розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 104 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про прийняття в першому читанні проекту Земельного кодексу України" від 6 липня 2000 року N 1846-III (1846-14) .

Заслухавши суддю-доповідача Вознюка В.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - народні депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням про визнання Постанови Верховної Ради України "Про прийняття в першому читанні проекту Земельного кодексу України" (1846-14) такою, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційною), обгрунтовуючи тим, що зазначена Постанова (1846-14) була прийнята з порушенням процедури голосування, передбаченої Конституцією України (254к/96-ВР) (частина третя статті 84 (254к/96-ВР) ) і Регламентом Верховної Ради України (стаття 3.6.9 (129а/94-ВР) ) .

На підтвердження своїх доводів суб'єкт права на конституційне подання посилається на стенограму засідання, дані поіменного голосування, довідки про перебування деяких народних депутатів України в чергових відпустках, у відрядженнях, на стаціонарному і амбулаторному лікуванні. Особисто в голосуванні не брали участі 26 народних депутатів із 229, які вважаються такими, що проголосували за згадану Постанову (1846-14) .

А тому, на думку авторів конституційного подання, відповідно до статті 84 Конституції України (254к/96-ВР) ця Постанова (1846-14) Верховної Ради України не може бути визнана прийнятою.

2. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень (подань) своєю ухвалою відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

3. Відповідно до статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) у конституційному поданні про визнання правового акта неконституційним повинні бути наведені правове обгрунтування тверджень щодо його неконституційності, дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилається суб'єкт конституційного подання (копії цих документів і матеріалів додаються).

Як зазначається у конституційному поданні, за списком поіменного голосування за Постанову Верховної Ради України "Про прийняття в першому читанні проекту Земельного кодексу України" (1846-14) проголосували 229 народних депутатів України. Але 15 народних депутатів України з цього списку не брали і не могли брати участі в голосуванні, оскільки перебували у відрядженнях, чергових відпустках, на стаціонарному і амбулаторному лікуванні (поіменний список не наводиться). У той же час народні депутати наводять дані про виключення із загальної кількості (229) голосів 26 голосів народних депутатів України як таких, що не брали участі в голосуванні за Постанову (1846-14) особисто (поіменний список також не наводиться).

Із долученої до конституційного подання стенограми пленарного засідання (без належного її оформлення) випливає, що в залі засідання були відсутні 25 народних депутатів.

Згідно з Актом про факти фальсифікації під час голосування щодо законопроекту Земельного кодексу в редакції Кабінету Міністрів України від 6 липня 2000 року, який долучено до конституційного подання, на момент голосування за названий законопроект в першому читанні були відсутні в сесійній залі 90 народних депутатів України, картки яких задіяно в голосуванні за законопроект. Сам акт належним чином не оформлений і, зокрема, в ньому відсутній підпис члена Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України - народного депутата України Танасова С.І.

Таким чином, у конституційному поданні та доданих до нього матеріалах містяться суперечливі дані щодо кількості народних депутатів України, які були відсутні в сесійній залі, а їх картки були задіяні при голосуванні за законопроект. Суб'єкт права на конституційне подання не вказав, хто саме із народних депутатів України не був присутній у сесійній залі і не брав участі в голосуванні особисто. А проводити слідчі дії Конституційний Суд України не уповноважений.

Отже, конституційне подання не відповідає вимогам статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження.

4. Згідно зі статтею 150 Конституції України (254к/96-ВР) та пунктом 1 статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) Конституційний Суд України приймає рішення у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Підставою для визнання правових актів неконституційними може бути порушення лише тої процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності, яка встановлена Конституцією України (254к/96-ВР) (стаття 152 Конституції України (254к/96-ВР) ) .

Відповідно до частини п'ятої статті 82 Основного Закону України (254к/96-ВР) порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України (254к/96-ВР) та законом про регламент Верховної Ради України (129а/94-ВР, 129б/94-ВР) . Чинний Регламент Верховної Ради України (129а/94-ВР, 129б/94-ВР) нормативно-правовий акт не є законом України (Рішення Конституційного Суду України від 3 грудня 1998 року N 17-рп/98 (v017p710-98) у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України" (7-14) ) . Верховна Рада України згідно з пунктом 4 частини першої статті 6.5.4 Регламенту Верховної Ради України (129б/94-ВР) за наслідками обговорення законопроекту в першому читанні може прийняти рішення про взяття законопроекту за основу (з можливим доопрацюванням) і доручення відповідним комісіям підготувати законопроект на друге читання.

Постанова "Про прийняття в першому читанні проекту Земельного кодексу України" (1846-14) є актом Верховної Ради України регламентного характеру. Вона фіксує лише певний етап розгляду законопроекту. За результатами другого читання законопроекту Верховна Рада України може прийняти рішення про його відхилення (пункт 1 частини першої статті 6.6.9 Регламенту Верховної Ради України (129б/94-ВР) ) або про повернення на доопрацювання з наступним поданням його на повторне друге читання (пункт 2 частини першої статті 6.6.9 Регламенту Верховної Ради України (129б/94-ВР) ) і, таким чином, усунути допущені порушення Регламенту (129а/94-ВР, 129б/94-ВР) , якщо вони мали місце.

Конституційний Суд України відповідно до своїх повноважень не може втручатись у законодавчий процес. Зазначена Постанова (1846-14) не належить до тих правових актів Верховної Ради України, які відповідно до статті 150 Конституції України (254к/96-ВР) є предметом (об'єктом) розгляду в Конституційному Суді України.

Отже, конституційне провадження у справі не може бути відкритим у зв'язку з непідвідомчістю Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України (254к/96-ВР) , статтями 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 104 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про прийняття в першому читанні проекту Земельного кодексу України" від 6 липня 2000 року N 1846-III (1846-14) на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України (254к/96-ВР) та Законом України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.