочого часу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаною з виробничим травматизмом, у 2007 році складали 706 тис. людино-днів.

передбачає, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (стаття 43).

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності визначені Законом України "Про охорону праці" (2694-12) (далі - Закон).

Аналіз норм Закону (2694-12) свідчить, що охорона праці - це комплексний процес, у якому задіяні роботодавці, працівники та держава.

Законом передбачено комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі відповідної загальнодержавної, галузевих та регіональних програм (стаття 4). Відповідно до статті 32 Закону (2694-12) , загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на затвердження Верховною Радою України подає Уряд, а розробляє її спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Слід вказати, що у 2001 році Урядом затверджені - Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки (1320-2001-п) (далі - Національна програма) та Програма розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001-2004 роки (952-2001-п) .

Фінансування заходів даних програм передбачалося за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і лише 4 заходи Національної програми (1320-2001-п) - коштами держбюджету, за участю Держгірпромнагляду. В цей же час, Держгірпромнагляд мав організаційно забезпечувати виконання даних програм.

У зв'язку з невиконанням вищеназваних державних програм у передбачені терміни (Фонд соціального страхування від нещасних випадків недофінансував виконання ряду укладених раніше договорів), Уряд у 2007 році продовжив строк їх виконання до кінця 2008 року та передбачив, що фінансування робіт за раніше укладеними договорами, здійснюється за рахунок коштів вищеназваного Фонду. Тобто, фактично ці державні програми діють лише в частині невиконаних раніше заходів.

У 2006 році Уряд схвалив Концепцію Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки (269-2006-р) і доручив МНС (на той час до складу МНС, як урядовий орган державного управління, входив Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду) у двомісячний строк розробити проект відповідної Загальнодержавної програми та подати його на розгляд Уряду.

Результати аудиту свідчать, що ні МНС (Міністр - Балога В.І.) ні, в подальшому, Держгірпромнагляд (Голова - Сторчак С.О.), не забезпечили виконання розпорядження Уряду. Проект Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки понад два роки перебуває на стадії розробки.

Як наслідок, на сьогодні в Україні фактично відсутній цілісний документ програмного характеру у питаннях охорони праці, відповідно, проблеми у цій сфері належним чином не розв'язуються.

Необхідно зазначити, що рішення Уряду про передачу Держгірпромнагляду функцій зі створення системи УТАС (та бюджетних призначень на ці цілі) суперечить нормам Закону України "Про охорону праці" (2694-12) та Положення про Держгірпромнагляд, в частині визначеного ними статусу Держгірпромнагляду, як спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що здійснює державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

Крім того, статтею 33 Закону (2694-12) реалізацію галузевих програм поліпшення стану безпеки віднесено до повноважень відповідних галузевих міністерств. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами.

Водночас, результати аудиту свідчать, що наслідком такого рішення Уряду також стало неефективне використання Держгірпромнаглядом бюджетних коштів, передбачених на ці цілі.

Аналізом також встановлено, що Програма підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах (374-2006-п) в частині визначення державного замовника, фінансового забезпечення виконання її заходів за джерелами та розбивкою по роках, звітування про виконання заходів, не відповідає вимогам Закону України "Про державні цільові програми" (1621-15) . Зокрема, обсяги фінансування Програмою не визначені взагалі, в тому числі і на заходи щодо застосування автоматизованих систем проти аварійного захисту вугільних шахт. Лише вказано, що витрати здійснюватимуться за рахунок видатків держбюджету, передбачених Мінвуглепрому на відповідні цілі, а також за рахунок інших надходжень відповідно до законодавства.

Тобто, визначити на підставі Програми (374-2006-п) , в якому обсязі має щороку фінансуватися створення системи УТАС, не можливо.

Слід вказати, що прийнятим у квітні 2007 року Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) доручалося Уряду у шестимісячний термін з дня опублікування Закону затвердити критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності (високий, середній та незначний) та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду.

Згідно з частиною 2 статті 5 цього Закону (877-16) , такі критерії визначає відповідний орган державного нагляду (контролю) у віднесеній до його відання сфері, тобто Держгірпромнагляд.

Незважаючи на те, що з часу опублікування даного Закону (877-16) пройшло маже 15 місяців, Кабінетом Міністрів України та Держгірпромнаглядом не забезпечено виконання його вимог щодо затвердження відповідних критеріїв. Як наслідок, діє норма вищевказаного Закону - періодичність проведення планових перевірок становить лише один раз на п'ять років. Це негативно відображається на можливості здійснювати державний нагляд за станом охорони праці на підприємствах з високою небезпекою виробничого травматизму.

Стан промислової безпеки та охорони праці, в першу чергу, характеризується рівнем виробничого травматизму, в тому числі травматизму зі смертельним наслідком.

За інформацією Держгірпромнагляду, в останні роки загальна кількість випадків травмування працівників на виробництві в Україні зменшується. Справді, абсолютні показники кількості травмованих на виробництві зменшуються. Якщо у 2005 році на виробництві було травмовано 20 817 осіб, в 2006 році - 18 992, то у 2007 році - 18 192 особи. Тобто, у вказаному періоді виробничий травматизм знижався на рівні 4-12 відс. щорічно.

Проте, якщо розглядати стан виробничого травматизму, виходячи з відношення кількості травмованих до загальної кількості працівників (з розрахунку на 100 тис. працюючих), як більш об'єктивного критерію для оцінки фактичного стану справ, то можна побачити, що ситуація з виробничим травматизмом в Україні не поліпшується, дані про стан травматизму в Україні у 2005-2007 роках наведені у таблиці N 1.

Таблиця N 1

Наведені у таблиці N 1 дані свідчать, що в останні роки відбувається значне скорочення чисельності працюючих в народному господарстві країни. У 2005 році середньоспискова чисельність працівників, зайнятих на підконтрольних Держгірпромнагляду підприємствах (підприємства, установи, організації всіх форм власності і видів економічної діяльності та фізичні особи, які використовують найману працю) складала 19 754,9 тис. осіб, у 2006 році - 18 407,8 тис. осіб, а у 2007 році - 16 766,5 тис. осіб. Виходячи з цих показників, стан виробничого травматизму залишається приблизно на одному рівні.

В той же час в останні роки спостерігається тенденція до збільшення виробничого травматизму зі смертельним наслідком. В розрахунку на 100 тис. працюючих кількість смертельно травмованих зросла з 5,5 осіб - у 2005 році, до 7 осіб у 2007 році.

Наведене свідчить про незадовільний стан справ у сфері промислової безпеки та охорони праці, високий травматизм та смертність.

У 2005 році працівниками Держгірпромнагляду було проведено 230,5 тис. комплексних, цільових і оперативних перевірок, у 2006 році - 234,9 тис, а у 2007 році вже 237,1 тисяч. Водночас, результати аудиту свідчать, що на стан виробничого травматизму зростання кількості проведених Держгірпромнаглядом перевірок суттєвим чином не впливає.

За результатами проведених Держгірпромнаглядом перевірок виявляється значна кількість порушень нормативних актів про охорону праці. Зокрема, у 2005 році виявлено - 2441,4 тис. порушень, у 2006 році - 2467,0 тис. порушень, у 2007 році - 2464,1 тис. порушень. Тобто, в середньому, за одну перевірку виявляється більше 10 порушень. Наведене свідчить про масове недотримання суб'єктами господарювання вимог нормативних актів з питань охорони праці.

В цей же час, за даними Держгірпромнагляду, відсоток усунутих суб'єктами господарювання порушень, які виявляються державними інспекторами Держгірпромнагляду, становив 59,4 відс. - у 2005 році, 26,5 відс. - у 2006 році та 17,5 відс. - у 2007 році. Тобто, у 2005 році усувалось кожне 2-е порушення з виявлених, а у 2007 році - лише кожне 6-е порушення.

Найбільш незадовільний стан з усуненням виявлених Держгірпромнаглядом порушень в Донецькій області. У 2007 році суб'єктами господарювання цього регіону усунуто лише кожне 13-е із виявлених порушень нормативних актів про охорону праці.

Слід зазначити, що в Держгірпромнагляді відсутня система послідуючого контролю за виконанням наданих державними інспекторами приписів (розпоряджень) про встановлені порушення в галузі охорони праці. Як наслідок, Держгірпромнагляд не володіє реальною інформацією про стан реагування на їх приписи.

Поновлення роботи зупинених об'єктів здійснюється, в основному, відповідно до листів перевірених підприємств, установ, організацій. Повторні перевірки щодо усунення недоліків з питань охорони праці здійснюються вкрай рідко. Зокрема, у 9 інспекціях (2 в м. Києві і 7 в м. Харкові) встановлено факти відсутності як повторних перевірок, так і інформації від підприємств (установ, організацій) щодо усунення встановлених порушень.

Окремі територіальні управління, зокрема, по АР Крим і по Київській області там. Києву, взагалі не відстежують стан усунення порушень після проведених ними перевірок. Наведені факти свідчать про бездіяльність керівництва цих теруправлінь та керівництва Держгірпромнагляду в цілому.

Наприклад, згідно з актом перевірки N 145 від 05.12.2007, проведеної держінспектором державної інспекції теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву на ТОВ "Екобудмонтаж", заборонено виконання будівельно-монтажних робіт та експлуатацію баштового крану. Приписом запропоновано розробити план заходів щодо усунення порушень та інформувати Інспектора письмово. На даний час інформація про усунення порушень не надходила, Інспекція не володіє даними щодо виконання будівельно-монтажних робіт та експлуатації баштового крану.

Також, приписом N 32 від 19.03.2007 держінспектором Харківської державної інспекції опломбовано сім верстатів, які належать Харківській дирекції УДППЗ "Укрпошта" до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників. Листів щодо усунення встановлених порушень до цього часу від УДППЗ "Укрпошта", до Інспекції не надходило. Повторна перевірка стану справ з охорони праці на цьому підприємстві не проводилася. Тобто, через півтора роки після перевірки невідомо, працюють верстати, чи ні.

Таким чином, спостерігається вкрай негативна тенденція, яка свідчить як про ігнорування суб'єктами господарювання вимог нормативних актів з питань охорони праці, так і про неспроможність Держгірпромнагляду забезпечити виконання суб'єктами господарювання нормативних актів з питань охорони праці.

Більше того, окремі суб'єкти господарювання грубо порушують вимоги чинного законодавства та не виконують приписи державних інспекторів.

Наприклад, за результатами перевірок стану промислової безпеки на ДП "Орджонікідзевугілля" інспекторами Держгірпромнагляду по Донецькій області було виявлено низку недоліків. Як наслідок, було заборонено виконання робіт на шахті ім. Карла Маркса в м. Єнакієвому. Однак, керівництвом шахти (директор Лучкай О.В.) було самовільно відновлено роботи, внаслідок чого 8 червня 2008 року на шахті ім. Карла Маркса стався вибух і 42 гірняків травмовано, з них 11 смертельно, 2 працівники зникли безвісті.

За результатами перевірок посадовими особами Держгірпромнагляду на працівників, які грубо порушили вимоги законодавства та нормативно-правових актів в галузі охорони праці, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладається штраф. Починаючи з 2005 року кількість накладених штрафів збільшилась з 81 959 одиниць до 105 526 одиниць. Сума штрафів за три роки збільшилася на 2315,5 тис.грн. і склала 8626,8 тис. гривень. У I півріччі 2008 року проти аналогічного періоду попереднього року на 2,4 тис. знизилася кількість накладених штрафів на працівників, всього накладено 48 419 штрафів на суму 4194 тис. гривень.

Довідково: Максимальний розмір штрафу, який Держгірпромнагляд може накласти на порушника, становить 340 гривень. Суб'єкту господарювання простіше оплатити штраф, ніж зупинити виконання робіт (наприклад, будівельних) або експлуатацію техніки (наприклад, крану).

Суттєво знижує ефективність державного нагляду за станом промислової безпеки безкарність посадових осіб суб'єктів господарювання, винних у порушеннях у сфері охорони праці.

Водночас, саме Держгірпромнагляд своєю бездіяльністю, фактично, сприяє такому становищу.

Відповідно до Положення Держгірпромнагляд наділений правом передавати матеріали органам прокуратури для притягнення таких осіб до відповідальності. Однак, у 2006 році Держгірпромнаглядом направлено матеріалів слідчим органам за порушення законодавства про охорону праці (без урахування нещасних випадків) лише на 590 осіб, а у 2007 році на 876 осіб.

За останні два роки державними інспекторами встановлено більше 2460 тис. порушень нормативних актів з питань охорони праці на 134 тис. підприємствах. Тобто, матеріали слідчим органам направляються на 7 осіб з 1000 перевірених підприємств. Так, Волинським та Одеським територіальними управліннями у 2007 році виявлено, відповідно, 12,5 тис. та 153,6 тис. порушень нормативних актів в галузі охорони праці; перевірено, відповідно, 2207 та 8518 підприємств, а до правоохоронних органів не передано жодного матеріалу про правопорушення. Територіальними управліннями по Львівській та Житомирській областях до правоохоронних органів передано лише по одній справі.

Водночас, Держгірпромнагляд не володіє інформацією щодо передачі правоохоронними органами розслідуваних матеріалів до судів і прийнятих судових рішень щодо осіб, які допускають грубі порушення в галузі охорони праці. В звіті про наглядову діяльність зазначена інформація лише про кількість осіб, відносно яких відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Слід вказати, що незадовільний стан справ з рівнем виробничого травматизму відбувається на тлі постійного збільшення фактичної чисельності посадових осіб, які здійснюють державний нагляд та витрат на їх утримання.

Аудитом встановлено, що у 2007 році центральним апаратом Держгірпромнагляду було використано 29,5 тис.грн. на оплату науково-дослідної роботи "Опрацювання загальних вимог до роботодавців щодо забезпечення охорони праці працівників", яку виконував Національний НДІ промислової безпеки та охорони праці.

В результаті виконання зазначеної роботи розроблено проект наказу Держгірнагляду щодо загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників.

Водночас, згідно з Положенням про Держгірпромнагляд та положеннями про структурні підрозділи, розробка таких актів є функціональним обов'язком його структурних підрозділів, зокрема, управління нормативно-правового та юридичного забезпечення та управління науково-технічного забезпечення державного нагляду. Отже, бюджетні кошти у сумі 29,5 тис.грн. були використані у 2007 році Держгірпромнаглядом неефективно.

Слід вказати, що на 2008 рік в кошторисі центрального апарату Держгірпромнагляду на аналогічні роботи заплановані видатки у сумі 140,0 тис. гривень.

У 2001 році своєю постановою Уряд встановив ліміт легкових автомобілів, що обслуговують центральні органи виконавчої влади, їх територіальні підрозділи та інші державні органи (далі - постанова), утому числі для Держгірпромнагляду у кількості 4 автомобілі для центрального апарату і 25 - для територіальних підрозділів. Також було зобов'язано державні органи привести кількість легкових автомобілів, що перебувають на їх балансі або на балансі територіальних підрозділів чи орендуються, у відповідність з встановленим лімітом.

В порушення зазначеної постанови Держгірпромнагляд (Голова Сторчак С.О.) на 2007 рік встановив ліміт легкових автомобілів, що перебувають на балансі теруправлінь, у кількості 220 од. (з них 26 службових та 194 спеціальних), а на 2008 рік - у кількості 252 од. (з них 26 службових та 226 спеціальних). Заданими обліку, у 2007 році в системі Держгірпромнагляду рахувалось 228 автомобілів, у I півріччі 2008 року - 224 автомобілі.

Таким чином, ліміт автотранспорту, встановлений постановою Уряду, був перевищений Держгірпромнаглядом на 191 легковий автомобіль (у 7,6 рази) у 2007 році (згідно з обліком - на 199) та 223 автомобілі (у 8,7 рази) у 2008 році (згідно з обліком - на 195).

Необхідно вказати, що Законом України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) дано поняття транспортному засобу спеціального призначення - це транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний тощо).

Аналогічне визначення міститься і у Порядку узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів (z0404-00) , спеціальний автомобіль - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для виконання спеціальних функцій.

Встановлено, що легкові автомобілі, які Держгірпромнагляд визначив як спеціальні, фактично такими не є: спеціального оснащення не мають, оформлені та зареєстровані в органах ДАІ як звичайні легкові автомобілі (в техталонах відмітки "спеціальний автомобіль" відсутні), в аналітичному та бухгалтерському обліку не розмежовуються.

Крім того, слід вказати, що Закон України "Про охорону праці" (2694-12) не передбачає забезпечення Держгірпромнагляду спеціальним автотранспортом.

Таким чином, Держгірпромнаглядом щорічно завдавались збитки державі на придбання та утримання понадлімітних легкових автомобілів, називаючи їх "спеціальні". Лише за період, що перевірявся, такими діями Держгірпромнагляду державі завдано збитків на суму 4071,4 тис.грн., з них: фінансування витрат на утримання понадлімітного автотранспорту - 2934,7 тис.грн.; придбання легкових автомобілів понад встановлений ліміт - 1136,7 тис. гривень.

В рамках виконання завдань бюджетної програми, Держгірпромнагляд здійснює фінансування Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці (далі - Інститут), як розпорядника бюджетних коштів III рівня, щодо здійснення останнім наукової та науково-технічної діяльності.

У 2007 році Держгірпромнагляд коштами загального фонду державного бюджету профінансував інституту обсязі 1921,2 тис.грн., а у I півріччі 2008 року - 1013,4 тис. гривень.

Інститут створено Кабінетом Міністрів України у 1994 році з метою проведення фундаментальних і прикладних досліджень з охорони праці. Була визначена гранична чисельність працівників Інституту в кількості 100 чоловік та передбачено провадити витрати на утримання Інституту за рахунок асигнувань держбюджету, передбачених Державному комітетові по нагляду за охороною праці (зараз Держгірпромнагляд) на науково-дослідні роботи.

В подальшому Держнаглядохоронпраці (Держгірпромнагляд) здійснював структурні зміни в Інституті, внаслідок яких штатна чисельність працівників була збільшена, понад встановлену Кабінетом Міністрів України, на 23 посади. При цьому, Держгірпромнагляд вийшов за межі повноважень, визначених Положенням (Держгірпромнагляд затверджує граничну чисельність, структурута штатний розпис лише своїм територіальним органам).

Слід вказати, що статтею 37 Закону України "Про охорону праці" (2694-12) передбачено, що фундаментальні та прикладні наукові дослідження з проблем охорони праці, ідентифікації професійної небезпечності організуються в межах загальнодержавної та інших програм з цих питань і проводяться науково-дослідними інститутами, проектно-конструкторськими установами та організаціями, вищими навчальними закладами та фахівцями.

Під час аудиту, на вимогу контрольної групи Рахункової палати, Держгірпромнаглядом та Інститутом була зроблена спроба співвіднести тематики, які виконуються Інститутом з положеннями державних цільових програм. Були вказані дві програми - Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки (1320-2001-п) та Програма розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001-2004 роки (952-2001-п) .

Аналіз Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки (1320-2001-п) засвідчив, що лише 4 її заходи мали фінансуватися коштами держбюджету за участю Держгірпромнагляду. При цьому, жодний з цих заходів не співпадає з тематиками, які фінансувалися Держгірпромнаглядом у 2007-2008 роках.

Програма розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001-2004 (952-2001-п) роки передбачає фінансування її заходів тільки через Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Отже, жодна з тематик, які виконуються Інститутом (у 2007 році - 17, на 2008 рік - 20) безпосередньо не випливає з заходів та завдань вищевказаних державних програм і не повинна фінансуватися Держгірпромнаглядом.

Таким чином, кошти державного бюджету в сумі 2934,6 тис.грн. (2007 рік - 1921,2 тис.грн., I півріччя 2008 року - 1013,4 тис.грн.) були використані Держгірпромнаглядом з порушенням вимог ст. 37 Закону України "Про охорону праці" (2694-12) та неефективно. Як наслідок, проблеми у сфері охорони праці, які потребують відповідного наукового забезпечення та вирішення, не розв'язуються.

Всього протягом 2007 року Інститутом до Держгірпромнагляду передано 17 проектів нормативних документів, з яких Держгірпромнагляду затверджено три. Ряд проектів законодавчих актів тривалий час знаходяться на доробках та узгодженнях і на розгляд до профільних комітетів Верховної Ради не подавались.

Створення та впровадження на вугільних підприємствах уніфікованої телекомунікаційної системи диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами (далі - системи УТАС) триває з 2001 року. Встановлено, що станом на 01.07.2008 роботи за договорами, укладеними у 2007 році, не завершені, система УТАС не встановлена на жодній з шахт. Складові системи УТАС, які ДП "П." відвантажує шахтам, не монтуються, а залишаються на заводі на відповідальному зберіганні.

Фактично, мета бюджетної програми у 2007 році не досягнута, відповідно бюджетні кошти використані неефективно.

Під час проведення контрольного заходу було оглянуто роботу системи УТАС на шахті "Б.". Управління системою змонтоване на існуючому диспетчерському пункті шахти і на час огляду не працювало. Систему було включено для демонстрації її дії членам контрольної групи та виключено після її огляду.

Слід також вказати, що Держгірпромнагляд не володіє інформацією про ефективність діяльності встановлених раніше систем УТАС.

Робоча група Держгірпромнагляду на засіданні 12.09.2007 визначила, що система УТАС на сьогодні функціонує як технологічна система контролю стаціонарного обладнання шахт. Вона дублює функції діючих на шахтах систем протиаварійного захисту (наприклад, на шахті "Б." ДП "Д." на час впровадження системи УТАС функціонує: дві апаратури газового захисту; комплекс аерогазовин інформаційний; апаратура автоматизації вентиляторів; апаратура автоматизації управління конвеєрними лініями; диспетчерський комплекс у складі апаратури телемеханіки для контролю магістральних конвеєрів вентиляторів та високовольтного обладнання); не вирішені питання укомплектованості штату та навчання персоналу на шахтах; не забезпечено і інформаційну надійність.

Крім того, працівники шахт з метою маніпулювання інформацією про стан параметрів безпеки мають можливості змінити як первинну, так накопичену інформацію системи УТАС.

В порушення вимог чинного законодавства протягом 2007 року та I півріччя 2008 року на утримання легкових автомобілів понад встановлений ліміт теруправліннями використано: по Львівській обл. - 185,3 тис.грн., по Миколаївській обл. - 57,9 тис.грн., по Одеській обл. - 142 тис.грн., по Київській обл. там. Києву - 672,4 тис.грн., по Харківській обл. - 60 тис.грн., по Донецькій обл. - 550,5 тис.грн. бюджетних коштів.

В результаті аудиту з'ясовано, що теруправління безкоштовно, або за заниженою ціною отримують у користування автотранспорт від підвідомчих або підконтрольних підприємств.

Наприклад, в безоплатному користуванні керівництва Львівського теруправління знаходяться два автомобілі бізнес класу, надані ДП "Західний експертно-технічний центр". Теруправління по Донецькій області користується трьома такими автомобілями, які надані ТОВ "К.", ВАТ "Г." та ЗАТ "Д.". Крім того, територіальне управління по Донецькій області орендує у підконтрольних організацій два автомобілі (шахта ім. "3." та шахта П. N 3), за які щомісяця сплачує по 50 гривень.

Слід зазначити, що теруправліннями закуплялися нові автомобілі за заниженими цінами. Так, у 2007 році теруправлінням по Київській області та м. Києву придбано автомобіль KIA Cerato за 60 тис.грн., що нижче ринкової у 1,5 рази; теруправлінням по Львівській області придбано два автомобілі (Шеврове Лачетті та Шеврове Авео) на загальну суму 119,98 тис.грн., що також нижче ринкових цін на легкові автомобілі даного класу.

Наведені факти свідчать про можливість вчинення посадовими особами Держгірпромнагляду корупційних дій.

В порушення вимог чинного законодавства, теруправлінням по Львівській області при списанні двох автомобілів не запрошено відповідну інспекцію для встановлення непридатності автомобілів. Тобто, оцінка непридатності автомобілів - недостовірна. За наслідками проведених аукціонів автомобілі були реалізовані начальникам інспекцій теруправління.

Крім цього, встановлено, що в подорожніх листах службових автомобілів теруправлінь не вказується маршрут слідування та цілі виїзду, що не дає змогу вирахувати загальний пробіг автомобіля та фактичні витрати.

Керівництвом Донецького теруправління в порушення "Інструкції про службові відрядження в межах України і за кордон" службові відрядження та авансові звіти працівникам оформлялися у 2007 році та I півріччі 2008 року за розпорядженнями керівників територіальних інспекцій чи їх заступників при відсутності наказів керівника теруправління. На підставі таких розпоряджень було використано 649,4 тис.грн. бюджетних коштів.

У 2007 році при закупівлі предметів і матеріалів придбання здійснювалося з перевищенням граничної суми витрат.

Так наприклад, в теруправлінні по Київській області та м. Києву при закупівлі перевищено граничну ціну на приставні столи у 1,6 рази, на м'яке крісло - у 3,3 рази. Крім того, закупівля здійснювалася по договору на придбання канцелярського приладдя та господарських засобів.