У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про скасування Указу Президента України від 25 березня 2004 року N 368"

м. Київ 19 червня 2008 року N 18-у/2008
Конституційний Суд України у складі суддів:
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,
Бринцева Василя Дмитровича,
Головіна Анатолія Сергійовича,
Джуня В'ячеслава Васильовича,
Дідківського Анатолія Олександровича,
Домбровського Івана Петровича,
Кампа Володимира Михайловича,
Колоса Михайла Івановича,
Лилака Дмитра Дмитровича - доповідача,
Маркуш Марії Андріївни,
Мачужак Ярослави Василівни,
Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,
Стецюка Петра Богдановича,
Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) Указу Президента України "Про скасування Указу Президента України від 25 березня 2004 року N 368" від 3 квітня 2008 року N 297 (297/2008) (Офіційний вісник Президента України, 2008 р., N 12, ст. 473).
Заслухавши суддю-доповідача Лилака Д.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 56 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), Указ Президента України "Про скасування Указу Президента України від 25 березня 2004 року N 368" від 3 квітня 2008 року N 297 (297/2008) (далі - Указ).
Автори клопотання обґрунтовують неконституційність Указу (297/2008) насамперед тим, що при його виданні "Президент України діяв всупереч Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , усвідомлено знехтував унормовані на конституційному рівні принципи незалежності і недоторканності суддів".
Народні депутати України зазначають, що відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, статей 126, 148, 149 Конституції України (254к/96-ВР) звільнення суддів з посад, в тому числі суддів Конституційного Суду України, допускається лише з підстав, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) . Однак Президент України не звільнив суддю Конституційного Суду України Станік С.Р., як це передбачено статтею 126 Конституції України (254к/96-ВР) , а припинив її повноваження шляхом скасування акта про призначення на посаду, що не передбачено статтею 23 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) .
Таким чином, на думку народних депутатів України, Президент України, видаючи Указ (297/2008) , вийшов за межі своїх конституційних повноважень стосовно організації і діяльності судової влади, оскільки скасування указу щодо призначення судді не передбачене в переліку "вичерпних правових підстав припинення повноважень судді".
Суб'єкт права на конституційне подання вважає, що Станік С.Р. склала присягу судді Конституційного Суду України на засіданні Верховної Ради України, і саме цей факт є підтвердженням дотримання нею "імперативної норми" статті 17 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) (в редакції, що діяла на час складення присяги), а дотримання диспозитивних норм (участь у засіданні Верховної Ради України Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України) не є визначальним і обов'язковим, бо Конституція України (254к/96-ВР) (статті 82, 84) не ставить легітимність засідань Верховної Ради України в залежність від присутності на них зазначених осіб.
2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 20 травня 2008 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.
3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.
3.1. Повноваження Конституційного Суду України вирішувати питання про відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) правових актів закріплені в частині другій статті 147, частині першій статті 150 Конституції України (254к/96-ВР) .
До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, зокрема Президента України, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції (стаття 14 Закону України "Про Конституційний Суд України") (422/96-ВР) .
Відповідно до частини першої статті 152 Конституції України (254к/96-ВР) правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) або якщо була порушена встановлена Конституцією України (254к/96-ВР) процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) є вимогою Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) до змісту конституційного подання (пункт 4 частини другої статті 39, частина перша статті 71).
Отже, вимогами Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) до конституційного подання і відповідно умовами відкриття провадження у справі є надання суб'єктом звернення правового обґрунтування невідповідності правового акта (його окремих положень) саме Конституції України (254к/96-ВР) (а не законам, іншим нормативно-правовим актам) чи порушення встановленої Конституцією України (254к/96-ВР) процедури його розгляду, ухвалення або набрання ним чинності.
Невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України (254к/96-ВР) і Законом України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , а також непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні, є підставами для відмови у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України (пункти 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України") (422/96-ВР) .
3.2. Народні депутати України вважають, що Указ (297/2008) не відповідає статті 5 Конституції України (254к/96-ВР) , і посилаються на положення її частини четвертої, згідно з якою ніхто не може узурпувати державну владу. Однак у конституційному поданні немає обґрунтування, що при виданні цього Указу (297/2008) Президент України узурпував державну владу.
Так само, наводячи положення статті 6 Конституції України (254к/96-ВР) , автори клопотання не вказують, у чому саме Указ (297/2008) суперечить конституційним принципам поділу державної влади і чи діяв Президент України без дотримання вимог частини другої цієї статті, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією (254к/96-ВР) межах і відповідно до законів України.
Посилаючись на положення частини другої статті 19 Конституції України (254к/96-ВР) , суб'єкт права на конституційне подання вказує, що при виданні Указу (297/2008) Президент України діяв всупереч Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) і порушив конституційні принципи незалежності та недоторканності суддів, у тому числі суддів Конституційного Суду України, зокрема стосовно їх звільнення (статті 126, 149 Конституції України (254к/96-ВР) ) . Проте правового обґрунтування зазначених тверджень у конституційному поданні він не навів, обмежившись лише власним висновком, що "зміст оспорюваного Указу (297/2008) засвідчує, що глава держави припинив повноваження судді Конституційного Суду України Станік С.Р. не шляхом звільнення, а шляхом скасування акта щодо її призначення, але таких підстав припинення повноважень (звільнення) Конституція України (254к/96-ВР) (частина п'ята статті 126) і Закон України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) (стаття 23) не передбачає".
3.3. Факт видання Указу (297/2008) автори клопотання вважають скасуванням конституційних прав і свобод Станік С.Р., що, на їх думку, суперечить частині другій статті 22 Конституції України (254к/96-ВР) , а формулювання підстави скасування Указу Президента України "Про призначення С. Станік суддею Конституційного Суду України" від 25 березня 2004 року N 368 (368/2004) - "порушення процедури вступу на посаду" - унеможливлює для неї захист у належний спосіб своїх прав і свобод, що не відповідає частині п'ятій статті 55 Конституції України (254к/96-ВР) . Однак правового обґрунтування зазначених тверджень щодо невідповідності Указу (297/2008) частині другій статті 22 та частині п'ятій статті 55 Конституції України (254к/96-ВР) в конституційному поданні немає.
Народні депутати України також не навели правового обґрунтування невідповідності Указу (297/2008) статті 102 Конституції України (254к/96-ВР) , на яку в конституційному поданні без вказівки на конкретні положення зроблено посилання.
3.4. В конституційному поданні його автори дають власне тлумачення частини третьої статті 17 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) і стверджують, що Указ (297/2008) видано всупереч її положенням, оскільки присутність Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України на засіданні Верховної Ради України під час складення присяги судді Конституційного Суду України не є обов'язковою.
Відповідно до частин першої, третьої статті 17 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) умовою вступу судді Конституційного Суду України на посаду є складення ним присяги на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України, не пізніш як через місяць після призначення суддею Конституційного Суду України (в редакції Закону України від 16 жовтня 1996 року) (422/96-ВР) .Конституція України (254к/96-ВР) присяги судді Конституційного Суду України не передбачає і порядку вступу його на посаду не встановлює. Тому з наведених у конституційному поданні тверджень випливає, що народні депутати України фактично просять перевірити Указ (297/2008) на відповідність Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) . Однак перевірка законності актів Президента України не належить до повноважень Конституційного Суду України.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України (254к/96-ВР) , статтями 13, 14, 39, 45, 50, 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , Конституційний Суд України
у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) Указу Президента України "Про скасування Указу Президента України від 25 березня 2004 року N 368" від 3 квітня 2008 року N 297 (297/2008) на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
(Текст взято з сайту Конституційного Суду України)