Проект
 
                             вноситься народним  депутатом України
                                         Терьохiним С.А.
                                         Кругловим М.О.
                                         Ващук К.Т.
 
                          (На замiну ранiше поданого 
                          реєстрац. № 3306 вiд 4 грудня 2008 року)
 
                          ЗАКОН УКРАЇНИ
 
 Про термiновi заходи з упередження наслiдкiв свiтової фiнансової
       кризи та про внесення змiн до деяких законiв України
 
     Цей Закон спрямований на покращання стану платiжного балансу,
пiдтримки  реальних  секторiв   економiки,   упередження   падiння
платоспроможностi громадян,  збiльшення  ефективностi  фiнансового
сектору,  вдосконалення  податкової  полiтики  та    збалансування
державного та мiсцевих бюджетiв.
 
                             РОЗДIЛ I
  Антикризовi заходи в амортизацiйнiй полiтицi реального сектору
                            економiки
 
     Стаття  1.  З  метою  заохочення   iнвестицiйної   дiяльностi
доповнити Закон України "Про оподаткування  прибутку  пiдприємств"
(Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 p., № 27,  ст.  181;  1998
p., № 10, ст. 35; 2003 p.,  №  12,  ст.  88)  статтею  23   такого
змiсту:
 
     "Стаття 23. Антикризова амортизацiйна полiтика
     23.1. З метою стимулювання iнвестицiй  в  оновлення  основних
фондiв  дозволяється  застосування  бонусної  та/або   прискореної
амортизацiї деяких капiтальних активiв у порядку, визначеному цiєю
статтею.
     23.2. Для цiлей цiєї статтi:
     а)  бонусною  вважається  амортизацiя  основного  фонду,  яка
передбачає вiднесення частки витрат, понесених на  його  придбання
(спорудження),  до  складу  валових  витрат  платника  податку  та
амортизацiї тiєї частки витрат, що залишається пiсля  застосування
бонусної амортизацiї  (залишкової  вартостi  основного  фонду)  за
правилами, встановленими  у статтi 8 цього Закону;
     б) прискореною вважається амортизацiя  основного  фонду,  яка
передбачає  застосування  коефiцiєнту  2  до   норм   амортизацiї,
встановлених пунктом 8.6 статтi 8  цього  Закону  для  вiдповiдної
групи основних фондiв.
     23.3. Для окремих об'єктiв основних фондiв груп 3  i  4,  якi
використовуються  з   метою   утилiзацiї   (переробки)   вiдходiв,
дозволяється  застосування  бонусної  амортизацiї  у  розмiрi   30
вiдсоткiв до балансової  вартостi  таких  об'єктiв  за  наслiдками
першого звiтного перiоду, в якому такi  основнi  фонди  введенi  в
експлуатацiю, за умови, якщо такi об'єкти  призначаються  виключно
для вiдновлення, повторного використання або  кiнцевої  утилiзацiї
квалiфiкованих вiдходiв.
     23.3.1. Для цiлей цього пункту:
     термiн  "вiдходи"  розумiється  у   значеннi,   встановленому
Законом України "Про вiдходи" ( 187/98-ВР ) (187/98-ВР)
	.
     термiн "квалiфiкованi вiдходи" включає:
     а)  брухт  пластику,  скла,  резини,  текстилю,  упаковки  та
пакувальних матерiалiв, у тому числi з вiдновлених волокон;
     б) брухт чорних та кольорових металiв;
     в)  електронний  брухт,  а  саме   катоднi   трубки,   екрани
телевiзорiв  або  комп'ютерiв,  бiльше  нiж   10   сантиметрiв   у
дiагоналi,  будь-якi пристрої чи приладдя до них,  а  також  лампи
накалювання чи люмiнесцентнi (гибриднi);
     г) брухт, який мiстить невилученi парниковi гази, зазначенi у
додатку  "А"    Кiотського   протоколу   до   Рамкової   Конвенцiї
Органiзацiї Об'єднаних Нацiй "Про змiну клiмату";
     д)  органiчнi  вiдходи  тваринництва  та  птахiвництва,   якi
негативно  впливають  на  стан  озонового  шару,   за   перелiком,
визначеним Кабiнетом Мiнiстрiв України.
     23.3.2. Норми цього пункту не поширюються на  основнi  фонди,
що використовуються для транспортування будь-яких вiдходiв (а саме
транспортнi засоби та iнше обладнання чи пристосування,  пов'язанi
з таким транспортуванням).
     23.4. Для окремих об'єктiв основних фондiв груп 3  i  4,  якi
використовуються з метою  видобування газу метану чи газу бутану з
вугiльних шахт або iнших родовищ природних покладiв,  дозволяється
застосування  бонусної  амортизацiї  у  розмiрi  50  вiдсоткiв  до
балансової вартостi таких об'єктiв за наслiдками першого  звiтного
перiоду, в якому цi об'єкти введенi  в  експлуатацiю,   за  умови,
якщо такий основний фонд  призначається виключно для:
     а) видобування газу метану та/або бутану з вугiльних родовищ;
     б) видобування газу метану та/або бутану з будь-яких  родовищ
iнших природних покладiв;
     в) видобування природнiх газiв як  супутнiх  добуванню  нафти
сирої;
     г)   пiдвищення   рiвня   безпеки   працi    робiтникiв    та
експлуатацiйного персоналу.
     Норми  цього  пункту  не  поширюються   на   основнi   фонди,
амортизацiя яких здiйснюється вiдповiдно до норм  статтi  9  цього
Закону,  та   на   основнi   фонди,   якi   використовуються   для
транспортування  вилученого  газу  метану  або  бутану   (а   саме
транспортнi засоби та iнше обладнання чи пристосування,  пов'язанi
з таким транспортуванням).
     23.5.    Для    окремих   об'єктiв   основних   фондiв,   якi
використовуються для виробництва вiдновлювальних  джерел  енергiї,
дозволяється  застосування  бонусної  амортизацiї  у  розмiрi   50
вiдсоткiв до балансової вартостi таких об'єктiв груп 3 i 4  та   у
розмiрi 20 вiдсоткiв для амортизацiї об'єкту основних фондiв групи
1 за наслiдками першого звiтного перiоду,  в  якому  такi  основнi
фонди введенi в експлуатацiю, за умови, якщо такий  основний  фонд
(сукупнiсть   основних   фондiв)   призначається   виключно    для
виробництва  електричної,   кiнетичної   або   теплової   енергiї,
отриманої (генерованої) з:
     а) гiдроенергетичних об'єктiв, включаючи плотини та  запруди,
що  мають  вiдповiднi  генератори   електричного   струму,   iнших
гiдрокiнетичних пристроїв;
     б) стацiонарних сонячних батарей;
     в) вiтрякiв та iнших об'єктiв перетворення вiтрової енергiї в
електричну (кiнетичну);
     г) геотермальних джерел енергiї;
     д)  утилiзацiї вiдходiв життєдiяльностi тварин або людей;
     е) iнших  вiдновлювальних  джерел  електричної  або  теплової
енергiї, за перелiком, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв України.
     Норми цього  пункту  не  поширюються  на  основнi  фонди,  що
використовуються  для  транспортування  електричної  або  теплової
енергiї до їх  споживача.
     23.6.   Для    окремих   об'єктiв   основних   фондiв,    якi
використовуються для  виробництва  альтернативних  видiв   палива, 
дозволяється  застосування  бонусної  амортизацiї  у  розмiрi   50
вiдсоткiв до балансової вартостi  таких об'єктiв груп 3 i 4, а для
амортизацiї об'єкту  основних  фондiв  групи  1  -  у  розмiрi  20
вiдсоткiв за наслiдками першого звiтного  перiоду,  в  якому  такi
основнi  фонди  введенi  в  експлуатацiю,  за  умови,  якщо  такий
основний фонд  призначається виключно  для:
     а)  виробництва бiологiчного палива або добавок до нього, яке
призначається для використання у моторах внутрiшнього згоряння;
     б) виробництва бiологiчних метанолiв, етанолiв або бутанолiв,
якi  призначаються  для  отримання  кiнетичної,  електричної   або
теплової енергiї.
     Норми цього пункту  не  поширюються  на  основнi  фонди,  якi
використовуються для складування,  подальшої  переробки  (обробки)
або транспортування такого альтернативного палива  на  користь  їх
споживача.
     23.7.   Для    окремих   об'єктiв   основних   фондiв,    якi
використовуються у ядернiй  енергетицi для виробництва електричної
(теплової)   енергiї   чи   для   утилiзацiї   ядерних   вiдходiв,
дозволяється застосування ставки бонусної амортизацiї у розмiрi 50
вiдсоткiв вiд балансової вартостi   таких  об'єктiв  груп  3  i  4 
груп,  а  також  20  вiдсоткiв  вiд  балансової  вартостi  об'єкту
основних фондiв групи 1 (що призначається виключно для  утилiзацiї
ядерних вiдходiв),  за  наслiдками  першого  звiтного  податкового
перiоду, в якому такi основнi фонди введенi в експлуатацiю.
     Норми цього  пункту  не  поширюються  на  основнi  фонди,  що
використовуються  для  транспортування  електричної  або  теплової
енергiї їх  споживачу,  але  поширюються  на  основнi  фонди,  якi
призначаються для транспортування  ядерних  вiдходiв  з  метою  їх
утилiзацiї.
     23.8.   Для   окремих   об'єктiв   основних    фондiв,    якi
використовуються  у  металургiйнiй  промисловостi,    дозволяється
застосування ставки бонусної амортизацiї у  розмiрi  50  вiдсоткiв
вiд балансової вартостi   таких  об'єктiв  групи  3,  а  також  20
вiдсоткiв вiд балансової вартостi об'єкту основних фондiв групи 1,
за умови, якщо такi основнi фонди:
     а) є складовою частиною новоспоруджувальних   електролiтичних
плавильних пiчок;
     б)  використовуються  з  метою  консервацiї  або   утилiзацiї
доменних або конверторних плавильних пiчок.
     23.9.   Для    окремих   об'єктiв   основних   фондiв,    якi
використовуються для цiлей  транспортування газу природного, нафти
сирої  та  амiаку   магiстральними   трубопроводами   дозволяється
застосування:
     а) ставки бонусної амортизацiї у  розмiрi  50  вiдсоткiв  вiд
балансової вартостi таких об'єктiв груп 3 i 4, а також  у  розмiрi
20 вiдсоткiв вiд балансової вартостi  основного  об'єкта  основних
фондiв групи 1;
     б) ставки бонусної амортизацiї у розмiрi  100  вiдсоткiв  вiд
балансової вартостi основного фонду груп 1, 3 i 4, призначених для
ведення   облiку   електричної   енергiї   та   вуглеводнiв,   якi
перемiщуються через митний кордон України  пiд будь-якими  митними
режимами  (зокрема,  але  не  виключно,  -  iмпорту,  експорту  та
транзиту).
     в)  прискореної  амортизацiї  з  коефiцiєнтом   2   до   норм
амортизацiї, встановлених пунктом 8.6 статтi  8  цього  Закону  до
залишкової  вартостi  окремих  об'єктiв  основних  фондiв   (пiсля
застосування бонусної амортизацiї) груп 1 i 3;
     23.10. Для  капiтальних  активiв,  якi  використовуються  для 
цiлей збереження  або  доведення  до  товарної  кондицiї  зернових
культур чи цукру з  цукрових  бурякiв,  дозволяється  застосування
ставки бонусної амортизацiї у розмiрi 50 вiдсоткiв вiд  балансової
вартостi основного фонду   групи  3,  а  також  20  вiдсоткiв  вiд
балансової вартостi основного фонду  групи 1, за умови, якщо  такi
основнi фонди є складовою частиною цiлiсного  майнового  комплексу
новоспоруджувальних зерносховищ, елеваторiв або цукрових складiв.
     23.11.  Для  капiтальних  активiв,  що  вносяться  як   пряма
iноземна  iнвестицiя  до  статутного  фонду  (капiталу)   платника
податку (крiм пiдакцизних), дозволяється застосування  прискореної
амортизацiї з коефiцiєнтом 2  до  норм  амортизацiї,  встановлених
пунктом 8.6 статтi 8 цього Закону для основних фондiв груп 2 чи 3.
     23.12.  Особливостi застосування норм цiєї статтi
     23.12.1. Норми цiєї статтi поширюються на новi основнi фонди,
введенi в експлуатацiю у перiод  вiд  дня  набрання  чинностi  цим
Законом до 1 сiчня 2012 року.
     23.12.3.  Податковий  облiк  основних   фондiв,   щодо   яких
застосовуються прискорена  та/або  бонусна  амортизацiя,  ведеться
окремо у пiдгрупi  вiдповiдної групи  основних  фондiв  у  розрiзi
норм такої прискореної та/або бонусної амортизацiї.
     23.12.4. Якщо  платник  податку,  який  прийняв  рiшення  про
застосування бонусної або прискореної амортизацiї основного фонду,
згодом продає (вiдчужує)  його,  то  покупець  (отримувач)  такого
основного фонду застосовує стандартнi норми амортизацiї, визначенi
у пунктi 8.6 статтi 8 цього Закону.
     23.12.5. Для цiлей калькулювання цiн на товари (послуги), якi
пiдлягають  державному  регулюванню,  застосування  бонусної   або
прискореної амортизацiї не є пiдставою для їх збiльшення.
     23.12.6. Якщо до одного i  того ж основного фонду можуть бути
застосованi рiзнi норми бонусної  амортизацiї  у  зв'язку  з  його
одночасним  використанням у рiзних видах господарської дiяльностi,
то  платник  податку  має   право   застосувати   норму   бонусної
амортизацiї,   встановлену   цiєю   статтею   для    господарської
дiяльностi, в якiй такий основний фонд переважно  застосовується.
     23.12.7. Платник податку, який бажає скористатися  правом  на
застосування бонусної та/або прискореної амортизацiї,  має  надати
повiдомлення про це на адресу вiдповiдного податкового  органу.  У
такому повiдомленнi мають бути зазначенi пiдстави для застосування
норм цiєї статтi та  висловлена  згода  на  дотримання  передумов,
визначених у пiдпунктi 23.12.8 цього пункту.
     Форма   та    правила    заповнення    такого    повiдомлення
встановлюються за правилами, встановленими законом для  податкової
декларацiї з цього податку. Таке повiдомлення надається  разом  iз
податковою декларацiєю з цього податку,  у  встановленому  законом
порядку, за той звiтний перiод в якому нарахована  бонусна  та/або
прискорена амортизацiя.
     23.12.8. Протягом строку дiї цiєї  статтi   платник  податку,
який застосовує бонусну та/або прискорену амортизацiю:
     а) розподiляє дивiденди на  користь  власникiв  корпоративних
прав виключно шляхом емiсiї своїх корпоративних прав (реiнвестицiї
прибутку в акцiонерний капiтал або в капiтал товариств з обмеженою
вiдповiдальнiстю);
     б) витрати на виплату заробiтних плат особам, якi перебувають
у складi керiвних органiв платника податку,   не  повиннi  сукупно
перевищувати 5 вiдсоткiв вiд загальних  витрат  платника  податку,
пов'язаних з його господарською  дiяльнiстю,  та  не  перевищувати
розмiр у 40 мiнiмальних заробiтних  плат  у  розрахунку  на  кожну
фiзичну особу, включаючи суму  будь-яких  наданих  нiй  додаткових
благ;
     в)  основнi  фонди,  на  якi  нараховується  бонусна   та/або
прискорена  амортизацiя,  не   пiдлягають   перепродажу   протягом
строку,  встановленого для таких основних фондiв цiєю статтею.
     23.12.9. Якщо платник податку порушує передумови застосування
бонусної  та/або  прискореної  амортизацiї,   що   встановленi   у
пiдпунктi 23.12.8, то:
     а)  застосування  бонусної  та/або  прискореної   амортизацiї
вважається недiйсним;
     б)  платник  податку  повинен  перерахувати  свої   податковi
зобов'язання та сплатити пеню у розмiрi потрiйної облiкової ставки
Нацiонального банку України, дiючої на  момент  виникнення   таких
податкових зобов'язань".
 
     РОЗДIЛ II
 
     Антикризовi  заходи,  спрямованi  на   вiдновлення  рiвноваги
платiжного балансу України шляхом  збiльшення  розмiру  неторгових
платежiв з-за кордону України
 
     Стаття 2. Унести змiни до таких законодавчих актiв:
     1). У Законi України "Про порядок  ввезення  (пересилання)  в
Україну,  митного  оформлення  й  оподаткування  особистих  речей,
товарiв та  транспортних  засобiв,  що  ввозяться  (пересилаються)
громадянами на митну  територiю  України"  ( 2681-14 ) (2681-14)
	  (Вiдомостi
Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 2):
     а) доповнити статтю 1 абзацом такого змiсту:
     "мiжнародне експрес-вiдправлення - належним  чином  упакованi
товари  та  iншi  предмети,   що   перемiщуються   (пересилаються)
експрес-перевiзником будь-яким видом транспорту з  метою  доставки
одержувачу у визначений термiн";
     б) у статтi 4:
     в абзацi першому замiнити слова "або в  мiжнародних  поштових
вiдправленнях"  на  "в  мiжнародних  поштових   вiдправленнях   та
мiжнародних експрес-вiдправленнях";
     з абзацу третього пiсля слiв "на адресу громадян у" виключити
слово "мiжнародних";
     в)  у статтi 7:
     в  абзацi  першому  пiсля  слiв  "у  мiжнародному   поштовому
вiдправленнi" додати слова "та мiжнародному експрес-вiдправленнi";
а з абзацу другого виключити слова "та мiжнародних експрес-".
     2). У Законi України "Про податок з  доходiв  фiзичних  осiб"
( 889-15 ) (889-15)
	 (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., №  37,  ст.
308):
     а) пункт 22.8  статтi  22  "Прикiнцевi  положення"  доповнити
новими абзацами такого змiсту:
     "  Установити,  що  до  1  сiчня  2010   року   не   пiдлягає
оподаткуванню цим податком доход  платника  податку,  отриманий  у
виглядi:
     одноразової страхової виплати  за  договором  довгострокового
страхування життя  при  досягненнi  застрахованою  особою  певного
вiку, обумовленого у такому страховому договорi, чи при її дожиттi
до закiнчення строку такого договору;
     виплат, що проводяться з  недержавного  пенсiйного  фонду  на
користь учасника у  порядку  та  строки,  визначенi  договором  та
законодавством;
     регулярних та послiдовних  виплат  (ануїтетiв)  за  договором
довгострокового страхування життя, пенсiйних виплат  за  договором
пенсiйного вкладу, виплат довiчної пенсiї (довiчнi ануїтети);
 
     коштiв, якi пересилаються особою з-за кордону України у межах
неторгових платежiв як на свою користь, так i  на  користь  членiв
його сiм'ї першого ступеню спорiднення або осiб,  якi  перебувають
пiд його опiкою чи пiклуванням, з урахуванням вимог Закону України
"Про запобiгання та  протидiю  легалiзацiї  (вiдмиванню)  доходiв,
одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ) (249-15)
	.
 
     3). У статтi 13 Декрету Кабiнету  Мiнiстрiв  України  вiд  19
лютого 1993 року № 15-93  "Про  систему  валютного  регулювання  i
валютного контролю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р.,  №
17, ст. 184; 2006 р., №  27, ст.  232):
     а) доповнити абзац третiй пункту 1 пiсля слiв "уповноваженими
банками" словами ", iншими фiнансовими установами та  нацiональним
оператором поштового зв'язку, якi отримали вiд Нацiонального банку
України генеральнi лiцензiї на здiйснення валютних операцiй";
     б) пункт 4 викласти у такiй редакцiї:
     "4. Уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузi
зв'язку  здiйснює  контроль  за  додержанням  правил   пересилання
валютних цiнностей через митний кордон України.".
     4).  Доповнити  пункт  8  статтi  7   Закону   України   "Про
Нацiональний банк України" ( 679-14 ) (679-14)
	  (Вiдомостi  Верховної  Ради
України, 1999 р., № 29, ст. 238; 2000 р., № 42, ст. 351; 2002  р.,
№ 17, ст. 117, 2006 р., №  12, ст.  100):
     а) пiсля слова "нагляд" словами "а також державне регулювання
дiяльностi  небанкiвських   фiнансових   установ   та   операторiв
поштового зв'язку з надання послуг з переказу коштiв".
     5). У пунктi 46 статтi 9  Закону  України  "Про  лiцензування
певних видiв господарської дiяльностi  (Вiдомостi  Верховної  Ради
України, 2000 р., № 36, ст. 299; 2002 р., № 6, ст. 39):
     а) слова "поштових переказiв," виключити.
     6). У Законi України "Про платiжнi системи та переказ  коштiв
в Українi" ( 2346-14 ) (2346-14)
	 (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р.,
№ 29, ст. 137; 2005 р., № 1, ст. 23):
     а) в абзацi третьому пункту 10.3 статтi 10 i статтi 12  слова
"Державної комiсiї з регулювання ринкiв фiнансових послуг України"
замiнити словами "Нацiонального банку України";
     б) доповнити Закон роздiлом IХ-1 такого змiсту:
 
  "Роздiл IХ-1. Лiцензування дiяльностi небанкiвських фiнансових
                    установ з переказу коштiв
 Стаття 43. Умови надання послуг з переказу коштiв небанкiвськими
                      фiнансовими установами
 
     43.1.  Послуги  з  переказу  коштiв  мають   право   надавати
небанкiвськi фiнансовi установи, якi є членами  платiжних  систем,
платiжними  органiзацiями  або   уклали   договiр   з   платiжними
органiзацiями мiжнародних платiжних  систем  про  участь  у  таких
системах та мають лiцензiю Нацiонального банку України на  надання
послуг з переказу коштiв.
     43.2.  Пiдставою  для  отримання   небанкiвською   фiнансовою
установою лiцензiї на  надання  послуг  з  переказу  коштiв  є  її
вiдповiднiсть лiцензiйним умовам, що  встановлюються  Нацiональним
банком України.
     У разi  виявлення  за  результатами  перевiрки  небанкiвської
фiнансової установи порушень лiцензiйних  умов  Нацiональний  банк
України має право своїм рiшенням зупинити дiю лiцензiї  на  надання
послуг з переказу коштiв до усунення таких порушень. У  разi  коли
зазначенi порушення не будуть усунутi в строки, визначенi рiшенням
Нацiонального банку України, Нацiональний банк України  має  право
анулювати лiцензiю такої небанкiвської фiнансової установи.
     Стаття  44.д  Заява  про  видачу   небанкiвськiй   фiнансовiй
установi лiцензiї на надання послуг з переказу коштiв
     44.1. Небанкiвська фiнансова установа, що має намiр  надавати
послуги з переказу коштiв, особисто  або  через  уповноважену  нею
особу  звертається  до  Нацiонального  банку  України  iз   заявою
встановленого зразка про видачу лiцензiї.
     У заявi про видачу лiцензiї повиннi мiститися  вiдомостi  про
особу   заявника   (найменування,   мiсцезнаходження,   банкiвськi
реквiзити, iдентифiкацiйний код).  У  разi  наявностi  у  заявника
фiлiй,  iнших   вiдокремлених   пiдроздiлiв,   якi   провадитимуть
господарську дiяльнiсть на пiдставi отриманої  лiцензiї,  у  заявi
зазначається їх мiсцезнаходження.
     44.2. До заяви  про  видачу  лiцензiї  на  надання  послуг  з
переказу коштiв додаються документи, вимоги до перелiку та  змiсту
яких  установлюються  нормативно-правовими  актами   Нацiонального
банку України.
     Заява про видачу лiцензiї та документи, що додаються до  неї,
приймаються за описом, копiя якого видається заявнику з  вiдмiткою
про дату  прийняття  документiв  Нацiональним  банком  України  та
пiдписом вiдповiдальної особи.
     44.3. Заява про видачу лiцензiї на надання послуг з  переказу
коштiв залишається без розгляду у разi, коли:
     заява  подана  (пiдписана)  особою,  яка   не   має   на   це
повноважень;
     документи оформленi з порушенням вимог цiєї статтi.
     Заявник повiдомляється у письмовiй формi про залишення  заяви
про видачу лiцензiї без розгляду iз зазначенням пiдстав  у  строк,
передбачений для видачi лiцензiї. Пiсля усунення причин,  що  були
пiдставою для винесення рiшення про  залишення  заяви  про  видачу
лiцензiї без розгляду, заявник може  повторно  подати  заяву,  яка
розглядається в порядку, встановленому цим Законом.
     Стаття 45. Рiшення про видачу або вiдмову у  видачi  лiцензiї
на надання послуг з переказу коштiв
     45.1. Нацiональний банк України приймає  рiшення  про  видачу
лiцензiї на надання послуг з переказу коштiв або про вiдмову в  її
видачi протягом тридцяти календарних днiв з дати надходження заяви
про видачу лiцензiї та документiв, що додаються до заяви.
     45.2. Повiдомлення про прийняття рiшення про видачу  лiцензiї
на надання послуг з переказу коштiв або вiдмову у видачi  лiцензiї
надсилається (видається) заявниковi  в  письмовiй  формi  протягом
трьох робочих  днiв  з  дати  прийняття  вiдповiдного  рiшення.  У
рiшеннi про вiдмову у видачi лiцензiї зазначаються пiдстави  такої
вiдмови.
     45.3. Пiдставами для прийняття рiшення про вiдмову  у  видачi
лiцензiї на надання послуг з переказу коштiв є:
     1) недостовiрнiсть даних у документах, поданих заявником  для
отримання лiцензiї;
     2) невiдповiднiсть заявника  згiдно  з  поданими  документами
лiцензiйним умовам надання послуг з переказу коштiв,  установленим
Нацiональним банком України.
     45.4. У разi вiдмови у видачi лiцензiї на  надання  послуг  з
переказу  коштiв  на  пiдставi  виявлених  недостовiрних  даних  у
документах, поданих заявником для отримання лiцензiї, небанкiвська
фiнансова установа може подати органовi лiцензування нову заяву не
ранiше нiж через три мiсяцi з дати прийняття рiшення про вiдмову у
видачi лiцензiї.
     45.5. У разi вiдмови у видачi лiцензiї на  надання  послуг  з
переказу коштiв на пiдставi невiдповiдностi  заявника  лiцензiйним
умовам надання послуг з переказу коштiв, установленим Нацiональним
банком України, небанкiвська фiнансова установа може  подати  нову
заяву пiсля усунення причин,  що  стали  пiдставою  для  прийняття
рiшення про вiдмову у видачi лiцензiї.
     45.6. Рiшення про вiдмову у видачi лiцензiї на надання послуг
з переказу коштiв може бути оскаржене в судовому порядку.
     Стаття 46. Оформлення лiцензiї на надання послуг  з  переказу
коштiв, яка видається небанкiвським фiнансовим установам
     46.1. Нацiональний банк України використовує бланки  лiцензiї
єдиного  зразка.  Бланк  лiцензiї  єдиного  зразка  затверджується
Кабiнетом Мiнiстрiв України. Бланки лiцензiй є документами суворої
звiтностi, мають облiкову серiю i особистий номер.
     46.2. Лiцензiя на  надання  послуг  з  переказу  коштiв,  яка
видається   небанкiвськiй   фiнансовiй   установi,    пiдписується
уповноваженою особою Нацiонального банку України та  засвiдчується
печаткою.
     Стаття 47. Видача небанкiвським фiнансовим установам лiцензiї
на надання послуг з переказу коштiв
     47.1. У разi прийняття рiшення про видачу лiцензiї на надання
послуг  з  переказу  коштiв  Нацiональний  банк  України   повинен
оформити таку лiцензiю не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв з  дня
надходження документа, що пiдтверджує внесення плати за її видачу.
Розмiр плати за видачу лiцензiї встановлюється Нацiональним банком
України.
     47.2. Нацiональний банк  України  робить  вiдмiтку  про  дату
прийняття документiв, що пiдтверджують внесення заявником плати за
видачу лiцензiї на надання послуг  з  переказу  коштiв,  на  копiї
опису, виданiй заявнику при прийомi заяви про видачу лiцензiї.
     47.3. Якщо заявник протягом тридцяти календарних днiв  з  дня
надiслання йому повiдомлення  про  прийняття  рiшення  про  видачу
лiцензiї на надання послуг з переказу коштiв не  подав  документа,
що пiдтверджує внесення плати за видачу лiцензiї, або не звернувся
для отримання оформленої лiцензiї, Нацiональний банк  України  має
право скасувати рiшення про видачу лiцензiї або  прийняти  рiшення
про визнання такої лiцензiї недiйсною.
     47.4. Надання послуг з переказу коштiв на пiдставi  лiцензiї,
виданої Нацiональним банком України, провадиться на всiй територiї
України".
     7). У Законi  України  "Про  фiнансовi  послуги  та  державне
регулювання  ринкiв  фiнансових  послуг"  ( 2664-14 ) (2664-14)
	   (Вiдомостi
Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1):
     1) у  пунктi  8  статтi  4  слово  "грошей"  замiнити  словом
"коштiв";
     2) доповнити абзац другий частини першої статтi 21 пiсля слiв
"банкiвських послуг" словами ", у тому  числi  послуг  з  переказу
коштiв".
     8). У  Законi  України  "Про  поштовий  зв'язок"  ( 2759-14 ) (2759-14)
	
(Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., № 6, ст. 39; 2004  р.,
№  51, ст.  554):
     1) у статтi 8:
     частину  другу  пiсля  слiв  "поштового  зв'язку"   доповнити
словами ", крiм послуг поштового переказу,";
     абзац другий частини третьої пiсля слiв  "поштового  зв'язку"
доповнити словами ", крiм послуг поштового переказу";
     абзац другий частини шостої  пiсля  слiв  "законами  України"
доповнити словами ", крiм лiцензiй  на  надання  послуг  поштового
переказу";
     пiсля частини сьомої  ввести нову частину такого змiсту:
     "Лiцензування  дiяльностi  операторiв  поштового  зв'язку   з
надання  послуг  поштового  переказу  здiйснює  Нацiональний  банк
України";
     У цьому зв"язку частину восьму вважати частиною дев'ятою;
     частину дев'яту  пiсля  слiв  "у  галузi  зв'язку"  доповнити
словами ", Нацiонального банку України".
     2) доповнити статтю 13 пiсля частини  другої  новою  частиною
такого змiсту:
     "Надання  послуг  поштового  переказу  пiдлягає  лiцензуванню
вiдповiдно до цього Закону."  У  цьому  зв"язку  частини  третю  i
четверту вважати вiдповiдно частинами четвертою i п'ятою;
     3) абзац шостий  частини  другої  статтi  18  замiнити  двома
абзацами такого змiсту:
     "за невиплату коштiв за  поштовим  переказом,  крiм  випадкiв
неможливостi його вручення адресату,  -  вiдшкодування  у  розмiрi
невиплаченої суми, сплаченої  вартостi  наданих  послуг,  а  також
штраф у розмiрi 25 вiдсоткiв сплаченої вартостi наданих послуг;
     за порушення строку пересилання поштового переказу -  пеня  у
розмiрi 0,1 вiдсотка суми переказу за  кожний  день  прострочення,
яка не може перевищувати 10 вiдсоткiв суми зазначеного переказу;".
     У цьому зв"язку абзаци сьомий i  восьмий  вважати  вiдповiдно
абзацами восьмим i дев'ятим;
     4) доповнити Закон статтями 27-1-27-5  такого змiсту:
     "Стаття 27-1. Умови надання послуг поштового переказу
     Послуги поштового переказу мають  право  надавати  оператори,
якi отримали лiцензiю  Нацiонального  банку  України  на   надання
послуг поштового переказу.
     Пiдставою для отримання оператором лiцензiї на надання послуг
поштового переказу є його вiдповiднiсть лiцензiйним умовам надання
послуг поштового переказу, що встановлюються  Нацiональним  банком
України  за  погодженням  з  уповноваженим   центральним   органом
виконавчої влади у галузi зв'язку.
     У разi виявлення за результатами перевiрки оператора порушень
лiцензiйних  умов  Нацiональний  банк  України  має  право   своїм
рiшенням  зупинити  дiю  лiцензiї  на   надання  послуг  поштового
переказу до усунення таких порушень. Якщо зазначенi  порушення  не
усунутi в установленi рiшенням Нацiонального банку України строки,
Нацiональний банк України  має  право  анулювати  лiцензiю  такого
оператора.
     Стаття 27-2 . Заява про видачу  лiцензiї  на  надання  послуг
поштового переказу
     Оператор, який має намiр надавати послуги поштового переказу,
особисто  або  через  уповноважену  ним   особу   звертається   до
Нацiонального банку України iз  заявою  встановленого  зразка  про
видачу лiцензiї на надання послуг поштового переказу.
     У заявi про  видачу  лiцензiї  на  надання  послуг  поштового
переказу  повиннi   мiститися   вiдомостi   про   особу   заявника
(найменування,   мiсцезнаходження,   банкiвськi    реквiзити    та
iдентифiкацiйний код). У разi наявностi в  заявника  фiлiй,  iнших
вiдокремлених    пiдроздiлiв    у    заявi     зазначається     їх
мiсцезнаходження.
     До заяви про видачу  лiцензiї  на  надання  послуг  поштового
переказу додаються документи, вимоги до перелiку  та  змiсту  яких
установленi  нормативно-правовими   актами   Нацiонального   банку
України.
     Заява  про  видачу  лiцензiї  на  надання  послуг   поштового
переказу та документи, що додаються до неї, приймаються за описом,
копiя якого видається заявнику  з  вiдмiткою  про  дату  прийняття
документiв Нацiональним банком України та пiдписом  вiдповiдальної
особи.
     Заява  про  видачу  лiцензiї  на  надання  послуг   поштового
переказу залишається без розгляду у разi, коли:
     заява  подана  (пiдписана)  особою,  яка   не   має   на   це
повноважень;
     документи оформленi з порушенням вимог цiєї статтi.
     Заявник повiдомляється у письмовiй формi про залишення  заяви
про видачу лiцензiї  на  надання  послуг  поштового  переказу  без
розгляду iз зазначенням пiдстав у строк, передбачений  для  видачi
лiцензiї на надання  послуг  поштового  переказу.  Пiсля  усунення
причин, що були пiдставою  для  винесення  рiшення  про  залишення
заяви про видачу лiцензiї на надання послуг поштового переказу без
розгляду, заявник може повторно подати заяву, яка розглядається  в
порядку, встановленому цим Законом.
     Стаття 27-3. Рiшення про видачу або вiдмову у видачi лiцензiї
на надання послуг поштового переказу
     Нацiональний банк України приймає рiшення про видачу лiцензiї
на надання послуг поштового переказу або про вiдмову в  її  видачi
протягом тридцяти календарних днiв з дати  надходження  заяви  про
видачу  лiцензiї  на  надання   послуг   поштового   переказу   та
документiв, що додаються до заяви.
     Повiдомлення про прийняття рiшення  про  видачу  лiцензiї  на
надання  послуг  поштового  переказу  або  вiдмову  в  її   видачi
надсилається (видається) заявниковi  в  письмовiй  формi  протягом
трьох робочих  днiв  з  дати  прийняття  вiдповiдного  рiшення.  У
рiшеннi про вiдмову у видачi лiцензiї на надання послуг  поштового
переказу зазначаються пiдстави такої вiдмови.
     Пiдставами  для  прийняття  рiшення  про  вiдмову  у   видачi
лiцензiї на надання послуг поштового переказу є:
     1) недостовiрнiсть даних у документах, поданих заявником  для
отримання лiцензiї;
     2) невiдповiднiсть заявника  згiдно  з  поданими  документами
лiцензiйним умовам надання послуг поштового переказу, установленим
Нацiональним банком України.
     У разi вiдмови у видачi лiцензiї на надання послуг  поштового
переказу на пiдставi виявлення недостовiрних даних  у  документах,
поданих  заявником  для  отримання  лiцензiї  на  надання   послуг
поштового  переказу,  оператор  може  подати  Нацiональному  банку
України нову заяву не ранiше нiж через три мiсяцi з дати прийняття
рiшення про вiдмову у видачi лiцензiї на надання послуг  поштового
переказу.
     У разi вiдмови у видачi лiцензiї на надання послуг  поштового
переказу на пiдставi невiдповiдностi заявника  лiцензiйним  умовам
надання  послуг  поштового  переказу,  установленим   Нацiональним
банком України оператор може  подати  нову  заяву  пiсля  усунення
причин, що стали пiдставою для прийняття  рiшення  про  вiдмову  у
видачi лiцензiї на надання послуг поштового переказу.
     Рiшення про вiдмову  у  видачi  лiцензiї  на  надання  послуг
поштового переказу може бути оскаржене в судовому порядку.
     Стаття 27-4. Оформлення лiцензiї на надання послуг  поштового
переказу
     Нацiональний  банк  України  використовує   бланки   лiцензiї
єдиного  зразка.  Бланк  лiцензiї  єдиного  зразка  затверджується
Кабiнетом Мiнiстрiв України.
     Бланки  лiцензiй  на  надання  послуг  поштового  переказу  є
документами суворої звiтностi, мають облiкову серiю i номер.
     Лiцензiя на надання послуг  поштового  переказу  пiдписується
уповноваженою особою Нацiонального банку України та  засвiдчується
печаткою.
     Стаття 27-5. Видача  лiцензiї  на  надання  послуг  поштового
переказу
     У разi прийняття  рiшення  про  видачу  лiцензiї  на  надання
послуг  поштового  переказу  Нацiональний  банк  України   повинен
оформити лiцензiю на надання послуг поштового переказу не  пiзнiше
нiж  за  п'ять  робочих  днiв  з  дня  надходження  документа,  що
пiдтверджує внесення плати за її видачу.
     Плата за видачу лiцензiї на надання послуг поштового переказу
вноситься в розмiрi, установленому Нацiональним банком.
     Нацiональний банк України робить вiдмiтку про дату  прийняття
документiв, що пiдтверджують внесення заявником  плати  за  видачу
лiцензiї на надання послуг поштового  переказу,  на  копiї  опису,
виданiй заявнику при прийомi заяви про видачу лiцензiї на  надання
послуг поштового переказу.
     Якщо  заявник  протягом  тридцяти  календарних  днiв  з   дня
надiслання йому повiдомлення щодо  прийняття  рiшення  про  видачу
лiцензiї на надання послуг поштового переказу не подав  документа,
що пiдтверджує внесення плати за видачу лiцензiї, або не звернувся
для отримання оформленої  лiцензiї  на  надання  послуг  поштового
переказу, Нацiональний банк України має  право  скасувати  рiшення
про видачу лiцензiї  на  надання  послуг  поштового  переказу  або
прийняти рiшення про визнання такої лiцензiї недiйсною.
     Надання послуг поштового переказу  на  пiдставi  лiцензiї  на
надання послуг поштового  переказу,  виданої  Нацiональним  банком
України, провадиться на всiй територiї України".
 
     Роздiл  III.  Антикризовi  заходи,   спрямованi   на   захист
фiнансових iнтересiв громадян
 
     Стаття 3. Унести такi  змiни  до  Закону  України  "Про  Фонд
гарантування  вкладiв  фiзичних   осiб"   ( 2740-14 ) (2740-14)
	   (Вiдомостi
Верховної Ради,  2002 р., № 5, ст.30):
 
     1) речення друге абзацу другого статтi  1  викласти  у  такiй
редакцiї:
 
     "Фонд  вiдшкодовує   вклади   фiзичних   осiб   у   разi   їх
недоступностi за їх поточними або депозитними  рахунками,  у  тому
числi за рахунками, якi  використовуються  фiзичними  особами  для
провадження пiдприємницької  дiяльностi  за  спрощеними  системами
оподаткування";
 
     2) статтю 4 викласти у такiй редакцiї:
 
     "4. Фонд не вiдшкодовує гарантовану суму за вкладами:
 
     1) особи, яка перебувала у складi керiвних органiв управлiння
банком (фiлiї iноземного банку) або у складi  кредитного  комiтету
банку  (фiлiї)  протягом  1095  днiв,  попереднiх   дню   настання
недоступностi вкладiв, або в такий день;
 
     2) особи, яка мала iстотну участь  в  такому  банку  на  день
настання  недоступностi  вкладiв  або  протягом   попереднiх   365
календарних днiв до такого дня;
 
     3)  особи,  яка  використовувала  такий  вклад  як   гарантiю
забезпечення зобов'язань за отриманими кредитами, якщо проценти за
таким вкладом були вищими нiж звичайнi  та/або  якщо  проценти  за
таким кредитом були нижчими за проценти за таким вкладом;
 
     4)  особи,  яка  пiдписала  аудиторський  висновок  перевiрки
банку, в якому знаходиться її вклад, будь-коли протягом 1095 днiв,
попереднiх дню настання недоступностi вкладiв, або в  такий  день,
якщо  такий  аудиторський  висновок  не  мiстив  застережень  щодо
майбутньої недоступностi вкладiв у такому банку;
 
     5)  особи, яка є пов'язаною з особами,  визначеними у пунктах
"1" - "4" цiєї статтi;
 
     6) особи, не  iдентифiкованої  лiквiдацiйною  комiсiєю  банку
протягом встановленого законом строку;
 
     7) особи, яка здiйснила вклад у фiлiю iноземного банку,  якщо
така фiлiя не має статусу банку України та  вiдповiдної  лiцензiї,
незалежно вiд статусу  вкладника;
 
     8)  фiзичної  особи,  яка  здiйснила  вклад  в  Ощадний  банк
України, вклади  до  якого  гарантуються  згiдно  до  закону   без
обмежень за їх сумами";
 
     3) пункт  14  абзацу  другого  статтi  14  викласти  у  такiй
редакцiї:
 
     "14) звертається до Кабiнету Мiнiстрiв України з поданням про
надання бюджетного кредиту;
 
     4)  пункт  6  абзацу  першого  статтi   21  вкласти  у  такiй
редакцiї:
 
     "6) бюджетнi кредити, наданi Кабiнетом Мiнiстрiв України";
 
     5) статтю 25 викласти у такiй редакцiї:
 
     "Стаття 25. Надання бюджетних кредитiв та дотацiй на  користь
Фонду
 
     Фонд може звернутися до Кабiнету Мiнiстрiв України iз запитом
про вiдкриття кредитної лiнiї у  формi  стабiлiзацiйного  кредиту,
якщо  власнi  активи  Фонду  не  є  достатнiми  або  можуть  стати
недостатнiми у майбутньому для виплати належної суми  вiдшкодувань
на користь вкладникiв учасникiв (тимчасових учасникiв) за основною
сумою  вкладiв  (депозитiв).  Порядок  визначення    недостатностi
активiв   Фонду   у   майбутньому   визначається   за   методикою,
встановленою Нацiональним банком України.
 
     Лiмiт кредитної лiнiї на наступний рiк  визначається  щорiчно 
як  десятикратний  розмiр  надходжень  вiд  учасникiв  (тимчасових
учасникiв) Фонду за перше пiврiччя поточного року i передбачається
Мiнiстерством фiнансiв України  в  проектi  закону  про  Державний
бюджет  України  в   грошовiй   формi.  Фонд  подає   Мiнiстерству 
фiнансiв  України заявку про розмiр лiмiту  стандартної  кредитної
лiнiї, що  є  пiдставою  для  включення  вiдповiдних  положень  до
проекту закону про Державний бюджет України.  Стандартна  кредитна
лiнiя вiдкривається строком на 12 календарних мiсяцiв пiд облiкову
ставку Нацiонального банку  України,  дiючу  протягом  термiну  її
використання.
     У випадку вичерпання фiнансових можливостей  Фонду  або  якщо
загальний розмiр його зобов'язань за  вкладами  фiзичних  осiб   в
тимчасових учасниках фонду перевищує на  10  та  бiльше  вiдсоткiв
загальну суму коштiв Фонду, у тому числi розмiщених на  депозитних
рахунках  Нацiонального  банку  України  або  в  державних  цiнних
паперах, Фонд може звернутися до  Кабiнету  Мiнiстрiв  України  iз
запитом про надання  стабiлiзацiйного кредиту у  сумi,  не  нижчої
суми такого перевищення, строком до 5 рокiв  пiд  облiкову  ставку
Нацiонального  банку  України,  дiючу   протягом   термiнiв   його
залучення. У цьому випадку, Кабiнет Мiнiстрiв  України,  за  умови
отримання  позитивного  висновку  Нацiонального   банку   України,
приймає рiшення про надання  такого  стабiлiзацiйного  кредиту  за
рахунок резервного фонду державного бюджету або за  рахунок  iнших
джерел,  визначених  Кабiнетом  Мiнiстрiв  України,  та   враховує 
витрати та доходи, пов'язанi з управлiнням  зазначеним  боргом   у
проектi закону України про державний бюджет наступного року.
     У випадку збiльшення суми вiдшкодувань за  вкладами  фiзичних
осiб унаслiдок внесення змiн до статтi 3  цього  Закону  Верховною
Радою України, Фонд  отримує  бюджетну  дотацiю  у  розмiрi,  який
розраховується  за  правилами  визначення  суми   стабiлiзацiйного
кредиту.  Сума такої дотацiї вiдображається у законi  України  про
внесення вiдповiдних змiн до  державного  бюджету  на  вiдповiдний
рiк.
     Бюджетний кредит або дотацiя для Фонду надається в гривнi  та
не може надаватися в  цiнних  паперах,  у  тому  числi  емiтованих
державою чи територiальними громадами України".
 
     Стаття   4.   Унести  такi  змiни  до  Закону  України   "Про
страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
	 (Вiдомостi Верховної Ради України,  2002
р., №7, ст.50 з подальшими змiнами та доповненнями):
 
     1)  частину шосту статтi 6 викласти у такiй редакцiї:
     Страхування життя включає такi види:
     1) страхування життя, тому числi довгострокове;
     2) iнвестицiйне страхування фiзичної особи;
     3) пенсiйне страхування;
     4) медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);
     5) страхування вiд нещасних випадкiв.
     Страхування життя - це вид страхування з  галузi  страхування
життя, до якого вiдноситься страхування, яке  передбачає  обов'язок
страховика здiйснити страхову виплату та (або) виплату  у  виглядi
ануїтету згiдно з договором у випадку смертi  застрахованої  особи
та (або) настання подiї в життя застрахованої особи,  передбаченої
у договорi страхування (включаючи, але не обмежуючи взяття  шлюбу,
народження дитини, вступ до учбового закладу, безробiття).
     Умови договору страхування також можуть передбачити обов'язок
страховика здiйснити страхову  виплату  у  разi  смертi  та  (або) 
втрати працездатностi внаслiдок нещасного  випадку  що  стався  iз
застрахованою особою, або захворювання застрахованої особи.
     Iнвестицiйне  страхування  -  це  вид  страхування  з  галузi
страхування життя, який передбачає обов'язок страховика у  випадку
смертi застрахованої особи до закiнчення строку  дiї  договору  та
(або)  дожиття  застрахованої  особи  до  закiнчення  строку   дiї
договору, та (або) настання подiї  в  життi  застрахованої  особи,
передбаченої у договорi страхування,  здiйснити  страхову  виплату
або  страховi  виплати,  розмiр  яких  залежить  вiд   результатiв
розмiщення коштiв технiчних резервiв за договорами  iнвестицiйного
страхування.
     Пенсiйне  страхування  -  це   вид   страхування   з   галузi
страхування   життя,   який   передбачає   обов'язок    страховика
здiйснювати регулярнi, послiдовнi виплати обумовлених  у  договорi
страхування сум (ануїтетiв) у разi досягнення застрахованою особою
пенсiйного вiку, визначеного у договорi страхування.
     Медичне страхування (безперервне страхування здоров'я)  -  це
вид  страхування  з  галузi  страхування  життя,   який   потребує
формування  технiчних  резервiв  довгострокових   зобов'язань   та
передбачає обов'язок страховика  здiйснювати  вiдповiдно  до  умов
договору страхування такi страховi виплати:
     а)  застрахованiй  особi,  що  розраховуються   виходячи   iз
встановленої договором щоденної  грошової  допомоги  -  за  перiод
перебування у лiкарнi (незалежно  вiд  рахункiв  закладiв  охорони
здоров'я);
     б)  застрахованiй  особi,  що  розраховуються   виходячи   iз
встановленої  договором  щоденної  грошової  допомоги  на  випадок
втрати   застрахованою   особою   заробiтку   у   зв'язку   з   її
непрацездатнiстю внаслiдок хвороби або нещасного  випадку.  Розмiр
щоденної грошової допомоги на випадок втрати застрахованою  особою
заробiтку у зв'язку з її непрацездатнiстю  внаслiдок  хвороби  або
нещасного випадку розраховується виходячи з  середньої  заробiтної
плати за дванадцять мiсяцiв  (фактично  вiдпрацьований  час),  якi
передують дню подачi заяви на виплату;
     в) на  оплату  витрат,  пов'язаних  з  тривалим  медичним  та
побутовим доглядом за непрацездатною застрахованою особою;
     4)  на  оплату  витрат,  пов'язаних  з   дiагностуванням   та
лiкуванням  критичних  захворювань  (iнфаркт  мiокарда,   iнсульт,
онкологiчнi  захворювання,  ниркова  недостатнiсть,  хвороби,  якi
вимагають пересадки життєво важливих органiв);
     г)  на  оплату  витрат,  пов'язаних  з   дiагностуванням   та
лiкуванням захворювань застрахованої особи, у тому числi,  в  разi
ушкодження здоров'я внаслiдок нещасного випадку.
     2) частину другу статтi 16 викласти в такiй редакцiї:
     "Страховики, якi здiйснюють  страхування життя, зобов'язанi:
     1) вести персонiфiкований  (iндивiдуальний)  облiк  договорiв 
страхування  життя    в   порядку   та   на   умовах,   визначених
Уповноваженим органом;
     2) надати Фонду гарантування страхових виплат  за  договорами
довгострокового страхування протягом двадцяти робочих днiв iз  дня
настання  недоступностi  сформованих  страхових  резервiв   повний
перелiк застрахованих, якi мають  право  на  страховi  виплати  за
договорами  довгострокового   страхування,   iз   визначенням   їх
розрахункової суми, що пiдлягає вiдшкодуванню";
     3) назву та змiст статтi 32 викласти в такiй редакцiї:
     "Стаття 32. Фонд гарантування страхових виплат за  договорами
довгострокового страхування
     1.  Фонд  гарантування   страхових   виплат   за   договорами
довгострокового страхування  (далi - Фонд) є:
     спецiалiзованою установою, яка виконує функцiї  управлiння  у
сферi гарантування страхових виплат за договорами  довгострокового
страхування;
     юридичною особою, яка має вiдокремлене майно, яке є  об'єктом
права   державної   власностi   i   перебуває   у   його   повному
господарському вiданнi;
     має право  придбавати  та  орендувати  майно,  необхiдне  для
виконання його функцiй, у межах  кошторису  витрат,  затвердженого
адмiнiстративною радою i погодженого з Уповноваженим органом;
     економiчно самостiйною установою, що не має на метi одержання
прибутку, має самостiйний баланс, поточний та iншi рахунки;
     має печатку iз своїм найменуванням, веде  облiк  i  звiтнiсть
вiдповiдно до законодавства  та  є  єдиним  розпорядником  коштiв,
акумульованих у процесi його дiяльностi.
     Кошти  гарантування  страхових  виплат  не   включаються   до
Державного бюджету України.
     У  своїй  дiяльностi  Фонд  керується  Конституцiєю   України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
	, чинним законодавством та дiє на пiдставi положення
про Фонд гарантування страхових виплат за  договорами  страхування
життя, яке затверджується  Уповноваженим органом.
     2. Учасниками Фонду є страховики, якi мають лiцензiю на право
здiйснення  дiяльностi  з   довгострокового   страхування   життя,
iнвестицiйного страхування або пенсiйного  страхування.  Участь  у
Фондi зазначених страховикiв є обов'язковою.
     3. Фонд видає нормативно-правовi акти з питань, вiднесених до
його повноважень, якi є обов'язковими до виконання страховиками  -
учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду. Нормативно-правовi акти
видаються у формi iнструкцiй, положень, правил, якi затверджуються
рiшенням  адмiнiстративної  ради  Фонду.  Нормативно-правовi  акти
Фонду,  якi  визначають  права  та   обов"язки   його   учасникiв,
пiдлягають   державнiй   реєстрацiї   в   порядку,   встановленому
законодавством України.
     4.  З  метою  захисту  iнтересiв  застрахованих   осiб   Фонд
вiдповiдно до визначеного ним порядку встановлює для страховикiв -
учасникiв (тимчасових учасникiв) обов'язковi стандарти - вимоги до
страховикiв  щодо  їх   участi   в   Фондi,   якi   встановлюються
нормативно-правовими актами Фонду.
     5. Двiчi на поточний рiк Фонд публiкує  в  офiцiйних  засобах
масової iнформацiї звiт про свою дiяльнiсть станом на 1  сiчня  та
на  1  липня.  Дiяльнiсть  Фонду  за  календарний   рiк   пiдлягає
незалежному аудиту. Рiчний звiт Фонду  пiдтверджується  незалежним
аудитором та пiдлягає опублiкуванню в  офiцiйних  засобах  масової
iнформацiї вiдповiдно до законодавства.
     6. У разi фiнансової  неспроможностi  страховика  -  учасника
Фонду  виконати  свої  зобов"язання  перед   страхувальниками   за
страховими  виплатами,  передбаченими  договорами  довгострокового
страхування життя, iнвестицiйного страхування  фiзичної  особи  за
договорами,  укладеними  на   строк  не  менш  нiж  один  рiк,  та
пенсiйного страхування, Фонд гарантує  страхувальникам  або  iншим
належним  вигодонабавачам   вiдшкодування   розмiру   передбаченої
страхової виплати та iнвестицiйного доходу (при  його  наявностi),
але не  бiльше 50 тисяч гривень сукупно  у  розрахунку  на  одного
страхувальника  за  всiма  видами   страхування   (довгострокового
страхування  життя,  пенсiйного  страхування   та   iнвестицiйного
страхування). Зазначений розмiр вiдшкодування може бути  збiльшено
за рiшенням адмiнiстративної  ради  Фонду  залежно  вiд  тенденцiй
надходження  страхових  платежiв  (страхових  внескiв,   страхових
премiй), отриманих вiд страхувальникiв страховиками  -  учасниками
(тимчасовими учасниками) Фонду.
     7. Фонд не виплачує вiдшкодування:
 
     1) особi, яка перебувала у складi керiвних органiв управлiння
страховиком  (фiлiї  iноземного   страховика)   або   андерайтером
страховика (фiлiї) протягом 1095  днiв,  попереднiх  дню  настання
недоступностi страхових виплат, або в такий день;
 
     2) особi, яка мала iстотну участь у такому страховику на день
настання недоступностi страхових виплат  або  протягом  попереднiх
365 календарних днiв до такого  дня  (частка  яких  перевищила  10
вiдсоткiв статутного капiталу страховика);
 
     3) особi, яка використовувала договiр страхування як гарантiю
забезпечення   зобов'язань   за   отриманими    кредитами,    якщо
iнвестицiйний  дохiд  за  таким  страховим  договором  перевищував
звичайнi проценти за таким кредитом;
 
     4)  особi,  яка  пiдписала  аудиторський  висновок  перевiрки
страховика, якщо така особа була застрахованою або вигодонабувачем
протягом  1095  днiв,  попереднiх   дню   настання   недоступностi
страхових виплат,  або  в  такий  день,  якщо  такий  аудиторський
висновок  не  мiстив  застережень  щодо  майбутньої  недоступностi
страхових виплат;
 
     5)   особi,  яка  є  пов'язаною  з  особами,  визначеними   у
пiдпунктах "1" - "4" цiєї частини статтi;
 
     6)   особi,   не   iдентифiкованої   лiквiдацiйною   комiсiєю
страховика протягом встановленого законом строку;
 
     7) особi, яка уклала договiр страхування з фiлiєю  iноземного
страховика, якщо така фiлiя не має статусу страховика  України  та
вiдповiдної лiцензiї, незалежно вiд статусу  страхувальника.
 
     8. Джерелами формування коштiв Фонду є:
     1) початковi збори iз  страховикiв  -  учасникiв  Фонду,  якi
розраховуються як  0,5%  вiд  загальної  суми  страхового  ризику,
прийнятого  страховиком   на   дату   створення   Фонду,   а   для
новостворених страховикiв - як  10%   вiд  об"явленого  статутного
капiталу страховика. Початковi збори  перераховуються  на  рахунок
Фонду до дати включення страховика до складу його учасникiв;
     2) регулярнi збори iз  страховикiв  -  учасникiв  (тимчасових
учасникiв) Фонду, якi  сплачуються двiчi на рiк за наслiдками 6 та
12 мiсяцiв  поточного  року  до  закiнчення  20  числа  наступного
мiсяця, у розмiрi  0,2%  вiд  загальної  суми  страхового  ризику,
прийнятого страховиком на звiтну дату;
     3) спецiальнi збори iз страховикiв  -  учасникiв  (тимчасових
учасникiв) Фонду, якi сплачуються у розмiрi та у строк,  визначенi
адмiнiстративною  радою  Фонду  за  погодженням  з   Уповноваженим
органом, у випадку недостатностi коштiв Фонду для вiдшкодування  є
недостатнiми для виконання ним у повному обсязi своїх  зобов'язань
щодо погашення зобов"язань  за   страховими  виплатами  учасниками
тимчасовими   учасниками)   Фонду.    Рiшення   про   встановлення
спецiальних  зборiв  приймає   адмiнiстративна   рада   Фонду   за
погодженням з Уповноваженим органом. Внесення  спецiального  збору
страховиками   -   учасниками   (тимчасовими   учасниками)   Фонду
проводиться  у  строки  та   згiдно   з   умовами,   встановленими
адмiнiстративною радою.
 
     4) доходи, одержанi вiд iнвестування коштiв Фонду в  державнi
цiннi папери України;
     5) кредити, залученi вiд  Кабiнету  Мiнiстрiв  України.  Фонд
може звернутися до  Кабiнету  Мiнiстрiв  України  iз  запитом  про
вiдкриття кредитної лiнiї у формi стабiлiзацiйного  кредиту,  якщо
власнi активи Фонду не є достатнiми або можуть стати  недостатнiми
у майбутньому для виплати належної суми  вiдшкодувань  на  користь
застрахованих. Порядок визначення  недостатностi активiв  Фонду  у
майбутньому визначається за методикою, встановленою  Уповноваженим
органом  за  погодження  Нацiональним   банком   України.    Лiмiт
кредитної  лiнiї  на  наступний  рiк  визначається   щорiчно    як
десятикратний  розмiр   надходжень   вiд   учасникiв   (тимчасових
учасникiв) Фонду за перше пiврiччя поточного року i передбачається
Мiнiстерством фiнансiв України  в  проектi  закону  про  Державний
бюджет  України  в   грошовiй   формi.  Фонд  подає   Мiнiстерству 
фiнансiв  України заявку про розмiр лiмiту  стандартної  кредитної
лiнiї, що  є  пiдставою  для  включення  вiдповiдних  положень  до
проекту закону про Державний бюджет України.  Стандартна  кредитна
лiнiя вiдкривається строком на 12 календарних мiсяцiв пiд облiкову
ставку Нацiонального банку  України,  дiючу  протягом  термiну  її
використання;
     У випадку вичерпання фiнансових можливостей  Фонду  або  якщо
загальний розмiр його зобов'язань  в  тимчасових  учасниках  фонду
перевищує на 10 та бiльше вiдсоткiв загальну суму коштiв Фонду,  у
тому числi розмiщених на депозитних рахунках  Нацiонального  банку
України або в державних цiнних паперах, Фонд  може  звернутися  до
Кабiнету   Мiнiстрiв    України    iз    запитом    про    надання 
стабiлiзацiйного  кредиту  у   сумi,   не   нижчої   суми   такого
перевищення, строком до 5 рокiв пiд облiкову ставку  Нацiонального
банку України, дiючу протягом термiнiв  його  залучення.  У  цьому
випадку, Кабiнет Мiнiстрiв України, за умови отримання позитивного
висновку Уповноваженого органу за  пiдтримки  Нацiонального  банку
України,  приймає  рiшення  про  надання  такого  стабiлiзацiйного
кредиту за рахунок резервного  фонду  державного  бюджету  або  за
рахунок iнших джерел, визначених Кабiнетом  Мiнiстрiв  України,  у
тому числi Стабiлiзацiйного фонду, та враховує  витрати та доходи,
пов'язанi  з  управлiнням  зазначеним  боргом   у  проектi  закону
України про державний бюджет наступного року.
     У  випадку  збiльшення  суми  вiдшкодувань  Фонду   внаслiдок
внесення змiн  до  цiєї  статтi   Верховною  Радою  України,  Фонд
отримує  бюджетну  дотацiю  у  розмiрi,  який  розраховується   за
правилами визначення суми стабiлiзацiйного  кредиту.   Сума  такої
дотацiї вiдображається у законi України про  внесення  вiдповiдних
змiн до державного бюджету на вiдповiдний рiк.
     Бюджетний кредит або дотацiя для Фонду надається в гривнi  та
не може надаватися в  цiнних  паперах,  у  тому  числi  емiтованих
державою чи територiальними громадами України;
     6) пеня,  яку  сплачують  страховики  -  учасники  (тимчасовi
учасники) Фонду за несвоєчасне або неповне перерахування зборiв до
Фонду;
     7) доходи вiд депозитiв, розмiщених  Фондом  у  Нацiональному
банку України.
     9.  Керiвними  органами  Фонду  є  адмiнiстративна  рада   та
виконавча дирекцiя.
     Адмiнiстративна рада Фонду дiє у складi  п'яти  осiб,  якi  є
громадянами України, постiйно проживають  в  Українi,  мають  вищу
фiнансово-економiчну чи юридичну освiту, стаж роботи за  фахом  не
менше нiж п'ять рокiв.
     Адмiнiстративна рада  формується  шляхом  делегування  до  її
складу  двох  представникiв  Кабiнету  Мiнiстрiв  України,  одного
представника   Уповноваженого    органу,    одного    представника
Нацiонального банку України, одного  представника  Лiги  страхових
органiзацiй України.
     Очолює адмiнiстративну раду голова, який  щорiчно  обирається
адмiнiстративною радою з числа її членiв.
     Члени адмiнiстративної ради не можуть  бути  членами  органiв
управлiння або акцiонерами будь-якого страховика.
     Строк  повноважень  члена  адмiнiстративної  ради   становить
чотири роки i може бути продовжено  на  наступний  строк,  але  не
бiльше нiж на два строки.
     У разi закiнчення строку повноважень  члена  адмiнiстративної
ради вiдповiдний орган, зазначений вище, у мiсячний строк  делегує
до складу адмiнiстративної ради нового  представника  або  приймає
рiшення про продовження строку повноважень члена  адмiнiстративної
ради з урахуванням вимог цiєї статтi.
     Повноваження  члена  адмiнiстративної  ради  припиняються  за
рiшенням органу, який його делегував, у разi:
     1) подання членом адмiнiстративної ради письмової  заяви  про
припинення повноважень за власним бажанням;
     2) неможливостi виконання обов'язкiв (у тому числi за  станом
здоров'я);
     3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
     4) закiнчення строку його повноважень;
     5) його смертi або на пiдставi рiшення  суду  про  оголошення
його померлим або визнання безвiсно вiдсутнiм.
     Повноваження члена адмiнiстративної ради може бути достроково
припинено також з iнiцiативи органу, який делегував його до складу
адмiнiстративної ради, в разi прийняття вiдповiдного  рiшення  про
це.
     Орган,   який   делегував   члена   адмiнiстративної    ради,
повноваження  якого  достроково  припинено,  делегує   до   складу
адмiнiстративної ради нового представника у мiсячний  строк  пiсля
прийняття  рiшення  про  дострокове  припинення  повноважень  його
попереднього представника.
     Адмiнiстративна рада  координує  роботу  Фонду  щодо  захисту
iнтересiв  застрахованих  страховиками  -  учасникiв   (тимчасових
учасникiв) Фонду, здiйснює контроль i нагляд за дiяльнiстю  Фонду,
приймає рiшення в межах своїх повноважень i несе  вiдповiдальнiсть
за виконання покладених на Фонд завдань  i  здiйснення  ним  своїх
функцiй.
     Адмiнiстративна рада:
     1) затверджує регламент роботи адмiнiстративної ради;
     2) затверджує кошторис витрат Фонду;
     3) затверджує органiзацiйну структуру Фонду;
     4) затверджує порядок вiдшкодування Фондом  страхових  виплат
за договорами страхування життя;
     5) затверджує стандарти Фонду;
     6) затверджує нормативно-правовi акти Фонду;
     7)  призначає  на  посади  директора-розпорядника  i   членiв
виконавчої дирекцiї та приймає рiшення про їх звiльнення;
     8) затверджує Положення про  виконавчу  дирекцiю  та  порядок
оплати працi її членiв;
     9) погоджує форми i розмiр оплати працi працiвникiв Фонду;
     10) здiйснює нагляд за дiяльнiстю виконавчої дирекцiї;
     11) розглядає i  затверджує  звiти  виконавчої  дирекцiї  про
дiяльнiсть Фонду за кожне пiврiччя;
     12) вносить пропозицiї Уповноваженому органу щодо запобiгання
негативним явищам, якi можуть загрожувати iнтересам  застрахованим
страховками - учасникiв (тимчасових учасникiв) Фонду;
     13) приймає за погодженням iз Уповноваженим  органом  рiшення
щодо встановлення спецiального збору  для  сплати  страховиками  -
учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду;
     14)  приймає  рiшення  щодо   залучення   кредитiв   Кабiнету
Мiнiстрiв України;
     15) приймає  рiшення  про  затвердження  строку  iнвестування
коштiв Фонду в державнi цiннi  папери  України  або  вкладання  на
депозитнi рахунки Нацiонального банку України;
     16) щорiчно визначає аудиторську фiрму, яка проводитиме аудит
дiяльностi Фонду;
     17)  призначає  в  разi   потреби   позачерговi   аудиторськi
перевiрки Фонду i визначає аудитора;
     18) приймає рiшення  щодо  збiльшення  розмiру  вiдшкодування
страхових виплат за договорами страхування життя за рахунок коштiв
Фонду;
     19) приймає рiшення про  переведення  страховика  -  учасника
Фонду до категорiї тимчасових учасникiв Фонду;
     20)  приймає  рiшення  про  виключення  страховика  iз  числа
учасникiв (тимчасових учасникiв) Фонду;
     21)  затверджує  рекомендованi  умови  страхування  життя  та
погоджує їх в Уповноваженому органi;
     22) приймає  рiшення  з  iнших  питань,  що  належать  до  її
компетенцiї вiдповiдно до цього Закону.
     Рiшення  адмiнiстративної  ради  приймаються  на   засiданнях
простою бiльшiстю голосiв за умови участi  в  засiданнi  не  менше
чотирьох  її  членiв.  В  окремих   випадках,   якi   визначаються
регламентом роботи адмiнiстративної ради, рiшення адмiнiстративної
ради можуть прийматися шляхом  письмового  опитування  її  членiв.
Рiшення адмiнiстративної ради, прийнятi в  межах  її  повноважень,
передбачених   цим   Законом,   є   обов'язковими   до   виконання
страховиками-учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.
     Порядок  роботи   адмiнiстративної   ради   визначається   її
регламентом.
     Адмiнiстративна рада проводить  черговi  засiдання  не  рiдше
одного разу на квартал.
     Адмiнiстративна рада може проводити позачерговi засiдання  за
iнiцiативою її голови або на вимогу не менше нiж трьох  її  членiв
чи на вимогу виконавчої дирекцiї.
     Голова адмiнiстративної ради:
     1) головує на засiданнях адмiнiстративної ради;
     2) пiдписує протоколи засiдань адмiнiстративної ради;
     3) розподiляє обов'язки мiж членами адмiнiстративної ради;
     4) приймає рiшення з питань дiяльностi Фонду, крiм  тих,  якi
вiднесенi  виключно  до  компетенцiї  адмiнiстративної   ради   та
виконавчої дирекцiї згiдно з цим Законом.
     Питання, що пов'язанi з поточною  дiяльнiстю  Фонду,  вирiшує
виконавча   дирекцiя,   кiлькiсний   склад   якої   затверджується
адмiнiстративною радою.
     Виконавчу   дирекцiю   очолює   директор-розпорядник   Фонду.
Директор-розпорядник   Фонду   та   члени   виконавчої    дирекцiї
призначаються на посади та звiльняються з  посад  адмiнiстративною
радою.
     Директором-розпорядником  та  членами   виконавчої   дирекцiї
можуть бути громадяни України, якi постiйно проживають в  Українi,
мають вищу фiнансово-економiчну чи юридичну освiту, стаж роботи за
фахом не менше нiж п'ять рокiв.
     Виконавча дирекцiя:
     1)  приймає  рiшення  про  вiдшкодування   страхових   виплат
застрахованим у разi настання недоступностi сформованих  страхових
резервiв;
     2) виконує всi процедури, пов'язанi з виплатою  вiдшкодування
у разi настання недоступностi сформованих страхових резервiв;
     3)  складає  кошторис  витрат  Фонду   та   подає   його   на
затвердження адмiнiстративнiй радi;
     4) подає на  затвердження  адмiнiстративнiй  радi  звiти  про
дiяльнiсть Фонду за кожне пiврiччя;
     5) розробляє та подає на затвердження  адмiнiстративної  ради
Фонду нормативно-правовi акти та стандарти Фонду;
     6)  має  право  вимагати  скликання  позачергового  засiдання
адмiнiстративної ради;
     7) розглядає звернення до Фонду застрахованих страховиками  -
учасникiв  (тимчасових   учасникiв)   Фонду   щодо   вiдшкодування
сформованих страхових резервiв за рахунок коштiв Фонду;
     8) вивчає та  аналiзує  тенденцiї  розвитку  ринку  ресурсiв,
залучених   вiд   страхувальникiв   страховиками   -    учасниками
(тимчасовими учасниками) Фонду;
     9) має право здiйснювати перевiрки  страховикiв  -  учасникiв
(тимчасових учасникiв) Фонду з питань, вiднесених  до  повноважень
Фонду. Плановi перевiрки проводяться не  частiше  одного  разу  на
рiк, позаплановi - за рiшенням Фонду щодо переведення страховика -
учасника до категорiї тимчасових учасникiв Фонду;
     10) встановлює за погодженням iз Уповноваженим органом  форми
звiтностi та порядок їх подання до Фонду страховиками - учасниками
(тимчасовими учасниками) Фонду;
     11) одержує вiд Уповноваженого органу iнформацiю про прийнятi
рiшення щодо застосування заходiв впливу до окремих страховикiв  -
учасникiв  (тимчасових  учасникiв)  Фонду  вiдповiдно  до  чинного
законодавства;
     12) аналiзує iнформацiю про  фiнансовий  стан  страховикiв  -
учасникiв (тимчасових учасникiв) Фонду;
     13) iнформує Уповноважений орган про результати проведених  у
межах її повноважень перевiрок страховикiв - учасникiв (тимчасових
учасникiв)  Фонду  та  в  разi  виявлення  допущених   страховиком
порушень норм цiєї статтi  цього  Закону  вносить  пропозицiї  про
застосування Уповноваженим органом до  такого  страховика  заходiв
впливу;
     14) iнвестує наявнi ресурси Фонду  в  державнi  цiннi  папери
України або зберiгає на депозитних  рахунках  Нацiонального  банку
України згiдно з цим Законом i Положенням про Фонд;
     15)  веде  реєстр   страховикiв   -   учасникiв   (тимчасових
учасникiв) Фонду та вносить вiдповiднi змiни до нього;
     16) вносить на розгляд адмiнiстративної ради пропозицiї  щодо
встановлення  спецiального  збору  для   сплати   страховиками   -
учасниками  (тимчасовими  учасниками)  Фонду,  збiльшення  розмiру
вiдшкодування за рахунок коштiв Фонду, залучення  Фондом  кредитiв
вiд  Кабiнету  Мiнiстрiв  України,  Нацiонального  банку  України,
банкiв та iноземних кредиторiв;
     17) вносить на розгляд адмiнiстративної ради пропозицiї  щодо
переведення страховика - учасника Фонду  до  категорiї  тимчасових
учасникiв Фонду;
     18) готує пропозицiї  щодо  виключення  страховика  iз  числа
учасникiв (тимчасових учасникiв) Фонду  та  подає  їх  на  розгляд
адмiнiстративної ради;
     19) щорiчно подає на розгляд адмiнiстративної ради пропозицiї
щодо  визначення  аудиторської  фiрми,   яка   проводитиме   аудит
дiяльностi Фонду;
     20) вносить на розгляд адмiнiстративної ради пропозицiї  щодо
рекомендованих умов страхування  життя  та  подає  їх  на  розгляд
адмiнiстративної ради та Уповноваженого органку;
     21) приймає  рiшення  з  iнших  питань,  що  належать  до  її
компетенцiї вiдповiдно до цього Закону.
     Директор-розпорядник Фонду:
     1) керує поточною дiяльнiстю Фонду;
     2) дiє вiд  iменi  Фонду  i  представляє  його  iнтереси  без
доручення у вiдносинах з органами державної  влади  i  управлiння,
банками,  мiжнародними   органiзацiями,   iншими   установами   та
органiзацiями;
     3) головує на засiданнях виконавчої дирекцiї;
     4) пiдписує протоколи засiдань виконавчої дирекцiї, накази та
розпорядження, а також угоди, що укладаються Фондом;
     5) розподiляє обов'язки мiж членами виконавчої дирекцiї;
     6) призначає на посади та звiльняє з посад працiвникiв  Фонду
(крiм членiв  виконавчої  дирекцiї)  вiдповiдно  до  законодавства
України про працю; приймає рiшення з усiх питань дiяльностi Фонду,
крiм  вiднесених  до  компетенцiї  адмiнiстративної  ради,  голови
адмiнiстративної ради, а також виконавчої дирекцiї Фонду;
     7) несе персональну вiдповiдальнiсть за дiяльнiсть  Фонду  та
виконання покладених на нього завдань;
     8) бере участь у засiданнях адмiнiстративної  ради  з  правом
дорадчого голосу.
     10. Фонд здiйснює перевiрки розрахункiв та контролює  повноту
та  своєчаснiсть  перерахування   зборiв   учасником   (тимчасовим
учасником) Фонду.
     За несвоєчасне  або  неповне  перерахування  регулярного  або
спецiального зборiв страховики  -  учасники  (тимчасовi  учасники)
протягом мiсяця  сплачують  пеню  в  розмiрi  потрiйної  облiкової
ставки Нацiонального банку України, розрахованої на  її  суму   за
кожний день прострочення.
     При  затримцi  у  перерахуваннi  до  Фонду  регулярного   або
спецiального  зборiв  бiльше  30   календарних   днiв,   страховик
позбавляється статусу учасника Фонду, який може  бути  вiдновленим
пiсля погашення  боргу та пенi у повному розмiрi.
     11. Для виконання своїх повноважень Фонд  здiйснює  перевiрки
страховикiв - учасникiв (тимчасових учасникiв),  у  тому  числi  i
шляхом залучення незалежних експертiв за рахунок  таких  учасникiв
(тимчасових учасникiв). Фонд має право брати участь у  перевiрках,
якi здiйснюються Уповноваженим органом, з питань, що  належать  до
компетенцiї Фонду вiдповiдно до цiєї статтi.
     12. Фонд зобов'язаний порушити  перед  Уповноваженим  органом
питання про застосування до  страховика  -  учасника  (тимчасового
учасника) Фонду заходiв впливу у разi  порушення  ним  норм  цього
Закону, а Уповноважений орган  зобов'язаний  розглянути  звернення
Фонду протягом 10 днiв iз дня його одержання. У  разi  невиконання
страховиком - учасником (тимчасовим учасником)  Фонду  вимог  цiєї
статтi, їх керiвники пiдлягають адмiнiстративнiй  вiдповiдальностi
вiдповiдно до закону.
     13. Фонд має право застосовувати до страховикiв  -  учасникiв
Фонду такi заходи впливу:
     1) переводити страховикiв до категорiї  тимчасових  учасникiв
Фонду;
     2)  виключати  страховикiв  з  числа  учасникiв   (тимчасових
учасникiв) Фонду;
     3) в разi виявлення допущених страховиком порушень норм цього
Закону вносити пропозицiї про застосування  Уповноваженим  органом
до такого страховика заходiв впливу.
     Переведення страховикiв  до  категорiї  тимчасових  учасникiв
Фонду здiйснюється  рiшенням  адмiнiстративної  ради  за  поданням
виконавчої  дирекцiї  Фонду,  в  разi  порушення  страховиками   -
учасниками Фонду вимог цього Закону чи  нормативно-правових  актiв
та стандартiв Фонду. Повiдомлення  про  прийняття  такого  рiшення
надсилається страховику та Уповноваженому органу.
     14.  Фонд  не  вiдшкодовує  страховi  виплати  за  договорами
страхування життя, якi укладенi  зi  страховиком,  переведеним  до
категорiї  тимчасового  учасника  Фонду,  якщо  страховi   платежi
отримано ним пiсля дати  отримання  повiдомлення  про  переведення
його до категорiї тимчасового учасника Фонду.
     Страховик,  переведений  до  категорiї  тимчасового  учасника
Фонду, зобов'язаний:
     а) на другий день пiсля отримання вiд Фонду повiдомлення  про
переведення  його  до   категорiї   тимчасового   учасника   Фонду
розмiстити у всiх примiщеннях, до яких мають доступ страхувальники
та застрахованi, iнформацiю  про  переведення  його  до  категорiї
тимчасового учасника Фонду;
     б) попереджати у письмовiй формi фiзичних осiб при  укладеннi
з ними нових договорiв страхування  життя,  що  Фонд  не  гарантує
вiдшкодування  за  цими  договорами  на  умовах,  визначених   цим
Законом.
     Страховик,  переведений  до  категорiї  тимчасового  учасника
Фонду, не сплачує регулярний збiр до Фонду по страхових  платежах,
якi отриманi ним з дати  отримання  повiдомлення  про  переведення
його до категорiї тимчасового учасника Фонду.
 
     15.  Виключення  страховика  з  числа  учасникiв  (тимчасових
учасникiв) Фонду не позбавляє  страхувальникiв,  страховi  платежi
яких були внесенi до дня  отримання  страховальником  повiдомлення
про  переведення  його  до  категорiї  тимчасових  учасникiв,  або
вигодонабувачiв  за  такими   договорами,   права   на   отримання
страхового вiдшкодування.
     16.  Страхувальник  або  вигодонабувач   набуває   право   на
одержання гарантованої страхової виплати за договорами страхування
життя  за  рахунок  коштiв  Фонду  з  дня  настання  недоступностi
сформованих страхових резервiв страховика або  його  виключення  з
числа учасникiв Фонду.
     17. Лiквiдатор страховика - учасника  (тимчасового  учасника)
Фонду має надати  Фонду  протягом  двадцяти  робочих  днiв  з  дня
настання  недоступностi  сформованих  страхових  резервiв   повний
перелiк страхувальникiв  (вигодонабувачiв),  якi  мають  право  на
страховi виплати за договорами довгострокового страхування  життя,
пенсiйного або iнвестицiйного страхування,  iз  визначенням  суми,
яка  пiдлягає  вiдшкодуванню  вiдповiдно  до  цiєї  статтi.   Фонд
протягом  трьох  робочих  днiв  з  дня   прийняття   рiшення   про
вiдшкодування коштiв за довгостроковими договорами довгострокового
страхування  життя,  iнвестицiйного  або  пенсiйного   страхування
повiдомляє  страхувальникiв  або   iнших   вигодонабувачiв   через
офiцiйнi засоби  масової  iнформацiї  або  через  власну  сторiнку
(сайт), вiдкриту у глобальнiй мережi передання та отримання  даних
(Iнтернет).
     18.  Порядок  надання  Фондом  вiдшкодування   затверджується
адмiнiстративною радою Фонду. Вiдшкодування  здiйснюється виключно
у  безготiвковiй   формi.   Виплата   Фондом   гарантованої   суми
вiдшкодування через  банки здiйснюється протягом трьох  мiсяцiв  з
дня настання права на отримання такого вiдшкодування.
 
     19.  Фонд  може   надавати   вiдшкодовування   страхувальнику
(вигодонабувачу) пiсля  спливу 12 календарних  мiсяцiв,  наступних
за мiсяцем його створення. Пiсля спливу такого термiну,
     20.  Фонду  забороняється  здiйснення  дiяльностi,   яка   не
передбачена цим Законом.
     21. Лiквiдацiя Фонду здiйснюється  шляхом  внесення  змiн  до
цього закону. Кошти Фонду, якi залишаються пiсля його  лiквiдацiї,
перераховуються до загального фонду Державного бюджету України";
 
     3) статтю 43 доповнити новими частинами такого змiсту:
     "Уповноважений орган зобов'язаний протягом трьох  днiв  пiсля
прийняття рiшення про лiквiдацiю страховика повiдомити про це Фонд
гарантування страхових виплат.
     У разi оскарження в судовому порядку  рiшення  Уповноваженого
органу про лiквiдацiю страховика, Уповноважений  орган  повiдомляє
про це Фонд гарантування страхових виплат".
     Стаття 5. Внести такi змiни до Закону України  "Про  кредитнi
спiлки" ( 2908-14 ) (2908-14)
	 (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р.,  №
15, ст. 101, № 22, ст. 159; 1998 р., № 14, ст. 60, № 20, ст.  104;
1999 р., № 5-6, ст. 39, № 7, ст. 47, № 20-21, ст. 192, №  26,  ст.
215, № 51, ст. 455; 2000 р., № 20, ст. 149, № 36, ст. 298):
 
     1) у  пунктi  2  частини  п'ятої  статтi  9  пiсля  слiв  "на
депозитних рахунках" додати слова  "  витрати  Фонду  гарантування
вкладiв членiв кредитних спiлок, що пов'язанi з набуттям ним  прав
кредитора  щодо  кредитної  спiлки,  -  у   розмiрi   всiєї   суми
вiдшкодування за вкладами членiв спiлки";
     2) доповнити  статтею 25 -1такого змiсту:
 
     "Стаття 25-1.  Фонд  гарантування  вкладiв  членiв  кредитних
спiлок
     1. Фонд гарантування  вкладiв   членiв  кредитних  спiлок  за 
внесками  (вкладами)   на   депозитнi  рахунки  кредитних   спiлок 
(далi - Фонд) є:
     спецiалiзованою установою, яка виконує функцiї  управлiння  у
сферi гарантування вкладiв членiв кредитних  спiлок  за   внесками
(вкладами) таких членiв  на  депозитнi рахунки кредитних спiлок;
     юридичною особою, яка має вiдокремлене майно, яке є  об'єктом
права   державної   власностi   i   перебуває   у   його   повному
господарському вiданнi;
     має право  придбавати  та  орендувати  майно,  необхiдне  для
виконання його функцiй, у межах  кошторису  витрат,  затвердженого
адмiнiстративною радою i погодженого з Уповноваженим органом;
     економiчно самостiйною установою, що не має на метi одержання
прибутку, має самостiйний баланс, поточний та iншi рахунки;
     має печатку iз своїм найменуванням, веде  облiк  i  звiтнiсть
вiдповiдно до законодавства  та  є  єдиним  розпорядником  коштiв,
акумульованих у процесi його дiяльностi.
     Кошти  гарантування  вкладiв  членiв  кредитних  спiлок    не
включаються до Державного бюджету України.
     У  своїй  дiяльностi  Фонд  керується  Конституцiєю   України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
	, чинним законодавством та дiє на пiдставi положення
про Фонд гарантування вкладiв членiв кредитних спiлок за  внесками
(вкладами)   на   депозитнi   рахунки   кредитних   спiлок,    яке
затверджується  Уповноваженим органом.
     2. Учасниками  Фонду  є  кредитнi  спiлки,  якi  включенi  до
державного реєстру фiнансових  установ,  який  веде  Уповноважений
орган, та мають лiцензiю на  здiйснення  дiяльностi  по  залученню
внескiв (вкладiв) членiв кредитної спiлки на депозитнi рахунки.
     3. Фонд видає нормативно-правовi акти з питань, вiднесених до
його повноважень, якi  є  обов'язковими  до  виконання  кредитними
спiлками   -   учасниками    (тимчасовими    учасниками)    Фонду.
Нормативно-правовi акти видаються у  формi  iнструкцiй,  положень,
правил, якi затверджуються рiшенням адмiнiстративної  ради  Фонду.
Нормативно-правовi акти Фонду, якi визначають права  та  обов'язки
його  учасникiв,  пiдлягають  державнiй  реєстрацiї   в   порядку,
встановленому законодавством України.
     4. З метою захисту iнтересiв  членiв  кредитних  спiлок  Фонд
вiдповiдно до визначеного ним  порядку  встановлює  для  кредитних
спiлок - учасникiв (тимчасових учасникiв) обов'язковi стандарти  -
вимоги  до  кредитних  спiлок  щодо  їх  участi   в   Фондi,   якi
встановлюються нормативно-правовими актами Фонду.
     5. Двiчi на поточний рiк Фонд публiкує  в  офiцiйних  засобах
масової iнформацiї звiт про свою дiяльнiсть станом на 1  сiчня  та
на  1  липня.  Дiяльнiсть  Фонду  за  календарний   рiк   пiдлягає
незалежному аудиту. Рiчний звiт Фонду  пiдтверджується  незалежним
аудитором та пiдлягає опублiкуванню в  офiцiйних  засобах  масової
iнформацiї вiдповiдно до законодавства.
     6.  У  разi  фiнансової  неспроможностi  кредитної  спiлки  -
учасника Фонду виконати свої зобов'язання перед членами  кредитних
спiлок за  внесками  (вкладами)  на  депозитнi  рахунки  кредитних
спiлок  Фонд  гарантує  кожному  вкладнику  учасника  (тимчасового
учасника) Фонду вiдшкодування коштiв за його  внесками  (вкладами)
вкладами, включаючи вiдсотки, в розмiрi вкладiв на  день  настання
недоступностi вкладiв, але не бiльше 50  000  гривень  по  внесках
(вкладах)  у  кожному  iз  таких  учасникiв.   Зазначений   розмiр
вiдшкодування коштiв за внесками (вкладами),  включаючи  вiдсотки,
за  рахунок  коштiв  Фонду  може  бути   збiльшено   за   рiшенням
адмiнiстративної ради Фонду залежно вiд тенденцiй  розвитку  ринку
ресурсiв,  залучених  вiд   вкладникiв   учасниками   (тимчасовими
учасниками) Фонду.
     У разi розмiщення членом кредитної спiлки внеску  (вкладу)  в
одному учаснику (тимчасовому учаснику) Фонду кiлькох вкладiв, Фонд
гарантує  вiдшкодування  коштiв  за  такими  внесками  (вкладами),
включаючи вiдсотки, у розмiрi загальної суми вкладiв за станом  на
день  настання  недоступностi  вкладiв,  але  не  бiльше  розмiру,
встановленого вiдповiдно до абзацу першого цiєї частини.
     Якщо  вкладник  має  внески  (вклади)  у  кiлькох   учасниках
(тимчасових учасниках) Фонду, якi  в  подальшому  реорганiзувалися
шляхом їх  злиття  або  приєднання,  Фонд  гарантує  вiдшкодування
коштiв за  цими  внесками  (вкладами)  до  закiнчення  строку  дiї
депозитних договорiв за цими  внесками  (вкладами)  на  тих  самих
умовах, що й до реорганiзацiї.  Внески  (вклади),  залученi  пiсля
реорганiзацiї учасникiв (тимчасових учасникiв) Фонду, гарантуються
Фондом у загальнiй сумi,  але  не  бiльше  розмiру,  встановленого
вiдповiдно до  абзацу першого цiєї частини.
     Вклади, розмiр яких становить менше 1 гривнi,  не  пiдлягають
вiдшкодуванню.
     7. Фонд не виплачує вiдшкодування:
 
     1)  особi,  яка  перебувала  у  складi   спостережної   ради, 
правлiння  i ревiзiйної комiсiї учасника Фонду протягом 1095 днiв,
попереднiх дню настання недоступностi вкладiв, або в такий день;
 
     2) особi, яка на iндивiдуальнiй основi отримала вiд кредитної
спiлки  пiльговi  вiдсотки  та/або  має  фiнансовi  привiлеї,   що
призвели до погiршення фiнансового стану спiлки;
 
     3)  особi,  яка  пiдписала  аудиторський  висновок  перевiрки
кредитної спiлки, в якому знаходиться її вклад, будь-коли протягом
1095 днiв, попереднiх дню настання недоступностi  вкладiв,  або  в
такий день, якщо такий аудиторський висновок не мiстив застережень
щодо майбутньої недоступностi вкладiв у такiй кредитнiй спiлки;
 
     4)   особi,  яка  є  пов'язаною  з  особами,  визначеними   у
пiдпунктах "1" - "3" цiєї частини статтi;
 
     5) особi, не iдентифiкованої лiквiдацiйною комiсiєю кредитної
спiлки протягом встановленого законом строку;
 
     8. Джерелами формування коштiв Фонду є:
     1) початковi збори з кредитних спiлок  -  учасникiв  Фонду  у
розмiрi  10% вiд резервного капiталу, який повинен  бути  не  менш
нiж  5%  вiд  активiв,  зважених  на   ризик.    Початковi   збори
перераховуються на  рахунок  Фонду  до  дати  включення  кредитної
спiлки до складу його учасникiв;
     2) регулярнi збори з кредитних спiлок - учасникiв (тимчасових
учасникiв) Фонду, якi  сплачуються двiчi на рiк за наслiдками 6 та
12 мiсяцiв  поточного  року  до  закiнчення  20  числа  наступного
мiсяця, у розмiрi 0,25%  вiд  загальної  суми  внескiв  (вкладiв),
включаючи нарахованi за внесками (вкладами) вiдсотки за станом  на
31 грудня року, що передує поточному та 30 червня поточного року;
     3)  спецiальнi  збори  з  кредитних   спiлок    -   учасникiв
(тимчасових учасникiв) Фонду,  якi  сплачуються  у  розмiрi  та  у
строк, визначенi адмiнiстративною радою  Фонду  за  погодженням  з
Уповноваженим органом, у випадку недостатностi  коштiв  Фонду  для
виконання ним у повному обсязi своїх  зобов'язань  щодо  погашення
зобов'язань  за  виплатами  учасниками   тимчасовими   учасниками)
Фонду.   Рiшення  про  встановлення  спецiальних  зборiв   приймає
адмiнiстративна рада Фонду за погодженням з Уповноваженим органом.
Внесення  спецiального  збору  кредитними  спiлками  -  учасниками
(тимчасовими учасниками) Фонду проводиться у строки  та  згiдно  з
умовами, встановленими адмiнiстративною радою.
 
     4) доходи, одержанi вiд iнвестування коштiв Фонду в  державнi
цiннi папери України;
     5) кредити, залученi вiд  Кабiнету  Мiнiстрiв  України.  Фонд
може звернутися до  Кабiнету  Мiнiстрiв  України  iз  запитом  про
вiдкриття кредитної лiнiї у формi стабiлiзацiйного  кредиту,  якщо
власнi активи Фонду не є достатнiми або можуть стати  недостатнiми
у майбутньому для виплати належної суми  вiдшкодувань  на  користь
членiв кредитної спiлки. Порядок визначення  недостатностi активiв
Фонду  у  майбутньому  визначається  за  методикою,   встановленою
Уповноваженим органом за погодження Нацiональним  банком  України. 
Лiмiт кредитної лiнiї на наступний рiк визначається   щорiчно   як
десятикратний  розмiр   надходжень   вiд   учасникiв   (тимчасових
учасникiв) Фонду за перше пiврiччя поточного року i передбачається
Мiнiстерством фiнансiв України  в  проектi  закону  про  Державний
бюджет  України  в   грошовiй   формi.  Фонд  подає   Мiнiстерству 
фiнансiв  України заявку про розмiр лiмiту  стандартної  кредитної
лiнiї, що  є  пiдставою  для  включення  вiдповiдних  положень  до
проекту закону про Державний бюджет України.  Стандартна  кредитна
лiнiя вiдкривається строком на 12 календарних мiсяцiв пiд облiкову
ставку Нацiонального банку  України,  дiючу  протягом  термiну  її
використання;
     У випадку вичерпання фiнансових можливостей  Фонду  або  якщо
загальний розмiр його зобов'язань  в  тимчасових  учасниках  фонду
перевищує на 10 та бiльше вiдсоткiв загальну суму коштiв Фонду,  у
тому числi розмiщених на депозитних рахунках  Нацiонального  банку
України або в державних цiнних паперах, Фонд  може  звернутися  до
Кабiнету   Мiнiстрiв    України    iз    запитом    про    надання 
стабiлiзацiйного  кредиту  у   сумi,   не   нижчої   суми   такого
перевищення, строком до 5 рокiв пiд облiкову ставку  Нацiонального
банку України, дiючу протягом термiнiв  його  залучення.  У  цьому
випадку, Кабiнет Мiнiстрiв України, за умови отримання позитивного
висновку Уповноваженого органу за  пiдтримки  Нацiонального  банку
України,  приймає  рiшення  про  надання  такого  стабiлiзацiйного
кредиту за рахунок резервного  фонду  державного  бюджету  або  за
рахунок iнших джерел, визначених Кабiнетом  Мiнiстрiв  України,  у
тому числi Стабiлiзацiйного фонду, та враховує  витрати та доходи,
пов'язанi  з  управлiнням  зазначеним  боргом   у  проектi  закону
України про державний бюджет наступного року.
     У  випадку  збiльшення  суми  вiдшкодувань  Фонду   внаслiдок
внесення змiн  до  цiєї  статтi   Верховною  Радою  України,  Фонд
отримує  бюджетну  дотацiю  у  розмiрi,  який  розраховується   за
правилами визначення суми стабiлiзацiйного  кредиту.   Сума  такої
дотацiї вiдображається у законi України про  внесення  вiдповiдних
змiн до державного бюджету на вiдповiдний рiк.
     Бюджетний кредит або дотацiя для Фонду надається в гривнi  та
не може надаватися в  цiнних  паперах,  у  тому  числi  емiтованих
державою чи територiальними громадами України;
     6) пеня, яку сплачують кредитнi спiлки - учасники  (тимчасовi
учасники) Фонду за несвоєчасне або неповне перерахування зборiв до
Фонду;
     7) доходи вiд депозитiв, розмiщених  Фондом  у  Нацiональному
банку України.
     9.  Керiвними  органами  Фонду  є  адмiнiстративна  рада   та
виконавча дирекцiя.
     Адмiнiстративна рада Фонду дiє у складi  п'яти  осiб,  якi  є
громадянами України, постiйно проживають  в  Українi,  мають  вищу
фiнансово-економiчну чи юридичну освiту, стаж роботи за  фахом  не
менше нiж п'ять рокiв.
     Адмiнiстративна рада  формується  шляхом  делегування  до  її
складу  двох  представникiв  Кабiнету  Мiнiстрiв  України,  одного
представника   Уповноваженого    органу,    одного    представника
Нацiонального  банку  України,  одного   представника   об'єднання
кредитних спiлок.
     Очолює адмiнiстративну раду голова, який  щорiчно  обирається
адмiнiстративною радою з числа її членiв.
     Члени адмiнiстративної ради не можуть  бути  членами  органiв
управлiння будь-якої кредитної спiлки.
     Строк  повноважень  члена  адмiнiстративної  ради   становить
чотири роки i може бути продовжено  на  наступний  строк,  але  не
бiльше нiж на два строки.
     У разi закiнчення строку повноважень  члена  адмiнiстративної
ради вiдповiдний орган, зазначений вище, у мiсячний строк  делегує
до складу адмiнiстративної ради нового  представника  або  приймає
рiшення про продовження строку повноважень члена  адмiнiстративної
ради з урахуванням вимог цiєї статтi.
     Повноваження  члена  адмiнiстративної  ради  припиняються  за
рiшенням органу, який його делегував, у разi:
     1) подання членом адмiнiстративної ради письмової  заяви  про
припинення повноважень за власним бажанням;
     2) неможливостi виконання обов'язкiв (у тому числi за  станом
здоров'я);
     3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
     4) закiнчення строку його повноважень;
     5) його смертi або на пiдставi рiшення  суду  про  оголошення
його померлим або визнання безвiсно вiдсутнiм.
     Повноваження члена адмiнiстративної ради може бути достроково
припинено також з iнiцiативи органу, який делегував його до складу
адмiнiстративної ради, в разi прийняття вiдповiдного  рiшення  про
це.
     Орган,   який   делегував   члена   адмiнiстративної    ради,
повноваження  якого  достроково  припинено,  делегує   до   складу
адмiнiстративної ради нового представника у мiсячний  строк  пiсля
прийняття  рiшення  про  дострокове  припинення  повноважень  його
попереднього представника.
     Адмiнiстративна рада  координує  роботу  Фонду  щодо  захисту
iнтересiв членiв кредитних  спiлок  за   внесками  (вкладами)   на
депозитнi  рахунки  кредитних  спiлок  -   учасникiв   (тимчасових
учасникiв) Фонду, здiйснює контроль i нагляд за дiяльнiстю  Фонду,
приймає рiшення в межах своїх повноважень i несе  вiдповiдальнiсть
за виконання покладених на Фонд завдань  i  здiйснення  ним  своїх
функцiй.
     Адмiнiстративна рада:
     1) затверджує регламент роботи адмiнiстративної ради;
     2) затверджує кошторис витрат Фонду;
     3) затверджує органiзацiйну структуру Фонду;
     4) затверджує порядок вiдшкодування Фондом коштiв за внесками
(вкладами) членiв кредитних спiлок на депозитнi рахунки;
     5) затверджує стандарти Фонду;
     6) затверджує нормативно-правовi акти Фонду;
     7)  призначає  на  посади  директора-розпорядника  i   членiв
виконавчої дирекцiї та приймає рiшення про їх звiльнення;
     8) затверджує Положення про  виконавчу  дирекцiю  та  порядок
оплати працi її членiв;
     9) погоджує форми i розмiр оплати працi працiвникiв Фонду;
     10) здiйснює нагляд за дiяльнiстю виконавчої дирекцiї;
     11) розглядає i  затверджує  звiти  виконавчої  дирекцiї  про
дiяльнiсть Фонду за кожне пiврiччя;
     12) вносить пропозицiї Уповноваженому органу щодо запобiгання
негативним  явищам,  якi  можуть  загрожувати   iнтересам   членам
кредитних спiлок - учасникiв (тимчасових учасникiв) Фонду;
     13) приймає за погодженням iз Уповноваженим  органом  рiшення
щодо  встановлення  спецiального  збору  для   сплати   кредитними
спiлками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду;
     14)  приймає  рiшення  щодо   залучення   кредитiв   Кабiнету
Мiнiстрiв України;
     15) приймає  рiшення  про  затвердження  строку  iнвестування
коштiв Фонду в державнi цiннi  папери  України  або  вкладання  на
депозитнi рахунки Нацiонального банку України;
     16) щорiчно визначає аудиторську фiрму, яка проводитиме аудит
дiяльностi Фонду;
     17)  призначає  в  разi   потреби   позачерговi   аудиторськi
перевiрки Фонду i визначає аудитора;
     18) приймає рiшення щодо  збiльшення  розмiру  виплат  членам
кредитних спiлок за внесками (вкладами) за депозитними договорами;
     19)  приймає  рiшення  про  переведення  кредитної  спiлки  -
учасника Фонду до категорiї тимчасових учасникiв Фонду;
     20) приймає рiшення про виключення кредитної спiлки iз  числа
учасникiв (тимчасових учасникiв) Фонду;
     21) приймає  рiшення  з  iнших  питань,  що  належать  до  її
компетенцiї вiдповiдно до цього Закону.
     Рiшення  адмiнiстративної  ради  приймаються  на   засiданнях
простою бiльшiстю голосiв за умови участi  в  засiданнi  не  менше
чотирьох  її  членiв.  В  окремих   випадках,   якi   визначаються
регламентом роботи адмiнiстративної ради, рiшення адмiнiстративної
ради можуть прийматися шляхом  письмового  опитування  її  членiв.
Рiшення адмiнiстративної ради, прийнятi в  межах  її  повноважень,
передбачених цим Законом, є обов'язковими до  виконання  учасниками
(тимчасовими учасниками) Фонду.
     Порядок  роботи   адмiнiстративної   ради   визначається   її
регламентом.
     Адмiнiстративна рада проводить  черговi  засiдання  не  рiдше
одного разу на квартал.
     Адмiнiстративна рада може проводити позачерговi засiдання  за
iнiцiативою її голови або на вимогу не менше нiж трьох  її  членiв
чи на вимогу виконавчої дирекцiї.
     Голова адмiнiстративної ради:
     1) головує на засiданнях адмiнiстративної ради;
     2) пiдписує протоколи засiдань адмiнiстративної ради;
     3) розподiляє обов'язки мiж членами адмiнiстративної ради;
     4) приймає рiшення з питань дiяльностi Фонду, крiм  тих,  якi
вiднесенi  виключно  до  компетенцiї  адмiнiстративної   ради   та
виконавчої дирекцiї згiдно з цим Законом.
     Питання, що пов'язанi з поточною  дiяльнiстю  Фонду,  вирiшує
виконавча   дирекцiя,   кiлькiсний   склад   якої   затверджується
адмiнiстративною радою.
     Виконавчу   дирекцiю   очолює   директор-розпорядник   Фонду.
Директор-розпорядник   Фонду   та   члени   виконавчої    дирекцiї
призначаються на посади та звiльняються з  посад  адмiнiстративною
радою.
     Директором-розпорядником  та  членами   виконавчої   дирекцiї
можуть бути громадяни України, якi постiйно проживають в  Українi,
мають вищу фiнансово-економiчну чи юридичну освiту, стаж роботи за
фахом не менше нiж п'ять рокiв.
     Виконавча дирекцiя:
     1)  приймає  рiшення  про   вiдшкодування    коштiв    членам
кредитних спiлок  за внесками (вкладами) на депозитнi рахунки;
     2) виконує всi процедури, пов'язанi з виплатою  вiдшкодування
у разi настання недоступностi вкладiв;
     3)  складає  кошторис  витрат  Фонду   та   подає   його   на
затвердження адмiнiстративнiй радi;
     4) подає на  затвердження  адмiнiстративнiй  радi  звiти  про
дiяльнiсть Фонду за кожне пiврiччя;
     5) розробляє та подає на затвердження  адмiнiстративної  ради
Фонду нормативно-правовi акти та стандарти Фонду;
     6)  має  право  вимагати  скликання  позачергового  засiдання
адмiнiстративної ради;
     7) розглядає звернення до Фонду  членiв  кредитних  спiлок  -
учасникiв (тимчасових учасникiв) Фонду щодо вiдшкодування  внескiв
(вкладiв)  за рахунок коштiв Фонду;
     8) вивчає та  аналiзує  тенденцiї  розвитку  ринку  ресурсiв,
залучених вiд  членiв  кредитних  спiлок  учасниками  (тимчасовими
учасниками) Фонду;
     9)  має  право  здiйснювати  перевiрки  кредитних  спiлок   -
учасникiв (тимчасових учасникiв) Фонду  з  питань,  вiднесених  до
повноважень Фонду. Плановi перевiрки проводяться не частiше одного
разу на рiк, позаплановi -  за  рiшенням  Фонду  щодо  переведення
кредитної спiлки -  учасника  до  категорiї  тимчасових  учасникiв
Фонду;
     10) встановлює за погодженням iз Уповноваженим органом  форми
звiтностi та порядок їх подання до  Фонду  кредитними  спiлками  -
учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду;
     11) одержує вiд Уповноваженого органу iнформацiю про прийнятi
рiшення щодо застосування  заходiв  впливу  до  окремих  кредитних
спiлок - учасникiв  (тимчасових  учасникiв)  Фонду  вiдповiдно  до
чинного законодавства;
     12)  аналiзує  iнформацiю  про  фiнансовий   стан   кредитних
спiлок - учасникiв (тимчасових учасникiв) Фонду;
     13) iнформує Уповноважений орган про результати проведених  у
межах  її  повноважень  перевiрок  кредитних  спiлок  -  учасникiв
(тимчасових  учасникiв)  Фонду  та  в  разi  виявлення   допущених
кредитною спiлкою порушень норм цiєї статтi цього  Закону  вносить
пропозицiї  про  застосування  Уповноваженим  органом   до   такої
кредитної спiлки заходiв впливу;
     14) iнвестує наявнi ресурси Фонду  в  державнi  цiннi  папери
України або зберiгає на депозитних  рахунках  Нацiонального  банку
України згiдно з цим Законом i Положенням про Фонд;
     15) веде реєстр  кредитних  спiлок  -  учасникiв  (тимчасових
учасникiв) Фонду та вносить вiдповiднi змiни до нього;
     16) вносить на розгляд адмiнiстративної ради пропозицiї  щодо
встановлення спецiального збору для сплати кредитними  спiлками  -
учасниками  (тимчасовими  учасниками)  Фонду,  збiльшення  розмiру
вiдшкодування за рахунок коштiв Фонду, залучення  Фондом  кредитiв
вiд  Кабiнету  Мiнiстрiв  України,  Нацiонального  банку  України,
банкiв та iноземних кредиторiв;
     17) вносить на розгляд адмiнiстративної ради пропозицiї  щодо
переведення  кредитної  спiлки  -  учасника  Фонду  до   категорiї
тимчасових учасникiв Фонду;
     18) готує пропозицiї  щодо  виключення  кредитної  спiлки  iз
числа учасникiв  (тимчасових  учасникiв)  Фонду  та  подає  їх  на
розгляд адмiнiстративної ради;
     19) щорiчно подає на розгляд адмiнiстративної ради пропозицiї
щодо  визначення  аудиторської  фiрми,   яка   проводитиме   аудит
дiяльностi Фонду;
     21) приймає  рiшення  з  iнших  питань,  що  належать  до  її
компетенцiї вiдповiдно до цього Закону.
     Директор-розпорядник Фонду:
     1) керує поточною дiяльнiстю Фонду;
     2) дiє вiд  iменi  Фонду  i  представляє  його  iнтереси  без
доручення у вiдносинах з органами державної  влади  i  управлiння,
банками,  мiжнародними   органiзацiями,   iншими   установами   та
органiзацiями;
     3) головує на засiданнях виконавчої дирекцiї;
     4) пiдписує протоколи засiдань виконавчої дирекцiї, накази та
розпорядження, а також угоди, що укладаються Фондом;
     5) розподiляє обов'язки мiж членами виконавчої дирекцiї;
     6) призначає на посади та звiльняє з посад працiвникiв  Фонду
(крiм членiв  виконавчої  дирекцiї)  вiдповiдно  до  законодавства
України про працю; приймає рiшення з усiх питань дiяльностi Фонду,
крiм  вiднесених  до  компетенцiї  адмiнiстративної  ради,  голови
адмiнiстративної ради, а також виконавчої дирекцiї Фонду;
     7) несе персональну вiдповiдальнiсть за дiяльнiсть  Фонду  та
виконання покладених на нього завдань;
     8) бере участь у засiданнях адмiнiстративної  ради  з  правом
дорадчого голосу.
     10. Фонд здiйснює перевiрки розрахункiв та контролює  повноту
та  своєчаснiсть  перерахування   зборiв   учасником   (тимчасовим
учасником) Фонду.
     За несвоєчасне  або  неповне  перерахування  регулярного  або
спецiального  зборiв  кредитнi  спiлки   -   учасники   (тимчасовi
учасники) протягом  мiсяця  сплачують  пеню  в  розмiрi  потрiйної
облiкової ставки Нацiонального банку України, розрахованої  на  її
суму  за кожний день прострочення.
     При  затримцi  у  перерахуваннi  до  Фонду  регулярного   або
спецiального  зборiв,  кредитна   спiлка   позбавляється   статусу
учасника Фонду, який може бути вiдновленим пiсля погашення   боргу
та пенi у повному розмiрi.
     11. Для виконання своїх повноважень Фонд  здiйснює  перевiрки
кредитних спiлок - учасникiв (тимчасових учасникiв), у тому  числi
i шляхом залучення незалежних експертiв за рахунок таких учасникiв
(тимчасових учасникiв). Фонд має право брати участь у  перевiрках,
якi здiйснюються Уповноваженим органом, з питань, що  належать  до
компетенцiї Фонду вiдповiдно до цiєї статтi.
     12. Фонд зобов'язаний порушити  перед  Уповноваженим  органом
питання  про  застосування  до   кредитної   спiлки   -   учасника
(тимчасового учасника) Фонду заходiв впливу у разi  порушення  ним
норм цього Закону, а Уповноважений орган  зобов'язаний  розглянути
звернення Фонду протягом 10 днiв iз дня  його  одержання.  У  разi
невиконання кредитною спiлкою - учасником  (тимчасовим  учасником)
Фонду вимог цiєї статтi, їх керiвники пiдлягають  адмiнiстративнiй
вiдповiдальностi вiдповiдно до закону.
     13. Фонд  має  право  застосовувати  до  кредитних  спiлок  -
учасникiв Фонду такi заходи впливу:
     1)  переводити  кредитнi  спiлки  до   категорiї   тимчасових
учасникiв Фонду;
     2) виключати кредитнi спiлки з  числа  учасникiв  (тимчасових
учасникiв) Фонду;
     3) в разi виявлення допущених кредитною спiлкою порушень норм
цього Закону вносити  пропозицiї  про  застосування  Уповноваженим
органом до такої кредитної спiлки заходiв впливу.
     Переведення  кредитної   спiлки   до   категорiї   тимчасових
учасникiв Фонду здiйснюється  рiшенням  адмiнiстративної  ради  за
поданням виконавчої дирекцiї Фонду,  в  разi  порушення  кредитною
спiлкою   -   учасником    Фонду    вимог    цього    Закону    чи
нормативно-правових актiв та стандартiв  Фонду.  Повiдомлення  про
прийняття  такого  рiшення  надсилається   кредитнiй   спiлцi   та
Уповноваженому органу.
     14. Фонд не вiдшкодовує кошти за внесками  (вкладами)  членам
кредитних  спiлок  за  депозитними   договорами,    укладеними   з
кредитною спiлкою, переведеною до категорiї  тимчасового  учасника
Фонду,  якщо  такi  внески  (вклади)  залученi   нею  пiсля   дати
отримання повiдомлення про переведення її до категорiї тимчасового
учасника Фонду.
     Кредитна спiлка, переведена до категорiї тимчасового учасника
Фонду, зобов'язана:
     а) на другий день пiсля отримання вiд Фонду повiдомлення  про
переведення її до категорiї тимчасового учасника Фонду  розмiстити
у всiх примiщеннях, до яких мають доступ  члени  кредитної  спiлки
iнформацiю про переведення її до  категорiї  тимчасового  учасника
Фонду;
     б) попереджати у письмовiй формi членiв кредитної спiлки  при
укладеннi з ними нових депозитних договорiв, що Фонд  не  гарантує
вiдшкодування  за  цими  договорами  на  умовах,  визначених   цим
Законом.
     Кредитна спiлка, переведена до категорiї тимчасового учасника
Фонду,  не  сплачує  регулярний  збiр  до  Фонду   по   депозитним
договорам, якi укладенi нею  з  дати  отримання  повiдомлення  про
переведення її до категорiї тимчасового учасника Фонду.
 
     15. Виключення кредитної спiлки з числа учасникiв (тимчасових
учасникiв) Фонду не позбавляє членiв кредитної  спiлки,  депозитнi
договори яких були укладенi до  дня  отримання  кредитною  спiлкою
повiдомлення про переведення її до категорiї тимчасових учасникiв,
права на отримання вiдшкодування вiдповiдно до цього Закону.
     16. Кредитна спiлки набуває право на вiдшкодування коштiв  за
внесками  (вкладами)  членiв  кредитних  спiлок   за   депозитними
договорами  за рахунок коштiв Фонду з дня  настання  недоступностi
вкладiв або її виключення з числа учасникiв Фонду.
     17.  Лiквiдатор  кредитної  спiлки  -  учасника  (тимчасового
учасника) Фонду має надати Фонду протягом двадцяти робочих днiв  з
дня настання недоступностi вкладiв повний перелiк членiв кредитної
спiлки, якi мають право  на  вiдшкодування  внескiв  (вкладiв)  за
депозитними  договорами  iз   визначенням   суми,   яка   пiдлягає
вiдшкодуванню вiдповiдно до  цiєї  статтi.   Фонд  протягом  трьох
робочих днiв з дня прийняття  рiшення  про  вiдшкодування  внескiв
(вкладiв) за депозитними договорами  повiдомляє  членiв  кредитної
спiлки через офiцiйнi засоби масової iнформацiї або  через  власну
сторiнку  (сайт),  вiдкриту  у  глобальнiй  мережi  передання   та
отримання даних (Iнтернет).
     18.  Порядок  надання  Фондом  вiдшкодування   затверджується
адмiнiстративною радою Фонду. Вiдшкодування  здiйснюється виключно
у  безготiвковiй   формi.   Виплата   Фондом   гарантованої   суми
вiдшкодування через  банки здiйснюється протягом трьох  мiсяцiв  з
дня настання права на отримання такого вiдшкодування.
 
     19. Фонд  може  надавати  вiдшкодовування  пiсля   спливу  12
календарних мiсяцiв, наступних за мiсяцем його створення.
     20.  Фонду  забороняється  здiйснення  дiяльностi,   яка   не
передбачена цим Законом.
     21. Лiквiдацiя Фонду здiйснюється  шляхом  внесення  змiн  до
цього закону. Кошти Фонду, якi залишаються пiсля його  лiквiдацiї,
перераховуються до загального фонду Державного бюджету України";
     3) статтю 43 доповнити новими частинами такого змiсту:
     "Уповноважений орган зобов'язаний протягом  двох  днiв  пiсля
прийняття рiшення про лiквiдацiю кредитної спiлки  повiдомити  про
це Фонд гарантування.
     У разi оскарження в судовому порядку  рiшення  Уповноваженого
органу  про  лiквiдацiю  кредитної  спiлки   Уповноважений   орган
повiдомляє про це Фонд гарантування".
 
     Стаття  6.  Статтю   247   Господарського   кодексу   України
( 436-15 ) (436-15)
	 (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 p., №  18 - 22,
ст. 144)доповнити частиною третьою такого змiсту:
 
     "3. У разi прийняття рiшення судом про  скасування  державної
реєстрацiї кредитної спiлки, копiя рiшення  негайно  направляється
до Фонду гарантування вкладiв членiв кредитних спiлок".
     Стаття 7. Унести такi змiни до Закону  України  "Про  систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
	 (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997
р., № 16, ст. 119, № 22, ст. 159; 1998 р., № 14, ст. 60, № 20, ст.
104; 1999 р., № 5-6, ст. 39, № 7, ст. 47, № 20-21, ст. 192, №  26,
ст. 215, № 51, ст. 455; 2000 р., № 20, ст. 149, № 36, ст. 298):
 
     1) статтю 1 пiсля частини сьомої доповнити  новими  частинами
такого змiсту:
     "Встановлення  i  скасування  спецiального  збору  до   Фонду
гарантування страхових виплат  за  договорами  страхування  життя,
розмiр та механiзм справляння цього збору здiйснюються  вiдповiдно
до Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
	.
     Встановлення  i  скасування  спецiального  збору  до    Фонду
гарантування вкладiв членiв кредитних спiлок, розмiр  та  механiзм
справляння цього збору здiйснюються вiдповiдно до  Закону  України
"Про кредитнi спiлки.".
 
     У зв'язку з цим частини восьму -  десяту  вважати  вiдповiдно
частинами десятою-дванадцятою;
     2) у першому реченнi частини  третьої  статтi  2  пiсля  слiв
"крiм Фонду гарантування вкладiв фiзичних  осiб"  доповнити  слова
"Фонду гарантування страхових  виплат  за  договорами  страхування
життя, Фонду гарантування вкладiв членiв кредитних спiлок ";
     3) у статтi 14:
     а)  пункт   24  частини  першої  доповнити  словами:   "Фонду
гарантування страхових  виплат  за  договорами  страхування  життя
(початковий,  регулярний,  спецiальний)  та   Фонду   гарантування
вкладiв членiв кредитних спiлок";
     б) доповнити статтю новими частинами такого змiсту:
     "7. Спецiальний збiр до Фонду гарантування  страхових  виплат
за договорами страхування життя, зазначений у  пунктi  24  частини
першої цiєї статтi, встановлюється у порядку, визначеному  Законом
України "Про страхування.
     8. Спецiальний збiр  до  Фонду  гарантування  вкладiв  членiв
кредитних спiлок, зазначений  у  пунктi  24  частини  першої  цiєї
статтi, встановлюється у порядку, визначеному Законом України "Про
кредитнi спiлки" ( 2908-14 ) (2908-14)
	.
 
     Стаття  8.  Унести  такi  змiни  до   Закону   України   "Про
вiдновлення   платоспроможностi   боржника   або   визнання   його
банкрутом"" ( 2343-12 ) (2343-12)
	 (Вiдомостi Верховної  Ради  України,  1999
р., № 42-43, ст. 378):
 
     Пункт 1 частини першої статтi 31  доповнити  пiсля  пiдпункту
"в" новими пiдпунктами такого змiсту:
     "в) витрати Фонду гарантування страхових виплат за договорами
страхування життя, що пов'язанi з набуттям ним прав кредитора щодо
страховика,  -  у  розмiрi  сформованих  страхових   резервiв   за
договором страхування життя".
     г)  витрати  Фонду  гарантування  вкладiв  членiв   кредитних
спiлок, що пов'язанi з набуттям ним прав кредитора щодо  кредитної
спiлки,  -  у  розмiрi  всiєї  суми  вiдшкодування   за   внесками
(вкладами) на депозитнi рахунки";
     У зв'язку з цим пiдпункт "г" вважати пiдпунктом "е".
     Стаття  9.  Унести  такi  змiни  до   Закону   України   "Про
першочерговi  заходи  щодо   запобiгання    негативним   наслiдкам
фiнансової кризи  та про  внесення  змiн  до  деяких  законодавчих 
актiв України" :
 
     Статтю 1 доповнити пунктом "е"такого змiсту:
     "е)    надання   вiдповiдно   до   закону   кредитiв    Фонду
гарантування  страхових  виплат  та   Фонду  гарантування  вкладiв
членiв  кредитних  спiлок  за  облiковою   ставкою,   встановленою
Нацiональним банком України".
 
     Стаття 10. Унести такi змiни до Закону України "Про  iпотеку"
( 898-15 ) (898-15)
	 (Вiдомостi Верховної  Ради  України,  2003  р.,  №  38,
ст.313; 2006 р., №13, ст.110):
 
     доповнити перехiднi положення Закону пунктом 7 такого змiсту:
     "7. Установити, що тимчасово, до  1  сiчня  2012  року,  якщо
боржник   (iпотекодавець)    припускає    невиконання    основного
зобов'язання та/або процентiв за  основним  зобов'язанням  строком
бiльш нiж 30 днiв за незалежних вiд iпотекодержателя обставин,  то
iпотекодержатель зобов"язаний запропонувати, а  iпотекодавець  має
право  погодитися   на   укладення   додаткового   договору   щодо
застереження про задоволення вимог iпотекодержателя  у  досудовому
порядку вiдповiдно до статтi 36 цього Закону. У цьому випадку:
     а) звернення стягнення на переданi в iпотеку житловий будинок
чи житлове примiщення може бути здiйснене не ранiше 90 календаного
дня, наступого за днем, в якому виникає право на таке стягнення;
     б)  норми  додаткового   договору   щодо   застереження   про
задоволення вимог iпотекодержателя у  досудовому  порядку  повиннi
мiстити вiдмову iпотекодержателя вiд нарахування штрафних  санкцiй
(пенi) на строк, зазначений у частинi "а"  цього  пункту  (при  їх
наявностi у основному зобов'язаннi або в iпотечному договорi);
     в) за запитом  iпотекодавця  iпотекодержатель  може  прийняти
рiшення   про   реструктуризацiю   заборгованостi   за    основним
зобов'язанням та/або процентами за основним зобов'язанням або  про
вiдтермiнування строкiв її  погашення  без   нарахування  штрафних
санкцiй (пенi) при їх наявностi у  основному  зобов'язаннi  або  в
iпотечному договорi. У цьому випадку, до закiнчення  строку  такої
реструктуризацiї (вiдтермiнування), така  заборгованiсть  не  може
класифiкуватися як сумнiвна або безнадiйна.
     Якщо застереження про задоволення  вимог  iпотекодержателя  у
досудовому порядку мiстилося в iпотечному договорi або в  окремому
договорi про задоволення  вимог  iпотекодержателя,  укладеного  до
дня,  в якому виникає право  на  стягнення  предмету  iпотеки,  то
норми частин "а" - "б" цього пункту застосовуються  без  укладення
будь-яких додаткових договорiв або внесення змiн до дiючих".
     Стаття 11. Унести такi змiни до  Закону  України  "Про  деякi
механiзми залучення коштiв населення у будiвництво  житла  банками
України" " (Вiдомостi Верховної Ради України,  2002 р., № 29,  ст.
191; 2006 р., № 1, ст. 18 у редакцiї цього Закону):
     пункт 1 статтi  9  "Перехiднi  положення"  викласти  у  такiй
редакцiї:
     "1. Установити, що тимчасово  до  1  сiчня  2011  року,  якщо
орендар  житла   з   викупом   припускає   невиконання   основного
зобов'язання  строком  бiльш  нiж  30  днiв  за   незалежних   вiд
орендодавця або  кредитора  обставин,  то  останнiй   зобов'язаний
запропонувати,  а  орендар  має  право  погодитися  на   укладення
додаткового договору щодо застереження  про  задоволення  вимог  у
досудовому порядку. У цьому випадку:
     а)  звернення  стягнення  на  переданi  в  оренду  з  викупом
житловий будинок чи житлове  примiщення  може  бути  здiйснене  не
ранiше 90 календарного дня, наступного за днем,  в  якому  виникає
право на таке стягнення;
     б)  норми  додаткового   договору   щодо   застереження   про
задоволення вимог орендодавця  (кредитора)  у  досудовому  порядку
повиннi мiстити їх вiдмову вiд нарахування штрафних санкцiй (пенi)
на строк, зазначений у частинi "а" цього пункту (при їх  наявностi
у основному зобов'язаннi або в орендному договорi);
     в) за запитом орендаря орендодавець (кредитор) може  прийняти
рiшення   про   реструктуризацiю   заборгованостi   за    основним
зобов'язанням або про вiдтермiнування  строкiв  її  погашення  без 
нарахування штрафних санкцiй (пенi) при їх наявностi  у  основному
зобов'язаннi  або  в  орендному  договорi.  У  цьому  випадку,  до
закiнчення строку такої  реструктуризацiї  (вiдтермiнування)  така
заборгованiсть не може класифiкуватися як сумнiвна або безнадiйна.
     Якщо   застереження   про   задоволення   вимог   орендодавця
(кредитора) у досудовому порядку мiстилося  в  орендному  договорi
або  в  окремому  договорi  про  задоволення  вимог   орендодавця,
укладеного до дня,  в якому виникає право  на  стягнення  предмету
оренди житла з викупом, то норми частин "а"  -  "б"  цього  пункту
прямо застосовуються без укладення будь-яких додаткових  договорiв
або внесення змiн до дiючих".
     Стаття 12. У Законi України "Про податок з  доходiв  фiзичних
осiб" ( 889-15 ) (889-15)
	 (Вiдомостi Верховної  Ради  (ВВР),  2003,  N  37,
ст.308 iз подальшими змiнами та доповненнями):
     1) у пунктах 10.1 та 10.2  статтi  10  пiсля  слiв  "фактично
сплачених" додати слова "а до 1 сiчня 2011 року - нарахованих";
     2) у пунктi 10.5:
     - за текстом цифру 10 змiнити цифрою 15;
     - додати пiдпункт такого змiсту:
     "д) повного погашення зобов"язання за iпотекою".
 
                            Роздiл  IV
   Антикризовi заходи, спрямованi на захист iнтересiв суб'єктiв
                 iпотечного ринку та забудовникiв
 
     Стаття  13.  У  Законi  України  "Про   iпотеку"   ( 898-15 ) (898-15)
	
(Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст.313; 2006 р.,
№13, ст.110) :
 
     1) частину першу статтi 13 пiсля  першого  речення  доповнити
реченням  такого  змiсту:  "Iпотекодавець   може   наполягати   на
наступнiй  iпотецi  у  разi,  якщо  наступна  iпотека   забезпечує
виконання основного та наступного зобов'язання";
 
     2) у статтi 36:
 
     - друге речення частини першої викласти у такiй редакцiї:
 
     "Досудове врегулювання здiйснюється згiдно  iз  застереженням
про задоволення вимог iпотекодержателя, що мiститься в  iпотечному
договорi, або згiдно  з  окремим  договором  мiж  iпотекодавцем  i
iпотекодержателем  про  задоволення  вимог  iпотекодержателя,   що
пiдлягає  нотарiальному  посвiдченню,  який  може  бути  укладений
одночасно з iпотечним договором або в будь-який  час  до  набрання
законної сили рiшенням суду про  звернення  стягнення  на  предмет
iпотеки";
 
     - частину першу доповнити реченнями такого змiсту:
 
     "Згiдно iз таким  застереженням  iпотекодержатель  має  право
звернути стягнення на предмет  iпотеки  при  невиконанi  боржником
основного зобов'язання або  процентiв  за  основним  зобов'язанням 
строком бiльш нiж 30 днiв.  При  вiдсутностi  такого  застереження
сторони основного зобов'язання можуть укласти  додатковий  договiр
про таке застереження, при цьому у такому  договорi  повинно  бути
передбачено   зобов'язання   iпотекодержателя    щодо    можливого
звернення  стягнення на предмет iпотеки не ранiше  нiж  через  три
мiсяцi вiд дня набрання чинностi цим додатковим договором, а також
його вiдмови на цей строк вiд  застосування  штрафних  санкцiй  та
пенi, при їх наявностi у основному зобов'язаннi або  в  iпотечному
договорi, а також про реструктуризацiю на цей строк заборгованостi
за   основним   зобов'язанням   та/або   процентiв   за   основним
зобов'язанням, або перенесення її сплати на майбутнi перiоди".
 
     - частину третю викласти у такiй редакцiї:
 
     "Договiр   про   задоволення   вимог   iпотекодержателя   або
вiдповiдне застереження в iпотечному договорi,  яке  прирiвнюється
до  такого  договору  за   своїми   правовими   наслiдками,   може
передбачати:";
 
     3) у статтi 37:
     - частину першу викласти у такiй редакцiї:
     "Iпотекодержатель  може  задовольнити  забезпечену   iпотекою
вимогу шляхом набуття права власностi на предмет iпотеки. Правовою
пiдставою  для  реєстрацiї  права  власностi  iпотекодержателя  на
нерухоме майно, яке є предметом iпотеки, є договiр про задоволення
вимог iпотекодержателя  або вiдповiдне застереження  в  iпотечному
договорi, яке прирiвнюється до такого договору за своїми правовими
наслiдками та передбачає передачу iпотекодержателю права власностi
на предмет iпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання";
     4) у статтi 38:
     - перше речення частини першої викласти у такiй редакцiї:
     "Якщо  рiшення  суду  або  договiр  про   задоволення   вимог
iпотекодержателя (вiдповiдне застереження в iпотечному  договорi),
передбачає  право  iпотекодержателя  на  продаж  предмета  iпотеки
будь-якiй особi-покупцевi,  iпотекодержатель  зобов'язаний  за  30
днiв до укладення  договору  купiвлi-продажу  письмово  повiдомити
iпотекодавця та всiх осiб, якi мають зареєстрованi у встановленому
законом порядку права чи вимоги на предмет iпотеки, про свiй намiр
укласти цей договiр";
     - доповнити  частиною п'ятою наступного змiсту:
     "Дiї щодо продажу  предмету  iпотеки  та  укладання  договору
купiвлi-продажу здiйснюються iпотекодержателем вiд свого iменi, на
пiдставi  iпотечного  договору,  який  мiстить  застереження   про
задоволення   вимог   iпотекодержателя,   що   передбачає    право
iпотекодержателя на  продаж  предмета  iпотеки,  без  необхiдностi
отримання   для   цього    будь-якого    окремого    уповноваження
iпотекодавця".
     У зв'язку з цим частини п'яту -  дев'яту   вважати  частинами
шостою -десятою;
     5) перше речення частини другої статтi 40  викласти  у  такiй
редакцiї:
     "Пiсля прийняття рiшення про звернення стягнення на  переданi
в iпотеку  житловий  будинок   чи   житлове   примiщення,  у  тому
числi у досудовому порядку вiдповiдно до статтi 36  цього  Закону, 
всi  мешканцi зобов'язанi  на  письмову   вимогу  iпотекодержателя 
або  нового власника  добровiльно   звiльнити   житловий   будинок 
чи  житлове примiщення  протягом  одного  мiсяця  з дня  отримання
такої  вимоги,   без   необхiдностi  отримання  для  цього  такими
мешканцями та/або iпотекодержателем або новим власником будь-якого
окремого уповноваження, погодження, дозвiлу або згоди."
     6) у роздiлi VI "Прикiнцевi положення":
     пункт 2 викласти у такiй редакцiї:
     " 2. У разi, коли норми iнших законiв або законодавчих  актiв
суперечать нормам цього Закону, прiоритет мають норми цього Закону
та  вони  застосовуються  у  частинах,   що  не  суперечать  цьому
Закону";
     доповнити пунктом 7 такого змiсту:
     "7. Установити, що тимчасово, до  1  сiчня  2012  року,  якщо
боржник   (iпотекодавець)    припускає    невиконання    основного
зобов'язання та/або процентiв за  основним  зобов'язанням  строком
бiльш нiж 30 днiв за незалежних вiд iпотекодержателя обставин,  то
iпотекодержатель зобов'язаний запропонувати, а  iпотекодавець  має
право  погодитися   на   укладення   додаткового   договору   щодо
застереження про задоволення вимог iпотекодержателя  у  досудовому
порядку вiдповiдно до статтi 36 цього Закону. У цьому випадку:
     а) звернення стягнення на переданi в iпотеку житловий будинок
чи  житлове  примiщення  може  бути   здiйснене   не   ранiше   90
календарного дня, наступого за днем, в якому виникає право на таке
стягнення;
     б)  норми  додаткового   договору   щодо   застереження   про
задоволення вимог iпотекодержателя у  досудовому  порядку  повиннi
мiстити вiдмову iпотекодержателя вiд нарахування штрафних  санкцiй
(пенi) на строк, зазначений у частинi "а"  цього  пункту  (при  їх
наявностi у основному зобов'язаннi або в iпотечному договорi);
     в) за запитом  iпотекодавця  iпотекодержатель  може  прийняти
рiшення   про   реструктуризацiю   заборгованостi   за    основним
зобов'язанням та/або процентами за основним зобов'язанням або  про
вiдтермiнування строкiв її  погашення  без   нарахування  штрафних
санкцiй (пенi) при їх наявностi у  основному  зобов'язаннi  або  в
iпотечному договорi. У цьому випадку, до закiнчення  строку  такої
реструктуризацiї (вiдтермiнування)  така  заборгованiсть  не  може
класифiкуватися як сумнiвна або безнадiйна.
     Якщо застереження про задоволення  вимог  iпотекодержателя  у
досудовому порядку мiстилося в iпотечному договорi або в  окремому
договорi про задоволення  вимог  iпотекодержателя,  укладеного  до
дня,  в якому виникає право  на  стягнення  предмету  iпотеки,  то
норми частин "а" - "б" цього пункту застосовуються  без  укладення
будь-яких додаткових договорiв або внесення змiн до дiючих".
 
     Стаття 14.   У   Законi  України  "Про  заставу"  ( 2654-12 ) (2654-12)
	
(Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., № 47, ст.642; 1995 р.,
№14, ст.93; 1996 р., №2, ст.3; 2000 р., №150, ст..436: 2003 р.,  №
30, ст..247):
 
     1) частину першу статтi 18 доповнити реченням такого змiсту:
     "Заставодавець може наполягати  на  наступнiй  заставi,  якщо
наступна застава забезпечує виконання  основного   та   наступного 
зобов'язання";
     2) у статтi 20:
     частину  шосту  пiсля  першого  речення  доповнити  реченнями
такого змiсту:
     "Звернення стягнення у досудовому порядку здiйснюється згiдно
iз  застереженням  про  задоволення  вимог  заставодержателя,   що
мiститься у  договорi застави або згiдно з окремим  договором  мiж
заставодавцем   i   заставодержателем   про   задоволення    вимог
заставодержателя, який може бути укладений одночасно  з  договором
застави або в будь-який час до  набрання  законної  сили  рiшенням
суду або вчинення  виконавчого  напису  нотарiусом  про  звернення
стягнення  на  предмет  застави.  Згiдно  iз  таким  застереженням
заставодержатель має право звернути стягнення на  предмет  застави
при невиконанi боржником основного зобов'язання або  процентiв  за
основним зобов'язанням  строком бiльш нiж 30 днiв. При вiдсутностi
такого застереження сторони основного зобов'язання можуть  укласти
додатковий договiр про  таке  застереження,  при  цьому  у  такому
договорi повинно бути  передбачено  зобов'язання  заставодержателя
щодо можливого звернення стягнення на предмет  застави  не  ранiше
нiж через три мiсяцi вiд  дня  набрання  чинностi  цим  додатковим
договором, а також його вiдмови  на  цей  строк  вiд  застосування
штрафних  санкцiй  та  пенi,  при   їх   наявностi   у   основному
зобов'язаннi";
     частину сьому доповнити реченням такого змiсту:
     "Дiї щодо реалiзацiї предмету застави та  укладання  договору
купiвлi-продажу здiйснюються заставодержателем вiд свого iменi, на
пiдставi договору застави  або  згiдно  з  окремим  договором  мiж
заставодавцем i заставодержателем, якi  мiстять  застереження  про
задоволення   вимог   заставодержателя,   що   передбачає    право
заставодержателя на реалiзацiю предмета застави, без  необхiдностi
отримання   для   цього    будь-якого    окремого    уповноваження
заставодавця. Якщо  вiдповiдне  застереження  у  договорi  застави
(окремому  договорi  мiж   заставодавцем   та   заставодержателем)
передбачає  право  заставодержателя  на  продаж  предмета  iпотеки
будь-якiй особi-покупцевi,  заставодержатель  зобов'язаний  за  30
днiв до укладення договору купiвлi-продажу  письмового  повiдомити
заставодавця та всiх осiб, якi мають вiдповiдно до  закону   права
чи вимоги на предмет застави, про свiй намiр укласти цей  договiр.
Заставодержатель може  задовольнити  забезпечене  заставою  вимогу
шляхом  набуття  права  власностi  на  предмет  застави.  Правовою
пiдставою  для  реєстрацiї  права  власностi  заставодержателя  на 
предмет застави  у  разi,  якщо  така  реєстрацiя  є  обов'язковою
вiдповiдно до закону, є договор застави або  окремий  договiр  мiж
заставодавцем  i   заставодержателем,   якi   мiстять   вiдповiдне
застереження про задоволення вимог заставодержателя  та передбачає
передачу заставодержателю права власностi  на  предмет  застави  в
рахунок виконання основного зобов'язання".
 
     Стаття 15.  Статтю  34  Закону  України  "Про  дорожнiй  рух"
( 3353-12 ) (3353-12)
	  (Вiдомостi Верховної Ради України,  1993  р.,  №  31,
ст.338;  iз  змiнами,  внесеними  Законом  України  №  586-VI  вiд
24.09.2008 р.) доповнити частиною дванадцятою такого змiсту:
 
     "За  правилами,  визначеними   цiєю   статтею,   здiйснюється
перереєстрацiя транспортних засобiв, що переходять  вiдповiдно  до
закону у власнiсть фiнансової установи -заставодержатя на пiдставi
договору застави або  на  пiдставi  окремого  договору  мiж  такою
фiнансовою установою -  заставодержателем  про  задоволення  вимог
заставодержателя,    якими    ередбачено    набуття     фiнансовою
установою-заставодержателем  права  володiння  та   власностi   на
транспортний засiб в рахунок виконання зобов'язання, забезпеченого
заставою  транспортного  засобу.  Зняття  з  облiку   транспортних
засобiв, що перебувають  у  заставi,  може  провадитися  довiреною
особою фiнансової установи - заставодержателя  на  пiдставi  копiї
договору  застави  або  окремого  договору  мiж  такою  фiнансовою
установою    -    заставодержателем    про    задоволення    вимог
заставодержателя, засвiдчених  в  установленому  порядку,  в  яких
повинно бути зазначено,  що  у  разi  невиконання  у  встановлений
термiн зобов'язання перед фiнансовою установою - заставодержателем
боржник  у  порядку  позасудового  звернення   стягнення   передає
транспортний   засiб   у   володiння   фiнансовiй    установi    -
заставодержателя  та  доручає  такiй  фiнансовiй  установi   зняти
заставлений транспортний засiб з облiку з  метою  набуття  його  у
власнiсть  або  продажу  будь-якiй  особi-покупцевi,  а  також  на
пiдставi  витягу  з  Державного  реєстру  обтяжень,   що   мiстить
вiдомостi про  звернення  стягнення  на  вiдповiдний  транспортний
засiб, довiдки фiнансової установи про невиконання у  встановлений
термiн  забезпеченого  заставою  зобов'язання  та  свiдоцтва   про
реєстрацiю  (технiчного  паспорта)  у  разi   його   наявностi   у
заставодержателя".
 
     Стаття 16.  Закон  України  "Про  проведення  експерименту  в
житловому будiвництвi на базi холдингової компанiї  "Київмiськбуд"
(Вiдомостi Верховної Ради України,  2002 р., № 29, ст.  191;  2006
р.,  №  1,  ст.  18)  поширити  на  iнших  суб'єктiв   банкiвської
дiяльностi, виклавши його у такiй редакцiї:
 
                          "ЗАКОН УКРАЇНИ
Про деякi механiзми залучення коштiв населення у будiвництво житла
                         банками України
 
     Метою  цього  Закону   є    посилення   соцiального   захисту
неповнолiтнiх, забезпечення їм бiльш  сприятливих  стартових  умов
самостiйного життя у суспiльствi, створення додаткових можливостей
пенсiйного   забезпечення,   стимулювання    розвитку    житлового
будiвництва та розширення можливостей запровадження iнших  програм
соцiального забезпечення населення України  iз  залученням  коштiв
фiзичних i юридичних осiб у довiрче управлiння  банкiв з наступним
їх спрямуванням на придбання iпотечних сертифiкатiв.
 
                  Стаття 1. Визначення термiнiв
 
     Термiни, що вживаються у цьому Законi, мають таке значення:
     1) активи фонду банкiвського управлiння - сукупнiсть майна та
майнових  прав,  сформована  за  рахунок  коштiв  учасникiв  фонду
банкiвського управлiння (далi - ФБУ), що об'єднанi банком;
     2) вартiсть чистих  активiв  ФБУ  -  величина,  яка  дорiвнює
загальнiй балансовiй вартостi  активiв  за  вирахуванням  величини
сформованого оперативного резерву, сум до з'ясування  та  вартостi
зобов'язань щодо сплати винагороди  банку за  проведення  довiрчих
операцiй з ФБУ. Оцiнку вартостi  чистих  активiв   банк  проводить
щоденно;
     3) вигодонабувач корпоративного рахунку ФБУ - фiзична особа -
резидент, визначена вигодонабувачем згiдно з Положенням про участь
у ФБУ. Такий вигодонабувач не має права розпоряджатися коштами  на
корпоративному рахунку ФБУ;
     4) виплати з житлового ФБУ  -  виплати,  якi  здiйснює   банк
учаснику житлового ФБУ  з  його  рахунку  на  придбання  житла  за
програмами  банку, або виплати, якi здiйснює  банк  вигодонабувачу
корпоративного рахунку  житлового  ФБУ  з  корпоративного  рахунку
житлового ФБУ на придбання житла за програмами  банку;
     5) довiрче управлiння коштами - юридичнi i фактичнi дiї банку
щодо розпорядження активами ФБУ вiд свого iменi, але  в  iнтересах
учасникiв ФБУ. Довiрче управлiння  коштами  передбачає  об'єднання 
банком коштiв учасникiв ФБУ;
     6) договiр довiрчого управлiння - цивiльно-правова угода,  за
якою учасник ФБУ передає  банку  кошти  у  довiрче  управлiння  на
умовах, визначених Правилами ФБУ, а  банк об'єднує кошти учасникiв
ФБУ та здiйснює управлiння цими коштами в iнтересах  учасника  ФБУ
та за його рахунок;
     7) договiр оренди житла з викупом -  цивiльно-правова  угода,
спрямована на набуття, змiну  або  припинення  цивiльних  прав  та
обов'язкiв, якi виникають у  орендаря  та  орендодавця  з  приводу
оренди житла з викупом. За договором оренди житла з  викупом  одна
сторона  -  пiдприємство-орендодавець  передає  другiй  сторонi  -
фiзичнiй особi (особi-орендарю) житло за  плату  на  довготривалий
(до 30 рокiв) строк, пiсля закiнчення  якого  або  достроково,  за
умови  повної  сплати  орендних  платежiв,  житло   переходить   у
власнiсть орендаря;
     8) договiр про додатковi пенсiйнi виплати -  цивiльно-правова
угода мiж учасником пенсiйного ФБУ (вигодонабувачем корпоративного
рахунку ФБУ) та  банком, яка засвiдчує право  учасника  пенсiйного
ФБУ (вигодонабувача  корпоративного  рахунку  ФБУ)  на  визначених
договором  умовах  отримати   з   рахунку   цього   учасника   ФБУ
(корпоративного рахунку ФБУ) додатковi пенсiйнi виплати;
     9) договiр про виплати з  житлового  ФБУ  -  цивiльно-правова
угода мiж учасником житлового ФБУ (вигодонабувачем  корпоративного
рахунку ФБУ) та  банком, яка засвiдчує  право  учасника  житлового
ФБУ (вигодонабувача  корпоративного  рахунку  ФБУ)  на  визначених
договором  умовах  отримати   з   рахунку   цього   учасника   ФБУ
(корпоративного  рахунку  ФБУ)  виплати  та  використати   їх   на
придбання житла за програмами  банку;
     10)  договiр  про  цiльовi   виплати   з   дитячого   ФБУ   -
цивiльно-правова угода мiж представником учасника дитячого ФБУ або
учасником ФБУ (представником  вигодонабувача  або  вигодонабувачем
корпоративного  рахунку  ФБУ)  та  банком,  яка  засвiдчує   право
учасника дитячого ФБУ (вигодонабувача корпоративного рахунку  ФБУ)
на визначених договором умовах отримати з рахунку  цього  учасника
ФБУ (корпоративного рахунку ФБУ) цiльовi виплати та використати їх
згiдно з цим Законом;
     11) додатковi пенсiйнi виплати - виплати, якi здiйснює   банк
щомiсяця учаснику пенсiйного ФБУ з його рахунку згiдно  з  умовами
договору про додатковi пенсiйнi виплати, або виплати, якi здiйснює
банк  щомiсяця  вигодонабувачу  корпоративного   рахунку   ФБУ   з
корпоративного рахунку ФБУ згiдно з умовами договору про додатковi
пенсiйнi виплати;
     12) додатковi спецiальнi резерви  страхування  коштiв  фондiв
банкiвського управлiння - грошовi резерви, якi вiдповiдно до цього
Закону формуються банком, в обов'язковому порядку  та  за  рахунок
своїх валових витрат, для гарантування виконання зобов'язань банку
перед учасниками кожного з фондiв банкiвського управлiння;
     13) дострокове розiрвання  договору  довiрчого  управлiння  -
зняття коштiв з рахунку учасника ФБУ з порушенням умов, викладених
у Правилах ФБУ;
     14) доход пенсiйного ФБУ пайового типу - отриманi  доходи  за
iпотечними сертифiкатами, придбаними за рахунок  коштiв  учасникiв
пенсiйного ФБУ пайового типу,  за  винятком  винагороди  банку  та
накопиченого процента;
     15) доход пенсiйного ФБУ з фiксованою винагородою -  отриманi
доходи за iпотечними сертифiкатами, придбаними за  рахунок  коштiв
учасникiв пенсiйного ФБУ з  фiксованою  винагородою,  за  винятком
винагороди банку, та кошти, спрямованi  банками до пенсiйного  ФБУ
з  фiксованою  винагородою  для  виплати  рiзницi  мiж  отриманими
доходами за iпотечними сертифiкатами  та  доходами,  передбаченими
умовами договорiв довiрчого управлiння;
     16) доход  дитячого  ФБУ  -  отриманi  доходи  за  iпотечними
сертифiкатами, придбаними за  рахунок  коштiв  учасникiв  дитячого
ФБУ, за винятком винагороди  банку та накопиченого процента;
     17) доход житлового  ФБУ  -  отриманi  доходи  за  iпотечними
сертифiкатами, придбаними за рахунок  коштiв  учасникiв  житлового
ФБУ, за винятком винагороди  банку та накопиченого процента;
     18)  доход  учасника  ФБУ  -  доход  ФБУ,  розподiлений   мiж
учасниками вiдповiдного ФБУ;
     19) житловi накопичення - система  колективних  заощаджень  у
нацiональнiй валютi України,  заснована  на  довiрчому  управлiннi
грошовими  коштами,  залученими  банком  за  договорами  довiрчого
управлiння з обов'язковим поповненням рахунку, з  метою  отримання
учасником виплат iз житлового ФБУ;
     20)  житло  -  збудоване  та  зареєстроване  у  встановленому
порядку житло або майновi права на  житло,  будiвництво  якого  не
завершено;
     21)  iнвестицiйний  портфель  ФБУ  -  це  сукупнiсть   цiнних
паперiв, якi придбаваються банком за рахунок активiв ФБУ;
     22) iпотечнi сертифiкати  -  цей  термiн  використовується  у
значеннi Закону України "Про  iпотечне  кредитування,  операцiї  з
консолiдованим   iпотечним   боргом   та   iпотечнi   сертифiкати"
( 979-15 ) (979-15)
	;
     23) корпоративний рахунок ФБУ - рахунок  учасника  ФБУ,  який
вiдкриває установник  на  користь  вигодонабувачiв  корпоративного
рахунку ФБУ;
     24) кошти учасника ФБУ - кошти,  що  знаходяться  на  рахунку
учасника ФБУ;
     25)   накопичений   процент   -   процент    за    iпотечними
сертифiкатами,  що  накопичується  з  моменту  останньої   виплати
доходiв, отриманих за цими iпотечними  сертифiкатами;  накопиченим
процентом  для  цiнних  паперiв  в  iнвестицiйному  портфелi   ФБУ
визначається  як  рiзниця   мiж   вартiстю   придбання   iпотечних
сертифiкатiв та номiнальною вартiстю iпотечних сертифiкатiв;
     26) оперативний резерв - кошти  ФБУ  в  банку,  якi  останнiй
спрямовує  на  поточнi  виплати  учасникам  ФБУ   (вигодонабувачам
корпоративних рахункiв ФБУ). Порядок  формування  та  використання
оперативного резерву  банк визначає самостiйно;
     27) оренда житла з викупом - правовiдносини мiж  орендодавцем
та орендарем, якi виникають на пiдставi укладеного договору оренди
житла з викупом, регулюються цим  Законом  та  Цивiльним  кодексом
України ( 435-15 ) (435-15)
	;
     28) оренднi платежi - перiодичнi платежi, якi орендар сплачує
орендодавцю вiдповiдно до умов договору  оренди  житла  з  викупом
протягом усього строку дiї договору;
     29) пай  -  частка  участi  учасника  ФБУ  у  пенсiйному  ФБУ
пайового типу, дитячому ФБУ, житловому ФБУ або  iншому  ФБУ,  крiм
пенсiйного ФБУ з фiксованою винагородою;
     30) Положення  про  участь  у  ФБУ  -  положення,  розроблене
особою,  що  виявила  намiр  взяти  участь  у  ФБУ  як  установник
корпоративного рахунку ФБУ. Це  положення  мiстить  iстотнi  умови
участi цiєї особи у ФБУ та  пiдлягає  обов'язковому  погодженню  з
банком;
     31) Правила ФБУ -  система  норм,  затверджена  банком,  яких
необхiдно дотримуватись  банку та  учасникам  ФБУ  для  досягнення
цiлей, передбачених цим Законом;
     32)   представники   учасника   дитячого   ФБУ   (представник
вигодонабувача   корпоративного    рахунку     ФБУ)    -    батьки
(усиновлювачi, опiкуни, пiклувальники), що набули вiдповiдних прав
згiдно з чинним законодавством;
     33) рахунок  учасника  ФБУ  -  рахунок,  вiдкритий  банком  у
системi облiку ФБУ;
     34) установник корпоративного рахунку ФБУ  -  особа,  з  якою 
банк уклав договiр довiрчого управлiння коштами.  Ця  особа  не  є
вигодонабувачем корпоративного рахунку  ФБУ;
     35) банк - комерцiйний банк, який має вiдповiдну лiценцiю  на
довiрче управлiння коштами,  видану  Нацiональним банком України;
     36) учасник ФБУ - фiзична особа, з якою  банк  уклав  договiр
про довiрче управлiння коштами, та/або  установник  корпоративного
рахунку ФБУ;
     37)  Фонд  банкiвського  управлiння  (ФБУ)  -  грошовi  кошти
учасникiв ФБУ, переданi у довiрче управлiння  банку  та  об'єднанi
ним. ФБУ не є  юридичною  особою.  Фонди  банкiвського  управлiння
можуть бути пенсiйнi, дитячi або житловi;
     38) цiльовi виплати - виплати,  якi  здiйснює  банк  учаснику
дитячого або житлового  ФБУ  з  його  рахунку,  або  виплати,  якi
здiйснює банк вигодонабувачу корпоративного рахунку  дитячого  або
житлового ФБУ з  корпоративного рахунку вiдповiдного ФБУ згiдно  з
цим Законом та з умовами договору про цiльовi виплати  з  дитячого
ФБУ або договору про виплати з житлового ФБУ;
     39) замовник (забудовник) - фiзична або юридична  особа,  яка
має у власностi або у  користуваннi  земельну  дiлянку,  подала  у
встановленому законодавством порядку заяву  (клопотання)  щодо  її
забудови для здiйснення будiвництва житла;
     41)  пiдприємства-орендодавцi  -  юридичнi  особи,  визначенi 
банками, якi  шляхом  участi  у  ФФБ  набувають  право  вимоги  на
отримання  у  власнiсть  житла,  яке  обране   фiзичними   особами
(особами-орендарями)   з   перелiку   незакрiпленого   за   iншими
учасниками ФФБ житла, що є  у  пропозицiї  банкiв,  для  подальшої
передачi цього житла у власнiсть цим громадянам  за  умови  повної
сплати  ними  вартостi  житла  до  закiнчення  будiвництва  або  у
довгострокову оренду з викупом, а також здiйснюють управлiння  цим
житлом до його повного викупу орендарем.
 
                Стаття 2. Основнi завдання закону
 
     Основними завданнями закону є створення фiнансового механiзму
iнтенсивного розвитку житлового будiвництва, в  основу  якого  має
бути закладена ефективна взаємодiя системи фiнансування  придбання
житла населенням, системи випуску iпотечних сертифiкатiв та систем
соцiального забезпечення, якi, серед iнших, мають такi складовi:
     1) впровадження системи житлових  накопичень,  заснованої  на
довiрчому управлiннi коштами населення;
     2) правовiдносини оренди житла з викупом;
     3) процедури набуття та вiдступлення банком права  вимоги  за
iпотечними кредитами  та  за  орендними  платежами,  забезпеченими
iпотекою нерухомостi (житла)  або  майнових  прав  на  нерухомiсть
(житло);
     4) впровадження  принципiв  побудови  накопичувальних  систем
соцiального  забезпечення,  заснованих  на  довiрчому   управлiннi
коштами населення.
     Кошти,  залученi  у  фонди   банкiвського   управлiння,   якi
створенi  банком, можуть  спрямовуватися  ним  лише  на  придбання
iпотечних  сертифiкатiв  iпотечних  облiгацiй  та   iнших   цiнних
паперiв,  випущених емiтентом  з метою придбання  (набуття)  права
вимоги за кредитами або за договорами про набуття права вимоги  на
платежi щодо  договорiв  оренди  житла  з  викупом,  забезпеченими
заставою нерухомостi.
     Порядок залучення коштiв у довiрче управлiння,  їх  цiльового
використання,   облiку   та   звiтностi   за   такими   програмами
визначається  у  Положеннi  про   залучення   коштiв   у   довiрче
управлiння, яке затверджується банком.
     Порядок виникнення  та  здiйснення  правовiдносин  з  приводу
оренди житла з викупом визначається цим Законом та Положенням  про
оренду житла з викупом, яке затверджується банком.
 
 Стаття 3. Органiзацiя довiрчого управлiння фондами банкiвського 
                            управлiння
 
     Банк може одночасно здiйснювати довiрче  управлiння  кiлькома
ФБУ.
     Банк здiйснює управлiння ФБУ  вiдповiдно  до  Правил  ФБУ  та
договору довiрчого управлiння.
     Кошти  ФБУ  спрямовуються  банками  виключно   на   придбання
iпотечних сертифiкатiв та формування оперативного резерву.
     Банк, укладаючи договори на придбання iпотечних сертифiкатiв,
дiє вiд свого iменi та в iнтересах учасникiв ФБУ.
     Банк здiйснює управлiння ФБУ особисто, зазначаючи в договорах
на придбання iпотечних сертифiкатiв, що вiн є  управителем,  а  не
власником грошових коштiв.
     Пенсiйнi ФБУ можуть бути з фiксованою винагородою та пайового
типу.
     Управлiння коштами учасника ФБУ включає такi дiї:
     1) формування iнвестицiйного портфеля ФБУ;
     2) оцiнка активiв ФБУ;
     3) визначення вартостi чистих активiв;
     4) забезпечення збереження активiв ФБУ;
     5) формування оперативного резерву;
     6) формування  додаткових  спецiальних  резервiв  страхування
коштiв ФБУ;
     7) розподiлення доходу ФБУ;
     8) утримання винагороди за управлiння активами ФБУ;
     9) виплата додаткових пенсiйних та цiльових виплат;
     10)  переведення  коштiв  з  корпоративного  рахунку  ФБУ  на
рахунки  учасникiв  ФБУ,   вiдкритих   на   iм'я   вигодонабувачiв
корпоративного рахунку ФБУ;
     11) переведення коштiв учасника ФБУ до iншого ФБУ;
     12) виплата коштiв учаснику ФБУ при  їх  вилученнi  з  ФБУ  у
зв'язку з достроковим розiрванням договору довiрчого управлiння;
     13) передача сукупностi активiв та зобов'язань, що становлять
ФБУ, до iншого  банку в разi замiни банку.
     Кошти учасника ФБУ, отриманi  банком  у  довiрче  управлiння,
вiдокремлюються вiд iнших коштiв  банку, а також вiд коштiв  iнших
ФБУ.
     Особа, що виявила бажання стати  установником  корпоративного
рахунку ФБУ, для укладання договору довiрчого управлiння, погоджує
з  банком Положення про участь у ФБУ.
     Iстотними умовами Положення про участь у ФБУ є:
     1) повне  найменування та мiсцезнаходження (адреса) особи;
     2) порядок формування корпоративного рахунку ФБУ;
     3) порядок здiйснення виплат з корпоративного рахунку ФБУ;
     4) вiдношення загальної суми виплат  за  поточний  мiсяць  до
збiльшення  залишку  коштiв  на  корпоративному  рахунку  ФБУ   за
попереднiй мiсяць та/або залишку коштiв на корпоративному  рахунку
ФБУ станом на останнiй день попереднього мiсяця;
     5) порядок внесення змiн до Положення про участь у ФБУ;
     6)  порядок  переведення  грошових  коштiв  з  корпоративного
рахунку  ФБУ  на  рахунки  учасникiв  ФБУ,   вiдкритих   на   iм'я
вигодонабувачiв корпоративного рахунку ФБУ, в тому  числi  у  разi
лiквiдацiї, банкрутства установника корпоративного рахунку ФБУ;
     7) порядок та строки внесення коштiв до житлового ФБУ, термiн
накопичення коштiв на корпоративному рахунку житлового ФБУ;
     8) обмеження мiнiмального строку щодо  накопичення  коштiв  у
житловому ФБУ;
     9)   умови   дострокового   розiрвання   договору   довiрчого
управлiння.
     Невiд'ємною частиною Положення про участь  у  ФБУ  є  перелiк
вигодонабувачiв   корпоративного   рахунку    ФБУ,    затверджений
виконавчим органом установника корпоративного рахунку ФБУ.
     Змiни до Положення про участь у ФБУ пiдлягають  обов'язковому
погодженню з  банком.
     Учасниками  дитячого  ФБУ   (вигодонабувачами   корпоративних
рахункiв дитячого ФБУ) є малолiтнi особи, яким на  дату  укладання
договору довiрчого управлiння не виповнилося 14 рокiв.
     Порядок  взаємодiї   банку  з  установниками   корпоративного
рахунку ФБУ та вигодонабувачами  корпоративного  рахунку  ФБУ  при
здiйсненнi  банком  довiрчого  управлiння  коштами   корпоративних
рахункiв ФБУ визначається цим  Законом  та  внутрiшнiм  положенням 
банку.
     Вигодонабувач   корпоративного   рахунку   ФБУ   може   також
самостiйно взяти участь у цьому або iншому ФБУ.
     Банк  на  письмову  вимогу  учасника  ФБУ  може   здiйснювати
переведення коштiв учасника ФБУ з одного ФБУ в iнший ФБУ,  довiрче
управлiння якими вiн здiйснює, крiм переведення  коштiв  учасникiв
ФБУ у пенсiйний ФБУ з фiксованою винагородою та  у  житловий  ФБУ.
Переведення коштiв з рахунку одного учасника ФБУ на рахунок iншого
учасника ФБУ заборонено, крiм переведення коштiв з  корпоративного
рахунку  ФБУ  на  рахунки  учасникiв  ФБУ,   вiдкритих   на   iм'я
вигодонабувачiв корпоративного рахунку  ФБУ.  Порядок  переведення
коштiв учасникiв ФБУ встановлюється Правилами ФБУ.
     Будь-яка виплата коштiв учасникам ФБУ не  може  здiйснюватися
за рахунок iншого ФБУ або власного майна  банку.
 
      Стаття 4.  Заходи щодо захисту коштiв учасникiв фондiв
  банкiвського управлiння вiд знецiнення, втрат та iнших ризикiв
 
     Протягом  усього  термiну   довiрчого   управлiння   коштами,
залученими банками у ФБУ, запроваджується визначена  цiєю  статтею
система заходiв щодо захисту коштiв вiд знецiнення, втрат та iнших
ризикiв.
     Кошти ФБУ облiковуються банком окремо  вiд  результатiв  його
господарської дiяльностi. Банк вiдкриває для кожного  ФБУ  окремий
рахунок довiрчого управлiння.
     Розрахунки за договорами довiрчого управлiння, укладеними мiж
учасником  ФБУ  i  банком,  здiйснюються  у  нацiональнiй   валютi
України.
     Облiк  коштiв  пенсiйного  ФБУ   з   фiксованою   винагородою
здiйснюється у нацiональнiй валютi України.
     Додатковi  пенсiйнi  виплати  учасникам  пенсiйного   ФБУ   з
фiксованою   винагородою   розраховуються   та   виплачуються    у
нацiональнiй валютi України.
     Кошти  ФБУ  спрямовуються  виключно  на  придбання  iпотечних
сертифiкатiв та/або iнших  iпотечних  цiнних  паперiв,  визначених
законодавством України, якi мають зберiгатися у  зберiгача  цiнних
паперiв на рахунку в цiнних паперах, вiдкритому на iм'я   банку  з
вiдповiдною вiдмiткою.
     Банк  зобов'язаний  застосовувати  заходи  щодо  забезпечення
мiнiмального росту вартостi чистих  активiв.  Мiнiмальне  значення
росту вартостi чистих активiв встановлюється Правилами ФБУ.
     Доход пенсiйного ФБУ з фiксованою винагородою  розподiляється
мiж учасниками пенсiйного ФБУ згiдно з зобов'язаннями  банку  щодо
нарахування процентiв та вiдповiдно до Правил ФБУ.
     Якщо  доходу  за  iпотечними  сертифiкатами,  придбаними   за
рахунок коштiв ФБУ, не вистачає на виплату доходiв  за  договорами
довiрчого  управлiння,  рiзниця  сплачується  банками  за  рахунок
коштiв  додаткового  спецiального   резерву   страхування   коштiв
вiдповiдного ФБУ.
     Розподiл  доходу  ФБУ,  крiм  пенсiйного  ФБУ  з   фiксованою
винагородою, банк здiйснює у день надходження доходу за iпотечними
сертифiкатами, придбаними за рахунок коштiв ФБУ.
     З доходу за iпотечними сертифiкатами банк утримує  винагороду
за управлiння ФБУ (винагороду за проведення довiрчих операцiй)  та
перераховує її з рахунку ФБУ на рахунок банку.
     Доход ФБУ банк розподiляє  мiж  його  учасниками  пропорцiйно
належної їм кiлькостi паїв.
     Вартiсть паю розраховується банком щоденно та визначається як
вiдношення вартостi чистих активiв до загальної кiлькостi  паїв  у
ФБУ на момент здiйснення такого розрахунку.
     Управлiння  коштами  ФБУ,  виплата  цiльових  та   додаткових
пенсiйних виплат здiйснюється лише  банками.
     Для гарантування зобов'язань перед учасниками ФБУ  в   банках
створюються додатковi спецiальнi резерви страхування коштiв ФБУ.
     Додатковi   спецiальнi   резерви   страхування   коштiв   ФБУ
формуються за рахунок валових витрат банкiв, у порядку i розмiрах,
визначених внутрiшнiми положеннями банкiв.
     Страхування учасникiв ФБУ та представникiв учасника  дитячого
ФБУ  на   випадок   повної   втрати   працездатностi   та   смертi
запроваджується страховими компанiями, з якими  банк уклав  угоду,
з подальшим перерахуванням страхової виплати на  рахунок  учасника
ФБУ.
     У разi змiни  банку сукупнiсть  активiв  та  зобов'язань,  що
становлять ФБУ, передається до iншого  банку.
     У разi визнання  банку банкрутом активи ФБУ не включаються до
лiквiдацiйної маси банку.
     У  разi  визнання  установника  корпоративного  рахунку   ФБУ
банкрутом кошти, внесенi таким  установником,  не  включаються  до
лiквiдацiйної маси цього установника, а  переводяться  на  рахунки
учасникiв ФБУ, вiдкритi  на  iм'я  вигодонабувачiв  корпоративного
рахунку ФБУ. Порядок переведення коштiв з  корпоративного  рахунку
ФБУ на рахунки учасникiв ФБУ,  вiдкритi  на  iм'я  вигодонабувачiв
корпоративного рахунку ФБУ, визначається Положенням про  участь  у
ФБУ.
     Учасники ФБУ не  несуть  вiдповiдальностi  за  зобов'язаннями 
банкiв перед третiми особами. Зобов'язання  банкiв  перед  третiми
особами не можуть задовольнятися за рахунок коштiв ФБУ.
     Припинення  дiяльностi  ФБУ  можливе  лише  пiсля   виконання 
банком усiх зобов'язань за договорами довiрчого управлiння.
     Банк, не менш нiж  один  раз  на  рiк,  надає  учасникам  ФБУ
iнформацiю про  фiнансовий  стан  ФБУ,  iнвестицiї,  здiйсненi  за
рахунок коштiв ФБУ, загальну кiлькiсть паїв та вартiсть паю.
     Цiннi  папери,  придбанi  за  кошти  учасникiв   ФБУ,   мають
зберiгатися та облiковуватися у зберiгача. Зберiгачем  цих  цiнних
паперiв може бути тiльки юридична особа - банк, що має  вiдповiдну
лiцензiю, видану в установленому законодавством порядку.
     У разi якщо зберiгачем є банк  вiдповiдно  до  цього  Закону,
надання послуг щодо зберiгання цiнних паперiв, придбаних за  кошти
учасникiв  ФБУ,  та  облiку  прав  власностi  на  них,   а   також
обслуговування  операцiй   за   такими   цiнними   паперами   може
здiйснюватися ним у межах власного рахунку.
     Права власностi на цiннi папери, придбанi за кошти  учасникiв
кожного  ФБУ,  та  на  цiннi  папери  самого   зберiгача   повиннi
облiковуватися зберiгачем на окремих рахунках у цiнних  паперах  в
системi облiку прав власностi на цiннi папери.
 
         Стаття 5. Винагорода за управлiння активами ФБУ
 
     Винагорода за управлiння активами ФБУ має такi види:
     1) за проведення довiрчих  операцiй,  яка  розраховується  як
вiдсоток вiд доходу  за  iпотечними  сертифiкатами  та/або  iншими
цiнними паперами для всiх ФБУ, крiм пенсiйного  ФБУ  з  фiксованою
винагородою, та не може перевищувати 7 вiдсоткiв такого доходу або
як вiдсоток вiд вартостi чистих активiв ФБУ в управлiннi для  всiх
ФБУ, крiм пенсiйного ФБУ з  фiксованою  винагородою,  та  не  може
перевищувати 2 вiдсотки вiд середньорiчної вартостi чистих активiв
ФБУ в управлiннi. Ця винагорода утримується банком  з  коштiв  ФБУ
самостiйно;
     2) за переведення коштiв учасника ФБУ до iншого ФБУ,  в  тому
числi за  переведення  коштiв  з  корпоративного  рахунку  ФБУ  на
рахунок   учасника   ФБУ,   вiдкритий   на   iм'я   вигодонабувача
корпоративного рахунку ФБУ. Розраховується як  вiдсоток  вiд  суми
коштiв, що пiдлягають переведенню, не може перевищувати 3 вiдсотки
та додатково вноситься учасником ФБУ на рахунок  банку;
     3) за виплату коштiв  у  зв'язку  з  достроковим  розiрванням
договору довiрчого управлiння. Розраховується як вiдсоток вiд суми
коштiв, що пiдлягають поверненню учаснику ФБУ до оподаткування, не
може перевищувати 5 вiдсоткiв та додатково вноситься учасником ФБУ
на рахунок  банку;
     4) за видачу учаснику ФБУ довiдок, не передбачених  Правилами
ФБУ. Є фiксованою сумою, не може перевищувати 10 неоподатковуваних
мiнiмумiв доходiв громадян та додатково вноситься учасником ФБУ на
рахунок банку.
     Розмiр  винагороди  банку  визначається   його    внутрiшнiми
положеннями та зазначається у правилах ФБУ. Розмiр  винагороди  не
може перевищувати граничнi розмiри, встановленi  цим Законом.
     Винагорода   банку   за   управлiння    активами    ФБУ    не
оподатковується податком на додану вартiсть.
 
 Стаття 6. Умови виплат учасникам фондiв банкiвського управлiння
 
     При досягненнi учасниками  пенсiйного  ФБУ  (вигодонабувачами
корпоративних  рахункiв  ФБУ)  пенсiйного  вiку  -  60  рокiв  для
чоловiкiв та 55 рокiв для  жiнок  або  при  встановленнi  учаснику
(вигодонабувачу   корпоративного   рахунку   ФБУ)   першої   групи
iнвалiдностi  у  порядку,  визначеному  законодавством,   учасники
пенсiйного ФБУ (вигодонабувачi корпоративних рахункiв  ФБУ)  мають
право на додатковi пенсiйнi виплати.
     Додатковi пенсiйнi виплати виплачуються  банками  за  рахунок
коштiв учасникiв пенсiйного ФБУ (корпоративних  рахункiв  ФБУ)  на
пiдставi договорiв про додатковi пенсiйнi виплати.
     Додатковi  пенсiйнi  виплати  можуть  бути   строковими   або
довiчними.
     Умови виплат з житлового ФБУ визначаються Правилами житлового
ФБУ.
     Цiльовi виплати  з  житлового  ФБУ  здiйснюються  банками  за
рахунок коштiв учасникiв  житлового  ФБУ  (корпоративних  рахункiв
ФБУ) на пiдставi договорiв про виплати з житлового ФБУ.
     Цiльовi виплати  з житлового ФБУ можуть бути  одноразовi  або
перiодичнi та здiйснюються шляхом безготiвкового перерахування.
     При  досягненнi  учасниками  дитячого  ФБУ  (вигодонабувачами
корпоративних рахункiв ФБУ) 14 рокiв такi  учасники  дитячого  ФБУ
(вигодонабувачi корпоративних рахункiв ФБУ) мають право на цiльовi
виплати, якi банк спрямовує на оплату навчання.
     При  досягненнi  учасниками  дитячого  ФБУ  (вигодонабувачами
корпоративних рахункiв)  повнолiття  такi  учасники  дитячого  ФБУ
(вигодонабувачi корпоративних рахункiв ФБУ) мають право на цiльовi
виплати, якi банк спрямовує  на  оплату  навчання,  на  придбання,
iнвестування будiвництва та оренду житла.
     Цiльовi  виплати  учасникiв  дитячого  ФБУ   (вигодонабувачiв
корпоративних рахункiв ФБУ) сплачуються банками за рахунок  коштiв
учасникiв дитячого ФБУ (корпоративних рахункiв  ФБУ)  на  пiдставi
договорiв про цiльовi виплати.
     Цiльовi виплати з дитячого ФБУ можуть бути  одноразовими  або
перiодичними та здiйснюються шляхом безготiвкового перерахування.
     У разi смертi учасника ФБУ  кошти,  що  знаходяться  на  його
рахунку,  успадковуються  спадкоємцями  в   порядку,   визначеному
законом.
     Договори про виплати з житлового ФБУ,  цiльовi  та  додатковi
пенсiйнi виплати, що  виплачуються  вигодонабувачу  корпоративного
рахунку  ФБУ  припиняє  свою  дiю  у  разi  смертi  вигодонабувача
корпоративного рахунку ФБУ або лiквiдацiї, банкрутства установника
корпоративного  рахунку  ФБУ,  або  закiнчення  термiну  виплат  з
житлового ФБУ, цiльових та додаткових пенсiйних виплат.
     Загальна  сума  цiльових  та  додаткових   пенсiйних   виплат
вигодонабувачам корпоративного рахунку ФБУ  не  може  перевищувати
суми коштiв, що знаходиться  на  рахунку  корпоративного  учасника
ФБУ.
 
Стаття 7. Особливостi  дострокового розiрвання договору довiрчого
                            управлiння
 
     Кошти, знятi з рахунку учасника ФБУ у зв'язку  з  достроковим
розiрванням договору довiрчого управлiння, оподатковуються  згiдно
з законодавством.
     Вилучення коштiв iз дитячого  ФБУ  у  зв'язку  з  достроковим
розiрванням договору довiрчого управлiння до досягнення  учасником
дитячого ФБУ повнолiття можливе лише за наявностi письмової  згоди
органу опiки та пiклування.
     У разi звернення учасника ФБУ або його представника iз заявою
про зняття коштiв з рахунку учасника ФБУ у зв'язку  з  достроковим
розiрванням договору довiрчого управлiння банк утримує  з  коштiв,
що знаходяться на рахунку учасника, суму  несплаченого  податку  з
доходiв фiзичних осiб згiдно з законодавством та перераховує  його
до бюджету.
 
                 Стаття 8. Оренда житла з викупом
 
     Фiзичнi особи (далi -  орендарi)  можуть  набувати  житло  на
умовах довгострокової (вiд 10 до 15 рокiв)  оренди  з  викупом  та
правом дострокового погашення орендних платежiв.
     Вiдносини оренди встановлюються на пiдставi  договору  оренди
житла з  викупом  та  внесених  особою-орендарем  грошових  коштiв
початкового внеску у порядку, встановленому положенням про  оренду
житла з викупом, затвердженим  банком.
     Положення про оренду житла з викупом регулює:
     1) процедуру взаємодiї банку та пiдприємства-орендодавця;
     2) порядок укладання договору оренди житла з викупом;
     3) порядок визначення розмiру орендних платежiв;
     4) порядок повернення коштiв у разi  припинення  договору  за
iнiцiативою особи-орендаря;
     5) порядок  повернення  коштiв  у  разi  розiрвання  договору
оренди житла з викупом внаслiдок невиконання особою-орендарем умов
договору оренди житла з викупом;
     6) формування резерву  непередбачених  витрат,  пов'язаних  з
обслуговуванням зобов'язань особи-орендаря;
     7) здiйснення управлiння житлом пiдприємством-орендодавцем до
повного викупу житла особою-орендарем;
     8) порядок дострокового припинення договору  оренди  житла  з
викупом за iнiцiативою спадкоємцiв тощо.
     Орендарi житла сплачують оренднi платежi вiдповiдно до  умов,
визначених у договорi оренди житла з викупом, протягом строку  дiї
договору до повного викупу житла  та  набуття  орендарем  житла  у
власнiсть. Орендарi  також  зобов'язанi  компенсувати  орендодавцю
витрати, пов'язанi з вчиненням юридичних  дiй  (страховi  платежi,
витрати на оформлення прав власностi на нерухоме майно, витрати на
державну  реєстрацiю  обтяжень   нерухомого   майна,   нотарiальнi
послуги,    резерви    непередбачених    витрат,    пов'язанi    з
обслуговуванням    зобов'язань    орендаря;    розмiр     резервiв
непередбачених витрат, пов'язаних  з  обслуговуванням  зобов'язань
орендаря, не повинен перевищувати 3 вiдсотки вiд вартостi житла).
     Оренднi платежi складаються  з  платежiв  на  викуп  обраного
орендарем житла та  винагороди  (доходу)  орендодавця.  Винагорода
(дохiд)   орендодавця   визначається   за   вiдсотковою   ставкою,
встановленою у договорi оренди житла з викупом.
     Орендарi   самостiйно   сплачують   комунальнi   платежi   за
користування житлом, а також будь-якi будь-якi  податки  та  збори
(обов"язковi платежi), пов"язанi з  таким  користуванням,  у  тому
числi на нерухоме майно, при їх наявностi.
     Орендодавцi набувають права власностi  на  попередньо  обране
орендарями житло з метою передачi  такого  житла  у  довгострокову
оренду з  викупом  таким  орендарям  та  здiйснюють  розпорядження
житлом до його повного викупу.
     Здiйснення орендодавцями операцiй вiдступлення  права  вимоги
за договорами оренди житла з викупом не потребує  лiцензування  та
внесення вiдомостей про таке пiдприємство  до  державного  реєстру
фiнансових установ.  За  свїми  правовими  наслiдками  операцiя  з
вiдступлення права вимоги за договорами оренди житла є  рiзновидом
факторингової операцiї.
     Банком  створюється  консолiдований  iпотечний  борг   шляхом
об'єднання набутих вiд орендодавця iпотечних боргiв орендарiв, якi
складають оренднi платежi за договорами оренди житла з викупом.
     Набуття права вимоги на платежi за договорами оренди житла  з
викупом банками вважається наданням фiнансового кредиту, боржником
за яким  вважається орендар, а кредитором - банк. Доходом банку за
вимогами, що придбанi за операцiями вiдступлення права  вимоги  на
оренднi платежi  за договорами оренди житла з викупом є винагорода
(дохiд) орендодавця, як частина  орендного  платежу  за  договором
оренди житла з викупом, сплачена орендарем на користь  банку.
     Iстотними умовами договору оренди житла з викупом є:
     1)  найменування сторiн;
     2) характеристики житла, щодо якого встановлюються  вiдносини
оренди з викупом;
     3) строк, на який укладається договiр оренди;
     4) зобов'язання сторiн;
     5) вiдповiдальнiсть сторiн.
     Договiр оренди житла з викупом є документом, що свiдчить  про
перехiд права власностi  на  нерухоме  майно  вiд  орендодавця  до
орендаря з вiдкладальними обставинами. Вiдкладальними  обставинами
є повна сплата  орендарем  орендних  платежiв  та  складання  акта
передачi житла у власнiсть громадянину.
     При укладаннi договору оренди житла з викупом  орендар  надає
орендодавцю безвiдкличну довiренiсть на оформлення права власностi
на  житло.  Оформлення  права   власностi   на   житло   на   iм'я
особи-орендаря  здiйснюється  орендодавцем  пiсля  повної   сплати
орендарем орендних платежiв.
     Договiр оренди житла  з  викупом  укладається  на  визначений
строк  i може бути припинений:
     1) у разi закiнчення строку дiї договору;
     2) достроково за згодою сторiн;
     3)  при  виконаннi  особою-орендарем  своїх  зобов'язань   за
договором;
     4) вiдповiдно до  договору  про  оренду  житла  з  викупом  у
досудовому порядку або за рiшенням  суду  у  випадках,  визначених
законодавством.
     Стаття 9. Перехiднi положення
 
     1. Установити, що тимчасово,  до  1  сiчня  2011  року,  якщо
орендар  житла   з   викупом   припускає   невиконання   основного
зобов'язання  строком  бiльш  нiж  30  днiв  за   незалежних   вiд
орендодавця або  кредитора  обставин,  то  останнiй   зобов'язаний
запропонувати,  а  орендар  має  право  погодитися  на   укладення
додаткового договору щодо застереження  про  задоволення  вимог  у
досудовому порядку. У цьому випадку:
     а)  звернення  стягнення  на  переданi  в  оренду  з  викупом
житловий будинок чи житлове  примiщення  може  бути  здiйснене  не
ранiше 90 календарного дня, наступного за днем,  в  якому  виникає
право на таке стягнення;
     б)  норми  додаткового   договору   щодо   застереження   про
задоволення вимог орендодавця  (кредитора)  у  досудовому  порядку
повиннi мiстити їх вiдмову вiд нарахування штрафних санкцiй (пенi)
на строк, зазначений у частинi "а" цього пункту (при їх  наявностi
у основному зобов'язаннi або в орендному договорi);
     в) за запитом орендаря орендодавець (кредитор) може  прийняти
рiшення   про   реструктуризацiю   заборгованостi   за    основним
зобов'язанням або про вiдтермiнування  строкiв  її  погашення  без 
нарахування штрафних санкцiй (пенi) при їх наявностi  у  основному
зобов'язаннi  або  в  орендному  договорi.  У  цьому  випадку,  до
закiнчення строку такої  реструктуризацiї  (вiдтермiнування)  така
заборгованiсть не може класифiкуватися як сумнiвна або безнадiйна.
     Якщо   застереження   про   задоволення   вимог   орендодавця
(кредитора) у досудовому порядку мiстилося  в  орендному  договорi
або  в  окремому  договорi  про  задоволення  вимог   орендодавця,
укладеного до дня,  в якому виникає право  на  стягнення  предмету
оренди житла з викупом, то норми частин "а"  -  "б"  цього  пункту
прямо застосовуються без укладення будь-яких додаткових  договорiв
або внесення змiн до дiючих".
     2.  Установити,  що  договори,  укладенi  вiдповiдно   Закону
України  "Про   деякi  механiзми  залучення  коштiв  населення   у
будiвництво   житла"   (включаючи   його   попереднi    редакцiї),
продовжують дiю до їх закiнчення на  умовах,  визначених  на  день
укладення таких  договорiв.
     3. До випуску в обiг iпотечних сертифiкатiв банки мають право
спрямовувати кошти, залученi у ФБУ, випущених  емiтентом  з  метою
придбання (набуття) права вимоги за кредитами  або  за  договорами
про набуття права вимоги на платежi щодо договорiв оренди житла  з
викупом,   забезпеченими   заставою   нерухомостi,   з   подальшою
обов'язковою  конвертацiєю  таких  цiнних   паперiв   в   iпотечнi
сертифiкати. З цiєю метою банки:
     до  1  сiчня  2010  року  приводять  дiючi  правила   ФБУ   у
вiдповiднiсть iз нормами цього Закону;
     до 1 сiчня 2011 року  приводять склад iнвестицiйних портфелiв
ФБУ у вiдповiднiсть iз нормами цього Закону.
     4.  Рекомендувати  Нацiональному  банку  України  здiйснювати
середньо та довгострокове рефiнансування банкiв, у тому числi  пiд
заставу пулiв iпотечних  кредитiв,  наданих  фiзичним  особам,  за
ставками, що не  можуть  бути  вищими  нiж  ставки  рефiнансування
банкiв за iншими потребами (програмами)".
 
                 Стаття 10. Прикiнцевi положення
 
     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.
     2. У разi, коли норми iнших законiв  або  законодавчих  актiв
суперечать нормам цього Закону, прiоритет мають норми цього Закону
та вони застосовуються у частинi,  що не суперечить цьому Закону.
     3. У разi виселення  орендаря   iз   житлового   будинку   чи 
житлового  примiщення, який вiн займає на умовах  оренди  житла  з
викупом,  у  тому  числi  у  досудовому  порядку   вiдповiдно   до
вiдповiдного договору про оренду житла з викупом,   такий  орендар
та iншi мешканцi цього житла  зобов'язанi   на   письмову   вимогу
кредитора,  орендодавця    або    нового   власника    добровiльно 
звiльнити таке житло  протягом  одного  мiсяця   з  дня  отримання
цiєї вимоги  без  необхiдностi отримання для цього таким орендарем
або iншими мешканцями цього житла та/або кредитором,  орендодавцем
або новим власником будь-якого окремого уповноваження, погодження,
дозволу або згоди.
     4. Якщо у наступному норми цього Закону будуть змiненi, то до
заборгованостi, яка виникла до таких змiн, на вимогу кредитора або
орендодавця застосовуються норми, що дiяли  на  момент  виникнення
такої заборгованостi".
     Стаття 17. Частину другу статтi 177 Сiмейного кодексу України
( 2947-14 ) (2947-14)
	 (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р.,  №  21-22,
ст. 135; 2003 р., № 7, ст. 70; 2005 р., №  26,  ст.  352)  частину
другу доповнити абзацом такого змiсту:
     "розпоряджатися коштами, внесеними iншими особами на рахунки,
вiдкритi на її iм"я у фiнансовiй установi".
     Стаття 18. У Цивiльному кодексi України ( 435-15 ) (435-15)
	 (Вiдомостi
Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):
     1) увести статтю 810-1 такого змiсту:
     "Стаття 810-1. Оренда житла з викупом
     1. Оренда житла з викупом є особливим  видом  найму  (оренди)
житла, яка може передбачати вiдступлення  орендарем  права  вимоги
боргу iншiй особi - вигодонабувачу.
     2. За договором оренди житла з викупом  орендодавець  передає
орендарю житло за плату  на  строк  вiд  10  до  15  рокiв,  пiсля
закiнчення якого або достроково, за умови повної  сплати  орендних
платежiв, житло переходить у власнiсть орендаря.
     3. Iстотнi умови договору оренди житла з викупом здiйснюються
на умовах та у порядку, визначених законом.
     4.  До  договору  оренди  житла  з   викупом   застосовуються
положення статей 811, 813-820, 823,  частини  другої  статтi  825,
статей 826, 1232-1   цього  Кодексу  з  урахуванням  особливостей,
встановлених законом.
     5. Договiр оренди житла з викупом є документом,  що  свiдчить
про   перехiд   права   власностi   на    нерухоме    майно    вiд
пiдприємства-орендодавця  до   особи-орендаря   з   вiдкладальними
обставинами, визначеними законом";
     2) статтю 811 доповнити частинами другою та  третьою   такого
змiсту:
     "2. Договiр оренди житла  з  викупом  пiдлягає  обов'язковому
нотарiальному посвiдченню.
     3. Договiр  оренди  житла  з  викупом  пiдлягає  обов'язковiй
державнiй реєстрацiї у  порядку,  визначеному  статтею  182  цього
Кодексу та законом";
     3) статтю 820 доповнити частиною четвертою  такого змiсту:
     "4. Оренднi платежi за договором оренди  житла  з  викупом  -
перiодичнi платежi, якi орендар сплачує орендодавцю вiдповiдно  до
умов договору оренди житла з викупом протягом  усього  строку  дiї
договору. Оренднi платежi  включають  платежi  на  викуп  обраного
орендарем  житла  та  винагороди  (доходу)  орендодавця.   Орендар
зобов'язаний  компенсувати  орендодавцю   витрати,   визначенi   у
договорi мiж ними";
     4) частину  першу  статтi  825  доповнити  абзацом  четвертим
такого змiсту:
     "Дострокове розiрвання договору оренди  житла  з  викупом  до
моменту  набуття  орендодавцем   права  на  житло  здiйснюється  у
порядку, визначеному законом";
     5) доповнити статтею 1232-1  такого змiсту:
     "Стаття 1232-1. Спадкування прав та обов'язкiв  за  договором
оренди житла з викупом
     1. До  спадкоємцiв  переходять  усi  права  та  обов'язки  за
договором оренди житла з викупом, якi мав спадкодавець.
     2. Вiдмова спадкоємцiв вiд договору оренди  житла  з  викупом
здiйснюється у порядку, встановленому статтею 1273 цього Кодексу.
     3. Дострокове припинення договору оренди житла з  викупом  за
iнiцiативою  спадкоємцiв  здiйснюється  у   порядку,   визначеному
законом".
 
     Стаття 19. У Законi України "Про торгово-промисловi палати  в
Українi" ( 671/97-ВР ) (671/97-ВР)
	 (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р.,
№ 13, ст.52):
 
     Абзац  другий  частини  першої  статтi  11доповнити  реченням
такого змiсту: "Iнiцiювати та брати участь у розробцi вiдповiдними
центральними органами виконавчої влади мiжгалузевих  та  галузевих
нормативно-правових актiв з  питань  будiвництва,  архiтектури  та
земельних правовiдносин".
 
     Стаття 20. Частину  першу  статтi  26   Закону  України  "Про
вiдновлення   платоспроможностi   боржника   або   визнання   його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
	 (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р.,
№ 31, ст.440; 1999 р. № 42-43, ст.. № 378;
 
     2005 р., № 9, ст.186):
 
     доповнити абзацами  такого змiсту:
 
     "Не включаються  до  складу  лiквiдацiйної  маси  банкрута  -
установника корпоративного рахунку  фонду банкiвського  управлiння
кошти,  внесенi  таким  установником  на  корпоративний   рахунок,
вiдкритий  у  системi   облiку   фонду   банкiвського   управлiння
вiдповiдно до закону.  Кошти,  що  знаходяться  на  корпоративному
рахунку   фонду   банкiвського   управлiння,   вiдкритому    таким
установником,  мають   бути   розподiленi   мiж   вигодонабувачами
корпоративного рахунку фонду банкiвського  управлiння  в  порядку,
визначеному законом.
     Не включається до складу лiквiдацiйної маси  банкрута  житло,
яке передане в оренду  з  викупом  за  договором  оренди  житла  з
викупом".
     Стаття 21. У частинi першiй  статтi  1  Закону  України  "Про
фiнансовi  послуги  та  державне  регулювання  ринкiв   фiнансових
послуг"(Вiдомостi ( 2664-14 ) (2664-14)
	 Верховної РадиУкраїни), 2002  р.,  №
1, ст. 1 ):
     1) пiсля  слiв  "iнвестицiйнi  фонди  i  компанiї"  доповнити
словами "iпотечнi компанiї";
     2) доповнити пунктом 13 такого змiсту:
     "13) iпотечна компанiя - фiнансова установа, виключним  видом
дiяльностi якої є набуття права вимоги за  iпотечними  боргами  та
iншими борговими зобов'язаннями за рахунок коштiв,  залучених  вiд
випуску iпотечних облiгацiй, iпотечних сертифiкатiв та  облiгацiй.
До  iпотечних  компанiй  застосовуються   особливi   вимоги   щодо
достатностi капiталу та  лiквiдностi капiталу".
 
     Стаття 22. У Законi України  "Про  оренду  землi"  ( 161-14 ) (161-14)
	
(Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р, № 10, ст. 102; 2008 р.,
№ 27-28,  ст..253,  iз  змiнами,  внесеними  Законом  України  вiд
16.09.2008 р., №509-IV):
     Статтю 8-1 доповнити словами:  "крiм  випадкiв   передання  в
iпотеку  незавершеного будiвництва або об'єктiв нерухомого  майна,
розташованих на таких земельних дiлянках".
     Стаття 23.  У  Законi  України  "Про  оподаткування  прибутку
пiдприємств" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 p., № 27, ст.
181; 1998 p., № 10, ст. 35; 2003 p., № 12, ст. 88):
     1) пiдпункт 1.18.1 доповнити абзацом другим такого змiсту:
     "Оренда житла  передбачає його викуп орендарем у майбутньому.
     За договором оренди  житла  з  викупом  орендодавець  передає
орендарю житло за плату  на  строк  вiд  120  до  180  календарних
мiсяцiв, пiсля закiнчення якого або достроково,  за  умови  повної
сплати орендних платежiв,  житло  переходить  у  власнiсть  такого
орендаря. Оренда житла з  викупом  може  передбачати  вiдступлення
права вимоги за договором оренди такого житла з викупом";
     2) пункт 1.41 пiсля слiв "кошти учасникiв" доповнити  словами
"(вигодонабувачiв корпоративних рахункiв)", слово "уповноваженого"
виключити;
     3) у пунктi 4.2 статтi 4:
     - пiдпункт"в"   пiдпункту   4.2.7   пiсля   слiв   "рахунками
учасникiв" доповнити словами "(корпоративними рахунками)";
     4) у статтi 5:
     - пiдпункт 5.2.12. пункту 5.2  викласти у такiй редакцiї:
     " Суми коштiв, спрямованi банками до додаткового спецiального
резерву страхування пенсiйних вкладiв  та  додаткових  спецiальних
резервiв  страхування  коштiв   фондiв   банкiвського   управлiння
вiдповiдно до Закону України "Про деякi механiзми залучення коштiв
населення  у  будiвництво   житла"   (включаючи   його   попереднi
редакцiї)";
     - пункт 5.3 доповнити пiдпунктом 5.3.10 такого змiсту:
     "5.3.10. Суми коштiв, сплачених  пiдприємству-орендодавцю  як
компенсацiя вартостi вiд вiдступлених майнових прав за  договорами
оренди житла з викупом";
     5) пiдпункт 7.9.6 пункту  7.9  статтi  7  доповнити  абзацами
такого змiсту:
     " У податковому перiодi, в  якому  здiйснюється  вiдступлення 
права вимоги на платежi  за  договором  оренди  житла  з  викупом,
орендодавець   включає   до   валового   доходу   вартiсть   таких
вiдступлених  прав.  Одночасно  до  валових   витрат   орендодавця
включається сума витрат, фактично понесених  ним  для  спорудження
такого житла або придбання його на  вторинному  ринку  (крiм  суми
заборгованостi орендаря, що була простроченою);
     орендодавець  збiльшує   суму   валових   доходiв   на   суму
нарахованого орендного платежу, зменшеного  на  суму  платежiв  на
викуп,  до  моменту  вiдступлення  права  вимоги  на  платежi   за
договором оренди житла з викупом;
     передання житла у власнiсть орендаря пiсля закiнчення  строку
дiї договору оренди житла  з  викупом  або  достроково,  за  умови
повної сплати орендних платежiв, не змiнює податкових  зобов'язань
орендодавця;
     6) у абзацi першому пункту 8.4.3 пункту 8.4  статтi  8  пiсля
слiв "у зв'язку з їх  продажем"  доповнити  словами  "або  у  разi
вiдступлення права вимоги на платежi за договором оренди  житла  з
викупом";
     7) абзац  перший  пiдпункту  11.3.6  пункту  11.3  статтi  11
викласти у такiй редакцiї:
     "11.3.6.  Датою  збiльшення  валових  доходiв  кредитора  вiд
здiйснення кредитно-депозитних операцiй, у тому числi при  набуттi
права вимоги на платежi за договорами оренди житла  з  викупом,  є
дата  нарахування  процентiв  (комiсiйних)  у  строки,   визначенi
кредитним (депозитним) договором, або  дата  нарахування  орендних
платежiв у строки, визначенi договором оренди житла з викупом";
     8) у статтi 22"Прикiнцевi положення":
     а) пункт 22.25 викласти у такiй редакцiї:
     "22.25. Установити, що на  перiод  дiї  договорiв,  укладених
вiдповiдно до  Закону  України  "Про   деякi  механiзми  залучення
коштiв населення у будiвництво житла"  (включаючи  його  попереднi
редакцiї) кошти, внесенi платниками податку на  рахунки  учасникiв
фондiв банкiвського управлiння (та/або корпоративнi рахунки фондiв
банкiвського управлiння, вiдкритi такими платниками  податку)  або
за договорами пенсiйних вкладiв,  включаються  до  складу  валових
витрат платника податку в розмiрi, що не  перевищує  10  вiдсоткiв
валового доходу цього платника за звiтний перiод.
     Доходи учасникiв фондiв банкiвського  управлiння,  нарахованi
на корпоративнi рахунки фондiв банкiвського управлiння  вiдповiдно
до Закону "Про  деякi  механiзми  залучення  коштiв   населення  у
будiвництво  житла"  (включаючи  його  попереднi   редакцiї),   не
включаються  до  складу   валового   доходу   установникiв   таких
корпоративних рахункiв".
 
     Стаття 24. У Законi України  "Про податок з доходiв  фiзичних
осiб" ( 889-15 ) (889-15)
	 (Вiдомостi Верховної  Ради  (ВВР),  2003,  N  37,
ст.308 iз подальшими змiнами та доповненнями):
 
     1) пункт 1.5 статтi 5 викласти у такiй редакцiї:
     "1.5. Iпотечний житловий кредит (iпотечний борг) - фiнансовий
кредит, що  надається  фiзичнiй  особi,  товариству  спiввласникiв
квартир або житловому кооперативу строком не  менше  п'яти  повних
календарних  рокiв   для   фiнансування   витрат,   пов'язаних   з
будiвництвом  або  придбанням  квартири  (кiмнати)  або  житлового
будинку (його частини) (з урахуванням землi,  що  знаходиться  пiд
таким  житловим  будинком,  чи  присадибної  дiлянки),  якщо  такi
об'єкти власностi:
     а)  передаються  у  власнiсть   позичальника   з   одночасним
прийняттям у заставу таких об'єктiв;
     б) передаються позичальнику  в  оренду  з  правом  подальшого
викупу, у тому числi коли кредитор набуває права  вимоги  боргу  з
таких орендних платежiв вiд орендодавця";
     2)  у статтi 4 :
     а) пiдпункт 4.2.17 пункту 4.2.викласти у такiй редакцiї:
     "4.2.17. доходи, якi становлять позитивну рiзницю мiж:
     а) сумою коштiв, внесених до фонду фiнансування  будiвництва,
та сумою коштiв, отриманих з такого фонду у разi вiдмови  платника
податку вiд участi у такому фондi;
     б) сумою коштiв, внесених до фонду фiнансування  будiвництва,
та сумою коштiв, отриманих вiд iнших осiб  внаслiдок  вiдступлення
на їх користь права вимоги на стягнення заборгованостi.
     Норми  цього  пiдпункту  не  поширюються  на  випадки,   коли
протягом одного  звiтного  податкового  перiоду   платник  податку
передає кошти, отриманi з одного фонду фiнансування будiвництва, в
iнший фонд фiнансування будiвництва (у межах одного управителя)";
     б) пункт 4.3 доповнити пiдпунктами 4.3.37  та  4.3.38  такого
змiсту:
     "4.3.37.  вартiсть  житла,  що  переходить  у  власнiсть  вiд
пiдприємства-орендодавця до  особи-орендаря  пiсля  повної  сплати
орендних платежiв за договорами оренди житла з викупом;
     4.3.38. сума коштiв, виплачених (повернутих) платнику податку
з фонду  фiнансування  будiвництва  у  разi  часткового  отримання
коштiв з такого фонду (у тому числi у разi  здiйснення  остаточних
розрахункiв на  пiдставi  даних  щодо  фактичної  загальної  площi
об'єктiв iнвестування)";
 
     3) у  пунктi 7.2 статтi 7:
 
     а) абзац третiй доповнити  словами   "та  iменною  облiгацiєю
пiдприємства";
     б) абзац сьомий викласти в такiй редакцiї:
     "дохiд за сертифiкатом фонду операцiй з нерухомiстю та дохiд,
отриманий   платником   податку   внаслiдок   викупу   (погашення)
управителем  сертифiкатiв  фонду  операцiй  з  нерухомiстю   пiсля
закiнчення строку, на який був створений вiдповiдний фонд операцiй
з нерухомiстю";
     в) абзац восьмий виключити;
     г) абзац дев'ятий пункту 22.8 викласти у такiй редакцiї:
     "До  1  сiчня  2011  року  не  пiдлягають  оподаткуванню  цим
податком кошти, що  вiдповiдно  до  Закону  України   "Про   деякi
механiзми  залучення  коштiв  населення   у   будiвництво   житла"
(включаючи його попереднi редакцiї) виплачуються  фiзичним  особам 
згiдно  з договорами  пенсiйних  вкладiв, (за  винятком  випадкiв, 
коли  кошти   знiмаються  вкладником   з   пенсiйного  рахунка   з
порушенням умов,  зазначених у договорi пенсiйного вкладу)".
     Стаття 25. У Законi України "Про податок на додану  вартiсть"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
	 (Вiдомостi Верховної Ради (ВВР), 1997, N 21,  ст.156
iз подальшими змiнами та доповненнями):
     1) абзац другий  пункту  1.4  статтi  1  пiсля  слiв  "оренди
(лiзингу)" доповнити словами "оренди житла з викупом";
     2) у пунктi 3.2 статтi 3:
     а) у пiдпунктi 3.2.2:
     абзац п'ятий викласти у такiй редакцiї:
     "грошових виплат  основної  суми  консолiдованого  iпотечного
боргу  та  процентiв,  нарахованих  на  нього,  об'єднання  та/або
купiвлi (продажу) консолiдованого iпотечного боргу, замiною однiєї
частки консолiдованого iпотечного боргу на iншу,  або  поверненням
(зворотнiм  викупом)  такого  консолiдованого   iпотечного   боргу
вiдповiдно до закону резидентом або на його користь";
     доповнити пункт новими абзацами  такого змiсту:
     "нарахування  та сплати  винагороди  (доходу)  орендодавця  i
компенсацiй орендодавцю, за договорами оренди житла з викупом;
     передачi в  оренду  житла  особам-орендарям  та  у  власнiсть
осiб-орендарiв пiсля викупу за договорами оренди житла з викупом";
     б) пiдпункт 3.2.11 викласти у такiй редакцiї:
     "3.2.11. надання  банками послуг з управлiння активами фондiв
банкiвського управлiння вiдповiдно до закону;
     виплати   винагороди   за   здiйснення   управлiння    фондом
фiнансування будiвництва, за здiйснення управлiння фондом операцiй
з нерухомiстю, за  перерахування  управителем  фонду  фiнансування
будiвництва коштiв забудовнику на фiнансування витрат,  пов'язаних
iз  будiвництвом  у   рамках   вiдповiдного   фонду   фiнансування
будiвництва, за здiйснення платежiв  за  iпотечними  сертифiкатами
вiдповiдно до закону;
     виплати  винагороди  за  здiйснення  управлiння   недержавним
пенсiйним фондом".
 
 Роздiл V. Антикризовi заходи на пiдтримку лiквiдностi банкiв та
          iнших учасникiв валютного та фондового ринкiв
 
     Стаття 26.  У  Законi  України  "Про  оподаткування  прибутку
пiдприємств" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 p., № 27, ст.
181; 1998 p., № 10, ст. 35; 2003 p., № 12, ст. 88):
     1) У  пунктi 5.3 статтi 5:
     пiдпункт 5.3.3 викласти в такiй редакцiї:
     "5.3.3.  Сплату  таких  податкiв   i   зборiв   (обов'язкових
платежiв):
     - податку на прибуток пiдприємств, а також авансових  внескiв
з податку на прибуток пiдприємств при виплатi дивiдендiв;
     - податкiв на доходи,  визначених  у  пунктi  7.2  статтi  7,
пунктi 10.2 статтi 10, статтi 13 цього Закону;
     - торгових патентiв згiдно з пунктом  16.3  статтi  16  цього
Закону, iнших  податкiв  i  зборiв  (обов'язкових  платежiв),  якi
враховуються у зменшення податкового зобов'язання з цього податку;
     - податку на доходи  фiзичних  осiб,  внескiв  до  Пенсiйного
фонду України, iнших фондiв  державного  соцiального  страхування,
якi вiдповiдно до законiв пiдлягають утриманню за рахунок доходiв,
що виплачуються на користь фiзичних осiб;
     - ввiзного  мита   та   акцизного   збору,   що   включаються
(нараховуються) до цiни основних фондiв вiдповiдно до  законiв  та
пiдлягають амортизацiї згiдно зi статтею 8 цього Закону;
     - податку на додану вартiсть (його  частини),  включеного  до
складу  податкового  кредиту  платника  цього  податку  згiдно  iз
Законом України "Про податок на додану вартiсть" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
	;
     - податку на додану вартiсть (його частини), який  згiдно  iз
Законом України "Про податок на додану вартiсть" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
	  не
пiдлягає включенню до складу податкового кредиту, але  включається
до балансової  вартостi  вiдповiдної  групи  основних  фондiв  або
вартостi нематерiального активу та пiдлягає амортизацiї згiдно  зi
статтею 8 цього Закону;
     - податкiв i  зборiв  (обов'язкових  платежiв),  сплачених  у
складi цiни (нарахованих  на  цiну)  придбаних  товарiв  (послуг),
призначених для їх  використання  в  операцiях,  не  пов'язаних  з
отриманням   прибутку   (не   призначених   для   використання   в
господарськiй дiяльностi платника цього податку);
     - фiнансових   санкцiй   (штрафiв   та   пенi),   нарахованих
(стягнутих, сплачених) згiдно  iз  Законом  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платникiв  податкiв  перед  бюджетами   та
державними цiльовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
	 щодо несплачених у строк
податкових зобов'язань чи податкового боргу";
     пiдпункт 5.3.4 виключити;
     пiдпункт 5.3.7 викласти у такiй редакцiї:
     "5.3.7.  Виплату  емiсiйного  доходу  на   користь   емiтента
корпоративних прав та iнвестицiйних сертифiкатiв (крiм операцiй  з
цiнними паперами, що  здiйснюються  платником  податку,  який  має
статус  професiйного  торгiвця  цiнними   паперами   на   пiдставi
вiдповiдної лiцензiї на здiйснення такої дiяльностi);
     суми  емiсiйних  збиткiв,  отриманi  платником  податку   вiд
операцiй з цiнними паперами при їх первинному розмiщеннi";
     2) пункт 7.3 викласти у такiй редакцiї:
     "7.3.  Оподаткування   операцiй   в   iноземнiй   валютi   та
банкiвських металах
     7.3.1. Сума валових доходiв, пов'язаних з  продажем  товарiв,
виконанням робiт,  наданням  послуг,  визначається  з  урахуванням
положень пункту 11.3 цього Закону:
     у частинi їх вартостi,  що  не  була  сплачена  в  попереднiх
звiтних податкових перiодах,  -  за  офiцiйним  курсом  гривнi  до
iноземної валюти, що дiяв на дату вiдвантаження товарiв, виконання
робiт, надання послуг;
     у частинi ранiше отриманої попередньої оплати (авансу)  -  за
офiцiйним курсом гривнi до  iноземної  валюти,  що  дiяв  на  дату
отримання такої оплати.
     7.3.2. Сума валових витрат, пов'язаних з придбанням  товарiв,
виконанням робiт,  наданням  послуг,  визначається  з  урахуванням
положень пункту 11.2 цього Закону:
     у частинi їх вартостi, що  не  була  ранiше  сплачена,  -  за
офiцiйним курсом гривнi до  iноземної  валюти,  що  дiяв  на  дату
оприбуткування таких товарiв, виконання робiт, надання послуг;
     у частинi ранiше проведеної  оплати  -  за  офiцiйним  курсом
гривнi до iноземної валюти, що  дiяв  на  дату  здiйснення   такої
оплати.
     7.3.3.  Балансова вартiсть iноземної  валюти  та  банкiвських
металiв,  а також  балансова вартiсть заборгованостi, основна сума
якої (без процентiв, комiсiй та винагород), виражена  в  iноземнiй
валютi   та   банкiвських   металах   (далi   -   заборгованiсть),
вiдображаються  у  податковому  облiку  платника  податку   шляхом
перерахунку  їх  сум  в  гривнi  за  офiцiйним  курсом  гривнi  до
iноземної валюти, що дiяв на дату їх  оприбуткування  (виникнення)
.
     У  разi  продажу  (погашення)  заборгованостi  (її   частини)
платник податку повинен  визнати прибуток  або  збиток  вiд  такої
операцiї, що розраховується як  рiзниця  мiж  балансовою  вартiстю
такої  заборгованостi  (її  частини)  на  дату  її  оприбуткування
(виникнення)  та  балансовою  вартiстю  такої  заборгованостi  (її
частини) на дату її продажу (погашення).
     При цьому  прибуток, отриманий внаслiдок такого  перерахунку,
збiльшує  валовi  доходи  платника  податку-кредитора  та   валовi
витрати платника податку-дебiтора,  а  збиток, отриманий внаслiдок
такого   перерахунку,    збiльшує    валовi    витрати    платника
податку-кредитора та валовi доходи платника  податку-  дебiтора  у
звiтному  податковому  перiодi,  в  якому  вiдбувся  такий  продаж
(погашення).
     Для  цiлей  цього  пiдпункту  пiд  термiном  "заборгованiсть"
розумiється  заборгованiсть  в  iноземнiй  валютi  та  банкiвських
металах,  у  разi  погашення  якої  буде  отримана  або   сплачена
фiксована або визначена сума iноземної валюти.
     7.3.4.  У  разi  купiвлi  (продажу)   iноземної   валюти   та
банкiвських металiв платник податку повинен включити  рiзницю  мiж
вартiстю iноземної валюти, обчисленою за фактичним курсом  купiвлi
(продажу) такої валюти (банкiвських металiв), та  вартiстю  валюти
за  офiцiйним  курсом  гривнi  до  iноземної  валюти  (банкiвських
металiв), що дiяв на день купiвлi  (продажу)  валюти  (банкiвських
металiв), до валових витрат або валового доходу.
     За операцiями з  купiвлi  або  продажу  iноземної  валюти  та
банкiвських металiв за дорученням та за рахунок  клiєнтiв:
     до валових доходiв платникiв податку  -  суб'єктiв  валютного
ринку включаються будь-якi доходи, пов'язанi зi здiйсненням  таких
операцiй;
     до валових  витрат  платникiв  податку  включаються  будь-якi
витрати, пов'язанi з оплатою послуг  iнших  осiб,  якi  здiйснюють
такi операцiї";
     3) пункт 7.6 викласти у такiй редакцiї:
     "7.6.  Оподаткування   операцiй   з   цiнними   паперами   та
деривативами
     7.6.1. З метою оподаткування  платник  податку  веде  окремий
податковий  облiк  фiнансових  результатiв  операцiй   з   цiнними
паперами i  деривативами.
     Вид цiнного паперу визначається згiдно iз  законом  з  питань
цiнних паперiв та фондового ринку.
     Для цiлей  цього  пункту  операцiями  з  цiнними  паперами  i
деривативами вважаються:
 
     будь-якi операцiї з цiнними паперами та/або деривативами,  що
здiйснюються професiйними торговцями цiнними паперами на  пiдставi
вiдповiдної лiцензiї, для  яких  операцiї  з  цiнними  паперами  є
виключним видом дiяльностi, а також банками;
 
     будь-якi операцiї з  придбання  або  продажу  цiнних  паперiв
та/або  деривативiв  платником  податку,  який  не   має   статусу
професiйного торгiвця цiнними паперами.
 
     При  здiйсненнi  операцiй  з  торгiвлi  цiнними  паперами   i
деривативами професiйними торговцями цiнними паперами прибуток або
збиток визначається у  розрiзi  кожного  окремого  цiнного  паперу
однородного виду,  емiтованого  одним  платником  податку  (пакету
цiнних паперiв одного емiтента та виду, що випущенi  на  однакових
умовах).
     Якщо доходи, отриманi платником податку  у  звiтному  перiодi
вiд продажу  (вiдчуження)  цiнного  паперу,  перевищують  витрати,
понесенi  платником податку у зв'язку з придбанням такого  цiнного
паперу або деривативу, таке  перевищення   включається  до  складу
прибуткiв, отриманих (нарахованих)  таким  платником  податку  вiд
операцiй з цiнними паперами i деривативами за результатами  такого
звiтного перiоду.
     Якщо доходи, отриманi платником податку  у  звiтному  перiодi
вiд продажу (вiдчуження) цiнного паперу або деривативу, є  меншими
за витрати, понесенi (нарахованi) платником податку  у  зв'язку  з
придбанням  такого  цiнного  паперу  або   деривативу,   вiд'ємний
фiнансовий результат  включається  до  складу  збиткiв,  отриманих
(нарахованих) таким  платником  податку  вiд  операцiй  з  цiнними
паперами i деривативами за результатами такого звiтного перiоду.
     Якщо  за  результатами   звiтного   перiоду   загальна   сума
прибуткiв, отриманих (нарахованих) вiд операцiй з цiнними паперами
i деривативами, перевищує  загальну  суму  збиткiв,  отриманих  за
такими операцiями, сума перевищення включається до складу  валових
доходiв платника податку за результатами такого звiтного перiоду.
     Якщо за результатами звiтного перiоду загальна сума  збиткiв,
отриманих  вiд  операцiй  з  цiнними  паперами   i   деривативами,
перевищує загальну суму прибуткiв, отриманих за такими операцiями,
така сума перевищення включається  до  складу  збиткiв,  отриманих
(нарахованих) платником податку вiд операцiй з цiнними паперами  i
деривативами майбутнiх звiтних перiодiв.
     У разi якщо цiннi папери придбаваються в обмiн на iншi  цiннi
папери, то фiнансовий результат  вiд такої операцiї   визначається
як рiзниця  мiж вартiстю придбаних  цiнних  паперiв  та  первiсною
вартiстю цiнних паперiв, якi передаються платником податку в обмiн
на придбаннi цiннi папери.
     Усi iншi витрати та  доходи  такого  платника  податку,  крiм
витрат та доходiв за операцiями з цiнними паперами (корпоративними
правами)  та  деривативами,  визначеними  цим  пiдпунктом,  беруть
участь у визначеннi об'єкта оподаткування такого платника  податку
на загальних умовах, встановлених цим Законом.
     Норми  цього  пункту  щодо  здiйснення  операцiй  з  торгiвлi
цiнними паперами та деривативами поширюються  також  на  платникiв
податку,  що  не  мають  статусу  професiйного  торгiвця   цiнними
паперами, крiм операцiй з придбання iнвестицiйних активiв, порядок
визначення фiнансових результатiв вiд яких пердбачено у  пiдпунктi
7.6.4 цього пункту.
     Норми цього  пункту  не  поширюються  на  операцiї  з  емiсiї
корпоративних прав  або  iнших  цiнних  паперiв,  що  здiйснюються
платником податку-емiтентом, а також з їх  зворотного  викупу  або
погашення таким платником податку-емiтентом.
 
     7.6.2. Пiд  термiном  "витрати" слiд розумiти суму коштiв або
     вартiсть  майна,   сплачену  (нараховану)  платником  податку 
продавцю
     цiнних паперiв та деривативiв як компенсацiя їх вартостi.
 
     До  складу   витрат   включається   також   сума    будь-якої
заборгованостi покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
 
     Пiд термiном "доходи"  слiд розумiти суму коштiв або
     вартiсть  майна,  отриману  (нараховану)   платником  податку 
вiд  продажу,   обмiну   або   iнших  способiв  вiдчуження  цiнних
паперiв та
     деривативiв,     збiльшену     на     вартiсть      будь-яких 
матерiальних
     цiнностей  чи   нематерiальних   активiв,   якi   передаються
платнику
     податку   в   зв'язку   з   таким   продажем,   обмiном   або
вiдчуженням.
     До складу  доходiв  включається  також  сума  будь-якої
     заборгованостi платника податку, яка погашається у зв'язку  з
таким
     продажем, обмiном або вiдчуженням.
 
     7.6.3. Якщо протягом  30  календарних  днiв  до  дня  продажу
пакета однорiдних цiнних паперiв  (корпоративних  прав),  а  також
протягом наступних 30 календарних  днiв  за  днем  такого  продажу
платник  податку  придбаває  пакет   iдентичних   цiнних   паперiв
(корпоративних прав), то:
     а) збиток, отриманий платником  податку  вiд  продажу  такого
пакета цiнних паперiв (корпоративних  прав)  не  враховується  при
визначеннi фiнансового результату вiд операцiй з цiнними паперами;
     б)  витрати  на  придбання  такого  пакету   цiнних   паперiв
(корпоративних  прав)  визначаються  на  рiвнi   вартостi   ранiше
проданого пакету цiнних паперiв (корпоративних  прав),  вiдповiдно
збiльшеної або зменшеної на рiзницю в  цiнах  придбання  цих  двох
пакетiв цiнних паперiв (корпоративних прав)".
 
     7.6.4. Платник податку,  який  не  має  статусу  професiйного
торгiвця  цiнними  паперами,   веде   окремий   облiк   фiнансових
результатiв вiд операцiй з iнвестицiйними активами,  придбаними  у
виглядi акцiй  або  iнших  корпоративних  прав,  емiтованих  iншим
платником податку. З цiєю метою витрати, понесенi таким  платником
податку  на  придбання  акцiй  або   iнших   корпоративних   прав,
розглядаються як вiдкладенi у часi витрати, якi вiдображаються  на
умовному iнвестицiйному  рахунку  (облiку)  i  не  враховуються  у
визначеннi фiнансового результату до продажу (обмiну) таких  акцiй
або iнших корпоративних прав. Такi витрати з  метою  оподаткування
враховуються при визначеннi фiнансового результату вiд операцiй  з
iнвестицiйним активом у тому звiтному податковому перiоду, в якому
здiйснюється  продаж  iнвестицiйного  активу  в   розрiзi   кожної 
окремої операцiї.
 
     7.6.5. У цiлях застосування пiдпункту 7.6.4:
 
     а) до  витрат,  пов'язаних  з  придбанням  платником  податку
iнвестицiйного   активу,    що    вiдображаються    на    умовному
iнвестицiйному  рахунку,  вiдноситься  сума  коштiв  або  вартiсть
майна, внесених (наданих) платником податку до статутного капiталу
юридичної особи-емiтента в обмiн  на  емiтованi  ним  корпоративнi
права;
 
     б)  до  доходiв,  отриманих  платником  податку  вiд  продажу
iнвестицiйного   активу,    що    вiдображаються    на    умовному
iнвестицiйному рахунку, вiдносяться:
 
     - сума  компенсацiї,  отримана  платником  податку  внаслiдок
продажу належних йому корпоративних прав;
 
     - вартiсть отриманого iнвестицiйного активу,  що  обмiнюється
на iнший iнвестицiйний актив;
 
     - сума  компенсацiї,  отримана  платником  податку  внаслiдок
зворотного викупу корпоративних прав платником податку-емiтентом;
     - сума коштiв або вартiсть майна,  що  поверається  платником
податку-емiтентом  внаслiдок  виходу   платника   податку-власника
корпоративних прав   з  числа  засновникiв  (учасникiв)  юридичної
особи-емiтента.
     Платник податку, що продає акцiї або iншi корпоративнi права,
отриманi  ним  при  збiльшеннi   статутного   капiталу   юридичної
особи -емiтента, визначає дохiд вiд  продажу  таких  акцiй  (iнших
корпоративних прав) як рiзницю мiж  їх  вартiстю  при  продажу  та
вартiстю,  сплаченою  ним  при  придбаннi   таких   акцiй   (iнших
корпоративних прав).
     Якщо  результат  iнвестицiйного  рахунку  за  звiтний  перiод
(рiзниця мiж сумою отриманих  вiд  продажу  iнвестицiйного  активу
доходiв та сумою витрат, понесених платником податку в  зв'язку  з
його  придбанням)  має   позитивне  значення,   таке   перевищення
включається до складу  валових  доходiв  платника  податку  такого
звiтного перiоду.
     Якщо результат iнвестицiйного рахунку має вiд'ємне  значення,
то таке вiд'ємне значення включається у зменшення позитивного  або
у  збiльшення  вiд'ємного  результату  такого  рахунку  наступного
перiоду.
     Витрати, понесенi платником податку у зв'язку  iз  придбанням
iнвестицiйних активiв, що є видкладеними у часi i  залишаються  на
кiнец звiтного перiоду  не  збалансованими  в  частинi  визначення
фiнансового результату,  з метою оподаткування не беруть участь  у
визначеннi  результату iнвестицiйного рахунку  в  такому  звiтному
перiодi";
     5) У статтi 8:
     пiдпункт 8.1.2 пункту 8.1 доповнити абзацом такого змiсту:
     "сплату   ввiзного   мита,   акцизного   збору,   нарахованих
(включених) до цiни основних фондiв, а  також  податку  на  додану
вартiсть, який згiдно iз Законом України "Про  податок  на  додану
вартiсть"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
	   не   пiдлягає   включенню   до   складу
податкового кредиту платника  податку  та  пiдлягає  включенню  до
балансової вартостi вiдповiдної групи основних фондiв або вартостi
нематерiальних активiв, що пiдлягають амортизацiї";
     пiдпункти 8.4.1 i 8.4.2 пункту 8.4 викласти в такiй редакцiї:
     "8.4.1. У разi здiйснення витрат на придбання основних фондiв
балансова вартiсть вiдповiдної групи основних фондiв  збiльшується
на суму вартостi таких основних фондiв, з урахуванням транспортних
витрат, страхових платежiв, iнших витрат, понесених  у  зв'язку  з
таким придбанням, включаючи ввiзне мито, акцизний  збiр,  а  також
податок на додану вартiсть, який згiдно з нормами  Закону  України
"Про  податок  на  додану  вартiсть"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
	  не   пiдлягає
включенню до складу податкового кредиту.
     8.4.2. У разi здiйснення витрат  на  самостiйне  виготовлення
основних фондiв платником податку для  власних  виробничих  потреб
балансова вартiсть вiдповiдної групи основних фондiв  збiльшується
на суму всiх виробничих витрат, понесених  платником  податку,  що
пов'язанi  з  їх  виготовленням  та  введенням   в   експлуатацiю,
включаючи ввiзне мито, акцизний збiр, а також  податок  на  додану
вартiсть, який згiдно з нормами Закону  України  "Про  податок  на
додану  вартiсть"   ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
	   не   пiдлягає   включенню   до
податкового кредиту";
     6) статтю 12 викласти у такiй редакцiї:
 
     "Стаття 12. Урегулювання заборгованостi та резерви
     12.1. Урегулювання заборгованостi перед платником податку
     12.1.1.  Платник  податку  (крiм  осiб,  якi  пiдпадають  пiд
визначення пунктiв 12.2 - 12.3 цiєї статтi) має право  включити до
валових  витрат звiтного перiоду суму заборгованостi, яка дорiвнює
вартостi  фактично  поставлених  ним  товарiв  (виконаних   робiт,
наданих послуг) у поточному  або  попереднiх  звiтному  податкових
перiодах, якщо отримувач таких товарiв  (робiт,   послуг)  порушує
строки оплати  їх  вартостi  (надання  iнших  видiв  компенсацiй),
визначених у договорi, бiльш нiж на  90  календарних  днiв,  та  у
такому звiтному перiодi:
     а)   такий  платник  податку  звернувся  до  суду  з  позовом
(заявою) про стягнення заборгованостi з такого отримувача або  про
порушення справи про його банкрутство  чи  стягнення  заставленого
майна, або:
     б)  нотарiус   вчинив   виконавчий   надпис   про   стягнення 
заборгованостi    з    такого   отримувача   або   про   стягнення
заставленого майна  (крiм  податкової застави), або:
     в) така заборгованiсть була визнана як безнадiйна  згiдно  iз
законом.  
     12.1.2.   Платник   податку,   який    скористався    правом,
встановленим  у  пiдпунктi  12.1.1  цього   пункту,   зобов'язаний
включити до складу валового доходу  звiтного  податкового  перiоду
суму заборгованостi  (або  її  частину),  попередньо  включену  до
складу  його  валових  витрат,  якщо  протягом   такого   звiтного
податкового перiоду вiдбувається будь-яка з таких подiй:
     а)   суд    не    задовольняє    позов    (заяву)    платника
податку-постачальника або  задовольняє їх частково чи  не  приймає
позов (заяву) до провадження (розгляду);
     б) суд задовольняє позов (заяву) платника  податку-отримувача
про визнання недiйсними  вимог  платника  податку  щодо  погашення 
цiєї  заборгованостi  або  її частини;
     в) сторони договору у досудовому порядку досягають згоди  про
продовження  строкiв  погашення  заборгованостi  (її  пролонгацiї)
чи  списання  всiєї  суми  заборгованостi  або  її  частини  (крiм 
випадкiв укладення мирової угоди  у  межах  процедури  вiдновлення
платоспроможностi   боржника   або   визнання   його    банкрутом,
установленої за законом);
     г)  платник податку не  звертається  до  суду  або  нотарiуса
протягом строку  позовної давностi, встановленої згiдно iз законом
для стягнення такої заборгованостi.
 
     12.1.3.  На  суму   додаткового   податкового   зобов'язання, 
розрахованого згiдно з  нормами  пiдпункту  12.1.2  цього  пункту,
нараховується   пеня   у   розмiрах,  визначених    законом    для 
несвоєчасного  погашення  податкового зобов'язання.
     Пеня  розраховується  за  строк  з  першого  дня  податкового 
перiоду,  наступного  за   перiодом,   протягом   якого  вiдбулося
збiльшення валових витрат  згiдно   з   пiдпунктом   12.1.1  цього 
пункту,   до   останнього   дня   податкового  перiоду,   на  який
припадає збiльшення валового доходу  згiдно  з  пiдпунктом  12.1.2
цього пункту, та сплачується незалежно вiд  значення   податкового
зобов'язання платника податку за вiдповiдний звiтний  перiод.
     Пеня   не   нараховується   на   суму   заборгованостi    (її
частину),  списану  або  розстрочену  внаслiдок  укладення мирової
угоди вiдповiдно до законодавства з питань  банкрутства,  починаючи
з дати укладення такої мирової угоди.
     12.1.4. Якщо прострочена заборгованiсть, попередньо  включена
до валових  витрат  платника  податку,  погашається  повнiстю  або
частково  у  майбутньому,  то  її   сума   включається   з   метою
оподаткування до валового  доходу  такого  платника  у  податковий
перiод такого погашення.
     12.1.5.  У  разi  коли  змiнюються   податковi   зобов'язання
платника податку постачальника товарiв (робiт,  послуг)  згiдно  з
нормами  пiдпунктiв  12.1.1   i   12.1.2   цього   пунку   платник
податку-отримувач таких товарiв (робiт, послуг) зобов'язаний також
змiнити  свої   податковi   зобов'язаннi   на   суму   непогашеної
заборгованостi (або її частини)  за  правилами,  визначеними  цими
пiдпунктами, вiдповiдно збiльшуючи свої валовi доходи  або  валовi
витрати.
     12.2. Урегулювання заборгованостi перед банками
     12.2.1.  Будь-який  банк  формує  резерв  для   вiдшкодування
можливих  збиткiв  вiд  зменшення  корисностi   своїх   фiнансових
активiв. Резерви для вiдшкодування можливих збиткiв вiд  зменшення
корисностi фiнансових активiв  (далi  -  резерви)  є  спецiальними
резервами  на  покриття  кредитних  ризикiв   банку.   Фiнансовими
активами, що оцiнюються банком на зменшення корисностi, є кредитна
i   прирiвняна   до   неї   заборгованiсть   (далi   -    кредитна
заборгованiсть).
     Для цiлей цього пункту пiд кредитною заборгованiстю, за  якою
створюється  резерв,  вiдносяться  вимоги  банку  до  фiзичних  та
юридичних осiб (у тому числi банкiв) за усiма наданими  кредитами,
розмiщеними депозитами,  коштами на кореспондентських  рахунках  в
iнших банках. Облiк кредитної заборгованостi  банкiв  ведеться  за
балансовими рахунками її груп,  встановлених  Нацiональним  банком
України згiдно з мiжнародними стандартами фiнансового облiку.
     Нацiональний  банк  України  встановлює  правила   вiднесення 
кредитних  заборгованостей  до   вiдповiдної   категорiї   ризику,
виходячи з їх якостi. Вiдповiдно  до  показника  ризику,  кредитна
заборгованiсть   подiляється   на   стандартну,   пiд   контролем,
субстандартну, сумнiвну та безнадiйну:
 
     #
 
     Код
     #
 
                         Категорiя ризику
 
     #
 
               Норматив вiдрахувань до резерву (%)
 
                                А
 
     #
 
                            Стандартна
 
     #
 
                                0
 
                                Ав
 
     #
 
                          Пiд контролем
 
     #
 
                                5
 
                                В
 
     #
 
                          Субстандартна
 
     #
 
                                20
 
                                Вс
 
     #
 
                             Cумнiвна
 
     #
 
                                50
 
                                С
 
     #
 
                            Безнадiйна
 
     #
 
                               100
 
     #
 
     12.2.2. З метою  оподаткування,  до  валових  витрат  або  до
валових  доходiв  банку  вiдноситься  сума  вiдрахувань  до   його
резервiв (або з них), розрахована за такою формулою:
     SВР =  (Ав(1) - Ав(0)) х 5% + (В(1) - В(0)) х 20% + (Вс(1)  -
Вс(0)) х 50% + (С(1) - С(0)) х 100%, де:
     SВР - сума вiдрахувань до резервiв (або з них);
     Ав(0), В(0), Вс(0), С(0) - сума кредитних заборгованостей  за
категорiями вiдповiдного ризику на  початок  звiтного  податкового
перiоду;
     Ав(1), В(1), Вс(1), С(1) - сума кредитних заборгованостей  за
категорiями вiдповiдного ризику  на  кiнець  звiтного  податкового
перiоду.
     Якщо SВР має позитивне значення, то з метою оподаткування  її
сума включається до складу  валових  витрат  банку  за  наслiдками
звiтного податкового перiоду, а якщо вiд'ємне, - до складу валових
доходiв банку за наслiдками такого звiтного податкового перiоду.
 
     12.3.  Iншi положення
 
     12.3.1. Якщо кредитна заборгованiсть, за якою  було  створено
резерв  згiдно  iз  цiєю  статтею,  у  подальшому  списується   за
обставинами,  якi  не   контролюються   кредитором   (неможливiстю
стягнення боргу у зв"язку з лiквiдацiєю або банкрутством боржника,
рiшенням  суду,  обставинами  непереборної  сили  тощо),  то  таке
списання не тягне за собою  змiн  у  валових  доходах  чи  валових
витратах як кредитора так i боржника.
 
     12.3.2.  Порядок  формування  резервiв  кредитними  спiлками,
недержавними пенсiйними фондами, а  також  лiзiнговими  компанiями
(виключно  щодо  операцiй  з  фiнансового  лiзингу),  визначається
спецiально  уповноваженим  органом  виконавчої   влади   у   сферi
регулювання ринкiв фiнансових послуг, який встановлює  особливостi
використання   цiєї   статтi    у   частинi   класифiкацiї   видiв
заборгованостi та нормативiв вiдрахувань до резерву (але  не  вище
встановлених у пунктi 12.2 цiєї статтi) у розрiзi   окремого  виду
небанкiвської фiнансової дiяльностi.
     12.3.4. Страховики, якi формують резерви для покриття ризикiв
у страховiй дiяльностi, не пiдпадають пiд дiю цiєї статтi".
 
     Стаття 27. У Законi України "Про податок на додану  вартiсть"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
	 (Вiдомостi Верховної Ради (ВВР), 1997, N 21,  ст.156
iз подальшими змiнами та доповненнями):
 
     1) у пiдпунктi 7.4.2 пункту 7.4 статтi 7:
     абзац  перший доповнити такими словами:
     "Це правило поширюється  також   на  суми  податку,  сплаченi
(нарахованi) платником при придбаннi  легкових  автомобiлiв,  крiм
тих, що використовуються виключно для надання платником податку  у
межах його основної  дiяльностi  платних  послуг  з  транспортного
та/або туристичного  обслуговування  за  замовленням  непов'язаних
юридичних  осiб  (у  тому  числi  на  умовах  оперативної  оренди,
чартеру, фрахту); перевезення хворих чи  поранених  людей  (тiльки
юридичними особами, якi  мають  лiцензiю  на  здiйснення  медичної
практики);  перевезення  валютних  цiнностей  (тiльки   юридичними
особами, якi мають лiцензiю на здiйснення банкiвської дiяльностi).
     2) абзац другий викласти в такiй редакцiї:
     "У випадках, визначених  цим  пiдпунктом,  сума  податкiв  на
додану вартiсть, яка не пiдлягає включенню до  складу  податкового
кредиту, включається до складу валових витрат або  до  вiдповiдної
групи  основних  фондiв  (нематерiальних   активiв)   у   порядку,
встановленому  Законом   України   "Про   оподаткування   прибутку
пiдприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
	.
 
     Роздiл  VI.  Антикризовi  заходи   на   пiдтримку   суб"єктiв
страхового ринку
     Стаття 28. Унести такi змiни до Закону України  України  "Про
страхування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., №7, ст.50
з подальшими змiнами та доповненнями):
     1) Частину восьму статтi 9 викласти у такiй редакцiї:
     "Договором страхування   життя   обов'язково   передбачається
збiльшення розмiру  страхової  суми  та  (або)   розмiру  страхових
виплат на суми (бонуси),  якi визначаються страховиком один раз на
рiк  за   результатами   отриманого   iнвестицiйного   доходу  вiд
розмiщення  коштiв  резервiв  iз страхування життя.
     Суми (бонуси) розраховуються наступним чином: не менш  нiж  85
вiдсоткiв вiд  рiзницi  мiж  отриманим  iнвестицiйним  доходом  та
витратами, пов'язаними з отриманням такого iнвестицiйного  доходу,
зменшуються  на  суми  обов'язкового  вiдрахування  в  математичнi
резерви частки  iнвестицiйного   доходу,  що   вiдповiдає  розмiру
iнвестицiйного  доходу,   який   застосовується   для   розрахунку
страхового  тарифу  за   цим  договором   страхування  та  у  разi
iндексацiї розмiру  страхової  суми та  (або)   розмiру  страхових
виплат за iндексом iнфляцiї,  вiдрахування в  математичнi  резерви 
частки  iнвестицiйного  доходу,  що  вiдповiдає такiй iндексацiї";
     2) частину вiсiмнадцяту статтi 31 доповнити  абзацами  сьомим
та восьмим такого змiсту:
     "майновi права ФФБ;
     сертифiкати IСI та ФОН".
 
     Стаття  29.  Унести  такi  змiни  до  Закону   України   "Про
оподаткування  прибутку  пiдприємств"  (Вiдомостi  Верховної  Ради
України, 1997 p., № 27, ст. 181; 1998 p., № 10, ст. 35; 2003 p., №
12, ст. 88)
     1) В абзацi першому пiдпункту 5.4.6:
     пiсля слiв "майна платника податку" кому з  крапкою  замiнити
на сполучник "та";
     пiсля   слiв   "обов'язковiсть    якого     не    передбачена
законодавством" додати у дужках: "(крiм страхування життя найманих
працiвникiв, яке передбачається у трудовому договорi,  -  у  цьому
випадку суми страхових внескiв (страхових премiй)  пiдпадають  пiд
оподаткування доходiв фiзичних осiб згiдно iз законом)";
     пiсля  слiв:  "або   будь-якi    витрати    зi    страхування 
стороннiх  фiзичних  чи  юридичних осiб" додати у  дужках:  (окрiм
страхування життя позичальникiв  банку  та  кредитних  спiлок,  за
умови включення такого страхування до умов  отримання  кредиту  за
тiєю чи iншою кредитною  програмою  банку  (кредитної  спiлки)  на
однакових умовах для кожної групи позичальникiв)";
     2) пiдпункт 7.2.3 пункту 7.2  викласти у такiй редакцiї:
     "7.2.3.  Якщо  страховик  отримує  доходи  iншi,  нiж  валовi 
внески, за договорами страхування та перестрахування, такi доходи 
оподатковуються  за  ставкою,  встановленою пунктом 10.1 статтi 10
цього  Закону. При цьому до категорiї валових витрат, пов'язаних з
одержанням  таких  доходiв,   не   включаються  витрати,  понесенi
страховиком   унаслiдок   здiйснення   операцiй   iз   страхування
(перестрахування).
     Операцiї  iз  розрахунками  в  iноземнiй  валютi   пiдлягають
оподаткуванню за правилами, визначеними пунктом 7.3 статтi 7 цього
Закону.
     Iнвестицiйний дохiд,  одержаний  страховиком   вiд  розмiщення
коштiв резервiв страхування життя в активах, визначених вiдповiдно
до Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
	, в тому  числi  у
виглядi  процентiв  за   депозитами,   доходiв   за   облiгацiями,
дивiдендiв, плати за оперативну оренду  належного  йому  майна,  а
також позитивного  результату   вiд  операцiй   з  купiвлi-продажу
цiнних  паперiв,  об'єктiв  нерухомостi,   дорогоцiнних   металiв,
оподатковується у страховика в частинi,  яка належить страховику.
     Частина iнвестицiйного доходу,  одержаного   вiд   розмiщення 
коштiв  резервiв  iз страхування  життя, що  належить  страховику, 
визначається    як    рiзниця   мiж   сумою   доходу,   одержаного 
(нарахованого) вiд  розмiщення  коштiв  резервiв   iз  страхування 
життя,  та сумою витрат страховика, понесених ним для забезпечення
отримання такого iнвестицiйного доходу.
     Якщо страховик здiйснює вiдрахування у математичнi резерви iз
страхування життя, то сума  iнвестицiйного  доходу,  що   належить
страховику,  зменшується  на  суму  вiдрахувань у такi математичнi
резерви,  що   не   можуть  перевищувати  85  вiдсоткiв  вiд  суми
iнвестицiйного доходу, який належить страховику.
     Доходи, одержанi  страховиком-цедентом у звiтному перiодi вiд
перестраховикiв за договорами перестрахування, зменшуються на суму
здiйснених  страховиком-цедентом  страхових   виплат   (страхового
вiдшкодування)  у частинi (в межах часток), в  якiй  перестраховик
несе вiдповiдальнiсть згiдно з укладеними iз  страховиком-цедентом
договорами перестрахування,  та   оподатковуються   у   загальному
порядку  за  ставкою,  визначеною  пунктом  10.1  статтi  10 цього
Закону".
     Стаття 30. Унести такi змiни до Закону України "Про податок з
доходiв фiзичних осiб" ( 889-15 ) (889-15)
	 (Вiдомостi Верховної Ради (ВВР),
2003, N 37, ст.308 iз подальшими змiнами та доповненнями):
     1. У статтi 3 пiдпункт 3.1.2 пункту  3.1.  викласти  у  такiй
редакцiї:
     "3.1.2.   чистий   рiчний   оподатковуваний    дохiд,    який
визначається шляхом зменшення загального рiчного  оподатковуваного
доходу, обчисленого з урахуванням норм пункту 3.5 статтi  3  цього
Закону, на суму податкового кредиту такого звiтного року";
     2. Пункт 3.5 викласти у такiй редакцiї:
     "3.5. При нарахуваннi  доходiв  у  виглядi  заробiтної  плати
об'єкт  оподаткування  (оподатковуваний  дохiд)  визначається   як
нарахована сума такої заробiтної плати, зменшена на суму збору  до
Пенсiйного    фонду    України    та     внескiв     до     фондiв
загальнообов'язкового  державного  соцiального  страхування,   якi
вiдповiдно до  закону  справляються  за  рахунок  доходу  найманої
особи".
     3. У статтi 4:
     а) пункт 4.1 викласти у такiй редакцiї:
     "4.1. Загальний рiчний оподатковуваний дохiд
 
     Загальний рiчний оподатковуваний  дохiд  складається  з  суми
загальних  мiсячних   оподатковуваних   доходiв   звiтного   року,
визначених з урахуванням норм пункту 3.5 статтi 3 цього Закону,  а
також iноземних доходiв, одержаних протягом такого звiтного року."
 
     б). У пунктi 5.3 статтi  5  абзац  другий  викласти  у  такiй
редакцiї:
     "Платник податку має право  включити  до  складу  податкового
кредиту, який вираховується  з  оподатковуваного  доходу  платника
податку за звiтний рiк, визначеного з урахуванням положень  пункту
4.3.  цього  Закону,  наступнi  витрати,  фактично  понесенi   ним
протягом такого звiтного року:
     4. У статтi 22:
     а) пiдпункт 22.1.4  пункту  22.1  доповнити  новими  абзацами
такого змiсту:
     "Установити,  що  до  1   сiчня   2010   року   не   пiдлягає
оподаткуванню цим податком дохiд  платника  податку,  отриманий  у
виглядi:
     одноразової страхової виплати  за  договором  довгострокового
страхування життя  при  досягненнi  застрахованою  особою  певного
вiку, обумовленого у такому страховому договорi, чи при її дожиттi
до закiнчення строку такого договору;
     регулярних та послiдовних  виплат  (ануїтетiв)  за  договором
довгострокового страхування життя, пенсiйних виплат  за  договором
пенсiйного вкладу, виплат довiчної пенсiї (довiчнi ануїтети);
     виплат, що проводяться з  недержавного  пенсiйного  фонду  на
користь учасника у  порядку  та  строки,  визначенi  договором  та
законодавством;
     виплат на користь учасника фонду банкiвського управлiння, якi
виплачуються на рахунки або безпосередньо такому платнику  податку
або призначеному ним вигодонабувачевi".
     Правило,  встановлене  цим  пiдпунктом,  не  поширюються   на
виплати, сукупна сума яких (протягом звiтного року)  дорiвнює  або
перевищує еквiвалент 20 мiнiмальних заробiтних плат,  встановлених
на 1 сiчня року, наступного за звiтним.
     Стаття 31. Унести такi змiни до Закону України "Про  банки  i
банкiвську дiяльнiсть": ( 2121-14 ) (2121-14)
	
     1) Пiдпункт 6) частини першої  статтi  96  викласти  у  такiй
редакцiї:
     "6)  вимоги  страхових  компанiй,  що   мають   лiцензiю   на
здiйснення страхування життя".
     У  цьому  зв'язку  пiдпункти  6  та  7   уважати   вiдповiдно
пiдпунктами 7 та 8.
 
     Роздiл  VII.  Антикризовi  заходи  на  пiдтримку   лiзингової
дiяльностi (з питань фiнансового лiзингу)
     Стаття  32.  Унести  такi  змiни  до  Закону   України   "Про
оподаткування  прибутку  пiдприємств"  (Вiдомостi  Верховної  Ради
України, 1997 p., № 27, ст. 181; 1998 p., № 10, ст. 35; 2003 p., №
12, ст. 88):
     1) в абзацi третьому пiдпункту 5.4.6  пункту  5.4  цифру  "5"
замiнити на цифру "10";  
     Стаття 33. Унести до Закону України "Про  податок  на  додану
вартiсть" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
	 (Вiдомостi Верховної Ради (ВВР),  1997,  N
21, ст.156 iз подальшими змiнами та доповненнями) такi змiни:
 
     1) в абзацi третьому пiдпункту 3.2.2 пункту 3.2 статтi  слово
"подвiйну" змiнити на "потрiйну";
 
     2) Пункт 4.5 статтi 4 викласти у такiй редакцiї:
 
     "4.5.  Якщо  пiсля  поставки  товарiв  (послуг)  здiйснюється
будь-яка змiна суми компенсацiї їх вартостi,  включаючи  наступний
за поставкою  перегляд  цiн,  перерахунок  у  випадках  повернення
товарiв особi,  яка  їх  надала,   (в  тому  числi  у  випадку  їх
примусового вилучення) суми податкових зобов'язань та  податкового
кредиту  постачальника  та  отримувача   пiдлягають   вiдповiдному
коригуванню.
     Норми цього  пункту  поширюються  на  операцiї  з  повернення
об'єкту лiзингу за договорами з фiнансового лiзингу (в тому  числi
у випадку їх примусого вилучення) суми  податкових зобов'язань  та
податкового кредиту  лiзингодавця та лiзингоотримувача  пiдлягають
вiдповiдному  коригуванню  з  урахуванням   фактичної   балансової
вартостi об'єкта фiнансового лiзингу, але не нижче звичайних цiн";
 
     Стаття 34. Унести до Закону України "Про  фiнансовий  лiзинг"
( 723/97-ВР ) (723/97-ВР)
	  (Вiдомостi Верховної Ради (ВВР), 1998, N 16, ст.68,
iз подальшими змiнами та доповненнями)  такi змiни:
 
     1) Частину другу статтi 7  доповнити  абзацом  третiм  такого
змiсту:
     "Вчинення виконавчого напису на договорах фiнансового лiзингу
здiйснюється нотарiусом за умови надання усiх iз таких документiв:
     оригiналу договору фiнансового лiзингу;
     копiї рахунку з вiдмiткою про несплату;
     розрахункового  документу,  що  пiдтверджує  надання   послуг
поштового  вiддiлення  з  описом   вкладення,   як   пiдтвердження
вiдправлення рахунку"
 
     Стаття 35. У  Законi  України  "Про  виконавче  провадження":
( 606-14 ) (606-14)
	
     Пункт 5 частини  першої  стаття  19  доповнити  словами"(крiм
виконавчих написiв нотарiусiв)";
     Стаття 36. У Декретi Кабiнету Мiнiстрiв України "Про державне
мито": ( 7-93 ) (7-93)
	
     пiдпункт "д" пункту 3 статтi 3 викласти у такiй редакцiї:
 
     #
 
     "д) за посвiдчення договорiв оренди житла з викупом
     #
     0,1 вiдсотка вiд суми договору, але не менше 1 та  не  бiльше
50 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;
 
     за  посвiдчення  договорiв  вiдступлення  права   вимоги   за
грошовими зобов'язаннями
     #
     0,01  вiдсотка  вiд   суми   договору,   але   не   менше   1
неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян;
 
     за посвiдчення iнших договорiв, що пiдлягають оцiнцi
     #
     1   вiдсоток   вiд   суми   договору,   але   не   менше    1
неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян".
     #
 
     пiдпункт "у"  пункту 3 статтi 3 доповнити новими абзацами:
 
     #
 
     Застави
     #
     0,01   вiдсотка   предмета   застави,   але   не   менше    5
неоподатковуваних  мiнiмумiв  доходiв  громадян  i  не  бiльше  50
неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян
     0,01 вiдсотка суми договору, але не менше 5 неоподатковуваних
мiнiмумiв  доходiв  громадян  i  не  бiльше  50  неоподатковуваних
мiнiмумiв доходiв громадян
 
     оренди (суборенди)
     об'єктiв нерухомостi
 
     оренди (суборенди)
     земельних дiлянок
 
     #
     0,01 вiдсотка вiд грошової  оцiнки земельної дiлянки,     яка
встановлюється  за методикою,   затвердженою  Кабiнетом  Мiнiстрiв
України.
     У разi вiдсутностi  грошової  оцiнки  земель   -  1  вiдсоток
суми договору, але не  менше  одного  неоподатковуваного  мiнiмуму
доходiв громадян
 
     фiнансового лiзингу
     оренди (суборенди)
     транспортних засобiв
     #
     0,01 вiдсотка предмета  фiнансового лiзингу, але не  менше  5 
неоподатковуваних мiнiмумiв  доходiв  громадян  i  не  бiльше   50
неоподатковуваних  мiнiмумiв доходiв громадян
     0,01   вiдсотка   суми    договору,   але    не    менше    5 
неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв
     громадян i не бiльше 50 неоподатковуваних  мiнiмумiв  доходiв
громадян
     #
 
                Роздiл VIII. Прикiнцевi положення
 
     1. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2009 року.
     2.  Кабiнету  Мiнiстрiв  України  в  мiсячний  термiн   пiсля
опублiкування Закону привести свої рiшення у вiдповiднiсть  з  цим
Законом.
     3.   Кабiнету   Мiнiстрiв   України   пiд   час   розроблення
законопроекту про Державний бюджет України на 2009 рiк передбачити
кошти у сумi 500 млн. гривень на вiдкриття кредитних лiнiй у формi
стабiлiзацiйних кредитiв у грошовiй формi  за  облiковою  ставкою,
встановленою Нацiональним банком України, вiдповiдно до статтi  32
Закону  України   "Про   страхування"   ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
	   для   Фонду
гарантування страхових виплат та статтi 25-1 Закону України   "Про
кредитнi  спiлки"  ( 2908-14 ) (2908-14)
	  для   Фонду  гарантування  вкладiв
членiв кредитних спiлок.
     4.  Кабiнету Мiнiстрiв України та   Уповноваженому  органу  з
регулювання  ринкiв  фiнансових  послуг  до  1  квiтня  2009  року
забезпечити створення вiдповiдно до статтi 32 Закону України  "Про
страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
	  Фонду гарантування страхових виплат  та
вiдповiдно до статтi 25-1 Закону України   "Про  кредитнi  спiлки"
( 2908-14 ) (2908-14)
	  Фонду гарантування вкладiв членiв кредитних спiлок.