Проект
 
                                     Вноситься Президентом України
 
                             ЗАКОН УКРАЇНИ
 
     Про внесення змiн до  деяких  законодавчих  актiв  України  у
зв'язку  з приєднанням України до Конвенцiї про  захист  дiтей  та
       спiвробiтництво  з питань мiждержавного усиновлення
 
 
     Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
     I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:
     1. У частинi першiй статтi 169 Кримiнального кодексу  України
( 2341-14 ) (2341-14)
	 (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р.,  №  25-26,
ст.131; 2008 р., № 24, ст.236):
     1) абзац перший викласти в такiй редакцiї:
     "1. Незаконна посередницька, комерцiйна дiяльнiсть  або  iншi
незаконнi дiї щодо усиновлення (удочерiння)  дитини,  передачi  її
пiд опiку (пiклування) чи на виховання в  сiм'ю  громадян,  а  так
само надання згоди на усиновлення (удочерiння) батьками, опiкунами
чи пiклувальниками або iншими  особами  з  корисливих  мотивiв,  а
також вимагання згоди на усиновлення";
     2) абзац другий доповнити словами "або обмеженням волi на той
самий строк".
 
     2.  У  Сiмейному  кодексi  України   ( 2947-14 ) (2947-14)
	   (Вiдомостi
Верховної Ради України,  2002 р., № 21-22, ст.135; 2005 р., №  32,
ст.422; 2006 р., № 22, ст.179, № 33, ст.277):
     1) частину другу статтi 215  пiсля  слова  "Облiк"  доповнити
словами "громадян України, якi проживають за межами України";
     2) статтю 216 викласти в такiй редакцiї:
     "Стаття 216. Заборона посередницької, комерцiйної  дiяльностi
щодо
     усиновлення дiтей, передання  їх  пiд  опiку, пiклування
     чи на виховання в сiм'ї
     1.  Посередницька,  комерцiйна  дiяльнiсть  щодо  усиновлення
дiтей, передання їх пiд опiку, пiклування чи на виховання в  сiм'ї
громадян   України,   iноземцiв   або   осiб   без    громадянства
забороняється.
     2. Не вважається посередницькою, комерцiйною дiяльнiстю  щодо
усиновлення дiтей дiяльнiсть з надання послуг консультацiйного  та
допомiжного характеру щодо усиновлення дiтей,  що  здiйснюється  в
Українi  органiзацiєю,  яка  не  переслiдує  у  своїй   дiяльностi
комерцiйнi  цiлi,  уповноважена  на  здiйснення  такої  дiяльностi
вiдповiдно до Конвенцiї про  захист  дiтей  та  спiвробiтництво  з
питань мiждержавного усиновлення iноземною державою i акредитована
в цiй iноземнiй державi та отримала  дозвiл  на  здiйснення  такої
дiяльностi в Українi у порядку,  визначеному  Кабiнетом  Мiнiстрiв
України";
     3) у статтi 217:
     частину третю викласти в такiй редакцiї:
     "3. Згода батькiв на усиновлення дитини може бути  дана  ними
пiсля народження дитини i набуває  чинностi  з  дня  нотарiального
засвiдчення, але не ранiше досягнення дитиною двомiсячного вiку";
     у  частинi  п'ятiй   слово   "нотарiусом"   замiнити   словом
"нотарiально";
     4) частину першу статтi 235 доповнити абзацом такого змiсту:
     "Нагляд  за   дотриманням   прав   дитини,   яка   усиновлена
громадянином України i проживає за  межами  України,  здiйснюється
вiдповiдною    консульською    установою     або     дипломатичним
представництвом України  за  дорученням  Мiнiстерства  закордонних
справ України";
     5) у статтi 236:
     частину першу доповнити словами "або якщо згода батькiв  дана
з корисливих мотивiв, за винагороду чи будь-яку компенсацiю";
     частину   третю   доповнити   словами   "або   з   порушенням
установленого порядку усиновлення дiтей";
     частину четверту доповнити словами "або якщо згода таких осiб
дана з корисливих мотивiв, за винагороду чи будь-яку компенсацiю";
     6) назву роздiлу VI викласти в такiй редакцiї:
     "Роздiл  VI.  Особливостi  усиновлення  за  участю   громадян
України, якi
     проживають  за  межами  України,  iноземцiв  та  осiб  без
     громадянства";
     7) у частинi першiй статтi 282:
     доповнити абзац другий реченням такого змiсту: "Такий  дозвiл
не потрiбен у випадках, коли усиновлювач  є  чоловiком  матерi  чи
дружиною батька дитини";
     абзац  третiй  доповнити  словами  "у  випадках,  коли   його
одержання передбачено абзацом другим цiєї частини";
     8) у статтi 283:
     назву статтi викласти в такiй редакцiї:
     "Стаття 283. Усиновлення громадянином України, який  проживає
за межами України, iноземцем дитини, яка є громадянином України  i
проживає в Українi";
     частину першу пiсля  слова  "Усиновлення"  доповнити  словами
"громадянином  України, який проживає за межами України";
     абзац другий частини другої замiнити шiстьма абзацами  такого
змiсту:
     "Усиновлення може бути  здiйснене  до  спливу  цього  строку,
якщо:
     1) усиновлювач є родичем дитини;
     2) дитина страждає на хворобу,  що  внесена  до  спецiального
перелiку, затвердженого Мiнiстерством охорони здоров'я України;
     3) дитина досягла десятирiчного вiку;
     4) здiйснюється усиновлення братiв i сестер разом, якщо  один
або кiлька з них можуть бути усиновленi iноземцем.
     Усиновлення може бути здiйснене  без  перебування  дитини  на
облiку, якщо усиновлювач є чоловiком  матерi  чи  дружиною  батька
дитини";
     у пунктi  2  частини  третьої  слова  "про  надання  правової
допомоги"  замiнити  словами   "про   спiвробiтництво   з   питань
усиновлення, якi постiйно проживають у таких державах";
     доповнити статтю пiсля частини третьої новою частиною  такого
змiсту:
     "3-1.- Iнтереси громадянина України, який проживає за  межами
України,   iноземця,  який   бажає   усиновити   дитину,   яка   є
громадянином України i проживає в Українi, може представляти  лише
органiзацiя, яка не переслiдує у своїй дiяльностi комерцiйнi цiлi,
уповноважена   на   здiйснення   дiяльностi   з   надання   послуг
консультацiйного та допомiжного характеру щодо  усиновлення  дiтей
вiдповiдно до Конвенцiї про  захист  дiтей  та  спiвробiтництво  з
питань  мiждержавного  усиновлення  iноземною  державою,  в   якiй
проживає громадянин України або громадянином якої є  iноземець,  i
акредитована  в  цiй  iноземнiй  державi  та  отримала  дозвiл  на
здiйснення такої  дiяльностi  в  Українi  у  порядку,  визначеному
Кабiнетом Мiнiстрiв України. При цьому така  органiзацiя  не  може
вчиняти  правочин,  який  вiдповiдно  до  його  змiсту  може  бути
вчинений лише особисто особою, яка бажає усиновити дитину";
     частину четверту викласти в такiй редакцiї:
     "4. На усиновлення дитини громадянином України, який проживає
за межами України, чи iноземцем потрiбна  згода  урядового  органу
державного управлiння з усиновлення та захисту прав  дитини.  Така
згода не потрiбна, якщо усиновлювач є чоловiком матерi чи дружиною
батька дитини";
     9)  у  статтi  285  слова  "про  надання  правової  допомоги"
замiнити словами "про спiвробiтництво з питань усиновлення";
     10) абзац перший частини першої статтi 287 викласти  в  такiй
редакцiї:
     "1. Якщо дiти, усиновленi iноземцями в Українi,  або  дiти  -
громадяни  України,  усиновлення  яких  здiйснено  в  консульськiй
установi або дипломатичному представництвi України, у  вiдповiдних
органах  iноземної  держави,   проживають   за   межами   України,
вiдповiдна консульська установа  або  дипломатичне  представництво
України за дорученням Мiнiстерства закордонних справ України  веде
облiк цих дiтей i здiйснює нагляд за  дотриманням  їхнiх  прав  до
досягнення ними  вiсiмнадцяти  рокiв,  якщо  iнше  не  передбачено
мiжнародним договором України".
     3. У Цивiльному процесуальному  кодексi  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
	
(Вiдомостi Верховної Ради У країни, 2004 р., №  40-41,  ст.492,  №
42, ст.492):
     1) у статтi 252:
     частину третю пiсля слова  "громадянства"  доповнити  словами
"громадянами України";
     частину п'яту пiсля слiв "якi є" доповнити  словами  "особами
без громадянства або громадянами України, якi проживають за межами
України";
     2) частину першу статтi 253 пiсля слова  "заявами"  доповнити
словами  "осiб  без  громадянства  або   громадян   України,   якi
проживають за межами України";
     3) частину першу статтi 254 пiсля слова "заявника"  доповнити
словом "прокурора";
     4) частину сьому статтi 255  пiсля  слова  "дiтей"  доповнити
словами "особами без громадянства  або  громадянами  України,  якi
проживають за межами України".
     4. У  Законi  України  "Про  охорону  дитинства"  ( 2402-14 ) (2402-14)
	
(Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., № 30,  ст.  142;  2002
р., № 32, ст. 232; 2005 р., № 10,  ст. 191, № 11,  ст.  202;  2008
р., № 24, ст.230):
     1) у статтi 24:
     у  частинi  дев'ятiй  слова  "країн,  якi  уклали  мiжнароднi
договори  з  Україною  про  усиновлення  дiтей-сирiт   та   дiтей,
позбавлених батькiвського пiклування" замiнити словами "держав,  з
якими Україною укладено мiжнароднi договори про спiвробiтництво  з
питань усиновлення";
     частину одинадцяту викласти в такiй редакцiї:
     "посередницька, комерцiйна дiяльнiсть щодо усиновлення дiтей,
передання їх  пiд  опiку,  пiклування  чи  на  виховання  в  сiм'ї
громадян   України,   iноземцiв   або   осiб   без    громадянства
забороняється";
     2) у частинi другiй  статтi  36  слова  "з  питань  правового
захисту  дiтей  -   громадян   України,   усиновлених   iноземними
громадянами,  та  здiйснення  контролю  за  умовами  утримання  та
виховання  таких  дiтей  у  сiм'ях  iноземних  громадян"  замiнити
словами "про спiвробiтництво з питань усиновлення".
 
     II. Прикiнцевi положення
 
     1. Цей Закон набирає чинностi через три  мiсяцi  з  дня  його
опублiкування.
     2. Кабiнету Мiнiстрiв  України  у  тримiсячний  строк  з  дня
опублiкування цього Закону:
     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз  цим
Законом;
     визначити порядок  здiйснення  мiждержавного  усиновлення  на
пiдставi Конвенцiї про захист дiтей та  спiвробiтництво  з  питань
мiждержавного усиновлення;
     забезпечити  перегляд  i  прийняття   центральними   органами
виконавчої влади  нормативно-правових актiв  вiдповiдно  до  цього
Закону.