Проект
(об'єднаний)
Вноситься народними депутатами України
Лисовим I.В.
Мхітаряном Н.М.
Поляченком В.А.
Сербіним Ю.С.
Клименком О.I.
Аржевітіним С.М.
(на заміну №3354-1 від 14.11.08)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про антикризові заходи в будівництві житла
Цей Закон розроблено з метою стимулювання житлового будівництва та стабілізації будівельної галузі в умовах фінансової кризи, формування платоспроможного попиту запровадження механізмів здешевлення вартості будівництва житла.
Розділ I. Нагальні проблеми подолання кризових явищ в будівництві житла
Стаття 1
Дозволити кредитно-фінансовим установам здійснювати кредитування суб'єктів підприємницької діяльності (забудовників) для недобудованого житла під заставу вартості емітованих облігацій, цінних паперів, майнових прав, квартир та інших активів, які можуть бути заставою об'єкта незавершеного будівництва, чи іншого майна в обсязі, необхідного для завершення будівництва житла по кошторисної вартості .
При цьому у вартості такого житла кошторисний прибуток не може перевищувати 15 відсотків прямих і загально виробничих витрат з будівництва, а рентабельність виробництва будівельних матеріалів та виробів, що використовуються у будівництві, також не може становити більш ніж 15 відсотків.
В разі неможливості повернення позичальником такого кредиту у визначений договором термін, кредитно-фінансова установа набуває майнових прав на збудоване житло та має право продати його по вартості виданого кредиту державним органам або органам місцевого самоврядування через державну іпотечну установу, з метою забезпечення громадян, що потребують покращання житлових умов відповідно до чинного законодавства чи здійснювати його вільний продаж на ринку житла.
Стаття 2
Кредитно-фінансовим установам надавати кредити суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють житлове будівництво (забудовникам) та інвесторам для будівництва житла. При цьому, в разі застосування механізму компенсацій кредитно-фінансовим установам відповідно до статті 4 цього Закону, процентна ставка за такими кредитами не може перевищувати двох відсотків над рівнем облікової ставки Національного банку України. В разі відсутності такої компенсації процентна ставка визначатиметься за згодою позичальника та кредитно-фінансової установи.
Стаття 3
Заборонити кредитно-фінансовим установам, на строк дії цього Закону, змінювати в сторону збільшення відсоткову ставку по кредитам, отриманим на придбання та будівництво житла, фізичними та юридичними особами.
Стаття 4
Національному банку України та Кабінету Міністрів України розробити та затвердити механізм надання пільгових кредитів для будівництва нового житла, яким передбачити обов'язкове рефінансування кредитно-фінансових установ та виплату компенсацій кредитно-фінансовим установам різниці, що виникає між ставкою за кредитами, зазначеними в статтях 2 та 3 цього Закону та поточною комерційною ставкою за такими кредитами.
Стаття 5
Встановити мораторій на розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 % вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків за згодою сторін.
Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, по яких здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва.
Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15) під час та за строк дії цього Закону не здійснюється.
Стаття 6
Кредитно - фінансові установи не здійснюють формування резервів для покриття ризиків за кредитами, які надані відповідно до цього закону для фінансування антикризових заходів у будівництві
Стаття 7
Суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють житлове будівництво (забудовники) мають право на відстрочення обов'язкових платежів та відрахувань до державного та місцевих бюджетів, в тому числі плати за землю, пайових внесків на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури тощо, при цьому нарахування пені та застосування штрафних санкцій не здійснюється, згідно з порядком затвердженим Кабінетом Міністрів України
Наявність заборгованості по внескам і платежам не може бути підставою для відкликання або відмови у видачі органами виконавчої влади суб'єктам підприємницької діяльності (забудовники) погоджувальних, дозвільних та інших документів щодо об'єктів житлового будівництва.
Стаття 8
Договори оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, на яких здійснюється будівництво житла, підлягають пролонгації до завершення будівництва.
Стаття 9
Торгово-промисловій палаті України розглядати звернення суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють житлове будівництво (забудовники), щодо надання їм довідки про зупинку (згортання діяльності) через обставини непереборної дії.
Розділ II . Державна підтримка будівельної галузі та житлового будівництва
Стаття 10
Доступне житло це збудовані та ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири.
Державна підтримка будівництва доступного житла полягає в адресній цільовій фінансовій допомозі, що надається громадянам віком до 45 років, які потребують поліпшення житлових умов, та в праві отримати іпотечний житловий кредит в уповноваженому банку.
Пріоритетне право на отримання державної підтримки надається громадянам, які відповідно до законодавства мають право на отримання житла за рахунок держави.
Державна підтримка надасться шляхом сплати державою 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла.
Підставою для надання державної підтримки є рішення органу місцевого самоврядування або іншого органу, що здійснює облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 кв. метр на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю загальної площі житла. Решту вартості житла сплачує громадянин, що уклав договір на будівництво та отримання житла за державної підтримки, - за власні кошти або за кошти іпотечного кредиту.
Право на отримання іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку надається громадянам віком до 45 років, що відповідно до законодавства має право на отримання такого житла з урахуванням вимог банку до позичальника.
Порядок застосування механізму спільного фінансування будівництва житла за рахунок державних коштів та коштів громадян встановлює Кабінет Міністрів України.
Стаття 11
У державному та місцевих бюджетах передбачаються кошти для надання фінансової допомоги фізичній особі у розмірі 30 відсотків вартості об'єкта інвестування.
При цьому, надати першочергове право використання таких коштів тим областям, АРК і містам, які перевиконують планові показники наповнення бюджету.
Головним розпорядником коштів державного бюджету є центральний орган виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.
Контроль за будівництвом здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.
Стаття 12
Фонд доступного житла формується шляхом добудови об'єктів незавершеного будівництва та будівництва нового житла.
Архітектурно-планувальні та технічні норми доступного житла визначаються державними будівельними нормами з обов'язковим урахуванням вимог до енергозбереження.
Доступне житло використовується лише за призначенням відповідно до правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відчуження такого житла не дозволяться протягом пяти років з дня оформлення громадянином права власності на нього.
Стаття 13
Умови здешевлення вартості будівництва житла створюються шляхом:
надання органами місцевого самоврядування в користування забудовнику земельної ділянки під будівництво доступного житла на нормативний термін будівництва без проведення аукціону. У цьому разі розмір орендної плати не може перевищувати ставку земельного податку. Будівельно-монтажні та проектні роботи на таких земельних ділянках, повинні розпочатися не пізніше ніж за 3 роки з моменту отримання дозволу. В разі недотримання цього терміну, земельна ділянка повертається у власність органам місцевого самоврядування;
звільнення будівництва доступного житла від пайової участі (внеску) на розвиток інженерної, транспортної та соціальної інфраструктур населених пунктів;
здійснення рефінансування державної іпотечної установи під заставу облігацій емітованих цією установою під державну гарантію;
визначення архітектурно-планувальних та технічних норм такого житла;
використання економічних та теплоефективних проектів житлових будинків масового застосування на основі проектів повторного використання;
залучення до виконання робіт технопарків, технополісів та зон інвестиційно-іноваційного розвитку, створених у регіонах;
застосування раціональних конструктивних та інженерних рішень, енергоефективних інноваційних технологій (у тому числі нанотехнологій);
використання місцевої сировини, матеріалів і виробів вітчизняного виробництва;
здешевлення іпотечних житлових кредитів.
Розділ III. Внесення змін до законодавства України
1. Статтю 9 Житлового кодексу Української РСР ( 5464-10 ) (5464-10) від 30.06.1983 № 5464-X (Відомості Верховної Ради, 1983, Додаток до N 28, ст.573, 574) доповнити абзацом другим такого змісту:
"Забезпечення постійним житлом (в тому числі безкоштовним), громадян які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може вирішується шляхом одержання ними підтримки на будівництво та придбання доступного житла (в тому числі за іпотечними житловими кредитами) у розмірі 30 відсотків від його вартості за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.".
Абзаци другий, третій та четвертий вважати абзацами третім, четвертим та п'ятим відповідно.
2. У Кодексі України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) (80731-10) (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984, додаток до № 51, ст. 1122):
статтю 96 доповнити частиною третьою такого змісту:
"Порушення строків видачі технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури які надаються відповідними підприємствами, установами і організаціями - тягне за собою накладення штрафу на службових осіб - від двох до десяти мінімальних розмірів заробітної плати". У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.
Частину першу статті 244-6 після слова "правопорушення, пов'язані з" доповнити словами "порушенням строку видачі технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта".
3. У Земельному кодексі України ( 2768-14 ) (2768-14) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27):
частину 1 статті 91 доповнити пунктом "ж" такого змісту:
"ж) протягом двох тижнів погоджувати забудовникам прокладання нових, реконструкцію та експлуатацію існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених в межах їх земельних ділянок, згідно наданих технічних умов";
пункт "е" частини четвертої статті 136 доповнити словами "та технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта".
4. Пункт 4 статті 275 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18, ст. 144) доповнити новими абзацами такого змісту:
"У разі, якщо для створення можливості постачання електроенергії, природного та нафтового газу за технічними умовами постачальника за рахунок споживача (інвестора, замовника, забудовника) або його силами збудовані додаткові мережі (об'єкти), договорами на постачання зазначеної продукції (послуг) мають бути передбачені передача збудованих мереж (об'єктів) постачальнику і відшкодування інвестору (замовнику, забудовнику) витрат на їх будівництво.
Типова форма відповідного договору, порядок визначення обгрунтованого обсягу витрат, що підлягає компенсації, форма відшкодування (викуп, у тому числі в розстрочку, оформлення корпоративних прав, надання пільг в визначеному розмірі та ін.) встановлюються Кабінетом Міністрів України".
5. Пункт другий статті 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 40 - 44, ст. 356) викласти в такій редакції:
"2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, крім випадків, передбачених Законом України "Про антикризові заходи в будівництві житла" протягом строку його дії.".
6. У Законі України "Про інвестиційну діяльність" ( 1560-12 ) (1560-12) (Відомості Верховної Ради України 1991 р., № 47, ст. 646):
1) в абзаці четвертому частини першої статті 8 слова "будівництво житла за проектами повторного застосування, крім об'єктів умовною висотою більше 73,5 м, при незмінності архітектурно-планувальних, конструктивних та технічних рішень та будинків і споруд I і II категорій складності на непідроблювальних територіях із інженерно-геологічними умовами I категорії складності для їх ремонту та технічного переоснащення; об'єкти виробничого призначення за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України." виключити та доповнити абзац новим реченням такого змісту: "Перелік об'єктів, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов'язковим, затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері будівництва".
2) абзац другий частини першої статті 15 викласти у редакції: "Державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва здійснюється на засадах організаційної єдності Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" центрального органу виконавчої влади з питань будівництва та архітектури та її місцевими підрозділами (філіями) за участю експертних підрозділів організацій - співвиконавців комплексної державної експертизи.".
7. У частині другої статті 27 Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) (3745-12) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 5, ст. 21) слова "і трьох відсотків коштів, що виділяються на нове будівництво" виключити.
8. У Законі України "Про трубопровідний транспорт" ( 192/96-ВР ) (192/96-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1996, N 29, ст. 139, 2007 р., № 13, ст. 135):
1) статтю 7 після частини першої доповнити новими частинами такого змісту:
"У разі, коли за технічними умовами підприємств трубопровідного транспорту за рахунок споживача (інвестора, замовника, забудовника) або його силами збудовані (реконструйовані) споруди трубопровідного транспорту, передача зазначених споруд в державну власність і на баланс підприємств трубопровідного транспорту виконується на договірній основі у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Типова форма відповідного договору, порядок визначення обгрунтованого обсягу витрат, що підлягає компенсації, форма відшкодування (викуп, у тому числі в розстрочку, формлення корпоративних прав, надання пільг в визначеному розмірі та ін.) встановлюються Кабінетом Міністрів України";
У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами четвертою - шостою;
2) абзац одинадцятий статті 16 викласти в такій редакції :
"прийняття в експлуатацію об'єктів, побудованих (реконструйованих) без порушень будівельних норм і правил, з подальшим відшкодуванням витрат на капітальні вкладення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
9. Підпункт 5.1.20 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР) (Відомості Верховної Ради України 1997 р., № 21, ст. 156 із наступними змінами) викласти у редакції:
"5.1.20 поставки житла (житлових, дачних або садових будинків, квартир, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них), індивідуальних гаражів, машино-місць, індивідуальних місць на гаражних стоянках, автопаркінгах;".
10. Пункт 5 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 11, ст. 79; із змінами, внесеними Законом України від 16 вересня 2008 року № 509-VI) виключити;
11. У Законі України "Про архітектурну діяльність" ( 687-14 ) (687-14) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 31, ст. 246; 2006 р., N 39, ст. 342; 2007 р., N 34, ст. 444):
1) статтю 7 доповнити частинами такого змісту:
"Забороняється вимагати від замовників будівництва рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду та погодження містобудівної та проектної документації.
У разі коригування проектних рішень в частині внутрішнього планування без зміни фасадів та умовної висоти будівлі, але зі зміною техніко-економічних показників, коригується відповідна робоча документація, яка підлягає комплексній державній експертизі та не потребує погодження з органом містобудування та архітектури.".
2) статтю 15 доповнити частинами такого змісту:
"Обов'язковому розгляду на засіданні
архітектурно-містобудівної ради підлягають містобудівна
документація, архітектурні рішення проектів об'єктів архітектури,
розташованих у історичній частині міст, в історичних ареалах, на
магістралях та площах загальноміського значення, проекти висотних
будівель та споруд.
Результати розгляду містобудівної документації та проектів будівництва об'єктів архітектурно-містобудівною радою оформлюються протоколом і мають рекомендаційний характер.
Забороняється вимагати від замовників будівництва рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду та погодження містобудівної та проектної документації".
12. Пункт перший статті 10 Закону України "Про природні монополії" ( 1682-14 ) (1682-14) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 30, ст. 238, 2007 р., № 9, ст. 67) доповнити новими абзацами такого змісту:
"приймати на баланс мережі (об'єкти), побудовані за рахунок або силами споживачів (інвесторів, замовників, забудовників) відповідно до технічних умов постачальника;
компенсувати витрати споживачів (інвесторів, замовників, забудовників), понесені на будівництво, у розмірі та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
13. До закону України "Про Національний банк України": ( 679-14 ) (679-14)
1) пункт третій статті 7 викласти в такій редакції:
"3) за спрощеною процедурою здійснює рефінансування комерційних банків під заставу іпотечних кредитів, наданих цими банками населенню на інвестування будівництва житла в розмірі не менше ніж 80 відсотків номінальної вартості пулу іпотечних кредитів, наданого у забезпечення відповідним банкам;".
14. У Законі України "Про планування і забудову територій" ( 1699-14 ) (1699-14) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 31, ст. 250; 2006 р., N 43, ст. 412; 2007 р., N 9, ст. 70, N 21, ст. 287, N 34, ст. 444):
1) статтю 23 доповнити частиною другою такого змісту:
"Вихідні дані та матеріали проекту будівництва можуть передаватись особі, яка набула право на земельну ділянку, за її бажанням, для подальшої реалізації забудови цієї земельної ділянки. Вартість таких матеріалів, які передаються, може враховуватись при відчуженні права на земельну ділянку";
Частини другу, третю, четверту та п'яту вважати частинами третю, четвертою, п'ятою та шостою відповідно.
2) статтю 24 доповнити частиною такого змісту:
"У разі прийняття відповідним органом виконавчої влади або виконавчим органом місцевого самоврядування рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно дає право на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт у порядку, визначеному цим законом".
3) друге речення частини 5 статті 27 виключити;
4) у статті 27-1:
у частині третій після слів "відрахуванні замовником" додати слова "після введення об'єкта в експлуатацію";
у частині п'ятий слова "загальної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування" замінити словами "загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно із державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій";
у частині восьмій після слів "та передачі матеріальних або нематеріальних активів" доповнити словами "(зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу)";
абзац перший частини сьомої статті 27-1 викласти в такій редакції:
"Граничний розмір коштів замовника будівництва об'єктів, що залучаються для розвитку інфраструктури (соціальної, інженерної та транспортної) населених пунктів (з урахуванням вартості позамайданчикових робіт, передбачених вихідними даними на проектування), формування фонду соціального призначення та інших відрахувань (в тому числі передачу частки житлової площі) не може перевищувати:":
в абзаці третьому частини сьомої статті 27-1 цифру та слово "5 відсотків" замінити цифрою та словом "4 відсотки".
5) статтю 29 доповнити частиною четвертю такого змісту:
"Для отримання дозволу на виконання будівельних робіт іноземні юридичні особи, крім документів передбачених частиною третьою цієї статті подають документ - що підтверджує залучення до будівельно-монтажних робіт, не менше дев'яноста відсотків від загального обсягу робіт, громадян та юридичних осіб України.".
Частини четверту - восьму вважати частинами п'ятою - дев'ятою відповідно.
6) Статтю 30-1 викласти у редакції:
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (далі - Свідоцтво), яке видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Свідоцтво - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Для одержання свідоцтва замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються:
проектна документація, затверджена у встановленому законодавством порядку;
акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у випадку, якщо об'єкт застрахований).
Розгляд заяви, прийняття рішення про видачу свідоцтва або відмову у його видачі, реєстрація виданих свідоцтв здійснюється інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю потягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви.
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
15. У Законі України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 1, ст. 1; 2000 р., № 38, ст. 321; 2003 р., № 29 ст. 231; 2004 р., № 13, ст. 181; 2005 р., № 33, ст. 428):
1) частину першу статті 12 після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:
"розроблення та затвердження Ліцензійних умов на виробництво, передачу та постачання електричної енергії, Правил надання і погодження технічних умов на підключення до мереж (споруд) електро- та теплоенергетики;".
У зв'язку з цим абзаци дев'ятий вважати відповідно абзацом десятим;
2) частину другу статті 18 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"У разі, якщо для створення можливості електропостачання необхідно будівництво (реконструкція) мереж (об'єктів), які мають бути невід'ємною частиною вже існуючих, будівництво може провадитися згідно з технічними умовами, виданими підприємствами електроенергетики, за рахунок або силами замовників (власників) та користувачів зазначених об'єктів, з подальшою передачею їх на баланс підприємств електроенергетики і відшкодуванням витрат на їх будівництво у розмірі та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.";
У зв'язку з цим абзац другий вважати відповідно абзацом третім;
3) частину шосту статті 24 викласти в такій редакції :
"Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії, за винятком відсутності технічної можливості. В разі надання обгрунтованої відмови енергопостачальник зобов'язаний повідомити про це орган ліцензування (ліцензіара). У разі, якщо для створення можливості електропостачання необхідно будівництво (реконструкція) мереж (об'єктів), які мають бути невід'ємною частиною вже існуючих, будівництво може провадитися згідно з технічними умовами, виданими підприємствами електроенергетики, за рахунок або силами замовників (власників) та користувачів зазначених об'єктів, з подальшою передачею їх на баланс підприємств електроенергетики і відшкодуванням витрат на їх будівництво (реконструкцію) у розмірі та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
5) частину першу статті 25 доповнити новим абзацом такого змісту:
"відшкодування витрат, що понесені ними на будівництво (реконструкцію) мереж (споруд) згідно з технічними умовами, виданими підприємствами електроенергетики, у розмірі та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
16. Пункт 19 статті 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 39, ст. 333; 2005 р., N 5, ст. 114) доповнити новою частиною такого змісту:
"У разі погодження проектної документації з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, погодження такої документації на об'єкт містобудування з органом охорони культурної не потребується;".
17. Доповнити статтю 4 Закону України "Про використання земель оборони" ( 1345-15 ) (1345-15) (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 14, ст.209) другим абзацом такого змісту:
"Землі оборони можуть використовуватись для будівництва об'єктів житла".
18. Зупинити дію статей 8, 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"до ( 2181-14 ) (2181-14) суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють будівництво житла на строк дії цього Закону.
19. Друге речення частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 37 - 38, ст. 189) доповнити словами:
"крім випадків, передбачених законом України "Про антикризові заходи у будівництві житла"".
20. Абзац перший пункту 13 "Перехідні положення" розділу 2 Закону України "Про внесення змін до Закону України № 2505-IV от 25.03.05 "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 17 - 19, ст. 267; 2005 р., N 27, ст. 363) доповнити словами "та Законом України "Про антикризові заходи у будівництві житла"".
Розділ IV. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та діє до 1 січня 2011 року.
2. Запропонувати Національному банку України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом запровадити цільове рефінансування банків для кредитування будівництва житла на умовах, передбачених цим Законом.
3. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
1) розробити і прийняти державну цільову соціально-економічну програму будівництва (придбання) доступного житла;
2) за рахунок бюджетних коштів, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" здійснювати викуп у забудовників та/або фінансових установ нереалізованого житла, інвестування спорудження якого здійснювалось за рахунок коштів населення, в об'єктах будівництва, готовність яких складає не менше ніж 70 відсотків. Такий викуп здійснюється за відповідним зверненням забудовника у разі його неспроможності продовжувати будівництво житла, в зв'язку з недостатністю коштів, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
3) при підготовці проекту Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" передбачити відповідні кошти на викуп у забудовників та/або фінансових установ нереалізованого житла в об'єктах будівництва, готовність яких складає не менше ніж 70 відсотків у разі неспроможності забудовників продовжувати будівництво житла, інвестування спорудження якого здійснювалось за рахунок коштів населення, в зв'язку з недостатністю коштів."
4) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
5) забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
6) забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
4. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині,
що не суперечить цьому Закону.